www.wikidata.uk-ua.nina.az

Болькув пол Bolków нім Bolkenhain місто в південно західній Польщі на річці Ниса Шальона Належить до Яворського повіту Н

Болькув

Болькув (пол. Bolków, нім. Bolkenhain) — місто в південно-західній Польщі, на річці Ниса-Шальона. Належить до Яворського повіту Нижньосілезького воєводства.

Болькув
Bolków
Болькув
Основні дані
50°56′ пн. ш. 16°06′ сх. д. / 50.933° пн. ш. 16.100° сх. д. / 50.933; 16.100
Країна  Польща
Регіон Нижньосілезьке воєводство
Столиця для Ґміна Болькув (місько-сільська гміна)
Магдебурзьке право 1276
Площа 7,68 км²
Населення 5505 (2011)
· густота 692 (2008) осіб/км²
Висота НРМ 380  м
Міста-побратими Боркен (1997)
Телефонний код (48) 75
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів DJA
GeoNames 7533521, 3102969
OSM ↑2709657 ·R (Ґміна Болькув)
SIMC 0935995
Поштові індекси 59-420
Міська влада
Вебсайт bolkow.pl
Мапа
 Болькув у Вікісховищі

Назва ред.

Назва місцевості походить від імені Болько, яке є старопольським деривативом від слов'янського чоловічого імені Болеслав. Найбільш імовірно, що місто завдячує свою назвою володарю Яворського князівства Болеславу І Суворому, який розбудував існуючий тут замок.

Назва місцевості записувалась у документах по-різному: в 1195 році – "Hain", в 1276 році – "Bolesłaus in Hayn", в 1277 році – "Hayn", в 1295 році – "Bolkenhain".

Німецький географ і мовознавець Генріх Адами у своїй праці щодо походження місцевих назв в Сілезії, опублікованій у 1888 році у Вроцлаві наводить назву міста "Polkenhayn", відображену у документі 1292 року, тлумачачи її значення як „Burg des Bolko I” (нім.), тобто місто Болька І.

Сучасну назву місту було присвоєно урядовим розпорядженням у 1946 році.

Історія ред.

Болькув як місто і замок на мапі з 1645 р.

Вже в XI столітті на околицях теперішнього міста знаходилося поселення Сьвіни, яке було вперше згадане у джерелах в 1108 році. В XII столітті це поселення було польською каштелянією з укріпленим замком. У XIII столітті на відстані близько двох кілометрів від нього, на перехресті важливих торговельних шляхів з Вроцлава і Легниці до Чехії, було закладено нове поселення, у якому з плином часу було розміщено нову каштелянію. Місто виникло у 1265 році, а вже в 1276 році воно отримало міські права. У той час воно називалося "Hain" (укр. Гай). У XIII–XIV століттях місто належало до Яворського та Свідницько-Яворського князівств. У 1392 Яворське князівство було приєднано до Чеського королівства. В 1384 році місто змінило назву на "Bolkenhenhain" і стало леном, який передавався чеським лицарським родам. Швидкий розвиток міста наступив під пануванням князя Бернарда Свідницького, зокрема саме тоді тут було збудовано костел.

Розвиток міста призупинився внаслідок Гуситських війн. У 1463 році чеський король Їржі з Подєбрад передав замок лицарю Яну з Чорної. Через розбійні напади, які він скоював в околиці, міщани Вроцлава та Свідниці у 1468 році організували збройний похід на замок. Об'єднаним силам міщан вдалося здобути замок, після чого вони повішали Яна з Чорної. Місто разом із замком було передано під опіку угорського короля Матвія Корвіна, якого підтримували міщани. Після вступу на угорський трон Владислава II Ягеллончика у 1490 році, Болькув перейшов у владу цешинського князя Казимира II Цешинського. З 1526 року місто перебувало під пануванням Габсбургів.

У 1508 році Болькув отримав право вільного вибору ради міста, право організації судочинства на найнижчому рівні та привілей проведення трьох ярмарків на рік. XVI та XVII століття стали трагічними для міста. В той час місто зачепили епідемії, землетруси, повені та війни (Тридцятилітня війна, напад шведів у 1646 році). На межі XVII і XVIII століть відбувалась відбудова міста, яке стало осередком лляного ткацтва. У 1703 році місто було продане цистеріанцям з Кшешова.

У 1742 році Болькув зайняло Королівство Пруссії. У 1810 році все майно монастиря перейшло у власність прусської держави (секуляризація). До чергового зубожіння міста призвело повстання ткачів у 1793 році та Наполеонівські війни. У 1812-1823 року було частково розібрано міські укріплення.

