www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мірза Шафі Вазех азерб میرزا شفیع واضح Mirzə şəfi Vazeh кінець XVIII початок XIX століття Гянджа 16 28 листопада 1852 Ти

Мірза Шафі Вазех

Мірза Шафі Вазех (азерб. میرزا شفیع واضح, Mirzə Şəfi Vazeh; кінець XVIII — початок XIX століття, Гянджа — 16 [28] листопада 1852, Тифліс) — азербайджанський поет і мислитель, просвітитель і педагог. Під псевдонімом Вазех, що означає «виразний, ясний», писав як азербайджанською, так і перською, розвиваючи традиції поезії цими мовами. Викладав у Тифлісі азербайджанську та перську мови. Спільно з російським педагогом Іваном Григор'євим написав першу хрестоматію азербайджанської поезії і «Татарсько-російський словник» для Тифліської гімназії[⇨].

Мірза Шафі Вазех
азерб. میرزا شفیع واضح
Псевдонім Вазех
Народився 1794
Гянджа, Гянджинське ханствоd
Помер 16 листопада 1852(1852-11-16) або 1852
Тифліс, Кавказьке намісництво[d], Російська імперія
Поховання Pantheon of Azeri figuresd
Країна  Російська імперія
Гянджинське ханствоd
Діяльність поет, каліграф, письменник, педагог, педагог
Сфера роботи творче і професіональне письмоd і поезія
Мова творів азербайджанська і перська
Жанр вірш і вірш[d]
 Мірза Шафі Вазех у Вікісховищі

Мірза Шафі писав газелі, мухамаси, рубаї, маснаві тощо. Його вірші мали інтимно-ліричний і сатиричний характер. Крім цього, Вазех очолював поетичний «Гурток мудрості». Основною темою творів Вазеха були оспівування романтичної любові, насолода життям, але в деяких своїх віршах Мірза Шафі викривав вади феодального суспільства, виступав проти закріпачення особистості і релігійного фанатизму[⇨].

Німецький поет Фрідріх Боденштедт, що брав у Вазеха уроки східних мов, видав переклади віршів Вазеха у своїй книзі «Тисяча і один день на Сході» (1850). Пізніше вийшла книга Боденштедта під назвою «Пісні Мірзи Шафі» (1851). Ці пісні багато разів перекладалися європейськими мовами. Попри те, що пізніше Боденштедт став видавати вірші Вазеха за свої, збереглися оригінали перською й азербайджанською мовами, які довели авторство Мірзи Шафі[⇨].

Життєпис ред.

Дата народження ред.

Мірза Шафі Садих огли народився на рубежі XVIII—XIX ст. в Гянджі. Точна дата народження поета не до кінця зрозуміла. У Великій радянській енциклопедії, Короткій літературній енциклопедії та Філософській енциклопедії[ru] повідомляється, що Мірза Шафі народився 1796 року, а низка авторів пише, що це сталося 1794 року.

За повідомленням сходознавця Адольфа Берже, 1851 року він зустрічав на вулицях Тифліса «скромного, років під 60, тюрка», який і був Мірза Шафі Вазех. Зі слів Берже випливає, що поет народився до 1800 року. Зовсім інші відомості містяться в архівних документах. Так, у «формулярному списку про службу за 1845 рік» написано, що Мірзі Шафі «від роду 40 років» (з архівної справи «Про службовців чиновників Тифліських повітових училищ на 1845 рік»). З цього випливає, що Вазех народився 1805 року. Разом з тим, у «формулярному списку про службу за 1852 рік» зазначено, що «від роду йому 45 років», з чого виходить, що поет народився 1807 року (з архівної справи «Про смерть молодшого вчителя татарської мови в тифліських гімназіях Мірза Шафі»). З усіх цих відомостей найбільшої довіри, на думку сходознавця Івана Єніколопова, заслуговує формулярний список про службу за 1845 рік, який завірений підписом начальника Мірзи Шафі А. К. Монастирського.

Походження ред.

Взяття штурмом фортеці Гянджі[ru] 3 (15) січня 1804 року

Батьком Мірзи Шафі був Кербалай Садих, або точніше Уста (Устад) Садик, який служив зодчим в останнього гянджинського[ru] хана Джавад-хана. Дід по батькові — Мухаммад — також був корінним жителем Гянджі. Старший брат поета, Абдул-Алі, як і батько, став робітником і будівельником, оскільки, за традицією, мав продовжувати батьківське ремесло.

Мірза Шафі народився в роки, коли Російська імперія, приєднавши Грузію, починала завойовувати окремі ханства та області. Незабаром було захоплено й рідне місто Мірзи Шафі: у січні 1804 року Гянджу було здобуто штурмом. Щоб викорінити в краї пам'ять про колись могутнє ханство, тодішній головнокомандувач у Грузії генерал Ціціанов перейменував Гянджу на Єлисаветполь (на честь дружини Олександра I — Єлизавети Олексіївни), а саму територію ханства під назвою «Єлисаветпольского повіту» приєднав до Російської імперії. Сім'я Мірзи Шафі важко пережила ці події. Його батько Садих, будівельник ханських будівель, втратив дохід.

Кавказознавець Адольф Берже, посилаючись на М. Ф. Ахундова, а також М. А. Сальяни і деякі інші дослідники відзначали, що після повалення 1804 року Гянджинського ханства батько Мірзи Шафі дуже постраждав і розорився, потім захворів і помер через деякий час після війни. Точна дата смерті батька поета невідома, але за припущенням літературознавця Алі Аждара Сеїд-Заде[ru] відноситься до початку 1805 року. Факт розорення батька Мірзи Шафі підтверджує поет Шакір у своєму листі поетові Закіру[ru], в якому «Садик з Гянджі» (батько Мірзи Шафі) згадується нарівні з якимось Гаджі-Курбаном, який, бувши багатою людиною, зовсім зубожів. Зодчий Садик з Гянджі був настільки відомим навіть у сусідніх ханствах, що його ім'я наводили як приклад різкого зубожіння колись заможної людини.

Усі послужні списки Мірзи Шафі відзначають його походження «з духовного звання». З цього Єніколопов робить висновок, що батько Шафі отримав духовне звання після того, як здійснив паломництво до Кербели, додавши до свого імені «Кербалай».

За відомостями історика Михайла Семевського, Мірза Шафі був «добрий, простий чоловік, татарин за походженням і персіянин за вихованням».

Навчання в медресе ред.

Шах-аббаська мечеть[ru] в Гянджі, при медресе якої колись навчався Мірза Шафі. Фотографія початку XX століття

Схильність Шафі до книг і науки виявилися рано. Тому батько віддав його в медресе при шах-аббаской мечеті в Гянджі. Богобоязливий батько хотів, щоб його син був муллою — мусульманською духовною особою. В медресе у Шафі розширився кругозір, тут він здобув початкові знання перської та арабської мов і навчився краснопису, в якому дійшов згодом до досконалості. Адольф Берже у своїй статті «Zeitschrift der deutschen morgenländischen Gesellschaft» (Лейпциг, 1870) писав:

У кого Мірза Шафі навчався в Гянджі, точно не відомо. За версією А. Сеїд-Заде, його вчителем був якийсь Молла-Панах (не плутати з Моллою Панахом Вагіфом, відомим азербайджанським поетом). Іноді в пресі помилково згадувалося ім'я Молли-Гусейна Пишнамаза (1783—1859). Пишнамаз був учителем з краснопису Мірзи Фаталі Ахундова, який також відвідував школу Мірзи Шафі, що вів боротьбу проти цього Пишнамаза.

Мірзу Шафі, однак, не тягнуло стати муллою. Він найбільше бажав вивчати літературу і мови. Але поки батько був живий, Шафі йому не перечив і здобував освіту в медресе. Проте після смерті батька Мірза Шафі пішов з медресе, з власниками якого не ладнав.

До часу смерті батька, коли Шафі ще вчився в медресе, з Тебриза в Гянджу повернувся Хаджі-Абдулла, людина, за словами Берже, «чудових душевних якостей і високої моральності». Він відіграв значну роль у формуванні особистості Мірзи Шафі.

За відомостями Адольфа Берже, Хаджі-Абдулла народився в Гянджі і поїхав до Тебриза торгувати. У Персії він відвідав святі місця, здійснив звідти паломництво в Мекку. На зворотному шляху він жив деякий час у Багдаді, де познайомився з дервішем на ім'я Сеїд-Саттар, який навіяв йому свої переконання і віру суфіїв. У Гянджі Хаджі-Абдулла постійно сперечався з місцевими муллами і ахундами[ru] мечеті шаха Аббаса, доводячи неспроможність і безглуздість релігійних забобонів. У зв'язку з цим у нього з'явилося багато ворогів і недоброзичливців серед духовенства.

Хаджі-Абдулла допомагав молодому Шафі, який був у той час учнем медресе, навчав його. Побачивши такий переворот у способі мислення молодого Шафі, мулли медресе відмовилися від подальших із ним занять. У зв'язку з цим Шафі мусив покинути медресе. Звідси, за словами Берже, починається розвиток повного презирства Шафі до духовенства. Мірза Шафі цурався мулл ще до знайомства з Хаджі-Абдуллою. За словами Сеїд-Заде, схожість його поглядів з Хаджі-Абдуллою склалася саме на цій основі. У його суперечках з муллами Мірза Шафі підтримував Хаджі-Абдуллу, який дуже вплинув на долю Мірзи Шафі і, за припущенням А. Сеїд-Заде, усиновив його.

