www.wikidata.uk-ua.nina.az

Імпресіонізм в Сполучених Штатах англ American Impressionism художній напрямок в живопису Сполучених Штатів з низкою міс

Імпресіонізм в Сполучених Штатах

Імпресіонізм в Сполучених Штатах (англ. American Impressionism) — художній напрямок в живопису Сполучених Штатів з низкою місцевих шкіл.

Чайлд Хассам. «Церква в Олд Лаймі», 1905 р.

Історичні умови виникнення в США Редагувати

Імпресіонізм як мистецька течія виник у живопису Франції , мав відбиток в літературі, менше в скульптурі та музиці, виник в середині 19 ст. у окремих художників (предімпресіоністів), мав організовну форму та остаточно сформувалася на зламі 19-20 ст. Термін уперше використовувався в негативному значенні при критичній оцінці картини Моне «Враження, схід сонця» (1872) та творів інших художників Першої виставки митців навесні 1874 року.

Засновники імпресіонізму — як і символізму та експресіонізму — діяли на противагу грубуватому реалізму (особливо неокласицизму, а також і натуралізму). Імпресіоністи намагаються у своїх творах відтворити шляхетні, витончені особисті враження та спостереження мінливих миттєвих відчуттів та переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла — проте на відміну від неокласицизму не зобов'язувалися об'єктивно відображати реальність, а лише поділитися власними почуттями зі спостерігачем твору, вплинути на нього приємними картинками дозвілля, танців, флірту, відвідин кафе тощо.

Французький імпресіонізм не підіймав реальних, болючіх, філософських проблем і навіть не намагався проникати під кольорову поверхню буржуазної буденності. Натомість імпресіонізм зосереджується на поверхневості, плинності миті, настрою, освітленні чи куту зору.

Як і мистецтво ренесансу (Відродження), імпресіонізм будується на особливостях і навичках сприйняття перспективи. Разом з тим ренесансне бачення підривається доведеною суб'єктивністю і відносністю людського сприйняття, що робить колір і форму автономними складовими образу. Для імпресіонізму не так важливо, що зображено на малюнку, але важливо як зображено.

Їх картини представляли лише позитивні сторони життя, не порушували суспільних проблем, оминали й такі проблеми як голод, хвороби, смерть, експлуатація, війни. Це призвело пізніше до розколу серед самих імпресіоністів і кризи напрямку наприкінці 19 ст. у Франції.

Всі характерні риси французького імпресіонізму та його недоліки були притаманні і імпресіонізму в Сполучених Штатах.

В невеселому мистецтві протестантської країни американський імпресіонізм, однак, відкрив сторінку мистецтва усміхненого, приємного за настроями, нехай обмеженого і поверхневого, неглибокого за змістом.

Побутування в Сполучених Штатах Редагувати

Вилард Меткалф. «Бабине літо, Вермонт», 1922 р.
Теодор Робінсон. "Старовинний міст ", 1922 р. Музей Тиссена-Борнемісса
Чайлд Хассам. «Дроворуб», 1902 р.
Мері Кассат. «Чаювання», 1880 р., Бостонський музей образотворчих мистецтв.

Франція мала практично єдиний центр імпресіоніму, зосереджнений в Парижі. Творчість француза Ежена Будена, що працював в провінційних портах країни (Гавр, Онфльор, Нормандія) і використовував ту ж художню техніку, була винятком.

Виникненню імпресіонізму сприяли як зростання художніх потреб в суспільстві США (побудова і заснування нових бібліотек та художніх музеїв), пришвидшення історичного процесу і художніх контактів з Францією, некритичне визнання престижності усього французького — як центру буржуазної культури.

Серед перших митців США, що опанували техніку імпресіоністичного напрямку, були Теодор Робінсон (1852—1896) та багата пані Мері Кассат (1844—1926).

Теодор Робінсон відбув у Париж 1876 року, аби навчатися у Карла-Дюрана та в Школі красних мистецтв під керівництвом Жана-Леона Жерома. Т. Робінсон виставив власні твори у 1877 році в Салоні. Він відвідав також Венецію та Болонью, а 1879 року повернувся в Сполучені Штати, цілком залишаючись прихильником реалізму в роки маніфестно-протестного виникнення імпресіонізму у Франції. 1884 року Робінсон знову відбув у Францію, де мешкав і працював вісім років, іноді відвідуя Сплолучені Штати. Робінсон познайомився із Клодом Моне і відвідував Живерні, відкрив для себе імпресіоністичну техніку під впливом творів Клода Моне.

Після самостійного навчання у великих європейських музеях, стиль Мері Кассат став більш зрілим ближче до 1872 року. В Парижі вона вивчає живопис разом з Камілем Піссарро.

У 1872 році журі Паризького салону допустило до показу її перше полотно. Критики стверджували, що кольори її полотен занадто яскраві, і що її портрети дуже точні для того, щоб відповідати оригіналу. Незабаром після перших успіхів імпресіоністів, Кассат кинула живопис, щоб доглядати за своєю матір'ю і сестрою, які захворіли після переїзду у Париж в 1877 році. Її сестра померла в 1882, але мати видужала, і Мері відновила заняття живописом в середині 1880-х років.

Її стиль змінився, і вона відійшла від імпресіонізму до простішого, прямого стилю. З 1886 року, вона більше не ототожнювала себе з яким-небудь рухом і пробувала різні стилі. Серія суворо написаних, тонкопомічених, несентиментальних картин про матір і дитину є основною темою її найбільш відомих робіт. В 1891 році вона виставила серію вельми оригінальних кольорових літографій, в тому числі «Купання» і «Зачіска», натхненна роботами японських майстрів, показаними в Парижі за рік до цього.

В Сполучених Штатах імпресіонізм не був зосереджений в єдиному центрі (як то було у Франції), а мав виникнення і побутування в декількох місцевих школах, розкиданих у різних штатах, художнє життя яких було мало пов'язане один з одним. Серед відомих центрів імпресіонізму в Сполучених Штатах зазвичай невеликі поселення з дешевим побутом, де оселялась чи прибувала на працю низка художників, аби набратись нових вражень і знайти сюжети для творів. Невеликі поселення межували з великими містами, де художники показували власні твори з метою їх продажу, бо і картини — товар в велетенський, всепоглинаючий системі торгівлі США. Серед місцевих центрів імпресіонізму США такі —

На кінець 19 століття академічний реалізм та імпресіонізм американського зразка були найбільш фінансово успішними напрямками живопису Сполучених Штатів. Тому стилістику імпресіонізму підтримувала велика кількість митців Сполучених Штатів, не стільки розвиваючи його далі, скільки експлуатуючи всі можливості стилю.

Первісний етап зацікавленості в імпресіонізмі (за думкою художніх критиків США) закінчився в Сполучених Штатах у 1913 році після виставки сучасного на той час мистецтва в Нью-Йорку — Арморі Шоу. Тоді відбулося прищеплення американському мистецтву авангардних рис, притаманних паризьким художникам. Але окремі провінційні школи у США працювали в стилістиці імпресіонізму до 1920 року, поки він не зійшов на нівець і не поступився офіційно підтриманому абстракціонізму.

Новий етап американського імпресіонізму розпочався у 1950-і роки після декількох виставок французьких і американських імпресіоністів, котрі організувала низка великих музеїв Сполучених Штатів. Імпресіонізм знову став модним. На ту пору імпресіоністи Франції були переведені в корифеї європейського мистецтва, а їх твори перетнули мільйонні кордони на мистецьких аукціонах. Головними покупцями на цих аукціонах-розпродажах стають мільйонери Японії та Сполучених Штатів. Музейні збірки США поповнюють практично всіми представниками напрямку, чому сприяли закони держави про пільгові привілеї багатіям-дарувальникам коштовних творів мистецтва (меценати-дарувальники в США отримали право не сплачувати податки на суму, витрачену за твір мистецтва, якою б значною вона не була).

