www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кальників пол Kalników село в Польщі у гміні Стубно Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства Населення 1171 осо

Кальників

Кальників (пол. Kalników) — село в Польщі, у гміні Стубно Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 1171 особа (2011).

Село
Кальників
пол. Kalników

Координати 49°55′ пн. ш. 23°00′ сх. д. / 49.917° пн. ш. 23.000° сх. д. / 49.917; 23.000Координати: 49°55′ пн. ш. 23°00′ сх. д. / 49.917° пн. ш. 23.000° сх. д. / 49.917; 23.000

Кальників
Кальників (Польща)
Кальників
Кальників (Підкарпатське воєводство)
 Кальників у Вікісховищі

Розташування ред.

Розміщене недалеко від кордону з Україною. Село розташоване за 4 км північний схід від Стібно, за 23 км на північний схід від Перемишля та 73 км на схід від Ряшева.

Історія ред.

Перша згадка про село датується 1378 роком, коли згадується церква Успіння Богородиці в селі.

У 1880 р. село належало до Мостиського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 1287 жителів, з них більшість греко-католиків, крім 100 римо-католиків. Місцева греко-католицька парафія належала до Яворівського деканату Перемишльської єпархії.

У 1939 році в селі проживало 2060 мешканців, з них 1840 українців-грекокатоликів, 90 українців-римокатоликів, 90 поляків і 40 євреїв. Село входило до ґміни Малнув Мостиського повіту Львівського воєводства. Греко-католицька парафія належала до Краковецького деканату Перемишльської єпархії.

Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області, а 17 січня 1940 року — до Мостиського району. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в березні 1945 року село зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Кільканадцять родин українців добровільно-примусово виселили в СРСР. Кількадесят українців у 1947 р. депортовано на понімецькі землі. Решту українців від депортації врятував місцевий ксьондз, який видав їм римо-католицькі метрики.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Церква ред.

Дзвіниця

Вперше церква Успіння Богородиці в селі згадується в 1378 р.

У 1882 р. збудували муровану церкву з дерев’яною дзвіницею поруч (дзвіниця збереглася досі).

Нинішня мурована церква Успіння Пресвятої Богородиці зведена в 1920 р. З 1947 р. до 1958 р. церква не використовувалась, поки не була передана Польській православній церкві.

Сучасність ред.

Малопольський кінь

Приблизно третина жителів є православними, трохи менше греко-католиків. Тут є одна з найбільших громад українців у Польщі. Місцевий осередок Об'єднання українців у Польщі є найчисленнішим у країні. В кальниківській школі викладається українська мова. Періодично відбуваються свята фольклору.

Росте найбільший у Польщі ясен заввишки 29 м, обвід пня становить 756 см.

Кальників славиться розведенням коней малопольської породи.

Демографія ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 571 126 374 71
Жінки 600 142 309 149
Разом 1171 268 683 220

Примітки ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кальників

  1. ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. (пол.). 1 червня 2008. Архів оригіналу за 17 вересня 2008. Процитовано 4 березня 2018. 
  3. Akta grodskie i ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego… — Lwów, 1870. — Т. II. — s. 15-16, IX. [ 9 липня 2018 у Wayback Machine.] (лат.), (пол.)
  4. Kalników // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 707. (пол.)
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 51.
  6. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 4 березня 2018. 
  8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 


Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kalnikiv pol Kalnikow selo v Polshi u gmini Stubno Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 1171 osoba 2011 1 Selo Kalnikiv pol Kalnikow Koordinati 49 55 pn sh 23 00 sh d 49 917 pn sh 23 000 sh d 49 917 23 000 Koordinati 49 55 pn sh 23 00 sh d 49 917 pn sh 23 000 sh d 49 917 23 000 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina StubnoPersha zgadka 1378Visota centru 200 mNaselennya 1171 osib 2011 1 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 724Avtomobilnij kod RPRSIMC 0611643GeoNames 769742OSM r6796014 RKalnikivKalnikiv Polsha KalnikivKalnikiv Pidkarpatske voyevodstvo Kalnikiv u Vikishovishi Zmist 1 Roztashuvannya 2 Istoriya 3 Cerkva 4 Suchasnist 5 Demografiya 6 PrimitkiRoztashuvannya red Rozmishene nedaleko vid kordonu z Ukrayinoyu Selo roztashovane za 4 km pivnichnij shid vid Stibno za 23 km na pivnichnij shid vid Peremishlya ta 73 km na shid vid Ryasheva 2 Istoriya red Persha zgadka pro selo datuyetsya 1378 rokom koli zgaduyetsya cerkva Uspinnya Bogorodici v seli 3 U 1880 r selo nalezhalo do Mostiskogo povitu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorskoyi imperiyi u seli bulo 1287 zhiteliv z nih bilshist greko katolikiv krim 100 rimo katolikiv Misceva greko katolicka parafiya nalezhala do Yavorivskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi 4 U 1939 roci v seli prozhivalo 2060 meshkanciv z nih 1840 ukrayinciv grekokatolikiv 90 ukrayinciv rimokatolikiv 90 polyakiv i 40 yevreyiv 5 Selo vhodilo do gmini Malnuv Mostiskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Greko katolicka parafiya nalezhala do Krakoveckogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Naprikinci veresnya 1939 r selo zajnyala Chervona armiya 27 11 1939 postanovoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR selo u skladi povitu vklyuchene do novoutvorenoyi Drogobickoyi oblasti 6 a 17 sichnya 1940 roku do Mostiskogo rajonu V chervni 1941 z pochatkom Radyansko nimeckoyi vijni selo bulo okupovane nimcyami V lipni 1944 roku radyanski vijska ovolodili selom a v berezni 1945 roku selo zi skladu Drogobickoyi oblasti peredano Polshi Kilkanadcyat rodin ukrayinciv dobrovilno primusovo viselili v SRSR Kilkadesyat ukrayinciv u 1947 r deportovano na ponimecki zemli 7 Reshtu ukrayinciv vid deportaciyi vryatuvav miscevij ksondz yakij vidav yim rimo katolicki metriki U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva Cerkva red nbsp DzvinicyaVpershe cerkva Uspinnya Bogorodici v seli zgaduyetsya v 1378 r U 1882 r zbuduvali murovanu cerkvu z derev yanoyu dzviniceyu poruch dzvinicya zbereglasya dosi Ninishnya murovana cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici zvedena v 1920 r Z 1947 r do 1958 r cerkva ne vikoristovuvalas poki ne bula peredana Polskij pravoslavnij cerkvi Suchasnist red nbsp Malopolskij kinPriblizno tretina zhiteliv ye pravoslavnimi trohi menshe greko katolikiv Tut ye odna z najbilshih gromad ukrayinciv u Polshi Miscevij oseredok Ob yednannya ukrayinciv u Polshi ye najchislennishim u krayini V kalnikivskij shkoli vikladayetsya ukrayinska mova Periodichno vidbuvayutsya svyata folkloru Roste najbilshij u Polshi yasen zavvishki 29 m obvid pnya stanovit 756 sm Kalnikiv slavitsya rozvedennyam konej malopolskoyi porodi Demografiya red Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku 1 8 Zagalom Dopracezdatnijvik Pracezdatnijvik PostpracezdatnijvikCholoviki 571 126 374 71Zhinki 600 142 309 149Razom 1171 268 683 220Primitki red nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kalnikiv a b v GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Central Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal pol 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 17 veresnya 2008 Procitovano 4 bereznya 2018 Akta grodskie i ziemskie z archiwum t zw bernardynskiego Lwow 1870 T II s 15 16 IX Arhivovano 9 lipnya 2018 u Wayback Machine lat pol Kalnikow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 707 pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Arhivovano 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 51 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR Arhivovano 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros Akciya VISLA Spisok viselenih u hodi operaciyi sil i mistechok povit Lyubachiv Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 4 bereznya 2018 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 nbsp Portal Polsha nbsp Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kalnikiv amp oldid 38705262