Життя в Гянджі після залишення медресе ред.

Скульптури і картини, присвячені Вазеху і його віршам на стінах у залі Музею Мірзи Шафі Вазеха в Гянджі

Як повідомляє Берже, в ті дні, коли Шафі залишив медресе, дочка Джавад-хана Пюста-ханум шукала собі мірзу для листування та управління будинком з двома маленькими селами. Пюста-ханум і Хаджі-Абдулла були сусідами і добре знали одне одного. Дізнавшись про намір Пюста-ханум, Хаджі-Абдулла рекомендував їй Шафі як людину, «на чесність якого вона могла цілком покластися» і який не лише знав перську мову, прийняту в ті роки у листуванні в Закавказзі, але й мав гарний почерк.

Пюста-ханум взяла до себе Шафі, з того часу той, за словами Берже, став іменуватися Мірзою Шафі. Але, як зазначає літературознавець Алі Аждар Сеїдзаде, Адольф Берже неправий, стверджуючи, що ім'я «Мірза» він узяв через те, що став писарем ханської дочки, оскільки ще в ці роки Мірза Шафі створив при мечеті шаха Аббаса свою приватну школу, в якій викладав каліграфію і східні мови. У Пюсти-ханум Мірза Шафі служив недовго. 1826 року між Персією та Росією знову спалахнула війна. Перси під управлінням Угурлу-хана, старшого сина Джавад-хана, захопили Гянджу і близько трьох місяців залишалися тут. Після поразки в Шамхорській битві армія Угурлу-хана мусила покинути Гянджу. Угурлу-хан разом зі своєю сестрою Пюста-ханум вирушив у Персію (цю історичну подію підтверджує граф Симонич — автор «Записок про перську війну» (Кавказький збірник, тому 22)).

Після цього Мірза Шафі почав щодня відвідувати мечеть Гянджі, де в одній з келій переписував мусульманські книги для заробітку, чого разом з підтримкою від Хаджі-Абдулли повинно було вистачати йому на життя. Однак смерть Хаджі-Абдулли 1831 року позбавила Шафі цієї допомоги. На смертному одрі Хаджі-Абдулла заповів Мірзі Шафі 400 думатів, але Шафі отримав тільки половину, оскільки решту не зумів узяти у спадкоємців. Ці гроші допомогли Шафі виплатити борги і придбати найнеобхідніше. Після цього Мірза Шафі й далі переписував книги в мечеті, але оскільки незабаром у Персії поширилась літографія, це заняття стало для нього маловигідним і він опинився на межі бідності.

Частина біографічних відомостей про Мірзу Шафі за період його життя в Гянджі збереглася в його формулярному списку на 1845 рік. З цього списку випливає, що до переїзду 1840 року в Тифліс Шафі «займався приватним викладанням арабської та перської мов у місті Єлисаветполі».

В кінці 20-х років XIX століття зустрічаються перші згадки про Мірзу Шафі як про поета. Зокрема, коли в Тебризі поет мулла Фетх-Улла, відомий пізніше як Фазил-хан, висміяв у сатирі міністра закордонних справ Ірану Абул-Хасан-хана, то частина поетів, серед яких був і «уродженець Єлисаветполя — поет Мірза Шафі», стала захищати міністра.

На початку 1830-х років Мірза Шафі закохався в Зулейху, дочку Ібрагім-хана Ганджинського (докладніше [⇨]). Ця любов відбилася в його поетичній творчості.

У Єлисаветполі в Мірзи Шафі навчався також Мірза Фаталі Ахундов, який приїхав до міста 1832 року. Ахундов навчався у Вазеха мистецтва писати почерком «насталік». Мірза Шафі відіграв велику роль у формуванні поглядів Ахундова. За спогадами Мірзи Фаталі, саме Мірза Шафі відмовив Ахундова стати духовною особою.

Роки викладання в Тифлісі ред.

У 30-40-ті роки XIX століття Мірза Шафі заробляв на хліб, працюючи секретарем у багатих людей. В Єлисаветполі Шафі також викладав східні мови та каліграфію. В кінці 1840 року він переїхав до Тифліса, де отримав місце молодшого викладача. Від 1840 року викладав у Тифлісі азербайджанську та перську мови. Саме в Тифлісі Вазех мав тісні зв'язки з Хачатуром Абовяном, Аббасом Кулі Агою Бакіхановим, Мірзою Фаталі Ахундовим та іншими діячами культури..

1846 року Вазех повернувся в рідну Гянджу, де став викладати в школі. Також у Гянджі Мірза Шафі й далі складав вірші. 1850 року Мірза Шафі знову переїхав до Тифліса. Тут у Тифліській гімназії він займав посаду вчителя перської та азербайджанської мов.

1852 році Мірза Шафі Вазех, бувши викладачем у Тифлісі, ще до появи «Ветен ділі» склав з одним з вихованців Мірзи Казембека в Москві, Іваном Григор'євим, підручник «Кітабі-тюрки» — першу хрестоматію азербайджанської поезії.

Вазех і Боденштедт ред.

Мірза Шафі Вазех читає свої вірші Боденштедту. Ілюстрація до книги Боденштедта «1001 день на Сході» (1850)

1844 року до Тифліса приїхав німецький літератор і орієнталіст Фрідріх Боденштедт, який виявляв великий інтерес до життя Кавказу і побажав брати уроки східних мов. 1845 року Боденштедт перестав викладати в тифліській гімназії, проте продовжував вивчати східні мови. Незабаром по приїзді в Тифліс він познайомився з Мірзою Шафі, під керівництвом якого вивчав азербайджанську і перську мови. Уроки відбувались три рази на тиждень, а після них Мірза Шафі виконував для гостя власні пісні. Мірза Шафі на цей час був учителем у Тифліській гарнізонній школі і згодом, за клопотанням Боденштедта, його призначили вчителем азербайджанської мови у Тифліській гімназії.

1847 року Боденштедт виїхав з Тифліса, взявши з собою зошит віршів Мірзи Шафі під заголовком «Ключ мудрості». 1850 року Боденштедт видав об'ємну книгу «1001 день на Сході» («Tausend und ein Tag im Orient»), частина якої присвячена Мирзі Шафі Вазеху. 1851 року вийшла книга «Пісні Мірзи-Шафі» («Die Lieder des Mirza-Schaffy») в перекладі Ф. Боденштедта. Через двадцять років після смерті Мірзи Шафі, в 70-і роки XIX століття, Боденштедт видав книгу «Зі спадщини Мірзи Шафі», в якій оголосив, що пісні Мірзи Шафі начебто не є перекладами і зобов'язані своїм існуванням особисто Боденштедту. Проте, до наших днів збереглися оригінали перською і азербайджанською мовами, які доводять авторство Мірзи Шафі. Те, що Боденштедт є лише автором прологу книги «Пісні Мірзи-Шафі», говорить сама назва — «Die Lieder des Mirza-Schaffy mit einem Prolog von Fr. Bodenstedt». Крім того, один з ранніх перекладачів книги В. Марков, бажаючи догодити Боденштедту, пише тільки про «Пролог» у передмові до свого перекладу, вміщеного в збірнику «На зустріч».

Сюжет «Пісень» повністю запозичений з життя Мірзи Шафі. Так, цикл під назвою «Зулейха» присвячений першому коханню Мірзи Шафі Зулейсі, яку офіційно звали Нохбіке. Коли Боденштедт був у Тифлисі, вона жила в селі Дженгутай у Дагестані. Інший цикл пісень «Мірза-Юсуф» пов'язаний з одним із приятелів Мірзи Шафі — Мірзою-Юсуфом Шахназаровим, про якого є детальні відомості в архівних справах. Наступний цикл «Хафіза» Мірза Шафі присвятив коханій жінці з Тифліса, з якою він одружився. В одній із глав «Пісень» Мірза Шафі називає себе сином Абдулли (ім'я його покійного прийомного батька). За словами Єніколопова, це ім'я, так само, як і імена міністрів Ірану і докладний виклад життя поета Гафіза, які також містяться в «Піснях Мірзи Шафі», не могли бути відомі на Заході під час написання книги Боденштеда.

Крім цього, в чорновому зошиті Мірзи Фаталі Ахундова з його особистого архіву, переданого його онуком 1934 року Азербайджанському державному музею, є власноручний запис Ахундова про Мірзу Шафі, в якому він також зазначає, що пісні Мірзи Шафі були опубліковані в Німеччині.

Смерть ред.

