www.wikidata.uk-ua.nina.az

Молода Польща Молода По льща епоха в історії польської культури що тривала одночасно із епохою європейського модерну 189

Молода Польща

«Молода́ По́льща» — епоха в історії польської культури, що тривала одночасно із епохою європейського модерну (1891—1918 рр.) Існувала у межах загальноєвропейських тенденцій схожої направленості — Молода Європа: Молода Бельгія, Молода Німеччина, Молода Франція тощо, що характеризувалися прагненням до ліризму, творенням нових естетичних та етичних цінностей, культом особистості.
Вперше термін прозвучав у циклі програмних статей Артура Гурського, опублікованих 1898 р. у краківському часописі «Життя» під спільним заголовком «Молода Польща».
Згодом термін підтримали у своїх публікаціях Станіслав Бжозовський і Ян Лорентович.

Сторінка одного із провідних видань Молодої Польщі «Життя», Краків, 1898 р.

Історичне тло Редагувати

Кінець ХІХ ст. став епохою швидкого прогресу, а отже — демографічного буму у світовому масштабі. Із цим пов'язуються процеси зростання агломерацій, розвиток промисловості, хвилі еміграції. З боку політичного життя спостерігалося масове запровадження парламентаризму і занепад монархічної системи. Суспільство активно витворювало різноманітні спілки та угруповання — від профспілок до політичних партій. Особливою популярністю користувалася соціалістична ідеологія, зародилася націоналістична ідея (зокрема пангерманізм). У зв'язку з останнім явищем у 1914 р. почалася І світова війна, що безпосередньо зачепила Польщу та неабияк вплинула на її подальшу історію. Для території Польщі період також характеризується посиленням активності політичних партій: створювалося багато угруповань, зокрема соціалістичних. Основним завданням будь-яких угруповань була боротьба за незалежність Польщі. Серед найбільших партій — ППС (Польська соціалістична партія) та Соціал-демократія Королівства Польського (до якої входили Фелікс Дзержинський та Роза Люксембург). До корпусу націоналістичних партій входили ЛП (Польська Ліга на чолі із Романом Дмовським), до народовців — Польська селянська партія (ПСЛ) тощо. Під час І світової війни сформувалися два основні напрями орієнтації — проросійський та проавстрійський (в залежності від ідейного спрямування партій).

Юзеф Пілсудський у роки І світової війни

Польські збройні сили брали активну участь у битвах І світової війни: йдеться про Польські легіони (бригади на чолі із Юзефом Пілсудським, Юзефом Халлером і Станіславом Шептицьким). Ця активність була помічена світовою громадськістю і стала причиною здобуття Польщею незалежності 11 листопада 1918 р.

Філософія та світогляд Редагувати

Серед основних світоглядних тенденцій Молодої Польщі можна виділити:

тенденція прояви витоки
декаданс криза існування, сумніви, зневіра, відчуття безсилля філософія Ніцше, Шопенгауера, Бергсона
культ краси і мистецтва втеча від реальності, сприйняття мистецтва як єдиної цінності філософія Ніцше, Раскіна,
діонісійські цінності занепад моральності, культ алкоголю і наркотиків, крайній гедонізм світогляд Бодлера,есхатологічні і катастрофічні настрої
фемінізм фамм-фаталь, метафізика статі, рух суфражисток перша хвиля фемінізму (Велика Британія, рух суфражисток кін. ХІХ — поч. ХХ ст.)

Течії Редагувати

На польську культуру впливали загальноєвропейські тенденції розвитку мистецтва та світогляду. Основні європейські течії адаптувалися на польському ґрунті і набували національних ознак.

течія ознаки змісту чи форми
модернізм нерозривність життя і страждання, втеча від життя у надії зменшити «біль існування»
символізм переконання у існуванні ідеального трансцендентного життя поза межами раціонального сприйняття
декаданс занепад культури, невідворотня криза культури та всіх ідеологій
неоромантизм індивідуалізм, потужний культ особистості, зацікавлення духовною сферою
імпресіонізм захоплення красою моменту, гра асоціацій, фрагментарна композиція
експресіонізм поетика «крику душі», зображення внутрішнього життя людини, використання контрасту, гротеску, гіперболізації
сецесія «відсторонення», «відхід», абстрагованість
fin de siècle «кінець віку», схилковість, кінець цивілізації та смерть культури

Ознаки кількох течій можна було помітити у творі одного автора, тобто течії перепліталися й перегукувалися між собою.

