Любін (Польща)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Любін.

Любін (пол. Lubin, нім. Lüben) — місто в південно-західній Польщі, Нижня Сілезія, Нижньосілезьке воєводство, центр Любінського повіту та ґміни Любін . Розташоване на Любінській височині, на річці Зимниця.

Любін Lubin
Герб Прапор
Ратуша Ратуша
Основні дані
51°24′ пн. ш. 16°21′ сх. д. / 51.400° пн. ш. 16.350° сх. д. / 51.400; 16.350Координати: 51°24′ пн. ш. 16°21′ сх. д. / 51.400° пн. ш. 16.350° сх. д. / 51.400; 16.350
Країна	Польща
Регіон	Нижньосілезьке воєводство
Столиця для	Любінський повіт і Ґміна Любін
Засновано	1280
Магдебурзьке право	1295
Площа	40,77 км²
Населення	75357 (2011)
· густота	1856 (2008) осіб/км²
Агломерація	413 397
Висота НРМ	121-155  м
Міста-побратими	Бад-Емс
Телефонний код	(48) 76
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	DLU
GeoNames	3092931
OSM	↑451317 ·R (Любінський повіт)
SIMC	0954142
Поштові індекси	59-300
Міська влада
Вебсайт	lubin.pl
Мапа
Любін у Вікісховищі

Любін розташований у Легницько-Глогувському мідному районі . Любін є домом для KGHM Polska Miedź, заснованого в 1961 році, одного з провідних виробників міді та срібла у світі.

За даними Головного управління статистики на 31 грудня 2020 року налічував Любін 71 Воно мало 710 мешканців і було п'ятим за чисельністю населення містом (після Вроцлава, Валбжиха, Легниці та Єленя-Гури ) у Нижньосілезькому воєводстві та 51-м за чисельністю населення містом у Польщі .

Структура

За даними на 1 січня 2015 року Любін має площу 40,77 км² , у тому числі:

• сільськогосподарські угіддя: 53%
• ліси: 11,5%

Місто становить близько 5,73 % площі повіту .

Демографія

Схема чисельності населення міста Любін

Найбільше населення Любіна було зафіксовано в 1996 році - за даними ЦСУ 83490 жителів.

Дані від 31 грудня 2011 р.

опис	Всього	жінки	Чоловіки
одиниця	Люди	%	Люди	%	Люди	%
населення	75 147	100	38 988	52	36 159	48
щільність населення (населення/км²)	1843	956	887

За даними 2008 року середній дохід на одного мешканця Любінського повіту становив 5432,4 злотих брутто, за статистикою 2018 року вже близько 7200 злотих, що є найвищим результатом у Польщі .

Вікова піраміда любінчан 2014 року :

Назва

За словами німецького лінгвіста Генріха Адамі, назва міста походить від польського слова «лайкінг» — термін для позначення позитивної людської емоції «щось подобатися» . У своїй праці про назви місцевостей у Сілезії, виданій у 1888 році у Вроцлаві, він згадує оригінальну назву як Lobyn і «Lubyn», перекладаючи її значення «Lieblingsort», тобто перекладаючи на польську «Miejscość milosc або улюблене, улюблене місце» . Пізніше назва була фонетично германізована до Любен і втратила своє початкове значення.

Село згадується у давньопольській латинізованій формі Любін у латинському документі, виданому 1246 р. у Любіні канцелярією князя Болеслава II Рогатки . У латинській хроніці Liber fundationis episcopatus Vratislaviensis (пол. Книга винагород Вроцлавського єпископства ), написана за часів єпископа Генріка Вержбнського у 1295–1305 роках, місто згадується в латинізованій формі Любін . Назва села в сучасній формі Любін згадується в латинському документі 1312 року, виданому в Глогові . Місто згадується в латинському документі, виданому с у 1332 р. у Любіні в латинізованій старопольській формі Lobyn . У 1613 р. сілезький регіоналіст та історик Миколай Генель з Прудніка згадує місто у своїй праці з географії Сілезії під назвою Сілезіографія, що дала його латинську назву: Lubena .

Польське ім’я Bukowa та німецьке Luben у книзі «Короткий нарис сілезької єографії для початкового навчання», виданій у Ґлогувеку 1847 року, згадував сілезький письменник Юзеф Ломпа .

Історія

Передісторія Любінських земель

В адміністративних межах сучасного Любіна та його найближчих околиць виявлено кілька кремаційних могильників періоду ІІІ-V доби бронзи та раннього періоду залізної доби, т.зв. Гальштат, і таким чином пов’язаний з лужицькою культурою, яка розвивалася майже на всій території сучасної Польщі протягом приблизно 1000 років (1300–400 рр. до н. е.). ). Однак найстарішим є могила-скелет, виявлена в 1941 році за межами міста, на дорозі на Шцінаву . Його створення відносять до молодшого періоду кам'яного віку - неоліту, тобто близько 4000 років тому .

Заснування першого поселення в сучасному Любіні (маєток Старий Любін) пов’язане з перетином важливих торговельних шляхів у цьому місці (наприклад, з Магдебурга через Вроцлав до Києва та з півдня через Велику Польщу до Балтійського моря ), і тому це було ймовірно місце відпочинку мандрівних купців і торгівлі їхніми товарами. До кінця не відомо, чи правив Любін Dziadosanie або Trzebowianie, тому що воно було на півдорозі між їхніми головними опорними пунктами.