Надгробний пам'ятник Вазеху в Тбілісі

Мірза Шафі Вазех помер у Тифлісі 16 (28) листопада 1852 року. Ще 1851 року Адольф Берже по приїзді в Тифліс зустрічав на вулицях, за словами історика Михайла Семевського, «скромного, років під 60, татарина», який був учителем в одній із мусульманських шкіл. Це був Мірза Шафі Вазех. А коли Берже наступного, 1852 року розшукував його, щоб з ним познайомитися, Мірза Шафі вже помер. За словами Берже, смерть Мірзи Шафі викликало запалення шлунка. Спочатку здавалося, що стан Шафі поліпшується, оскільки він почав помітно поправлятися. Однак Вазех, проігнорувавши поради лікаря, об'ївся винограду, який за його бажанням подав йому хлопчик-слуга. Коли ж друг Мірзи Шафі і його шанувальник Мірза-Хасан з Ордубада, який часто відвідував поета, бачачи його страждання, просив його не їсти виноград, який може загрожувати йому смертю, той, за словами Семевського, спокійно відповідав: «а що за біда і померти, для чого жити, хіба я мало повозився, навчаючи дурнів вірмен у школі?». Після цього Шафі стало лихоманити і в ніч з 16 на 17 листопада 1852 року він помер.

День смерті Вазеха був відзначений такою приміткою, вміщеною в «Акти Кавказької археографічної комісії» (том X, стор 832):

Помер листопада 16 дня 1852 в Тифлісі Мірза-Шафі Садихов-огли, який здобув гучну популярність завдяки відомому твору Боденштедта.

Поховали поета на мусульманському кладовищі в Тифлісі (нині — Пантеон видатних азербайджанців на території Ботанічного саду). Адольф Берже писав:

У приватному житті Мірза-Шафі вдалося домогтися любові всіх, які його знали за його високу моральну чистоту і рідкісні якості серця. Його могила знаходиться в Тифлісі і давно заросла.

Творчість і спадок ред.

Ліворуч — сторінка з «Татарської хрестоматії Адербейджанської говірки» (1852 рік), складеної Мірзою Шафі Вазехом і вчителем східних мов Тифліської гімназії Ів. Григор'євим, праворуч — обкладинка німецького видання «Пісень Мірзи Шафі» (1890)

Під псевдонімом Вазех, що означає «виразний, ясний», Мірза Шафі писав газелі, мухаммаса, рубаї, месневи тощо. Його вірші мали інтимно-ліричний і сатиричний характер. Крім цього, Вазех стояв на чолі поетичного «Гуртка мудрості». Основною темою творів Вазеха були оспівування романтичної любові, насолода життям. У деяких своїх віршах Мірза Шафі викривав вади феодального суспільства, виступав проти закріпачення особистості й релігійного фанатизму.

Авторству Мірзи Шафі Вазеха належить також перша хрестоматія азербайджанської поезії і «Татарсько-російський словник» (спільно з російським педагогом І. Григор'євим) для Тифліської гімназії.

До 1960-х років вважалося, що літературна спадщина Мірзи Шафі Вазеха дійшла до нас лише у вигляді переказів і що оригінали його віршів загублені. В одній із заміток, вміщеній у «Літературній газеті» в числі від 31 січня 1963 року, повідомлялося, що знайдені оригінали віршів Мірзи Шафі азербайджанською мовою і фарсі. Віршів Мірзи Шафі азербайджанською та перською мовами (він писав під псевдонімом Вазех), збереглося мало. Кращі твори Мірзи Шафі, перекладені російською Наумом Гребньовим як з азербайджанських і перських оригіналів, так і з німецького тексту Боденштедта, увійшли до книги «Вазех М.-Ш. Лирика» (Москва, 1967).

Боденштедт навів одну характерну рису Вазеха — його нелюбов до друкованих книг. На думку поета, справжні вчені не потребують друку. Мірза Шафі Вазех був чудовим каліграфом. Боденштедт повідомляє:

Мірза Шафі писав дуже гарно і при цьому вносив красу і різноманітність: літери пристосовував до змісту тексту. Якщо йому доводилося писати про звичайні речі, то він зодягав їх у буденний одяг, гарні - в святкову, в листах до жінок він писав особливим тоненьким почерком.
Ліворуч — автограф Мірзи Шафі від 24 жовтня 1840 року, праворуч — заява Мірзи Шафв Вазеха

У своїх спогадах М. Ф. Ахундов уточнює, що Вазех «володів мистецтвом писати гарним почерком, відомим під назвою „насталік“». Боденштедт відвіз значну частину віршів Мірзи Шафі в Німеччину, де опублікував їх у перекладі німецькою. 1850 року він опублікував у Штутгарті книгу «1001 день на Сході», куди включив частину віршів Вазеха. 1851 року вони вийшли в Берліні німецькою мовою окремим виданням — «Пісні Мірзи Шафі». Ці пісні стали настільки популярними, що перевидавалися щороку й перекладені багатьма мовами. Російською «Пісні Мірзи Шафі» (з німецької) вперше переклав Н. І. Эйферт (видання 1880, 1903). 1880 року він писав: «„Пісні Мірзи Шафі“, що витримали вже до 60 видань, один з найулюбленіших у Німеччині творів сучасної поезії». Вони перекладені англійською, французькою, італійською, перською, угорською, чеською, шведською, голландською, фламандською, данською, іспанською, португальською, практично всіма слов'янськими мовами і навітьдавньоєврейською мовою.

Італійською переклав письменник Россі. Російською вірші Мірзи Шафі в 1860-х роках переклав російський поет М. Л. Михайлов. Пізніше, 1903 року, з'явився новий переклад російською, здійснений І. С. Проданом. Твори Вазеха привернули до себе увагу Л. М. Толстого. 1880 року Толстой повідомляв А. А. Фету, що один знайомий привіз йому нещодавно книгу віршів Мірзи Шафі, яка справила на нього глибоке враження.

Композитор і піаніст А. Г. Рубінштейн написав на слова Мірзи Шафі (в перекладі П. І. Чайковського) вокальний цикл «Перські пісні».

Особисте життя ред.

Довідка, видана дружині Мірзи Шафі

Першою коханою Мірзи Шафі Вазеха стала дочка Ібрагім-хана Гянджинського на ім'я Нохбіке, яку Мірза Шафі зустрів у будинку дочки Джавад-хана Пюста-ханум. Побачивши Нохбіке, Мірза Шафі присвятив їй вірш «Зулейха», оскільки краса дівчини нагадувала йому красу героїні дастана «Юсуф і Зулейха». Щодня Шафі приходив до Нохбіке і співав свої вірші. Незабаром він звернув на себе увагу, і на одному зі змагань поетів навіть переміг. Однак дівчину до того часу вже засватали за володаря Аварії Ахмед-хана. Тоді Вазех вирішив викрасти наречену, але його плани зірвалися: через бурю закохані сховалися в одному із сіл, де їх пізніше знайшли і привели додому.

Вдруге Шафі закохався в дівчину на ім'я Хафіза, відому в Тифлісі красуню. Після довгих залицянь Вазех домігся прихильності дівчини та її матері. Однак батько дівчини був проти шлюбу, поки Вазех не стане достатньо багатим. Тоді за порадою Боденштедта Мірза Шафі спробував вступити учителем до гімназії, але до цього часу батько Хафізи помер і незабаром Вазех одружився з Хафізою.

Крім цього, в збірці поета Мірзи Мехті Наджі[az] міститься один вірш-мюламма Вазеха, написаний перською, арабською та азербайджанською мовами, присвячений якійсь красуні. За словами Наджі, ця дівчина була коханкою Вазеха в Тифлісі й вийшла заміж за сина якогось князя. Однак і після цього Вазех писав їй.

Згідно з архівними матеріалами, Вазех одружився після повернення в Гянджу, цього разу з уродженкою міста Сеїд Нісі, дочкою Сеїд Ях'ї.

Пам'ять ред.