Реалізація у різних видах мистецтва Редагувати

Література Редагувати

Проза авторів Молодої Польщі була представлена наступними жанрами:

  1. роман
  1. новела — представлена у творчості Стефана Жеромського

Поезія займає особливе місце у доробку літераторів Молодої Польщі. Часто вірші мають у собі ознаки різних естетичних течій, як-от, поєднання символізму та імпресіонізму або натуралізму та експерсіонізму. Загалом, тематика поезії обертається навколо ідейних основ епохи — захоплення природою, втеча від реальності, оніризм, образність, віщування кінця світу, напруженість, безвихідь, філософування, бунт тощо. Найвизначнішими поетами епохи були:

Драма знайшла вираження у різних ідейних напрямах, таким чином драму Молодої Польщі можна поділити:

Малярство Редагувати

У образотворчому мистецтві епохи Молодої Польщі панують ті ж ідейні засади, що й у інших видах тогочасного мистецтва. Щоправда, продовжує свою діяльність із ХІХ ст. легендарний Ян Матейко, суголосна йому творчість родини Коссаків — Юліуша і Войчеха, що зображували життя давньої Польщі або батальні сцени. Решта митців відповідали новим віянням часу:

Юзеф Хелмонський «Четвірка», 1881 р.
символісти імпресіоністи експресіоністи
Яцек Мальчевський Владисав Подковінський Войчех Вайсс
Фердинанд Рущиц Ян Станіславський Владислав Подковінський
Вітольд Войткевич Леон Вичулковський Леон Вичулковський
Леон Вичулковський
Юзеф Хелмонський
Олександр Ґєримський
Вітольд Прушковський
Владислав Подковінський
Яцек Мальчевський «У тумані», 1893—1894 рр.

Серед інспірацій художників Молодої Польщі були:

  • середньовічне мистецтво
  • мистецтво Далекого Сходу
  • архаїчні та народні елементи
  • природа
  • людина як індивід, оточений Всесвітом
  • жінка, природу якої складно пояснити і розгадати (особливо продуктивно у сецесії)
  • світ міфології, народних вірувань і казок

Архітектура Редагувати

Для аріхектурного стилю Молодої Польщі особливо характерна була сецесія.

Кам'яниця «Під жабами», Бельсько-Бяла.

Рисами сецесійної архітектури є:

  • естетизм
  • абстрактна форма і багата орнаментальність
  • оздоблення, інноваційність
  • відсунення функціональності будівлі на задній план
  • романтичні, неороманські і неоготичні мотиви
  • рослинний орнамент, постаті і маски жінок, фігури у вигляді драпірування чи шкіри
  • м'які криві лінії, випуклості

Характерні пам'ятки архітектури Молодої Польщі:

Музика Редагувати

Молодопольська музика перебувала під скрайнім впливом культу Шопена. Із цим намагалися опосередковано боротися Станіслав Пшибишевський (як теоретик мистецтва і автор ідеологічних трактатів) та деякі тогочасні композитори. Широку популярність здобув польський піаніст Ігнаци Ян Падеревський, манера якого, щоправда, мала небагато спільного із новими ідейними віяннями і залишалася у руслі традиції. На початку ХХ ст. було створено перший симфонічний оркестр Варшавської філармонії. Ця подія вплинула на становлення композиторської діяльності у столиці. На музичній арені з'явилися Мечислав Карлович, що намагався поєднати народні елементи із інноваційними європейськими зразками, Гжегож Фітельберг, який захоплювався російським фольклором і Людомир Ружицький, творчість якого відрізнялася небувалою різноманітністю жанрів. Найвідомішим же польським композитором поч. ХХ століття став Кароль Шимановський. На його манеру вплинула попередня традиція, а саме музика Шопена, Штрауса та Вагнера.


