www.wikidata.uk-ua.nina.az

Обивателі пол obywatele 1 рос обыватели назва повноправних громадян 2 у правових актах XVI ст у Великому князівстві Лито

Обивателі

Обивателі (пол. obywatele, рос. обыватели) — назва повноправних громадян у правових актах XVI ст. у Великому князівстві Литовському та в Королівстві Польському, знатних постійних мешканців повіту й воєводства. У XVII—XVIII ст. обивателями називали шляхтичів Речі Посполитої (у ВКЛ й в Короні).

Це поняття відоме на Русі з середини XI століття. Член суспільства певної держави, котрий має певні права та обов'язки, зарезервовані законом. Обиватель (обивателька) є синонімом терміну підданий (піддана).

У Російській імперії ред.

А у Російській імперії в XIX — початку XX століть так називали поміщиків, землевласників на теренах Білорусі, України, Литви та Польщі. Де обивателі у містах (рос. городские обыватели) поділялися на п'ять станових груп городян, що враховувалися в окремих розділах міської обивательської книги:

До періоду правління Петра I міськими обивателями в їх більш пізньому значенні (але без використання назви) були купці та «чорні міські люди», крім них в містах — також ще й «служиві люди».

До 1861 р. відміни кріпосного права розрізнялися сільські обивателі (рос. сельские обыватели):

Котрих ділили на групи:

  • селян і поселенців власників,
  • селян тимчасово зобов'язаних.

В історії Росії взагалі це житель, що відноситься до податного стану[ru].

У Міській грамоті 1785 р. було виокремлено міський стан з середовища інших міських обивателів, сліди якого залишалися в термінології законів Російської імперії до 1917 р., що вперше з'явилося в російському законодавстві з виданням Міської грамоти 1785 року і пояснювалася прагненням Катерини II створити в Росії, за прикладом французького «третього стану», особливий спадковий стан, «середній рід людей», як торгово-промислового класу населення. На думку Катерини II, будь-яке суспільство неодмінно повинно було складатися з трьох груп: дворянства, середнього роду і хліборобів. На першому лежала служба на захист Вітчизни та участь у здійсненні правосуддя; заняття тієї чи іншої галуззю промисловості або торгівлі було б безглуздим для осіб з дворянською гідністю. Що стосується селянина, то заняття торгівлею і промислами йому було «не властиво, з тієї простої причини, що його жереб є обробляти землю, плодами якої живляться всякого стану люди». При такому погляді на громадську організацію, роль людей «середнього роду» вимальовувалася зовсім ясно. «До цього роду людей зарахувати треба всіх тих, котрі не були дворянами, ні хліборобами, вправляються в мистецтві, в науках, в торгівлі, в мореплаванні та ремеслах». В іншому місці наказу на питання: «що є місто і хто складає суспільство того міста», давалася відповідь: «в містах живуть міщани, які вправляються в ремеслах, в торгівлі, в мистецтві і науках». Визнаючи виняткове призначення міста — давати їх жителям «способи придбання майна за допомогою торгівлі, промислів, рукоділля й ремесел і тим множити доходи державні», грамотою 1785 р. вбачала саме в такому призначенні міст підставу зробити з міських обивателів «відмінний спадковий стан», характерними рисами якого повинні бути «працьовитість і ґречність», тоді як якостями дворянського стану були «чеснота і заслуги».

До реформ Олександра II міський стан становив щось на зразок особливої ​​корпорації, якій надавалося завідування міськими справами та господарством. Участь у міських виборах обумовлювалася приналежністю до одного з розрядів міського стану. Особи дворянського або духовного звання могли мати в місті власність, нести різні повинності на користь міста, але, незважаючи на це, не користувалися правом участі в міському управлінні. Міський житель взагалі та громадянин (або міський обиватель особливо) були абсолютно різними поняттями.

Наступні узаконення ввели обивателів до складу міського товариства, поряд з особами, зарахованими за законом до середнього стану людей, також й осіб інших станів, які володіли у межах міста нерухомою власністю та несли з неї повинності на користь міста. Для м. Петербурга це було узаконено в 1846 р., трохи пізніше — для Москви і Одеси.

Згідно реформи 1870 р. міське положення остаточно усунуло з устрою міського управління становий принцип як не тільки незручний, але і прямо шкідливий для успіху міста. Право на звання «міських обивателів» втратило будь-який сенс у Росії, ставши насправді приналежністю всіх постійних жителів міста, котрі володіли в ньому власністю, в розмірі необхідному за законом Росії. Таким чином, збережені в законі постанови про міський стан були позбавлені будь-якого практичного значення та стали мати лише історичний інтерес.

У СРСР ред.

