Мочера́ди — село в Україні, у Яворівському районі Львівської області. Розташоване поблизу польського кордону.
| село Мочеради | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Яворівський район |
| Громада | Шегинівська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1940 |
| Населення | 115 |
| Площа | 0,621 км² |
| Густота населення | 185,19 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81355 |
| Телефонний код | +380 3234 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°44′17″ пн. ш. 23°01′06″ сх. д. / 49.73806° пн. ш. 23.01833° сх. д.Координати: 49°44′17″ пн. ш. 23°01′06″ сх. д. / 49.73806° пн. ш. 23.01833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 253 м |
| Водойми | потік Солотвина |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81321, Львівська обл., Яворівський р-н, с.Шегині |
| Карта | |
Мочеради | |
Мочеради | |
| Мапа | |
Географія ред.
У селі бере початок потік Солотвина.
Історія ред.
В 1902 році між селами Баличі, Великі Новосілки та Мочеради, в урочищі Пасисько, досліджено курганні могильники культури шнурової кераміки, яка датується III і першою половиною II тисячоліття до нашої ери. Подібний курган у 1935 р. виявлено біля с. Стоянці в урочищі Гайок.
Аби побачити колоритність українського села і зрозуміти, що ми маємо одну з найяскравіших етнопсихологій у світі, не треба мандрувати курними шляхами України з жовто-блакитним компасом в руках. Достатньо розкласти на столі маленьку мапу і уважно подивитися на українські села. З першого погляду різноманітні стягайлівки, гнилиці, кирнасівки, лизогубівки з колибабинцями і кривоносівками вражають емоційністю понять. Можливо, ви навіть подумаєте, що якийсь маленький деміург, граючись, намалював ці дивні імена на мапі. Але товстенні праці топонімістів-буквоїдів свідчать про те, що більшість назв українських населених пунктів беруть свій початок у людських прізвищах і географічних об'єктах. Жодної випадковості. Однак один із дослідників першої половини XX століття, Мирон Кордуба, вивчаючи топонімію Галичини, говорить про те, що є цілий ряд сіл, які випадають із традиційного топонімічного обрамлення: "Подекуди стрічаємо села з доволі дивоглядними назвами, що мають жартівливий або радше, глумливий характер. Граматична форма більшості цих назв вказує, що вони не відносяться до самих сіл, як таких, а лише до їх населення. Збираючи з народних уст топографічні назви, що дійшли до нас із давніх часів, ми переконалися, що населення села дуже часто має якесь жартівливе або глумливе прізвище… Звичайно, такі прізвища вважають за приватну, навіть довірочну справу, їх нерадо переказують чужим людям, боячися помсти… Сюди належать Тулиголови, Товстоголови, Товстобаби, Сторонибаби, Кривотули Старі й Нові, Паликорови, Печихвости, Мочеради, Боброїди, Ракобовти, Жнибороди, Чуперносів, Сновидів, Голодівка.
Населення ред.
Станом на 2001 рік, населення села налічувало 115 осіб.
| 1900 | 1921 | 2001 |
|---|---|---|
| → 656 | ↘ 575 | ↘ 115 |
Культові споруди ред.
У селі є дерев'яна церква Святого Миколи 1906 року.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 2 жовтня 2018.
- Ян Махнік, Дмитро Павлів, Володимир Петегирич. Кургани центральної частини Сянсько-Дністрянської височини. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 13. — С. 198—214.
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 2 жовтня 2018.
| Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |