Пам'ятник герцогу де Рішельє (Пам'ятник дюку) в Одесі — бронзова скульптура присвячена першому одеському градоначальникові дюку Арману Емманюелю дю Плессі, герцогу де Рішельє. Перший пам'ятник в Одесі.
| Пам'ятник Арману де Рішельє | |
|---|---|
| | |
| 46°29′17″ пн. ш. 30°44′28″ сх. д. / 46.48812222224977830° пн. ш. 30.741144444471779° сх. д.Координати: 46°29′17″ пн. ш. 30°44′28″ сх. д. / 46.48812222224977830° пн. ш. 30.741144444471779° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Розташування | Одеса Приморський район |
| Тип | пам'ятник і статуя |
| Матеріал | бронза |
| Автор проєкту | Іван Мартос |
| Будівельник | Аврам Мельников та Франческо Боффо |
| Архітектор | Мельников Аврам Іванович і Франческо Боффо |
| Початок будівництва | 20 червня 1827 |
| Побудовано | 22 квітня 1828 |
| Стан | цілком задовільний |
| Адреса | Приморський бульвар |
| Пам'ятник Арману де Рішельє Пам'ятник Арману де Рішельє (Україна) | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Історія створення Редагувати
Дюк де Рішельє брав участь у штурмі Ізмаїлу, а через п'ять років надовго влаштувався в Російській імперії. В 1803 році Рішельє став градоначальником Одеси, а з 1805 по 1814 рік генерал-губернатором Одеси. Одесити називали його «НАШ дюк» і вважали засновником міста, хоча на той час Одесі було вже 8 років, а до того поселення на місці сьогочасного міста існували сотні років. Стараннями нового градоначальника місто перетворилося на великий торговельний порт. Коли Бурбони повернули собі трон, дюк виїхав у Францію, де став прем'єр-міністром в уряді Людовика XVIII. Помер дюк де Рішельє 16 травня 1822 у віці 56 років у Парижі від інсульту.
Отримавши сумну звістку з Парижа, граф Ланжерон звернувся із закликом до населення почати збір коштів на спорудження пам'ятника Рішельє. Заступивши у травні 1823 року на посаду новоросійського генерал-губернатора, граф Михайло Воронцов замовив пам'ятник відомому скульптору Івану Мартосу. Він став одним з останніх творінь цього видатного російського майстра. Пам'ятник являє собою бронзову статую Рішельє в римській тозі з сувоєм у руці й трьома латунними горельєфами, що символізують землеробство, торгівлю і правосуддя. Початком виробу пам'ятнику вважають 30 червня 1827 року. Скульптура і горельєфи відлиті в бронзі ливарним майстром Василем Єкімовим в Петербурзі. Постамент видатного петербурзького архітектора Авраама Мельникова й архітектора Франческо Боффо. Монумент у стилі класицизму, являє собою поставлену на п'єдестал бронзову статую Рішельє. Величина фігури дещо більше натуральної. Квадратний п'єдестал з карнизом з рожевого полірованого граніту з берега річки Південний Буг (близько Вознесенська), подарований херсонським поміщиком Скаронінським, оброблений майстром П. Джерарі. Підставою п'єдесталу служить стилобат у формі зрізаної піраміди з місцевого вапняку з чотирма ступенями з граніту. Роботами зі встановлення пам'ятника керував архітектор Франческо Боффо.
Відкриття бронзового пам'ятника дюку відбулося 22 квітня 1828 року.
Життя пам'ятника Редагувати
Під час Кримської війни англо-французька ескадра обстріляла місто і порт. Одне з ядер вибухнуло на площі біля пам'ятника зашкодило його постамент осколком. Після війни на місці пошкодження була встановлена чавунна латочка зі стилізованим гарматним ядром.
Цікаві факти Редагувати
- Пам'ятник Арману де Рішельє в Одесі — єдиний пам'ятник в Україні французькому прем'єр-міністру.
Примітки Редагувати
- Коханский В. Одесса и ея окрестности. Полный иллюстрированный путеводитель и справочная книга. — Изд. 3-е. — Одесса : Л. Нитче, 1892. — 554 с. (рос. дореф.)<
- ↑ Барская Н. Дюк // Одесский вестник. — Одеса, 2006. — № 204-205. (рос.)
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, справочник в 4-х томах (гл. ред. Н.Л. Жариков). — Київ : «Будівельник», 1983-1986. — Т. 3. — С. 252. (рос.)
Література Редагувати
- Коханский В. Одесса и ея окрестности. Полный иллюстрированный путеводитель и справочная книга. — Изд. 3-е. — Одесса : Л. Нитче, 1892. — 554 с. (рос. дореф.)
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, справочник в 4-х томах (гл. ред. Н.Л. Жариков). — Київ : «Будівельник», 1983-1986. — Т. 3. — С. 252. (рос.)
- Барская Н. Дюк // Одесский вестник. — Одеса, 2006. — № 204-205. (рос.)