Головні представники Редагувати

Вилард Меткалф. «Осіння слава», початок 20 ст.
Едмунд Чарльз Тарбелл. «Мати з дитиною в човні», 1892 р.
  • Теодор Робінсон (1852—1896)
  • Чайлд Хассам (1859—1935)
  • Рейнолдс Білл (1866—1951)
  • Вилард Меткалф (Willard Metcalf 1858—1925)
  • Джон Сінгер Сарджент (John Singer Sargent 1856—1925)
  • пані Мері Кассат (Mary Cassatt 1844—1926)
  • Мерілін Бендел (Marilyn Bendell 1921—2003)
  • Френк Вестон Бенсон (Frank Weston Benson 1862—1951)
  • Йохан Бертелсен (Johann Berthelsen 1883—1972)
  • пані Матільда Браун (Matilda Browne 1869—1947)
  • Варрен Ежен Брендон (Warren Eugene Brandon 1916—1977)
  • пані Денніс Міллер Банкер (Dennis Miller Bunker 1861—1890)
  • Вільям Мерріт Чейз (William Merritt Chase 1849—1916)
  • Роберт Лівайс Рід (1862—1929)
  • Купер Колін Кемпбел (Colin Campbell Cooper 1856—1937)
  • Джуліан Ондердонк (Julian Onderdonk 1882—1922)
  • Едвард Сіммонс (художник) (Edward Simmons (painter) 1852—1931)
  • Теодор Ерл Батлер (Theodore Earl Butler 1861—1936)
  • Едмунд Чарльз Тарбелл (Edmund Charles Tarbell 1862—1938)
  • пані Меріон Вахтель (Marion Wachtel 1875—1954)
  • Керрол Беквіт (James Carroll Beckwith 1852—1917)
  • Роберт Вонног (Robert Vonnoh 1858—1933)
  • Джон Генрі Твахман (John Henry Twachtman 1853—1902)
  • пані Лілла Кабот Перрі (1848—1933)
  • Джордж Соттер (George Sotter 1879—1953)
  • Отто Старк (Otto Stark 1859—1926) та інші.

