| Владислав Реймонт | |
|---|---|
| пол. Władysław Stanisław Reymont | |
| | |
| Ім'я при народженні | пол. Władysław Stanisław Rejment |
| Народився | 7 травня 1867 Кобеле-Великі, Ramosky Uyezdd, Радомська губернія, Королівство Польське, Російська імперія |
| Помер | 5 грудня 1925 (58 років) Варшава, Польська Республіка |
| Поховання | |
| Країна | Російська імперія Польська Республіка |
| Національність | поляки |
| Діяльність | письменник, прозаїк-романіст, сценарист, прозаїк |
| Сфера роботи | художня література[d] |
| Мова творів | польська |
| Роки активності | з 1896 |
| Magnum opus | Селяни (роман) і Обіцяна земляd |
| Членство | Związek Zawodowy Literatów Polskichd |
| Партія | Національна ліга[d] і Польська народна партія "П'яст"d |
| У шлюбі з | Aurelia Szacnajder Szabłowskad |
| Автограф | |
| Нагороди | |
| Премії | Нобелівська премія з літератури (1924) |
| | |
| Владислав Реймонт у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Владислав Реймонт (пол. Władysław Stanisław Reymont; 7 травня 1867, Кобеле Вельке — 5 грудня 1925, Варшава) — польський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1924 року. Його найвідомішим твором є роман «Селяни». В 1893 році Реймонт жив у Варшаві від 1893 року і працював письменником. Опублікував свій перший роман «Комедіантка» у 1896 році. Реймонт належав до кола неоромантиків «Молода Польща». На честь письменника названо аеропорт в місті Лодзь.
Життєвий шлях Редагувати
Владислав народився у сім'ї сільського органіста. Його батько — Юзеф Реймонт був освіченою людиною. Мама — Антоніна з роду Купчинських, походила із збіднілої краківської шляхти; пізніше цей факт з життя матері Реймонт буде часто згадувати у своїх творах.
Батьки хотіли аби син став органістом. Владислав відмовлявся ходити до школи, дуже часто шукав себе у різних професіях, багато подорожував по Польщі, а також по Європі. Закінчив Варшавську недільну школу ремесла. В 1880 −1884 вчився на кравця у Варшаві, по закінченню навчання здобув степінь підмайстра. З 1884 по 1888 був актором у трупах мандрівних театрів. Потім, завдяки старанням батька, працював на Варшавсько-Віденській колії як молодший офіцер. У 1890 померла мама письменника. Свої перші вірші написав у 1882 році.
13 липня 1890 року внаслідок аварії на залізниці Реймонт був доправлений до лікарні зі зламаними ребрами (2 ребра) та у медичній карті було зазначено, що письменник зламав 12 ребер. Завдяки чому отримав відшкодування у розмірі 38 500 рублів.
15 липня 1902 року Реймонт одружився з Аурелією Шабльовською. У цьому ж році помер брат письменника — Франциск.
В 1905 році Владислав Реймонт був свідком Революції 1905 року. Свої спостереження зі страйку і демонстрації проти царя Миколи ІІ автор описав у «Сторінках з нотатника».
У 1920 році письменник купує маєток.
5 грудня 1925 року письменника не стало.
Сейм Республіки Польща оголосив 2000 рік — роком Владислава Реймонта.
Творчість Редагувати
Дебютував в літературі в 1893. Його творчість поєднує традиції критичного реалізму з елементами натуралізму і символізму. Невелику частину творчої спадщини складають вірші.
Автор оповідань, повістей, романів, різноманітних в тематичному і жанровому відношенні. У збірках «Зустріч» (1897), «Перед світанком» (1902), в повісті «Справедливо» (1899) показаний побут села. У романах «Комедіантка» (1896) і «Бродіння» (1897) зображуються побут і устої провінційного чиновництва, акторського середовища.
Автор роману «Вампір» (1911) і історичній трилогії «1794 рік» (1913—1918) про Польщу кінця XVIII століття і національно-визвольне повстання під керівництвом Тадеуша Костюшко.
Творчість Реймонта характеризується різноманітністю. Письменник писав на різні теми, використовував різні літературні форми. Часто у творчому доробку письменника з'являлась критика суспільства. У 1924 році Владислав Реймонт отримав Нобелівську нагороду за повість «Селяни» (Chłopi).
Обіцяна земля Редагувати
Ця повість є однією з найкращих у творчості письменника. Була перекладена на багато іноземних мов. Також знято фільм по мотивах цієї повісті. Матеріали для написання праці Реймонт почав збирати ще у 1896 році, для того майже рік провів у Лодзі. Властивим героєм цього твору є капіталістичне місто, власне Лодзь. Письменник порівнює його до монстра, який знищує людей. Головна тема повісті, показ того, як троє головних героїв «робили гроші». Перший родом з Польщі (Кароль Боровецький), другий герой — німець (Макс Баум), а третій єврей (Мориц Вельт). Той факт, що всі вони з різних країн, зовсім не розділює їх, а мотивує героїв до конкуренції. Спільними зусиллями вони відкривають фабрику.
Твори Редагувати
- Komediantka (Комедіантка, 1896)
- Fermenty (Ферменти, 1897)
- Ziemia obiecana (Земля обітована, 1898)
- Chłopi (Селяни, 1904—1909)
- Rok (Рок, 1794, 1914—1919)
- Wampir (Вампір, 1911)
- Bunt (Бунт, 1924)
Українські переклади Редагувати
Вперше переклав роман Вл. Реймонта "Мужики"[1] Михайло Павлик в 1907р. Український письменник, друг Івана Франка.
Переклад роману Реймонта «Селяни» робив відомий політичний діяч УСРР Михайло Лебединець (у Харкові 1930 видано дві перші частини роману).
Пам'ять Редагувати
Посилання Редагувати
- Реймонт Владислав Станіслав // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 410. — ISBN 966-692-744-6.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Владислав Реймонт |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Владислав Реймонт |
- Autobiography given at award of Nobel Prize in 1924 [ 3 січня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Примітки Редагувати
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11878854X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://www.universalis.fr/encyclopedie/ladislas-stanislas-reymont/
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 12 травня 2013.
- Павлик Михайло Іванович. Вікіпедія (укр.). 30 січня 2023. Процитовано 13 лютого 2023.