| Округ | Перемиський (до 1867) |
| Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
| Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Центр | Мостиська |
| Створений | 1854 |
| Площа | 755 км² (1910) |
| Населення | 87 841 (1910) |
| Найбільші міста | Мостиська, Судова Вишня, Гусаків, Крукеничі |
Мостиський повіт (пол. Powiat mościski) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії, ЗУНР, Польщі, УРСР і дистрикту Галичина. Центром повіту було м. Мостиська.
У складі Австро-Угорщини Редагувати
Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Мостиська (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Львові (за підпорядкованістю до якого повіти вважались належними до Східної Галичини на противагу апеляційному суду у Кракові як критерію належності до Західної Галичини).
Сам Мостиський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту) у складі округу Перемишль.
Після скасування окружних відомств наприкінці жовтня 1865 р. їх компетенція перейшла до повітових управлінь. За розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року під час адміністративної реформи місцевого самоврядування збільшені повіти, зокрема до попереднього Мостиського повіту (з 30 самоврядних громад-гмін) приєднані повіт Судова Вишня (з 35 гмін) і 11 гмін (Боєвичі, Боляновичі з Болянівкою, Хідновичі, Храпличі, Гориславичі, містечко Гусаків, Іорданівка, Лютків, Новосілки, Радохинці, Золотковичі) повіту Нижанковичі та 3 гміни (Кальників, Малнів і Воля Малнівська та Сарни з Реберґом) повіту Краковець. Однак у повіті існували й надалі два окремі судові округи (повіти) — Мостиський і Судововишенський.
Мостиський повіт за переписом 1910 р. налічував 81 гміну (самоврядну громаду) і 68 фільварків та займав площу 755 км². В 1900 році населення становило 79 184 особи, в 1910 році — 87 841 особа. Більшість населення були українцями-грекокатоликами (56 %), євреї становили близько 9 % населення.
У складі ЗУНР Редагувати
Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР. Комісаром Мостиського повіту був Степан Байдала (з 6 листопада 1918 до 14 лютого 1919), управитель канцелярії товариства «Народний Дім». З 14 лютого до 16 травня 1919 року повітовим комісаром ЗУНР був адвокат Любомир Данилович. Делегатом до УНРади обраний Антін Рутко.
Під польською окупацією Редагувати
| Мостиський повіт | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: | Польська республіка (1918—1939) |
| Воєводство: | Львівське |
| Утворений: | 1867 |
| Населення: | 89 500 |
| Площа: | 755 км² |
| Густота: | 118 осіб/км² |
| Населені пункти та ґміни | |
| Повітовий центр: | м. Мостиська |
| Мапа повіту | |
| Повітова влада |
Включений до складу Львівського воєводства після утворення воєводства 3 грудня 1920 р. на окупованих поляками землях ЗУНР.
Зміни адміністративного поділу Редагувати
15 червня 1934 р. територія міста Судова Вишня розширена шляхом приєднання частини території села Бортятин.
1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські ґміни внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
Міста (Міські ґміни) Редагувати
Сільські ґміни Редагувати
Кількість:
1920—1934 рр. — 75
1934—1939 рр. — 7
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Населення Редагувати
У 1907 році українці-грекокатолики становили 61 % населення повіту.
У 1939 році в повіті проживало 97 045 мешканців (59 925 українців-грекокатоликів — 61,75 %, 6 385 українців-латинників — 6,58 %, 24 470 поляків — 25,21 %, 810 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,83 %, 5 440 євреїв — 5,6 % і 15 німців та інших національностей).
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 89 460 населення ніби-то було аж 49 989 (55,88 %) поляків при 37 196 (41,57 %) українців, 2 164 (2,42 %) євреїв і 19 (0,0 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими 1907 року) та післяпольськими (радянськими 1940 і німецькими 1942) звітами.
У складі СРСР Редагувати
У середині вересня 1939 року німці окупували територію повіту, однак вже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР Мостиський повіт включений до новоутвореної Дрогобицької області. 17 січня 1940 р. повіт ліквідований шляхом поділу на райони — кожен із кількох ґмін:
- Мостиський — з міської ґміни Мостиська та сільських ґмін Мосьціска і Малнув;
- Крукеницький — із сільських ґмін Гуссакув і Пнікут;
- Судово-Вишнянський — з міської ґміни Судова Вишня та сільських ґмін Сондова Вішня, Дідятиче і Твєрдза.
Третій Райх Редагувати
Німецькою окупаційною владою 1.08.1941 відновлений повіт, відновлений був також і поділ на ґміни. Мостиський повіт 11.08.1941 разом з Рудківським повітом підпорядковано крайскомісаріату Судова Вишня (нім. Kreiskommissariat Sadowa Wisznia). На чолі стояв крайсгауптман крайскомісаріату Судова Вишня, цю посаду з 15 вересня 1941 займав адвокат Штокгек (нім. Stockhoeck), який водночас був окружним старостою окружного староства Лемберг-Гродек — крайсгауптманом. Адміністративним центром було місто Львів.
Пізніше окружне староство Лемберг-Гродек було перейменовано на окружне староство Лемберг-Ланд-Схід (нім. Kreishauptmannschaft Lemberg-Land-Ost). 1 квітня 1942 шляхом об'єднання окружних староств Лемберг-Ланд-Схід і Лемберг-Ланд-Захід та крайскомісаріату Судова Вишня було утворено т. зв. «Львівську заміську округу» (нім. Kreishauptmannschaft Lemberg-Land) або ж «Львівське окружне староство». З 1 червня 1943 керівником об'єднаного окружного староства став оберландрат барон Йоахім фон дер Лаєн. 1 липня 1943 створено Бібрківський, Городоцький, Судововишнянський і Жовківський повітові комісаріати (нім. Landkommissariate Bóbrka, Gródek, Sadowa Wisznia, Zolkiew).
Після повторної радянської окупації на початку серпня 1944 р., радянською владою повіт знову був поділений на райони.
Україна Редагувати
Зараз майже вся територія повіту входить до складу України, окрім західної частини ґміни Мальнув з селом Кальників та західною частиною села Старява (східна частина села залишилася в Україні).
Примітки Редагувати
- Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 24 maja 1934 r. wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwości o zmianie granic miasta Sądowej Wiszni w powiecie mościskim, województwie lwowskiem. [ 30 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Dz.U. z 1934 r. Nr 64, poz. 547 Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ Мостиського повіту в Львівському воєводстві на ґміни (сільські муніципалітети) [ 25 грудня 2013 у Wayback Machine.].
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 20 березня 2017.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 52
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945 [ 24 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
| Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |