www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фортеця Ізмаїл Форте ця Ізмаї л тур ismail Kalesi турецька фортеця що існувала в XVI XIX століттях на березі Дунаю на те

Фортеця Ізмаїл

Форте́ця Ізмаї́л (тур. İsmail Kalesi) — турецька фортеця, що існувала в XVI—XIX століттях на березі Дунаю на території сучасного міста Ізмаїл. Важливий стратегічний об'єкт у період російсько-турецьких війн.

Фортеця Ізмаїл
45°20′24″ пн. ш. 28°48′36″ сх. д. / 45.34003700002777748° пн. ш. 28.81018700002777777° сх. д. / 45.34003700002777748; 28.81018700002777777Координати: 45°20′24″ пн. ш. 28°48′36″ сх. д. / 45.34003700002777748° пн. ш. 28.81018700002777777° сх. д. / 45.34003700002777748; 28.81018700002777777
Тип фортеця
Країна  Україна
Регіон Буджак
Розташування Ізмаїл
Одеська область
Фортеця Ізмаїл (Україна)
 Фортеця Ізмаїл у Вікісховищі

Історія Редагувати

План фортеці.

За даними історика В.О. Постернака, Ізмаїл як фортеця згадується у перепису від липня 1592 року. Згідно з ним Ізмаїл — невелика укріплена фортеця із військовим гарнізоном, 36 охоронцями та 53 кінними вершниками. За межами фортеці — 10 християнських районів. Відомо, що фортецю збудував Мехмед Ага, проте вона мала нетривалу історію існування.

Взяття фортеці Ізмаїл гетьманом Наливайком у 1595 році

Вперше фортеця була захоплена у 1595 році козаками під керівництвом гетьмана Северина Наливайка. У 1609 році козаки знову брали цю фортецю, тепер під провідом гетьмана Петра Сагайдачного.

До періоду 1636–1637 років відноситься будівництво оборонного валу з півночі міста.

Вперше російськими військами фортецю було взято 1770-го, проте, втримати її вдалося лише 4 роки, після чого фортеця відійшла до турків, які одразу розпочали її додаткове укріплення. Для розбудови фортеці запросили французького інженера Жана Лафіт-Клаве (фр. Jean Lafitte-Clavé) та німецького будівельника Ріхтера. Під їх керівництвом у південно-східній частині фортеці звели бастіон «Кавальєр» у вигляді п'ятикутного укріплення із баштою. Загальна висота бастіону, з урахуванням висоти берегу, сягала 14 метрів. Розташовані на бастіоні 20 гармат охоплювали Дунай із прилеглим суходолом на 500—700 м таким чином, що взяти фортецю не взявши «Кавальєр» ставало неможливо.

Штурм Ізмаїла 1790 року Редагувати

Карта фортифікацій 1790 року

Взяття Ізмаїла 1790 року під командуванням генерала Олександра Суворова стало одним з поворотних моментів російсько-турецької війні 1787—1792 років та пришвидшило поразку Османської імперії. Бастіон «Кавальєр» було зруйновано. Російські війська протрималися у фортеці до 1791 року, після чого фортеця знову була зайнята турками. Наступне повернення російськіх військ до фортеці сталося лише 1809 року.

Подальша історія Редагувати

Відбудований меморіал загиблим воїнам

Відповідно до умов Паризького мирного договору 1856 року фортецю Ізмаїл було роззброєно, мури підірвано. А наприкінці XIX сторіччя внаслідок розвитку далекобійної артилерії колишня фортеця остаточно втратила своє оборонне значення. З 1858 року фортеця належить до об'єднаного князівства Волощини і Молдови.

Наступний вхід російських військ до фортеці датовано 13 квітня 1877 року — тоді вона остаточно втрачає своє військове значення. Потому на місці бастіону «Кавальєр» створено Російське військове гарнізонне кладовище.

У 1918 році Ізмаїл увійшов до складу Королівства Румунії. Територію фортеці було відведено під кладовище, а на місці Російського військового кладовища у 1930-у було зведено меморіал у вигляді зрізаної піраміди заввишки 14 м, із бронзовим орлом на верхівці (архітектор Ф. Рутта). Всередині знаходилися рештки 421 російських військових й таблички з іменами похованих. Поряд із меморіалом зведено дерев'яний різьблений хрест «Трійця».

У 1940 році Бессарабія входить до складу СРСР. Хрест «Трійця» — зруйновано, кладовище — закрите. У період з 1941 по 1944 роки тут ховають румунських та німецьких військових. Після приходу радянських військ кладовище руйнується, хрести знищуються. Руїни меморіалу проіснували до 1970-х років.

Сучасний стан Редагувати

Сучасний вигляд фортеці

Докладніше див. Ізмаїльський меморіальний парк-музей «Фортеця»

До теперішнього дня збереглася сама лише мечеть. Від кладовища російських солдатів залишилася брама, частково відновлено меморіал. Від румунського кладовища збереглася брама із червоної цегли, яка слугує воротами Свято-Миколаївського монастиря, розташованого на території фортеці.

Галерея Редагувати

Посилання Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 жовтня 2015. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фортеця Ізмаїл
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Forte cya Izmayi l tur Ismail Kalesi turecka fortecya sho isnuvala v XVI XIX stolittyah na berezi Dunayu na teritoriyi suchasnogo mista Izmayil Vazhlivij strategichnij ob yekt u period rosijsko tureckih vijn Fortecya Izmayil45 20 24 pn sh 28 48 36 sh d 45 34003700002777748 pn sh 28 81018700002777777 sh d 45 34003700002777748 28 81018700002777777 Koordinati 45 20 24 pn sh 28 48 36 sh d 45 34003700002777748 pn sh 28 81018700002777777 sh d 45 34003700002777748 28 81018700002777777Tip fortecyaKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Region BudzhakRoztashuvannya Izmayil Odeska oblastFortecya Izmayil Ukrayina Fortecya Izmayil u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Shturm Izmayila 1790 roku 1 2 Podalsha istoriya 2 Suchasnij stan 3 Galereya 4 Posilannya 5 Dzherela 6 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Plan forteci Za danimi istorika V O Posternaka Izmayil yak fortecya zgaduyetsya u perepisu vid lipnya 1592 roku Zgidno z nim Izmayil nevelika ukriplena fortecya iz vijskovim garnizonom 36 ohoroncyami ta 53 kinnimi vershnikami Za mezhami forteci 10 hristiyanskih rajoniv Vidomo sho fortecyu zbuduvav Mehmed Aga prote vona mala netrivalu istoriyu isnuvannya nbsp Vzyattya forteci Izmayil getmanom Nalivajkom u 1595 rociVpershe fortecya bula zahoplena u 1595 roci kozakami pid kerivnictvom getmana Severina Nalivajka 1 U 1609 roci kozaki znovu brali cyu fortecyu teper pid providom getmana Petra Sagajdachnogo Do periodu 1636 1637 rokiv vidnositsya budivnictvo oboronnogo valu z pivnochi mista Vpershe rosijskimi vijskami fortecyu bulo vzyato 1770 go prote vtrimati yiyi vdalosya lishe 4 roki pislya chogo fortecya vidijshla do turkiv yaki odrazu rozpochali yiyi dodatkove ukriplennya Dlya rozbudovi forteci zaprosili francuzkogo inzhenera Zhana Lafit Klave fr Jean Lafitte Clave ta nimeckogo budivelnika Rihtera Pid yih kerivnictvom u pivdenno shidnij chastini forteci zveli bastion Kavalyer u viglyadi p yatikutnogo ukriplennya iz bashtoyu Zagalna visota bastionu z urahuvannyam visoti beregu syagala 14 metriv Roztashovani na bastioni 20 garmat ohoplyuvali Dunaj iz prileglim suhodolom na 500 700 m takim chinom sho vzyati fortecyu ne vzyavshi Kavalyer stavalo nemozhlivo Shturm Izmayila 1790 roku Redaguvati nbsp Karta fortifikacij 1790 rokuDokladnishe Shturm Izmayila 1790Vzyattya Izmayila 1790 roku pid komanduvannyam generala Oleksandra Suvorova stalo