Мухама́с (араб. п'ятірний) — строфічна форма в поезії народів Близького та Середнього Сходу і Середньої Азії, що складається із п'яти рядків за схемою ааааа ввввв і т. д.
Мухамас використовувався переважно у поезіях елегійного ґатунку. Приклад мухамаса з вірша «Ранковому вітрові» туркменського поета 18 ст. Махтум-Кулі, де всі рядки охоплені моноримою та редифом «скажи»:
Джерела ред.
- Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 485
Посилання ред.
- Мухамас // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 82-83.