Через вплив комуністичної пропаганди Росії після 1917 р. набуло негативного значення щодо громадян позбавлених сучасних суспільних поглядів, котрі живуть міщанськими інтересами «старого» суспільства до періоду встановлення радянської влади у 1917 р.. Тотожнє поняттю «бюргер» (буржуа) стосовно зневажливого ставлення радянських журналістів до міських обивателів, городян, громадян Західної Європи. Негативне значення терміну обиватель є похідним.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ (пол.) Słownik języka polskiego pod redakcją Witolda Doroszewskiego, hasło «obywatel»
  2. Словник української мови Грінченка
  3. ↑ «Обиватель» // Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974 (Академічний тлумачний словник 1970—1980). — С.499.
  4. ↑ «Обиватель» // Великий тлумачний словник сучасної української мови. — «Перун». 2005.
  5. (рос.) Этимологический словарь Семёнова.
  6. Словник синонімів української мови
  7. (рос.) Толковый словарь Ушакова.
  8. (рос.) Толковый словарь Ожегова и Шведовой.
  9. (рос.) Звід законів Російської імперії, Т.IX, — С. 494.
  10. (рос.) Этимологический словарь Крылова.
  11. (рос.) Словарь синонимов русского языка.
  12. (рос.) Этимологический словарь Шанского.

