Гусаків Гусакі в пол Hussaków село в Україні у Яворівському районі Львівської області Населення становить 526 осіб село

49°42′51″ пн. ш. 22°59′43″ сх. д. / 49.71417° пн. ш. 22.99528° сх. д. / 49.71417; 22.99528Координати: 49°42′51″ пн. ш. 22°59′43″ сх. д. / 49.71417° пн. ш. 22.99528° сх. д. / 49.71417; 22.99528

Середня висота
над рівнем моря

224 м

Водойми

р. Бухта

Місцева влада

Адреса ради

81321, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Шегині

Карта

Гусаків

Мапа

Гусаків у Вікісховищі

Історія Редагувати

До 1523 селище вже згадується як Гусаковичі і разом з Бойовичі і Яновичі перебуває у власності Себастіяна Яновського. А з 12 січня 1523 року згадується як подароване Іванові Боратинському що підтверджується грамотою датованою 17 січня 1523 року.

У 1525 році дідич Стецько (Іван) Боратинський отримав привілей короля Польщі Сигізмунда І Старого на заснування міста на землях села Гусаків у Перемиській землі.

У 1542 році, після зруйнування татарами давнього костьолу у Боєвичах, згідно з клопотанням Яна Боратинського, хорунжого землі перемиської, старости рогатинського, єпископ Станіслав Тарло переніс парафію до Гусакова.

9 березня 1603 року Сигізмунд III підтверджує грамоту Сигізмунда Августа, видану 16 липня 1550 р. в Пйотркові на прохання краківського віце-старости Петра Боратинського, згідно з якою один ярмарок в Гусакові перенесено з дня св. Катерини на день св. Станіслава, встановлено другий ярмарок в день св. Тройці та перенесено на інший день щотижневі торги.

У 1719 р. два місцевих священники Францішек Чарчевський та Ян Музікевич будували костьол на честь св. Станіслава. Костьол був посвячений 1828 року. До парафії належав монастир і костел о.о. кармелітів, заснований 1620 року за Костянтина Корнякта, дідича Гусакова і Сосниці і др.

У 1882 р. - містечко, Мостиського повіту, з Будами налічувало 106 римо-католиків, мало місцеву парафію РКЦ, Мостиського деканату, Перемишльської дієцезії. До парафії належало крім Гусакова, ще 14 сіл та містечок. Наприкінці ХІХ ст. при костьолі було Братство св.Трійці, 5 шкіл, каплиця на цвинтарі. Греко-католиків 800 осіб. Власність графа Людгарда Стадницького (Ludgard stadnicki)

Пам'ятки Редагувати

Костел святого Станіслава

Інфраструктура Редагувати

Орган місцевого самоврядування — Гусаківська сільська рада.
У селі працює новітня пекарня, також у ньому є маленький мотель, бар і кілька крамниць.
Є також дві церкви (Українська православна Київського патріархату і новозбудована греко-католицька) та римо-католицький костел.
Є середня школа, де окрім гусаківських школярів, навчаються діти з сусідніх сіл Гориславичі та Боєвичі, а також у 9-11 класах з Радохонець і Золоткович.

Відомі люди Редагувати

Народилися Редагувати

Голейко Михайло — український архітектор.
Станіслав Крупський — батько професора Цюрихського університету, швейцарського ветеринара Крупського Антоні та фольклориста Крупського Володислава.
Михайло Брилинський — ливарник, засновник єдиної у 1920-30 роках української ливарні дзвонів та художніх виробів фабрики «Відливарня дзвонів Михайла Брилинського у Львові»
Фединський Василь — український військовий діяч, командир сотні «Булава» та курінний Української Повстанської Армії на Дрогобиччині, член штабу воєнної округи УПА «Сян» на Перемищині, окружний референт Служби безпеки ОУН на Любачівщині.
Леві Іцхак бен Меїр з Бердичева(1740, Гусаків, Галичина — 1810, Бердичів)—один з найбільших хасидських цадиків кінця XVIII — початку XIX століть, який отримав при житті популярність як Бердичівський раббі.

Дідичі Редагувати

Примітки Редагувати

. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.
. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). (українська). Київ: Наукова думка. с. 20. Архів оригіналу за 8 квітня 2019.
W. Pociecha. Boratyński Jan, h. Korczak (†1546) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 308–309. (пол.)
↑ Filip Sulimierski i Władysław Walewski (1882). (пол). Warszawa. с. т.ІІІ, с.227. Архів оригіналу за 8 лютого 2019. Процитовано 9 квітня 2019.
Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). (укр). Київ: Наукова думка. с. 38. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 9 квітня 2019.
Світлина

Джерела Редагувати

Hussaków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 227. (пол.) — S. 227. (пол.)
Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [ 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 614. (пол.)
Гусаків, Мостиський район, Львівська область // Історія міст і сіл Української РСР

Посилання Редагувати

Погода в селі Гусаків [ 31 жовтня 2007 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.

[2] . Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 11 лютого 2016.

[3] Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). (українська). Київ: Наукова думка. с. 20. Архів оригіналу за 8 квітня 2019.

[4] W. Pociecha. Boratyński Jan, h. Korczak (†1546) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 308–309. (пол.)

[:0-5] Filip Sulimierski i Władysław Walewski (1882). (пол). Warszawa. с. т.ІІІ, с.227. Архів оригіналу за 8 лютого 2019. Процитовано 9 квітня 2019.

[6] Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). (укр). Київ: Наукова думка. с. 38. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 9 квітня 2019.

[7] Світлина