Галерея Редагувати

Чайлд Хассам. «Продаж квітів», 1888 рік.
Чайлд Хассам. «Кам'яний міст, Олд Лайм, Коннектикут», 1890 р.
Купер Колін Кемпбел. «Річка Гудзон ». 1931 р.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Gerdts, William H. (2001). American Impressionism (Second ed.). New York: Abbeville Press Publishers. ISBN 0-7892-0737-0.
  • Moure,Nancy (1998). California Art: 450 Years of Painting and Other Media. Los Angeles: Dustin Publications. ISBN 0-9614622-4-8.
  • Gerdts, William H. and South, Will (1998). California Impressionism. New York: Abbeville Press. ISBN 0-7892-0176-3.
  • Landauer, Susan (Editor) (1996). California Impressionists. Athens, Ga.: The Irvine Museum and Georgia Museum of Art. ISBN 0-915977-25-7.
  • Larkin, Susan G. (2001). The Cos Cob Art Colony. New York: the National Academy of Design. ISBN 0-300-08852-3.
  • Weinberg, Barbara H. (2004). Childe Hassam: American Impressionist. New York: The Metropolitan Museum of Art. ISBN 1-58839-119-1.
  • Westphal, Ruth Lilly (Editor) (1986). Plein Air Painters of California: The North. Irvine, Calif.: Westphal Publishing. ISBN 0-9610520-1-5.
  • Westphal, Ruth Lilly (Editor) (1982). Plein Air Painters of California: The Southland. Irvine, Calif.: Westphal Publishing. ISBN 0-9610520-0-7.
  • Peterson, Brian H. (Editor) (2002). Pennsylvania Impressionism. Philadelphia: James A. Michener Art Museum and University of Pennsylvania Press. ISBN 0-8122-3700-5.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Impresionizm v Spoluchenih Shtatah angl American Impressionism hudozhnij napryamok v zhivopisu Spoluchenih Shtativ z nizkoyu miscevih shkil Chajld Hassam Cerkva v Old Lajmi 1905 r Zmist 1 Istorichni umovi viniknennya v SShA 2 Pobutuvannya v Spoluchenih Shtatah 3 Golovni predstavniki 4 Galereya 5 Div takozh 6 DzherelaIstorichni umovi viniknennya v SShA RedaguvatiImpresionizm yak mistecka techiya vinik u zhivopisu Franciyi mav vidbitok v literaturi menshe v skulpturi ta muzici vinik v seredini 19 st u okremih hudozhnikiv predimpresionistiv mav organizovnu formu ta ostatochno sformuvalasya na zlami 19 20 st Termin upershe vikoristovuvavsya v negativnomu znachenni pri kritichnij ocinci kartini Mone Vrazhennya shid soncya 1872 ta tvoriv inshih hudozhnikiv Pershoyi vistavki mitciv navesni 1874 roku Zasnovniki impresionizmu yak i simvolizmu ta ekspresionizmu diyali na protivagu grubuvatomu realizmu osoblivo neoklasicizmu a takozh i naturalizmu Impresionisti namagayutsya u svoyih tvorah vidtvoriti shlyahetni vitoncheni osobisti vrazhennya ta sposterezhennya minlivih mittyevih vidchuttiv ta perezhivan prirodu shopiti minlivi efekti svitla prote na vidminu vid neoklasicizmu ne zobov yazuvalisya ob yektivno vidobrazhati realnist a lishe podilitisya vlasnimi pochuttyami zi sposterigachem tvoru vplinuti na nogo priyemnimi kartinkami dozvillya tanciv flirtu vidvidin kafe tosho Francuzkij impresionizm ne pidijmav realnih bolyuchih filosofskih problem i navit ne namagavsya pronikati pid kolorovu poverhnyu burzhuaznoyi budennosti Natomist impresionizm zoseredzhuyetsya na poverhnevosti plinnosti miti nastroyu osvitlenni chi kutu zoru Yak i mistectvo renesansu Vidrodzhennya impresionizm buduyetsya na osoblivostyah i navichkah sprijnyattya perspektivi Razom z tim renesansne