  • Згідно з Хамідом Альгаром, Мірза Шафі Вазех став прототипом образу поета Гаджі Нурі з комедії М. Ф. Ахундова «Молла Ібрагім-Халіл, алхімік, володар філософського каменю» 1850 року.
  • У Гянджі встановлено пам'ятник Вазеху.
  • Надгробний пам'ятник Вазеху встановлено в Тбілісі.
  • Ім'я Шафі носить вулиця в Тбілісі
  • У селищі Гюлістан міста Гянджа, в парку, що носить ім'я поета, встановлено пам'ятник Вазеху.
  • Художник С. Саламзаде написав картину «Мірза Шафі і Хачатур Абовян».
  • Портрет Мірза Шафі Вазеха роботи Б. М. Халілова Зберігається в Центрі Мехсеті Гянджеві в Гянджі.
  • Ім'я Вазеха носить школа № 16 в Гянджі.
  • 2010 року в рідному місті Боденштедта, в Пайне азербайджанські скульптори брати Теймур і Махмуд Рустамови встановили пам'ятну дошку, присвячену Мірзі Шафі Вазеху і його учневі Фрідріху фон Боденштедту.
  • 2012 року знято художній фільм «Посол зорі[ru]», присвячений Мірзі Фаталі Ахундову, де роль Вазеха зіграв заслужений артист Азербайджану Айшад Мамедов.
  • 2014 року з Німеччини в Гянджу привезено твори Вазеха і почалася робота над їх перекладом.
  • 2017 року в Гянджі відкрився музей Мірзи Шафі Вазеха.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Під словами „татарська“, „татарин“ тоді часто російські автори мали на увазі „азербайджанська“, „азербайджанець“.
  2. Золота монета, рівна в ті роки приблизно 3 рублям.
  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. ↑ БСЭ.
  3. Философская энциклопедия.
  4. КЛЭ.
  5. Мирзоева Ш. Из истории эстетической мысли Азербайджана (XIX — начало XX века). — Б. : Элм, 1981. — С. 38. — 201 с.
  6. Мамед Ариф. История азербайджанской литературы. — Б. : Элм, 1971. — С. 97. — 216 с.
  7. История Азербайджана. — Баку : Изд-во АН Азербайджанской ССР, 1960. — Т. 2. — С. 116.
  8. Касумов М. М. Очерки по истории передовой философской и общественно-политической мысли азербайджанского народа в XIX веке. — Б. : Азербайджанский государственный университет, 1959. — С. 46. — 199 с.
  9. Джафаров Дж. А. Сочинения в двух томах. — Б. : Азернешр, 1969. — С. 13.
  10. Джафаров Дж. А. Сочинения: драматургия и театр. — Б. : Азербайджанское государственное издательство, 1969. — Т. 1. — С. 13.
  11. ↑ Ениколопов, 1938, с. 10.
  12. Сеид-Заде, 1969, с. 15.
  13. Ениколопов, 1938, с. 9.
  14. ↑ Сеид-Заде, 1969, с. 16.
  15. Сеид-Заде, 1969, с. 27.
  16. ↑ Сеид-Заде, 1969, с. 17.
  17. ↑ Семевский, 1887, с. 416.
  18. ↑ Ениколопов, 1938, с. 11.
  19. ↑ Ениколопов, 1938, с. 12.
  20. Сеид-Заде, 1969, с. 18.
  21. Сеид-Заде, 1969, с. 17—18.
  22. ↑ Ениколопов, 1938, с. 13.
  23. ↑ Ениколопов, 1938, с. 14.
  24. Мамедов Ш. Ф. Мирза-Фатали Ахундова. — М. : Мысль, 1978. — С. 27—29.
  25. ↑ Семевский, 1887, с. 411.
  26. Гулиев Г. М. Азербайджанская литература: исторический очерк. — Б. : Нурлан, 2005. — С. 118. — 530 с.
  27. Надворный советник, преподаватель татарского и персидского языков Тифлисских Дворянской и Коммерческой гимназий // Кавказский календарь на 1853 год. — Тифлис, 1852, с. 549
  28. Вазех // Российская педагогическая энциклопедия. — М., 1993. — Т. I. — С. 126.
  29. ↑ Вазех М.-Ш. Лирика. Перевод. Предисл. Н. Гребнева. — М. : Художественная литература, 1967. — С. 28. — 231 с.
  30. ↑ Лидин В. Г. Песни Мирзы-Шаффи // Друзья мои — книги. — Современник, 1976. — С. 307—308.:
  31. ↑ Ениколопов, 1938, с. 91.
  32. ↑ Ениколопов, 1938, с. 92.
  33. ↑ Ениколопов, 1938, с. 74—76.
  34. ↑ Ениколопов, 1938, с. 76.
  35. Дмитриев В. Г. Скрывшие свое имя: Из истории анонимов и псевдонимов. — М. : Наука, 1977. — С. 111. — 313 с.
  36. ↑ История Азербайджана. — Баку : Изд-во АН Азербайджанской ССР, 1960. — Т. 2. — С. 119.
  37. ↑ Ениколопов, 1938, с. 44—45.
  38. ↑ Мамедов Ш. Ф. Мировоззрение М. Ф. Ахундова. — М. : Изд-во Московского университета, 1962. — С. 36.
  39. ↑ Ениколопов, 1938, с. 82.
  40. Присоединение Азербайджана к России и его прогрессивные последствия в области экономики и культуры (XIX — нач. XX вв.). — Баку : Изд-во АН Азербайджанской ССР, 1955. — С. 260.
  41. Гусейнов Г. Из истории общественной и философской мысли в Азербайджане XIX века. — Баку : Изд-во АН Азербайджанской ССР, 1949. — С. 168.
  42. Əliyeva та 2013, 61-62.
  43. Ениколопов, 1938, с. 14—15.
  44. Ениколопов, 1938, с. 53—54.
  45. ↑ Ениколопов, 1938, с. 64—65.
  46. H. Algar. Āḵūndzāda. — Encyclopædia Iranica, 1984. — Vol. I. — P. 735—740.
  47. Р. М. Эфендизаде. Архитектура Советского Азербайджана. — М. : Стройиздат, 1986. — С. 206. — 316 с.
  48. История Азербайджана. — Баку : Изд-во АН Азербайджанской ССР, 1963. — Т. 3, часть 2. — С. 75.
  49. . 1news.az. 30 грудня 2010. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 22 січня 2017. 
  50. . news.day.az. 6 червня 2012. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 22 січня 2017. 
  51. . news.day.az. 25 лютого 2014. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 22 січня 2017. 
  52. . 1news.az. 10 листопада 2017. Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 11 листопада 2017. 

Література ред.

