www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мармури Парфенона грец Μάρμαρα του Παρθενώνα англ Parthenon Marbles узагальнююча назва кількох колекцій класичних мармур

Мармури Парфенона

Мармури Парфенона (грец. Μάρμαρα του Παρθενώνα, англ. Parthenon Marbles) — узагальнююча назва кількох колекцій класичних мармурових скульптур південного та північного фасадів, метоп, фризу, фрагментів архітектурних деталей Парфенона та інших споруд Афінського акрополя.

Зала Дювіна у Британському музеї, в якій експонуються мармури Елгіна
Творець: Фідій, Іктін та Каллікрат
Час створення: 446-432 роки до н. е.
Матеріал: мармур
Техніка: барельєф
Зберігається: Основні колекції:
Британський музей в Лондоні
Національний археологічний музей в Афінах
(див. текст)
Музей: Британський музей
 [[commons:Category:Elgin Marbles|Зала Дювіна у Британському музеї, в якій експонуються мармури Елгіна]] у Вікісховищі
Див. також: Метопи Парфенона та Фриз Парфенона

Існує й інша узагальнююча назва Мармури Елгіна (грец. Ελγίνεια Μάρμαρα, англ. Elgin Marbles) — колекція класичних грецьких (афінських та інших міст і островів) старожитностей, вивезена до Лондона в період 1801—1811 років британським послом в Османській імперії Томасом Брюсом, лордом Елгіним та його агентами (сам лорд Елгін більшу частину цього періоду перебував поза межами Греції).

Проблема термінології Редагувати

Хоча фактично Мармури Парфенона та Мармури Елгіна позначають різні колекції грецьких старожитностей, ці поняття часто підміняють на позначення частини мармурів Парфенона, незаконно вивезених лордом Елгіним в Лондон, щодо повернення яких точиться суперечками між урядом Греції — з одного боку — та британськими парламентаріями і Британським музеєм — з іншого.

Особливо грецька сторона наполягає на помилковості терміну «Мармури Елгіна». У своїй промові до Оксфордського товариства міністр культури Греції Меліна Меркурі, зачинатель кампанії з повернення мармурів Парфенона Греції, підкреслила:

Колекції мармурів Парфенона Редагувати

У період занепаду Османської імперії, Парфенон, позбувшись захисту, руйнувався все більше. Афіняни використовували уламки храму для власного будівництва, товкли мармур на вапно, виламували цілі шматки храму, аби дістати свинцеві скоби. Водночас європейці отримали майже безперешкодний доступ до Афін та Парфенона зокрема. Майже століття тривало полювання на вцілілі його фрагменти та скульптури. Більшість мандрівників являли собою досить скромних колекціонерів класики, вони вивозили у своїх валізах за кордон невеликі скульптурні фрагменти. Деякі з них нині можна побачити в музеях різних країн світу, доля решти залишається невідомою.

Найбільшим зібранням мармурів Парфенона нині володіють:

Незначні колекції зберігаються ще в 6 європейських музеях:

Мармури Парфенона, що опинились поза межами Греції, були незаконно вивезені європейцями. 2006 року німецький Гейдельберзький університет став першою європейською організацією, яка передала Греції незаконно вивезений колись фрагмент античного шедевру.

Мармури Елгіна Редагувати

Опис Редагувати

Колекція мармурів лорда Елгіна, що нині зберігаються і експонуються в Британському музеї, включає:

Історія Редагувати

1801 року британський посол у Константинополі Томас Брюс лорд Елгін отримав дозвіл султана зробити креслення та створити копії старожитностей Афінського акрополя. Натомість агенти лорда Елгіна впродовж 1801—1811 років (сам він більшу частину цього періоду перебував поза межами Греції) вивезли близько половини вцілілих скульптур храму: деякі з них впали і підбирались біля підніжжя Парфенона, інші (найбільш відомі та впізнавані нині) зняли безпосередньо з будівлі. Дії лорда Елгіна і нині зустрічають різні оцінки. Він міг переконувати себе, що рятує скульптури від небезпеки, оскільки не грабував місце археологічних розкопок у сучасному розумінні — Парфенон та Акрополь в цілому надто занепали. Водночас не можна відкидати самолюбні амбіції та жагу здобути славу того, хто привезе в Британію шедеври античного грецького мистецтва, оскільки поряд зі скульптурами Парфенона, агенти Елгіна вивезли до Лондона одну з шести Каріатид Ерехтейону, уламки його фризу, а також фрагменти архітектурних споруд інших грецьких областей. 1801 року лорд Елгін похвалився в листі з Константинополя:

Досі залишається нез'ясованою і юридична сторона справи. Дії лорда Елгіна та його агентів регулювались фірманом султана. Чи суперечили вони йому, неможливо встановити, оскільки оригінал документу не знайдений, відомий тільки його переклад на італійську, виконаний для Елгіна при османському дворі. В італійському варіанті дозволяється здійснювати вимірювання та замальовувати скульптури, використовуючи драбини і будівельні ліси; створювати гіпсові зліпки, відкопувати фрагменти, поховані під ґрунтом під час вибуху. Переклад нічого не оповідає про дозвіл або заборону знімати скульптури з фасаду чи підбирати ті, що впали. Достеменно відомо, що вже серед сучасників Елгіна більшість критикувала принаймні використання різців, пил, мотузок і блоків для зняття скульптур, оскільки таким чином руйнувались вцілілі рівні будівлі. Ірландський мандрівник, автор кількох праць з античної архітектури Едвард Додвелл писав:

Музейні експонати Редагувати

1816 року лорд Елгін звернувся із листом-проханням придбати колекцію мармурів Парфенона до Британського парламенту. До того моменту він зібрав солідну колекцію грецьких старожитностей, проте майже повністю втратив свої статки. 1803 року він залишив дипломатичну службу в Константинополі, але агенти його продовжували працювати на Акрополі, останні скульптури прибули в Лондон тільки в 1815 році. Лорд Елгін одразу зазначив суму, яку очікував отримати за мармури Парфенона — 74 тисячі фунтів.