Залишки замку П'ясти

Середньовічний період

Перша згадка про Любін датується 936 роком, поселення згадується в Хроніці Баварського географа . Інший походить з другої половини XII століття. Папська булла, видана ймовірно у 1155 році, перераховує Любін серед 13 сілезьких каштелянів, близько 1176 року князь Болеслав Високий надав Любіну права на торгівлю, а в 1178 році він підносить поселення в Старому Любіні до рангу міста за польським правом. Нове місто, розташоване між кастелянами (територія сучасного Вроцлавського парку ) і Старим Любіном, можливо, було засноване Гедвігою Сілезькою та Генріхом I Бородатим близько 1205 року.

Перша згадка про Любін датується 936 роком, поселення згадується в Хроніці Баварського географа . Інший походить з другої половини XII століття. Папська булла, видана ймовірно у 1155 році, перераховує Любін серед 13 сілезьких каштелянів, близько 1176 року князь Болеслав Високий надав Любіну права на торгівлю, а в 1178 році він підносить поселення в Старому Любіні до рангу міста за польським правом. Нове місто, розташоване між кастелянами (територія сучасного Вроцлавського парку ) і Старим Любіном, можливо, було засноване Гедвігою Сілезькою та Генріхом I Бородатим близько 1205 року.

З 1267 року Любін належав Тшебницькому монастирю, у 1273 році він був включений до князівства Шцинава, а з 1339 року до князівства Легніца. У 1319 році завдяки князю Яну Сцинаві це місце було підтверджено за магдебурзьким правом . З 1349 р. Любін був столицею князівства. Його першим правителем був Людвік I Бжеський, засновник «Кодексу Любінського» з ілюстрованою легендою про св. Гедвіга Сілезька . Останньою була Анна Поморська, яка правила містом до своєї смерті в 1550 році. Місто було оточене стінами, побудовано костел і розширено замок. Під час гуситських воєн місто було частково зруйноване, напр. через пожежі 1428 і 1431 років. Короткий період відродження в 16 столітті ознаменувався розвитком драпірування, торгівлі домашнім і іноземним сукном, великою рогатою худобою і свинями . Цей період закінчився Тридцятилітньою війною, коли в місті розташувалися 18 500 солдатів шведського Корпусу сталевих рукавичок. Велика пожежа 1626 року знищила будівлі, а чума 1630 року знищила жителів .

Любін після Сілезьких воєн

Панорама міста на гравюрі 1738 р. за малюнком Ф. Б. Вернера.

Реальність Любіна почала змінюватися після завоювання Сілезії Прусією, герцогство Легніца, до якого належав Любін, керувалося з Берліна. Зміна політичної приналежності, яка стала результатом завоювання, означала, що на місто почали впливати берлінські бюрократи, а не місцеві чиновники, які сиділи в Легницькому замку, як за часів Габсбургів.

Лютеранські пастори, звітуючи про свої парафії ще напередодні ХІХ ст., писали про автохтонів з Любенщини, які щодня користувалися діалектом польської мови . Передбачалося, що Пруссія буде мілітаризованою, тому обов'язково однорідною країною; це спричинило заплановану акцію германізації, яка тривала в основному до 1930-х років , ця акція призвела до повної германізації Любіна та його околиць.

Економічне відновлення

Економічне відродження почалося в другій половині XIX століття, коли були засновані цукровий завод, полотняна фабрика і вовнопрядильна фабрика, дерево-, металообробні комбінати, харчова промисловість. У 1869 році Любін отримав залізничне сполучення з Легницею, в 1910 році з Глогувом і в 1914 році з Хоцянувом. У 1896 році була заснована фабрика піаніно .

Любін після Другої світової війни

Будівництво гірничих заводів 1965р

Німецько-фашистські війська були вибиті з міста радянськими військами 9 лютого 1945 року (на честь загиблих радянських воїнів споруджено пам'ятники по вул. Кюрі-Склодовської та на вул. Відродження) . Після Другої світової війни німецькомовне населення міста було виселено до Німеччини . Місто було зруйноване на 80 відсотків . У 1946 році вони були включені до новоствореного Вроцлавського воєводства. Лише 7 травня 1946 року закріпилася сучасна назва, раніше використовувалися форми «Lubień» і «Lubiń».

У 1957 році інж. Ян Вижиковський відкрив родовища мідної руди поблизу Любіна та Полковіце . 28 грудня 1959 року рішенням Міністерства важкої промисловості було створено державне підприємство Kombinat Górniczo-Hutniczy Miedzi, якому було доручено видобуток і переробку мідних руд із нововідкритих родовищ.

Тоді ж почалося будівництво перших нових житлових масивів:

• Житловий масив Центрум, 5тис. жителів у 1961-1965 рр.,
• Житловий масив Сташиця, 18 тис жителів у 1967-1968 рр. .

Перші 17 житлових будинків на 522 квартири на 1200 місць були побудовані в 1960 році.

До кінця 1960-х років KGHM фінансував половину інфраструктури Любіна (житлові масиви, робітничі готелі, школи, вулиці, дитячі садки, службові павільйони).

Місто 70-80-х років ХХ ст

У 1975–1998 роках місто адміністративно належало до Легницького воєводства.

Зведено ще житлові масиви:

• Житловий масив Zwycięstwa, 5тис. жителів у 1975 р.
• Житловий масив Свєрчевських, 5тис. жителів у 1976 р.
• Житловий масив Przylesie, 28тис. жителів у 1982 р.,
• Житловий масив Устроне з 1975, 1984 7тис. жителі,
• Житловий масив Вижиковського, з 1983, у 1984 5тис. мешканців .

Пам'ятник жертвам Любіня 82

31 серпня 1982 року відбулася Любінська різанина – найкривавіша подія в Любіні з часів Другої світової війни, під час якої Громадянська міліція разом із ЗОМО придушила демонстрацію проти воєнного стану. Троє людей (Міхал Адамович, Анджей Трайковський і Мєчислав Позняк) загинули від бойових снарядів, кілька десятків отримали поранення .

У десяту річницю Любінського злочину в центрі міста відкрили меморіал жертвам . Крім того, там, де пролунали смертельні постріли, встановлено менші меморіали.

Пам'ятники

До обласного реєстру пам'яток внесено:

Освітлення замкової каплиці та костелу св. NSPJ

• історичний центр міста
• приходська церква pw. Богоматір Ченстоховська , вул. Kołłątaja, з другої пол 14, 15/16 ст
• дзвіниця, з ІІ пол 15/16 ст
• євангельська цвинтарна церква, суч Римсько-католицький приходська церква pw. Різдва Пресвятої Богородиці, фахверк, вул. Старий Любін, з 1683 р., 1959 р.
• руїни замку, вул. Пястовська, з 14 ст., 18 ст., 19 ст.
• замкова каплиця
• міські мури, залишки 14, 15 та 19 століть
• надбрамна вежа - Глогівська вежа
• ратуша, площа Ринок, з 1768 р., к. 19 століття
• комплекс казарм 4-го драгунського полку, вул. Костюшко, з 1884-86

  Глогівська вежа

  • будівля штабу, школа, вул. Костюшко 9,
  • стайня І, вул. Принц Луї
  • конюшні II, вул. Армія Крайова
  • гауптвахта, вул. компонент
  • дві адміністративно-господарські будівлі, вул. компонент
• універмаг, вул. Відродження 3 А, з першої половини ХІХ ст. 19 ст в ряд кам'яниць
• будинок, вул. Пястовська 15, від к. 19 століття
• будинок, пл. Wolności 7, з другої пол 18 століття
• водонапірна башта, вул. Парк, з 1905-1906 рр
• філіальна церква Марії Домініки Маццарелло, вул. Індустріальна

  Дзвіниця костелу Матері Божої Ченстоховської

інші пам'ятники

• будівля пошти
• церква Пресвяте Серце Ісуса
• православна церква Пресвятої Трійці ( парафіяльний )

Економіка

Будучи одним із центрів мідного округу Легніца-Глогув, Любін пов’язаний з гірничо-переробною промисловістю мідної руди, найбагатші родовища якої в Європі розташовані неподалік від цього міста. Любінські шахти, що належать KGHM Polska Miedź SA, також видобувають срібло у великих кількостях. З метою розвитку економічної альтернативи заводам з переробки та видобутку міді в місті була створена підзона Легницької спеціальної економічної зони.

Культура

Кінотеатри:

• Муза – вул. Armii Krajowej 1 (кінотеатр-студія)
• Кіноцентр Геліос – Галерея Cuprum Arena

Культурні центри:

• Культурний центр «Муза» - вул. Армія Крайова 1
• Культурний центр " Wzgórze Zamkowe " - ul. Mikołaj Pruzia 7 і 9
• Національний духовий оркестр з місцезнаходженням у м. Любін – вул. Mikołaj Pruzia 7 і 9
• Центр творчості в Любіні - вул. Комісія народної освіти 6а

Міська публічна бібліотека

Бібліотеки:

• Міська публічна бібліотека - вул. Склодовська 6
  • Бібліотека «Мультимедійний роз’єм» – філія №1 – вул. Відродження 24
  • Відділення №2 – вул. Kilińskiego 14B/2
  • Відділення №3 – вул. Кран 17
  • Відділення №4 – вул. Ястшебія 6
  • Читацька мультимедійна бібліотека – філія №5 – вул. CK Norwida 10
• Педагогічна бібліотека – вул. Марія Конопницька 5

Адміністративний поділ

Поділ міста на житлові масиви: Centrum, Przylesie, Zalesie, Polne, Ustronie, Małomice, Stary Lubin, Krzeczyn, Wyżykowskie, Staszica, Zwycięstwa, Świerczewskiego, житловий масив «D».

Спорт і відпочинок

Cuprum Arena

Любін – місто, яке досить сильно займається спортом, тут працюють різноманітні секції та спортивні центри. Крім футболу, який прославив місто, в Любіні можна знайти клуби, що займаються гандболом, легкою атлетикою, боулінгом, бойовими мистецтвами ( карате, бокс, тхеквондо ) та скелелазінням.