  • Вазех // Современная энциклопедия. — 2000.
  • Гусейнов Г. Из истории общественной и философской мысли в Азербайджане XIX века. — Баку : Изд-во АН Азербайджанской ССР, 1949.
  • Ениколопов И. К. Поэт Мирза-Шафи. — Баку : Изд-во АзФАН СССР, 1938.
  • Мамедов Н. Вазех // Краткая литературная энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия.
  • Сеид-Заде А. А. Мирза-Шафи Сыдык-оглы Вазех. — Баку : Азербайджанское государственное издательство, 1969.
  • Сеид-заде А. Вазех // Философская энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия.
  • Семевский М. И. Поэт и профессор Фридрих Боденштедт. Очерк его жизни и трудов, 1819-1887 гг // Русская старина : ежемесячное историческое издание. — СПб., 1887. — Т. LIV.
  • Вазех // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
  • Çernyayevski A.O. Vətən dili, I hissə; Çernyayevski A.O., Vəlibəyov S.H. Vətən dili, II hissə. Faksimil nəşr. Tərtib və transfoneliterasiya edən, ön söz, qeyd və şərhlər, sözlük və cədvəllərin müəllifi: Vüqar Qaradağlı. CBS, Bakı — 2007. 740 səh.(азерб.)
  • Əliyeva N. Mirzə Şəfi Şərq Qərb araşdırmalarında / Под редакцией Х. Юсифли[az]. — Гянджа : Elm, 2013. — 236 с. — ISBN 5–8066–1638–4.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mirza Shafi Vazeh azerb میرزا شفیع واضح Mirze Sefi Vazeh kinec XVIII pochatok XIX stolittya Gyandzha 16 28 listopada 1852 Tiflis azerbajdzhanskij poet i mislitel prosvititel i pedagog Pid psevdonimom Vazeh sho oznachaye viraznij yasnij pisav yak azerbajdzhanskoyu tak i perskoyu rozvivayuchi tradiciyi poeziyi cimi movami Vikladav u Tiflisi azerbajdzhansku ta persku movi Spilno z rosijskim pedagogom Ivanom Grigor yevim napisav pershu hrestomatiyu azerbajdzhanskoyi poeziyi i Tatarsko rosijskij slovnik dlya Tifliskoyi gimnaziyi Mirza Shafi Vazehazerb میرزا شفیع واضحPsevdonim VazehNarodivsya 1794 1 Gyandzha Gyandzhinske hanstvodPomer 16 listopada 1852 1852 11 16 abo 1852 1 Tiflis Kavkazke namisnictvo d Rosijska imperiyaPohovannya Pantheon of Azeri figuresdKrayina Rosijska imperiya Gyandzhinske hanstvodDiyalnist poet kaligraf pismennik pedagog pedagogSfera roboti tvorche i profesionalne pismod 1 i poeziya 1 Mova tvoriv azerbajdzhanska i perskaZhanr virsh i virsh d Mirza Shafi Vazeh u VikishovishiMirza Shafi pisav gazeli muhamasi rubayi masnavi tosho Jogo virshi mali intimno lirichnij i satirichnij harakter Krim cogo Vazeh ocholyuvav poetichnij Gurtok mudrosti Osnovnoyu temoyu tvoriv Vazeha buli ospivuvannya romantichnoyi lyubovi nasoloda zhittyam ale v deyakih svoyih virshah Mirza Shafi vikrivav vadi feodalnogo suspilstva vistupav proti zakripachennya osobistosti i religijnogo fanatizmu Nimeckij poet Fridrih Bodenshtedt sho brav u Vazeha uroki shidnih mov vidav perekladi virshiv Vazeha u svoyij knizi Tisyacha i odin den na Shodi 1850 Piznishe vijshla kniga Bodenshtedta pid nazvoyu Pisni Mirzi Shafi 1851 Ci pisni bagato raziv perekladalisya yevropejskimi movami Popri te sho piznishe Bodenshtedt stav vidavati virshi Vazeha za svoyi zbereglisya originali perskoyu j azerbajdzhanskoyu movami yaki doveli avtorstvo Mirzi Shafi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Data narodzhennya 1 2 Pohodzhennya 1 3 Navchannya v medrese 1 4 Zhittya v Gyandzhi pislya zalishennya medrese 1 5 Roki vikladannya v Tiflisi 1 5 1 Vazeh i Bodenshtedt 1 6 Smert 2 Tvorchist i spadok 3 Osobiste zhittya 4 Pam yat 5 Div takozh 6 Primitki 7 LiteraturaZhittyepis red Data narodzhennya red Mirza Shafi Sadih ogli narodivsya na rubezhi XVIII XIX st v Gyandzhi Tochna data narodzhennya poeta ne do kincya zrozumila U Velikij radyanskij enciklopediyi Korotkij literaturnij enciklopediyi ta Filosofskij enciklopediyi ru povidomlyayetsya sho Mirza Shafi narodivsya 1796 roku 2 3 4 a nizka avtoriv pishe sho ce stalosya 1794 roku 5 6 7 8 9 10 Za povidomlennyam shodoznavcya Adolfa Berzhe 1851 roku vin zustrichav na vulicyah Tiflisa skromnogo rokiv pid 60 tyurka yakij i buv Mirza Shafi Vazeh Zi sliv Berzhe viplivaye sho poet narodivsya do 1800 roku Zovsim inshi vidomosti mistyatsya v arhivnih dokumentah Tak u formulyarnomu spisku pro sluzhbu za 1845 rik napisano sho Mirzi Shafi vid rodu 40 rokiv z arhivnoyi spravi Pro sluzhbovciv chinovnikiv Tifliskih povitovih uchilish na 1845 rik Z cogo viplivaye sho Vazeh narodivsya 1805 roku Razom z tim u formulyarnomu spisku pro sluzhbu za 1852 rik zaznacheno sho vid rodu jomu 45 rokiv z chogo vihodit sho poet narodivsya 1807 roku z arhivnoyi spravi Pro smert molodshogo vchitelya tatarskoyi movi v tifliskih gimnaziyah Mirza Shafi Z usih cih vidomostej najbilshoyi doviri na dumku shodoznavcya Ivana Yenikolopova zaslugovuye formulyarnij spisok pro sluzhbu za 1845 rik yakij zavirenij pidpisom nachalnika Mirzi Shafi A K Monastirskogo 11 Pohodzhennya red nbsp Vzyattya shturmom forteci Gyandzhi ru 3 15 sichnya 1804 rokuBatkom Mirzi Shafi buv Kerbalaj Sadih abo tochnishe Usta Ustad Sadik yakij sluzhiv zodchim v ostannogo gyandzhinskogo ru hana Dzhavad hana Did po batkovi Muhammad takozh buv korinnim zhitelem Gyandzhi Starshij brat poeta Abdul Ali yak i batko stav robitnikom i budivelnikom 12 oskilki za tradiciyeyu mav prodovzhuvati batkivske remeslo 11 Mirza Shafi narodivsya v roki koli Rosijska imperiya priyednavshi Gruziyu pochinala zavojovuvati okremi hanstva ta oblasti Nezabarom bulo zahopleno j ridne misto Mirzi Shafi u sichni 1804 roku Gyandzhu bulo zdobuto shturmom Shob vikoriniti v krayi pam yat pro kolis mogutnye hanstvo todishnij golovnokomanduvach u Gruziyi general Cicianov perejmenuvav Gyandzhu na Yelisavetpol na chest druzhini Oleksandra I Yelizaveti Oleksiyivni a samu teritoriyu hanstva pid nazvoyu Yelisavetpolskogo povitu priyednav do Rosijskoyi imperiyi Sim ya Mirzi Shafi vazhko perezhila ci podiyi Jogo batko Sadih budivelnik hanskih budivel vtrativ dohid 13 Kavkazoznavec Adolf Berzhe posilayuchis na M F Ahundova a takozh M A Salyani i deyaki inshi doslidniki vidznachali sho pislya povalennya 1804 roku Gyandzhinskogo hanstva batko Mirzi Shafi duzhe postrazhdav i rozorivsya potim zahvoriv i pomer cherez deyakij chas pislya vijni 14 Tochna data smerti batka poeta nevidoma ale za pripushennyam literaturoznavcya Ali Azhdara Seyid Zade ru vidnositsya do pochatku 1805 roku 15 Fakt rozorennya batka Mirzi Shafi pidtverdzhuye poet Shakir u svoyemu listi poetovi Zakiru ru v yakomu Sadik z Gyandzhi batko Mirzi Shafi zgaduyetsya narivni z yakimos Gadzhi Kurbanom yakij buvshi bagatoyu lyudinoyu zovsim zubozhiv Zodchij Sadik z Gyandzhi buv nastilki vidomim navit u susidnih hanstvah sho jogo im ya navodili yak priklad rizkogo zubozhinnya kolis zamozhnoyi lyudini 16 Usi posluzhni spiski Mirzi Shafi vidznachayut jogo pohodzhennya z duhovnogo zvannya Z cogo Yenikolopov robit visnovok sho batko Shafi otrimav duhovne zvannya pislya togo yak zdijsniv palomnictvo do Kerbeli dodavshi do svogo imeni Kerbalaj 11 Za vidomostyami istorika Mihajla Semevskogo Mirza Shafi buv dobrij prostij cholovik tatarin prim 1 za pohodzhennyam i persiyanin za vihovannyam 17 Navchannya v medrese red nbsp Shah abbaska mechet ru v Gyandzhi pri medrese yakoyi kolis navchavsya Mirza Shafi Fotografiya pochatku XX stolittyaShilnist Shafi do knig i nauki viyavilisya rano Tomu batko viddav jogo v medrese pri shah abbaskoj mecheti v Gyandzhi Bogoboyazlivij batko hotiv shob jogo sin buv mulloyu musulmanskoyu duhovnoyu osoboyu 14 V medrese u Shafi rozshirivsya krugozir tut vin zdobuv pochatkovi znannya perskoyi ta arabskoyi mov i navchivsya krasnopisu v yakomu dijshov zgodom do doskonalosti 18 Adolf Berzhe u svoyij statti Zeitschrift der deutschen morgenlandischen Gesellschaft Lejpcig 1870 pisav U kogo Mirza Shafi navchavsya v Gyandzhi tochno ne vidomo Za versiyeyu A Seyid Zade jogo vchitelem buv yakijs Molla Panah ne plutati z Molloyu Panahom Vagifom vidomim azerbajdzhanskim poetom Inodi v presi pomilkovo zgaduvalosya im ya Molli Gusejna Pishnamaza 1783 1859 Pishnamaz buv uchitelem z krasnopisu Mirzi Fatali Ahundova yakij takozh vidviduvav shkolu Mirzi Shafi sho viv borotbu proti cogo Pishnamaza 14 Mirzu Shafi odnak ne tyagnulo stati mulloyu Vin najbilshe bazhav vivchati literaturu i movi Ale poki batko buv zhivij Shafi jomu ne perechiv i zdobuvav osvitu v medrese 14 Prote pislya smerti batka Mirza Shafi pishov z medrese z vlasnikami yakogo ne ladnav 16 Do chasu smerti batka koli Shafi she vchivsya v medrese z Tebriza v Gyandzhu povernuvsya Hadzhi Abdulla lyudina za slovami Berzhe chudovih dushevnih yakostej i visokoyi moralnosti Vin vidigrav znachnu rol u formuvanni osobistosti Mirzi Shafi 18 Za vidomostyami Adolfa Berzhe Hadzhi Abdulla narodivsya v Gyandzhi i poyihav do Tebriza torguvati U Persiyi vin vidvidav svyati miscya zdijsniv zvidti palomnictvo v Mekku Na zvorotnomu shlyahu vin zhiv deyakij chas u Bagdadi de poznajomivsya z dervishem na im ya Seyid Sattar yakij naviyav jomu svoyi perekonannya i viru sufiyiv U Gyandzhi Hadzhi Abdulla postijno sperechavsya z miscevimi mullami i ahundami ru mecheti shaha Abbasa 16 dovodyachi nespromozhnist i bezgluzdist religijnih zaboboniv U zv yazku z cim u nogo z yavilosya bagato vorogiv i nedobrozichlivciv sered duhovenstva 18 Hadzhi Abdulla dopomagav molodomu Shafi yakij buv u toj chas uchnem medrese navchav jogo Pobachivshi takij perevorot u sposobi mislennya molodogo Shafi mulli medrese vidmovilisya vid podalshih iz nim zanyat U zv yazku z cim Shafi musiv pokinuti medrese Zvidsi za slovami Berzhe pochinayetsya rozvitok povnogo prezirstva Shafi do duhovenstva 19 Mirza Shafi curavsya mull she do znajomstva z Hadzhi Abdulloyu Za slovami Seyid Zade shozhist jogo poglyadiv z Hadzhi Abdulloyu sklalasya same na cij osnovi 20 U jogo superechkah z mullami Mirza Shafi pidtrimuvav Hadzhi Abdullu yakij duzhe vplinuv na dolyu Mirzi Shafi i za pripushennyam A Seyid Zade usinoviv jogo 16 Zhittya v Gyandzhi pislya zalishennya medrese red nbsp nbsp Skulpturi i kartini prisvyacheni Vazehu i jogo virsham na stinah u zali Muzeyu Mirzi Shafi Vazeha v GyandzhiYak povidomlyaye Berzhe v ti dni koli Shafi zalishiv medrese dochka Dzhavad hana Pyusta hanum shukala sobi mirzu dlya listuvannya ta upravlinnya budinkom z dvoma malenkimi selami Pyusta hanum i Hadzhi Abdulla buli susidami i dobre znali odne odnogo Diznavshis pro namir Pyusta hanum Hadzhi Abdulla rekomenduvav yij Shafi yak lyudinu na chesnist yakogo vona mogla cilkom poklastisya i yakij ne lishe znav persku movu prijnyatu v ti roki u listuvanni v Zakavkazzi ale j mav garnij pocherk 19 Pyusta hanum vzyala do sebe Shafi z togo chasu toj za slovami Berzhe stav imenuvatisya Mirzoyu Shafi 19 Ale yak zaznachaye literaturoznavec Ali Azhdar Seyidzade Adolf Berzhe nepravij stverdzhuyuchi sho im ya Mirza vin uzyav cherez te sho stav pisarem hanskoyi dochki oskilki she v ci roki Mirza Shafi stvoriv pri mecheti shaha Abbasa svoyu privatnu shkolu v yakij vikladav kaligrafiyu i shidni movi 21 U Pyusti hanum Mirza Shafi sluzhiv nedovgo 1826 roku mizh Persiyeyu ta Rosiyeyu znovu spalahnula vijna Persi pid upravlinnyam Ugurlu hana starshogo sina Dzhavad hana zahopili Gyandzhu i blizko troh misyaciv zalishalisya tut Pislya porazki v Shamhorskij bitvi armiya Ugurlu hana musila pokinuti Gyandzhu Ugurlu han razom zi svoyeyu sestroyu Pyusta hanum virushiv u Persiyu cyu istorichnu podiyu pidtverdzhuye graf Simonich avtor Zapisok pro persku vijnu Kavkazkij zbirnik tomu 22 19 Pislya cogo Mirza Shafi pochav shodnya vidviduvati mechet Gyandzhi de v odnij z kelij perepisuvav musulmanski knigi dlya zarobitku chogo razom z pidtrimkoyu vid Hadzhi Abdulli povinno bulo vistachati jomu na zhittya Odnak smert Hadzhi Abdulli 1831 roku pozbavila Shafi ciyeyi dopomogi Na smertnomu odri Hadzhi Abdulla zapoviv Mirzi Shafi 400 dumativ prim 2 ale Shafi otrimav tilki polovinu oskilki reshtu ne zumiv uzyati u spadkoyemciv Ci groshi dopomogli Shafi viplatiti borgi i pridbati najneobhidnishe Pislya cogo Mirza Shafi j dali perepisuvav knigi v mecheti ale oskilki nezabarom u Persiyi poshirilas litografiya ce zanyattya stalo dlya nogo malovigidnim i vin opinivsya na mezhi bidnosti 22 Chastina biografichnih vidomostej pro Mirzu Shafi za period jogo zhittya v Gyandzhi zbereglasya v jogo formulyarnomu spisku na 1845 rik Z cogo spisku viplivaye sho do pereyizdu 1840 roku v Tiflis Shafi zajmavsya privatnim vikladannyam arabskoyi ta perskoyi mov u misti Yelisavetpoli 22 V kinci 20 h rokiv XIX stolittya zustrichayutsya pershi zgadki pro Mirzu Shafi yak pro poeta Zokrema koli v Tebrizi poet mulla Feth Ulla vidomij piznishe yak Fazil han vismiyav u satiri ministra zakordonnih sprav Iranu Abul Hasan hana to chastina poetiv sered yakih buv i urodzhenec Yelisavetpolya poet Mirza Shafi stala zahishati ministra 23 Na pochatku 1830 h rokiv Mirza Shafi zakohavsya v Zulejhu dochku Ibragim hana Gandzhinskogo dokladnishe Cya lyubov vidbilasya v jogo poetichnij tvorchosti 23 U Yelisavetpoli v Mirzi Shafi navchavsya takozh Mirza Fatali Ahundov yakij priyihav do mista 1832 roku Ahundov navchavsya u Vazeha mistectva pisati pocherkom nastalik Mirza Shafi vidigrav veliku rol u formuvanni poglyadiv Ahundova Za spogadami Mirzi Fatali same Mirza Shafi vidmoviv Ahundova stati duhovnoyu osoboyu 24 Roki vikladannya v Tiflisi red U 30 40 ti roki XIX stolittya Mirza Shafi zaroblyav na hlib pracyuyuchi sekretarem u bagatih lyudej V Yelisavetpoli Shafi takozh vikladav shidni movi ta kaligrafiyu V kinci 1840 roku vin pereyihav do Tiflisa de otrimav misce molodshogo vikladacha 25 Vid 1840 roku vikladav u Tiflisi azerbajdzhansku ta persku movi Same v Tiflisi Vazeh mav tisni zv yazki z Hachaturom Abovyanom Abbasom Kuli Agoyu Bakihanovim Mirzoyu Fatali Ahundovim ta inshimi diyachami kulturi 2 1846 roku Vazeh povernuvsya v ridnu Gyandzhu de stav vikladati v shkoli Takozh u Gyandzhi Mirza Shafi j dali skladav virshi 1850 roku Mirza Shafi znovu pereyihav do Tiflisa Tut u Tifliskij gimnaziyi vin zajmav posadu vchitelya perskoyi ta azerbajdzhanskoyi mov 26 1852 roci Mirza Shafi Vazeh buvshi vikladachem u Tiflisi she do poyavi Veten dili sklav z odnim z vihovanciv Mirzi Kazembeka v Moskvi Ivanom Grigor yevim 27 pidruchnik Kitabi tyurki pershu hrestomatiyu azerbajdzhanskoyi poeziyi 28 Vazeh i Bodenshtedt red nbsp Mirza Shafi Vazeh chitaye svoyi virshi Bodenshtedtu Ilyustraciya do knigi Bodenshtedta 1001 den na Shodi 1850 1844 roku do Tiflisa priyihav nimeckij literator i oriyentalist Fridrih Bodenshtedt yakij viyavlyav velikij interes do zhittya Kavkazu i pobazhav brati uroki shidnih mov 1845 roku Bodenshtedt perestav vikladati v tifliskij gimnaziyi prote prodovzhuvav vivchati shidni movi Nezabarom po priyizdi v Tiflis vin poznajomivsya z Mirzoyu Shafi pid kerivnictvom yakogo vivchav azerbajdzhansku i persku movi 25 Uroki vidbuvalis tri razi na tizhden a pislya nih Mirza Shafi vikonuvav dlya gostya vlasni pisni Mirza Shafi na cej chas buv uchitelem u Tifliskij garnizonnij shkoli i zgodom za klopotannyam Bodenshtedta jogo priznachili vchitelem azerbajdzhanskoyi movi u Tifliskij gimnaziyi 25 1847 roku Bodenshtedt viyihav z Tiflisa vzyavshi z soboyu zoshit virshiv Mirzi Shafi pid zagolovkom Klyuch mudrosti 1850 roku Bodenshtedt vidav ob