Смілка широколиста (Silene latifolia (Poir.), синоніми: смілка біла (Silene alba), меландріум білий (Melandrium album Mill., оберна широколиста (Oberna behen L.)), народні назви: кукіль, куколиця, сліпак) — дворічна дводомна рослина родини гвоздичних.
| Смілка широколиста | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Гвоздикові (Caryophyllaceae) |
| Рід: | Смілка (Silene) |
| Вид: | Смілка широколиста (S. latifolia) |
| Біноміальна назва | |
| Silene latifolia Poir., 1789 | |
| Підвиди | |
| Silene latifolia subsp. alba (Mill.) Greuter & Burdet | |
| Синоніми | |
| див. текст |
Назва ред.
Якщо обережно одірвати квіткову чашечку з частиною квітоніжки, щільно затиснути біля основи пелюстки, а потім ударити по долоні, на якій вона лежить, то вона лунко вибухне. Через це смілку в народі називають «хлопавкою».
Морфологія ред.
Стебло — висотою 40–100 см, висхідне, у верхній частині розгалужене. Листки — супротивні, еліптичні або еліптично-ланцетні, притиснуто-волосисті, нижні коротко-черешкові, верхні-сидячі. Суцвіття — квітки зібрані в суцвіття у вигляді напівзонтика, що формується з центрального стебла і бічних розгалужень. Пелюстки білі, іноді блідо-рожеві. Корінь — стрижневий.
Розвиток ред.
Сходить — у березні — травні, а також в кінці літа — на початку осені. Цвіте — на перший або другий рік життя з травня по серпень. Плодоносить — в червні — вересні. Плід — багатонасінна коробочка. Форма плоду — відкрита яйцеподібна. Форма насінини — ниркоподібно-овальна. Колір насіння — сірий з сизуватим відтінком. Розмір — довжина 1,25–1,75, ширина 1–1,25, товщина 0,75 мм, маса 1000 насінин — 0,5–0,7 грама.
Біологічні особливості ред.
Глибина проростання — не більше 1,5-2 см. Максимальна плодючість — до 14700 насінин.
Екологія ред.
Росте на луках, узліссях, вздовж лісосмуг, серед чагарників, як бур'ян у посівах, на городах, садах.
Поширення ред.
Це європейсько-середньоазіатський вид. Поширений по всій Україні, засмічувач багаторічних трав і плодових насаджень.
Хімічний склад ред.
В корінні містяться сапоніни, вуглевод лактозиноза, в листі — 80 мг% аскорбінової кислоти, 26,5 мг% каротину; в наземній частині до цвітіння — близько 18% білка, 3,5% жиру, 16,5% клітковини.
Використання ред.
Рослина охоче поїдається на пасовищі великою рогатою худобою, та вівцями. В народній медицині коріння використовували при тахікардії, ревматизмі, хворобах нирок, безсонні, шлункових коліках, зубному болі, для припарок до затведлих фурункулів, гемороїдальних вузлів та пухлинах залоз з метою їх розм'ягчування і зняття больових відчуттів. Декоративний.
У харчуванні ред.
На Кавказі молоді зеленіючі пагони та паростки збирають і використовують в їжу замість цвітної капусти.
Синоніми ред.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Посилання ред.
- Куколиця біла; Оберна широколиста // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 224; 299. — ISBN 5-88500-055-7.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Silene latifolia |
- http://www.tropicos.org/Name/6303292 [ 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Куколиця біла [ 3 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976. — 168 с. — С. 73