bachennya pidrivayetsya dovedenoyu sub yektivnistyu i vidnosnistyu lyudskogo sprijnyattya sho robit kolir i formu avtonomnimi skladovimi obrazu Dlya impresionizmu ne tak vazhlivo sho zobrazheno na malyunku ale vazhlivo yak zobrazheno Yih kartini predstavlyali lishe pozitivni storoni zhittya ne porushuvali suspilnih problem ominali j taki problemi yak golod hvorobi smert ekspluataciya vijni Ce prizvelo piznishe do rozkolu sered samih impresionistiv i krizi napryamku naprikinci 19 st u Franciyi Vsi harakterni risi francuzkogo impresionizmu ta jogo nedoliki buli pritamanni i impresionizmu v Spoluchenih Shtatah V neveselomu mistectvi protestantskoyi krayini amerikanskij impresionizm odnak vidkriv storinku mistectva usmihnenogo priyemnogo za nastroyami nehaj obmezhenogo i poverhnevogo neglibokogo za zmistom Pobutuvannya v Spoluchenih Shtatah Redaguvati nbsp Vilard Metkalf Babine lito Vermont 1922 r nbsp Teodor Robinson Starovinnij mist 1922 r Muzej Tissena Bornemissa nbsp Chajld Hassam Drovorub 1902 r nbsp Meri Kassat Chayuvannya 1880 r Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv Franciya mala praktichno yedinij centr impresionimu zoseredzhnenij v Parizhi Tvorchist francuza Ezhena Budena sho pracyuvav v provincijnih portah krayini Gavr Onflor Normandiya i vikoristovuvav tu zh hudozhnyu tehniku bula vinyatkom Viniknennyu impresionizmu spriyali yak zrostannya hudozhnih potreb v suspilstvi SShA pobudova i zasnuvannya novih bibliotek ta hudozhnih muzeyiv prishvidshennya istorichnogo procesu i hudozhnih kontaktiv z Franciyeyu nekritichne viznannya prestizhnosti usogo francuzkogo yak centru burzhuaznoyi kulturi Sered pershih mitciv SShA sho opanuvali tehniku impresionistichnogo napryamku buli Teodor Robinson 1852 1896 ta bagata pani Meri Kassat 1844 1926 Teodor Robinson vidbuv u Parizh 1876 roku abi navchatisya u Karla Dyurana ta v Shkoli krasnih mistectv pid kerivnictvom Zhana Leona Zheroma T Robinson vistaviv vlasni tvori u 1877 roci v Saloni Vin vidvidav takozh Veneciyu ta Bolonyu a 1879 roku povernuvsya v Spolucheni Shtati cilkom zalishayuchis prihilnikom realizmu v roki manifestno protestnogo viniknennya impresionizmu u Franciyi 1884 roku Robinson znovu vidbuv u Franciyu de meshkav i pracyuvav visim rokiv inodi vidviduya Splolucheni Shtati Robinson poznajomivsya iz Klodom Mone i vidviduvav Zhiverni vidkriv dlya sebe impresionistichnu tehniku pid vplivom tvoriv Kloda Mone Pislya samostijnogo navchannya u velikih yevropejskih muzeyah stil Meri Kassat stav bilsh zrilim blizhche do 1872 roku V Parizhi vona vivchaye zhivopis razom z Kamilem Pissarro U 1872 roci zhuri Parizkogo salonu dopustilo do pokazu yiyi pershe polotno Kritiki stverdzhuvali sho kolori yiyi poloten zanadto yaskravi i sho yiyi portreti duzhe tochni dlya togo shob vidpovidati originalu Nezabarom pislya pershih uspihiv impresionistiv Kassat kinula zhivopis shob doglyadati za svoyeyu matir yu i sestroyu yaki zahvorili pislya pereyizdu u Parizh v 1877 roci Yiyi sestra pomerla v 1882 ale mati viduzhala i Meri vidnovila zanyattya zhivopisom v seredini 1880 h rokiv Yiyi stil zminivsya i vona vidijshla vid impresionizmu do prostishogo pryamogo stilyu Z 1886 roku vona bilshe ne ototozhnyuvala sebe z yakim nebud ruhom i probuvala rizni stili Seriya suvoro napisanih tonkopomichenih nesentimentalnih kartin pro matir i ditinu ye osnovnoyu temoyu yiyi najbilsh vidomih robit V 1891 roci vona vistavila seriyu velmi originalnih kolorovih litografij v tomu chisli Kupannya i Zachiska nathnenna robotami yaponskih majstriv pokazanimi v Parizhi za rik do cogo V Spoluchenih Shtatah impresionizm ne buv zoseredzhenij v yedinomu centri yak to bulo u Franciyi a mav viniknennya i pobutuvannya v dekilkoh miscevih shkolah rozkidanih u riznih shtatah hudozhnye zhittya yakih bulo malo pov yazane odin z odnim Sered vidomih centriv impresionizmu v Spoluchenih Shtatah zazvichaj neveliki poselennya z deshevim pobutom de oselyalas chi pribuvala na pracyu nizka hudozhnikiv abi nabratis novih vrazhen i znajti syuzheti dlya tvoriv Neveliki poselennya mezhuvali z velikimi mistami de hudozhniki pokazuvali vlasni tvori z metoyu yih prodazhu bo i kartini tovar v veletenskij vsepoglinayuchij sistemi torgivli SShA Sered miscevih centriv impresionizmu SShA taki Nyu Goup shtat Pensilvaniya Old Lajm ta Kos Kob shtat Konnektikut Braun Kaunti shkola Richmond shtat Indiana Laguna Bich ta Karmel shtat Kaliforniya poselennya na shodi Long Ajlenda Nyu Jork Boston Massachusets de pracyuvali Edmund Charlz Tarbell ta Frenk Veston Benson Na kinec 19 stolittya akademichnij realizm ta impresionizm amerikanskogo zrazka buli najbilsh finansovo uspishnimi napryamkami zhivopisu Spoluchenih Shtativ Tomu stilistiku impresionizmu pidtrimuvala velika kilkist mitciv Spoluchenih Shtativ ne stilki rozvivayuchi jogo dali skilki ekspluatuyuchi vsi mozhlivosti stilyu Pervisnij etap zacikavlenosti v impresionizmi za dumkoyu hudozhnih kritikiv SShA zakinchivsya v Spoluchenih Shtatah u 1913 roci pislya vistavki suchasnogo na toj chas mistectva v Nyu Jorku Armori Shou Todi vidbulosya prisheplennya amerikanskomu mistectvu avangardnih ris pritamannih parizkim hudozhnikam Ale okremi provincijni shkoli u SShA pracyuvali v stilistici impresionizmu do 1920 roku poki vin ne zijshov na nivec i ne postupivsya oficijno pidtrimanomu abstrakcionizmu Novij etap amerikanskogo impresionizmu rozpochavsya u 1950 i roki pislya dekilkoh vistavok francuzkih i amerikanskih impresionistiv kotri organizuvala nizka velikih muzeyiv Spoluchenih Shtativ Impresionizm znovu stav modnim Na tu poru impresionisti Franciyi buli perevedeni v korifeyi yevropejskogo mistectva a yih tvori peretnuli miljonni kordoni na misteckih aukcionah Golovnimi pokupcyami na cih aukcionah rozprodazhah stayut miljoneri Yaponiyi ta Spoluchenih Shtativ Muzejni zbirki SShA popovnyuyut praktichno vsimi predstavnikami napryamku chomu spriyali zakoni derzhavi pro pilgovi privileyi bagatiyam daruvalnikam koshtovnih tvoriv mistectva mecenati daruvalniki v SShA otrimali pravo ne splachuvati podatki na sumu vitrachenu za tvir mistectva yakoyu b znachnoyu vona ne bula Golovni predstavniki Redaguvati nbsp Vilard Metkalf Osinnya slava pochatok 20 st nbsp Edmund Charlz Tarbell Mati z ditinoyu v chovni 1892 r Teodor Robinson 1852 1896 Chajld Hassam 1859 1935 Rejnolds Bill 1866 1951 Vilard Metkalf Willard Metcalf 1858 1925 Dzhon Singer Sardzhent John Singer Sargent 1856 1925 pani Meri Kassat Mary Cassatt 1844 1926 Merilin Bendel Marilyn Bendell 1921 2003 Frenk Veston Benson Frank Weston Benson 1862 1951 Johan Bertelsen Johann Berthelsen 1883 1972 pani Matilda Braun Matilda Browne 1869 1947 Varren Ezhen Brendon Warren Eugene Brandon 1916 1977 pani Dennis Miller Banker Dennis Miller Bunker 1861 1890 Vilyam Merrit Chejz William Merritt Chase 1849 1916 Robert Livajs Rid 1862 1929 Kuper Kolin Kempbel Colin Campbell Cooper 1856 1937 Dzhulian Onderdonk Julian Onderdonk 1882 1922 Edvard Simmons hudozhnik Edward Simmons painter 1852 1931 Teodor Erl Batler Theodore Earl Butler 1861 1936 Edmund Charlz Tarbell Edmund Charles Tarbell 1862 1938 pani Merion Vahtel Marion Wachtel 1875 1954 Kerrol Bekvit James Carroll Beckwith 1852 1917 Robert Vonnog Robert Vonnoh 1858 1933 Dzhon Genri Tvahman John Henry Twachtman 1853 1902 pani Lilla Kabot Perri 1848 1933 Dzhordzh Sotter George Sotter 1879 1953 Otto Stark Otto Stark 1859 1926 ta inshi Galereya Redaguvati nbsp Chajld Hassam Prodazh kvitiv 1888 rik nbsp Chajld Hassam Kam yanij mist Old Lajm Konnektikut 1890 r nbsp Kuper Kolin Kempbel Richka Gudzon 1931 r nbsp Vilyam Merrit Chejz Svitlo j tin abo Nudga udvoh 1884 r nbsp Vilyam Merrit Chejz Uzberezhzhya v Gollandiyi 1884 r nbsp Vilard Metkalf Shili Kornish 1911 r nbsp Vilson Genri Irvin Gavan u Kemden Mejn 1905 r nbsp Kuper Kolin Kempbel Mejn Strit bridzh Rochester 1908 r nbsp Robert Livajs Rid Riv yera nbsp Kuper Kolin Kempbel Brodvej vzdovzh Post Ofis Vollstrit bl 1909 r nbsp Dzhulian Onderdonk Stara Bila doroga Pivdenno zahidnij Tehas 1911 r nbsp Meri Kassat Madam Meyerson z donkoyu 1899 nbsp Meri Kassat Buzok bilya vikna 1880 r nbsp Dzhon Genri Tvahtman Zima v Konnektikuti nbsp Chajld Hassam Cerkva Kalvariya Manhetten 1893 r nbsp Chajld Hassam Sad Celiyi Takster 1890 r Muzej mistectva Metropoliten Nyu JorkDiv takozh RedaguvatiRealizm Tonalizm Portret Pejzazh Shkola richki Gudzon Pobutovij zhanr Precizionizm Abstrakcionizm Shkola Koshik dlya smittya Koloniya hudozhnikiv Old Lajm Muzej Florens Grisvold Zhivopis Spoluchenih Shtativ Amerikanska mriya Zolochene stolittya pidnesennya ekonomiki SShA Nyu Britn muzej amerikanskogo mistectvaDzherela Redaguvati nbsp Portal Mistectvo Gerdts William H 2001 American Impressionism Second ed New York Abbeville Press Publishers ISBN 0 7892 0737 0 Moure Nancy 1998 California Art 450 Years of Painting and Other Media Los Angeles Dustin Publications ISBN 0 9614622 4 8 Gerdts William H and South Will 1998 California Impressionism New York Abbeville Press ISBN 0 7892 0176 3 Landauer Susan Editor 1996 California Impressionists Athens Ga The Irvine Museum and Georgia Museum of Art ISBN 0 915977 25 7 Larkin Susan G 2001 The Cos Cob Art Colony New York the National Academy of Design ISBN 0 300 08852 3 Weinberg Barbara H 2004 Childe Hassam American Impressionist New York The Metropolitan Museum of Art ISBN 1 58839 119 1 Westphal Ruth Lilly Editor 1986 Plein Air Painters of California The North Irvine Calif Westphal Publishing ISBN 0 9610520 1 5 Westphal Ruth Lilly Editor 1982 Plein Air Painters of California The Southland Irvine Calif Westphal Publishing ISBN 0 9610520 0 7 Peterson Brian H Editor 2002 Pennsylvania Impressionism Philadelphia James A Michener Art Museum and University of Pennsylvania Press ISBN 0 8122 3700 5 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Impresionizm v Spoluchenih Shtatah amp oldid 40526610