yemnu knigu 1001 den na Shodi Tausend und ein Tag im Orient chastina yakoyi prisvyachena Mirzi Shafi Vazehu 1851 roku vijshla kniga Pisni Mirzi Shafi Die Lieder des Mirza Schaffy v perekladi F Bodenshtedta Cherez dvadcyat rokiv pislya smerti Mirzi Shafi v 70 i roki XIX stolittya Bodenshtedt vidav knigu Zi spadshini Mirzi Shafi v yakij ogolosiv sho pisni Mirzi Shafi nachebto ne ye perekladami i zobov yazani svoyim isnuvannyam osobisto Bodenshtedtu Prote do nashih dniv zbereglisya 29 originali perskoyu i azerbajdzhanskoyu movami yaki dovodyat avtorstvo Mirzi Shafi 30 Te sho Bodenshtedt ye lishe avtorom prologu knigi Pisni Mirzi Shafi govorit sama nazva Die Lieder des Mirza Schaffy mit einem Prolog von Fr Bodenstedt Krim togo odin z rannih perekladachiv knigi V Markov bazhayuchi dogoditi Bodenshtedtu pishe tilki pro Prolog u peredmovi do svogo perekladu vmishenogo v zbirniku Na zustrich 31 Syuzhet Pisen povnistyu zapozichenij z zhittya Mirzi Shafi Tak cikl pid nazvoyu Zulejha prisvyachenij pershomu kohannyu Mirzi Shafi Zulejsi yaku oficijno zvali Nohbike Koli Bodenshtedt buv u Tiflisi vona zhila v seli Dzhengutaj u Dagestani Inshij cikl pisen Mirza Yusuf pov yazanij z odnim iz priyateliv Mirzi Shafi Mirzoyu Yusufom Shahnazarovim pro yakogo ye detalni vidomosti v arhivnih spravah Nastupnij cikl Hafiza Mirza Shafi prisvyativ kohanij zhinci z Tiflisa z yakoyu vin odruzhivsya 31 V odnij iz glav Pisen Mirza Shafi nazivaye sebe sinom Abdulli im ya jogo pokijnogo prijomnogo batka Za slovami Yenikolopova ce im ya tak samo yak i imena ministriv Iranu i dokladnij viklad zhittya poeta Gafiza yaki takozh mistyatsya v Pisnyah Mirzi Shafi ne mogli buti vidomi na Zahodi pid chas napisannya knigi Bodenshteda 32 Krim cogo v chornovomu zoshiti Mirzi Fatali Ahundova z jogo osobistogo arhivu peredanogo jogo onukom 1934 roku Azerbajdzhanskomu derzhavnomu muzeyu ye vlasnoruchnij zapis Ahundova pro Mirzu Shafi v yakomu vin takozh zaznachaye sho pisni Mirzi Shafi buli opublikovani v Nimechchini 32 Smert red nbsp Nadgrobnij pam yatnik Vazehu v TbilisiMirza Shafi Vazeh pomer u Tiflisi 16 28 listopada 1852 roku She 1851 roku Adolf Berzhe po priyizdi v Tiflis zustrichav na vulicyah za slovami istorika Mihajla Semevskogo skromnogo rokiv pid 60 tatarina yakij buv uchitelem v odnij iz musulmanskih shkil Ce buv Mirza Shafi Vazeh A koli Berzhe nastupnogo 1852 roku rozshukuvav jogo shob z nim poznajomitisya Mirza Shafi vzhe pomer 17 Za slovami Berzhe smert Mirzi Shafi viklikalo zapalennya shlunka Spochatku zdavalosya sho stan Shafi polipshuyetsya oskilki vin pochav pomitno popravlyatisya Odnak Vazeh proignoruvavshi poradi likarya ob yivsya vinogradu yakij za jogo bazhannyam podav jomu hlopchik sluga 33 Koli zh drug Mirzi Shafi i jogo shanuvalnik Mirza Hasan z Ordubada yakij chasto vidviduvav poeta bachachi jogo strazhdannya prosiv jogo ne yisti vinograd yakij mozhe zagrozhuvati jomu smertyu toj za slovami Semevskogo spokijno vidpovidav a sho za bida i pomerti dlya chogo zhiti hiba ya malo povozivsya navchayuchi durniv virmen u shkoli 17 Pislya cogo Shafi stalo lihomaniti i v nich z 16 na 17 listopada 1852 roku vin pomer 33 Den smerti Vazeha buv vidznachenij takoyu primitkoyu vmishenoyu v Akti Kavkazkoyi arheografichnoyi komisiyi tom X stor 832 nbsp Pomer listopada 16 dnya 1852 v Tiflisi Mirza Shafi Sadihov ogli yakij zdobuv guchnu populyarnist zavdyaki vidomomu tvoru Bodenshtedta 34 nbsp Pohovali poeta na musulmanskomu kladovishi v Tiflisi nini Panteon vidatnih azerbajdzhanciv na teritoriyi Botanichnogo sadu Adolf Berzhe pisav nbsp U privatnomu zhitti Mirza Shafi vdalosya domogtisya lyubovi vsih yaki jogo znali za jogo visoku moralnu chistotu i ridkisni yakosti sercya Jogo mogila znahoditsya v Tiflisi i davno zarosla 34 nbsp Tvorchist i spadok red nbsp nbsp Livoruch storinka z Tatarskoyi hrestomatiyi Aderbejdzhanskoyi govirki 1852 rik skladenoyi Mirzoyu Shafi Vazehom i vchitelem shidnih mov Tifliskoyi gimnaziyi Iv Grigor yevim pravoruch obkladinka nimeckogo vidannya Pisen Mirzi Shafi 1890 Pid psevdonimom Vazeh sho oznachaye viraznij yasnij 35 Mirza Shafi pisav gazeli muhammasa rubayi mesnevi tosho Jogo virshi mali intimno lirichnij i satirichnij harakter Krim cogo Vazeh stoyav na choli poetichnogo Gurtka mudrosti Osnovnoyu temoyu tvoriv Vazeha buli ospivuvannya romantichnoyi lyubovi nasoloda zhittyam U deyakih svoyih virshah Mirza Shafi vikrivav vadi feodalnogo suspilstva vistupav proti zakripachennya osobistosti j religijnogo fanatizmu 2 Avtorstvu Mirzi Shafi Vazeha nalezhit takozh persha hrestomatiya azerbajdzhanskoyi poeziyi i Tatarsko rosijskij slovnik spilno z rosijskim pedagogom I Grigor yevim dlya Tifliskoyi gimnaziyi 2 Do 1960 h rokiv vvazhalosya sho literaturna spadshina Mirzi Shafi Vazeha dijshla do nas lishe u viglyadi perekaziv i sho originali jogo virshiv zagubleni 36 V odnij iz zamitok vmishenij u Literaturnij gazeti v chisli vid 31 sichnya 1963 roku povidomlyalosya sho znajdeni originali virshiv Mirzi Shafi azerbajdzhanskoyu movoyu i farsi 30 Virshiv Mirzi Shafi azerbajdzhanskoyu ta perskoyu movami vin pisav pid psevdonimom Vazeh zbereglosya malo Krashi tvori Mirzi Shafi perekladeni rosijskoyu Naumom Grebnovim yak z azerbajdzhanskih i perskih originaliv tak i z nimeckogo tekstu Bodenshtedta uvijshli do knigi Vazeh M Sh Lirika Moskva 1967 29 Bodenshtedt naviv odnu harakternu risu Vazeha jogo nelyubov do drukovanih knig Na dumku poeta spravzhni vcheni ne potrebuyut druku 37 Mirza Shafi Vazeh buv chudovim kaligrafom Bodenshtedt povidomlyaye nbsp Mirza Shafi pisav duzhe garno i pri comu vnosiv krasu i riznomanitnist literi pristosovuvav do zmistu tekstu Yaksho jomu dovodilosya pisati pro zvichajni rechi to vin zodyagav yih u budennij odyag garni v svyatkovu v listah do zhinok vin pisav osoblivim tonenkim pocherkom 37 nbsp nbsp nbsp Livoruch avtograf Mirzi Shafi vid 24 zhovtnya 1840 roku pravoruch zayava Mirzi Shafv VazehaU svoyih spogadah M F Ahundov utochnyuye sho Vazeh volodiv mistectvom pisati garnim pocherkom vidomim pid nazvoyu nastalik 38 Bodenshtedt vidviz znachnu chastinu virshiv Mirzi Shafi v Nimechchinu de opublikuvav yih u perekladi nimeckoyu 1850 roku vin opublikuvav u Shtutgarti knigu 1001 den na Shodi kudi vklyuchiv chastinu virshiv Vazeha 1851 roku voni vijshli v Berlini nimeckoyu movoyu okremim vidannyam Pisni Mirzi Shafi 36 Ci pisni stali nastilki populyarnimi sho perevidavalisya shoroku j perekladeni bagatma movami Rosijskoyu Pisni Mirzi Shafi z nimeckoyi vpershe pereklav N I Ejfert vidannya 1880 1903 1880 roku vin pisav Pisni Mirzi Shafi sho vitrimali vzhe do 60 vidan odin z najulyublenishih u Nimechchini tvoriv suchasnoyi poeziyi 39 Voni perekladeni anglijskoyu francuzkoyu italijskoyu perskoyu ugorskoyu cheskoyu shvedskoyu gollandskoyu flamandskoyu danskoyu ispanskoyu portugalskoyu praktichno vsima slov yanskimi movami i navitdavnoyevrejskoyu movoyu 39 Italijskoyu pereklav pismennik Rossi 38 Rosijskoyu virshi Mirzi Shafi v 1860 h rokah pereklav rosijskij poet M L Mihajlov Piznishe 1903 roku z yavivsya novij pereklad rosijskoyu zdijsnenij I S Prodanom 40 Tvori Vazeha privernuli do sebe uvagu L M Tolstogo 1880 roku Tolstoj povidomlyav A A Fetu sho odin znajomij priviz jomu neshodavno knigu virshiv Mirzi Shafi yaka spravila na nogo gliboke vrazhennya 41 Kompozitor i pianist A G Rubinshtejn napisav na slova Mirzi Shafi v perekladi P I Chajkovskogo vokalnij cikl Perski pisni 36 Osobiste zhittya red nbsp Dovidka vidana druzhini Mirzi ShafiPershoyu kohanoyu Mirzi Shafi Vazeha stala dochka Ibragim hana Gyandzhinskogo