Навесні 1816 року спеціальна комісія Палати громад звернулась до сучасних митців із питаннями: чи варто придбати колекцію лорда Елгіна за суспільні кошти і якщо так, то яку ціну призначити? Як колекція мармурів Парфенона співвідноситься із шедеврами зібрання в Ватикані — Аполлоном Бельведерським та скульптурною групою Лаокоон та його сини? Свої думки висловили скульптори Джон Флаксман, Джозеф Ноллекенс, Річард Вестмакотт Їх оцінки різнились, були розпливчастими, і тим паче ніхто з митців не бажав оцінювати скульптури. Зрештою парламентська комісія запропонувала 35 тисяч фунтів за колекцію, і лорд Елгін не мав іншого виходу, як погодитись.

1817 року «мармури Елгіна» виставили у тимчасовій залі, поспіхом облаштованій в будівлі Британського музею — в Монтегю-хаус. Тут скульптури експонувались в тісному сусідстві з іншими творами античного мистецтва, в тому числі з експонатами мікенської доби. При цьому не зберігався оригінальний порядок розташування скульптур, а тим паче скульптури Парфенона не відокремили від старожитностей інших пам'яток Афінського акрополя. Сучасна галерея, в якій розташовуються мармури Парфенона, побудована в 1930-х роках за проектом архітектора Роберта Смерка завдяки фінансуванню британського колекціонера та антикварія Джозефа Дювіна.

За минулі роки розташування скульптур неодноразово змінювали. Пропонувались найрізноманітніші варіанти з урахуванням сучасної моди, зміни трактування скульптур, а також ролі музею в їх розміщенні та інтерпретації. В середині 19 століття скульптури провели не один рік розрізнено в кількох залах музею під приводом оновлення колекції — такими запеклими були суперечки, і так повільно приймались рішення. В 1832 році, коли залу Дювіна вже побудували, різні фрагменти Парфенона розташували послідовно. Зокрема скульптури фронтонів зібрали разом у біль-менш правильному порядку. До 1850-х років музейники висунули ідею про експозицію фронтонних скульптур у рамці, яка б відтворювала фронтон Парфенона, або перемістити скульптури вище, аби відвідувачі могли їх споглядати принаймні в оригінальній перспективі. Одночасно в галерею додали макети зруйнованого та відреставрованого Парфенона. Для осягнення всього скульптурного ансамблю залу поступово наповнювали гіпсовими копіями скульптур, що залишились в Афінах. Найбільше ратували за встановлення секцій фризу, яких бракувало колекції Елгіна, для розкриття представленого на нього сюжету. В той же час гіпсовими копіями замінювали відбиті фрагменти скульптур, при чому гіпсові частини прикріплювали безпосередньо на античний мармур. Характерною рисою ранньої експозиції була велика роль гіпсових копій: 60 % оригінальних елементів фриза і 40 % гіпсових копій.

Проте дидактичний характер експозиції не став провідним, він стримувався прагненням представити мармури Парфенона як витвір «високого мистецтва». В 1850-х роках висунули ідею перенести мармури в Національну галерею і виставити їх поруч із живописними шедеврами. По пораду звернулись до літнього Лео фон Кленце, німецького архітектора, зачинателя стилю грецького відродження, придворного архітектора баварського короля Людвига І. Кленце висловився категорично проти такого змішування двох видів мистецтва. 1928 року члени наукової комісії Британського музею запропонували кардинально змінити характер експозиції, підкресливши, що мармури Парфенона — перш за все, твори мистецтва, а використання їх в освітніх цілях несуттєве та тривіальне. Відтак із галереї Дювіна вилучили усі гіпсові копії.

Сучасна експозиція мармурів Елгіна являє собою компромісний варіант. Великий простір зали підкреслює важливість представлених в ній скульптур. Експонати, пов'язані із художнім контекстом та історією, гіпсові копії розташовані в двох кімнатах збоку від головного входу. Розташування власне мармурів Парфенона певною мірою відтворює їх оригінальне положення на самому Парфеноні: фігури з різних фронтонів представлені в протилежних кінцях зали; фриз іде навколо центральної частини зали, хоча розміщений він задом наперед, а рельєфна поверхня опинилась всередині, в той час як насправді на будівлі Парфенона скульптури фризу оперізували внутрішню колонаду ззовні. Ефект такого способу експозиції — відчуття цілісності колекції. Випадковий відвідувач, мало знайомий з історією Парфенона, не зможе запідозрити, що чи не половина фризу перебуває в Афінах. Попередні експозиції відкрито звертали увагу на грецький Парфенон та усі збережені скульптури. Сучасна зала Дювіна представляє мармури Елгіна замість самого Парфенона.