До XIX століття місто було торговельним осередком, натомість з середини XIX століття тут розпочався швидкий розвиток промисловості, особливо текстильної. В 1858 році тут було відкрито першу механічну ткальню.

Болькув у 1815 р.

1 грудня 1890 року було запущено лінію залізниці, яка вела з Стшеґома, через Розтоку до Болькова (20 кілометрів лінії). У 1899 році її було продовжено до вузлової станції Марцишув, де вона з'єднувалась з лінією Сілезької Гірської Залізниці та бічними лініями до Любавки з 1869 року та Злоториї з 1896 року.

Під час Другої світової війни, від серпня 1944 року до лютого 1945 року, поруч із містом знаходилась філія німецького концентраційного табору Ґросс-Розен, яка була створена для обслуговування фабрики з виробництва деталей для літаків. У таборі було ув'язнено більше 800 польських та угорських євреїв, з них близько 200 померло чи було вбито. Після ліквідації цього концентраційного табору його в'язнів перевели до Бухенвальду.

Із наближенням Червоної Армії місцеве населення почало масово втікати з міста. Після того, як місто зайняли радянські війська, воно було передане польській владі, спершу під назвою Больковець (пол. Bolkowiec). Після Потсдамської конференції місцеве німецьке населення міста було виселене до Німеччини.

У 1945-1947 роках в місті було відбудовано промисловість. В 1957 році розпочато роботи із осучаснення та розбудови міста.

У січні 1996 року припинено пасажирське сполучення на 35-кілометровій залізничній лінії Стшеґом – Болькув – Марцишув, внаслідок чого місто втратило залізничне сполучення з рештою Польщі.

Туристичні пам'ятки ред.

У місті є значна кількість історичних пам'яток, зокрема: унікальна похила прямокутна площа Ринок, оточена кам'яницями з підтінням XVII і XVIII ст., руїни оборонного замку XIII ст.,частина міських мурів, зведених у XIV столітті (дві вежі на західній стороні та шість – на північній), готичний костел святої Ядвіги 1250 року, ратуша XIV століття (відбудована у 1670 р. після пожежі та перебудована у 1827 р.), палац 1797 р., тощо.

Міста-побратими ред.

Панорама міста

Демографія ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 2664 468 1892 304
Жінки 2841 419 1635 787
Разом 5505 887 3527 1091

Фотогалерея ред.

Примітки ред.

  1. ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. Adamy, Heinrich (1888). Die Schlesischen Ortsnamen ihre entstechung und bedeutung. Breslau: Verlag von Priebotsch`s Buchhandlung. с. 8. 
  4. . prawo.sejm.gov.pl. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 21 квітня 2020. 
  5. ↑ Żukow-Karczewski, Marek. (1996). Zamek w Bolkowie - warownia Piastów świdnicko-jaworowskich. с. 23–24. OCLC 922155492. 
  6. Na Ziemi Ojców, Rocznik Ziem Zachodnich i Północnych. Towarzystwo Rozwoju Ziem Zachodnich. 1962. с. 176. 
  7. Muzeum Gross-Rosen. (2008). Filie obozu koncentracyjnego Gross-Rosen : informator. (вид. Wyd. 1). Wałbrzych: Muzeum Gross-Rosen. с. 12–13. ISBN 978-83-89824-07-3. OCLC 298935682. 
  8. Spis stacyj i przystanków Dyrekcji Okręgowej Kolei Państwowych we Wrocławiu, Wrocław 1945, s. 4.
  9. Miasta partnerskie [ 5 березня 2012 у Wayback Machine.].
  10. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Болькув



Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bolkuv pol Bolkow nim Bolkenhain misto v pivdenno zahidnij Polshi na richci Nisa Shalona Nalezhit do Yavorskogo povitu Nizhnosilezkogo voyevodstva BolkuvBolkowGerb PraporBolkuvOsnovni dani50 56 pn sh 16 06 sh d 50 933 pn sh 16 100 sh d 50 933 16 100Krayina PolshaRegion Nizhnosilezke voyevodstvoStolicya dlya Gmina Bolkuv misko silska gmina Magdeburzke pravo 1276Plosha 7 68 km Naselennya 5505 2011 1 gustota 692 2008 2 osib km Visota NRM 380 mMista pobratimi Borken 1997 Telefonnij kod 48 75Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv DJAGeoNames 7533521 3102969OSM 2709657 R Gmina Bolkuv SIMC 0935995Poshtovi indeksi 59 420Miska vladaVebsajt bolkow plMapa Bolkuv u Vikishovishi Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 3 Turistichni pam yatki 4 Mista pobratimi 9 5 Demografiya 6 Fotogalereya 7 Primitki 8 PosilannyaNazva red Nazva miscevosti pohodit vid imeni Bolko yake ye staropolskim derivativom vid slov yanskogo cholovichogo imeni Boleslav Najbilsh imovirno sho misto zavdyachuye svoyu nazvoyu volodaryu Yavorskogo knyazivstva Boleslavu I Suvoromu yakij rozbuduvav isnuyuchij tut zamok Nazva miscevosti zapisuvalas u dokumentah po riznomu v 1195 roci Hain v 1276 roci Boleslaus in Hayn v 1277 roci Hayn v 1295 roci Bolkenhain Nimeckij geograf i movoznavec Genrih Adami u svoyij praci shodo pohodzhennya miscevih nazv v Sileziyi opublikovanij u 1888 roci u Vroclavi navodit nazvu mista Polkenhayn vidobrazhenu u dokumenti 1292 roku tlumachachi yiyi znachennya yak Burg des Bolko I nim tobto misto Bolka I 3 Suchasnu nazvu mistu bulo prisvoyeno uryadovim rozporyadzhennyam u 1946 roci 4 Istoriya red nbsp Bolkuv yak misto i zamok na mapi z 1645 r Vzhe v XI stolitti na okolicyah teperishnogo mista znahodilosya poselennya Svini yake bulo vpershe zgadane u dzherelah v 1108 roci V XII stolitti ce poselennya bulo polskoyu kashtelyaniyeyu z ukriplenim zamkom U XIII stolitti na vidstani blizko dvoh kilometriv vid nogo na perehresti vazhlivih torgovelnih shlyahiv z Vroclava i Legnici do Chehiyi bulo zakladeno nove poselennya u yakomu z plinom chasu bulo rozmisheno novu kashtelyaniyu 5 Misto viniklo u 1265 roci 6 a vzhe v 1276 roci vono otrimalo miski prava U toj chas vono nazivalosya Hain ukr Gaj U XIII XIV stolittyah misto nalezhalo do Yavorskogo ta Svidnicko Yavorskogo knyazivstv U 1392 Yavorske knyazivstvo bulo priyednano do Cheskogo korolivstva V 1384 roci misto zminilo nazvu na Bolkenhenhain i stalo lenom yakij peredavavsya cheskim licarskim rodam Shvidkij rozvitok mista nastupiv pid panuvannyam knyazya Bernarda Svidnickogo zokrema same todi tut bulo zbudovano kostel Rozvitok mista prizupinivsya vnaslidok Gusitskih vijn U 1463 roci cheskij korol Yirzhi z Podyebrad peredav zamok licaryu Yanu z Chornoyi Cherez rozbijni napadi yaki vin skoyuvav v okolici mishani Vroclava ta Svidnici u 1468 roci organizuvali zbrojnij pohid na zamok Ob yednanim silam mishan vdalosya zdobuti zamok pislya chogo voni povishali Yana z Chornoyi Misto razom iz zamkom bulo peredano pid opiku ugorskogo korolya Matviya Korvina yakogo pidtrimuvali mishani Pislya vstupu na ugorskij tron Vladislava II Yagellonchika u 1490 roci Bolkuv perejshov u vladu ceshinskogo knyazya Kazimira II Ceshinskogo Z 1526 roku misto perebuvalo pid panuvannyam Gabsburgiv U 1508 roci Bolkuv otrimav pravo vilnogo viboru radi mista pravo organizaciyi sudochinstva na najnizhchomu rivni ta privilej provedennya troh yarmarkiv na rik XVI ta XVII stolittya stali tragichnimi dlya mista V toj chas misto zachepili epidemiyi zemletrusi poveni ta vijni Tridcyatilitnya vijna napad shvediv u 1646 roci Na mezhi XVII i XVIII stolit vidbuvalas vidbudova mista yake stalo oseredkom llyanogo tkactva U 1703 roci misto bulo prodane cisteriancyam z Ksheshova U 1742 roci Bolkuv zajnyalo Korolivstvo Prussiyi U 1810 roci vse majno monastirya perejshlo u vlasnist prusskoyi derzhavi sekulyarizaciya Do chergovogo zubozhinnya mista prizvelo povstannya tkachiv u 1793 roci ta Napoleonivski vijni U 1812 1823 roku bulo chastkovo rozibrano miski ukriplennya Do XIX stolittya misto bulo torgovelnim oseredkom natomist z seredini XIX stolittya tut rozpochavsya shvidkij rozvitok promislovosti osoblivo tekstilnoyi V 1858 roci tut bulo vidkrito pershu mehanichnu tkalnyu 5 nbsp Bolkuv u 1815 r 1 grudnya 1890 roku bulo zapusheno liniyu zaliznici yaka vela z Stshegoma cherez Roztoku do Bolkova 20 kilometriv liniyi U 1899 roci yiyi bulo prodovzheno do vuzlovoyi stanciyi Marcishuv de vona z yednuvalas z liniyeyu Silezkoyi Girskoyi Zaliznici ta bichnimi liniyami do Lyubavki z 1869 roku ta Zlotoriyi z 1896 roku Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vid serpnya 1944 roku do lyutogo 1945 roku poruch iz mistom znahodilas filiya nimeckogo koncentracijnogo taboru Gross Rozen yaka bula stvorena dlya obslugovuvannya fabriki z virobnictva detalej dlya litakiv U tabori bulo uv yazneno bilshe 800 polskih ta ugorskih yevreyiv z nih blizko 200 pomerlo chi bulo vbito Pislya likvidaciyi cogo koncentracijnogo taboru jogo v yazniv pereveli do Buhenvaldu 7 Iz nablizhennyam Chervonoyi Armiyi misceve naselennya pochalo masovo vtikati z mista Pislya togo yak misto zajnyali radyanski vijska vono bulo peredane polskij vladi spershu pid nazvoyu Bolkovec pol Bolkowiec 8 Pislya Potsdamskoyi konferenciyi misceve nimecke naselennya mista bulo viselene do Nimechchini U 1945 1947 rokah v misti bulo vidbudovano promislovist V 1957 roci rozpochato roboti iz osuchasnennya ta rozbudovi mista U sichni 1996 roku pripineno pasazhirske spoluchennya na 35 kilometrovij zaliznichnij liniyi Stshegom Bolkuv Marcishuv vnaslidok chogo misto vtratilo zaliznichne spoluchennya z reshtoyu Polshi Turistichni pam yatki red U misti ye znachna kilkist istorichnih pam yatok zokrema unikalna pohila pryamokutna plosha Rinok otochena kam yanicyami z pidtinnyam XVII i XVIII st ruyini oboronnogo zamku XIII st chastina miskih muriv zvedenih u XIV stolitti dvi vezhi na zahidnij storoni ta shist na pivnichnij gotichnij kostel svyatoyi Yadvigi 1250 roku ratusha XIV stolittya vidbudovana u 1670 r pislya pozhezhi ta perebudovana u 1827 r palac 1797 r tosho Mista pobratimi 9 red Borken v Nimechchini vid 27 veresnya 1997 roku G yerde v Niderlandah vid 12 chervnya 1992 roku Dragsholm v Daniyi vid 1995 roku Doksi v Chehiyi vid 19 serpnya 2006 roku Bad Muskau v Nimechchini vid 20 zhovtnya 2006 roku nbsp Panorama mistaDemografiya red Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku 1 10 Zagalom Dopracezdatnijvik Pracezdatnijvik PostpracezdatnijvikCholoviki 2664 468 1892 304Zhinki 2841 419 1635 787Razom 5505 887 3527 1091Fotogalereya red nbsp Kam yanici na Rinku v Bolkovi nbsp Zamok u Bolkovi nbsp Kostel svyatoyi Yadvigi u Bolkovi nbsp Ratusha v Bolkovi nbsp Zamok na tli mista nbsp Vokzal u Bolkovi nbsp Yevangelistska cerkva u BolkoviPrimitki red a b GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 Adamy Heinrich 1888 Die Schlesischen Ortsnamen ihre entstechung und bedeutung Breslau Verlag von Priebotsch s Buchhandlung s 8 Zarzadzenie Ministrow Administracji Publicznej i Ziem Odzyskanych z dnia 7 maja 1946 r o przywroceniu i ustaleniu urzedowych nazw miejscowosci prawo sejm gov pl Arhiv originalu za 10 chervnya 2020 Procitovano 21 kvitnya 2020 a b Zukow Karczewski Marek 1996 Zamek w Bolkowie warownia Piastow swidnicko jaworowskich s 23 24 OCLC 922155492 Na Ziemi Ojcow Rocznik Ziem Zachodnich i Polnocnych Towarzystwo Rozwoju Ziem Zachodnich 1962 s 176 Muzeum Gross Rosen 2008 Filie obozu koncentracyjnego Gross Rosen informator vid Wyd 1 Walbrzych Muzeum Gross Rosen s 12 13 ISBN 978 83 89824 07 3 OCLC 298935682 Spis stacyj i przystankow Dyrekcji Okregowej Kolei Panstwowych we Wroclawiu Wroclaw 1945 s 4 Miasta partnerskie Arhivovano 5 bereznya 2012 u Wayback Machine Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Posilannya red Oficijna storinka mista Arhivovano 6 travnya 2009 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bolkuv nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bolkuv amp oldid 35979065