na im ya Nohbike yaku Mirza Shafi zustriv u budinku dochki Dzhavad hana Pyusta hanum Pobachivshi Nohbike Mirza Shafi prisvyativ yij virsh Zulejha oskilki krasa divchini nagaduvala jomu krasu geroyini dastana Yusuf i Zulejha 42 Shodnya Shafi prihodiv do Nohbike i spivav svoyi virshi Nezabarom vin zvernuv na sebe uvagu i na odnomu zi zmagan poetiv navit peremig Odnak divchinu do togo chasu vzhe zasvatali za volodarya Avariyi Ahmed hana Todi Vazeh virishiv vikrasti narechenu ale jogo plani zirvalisya cherez buryu zakohani shovalisya v odnomu iz sil de yih piznishe znajshli i priveli dodomu 43 Vdruge Shafi zakohavsya v divchinu na im ya Hafiza vidomu v Tiflisi krasunyu Pislya dovgih zalicyan Vazeh domigsya prihilnosti divchini ta yiyi materi Odnak batko divchini buv proti shlyubu poki Vazeh ne stane dostatno bagatim Todi za poradoyu Bodenshtedta Mirza Shafi sprobuvav vstupiti uchitelem do gimnaziyi ale do cogo chasu batko Hafizi pomer i nezabarom Vazeh odruzhivsya z Hafizoyu 44 Krim cogo v zbirci poeta Mirzi Mehti Nadzhi az mistitsya odin virsh myulamma Vazeha napisanij perskoyu arabskoyu ta azerbajdzhanskoyu movami prisvyachenij yakijs krasuni Za slovami Nadzhi cya divchina bula kohankoyu Vazeha v Tiflisi j vijshla zamizh za sina yakogos knyazya Odnak i pislya cogo Vazeh pisav yij 45 Zgidno z arhivnimi materialami Vazeh odruzhivsya pislya povernennya v Gyandzhu cogo razu z urodzhenkoyu mista Seyid Nisi dochkoyu Seyid Yah yi 45 Pam yat red Zgidno z Hamidom Algarom Mirza Shafi Vazeh stav prototipom obrazu poeta Gadzhi Nuri z komediyi M F Ahundova Molla Ibragim Halil alhimik volodar filosofskogo kamenyu 1850 roku 46 U Gyandzhi vstanovleno pam yatnik Vazehu 47 Nadgrobnij pam yatnik Vazehu vstanovleno v Tbilisi Im ya Shafi nosit vulicya v Tbilisi U selishi Gyulistan mista Gyandzha v parku sho nosit im ya poeta vstanovleno pam yatnik Vazehu Hudozhnik S Salamzade napisav kartinu Mirza Shafi i Hachatur Abovyan 48 Portret Mirza Shafi Vazeha roboti B M Halilova Zberigayetsya v Centri Mehseti Gyandzhevi v Gyandzhi Im ya Vazeha nosit shkola 16 v Gyandzhi 2010 roku v ridnomu misti Bodenshtedta v Pajne azerbajdzhanski skulptori brati Tejmur i Mahmud Rustamovi vstanovili pam yatnu doshku prisvyachenu Mirzi Shafi Vazehu i jogo uchnevi Fridrihu fon Bodenshtedtu 49 2012 roku znyato hudozhnij film Posol zori ru prisvyachenij Mirzi Fatali Ahundovu de rol Vazeha zigrav zasluzhenij artist Azerbajdzhanu Ajshad Mamedov 50 2014 roku z Nimechchini v Gyandzhu privezeno tvori Vazeha i pochalasya robota nad yih perekladom 51 2017 roku v Gyandzhi vidkrivsya muzej Mirzi Shafi Vazeha 52 nbsp Zobrazhennya Mirzi Shafi Vazeha na vikni budivli Muzeyu azerbajdzhanskoyi literaturi imeni Nizami Gyandzhevi v Baku nbsp Vulicya Mirzi Shafi v Tbilisi nbsp Vulicya Mirzi Shafi v Baku nbsp Shkola v Gyandzhi sho nosit im ya Mirzi Shafi Vazeha nbsp Muzej Mirzi Shafi Vazeha v GyandzhiDiv takozh red Azerbajdzhanska filosofiyaPrimitki red Komentari Pid slovami tatarska tatarin todi chasto rosijski avtori mali na uvazi azerbajdzhanska azerbajdzhanec Zolota moneta rivna v ti roki priblizno 3 rublyam Dzherela a b v g Czech National Authority Database d Track Q13550863 a b v g BSE Filosofskaya enciklopediya KLE Mirzoeva Sh Iz istorii esteticheskoj mysli Azerbajdzhana XIX nachalo XX veka B Elm 1981 S 38 201 s Mamed Arif Istoriya azerbajdzhanskoj literatury B Elm 1971 S 97 216 s Istoriya Azerbajdzhana Baku Izd vo AN Azerbajdzhanskoj SSR 1960 T 2 S 116 Kasumov M M Ocherki po istorii peredovoj filosofskoj i obshestvenno politicheskoj mysli azerbajdzhanskogo naroda v XIX veke B Azerbajdzhanskij gosudarstvennyj universitet 1959 S 46 199 s Dzhafarov Dzh A Sochineniya v dvuh tomah B Azerneshr 1969 S 13 Dzhafarov Dzh A Sochineniya dramaturgiya i teatr B Azerbajdzhanskoe gosudarstvennoe izdatelstvo 1969 T 1 S 13 a b v Enikolopov 1938 s 10 Seid Zade 1969 s 15 Enikolopov 1938 s 9 a b v g Seid Zade 1969 s 16 Seid Zade 1969 s 27 a b v g Seid Zade 1969 s 17 a b v Semevskij 1887 s 416 a b v Enikolopov 1938 s 11 a b v g Enikolopov 1938 s 12 Seid Zade 1969 s 18 Seid Zade 1969 s 17 18 a b Enikolopov 1938 s 13 a b Enikolopov 1938 s 14 Mamedov Sh F Mirza Fatali Ahundova M Mysl 1978 S 27 29 a b v Semevskij 1887 s 411 Guliev G M Azerbajdzhanskaya literatura istoricheskij ocherk B Nurlan 2005 S 118 530 s Nadvornyj sovetnik prepodavatel tatarskogo i persidskogo yazykov Tiflisskih Dvoryanskoj i Kommercheskoj gimnazij Kavkazskij kalendar na 1853 god Tiflis 1852 s 549 Vazeh Rossijskaya pedagogicheskaya enciklopediya M 1993 T I S 126 a b Vazeh M Sh Lirika Perevod Predisl N Grebneva M Hudozhestvennaya literatura 1967 S 28 231 s a b Lidin V G Pesni Mirzy Shaffi Druzya moi knigi Sovremennik 1976 S 307 308 a b Enikolopov 1938 s 91 a b Enikolopov 1938 s 92 a b Enikolopov 1938 s 74 76 a b Enikolopov 1938 s 76 Dmitriev V G Skryvshie svoe imya Iz istorii anonimov i psevdonimov M Nauka 1977 S 111 313 s a b v Istoriya Azerbajdzhana Baku Izd vo AN Azerbajdzhanskoj SSR 1960 T 2 S 119 a b Enikolopov 1938 s 44 45 a b Mamedov Sh F Mirovozzrenie M F Ahundova M Izd vo Moskovskogo universiteta 1962 S 36 a b Enikolopov 1938 s 82 Prisoedinenie Azerbajdzhana k Rossii i ego progressivnye posledstviya v oblasti ekonomiki i kultury XIX nach XX vv Baku Izd vo AN Azerbajdzhanskoj SSR 1955 S 260 Gusejnov G Iz istorii obshestvennoj i filosofskoj mysli v Azerbajdzhane XIX veka Baku Izd vo AN Azerbajdzhanskoj SSR 1949 S 168 Eliyeva ta 2013 61 62 Enikolopov 1938 s 14 15 Enikolopov 1938 s 53 54 a b Enikolopov 1938 s 64 65 H Algar Aḵundzada Encyclopaedia Iranica 1984 Vol I P 735 740 R M Efendizade Arhitektura Sovetskogo Azerbajdzhana M Strojizdat 1986 S 206 316 s Istoriya Azerbajdzhana Baku Izd vo AN Azerbajdzhanskoj SSR 1963 T 3 chast 2 S 75 Azerbajdzhanskij skulptor poluchil ocherednuyu nagradu 1news az 30 grudnya 2010 Arhiv originalu za 14 bereznya 2022 Procitovano 22 sichnya 2017 Kinorezhisser Ramiz Gasanoglu V istorii kazhdogo naroda est lichnosti kotorye opredelyayut ego sudbu news day az 6 chervnya 2012 Arhiv originalu za 21 veresnya 2020 Procitovano 22 sichnya 2017 V Gyandzhu iz Germanii privezli trudy Mirzy Shafi Vazeha news day az 25 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 22 sichnya 2017 Prezident Azerbajdzhana otkryl v Gyandzhe Muzej Mirzy Shafi Vazeha FOTO 1news az 10 listopada 2017 Arhiv originalu za 29 veresnya 2019 Procitovano 11 listopada 2017 Literatura red Vazeh Sovremennaya enciklopediya 2000 Gusejnov G Iz istorii obshestvennoj i filosofskoj mysli v Azerbajdzhane XIX veka Baku Izd vo AN Azerbajdzhanskoj SSR 1949 Enikolopov I K Poet Mirza Shafi Baku Izd vo AzFAN SSSR 1938 Mamedov N Vazeh Kratkaya literaturnaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya Seid Zade A A Mirza Shafi Sydyk ogly Vazeh Baku Azerbajdzhanskoe gosudarstvennoe izdatelstvo 1969 Seid zade A Vazeh Filosofskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya Semevskij M I Poet i professor Fridrih Bodenshtedt Ocherk ego zhizni i trudov 1819 1887 gg Russkaya starina ezhemesyachnoe istoricheskoe izdanie SPb 1887 T LIV Vazeh Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Cernyayevski A O Veten dili I hisse Cernyayevski A O Velibeyov S H Veten dili II hisse Faksimil nesr Tertib ve transfoneliterasiya eden on soz qeyd ve serhler sozluk ve cedvellerin muellifi Vuqar Qaradagli CBS Baki 2007 740 seh azerb Eliyeva N Mirze Sefi Serq Qerb arasdirmalarinda Pod redakciej H Yusifli az Gyandzha Elm 2013 236 s ISBN 5 8066 1638 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mirza Shafi Vazeh amp oldid 39472851