«Оновлення» скульптур Редагувати

Втручання Джозефа Дювіна не пройшло непомітним для скульптур Парфенона. Прагнучи увічнити своє ім'я і здобути певну респектабельність, нещодавно розбагатілий Дювін вкладав кошти у великі проекти лондонських галерей, в тому числі профінансував будівництво галереї для мармурів Елгіна. Проте його співробітництво із Британським музеєм розвивалось мляво. Хоча розробка проекту та обговорення питань фінансування галереї завершились в 1920-х роках, дозвіл на будівництво та право придбати землю отримали тільки 1936 року, коли Дювін вже тяжко хворів (помер він 1939 року). Менш з тим Дювіну та його агентам вдалось заволодіти ключами від відповідних зал музею та безперешкодно насолоджуватись вільним доступом до скульптур Парфенона. Крім того Дювіну вдалось привернути на свій бік кількох музейників та технічний персонал.

Принаймні до такого висновку прийшов директор Британського музею. 1938 року проходячи повз музейні майстерні, він помітив скульптуру колісниці Геліоса зі східного фронтону Парфенона, що піддавалась «оновленню». Біля скульптури знайшли мідні тесала, металеві різці та шматок карборунда. Виходячи зі стану поверхні мармуру, скульптуру обробляли цими предметами. Наступного дня з'ясувалось, що іще 2 скульптури були піддані подібній процедурі. Директор наказав припинити подібне «оновлення» і розпочати розслідування справи.

Виявилось, що Дювін бажав бачити скульптури Парфенона білими, чистими і античними. Натомість мармури Елгіна були не тільки брудними в результаті взаємодії лондонського смогу та системи опалення музею, але й вкритими буро-іржавим нальотом. Агенти Дювіна попросили музейників почистити скульптури. Внутрішнє розслідування знайшло винних, хоча робітники музею перекладали провину один на одного. Також слід відзначити, що чистка різцями та карборундом на той момент була більш-менш звичайною практикою. В 19 столітті «Давіда» Мікеланджело чистили металевою стружкою, а в 1950-х роках американська школа чистила скульптури Тесейона в Афінах тими ж засобами, що й в Британському музеї.

Про цей скандал довідалась преса. Скульптор Джейкоб Епстайн одним перших виступив із грізним зверненням до дирекції музею на шпальтах The Daily Telegraph:

Возз'єднання мармурів Парфенона Редагувати

Важливим питанням для грецького уряду на сучасному етапі постає також повернення мармурів Елгіна, які нині являють собою один з центрів експозиції Британського музею. Ще на початку 1980-х років міністр культури Греції Меліна Меркурі започаткувала кампанію з повернення мармурів Парфенона в Грецію. Вона неодноразово зустрічалась із керівництвом Британського музею, британськими парламентаріями та науковцями. 1999 року відбулась конференція, на якій велась академічна дискусія про безвідповідальне «очищення» скульптур Джозефом Дювіном. Саме дії Дювіна значно послабили позицію Британського музею, що стверджував, ніби насправді врятував скульптури від небуття, забезпечив їм гідні умови зберігання. 2000 року відбулось слухання Спеціального комітету у справах культури, засобів масової інформації і спорту Британського парламенту у справі незаконного заволодіння Британським музеєм мармурів Парфенона. Грецьку сторону у конфлікті представляли зокрема Йоргос Папандреу, тодішній міністр закордонних справ Греції, та французький кінорежисер Жуль Дассен, чоловік Меліни Меркурі. 4 травня 2007 року у Лондоні відбулась зустріч радників обох урядів, проте домовленості досягнуто не було. Між тим 2006 року німецький Гейдельберзький університет став першою європейською організацією, яка передала грекам незаконно вивезений колись фрагмент античного шедевру.

У червні 2009 року в Афінах відкрився Новий музей Акрополя — один з найсучасніших музеїв у світі, який в змозі забезпечити мармурам Парфенона гідні умови зберігання. Британський музей запропонував Новому музею Акрополя передати оригінали як музейну позику та за умови, що грецький уряд визнає Британський музей їх законним власником. Грецький уряд відмовився від пропозиції, оскільки її прийняття означало б прощення факту викрадення мармурових скульптур понад 200 років тому. Одночасно в тенетах стартували кілька проектів електронної петиції за повернення скульптур Парфенона Греції, яка буде направлена уряду і Парламенту Великої Британії, в Британський Музей в Лондоні, Європейський Парламент, Раду Європи та Єврокомісію, в ООН та ЮНЕСКО — наприклад, та Bring Them Back [ 11 травня 2012 у Wayback Machine.]. 6 березня 2009 року створено й Український Комітет за возз'єднання мармурових скульптур Парфенона, серед членів якого Борис Патон, Анатолій Зленко, Петро Толочко, Василь Хара, Олександр Возіянов, Ніна Клименко, Анатолій Мазаракі, Борис Олійник та інші.

3 жовтня 2010 року прем'єр-міністр Китаю Вень Цзябао пообіцяв надати Греції підтримку у справі повернення «Мармурів Парфенона».