• Zagłębie Lubin – чоловічий футбол (чемпіон Польщі: 1990/1991 і 2006/2007, віце-чемпіон: 1989/1990, фінал Кубка Польщі: 2004/2005, 2005/2006 і 2013/2014, фінал Кубка Ліги: 2000/2001)
• Zagłębie Lubin – жіночий футбол (друге місце: 2014/2015)

• Стадіон Zagłębie Lubin

  Zagłębie Lubin – жіночий гандбол (Чемпіонат Польщі: 2010/2011, 2020/2021, 2021/2022)
• Zagłębie Lubin – чоловічий гандбол (Чемпіонат Польщі: 2006/2007, виступ у Лізі чемпіонів : 2007/2008)
• Cuprum Lubin – чоловічий волейбол (дебют у PlusLiga : 2014/2015)

Спортивно-оздоровчі заклади

• Спортивно-розважальний зал RCS в Любіні - відкрито в 2014 році
• басейни
  • Критий басейн ОСіР "Centrum 7” при ДЮСШ
  • Критий басейн ОсіР "Ustronie"
  • Відкритий басейн у RCS (працює лише під час свят) [ потрібен виноска ]
• Келіх - найвища альпіністська вежа в Польщі (34 м). Він був створений у 1996 році шляхом пристосування занедбаної водонапірної вежі . Він має 6 скелелазних маршрутів різного рівня складності, в тому числі надзвичайно складний. Іноді його надають відвідувачам і, піднявшись внутрішніми сходами наверх, можна помилуватися панорамою міста.
• Тенісні корти
• Боулінг - один з найсучасніших в країні закладів такого типу для класичного боулінгу. 6 ігрових доріжок, більярдні столи, дартс, аерохокей, кафе.
• Ковзанка та траса для ковзанярського спорту - працюють в осінні та зимові місяці
• Спортивний аеропорт аероклубу Мідного басейну
• Пейнтбольний майданчик ( Клопотув )
• скейтпарк
• стадіони
  • Футбольний стадіон (раніше Діалог Арена) клубу «Заглембє Любін» . Місткість стадіону планувалася на 16300 місць .
  • Стадіон Górniczy - оригінальний стадіон, побудований у 1972 році, розташований поруч із Dialog Arena, який використовувався як поле для зустрічей молодіжних команд.
  • Стадіон «ОСІР» - модернізований та сучасний легкоатлетичний міський стадіон з газонним покриттям та біговою доріжкою з тартану. Тут проводяться спортивні та інші масові заходи.
  • Легкоатлетичний стадіон при 5 ЗОШ Комбінату професійно-технічних та загальноосвітніх шкіл (ос. Сікорського – вул. Національна освітня комісія 6)
  • Стадіон ГОС Любін.
  • Стадіон POSTiW Любін.
• Кінна ферма ( Krzeczyn Wielki )
• Спортивний центр житлового масиву при початковій школі № 8 (житловий масив Polne)
• Спортивний центр житлового масиву при початковій школі № 5 (житловий масив Zwycięstwa)
• Спортивний центр житлового масиву при початковій школі № 14 (житловий масив Ustronie IV)
• Спортивний центр житлового масиву при початковій школі № 12 (житловий масив Przylesie)
• Спортивний центр житлового масиву у спеціальному шкільному комплексі (житловий масив Staszica)
• Спортивний центр житлового масиву при початковій школі № 3 (житловий масив Wyżykowskiego)
• Спортивний центр житлового масиву при салезіанській початковій школі (житловий масив Staszica)
• Спортивний центр житлового масиву при школі № 2 (житловий масив Przylesie)

Велосипедні доріжки

Велодоріжка за житловим масивом Устроне

Місто має розгалужену мережу велодоріжок, що з’єднують окремі житлові масиви та є частиною туристичних велодоріжок Любінського району:

• Зелена велодоріжка: маршрут пролягає через місто Любін
  • зі сторони села Обора по вул. Jana Pawła II
  • від жм. Ustronie (Біля траси: Парк ім. Jana Pawła II)
  • від жм. Wyżykowskiego (за вул. Szybową, по вул. Krupińskiego та вул. Hutnicza)
  • від жм. Polne (вздовж Aleja Niepodległości. По маршруту: Ash Park, далі Park of Allians)
  • через центр міста (вздовж Aleja Niepodległości. За маршрутом: Зони відпочинку, Парк ім. Marszałka J. Piłsudskiego, далі проїхати через: Парк ім. J. Wyżykowskiego. За кільце ім. Жертв Любінського злочину – перехрестя з Червоною велосипедною стежкою. Далі їхати по вул. Paderewskiego. Проїхати: Вроцлавський парк )
  • від жм. Przylesie (по вул. Piłsudskiego та вул. Wyszyńskiego. Проїзд через: сквер ім. S. Wyszyńskiego. Продовжуйте рух головною набережною найбільшого житлового комплексу Любіна, потім вул. Szpakowej та вул. Gajowa до лісопарку „Strzelnica”
  • виїжджаєте з міста лісовою дорогою в напрямку Хростніка та Горзеліна
• Червона велотраса: маршрут пролягає через місто Любін
  • зі сторони села Гола вул. Spacerowa та автомобільний віадук
  • від жм. Staszica (вздовж Кільцевої дороги. За маршрутом: Спорткомплекс ЖК при ЗОШ № 5)
  • від жм. Zwycięstwa (вздовж вул. Paderewskiego. За маршрутом: Парк Слов'янський. За кільце ім. Жертв Любінського злочину – перетин із Зеленою велосипедною стежкою
  • виїзд з міста по вул. Ścinawska, проходить Кільцеву дорогу і повертає на вул. Zieloną у бік села Клопотув )

Комунальна зелень

Парки

Пам'ятник Яну Вижиковському в парку його імені

парк ім. маршала J. Piłsudskiego

• охоплює території в Центрі між Ал. Niepodległości, вул. Armii Krajowej (тераса Культурного центру «Муза»), міських мурів та вул. Mieszka I (поруч з парком ім. Я. Вижиковського)

• парк Я. Вижиковського
  • розташований в центрі між Ал. Niepodległości, вул. Життя І (прилегла до парку маршала Ю. Пілсудського), річка Зимниця, Замкова гора з Замковою каплицею, громадські площі та вул. I. Paderewskiego (прилегла до Вроцлавського парку)
• парк М. Коперник
  • розташований в центрі. Його межами є вул. М. Коперника, вул. H. Kołłątaja та міських мурів (біля костелу с Богородиця Ченстоховська )
• Вроцлавський парк, у якому в 2014 році був створений зоопарк - ZOO Lubin
  • розташована між р. Зимниця, вул. Вроцлавська та вул. I. Paderewskiego (прилегла до парку ім. Й. Вижиковського)

• Слов'янський парк
  • охоплює територію при садибі Zwycięstwa, limited ul. Rzemieślnicza, ul. Słowiańska та вул. І. Падеревського

• Дидактичний ставок у Вроцлавському парку в Любіні

  Парк Союзників
  • розташований між центром і ос. Польова, між Ал. Niepodległości, ul. Болеславецька, вул. Паркова та залізничні лінії на Полковіце та Ґвізданув .
• Ясеневий парк
  • включає ділянки в маєтку поле. Його межами є Ал. Niepodległości, ul. Гутнича та вул. Ялиця.
• Лісопарк (тир)
  • знаходиться на території садиби Przylesie, між вул. Квятова, вул. Wrzosowa та вул. Gajowa, поруч проходить вул. Легніца
• парк Івана Павла ІІ
  • розташований на території садиби Устронь IV, між вул. Яна Павла ІІ та вул. М. Павліковська-Ясноржевська
• Парк Солідарності
  • включає ділянки в маєтку Д, обмежена вул. М. Склодовська-Кюрі, залізнична колія на Полковіце та залізнична колія на Гвізданув

Освіта

Початкові школи:

Будівля початкової школи №1

• Початкова школа No1 з інтеграційними відділеннями. Марії Склодовської-Кюрі (Центр – вул. Склодовська 4)
• Початкова школа № 3 з інтеграційними відділеннями (ос. Вижиковського – вул. Гварков 93)
• Початкова школа № 5 (ос. Перемога і ос. Сташиця - вул. Kilińskiego 12)
• Початкова школа No6 Марії Конопницької для дітей з інтелектуальною недостатністю (ос. Сташиця - вул. Компонент 3)
• Початкова школа № 7 - спортивна школа (ос. Сікорського – вул. Сибіряків 11)
• Початкова школа №8 (ос. Польова – вул. Паркова 2)
• Початкова школа No9 Стефанія Семполовська (ос. Przylesie - ul. Легницька 1)
• Початкова школа № 10 (ос. Przylesie - ul. Вишинський 3)
• Приватна початкова школа «Дар Лосу» в Любіні (ос. Przylesie - ul. сова 7)
• Початкова школа № 12 (ос. Przylesie - ul. Шпакова 2)
• Початкова школа № 14 (ос. Устроне – вул. norwida 10)
• Соціальна початкова школа Соціального комплексу шкіл ім Рада Європи (бл. Przylesie - ul. Pawia 41)
• Салезіянська початкова школа вул. Домініка Савіо (Szkolna 5)

  I Liceum Ogólnokształcące im. Микола Коперник

• Недержавна початкова школа спортивної школи з гандболу MKS Zagłębie Lubin (os. Сікорського – вул. Сибіряків 11)

Середні загальноосвітні школи  :

• I Liceum Ogólnokształcące im. Микола Коперник (Центр - вул. Коперник 7)
• ІІ ЗОШ (Центр – вул. незалежність 31)
• III Liceum Ogólnokształcące im. Івана Павла ІІ (вул. Шпакова 1)
• Комплекс загальноосвітніх шкіл (вул. Марія Склодовська-Кюрі 72)
• Салезіянська середня школа ім. вул. Яна Боско (Центр – вул. Пруссія 4)
• Недержавна середня школа Чемпіонат спорту з гандболу MKS Zagłębie Lubin (os. Сікорського – вул. Сибіряків 11)
• Приватна середня школа «Дар Лосу» в Любіні (ос. Przylesie - ul. Сова 7)

Технічне училище №1

Технікуми:

• Технічне училище №1 проф. Болеслава Крупінського (вул. Костюшко 9)
• Технічне училище №2 Ян Вижиковський (вул. Шпакова 1)
• технічна школа Владислав Реймонт

Університети:

• Університет Яна Вижиковського (раніше UZZM)

Школи іноземних мов:

• Школа іноземних мов Royal College (Центр - вул. Відродження 34)
• Школа іноземних мов MCKK (Центр – вул. Відродження 21)

Інше:

• Державна початкова музична школа (вул. Кілінський)
• Післясередня школа TEB Edukacja (вул. Коперник 16)
• Королівський коледж старша школа для дорослих (вул. Відродження 34)
• Професійне навчання для дорослих Royal College (ul. Відродження 34)
• Освітній центр «Cogito» (вул. Коперник 8)
• Безкоштовні школи «Освіта» (ал. незалежність 31)

З 1993 року в будинках по вул. Старий Любінь 10 та будинок с Діти Креси на вул. Відродження 8, знаходяться відділення Фонду ім. Брат Альберт – Майстерні ерготерапії «Przytulisko», а з 2015 року також Терапевтичний центр для дітей з обмеженими можливостями.

Релігія

У місті здійснюють релігійну діяльність такі церкви та релігійні об’єднання:

Любін Костел Матері Божої Ченстоховської

Католицизм

• Римо-католицька церква :
  • Парафія вул. Барбара
  • Парафія вул. Йоан Боско
  • Парафія вул. Ян Саркандер
  • Парафія вул. Максиміліан Марія Кольбе
  • Парафія Богоматір Ченстоховська
  • Парафія Пресвяте Серце Ісуса
  • Парафія Різдва Пресвятої Богородиці
  • Парафія Матері Божої Скорботної в Хростнику - костел с Свята Марія Домініка Маццарелло в Любіні

    Церква с Пресвятої Богородиці

• Українська греко-католицька церква
  • Парафія вул. Апостолів Петра і Павла

    православна церква св. свята Трійця

    Костел Пресвятого Серця Ісуса

Православ'я

Польська автокефальна православна церква :

• Парафія свята Трійця

Протестантизм

• Громада християн-п'ятидесятників :
  • церква в Любіні
• Баптистська церква в Польщі :
  • церква в Любіні
• Церква адвентистів сьомого дня :
  • церква в Любіні
• Церква п'ятидесятників у Польщі :
  • церква в Любіні
• Церква Божа у Христі :
  • церква в Любіні

Інше

Свідки Єгови

• 5 церков : Lubin-Polne, Lubin-Ustronie, Lubin-Wschód, Lubin-Przylesie, Lubin-Nadzieja; 2 Зали Царства

Транспорт

Залізничний транспорт

Залізничні станції:

• Любін - рух пасажирських поїздів, що здійснюються Koleje Dolnośląskie та PKP Intercity
• Любін стадіон - зупинка відкрита 15 грудня 2019 р. . Рух пасажирських поїздів здійснюється Koleje Dolnośląskie
• Любінська шахта (зб. Katanga) - товарна станція, яка використовується у зв'язку з діяльністю KGHM Polska Miedź

Залізничні лінії:

• Легніца - Любін - Рудна Гвізданов
  • номер в розкладі: 289
  • електрифікація: 30 серпня 1986р
  • вантажні та пасажирські перевезення
• Любін - Полковіце
  • вантажні перевезення Pol-Miedź Trans SA
  • електрифікація у 1986 р. лише на ділянці Любін Ґурничі – Любін Копальня
• Любін - Хоцянов
  • номер в розкладі: 268
  • немає електропоїздів
  • пасажирські перевезення до 1985р
  • вантажні перевезення до 1987р
  • лінію демонували до 1992 року.

Громадський транспорт

Громадський транспорт у Любіні здійснюється в рамках повітового пасажирського транспорту, організованого Любінським повітом . Повністю фінансується з бюджетів органів місцевого самоврядування (користування громадським транспортом не потребує придбання квитка) . Транспортним оператором є PKS Lubin, а для лінії 512 DLA (лінія 512 не входить до повітового пасажирського транспорту) .

Зараз Любін обслуговують 24 лінії (з них 1 сезонна) :