odnim z povorotnih momentiv rosijsko tureckoyi vijni 1787 1792 rokiv ta prishvidshilo porazku Osmanskoyi imperiyi Bastion Kavalyer bulo zrujnovano Rosijski vijska protrimalisya u forteci do 1791 roku pislya chogo fortecya znovu bula zajnyata turkami Nastupne povernennya rosijskih vijsk do forteci stalosya lishe 1809 roku Podalsha istoriya Redaguvati nbsp Vidbudovanij memorial zagiblim voyinamVidpovidno do umov Parizkogo mirnogo dogovoru 1856 roku fortecyu Izmayil bulo rozzbroyeno muri pidirvano A naprikinci XIX storichchya vnaslidok rozvitku dalekobijnoyi artileriyi kolishnya fortecya ostatochno vtratila svoye oboronne znachennya Z 1858 roku fortecya nalezhit do ob yednanogo knyazivstva Voloshini i Moldovi Nastupnij vhid rosijskih vijsk do forteci datovano 13 kvitnya 1877 roku todi vona ostatochno vtrachaye svoye vijskove znachennya Potomu na misci bastionu Kavalyer stvoreno Rosijske vijskove garnizonne kladovishe U 1918 roci Izmayil uvijshov do skladu Korolivstva Rumuniyi Teritoriyu forteci bulo vidvedeno pid kladovishe a na misci Rosijskogo vijskovogo kladovisha u 1930 u bulo zvedeno memorial u viglyadi zrizanoyi piramidi zavvishki 14 m iz bronzovim orlom na verhivci arhitektor F Rutta Vseredini znahodilisya reshtki 421 rosijskih vijskovih j tablichki z imenami pohovanih Poryad iz memorialom zvedeno derev yanij rizblenij hrest Trijcya U 1940 roci Bessarabiya vhodit do skladu SRSR Hrest Trijcya zrujnovano kladovishe zakrite U period z 1941 po 1944 roki tut hovayut rumunskih ta nimeckih vijskovih Pislya prihodu radyanskih vijsk kladovishe rujnuyetsya hresti znishuyutsya Ruyini memorialu proisnuvali do 1970 h rokiv Suchasnij stan Redaguvati nbsp Suchasnij viglyad forteciDokladnishe div Izmayilskij memorialnij park muzej Fortecya Do teperishnogo dnya zbereglasya sama lishe mechet Vid kladovisha rosijskih soldativ zalishilasya brama chastkovo vidnovleno memorial Vid rumunskogo kladovisha zbereglasya brama iz chervonoyi cegli yaka sluguye vorotami Svyato Mikolayivskogo monastirya roztashovanogo na teritoriyi forteci Galereya Redaguvati nbsp Suchasnij viglyad brami Rumunskogo kladovisha Teper golovnij vhid do Svyato Mikolayivskogo monastirya nbsp Svyato Mikolayivska cerkva monastirya nbsp Uspenska cerkva monastirya nbsp Zeleni nasadzhennya na teritoriyi forteci nbsp Budivlya Maloyi mecheti Diorama Shturm Izmayilu nbsp Chastina muzejnoyi ekspoziciyi nbsp Bilya vhodu do diorami Shturm Izmayilu Posilannya Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Dzherela RedaguvatiBerezhok E V Izdaniya po voennoj topografii poberezhya Chernogo morya v knizhnom sobranii grafa Aleksandra Grigorevicha Stroganova Arhivovano 19 lyutogo 2015 u Wayback Machine 8 s ros Sapozhnikov I V Zdanie mecheti proroka Muhhameda v Izmaile novye fakty i interpretacii Arhivovano 23 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Materialy po arheologii Severnogo Prichernomorya Vyp 9 Odessa 2009 S 243 268 ros V A Posternak Ismail Gechidi Harkov 2015 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fortecya IzmayilVzyatie Izmaila Vsemirnaya istoriya 18 veka Arhivovano 2 listopada 2014 u Wayback Machine ros Lafitt Klave Zh Opisanie puti ot Konstantinopolya do Ochakova ros nedostupne posilannya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Fortecya Izmayil amp oldid 35175135