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ . Архів оригіналу за 26 жовтня 2010. Процитовано 29 липня 2010. 
  2. . Архів оригіналу за 6 липня 2010. Процитовано 29 липня 2010. 
  3. ↑ Греції повернули фрагмент Парфенону
  4. Mary Beard. The Parthenon. — Cambridge, Massachusetts : Harvard University Press, 2003. — 209 с. — ISBN 978-0674010857.
  5. Борис Зайцев, Сергей Латышев. Культура. «Мраморы Элгина» — незаживающая рана Греции
  6. . Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 30 липня 2010. 
  7. . Архів оригіналу за 16 жовтня 2010. Процитовано 30 липня 2010. 
  8. Jacob Epstein. Let There Be Sculpture. — READ BOOKS, 2007. — 468 с. — ISBN 1443723355.
  9. . Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 30 липня 2010. 
  10. . Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 30 липня 2010. 
  11. Посольство Греції в Києві — Головні теми. оригіналу за 5 травня 2011. Процитовано 5 травня 2011. 
  12. Утворено український Комітет за возз'єднання мармурових скульптур Парфенона[недоступне посилання]
  13. Китай поддерживает Грецию в борьбе за возвращение скульптур[недоступне посилання з липня 2019]
  14. . Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 4 жовтня 2010. 

Джерела Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мармури Елгіна
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мармури Парфенона
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Marmuri Parfenona grec Marmara toy Par8enwna angl Parthenon Marbles uzagalnyuyucha nazva kilkoh kolekcij klasichnih marmurovih skulptur pivdennogo ta pivnichnogo fasadiv metop frizu fragmentiv arhitekturnih detalej Parfenona ta inshih sporud Afinskogo akropolya Zala Dyuvina u Britanskomu muzeyi v yakij eksponuyutsya marmuri ElginaTvorec Fidij Iktin ta KallikratChas stvorennya 446 432 roki do n e Material marmurTehnika barelyefZberigayetsya Osnovni kolekciyi Britanskij muzej v LondoniNacionalnij arheologichnij muzej v Afinah div tekst Muzej Britanskij muzej commons Category Elgin Marbles Zala Dyuvina u Britanskomu muzeyi v yakij eksponuyutsya marmuri Elgina u VikishovishiDiv takozh Metopi Parfenona ta Friz Parfenona Isnuye j insha uzagalnyuyucha nazva Marmuri Elgina grec Elgineia Marmara angl Elgin Marbles kolekciya klasichnih greckih afinskih ta inshih mist i ostroviv starozhitnostej vivezena do Londona v period 1801 1811 rokiv britanskim poslom v Osmanskij imperiyi Tomasom Bryusom lordom Elginim ta jogo agentami sam lord Elgin bilshu chastinu cogo periodu perebuvav poza mezhami Greciyi Zmist 1 Problema terminologiyi 2 Kolekciyi marmuriv Parfenona 3 Marmuri Elgina 3 1 Opis 3 2 Istoriya 3 3 Muzejni eksponati 3 4 Onovlennya skulptur 4 Vozz yednannya marmuriv Parfenona 5 Posilannya 6 Primitki 7 DzherelaProblema terminologiyi RedaguvatiHocha faktichno Marmuri Parfenona ta Marmuri Elgina poznachayut rizni kolekciyi greckih starozhitnostej ci ponyattya chasto pidminyayut na poznachennya chastini marmuriv Parfenona nezakonno vivezenih lordom Elginim v London shodo povernennya yakih tochitsya superechkami mizh uryadom Greciyi z odnogo boku ta britanskimi parlamentariyami i Britanskim muzeyem z inshogo Osoblivo grecka storona napolyagaye na pomilkovosti terminu Marmuri Elgina U svoyij promovi do Oksfordskogo tovaristva ministr kulturi Greciyi Melina Merkuri zachinatel kampaniyi z povernennya marmuriv Parfenona Greciyi pidkreslila 1 a voni marmuri Parfenona Ne isnuye takih rechej yak marmuri Elgina Isnuye David Mikelandzhelo Isnuye Venera Da Vinchi Isnuye Germes Praksitelya Isnuyut Ribalki v mori Ternera Ne isnuye marmuriv Elgina Originalnij tekst angl And the Parthenon Marbles they are There are no such things as the Elgin Marbles There is a Michael Angelo David There is a Da Vinci Venus There is a Praxitelles Hermes There is a Turner Fishermen at Sea There are no Elgin Marbles Kolekciyi marmuriv Parfenona RedaguvatiU period zanepadu Osmanskoyi imperiyi Parfenon pozbuvshis zahistu rujnuvavsya vse bilshe Afinyani vikoristovuvali ulamki hramu dlya vlasnogo budivnictva tovkli marmur na vapno vilamuvali cili shmatki hramu abi distati svincevi skobi Vodnochas yevropejci otrimali majzhe bezpereshkodnij dostup do Afin ta Parfenona zokrema Majzhe stolittya trivalo polyuvannya na vcilili jogo fragmenti ta skulpturi Bilshist mandrivnikiv yavlyali soboyu dosit skromnih kolekcioneriv klasiki voni vivozili u svoyih valizah za kordon neveliki skulpturni fragmenti Deyaki z nih nini mozhna pobachiti v muzeyah