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Obivateli pol obywatele 1 ros obyvateli nazva povnopravnih gromadyan 2 u pravovih aktah XVI st u Velikomu knyazivstvi Litovskomu ta v Korolivstvi Polskomu znatnih postijnih meshkanciv povitu j voyevodstva 3 4 U XVII XVIII st obivatelyami nazivali shlyahtichiv Rechi Pospolitoyi u VKL j v Koroni Ce ponyattya vidome na Rusi z seredini XI stolittya 5 Chlen suspilstva pevnoyi derzhavi kotrij maye pevni prava ta obov yazki zarezervovani zakonom 1 Obivatel obivatelka ye sinonimom terminu piddanij piddana 6 Zmist 1 U Rosijskij imperiyi 2 U SRSR 3 Div takozh 4 Primitki 5 DzherelaU Rosijskij imperiyi red A u Rosijskij imperiyi v XIX pochatku XX stolit tak nazivali pomishikiv 3 4 zemlevlasnikiv na terenah Bilorusi Ukrayini Litvi ta Polshi De obivateli u mistah ros gorodskie obyvateli podilyalisya na p yat stanovih grup gorodyan sho vrahovuvalisya v okremih rozdilah miskoyi obivatelskoyi knigi pochesni gromadyani osobisti j spadkovi kupectvo vidpovidno gildiyi misceve ta z inshih mist mishani abo posadski lyudi remisniki abo cehovi lyudi robitniki Do periodu pravlinnya Petra I miskimi obivatelyami v yih bilsh piznomu znachenni ale bez vikoristannya nazvi buli kupci ta chorni miski lyudi krim nih v mistah takozh she j sluzhivi lyudi Do 1861 r vidmini kriposnogo prava rozriznyalisya silski obivateli ros selskie obyvateli 7 vilni silski obivateli do yakih zarahovuvalisya derzhavni selyani riznih najmenuvan v tomu chisli odnodvorci kolonisti vilni lyudi polovniki carani nezalezhno vid zemel kazennih vlasnickih vlasnih na yakih voni buli oseleni a takozh vilni hliborobi zobov yazani selyani na zemlyah pomishickih zvilneni za zakonom 2 kvitnya 1842 r i v majoratnih mayetkah nadanih u zahidnih guberniyah i lyudi kriposnogo stanu Kotrih dilili na grupi selyan i poselenciv vlasnikiv selyan timchasovo zobov yazanih V istoriyi Rosiyi vzagali ce zhitel sho vidnositsya do podatnogo stanu ru 8 U Miskij gramoti 1785 r bulo viokremleno miskij stan z seredovisha inshih miskih obivateliv slidi yakogo zalishalisya v terminologiyi zakoniv Rosijskoyi imperiyi do 1917 r sho vpershe z yavilosya v rosijskomu zakonodavstvi z vidannyam Miskoyi gramoti 1785 roku i poyasnyuvalasya pragnennyam Katerini II stvoriti v Rosiyi za prikladom francuzkogo tretogo stanu osoblivij spadkovij stan serednij rid lyudej yak torgovo promislovogo klasu naselennya Na dumku Katerini II bud yake suspilstvo neodminno povinno bulo skladatisya z troh grup dvoryanstva serednogo rodu i hliborobiv Na pershomu lezhala sluzhba na zahist Vitchizni ta uchast u zdijsnenni pravosuddya zanyattya tiyeyi chi inshoyi galuzzyu promislovosti abo torgivli bulo b bezgluzdim dlya osib z dvoryanskoyu gidnistyu Sho stosuyetsya selyanina to zanyattya torgivleyu i promislami jomu bulo ne vlastivo z tiyeyi prostoyi prichini sho jogo zhereb ye obroblyati zemlyu plodami yakoyi zhivlyatsya vsyakogo stanu lyudi Pri takomu poglyadi na gromadsku organizaciyu rol lyudej serednogo rodu vimalovuvalasya zovsim yasno Do cogo rodu lyudej zarahuvati treba vsih tih kotri ne buli dvoryanami ni hliborobami vpravlyayutsya v mistectvi v naukah v torgivli v moreplavanni ta remeslah V inshomu misci nakazu na pitannya sho ye misto i hto skladaye suspilstvo togo mista davalasya vidpovid v mistah zhivut mishani yaki vpravlyayutsya v remeslah v torgivli v mistectvi i naukah Viznayuchi vinyatkove priznachennya mista davati yih zhitelyam sposobi pridbannya majna za dopomogoyu torgivli promisliv rukodillya j remesel i tim mnozhiti dohodi derzhavni gramotoyu 1785 r vbachala same v takomu priznachenni mist pidstavu zrobiti z miskih obivateliv vidminnij spadkovij stan harakternimi risami yakogo povinni buti pracovitist i grechnist todi yak yakostyami dvoryanskogo stanu buli chesnota i zaslugi Do reform Oleksandra II miskij stan stanoviv shos na zrazok osoblivoyi korporaciyi yakij nadavalosya zaviduvannya miskimi spravami ta gospodarstvom Uchast u miskih viborah obumovlyuvalasya prinalezhnistyu do odnogo z rozryadiv miskogo stanu Osobi dvoryanskogo abo duhovnogo zvannya mogli mati v misti vlasnist nesti rizni povinnosti na korist mista ale nezvazhayuchi na ce ne koristuvalisya pravom uchasti v miskomu upravlinni Miskij zhitel vzagali ta gromadyanin abo miskij obivatel osoblivo buli absolyutno riznimi ponyattyami Nastupni uzakonennya vveli obivateliv do skladu miskogo tovaristva poryad z osobami zarahovanimi za zakonom do serednogo stanu lyudej takozh j osib inshih staniv yaki volodili u mezhah mista neruhomoyu vlasnistyu ta nesli z neyi povinnosti na korist mista Dlya m Peterburga ce bulo uzakoneno v 1846 r trohi piznishe dlya Moskvi i Odesi Zgidno reformi 1870 r miske polozhennya ostatochno usunulo z ustroyu miskogo upravlinnya stanovij princip yak ne tilki nezruchnij ale i pryamo shkidlivij dlya uspihu mista Pravo na zvannya miskih obivateliv vtratilo bud yakij sens u Rosiyi stavshi naspravdi prinalezhnistyu vsih postijnih zhiteliv mista kotri volodili v nomu vlasnistyu v rozmiri neobhidnomu za zakonom Rosiyi Takim chinom zberezheni v zakoni 9 postanovi pro miskij stan buli pozbavleni bud yakogo praktichnogo znachennya ta stali mati lishe istorichnij interes U SRSR red Cherez vpliv komunistichnoyi propagandi Rosiyi pislya 1917 r nabulo negativnogo znachennya 10 shodo gromadyan pozbavlenih suchasnih suspilnih poglyadiv kotri zhivut mishanskimi interesami starogo suspilstva do periodu vstanovlennya radyanskoyi vladi u 1917 r 3 4 Totozhnye ponyattyu byurger burzhua 11 stosovno znevazhlivogo stavlennya radyanskih zhurnalistiv do miskih obivateliv gorodyan gromadyan Zahidnoyi Yevropi 4 Negativne znachennya terminu obivatel ye pohidnim 12 Div takozh red Vijskovi obivateliPrimitki red a b pol Slownik jezyka polskiego pod redakcja Witolda Doroszewskiego haslo obywatel Slovnik ukrayinskoyi movi Grinchenka a b v Obivatel Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 tomah Tom 5 1974 Akademichnij tlumachnij slovnik 1970 1980 S 499 a b v g Obivatel Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi Perun 2005 ros Etimologicheskij slovar Semyonova Slovnik sinonimiv ukrayinskoyi movi ros Tolkovyj slovar Ushakova ros Tolkovyj slovar Ozhegova i Shvedovoj ros Zvid zakoniv Rosijskoyi imperiyi T IX S 494 ros Etimologicheskij slovar Krylova ros Slovar sinonimov russkogo yazyka ros Etimologicheskij slovar Shanskogo Dzherela red bil Abyvaceli Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 2 t T 1 A K Redkal G P Pashkoy gal red i insh Navuk kansultanty Ya K Anishchanka i insh 2 e vyd Mn Belaruskaya encyklapedyya imya P Broyki 2007 S 199 Gorodskoe sostoyanie Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T IX S 320 ros doref Gorodskie obyvateli Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T IX S 317 ros doref Selskie obyvateli Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T XXIX S 375 376 ros doref ros O sovremennom gorodskom obshestvennom upravlenii Istoricheskaya hronika Vestnik Evropy T III Sentyabr 1866 S 58 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Obivateli amp oldid 30620534