Лінія	Маршрут
0	Любін Маломіцький ліс / Любін Маломіцe - ЖК Любін Кжечин
1	Любін Спортова - Любін Устронє / Шкляри Гурні цвинтар / Західний вал
2	Любін Маломіцe - Любін Житловий масив Кшечин
3А	Любін Устронє - Любін Пшилєссє - Любін Костюшко Автовокзал - Любін Устронє
3B	Любін Устронє - Любін Костюшко Автовокзал - Любін Пшилєссє - Любін Устронє
4	Клопотув / Osiek Św. Katarzyna / Osiek Plots /Любін Пільсудського Кауфланд / Любін Пшилєссє - Любін Устронє / Любін цвинтар Засічнна
5	Krzeczyn Wielki Pitch / Любін WPEC - Любін Стадіон / Любін KGHM
6	Любін Спортова - ЗГ Любін
7	Любін Спортова - Любін Устронє / Корівник
8	(сезонна лінія - працює з 1 квітня по 31 жовтня) Любін Спацерова - Любін Niepodległości Centrum
100	Нємстув / Гоголовіце - Любін KGHM / Гола
101	Любін Костюшко Падеревський - Горжица
102	Любін Костюшко Автостанція - Думброва Гурна / Чернець
103	Любін КГХМ - Чернець
104	Цвинтар Любін Заціше / Любін Устронє - Бучинка
105	Любін КГХМ - Буковно
110	Любін привокзальне кільце – Полковіце вул. Млинська, автостанція
111	Автобусне депо Любін - Хоцянув вул. Коротка
113	Любін КГХМ - Орськ
121	Любін 1 Мая - Хоцянув вул. Залізничний район ПКП
123	Любін KGHM - Хобєня
131	Любін Пільсудського Кауфланд - Хоцянув вул. Коротка
133	Любін KGHM - Хобєня
512	Любін KGHM - Сцінава (лінія не входить до районного пасажирського транспорту, але також безкоштовна )

Міжміський та місцевий транспорт

Станції та зупинки для міжміських та місцевих перевезень:

• Залізнична станція Любіна обслуговується поїздами Koleje Dolnośląskie, а також PKP Intercity на лініях до Берліна, Братислави, Будапешта, Глогува, Кракова, Легниці, Любліна, Перемишля, Свіноуйсьце, Відня, Вроцлава та Зеленої Гури .
• Залізнична станція Любін Stadion, яку обслуговують потяги Koleje Dolnośląskie на лініях до Глогува, Легниці та Вроцлава
• Автовокзал PKS Lubin обслуговується автобусами PKS Lubin (міські та міжміські лінії до Полковіце ), а також транзитними автобусами перевізників, що курсують до Щецина та Закопаного
• Зупинка «Niepodległości – Centrum» обслуговується перевізниками, що працюють до Хоцянув, Глогув, Легніца, Піскоржина, Полковіце та Сцинава , а також перевізниками, що працюють на місцевих лініях .
• Крім того, місцеві перевізники (курсують на місцевих лініях, а також до Хоцянова, Легниці, Полковіце та Шцинава ) зупиняються на вибраних зупинках громадського транспорту .

Автомобільний транспорт

Тут перетинаються національні дороги:

• № 3 : Свіноуйсьце - Голенюв - Щецин - Гожув-Велькопольський - Свебодзін - Сулехув - Зелена Гура - Нова Суль - Полковіце - Любін - Легніца - Явор - Болкув - Єленя Гура - Шклярска Поремба (вздовж європейської траси E65 ). Ділянка Парлувко — Болкув проходить уздовж швидкісної дороги S3 .
• № 36 : Проховіце - Любін - Равіч - Кротошин - Острув-Велькопольський

обласні дороги:

• № 323 : Лешно - Гура - Любін
• № 333 : Нова Соль - Полковіце - Любін - Легніца
• № 335 : Любін - Хойнув

Повітряний транспорт

У місті Любінь діє аеропорт Любінь. Аеропорт має злітно-посадкову смугу (1000м х 30м) з твердим покриттям і освітленням. Завдяки розмитненню можливі виїзди в країни ближнього зарубіжжя. Неодноразово на території аеропорту проходили фестивалі, організовані з нагоди Днів Любіна. Аеропорт не має постійного сполучення з іншим містом.

Найвищі будівлі міста

Димохід MPEC у Любіні.

Найвищою будівлею міста є труба МВЕК «Термал» заввишки 230 м. Димова труба в Любіні займає 44 місце серед найвищих окремо стоячих будівель у Польщі

Міста-побратими

• Bad Ems – Niemcy
• Böblingen – Niemcy

Дивись також

• Єврейський цвинтар у Любіні
• Залізний міст (бак для відходів)
• Зоопарк у Любіні

Виноски

1. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою nsp не вказано текст
2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
3. Lubin w liczbach (пол.). 
4. Lista miast w Polsce (spis miast, mapa miast, liczba ludności, powierzchnia, wyszukiwarka) (пол.). 
5. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2015 r.. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny, Departament Metodologii, Standardów i Rejestrów. 22 липня 2015. с. 60. ISSN 1505-5507. OCLC 263608152. 
6. GUS – Główny Urząd Statystyczny – Ludność w gminach według stanu w dniu 31.12.2011 r. – bilans opracowany w oparciu o wyniki NSP’2011
7. Portal Regionalny i Samorządowy REGIOset. regioset.pl (пол.). 
8. [2], Jacek Frączyk, "Najbogatsze miasta w Polsce. Lubin i Kępno na dwóch biegunach" 
9. Шаблон:Polska w liczbach
10. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Adamy не вказано текст
11. Grünhagen, 1866.
12. Liber fundationis episcopatus Vratislaviensis. dokumentyslaska.pl. 
13. H. Markgraf, J. W. Schulte, Codex Diplomaticus Silesiae T.14 Liber Fundationis Episcopatus Vratislaviensis, Breslau 1889.
14. „Codex Diplomaticus Maioris Poloniae”, tomus II, Biblioteka Kórnicka, Poznań 1878, str. 295.
15. Grünhagen, 1854.
16. Haberland, Detlef (2011). Die „Silesiographia” und „Breslo-Graphia” von Nicolaus Henel von Hennenfeld. Wrocław: Biblioteka Uniwersytecka we Wrocławiu. с. 178. ISBN 978-83-910595-2-4. 
17. Józef Lompa, „Krótki rys jeografii Śląska dla nauki początkowej”, Głogówek 1847, str.14.
18. . Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 12 лютого 2023. 
19. [3], Janusz Czerwiński, Ryszard Chanas, "Dolny Śląsk - przewodnik" 
20. Słownik geograficzno-krajoznawczy Polski, PWN, Warszawa 1998, ISBN 83-01-12677-9 s. 125
21. „stylistyczno-regionalne zróżnicowanie polszczyzny, [...] terminologia, nie mająca ekwiwalencji w języku polskim, wymaga w tym przypadku przytaczania jej także w brzmieniu oryginalnym „Ich dialekt jest śląski” [Ihr Dialekt ist das sogenannte Wasserpolnisch]. „Nie można ustalić jakiegoś określonego dialektu niemieckiego, bo Niemcy, którzy do nas ściągnęli, mówią różnymi gwarami”, „10 Niemców, 400 (?) Polaków [...] Spośród tych ostatnich ok. 100 mówi po niemiecku, i to poprawnie, choć nieco twardo” [w:] Prace filologiczne. 1999. tom 44 s. 176; „am bekanntesten ist das sogenannte Wasserpolnisch, dann auch das Kaschubische, Masurische usw.” [w:] Theodor Grentrup: Religion und Muttersprache. 1932. s. 162.
22. „300 tys. Kaszubów i Mazurów program traktował jako nie-Polaków, a 1,2 mln osób jako wahających się [Wasserpolen]; Ślązaków – jako spolonizowanych w większości Niemców, Kaszubi, Mazurzy, Wasserpolen i Ślązacy, określani generalnie jako niepolskie mniejszości, mieli pozostać na ziemiach włączonych do Rzeszy, nie podlegając ograniczeniom gospodarczym i kulturalnym” [w:] Czesław Madajczyk: Polityka III Rzeszy w okupowanej Polsce. 1970. s. 292.
23. Rada Ochrony Pomników Walki i Męczeństwa ”Przewodnik po upamiętnionych miejscach walk i męczeństwa lata wojny 1939- 1945”, Sport i Turystyka 1988, ISBN 83-217-2709-3, str. 402
24. Lubin. Dzieje Miasta. Wrocław. 2003. ISBN 83-7384-012-5. 
25. Michał Kokot „Gomułka broni miedzi”, Gazeta Wyborcza 14 grudnia 2011
26. Zarządzenie Ministrów: Administracji Publicznej i Ziem Odzyskanych z dnia 7 maja 1946 r. (M.P. z 1946 r. nr 44, poz. 85).
27. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Lubin2 не вказано текст
28. Zbrodnia Lubińska z 31 sierpnia 1982
29. Rejestr zabytków nieruchomych woj. dolnośląskiego. Narodowy Instytut Dziedzictwa. с. 108,109. 
30. Nowy stadion. 2007. 
31. Strona główna (pl-PL). 
32. START - SP nr 3 z OI. 
33. Szkoła Podstawowa Nr 7 - Szkoła Sportowa (pl-PL). 
34. SMS Zagłębie Lubin (pl-PL). 
35. Baza Aktów Własnych. 
36. Zespół Szkół Nr 2 im. Jana Wyżykowskiego w Lubinie (pl-PL). 3 лютого 2018. 
37. SMS Zagłębie Lubin (pl-PL). 
38. NIEPUBLICZNE LICEUM OGÓLNOKSZTAŁCĄCE "DAR LOSU" W LUBINIE, Lubin - nip, regon, telefon, adres - OWG. 
39. "Przytulisko" w Lubinie / Fundacja Św. Brata Alberta. 
40. Lubin / Fundacja Św. Brata Alberta. 
41. Шаблон:Jw
42. Nowy przystanek Lubin Stadion na łączniku magistrali E30 z Nadodrzanką (пол.). 8 червня 2018. 
43. Chryc, Dariusz (1 липня 2016). Ruszają Powiatowe Przewozy Pasażerskie w Lubinie. 
44. Bezpłatna komunikacja miejska w Lubinie. „Ludzie powinni mieć za darmo”. natemat.pl (пол.). 
45. [4], Rs, "Ścinawa zmienia przewoźnika" 
46. SiMS - rozkład jazdy, mapa. 
47. [5], Rs, "Ścinawa zmienia przewoźnika" 
48. LUBIN - Rozkład jazdy PKP PLK S.A., godziny odjazdów oraz ceny biletów - Portal Pasażera - PKP Polskie Linie Kolejowe S.A. (pl-PL). 
49. Komunikacja międzymiastowa - Rozkład jazdy / komunikacja międzymiastowa - PKS Lubin S.A.. 
50. (pl-PL). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 12 лютого 2023. 
51. Wyborcza.pl. 

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою «Adamy», визначений у <references> в групі «», нічого не містить.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою «Lubin2», визначений у <references> в групі «», нічого не містить.