riznih krayin svitu dolya reshti zalishayetsya nevidomoyu Najbilshim zibrannyam marmuriv Parfenona nini volodiyut 2 Britanskij muzej v Londoni marmuri Elgina Nacionalnij arheologichnij muzej v Afinah marmuri Parfenona a takozh Gekatompedona Pradavnogo Parfenona ta inshih sporud Afinskogo akropolya Neznachni kolekciyi zberigayutsya she v 6 yevropejskih muzeyah Luvr Parizh Vatikanski muzeyi Nacionalnij muzej Daniyi Kopengagen Muzej istoriyi mistectv Viden Universitetskij muzej Vyurburg Myunhenska gliptotekaMarmuri Parfenona sho opinilis poza mezhami Greciyi buli nezakonno vivezeni yevropejcyami 2006 roku nimeckij Gejdelberzkij universitet stav pershoyu yevropejskoyu organizaciyeyu yaka peredala Greciyi nezakonno vivezenij kolis fragment antichnogo shedevru 3 Marmuri Elgina RedaguvatiOpis Redaguvati Kolekciya marmuriv lorda Elgina sho nini zberigayutsya i eksponuyutsya v Britanskomu muzeyi vklyuchaye 4 frontonni statuyi afinskogo Parfenona krashe za inshi zbereglisya jogo metopi znachna chastina relyefnogo frizu Panafinejska procesiya yakij operizuvav zzovni cellu Parfenona Iz 524 futiv friza Parfenona vivezeno 247 futiv iz 92 metop 14 iz figur frontoniv 17 5 statuyi sho prikrashali soboyu frontoni hramu Zevsa na ostrovi Egina kilka plit frizu z Hramu Niki Apteros Afinskogo akropolya odnu z kariatid Erehtejona kolosalnu statuyu Dionisa sho vhodila do skladu horegichnoyi pam yatki Frazilla na pivdennomu shili Afinskogo akropolya napis z namogilnogo pam yatnika afinyan poleglih pri Potideyi a takozh chislenni fragmenti arhitekturnih detalej Parfenona Propilej Erehtejona Hramu Niki Apteros ta navit Skarbnici Atreya sho v Mikenah Istoriya Redaguvati 1801 roku britanskij posol u Konstantinopoli Tomas Bryus lord Elgin otrimav dozvil sultana zrobiti kreslennya ta stvoriti kopiyi starozhitnostej Afinskogo akropolya Natomist agenti lorda Elgina vprodovzh 1801 1811 rokiv sam vin bilshu chastinu cogo periodu perebuvav poza mezhami Greciyi vivezli blizko polovini vcililih skulptur hramu deyaki z nih vpali i pidbiralis bilya pidnizhzhya Parfenona inshi najbilsh vidomi ta vpiznavani nini znyali bezposeredno z budivli Diyi lorda Elgina i nini zustrichayut rizni ocinki Vin mig perekonuvati sebe sho ryatuye skulpturi vid nebezpeki oskilki ne grabuvav misce arheologichnih rozkopok u suchasnomu rozuminni Parfenon ta Akropol v cilomu nadto zanepali Vodnochas ne mozhna vidkidati samolyubni ambiciyi ta zhagu zdobuti slavu togo hto priveze v Britaniyu shedevri antichnogo greckogo mistectva oskilki poryad zi skulpturami Parfenona agenti Elgina vivezli do Londona odnu z shesti Kariatid Erehtejonu ulamki jogo frizu a takozh fragmenti arhitekturnih sporud inshih greckih oblastej 1801 roku lord Elgin pohvalivsya v listi z Konstantinopolya 6 Bonapart ne otrimav takih bagatstv vid usih grabuvan v Italiyi yak ya Originalnij tekst angl Bonaparte has not got such a thing from all his thefts in Italy Dosi zalishayetsya nez yasovanoyu i yuridichna storona spravi Diyi lorda Elgina ta jogo agentiv regulyuvalis firmanom sultana Chi superechili voni jomu nemozhlivo vstanoviti oskilki original dokumentu ne znajdenij vidomij tilki jogo pereklad na italijsku vikonanij dlya Elgina pri osmanskomu dvori V italijskomu varianti dozvolyayetsya zdijsnyuvati vimiryuvannya ta zamalovuvati skulpturi vikoristovuyuchi drabini i budivelni lisi stvoryuvati gipsovi zlipki vidkopuvati fragmenti pohovani pid gruntom pid chas vibuhu Pereklad nichogo ne opovidaye pro dozvil abo zaboronu znimati skulpturi z fasadu chi pidbirati ti sho vpali Dostemenno vidomo sho vzhe sered suchasnikiv Elgina bilshist kritikuvala prinajmni vikoristannya rizciv pil motuzok i blokiv dlya znyattya skulptur oskilki takim chinom rujnuvalis vcilili rivni budivli Irlandskij mandrivnik avtor kilkoh prac z antichnoyi arhitekturi Edvard Dodvell pisav 7 Ya vidchuvav nevimovne prinizhennya stavshi svidkom togo yak Parfenon pozbavlyali jogo najkrashih skulptur Ya bachiv yak znimayut kilka metop z pivdenno shidnoyi chastini budivli Abi pidnyati metopi dovelos skinuti na zemlyu zahishavshij yih chudovij karniz Taka zh dolya spitkala j pivdenno shidnij kut frontonu Originalnij tekst angl I had the inexpressible mortification of being present when the Parthenon was despoiled of its finest sculptures I saw several metopes at the south east extremity of the temple taken down They were fixed in between the triglyphs as in a groove and in order to lift them up it was necessary to throw to the ground the magnificent cornice by which they were covered The south east angle of the pediment shared the same fate Muzejni eksponati Redaguvati 1816 roku lord Elgin zvernuvsya iz listom prohannyam pridbati kolekciyu marmuriv Parfenona do Britanskogo parlamentu Do togo momentu vin zibrav solidnu kolekciyu greckih starozhitnostej prote majzhe povnistyu vtrativ svoyi statki 1803 roku vin zalishiv diplomatichnu sluzhbu v Konstantinopoli ale agenti jogo prodovzhuvali pracyuvati na Akropoli ostanni skulpturi pribuli v London tilki v 1815 roci Lord Elgin odrazu zaznachiv sumu yaku ochikuvav otrimati za marmuri Parfenona 74 tisyachi funtiv Navesni 1816 roku specialna komisiya Palati gromad zvernulas do suchasnih mitciv iz pitannyami chi varto pridbati kolekciyu lorda Elgina za suspilni koshti i yaksho tak to yaku cinu priznachiti Yak kolekciya marmuriv Parfenona spivvidnositsya iz shedevrami zibrannya v Vatikani Apollonom Belvederskim ta skulpturnoyu grupoyu Laokoon ta jogo sini Svoyi dumki vislovili skulptori Dzhon Flaksman Dzhozef Nollekens Richard Vestmakott Yih ocinki riznilis buli rozplivchastimi i tim pache nihto z mitciv ne bazhav ocinyuvati skulpturi Zreshtoyu parlamentska komisiya zaproponuvala 35 tisyach funtiv za kolekciyu i lord Elgin ne mav inshogo vihodu yak pogoditis 1817 roku marmuri Elgina vistavili u timchasovij zali pospihom oblashtovanij v budivli Britanskogo muzeyu v Montegyu haus Tut skulpturi eksponuvalis v tisnomu susidstvi z inshimi tvorami antichnogo mistectva v tomu chisli z eksponatami mikenskoyi dobi Pri comu ne zberigavsya originalnij poryadok roztashuvannya skulptur a tim pache skulpturi Parfenona ne vidokremili vid starozhitnostej inshih pam yatok Afinskogo akropolya Suchasna galereya v yakij roztashovuyutsya marmuri Parfenona pobudovana v 1930 h rokah za proektom arhitektora Roberta Smerka zavdyaki finansuvannyu britanskogo kolekcionera ta antikvariya Dzhozefa Dyuvina Za minuli roki roztashuvannya skulptur neodnorazovo zminyuvali Proponuvalis najriznomanitnishi varianti z urahuvannyam suchasnoyi modi zmini traktuvannya skulptur a takozh roli muzeyu v yih rozmishenni ta interpretaciyi V seredini 19 stolittya skulpturi proveli ne odin rik rozrizneno v kilkoh zalah muzeyu pid privodom onovlennya kolekciyi takimi zapeklimi buli superechki i tak povilno prijmalis rishennya V 1832 roci koli zalu Dyuvina vzhe pobuduvali rizni fragmenti Parfenona roztashuvali poslidovno Zokrema skulpturi frontoniv zibrali razom u bil mensh pravilnomu poryadku Do 1850 h rokiv muzejniki visunuli ideyu pro ekspoziciyu frontonnih skulptur u ramci yaka b vidtvoryuvala fronton Parfenona abo peremistiti skulpturi vishe abi vidviduvachi mogli yih spoglyadati prinajmni v originalnij perspektivi Odnochasno v galereyu dodali maketi zrujnovanogo ta vidrestavrovanogo Parfenona Dlya osyagnennya vsogo skulpturnogo ansamblyu zalu postupovo napovnyuvali gipsovimi kopiyami skulptur sho zalishilis v Afinah Najbilshe ratuvali za vstanovlennya sekcij frizu yakih brakuvalo kolekciyi Elgina dlya rozkrittya predstavlenogo na nogo syuzhetu V toj zhe chas gipsovimi kopiyami zaminyuvali vidbiti fragmenti skulptur pri chomu gipsovi chastini prikriplyuvali bezposeredno na antichnij marmur Harakternoyu risoyu rannoyi ekspoziciyi bula velika rol gipsovih kopij 60 originalnih elementiv friza i 40 gipsovih kopij Prote didaktichnij harakter ekspoziciyi ne stav providnim vin strimuvavsya pragnennyam predstaviti marmuri Parfenona yak vitvir visokogo mistectva V 1850 h rokah visunuli ideyu perenesti marmuri v Nacionalnu galereyu i vistaviti yih poruch iz zhivopisnimi shedevrami Po poradu zvernulis do litnogo Leo fon Klence nimeckogo arhitektora zachinatelya stilyu greckogo vidrodzhennya pridvornogo arhitektora bavarskogo korolya Lyudviga I Klence vislovivsya kategorichno proti takogo zmishuvannya dvoh vidiv mistectva 1928 roku chleni naukovoyi komisiyi Britanskogo muzeyu zaproponuvali kardinalno zminiti harakter ekspoziciyi pidkreslivshi sho marmuri Parfenona persh za vse tvori mistectva a vikoristannya yih v osvitnih cilyah nesuttyeve ta trivialne Vidtak iz galereyi Dyuvina viluchili usi gipsovi kopiyi Suchasna ekspoziciya marmuriv Elgina yavlyaye soboyu kompromisnij variant Velikij prostir zali pidkreslyuye vazhlivist predstavlenih v nij skulptur Eksponati pov yazani iz hudozhnim kontekstom ta istoriyeyu gipsovi kopiyi roztashovani v dvoh kimnatah zboku vid golovnogo vhodu Roztashuvannya vlasne marmuriv Parfenona pevnoyu miroyu vidtvoryuye yih originalne polozhennya na samomu Parfenoni figuri z riznih frontoniv predstavleni v protilezhnih kincyah zali friz ide navkolo centralnoyi chastini zali hocha rozmishenij vin zadom napered a relyefna poverhnya opinilas vseredini v toj chas yak naspravdi na budivli Parfenona skulpturi frizu operizuvali vnutrishnyu kolonadu zzovni Efekt takogo sposobu ekspoziciyi vidchuttya cilisnosti kolekciyi Vipadkovij vidviduvach malo znajomij z istoriyeyu Parfenona ne zmozhe zapidozriti sho chi ne polovina frizu perebuvaye v Afinah Poperedni ekspoziciyi vidkrito zvertali uvagu na greckij Parfenon ta usi zberezheni skulpturi Suchasna zala Dyuvina predstavlyaye marmuri Elgina zamist samogo Parfenona Onovlennya skulptur Redaguvati Vtruchannya Dzhozefa Dyuvina ne projshlo nepomitnim dlya skulptur Parfenona Pragnuchi uvichniti svoye im ya i zdobuti pevnu respektabelnist neshodavno rozbagatilij Dyuvin vkladav koshti u veliki proekti londonskih galerej v tomu chisli profinansuvav budivnictvo galereyi dlya marmuriv Elgina Prote jogo spivrobitnictvo iz Britanskim muzeyem rozvivalos mlyavo Hocha rozrobka proektu ta obgovorennya pitan finansuvannya galereyi zavershilis v 1920 h rokah dozvil na budivnictvo ta pravo pridbati zemlyu otrimali tilki 1936 roku koli Dyuvin vzhe tyazhko hvoriv pomer vin 1939 roku Mensh z tim Dyuvinu ta jogo agentam vdalos zavoloditi klyuchami vid vidpovidnih zal muzeyu ta bezpereshkodno nasolodzhuvatis vilnim dostupom do skulptur Parfenona Krim togo Dyuvinu vdalos privernuti na svij bik kilkoh muzejnikiv ta tehnichnij personal Prinajmni do takogo visnovku prijshov direktor Britanskogo muzeyu 1938 roku prohodyachi povz muzejni majsterni vin pomitiv skulpturu kolisnici Geliosa zi shidnogo frontonu Parfenona sho piddavalas onovlennyu Bilya skulpturi znajshli midni tesala metalevi rizci ta shmatok karborunda Vihodyachi zi stanu poverhni marmuru skulpturu obroblyali cimi predmetami Nastupnogo dnya z yasuvalos sho ishe 2 skulpturi buli piddani podibnij proceduri Direktor nakazav pripiniti podibne onovlennya i rozpochati rozsliduvannya spravi Viyavilos sho Dyuvin bazhav bachiti skulpturi Parfenona bilimi chistimi i antichnimi Natomist marmuri Elgina buli ne tilki brudnimi v rezultati vzayemodiyi londonskogo smogu ta sistemi opalennya muzeyu ale j vkritimi buro irzhavim nalotom Agenti Dyuvina poprosili muzejnikiv pochistiti skulpturi Vnutrishnye rozsliduvannya znajshlo vinnih hocha robitniki muzeyu perekladali provinu odin na odnogo Takozh slid vidznachiti sho chistka rizcyami ta karborundom na toj moment bula bilsh mensh zvichajnoyu praktikoyu V 19 stolitti Davida Mikelandzhelo chistili metalevoyu struzhkoyu a v 1950 h rokah amerikanska shkola chistila skulpturi Tesejona v Afinah timi zh zasobami sho j v Britanskomu muzeyi Pro cej skandal dovidalas presa Skulptor Dzhejkob Epstajn odnim pershih vistupiv iz griznim zvernennyam do direkciyi muzeyu na shpaltah The Daily Telegraph 8 Zvichajnomu skulptoru ne zrozumiti chomu zvichajnomu pribiralniku ta she 6 zdorov yakam vprodovzh 15 misyaciv bulo dozvoleno zdijsnyuvati yakis manipulyaciyi iz marmurami Elgina Koli nareshti direkciya Britanskogo muzeyu zrozumiye sho voni tilki hraniteli ale ne tvorci cih shedevriv Originalnij tekst angl Why a cleaner and six hefty men should be allowed for 15 months to tamper with the Elgin marbles as revealed by the head cleaner passes the comprehension of a sculptor When will the British Museum authorities understand that they are only the custodians and never the creators of these masterpieces Vozz yednannya marmuriv Parfenona RedaguvatiVazhlivim pitannyam dlya greckogo uryadu na suchasnomu etapi postaye takozh povernennya marmuriv Elgina yaki nini yavlyayut soboyu odin z centriv ekspoziciyi Britanskogo muzeyu She na pochatku 1980 h rokiv ministr kulturi Greciyi Melina Merkuri zapochatkuvala kampaniyu z povernennya marmuriv Parfenona v Greciyu Vona neodnorazovo zustrichalas iz kerivnictvom Britanskogo muzeyu britanskimi parlamentariyami ta naukovcyami 1 1999 roku vidbulas konferenciya na yakij velas akademichna diskusiya pro bezvidpovidalne ochishennya skulptur Dzhozefom Dyuvinom Same diyi Dyuvina znachno poslabili poziciyu Britanskogo muzeyu sho stverdzhuvav nibi naspravdi vryatuvav skulpturi vid nebuttya zabezpechiv yim gidni umovi zberigannya 2000 roku vidbulos sluhannya Specialnogo komitetu u spravah kulturi zasobiv masovoyi informaciyi i sportu Britanskogo parlamentu u spravi nezakonnogo zavolodinnya Britanskim muzeyem marmuriv Parfenona Grecku storonu u konflikti predstavlyali zokrema Jorgos Papandreu todishnij ministr zakordonnih sprav Greciyi ta francuzkij kinorezhiser Zhul Dassen cholovik Melini Merkuri 4 travnya 2007 roku u Londoni vidbulas zustrich radnikiv oboh uryadiv prote domovlenosti dosyagnuto ne bulo 9 Mizh tim 2006 roku nimeckij Gejdelberzkij universitet stav pershoyu yevropejskoyu organizaciyeyu yaka peredala grekam nezakonno vivezenij kolis fragment antichnogo shedevru 3 U chervni 2009 roku v Afinah vidkrivsya Novij muzej Akropolya 10 odin z najsuchasnishih muzeyiv u sviti yakij v zmozi zabezpechiti marmuram Parfenona gidni umovi zberigannya Britanskij muzej zaproponuvav Novomu muzeyu Akropolya peredati originali yak muzejnu poziku ta za umovi sho greckij uryad viznaye Britanskij muzej yih zakonnim vlasnikom Greckij uryad vidmovivsya vid propoziciyi oskilki yiyi prijnyattya oznachalo b proshennya faktu vikradennya marmurovih skulptur ponad 200 rokiv tomu Odnochasno v tenetah startuvali kilka proektiv elektronnoyi peticiyi za povernennya skulptur Parfenona Greciyi yaka bude napravlena uryadu i Parlamentu Velikoyi Britaniyi v Britanskij Muzej v Londoni Yevropejskij Parlament Radu Yevropi ta Yevrokomisiyu v OON ta YuNESKO napriklad Unite the Marbles ta Bring Them Back Arhivovano 11 travnya 2012 u Wayback Machine 6 bereznya 2009 roku stvoreno j Ukrayinskij Komitet za vozz yednannya marmurovih skulptur Parfenona 11 sered chleniv yakogo Boris Paton Anatolij Zlenko Petro Tolochko Vasil Hara Oleksandr Voziyanov Nina Klimenko Anatolij Mazaraki Boris Olijnik ta inshi 12 3 zhovtnya 2010 roku prem yer ministr Kitayu Ven Czyabao poobicyav nadati Greciyi pidtrimku u spravi povernennya Marmuriv Parfenona 13 14 Posilannya RedaguvatiEldzhina marmuri Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 nbsp Portal Mistectvo nbsp Portal Starodavnya Greciya Greciya prodovzhuye kampaniyu z restituciyi skulptur Parfenonu http prostir museum Prostir museum Arhiv originalu za 3 bereznya 2018 Procitovano 3 bereznya 2018 Primitki Redaguvati a b Melina s speech at the Oxford Union Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2010 Procitovano 29 lipnya 2010 British Museum The Parthenon Sculptures Arhiv originalu za 6 lipnya 2010 Procitovano 29 lipnya 2010 a b Greciyi povernuli fragment Parfenonu Mary Beard The Parthenon Cambridge Massachusetts Harvard University Press 2003 209 s ISBN 978 0674010857 Boris Zajcev Sergej Latyshev Kultura Mramory Elgina nezazhivayushaya rana Grecii Dana Facaros Linda Theodorou Athens amp Southern Greece Arhiv originalu za 3 sichnya 2014 Procitovano 30 lipnya 2010 Memorandum submitted by Mr Jules Dassin Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2010 Procitovano 30 lipnya 2010 Jacob Epstein Let There Be Sculpture READ BOOKS 2007 468 s ISBN 1443723355 Talks held on Elgin Marbles row BBC News Arhiv originalu za 25 sichnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2010 V Afinah otkrylsya novyj muzej Akropolya Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2013 Procitovano 30 lipnya 2010 Posolstvo Greciyi v Kiyevi Golovni temi Arhiv originalu za 5 travnya 2011 Procitovano 5 travnya 2011 Utvoreno ukrayinskij Komitet za vozz yednannya marmurovih skulptur Parfenona nedostupne posilannya Kitaj podderzhivaet Greciyu v borbe za vozvrashenie skulptur nedostupne posilannya z lipnya 2019 Chinese support for return of Marbles Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 4 zhovtnya 2010 Dzherela RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Marmuri ElginaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Marmuri ParfenonaMary Beard The Parthenon Cambridge Massachusetts Harvard University Press 2003 209 s ISBN 978 0674010857 Henry Ellis The Elgin and Phigaleian marbles of the classical ages in the British museum London M A Nattali 1846 108 s ISBN 978 1154234077 Brian Cook The Elgin marbles London British Museum Publications 1984 72 s ISBN 978 0714121345 Christopher Hitchens Robert Browning Graham Binns The Elgin marbles should they be returned to Greece Verso 1998 138 s ISBN 978 1859842201 Should the Elgin Marbles be returned to Greece Arhivovano 18 chervnya 2009 u Wayback Machine Elena Korka Pochemu greki trebuyut vozvrasheniya fragmentov Parfenona v Greciyu Arhivovano 20 kvitnya 2010 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Marmuri Parfenona amp oldid 36358026