Примітки Редагувати

  1. Ніцше Ф. Народження трагедії, або еллінство і песимізм [ 4 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  2. Згідно: Світ як воля і уявлення [ 5 травня 2012 у Wayback Machine.] А. Шопенгауера і Так казав Заратустра [ 25 грудня 2014 у Wayback Machine.] Ф. Ніцше
  3. Jean Moreas «Le Symbolisme» // «Le Figaro». — 1886.
  4. У польському культурному середовищі термін вперше з'явився: Edward Porębowicz Poezja polska nowego stulecia (1902)
  5. Клод Моне — Враження, схід сонця [ 29 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  6. У Франції називався Art nouveau, в Англії — Arts and Crafts, в Німеччині — Jugendstil або Sezessionsstil, в Італії — Stile floreale або Stile liberty, у Польщі — secesja, Młoda Polska або Styl 1900.
  7. Jan Tomkowski Dom chińskiego mędrca, Państwowy Instytut Wydawniczy, 2000

Посилання Редагувати

Джерела та література Редагувати

  • М. М. Варварцев. Молода Польща [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 39. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  • Boy we Lwowie, red. Barbara Winklowa, Warszawa 1992.
  • Boy-Żeleński T., Ludzie żywi, Warszawa 1956.
  • Burt D., 100 najwybitniejszych pisarzy wszech czasów, Warszawa 2001.
  • Gutowski W., W poszukiwaniu życia nowego. Mit a światopogląd w twórczości Tadeusza Micińskiego, Warszawa-Toruń 1980.
  • Hutnikiewicz A., Stanisław Przybyszewski. Legenda i rzeczywistość, w: Portrety i zarysy literackie, Warszawa 1976.
  • Kolińska M. Stachu, jego kobiety i jego dzieci, Kraków 1978.
  • Osica J. Prasa, radio i telewizja w Polsce, Warszawa 2001.
  • Podlawska D., Płóciennik I. Leksykon nauki o języku, Bielsko-Biała 2002.
  • Studia o Tadeuszu Micińskim, pod red. Marii Podrazy-Kwiatkowskiej, Kraków 1979.
  • Tomkowski J. Młoda Polska, Warszawa 2001.
  • Tyniecki J. Inicjacje mistyka. Rzecz o Tadeuszu Micińskim, Łódź 1976.
  • Zawadzki A. Młoda Polska, [w:] Ilustrowane dzieje literatury. Od Antyku do Współczesności, Bielsko-Biała 2003.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Moloda Po lsha epoha v istoriyi polskoyi kulturi sho trivala odnochasno iz epohoyu yevropejskogo modernu 1891 1918 rr Isnuvala u mezhah zagalnoyevropejskih tendencij shozhoyi napravlenosti Moloda Yevropa Moloda Belgiya Moloda Nimechchina Moloda Franciya tosho sho harakterizuvalisya pragnennyam do lirizmu tvorennyam novih estetichnih ta etichnih cinnostej kultom osobistosti Vpershe termin prozvuchav u cikli programnih statej Artura Gurskogo opublikovanih 1898 r u krakivskomu chasopisi Zhittya pid spilnim zagolovkom Moloda Polsha Zgodom termin pidtrimali u svoyih publikaciyah Stanislav Bzhozovskij i Yan Lorentovich Storinka odnogo iz providnih vidan Molodoyi Polshi Zhittya Krakiv 1898 r Zmist 1 Istorichne tlo 2 Filosofiya ta svitoglyad 3 Techiyi 4 Realizaciya u riznih vidah mistectva 4 1 Literatura 4 2 Malyarstvo 4 3 Arhitektura 4 4 Muzika 5 Primitki 6 Posilannya 7 Dzherela ta literaturaIstorichne tlo RedaguvatiKinec HIH st stav epohoyu shvidkogo progresu a otzhe demografichnogo bumu u svitovomu masshtabi Iz cim pov yazuyutsya procesi zrostannya aglomeracij rozvitok promislovosti hvili emigraciyi Z boku politichnogo zhittya sposterigalosya masove zaprovadzhennya parlamentarizmu i zanepad monarhichnoyi sistemi Suspilstvo aktivno vitvoryuvalo riznomanitni spilki ta ugrupovannya vid profspilok do politichnih partij Osoblivoyu populyarnistyu koristuvalasya socialistichna ideologiya zarodilasya nacionalistichna ideya zokrema pangermanizm U zv yazku z ostannim yavishem u 1914 r pochalasya I svitova vijna sho bezposeredno zachepila Polshu ta neabiyak vplinula na yiyi podalshu istoriyu Dlya teritoriyi Polshi period takozh harakterizuyetsya posilennyam aktivnosti politichnih partij stvoryuvalosya bagato ugrupovan zokrema socialistichnih Osnovnim zavdannyam bud yakih ugrupovan bula borotba za nezalezhnist Polshi Sered najbilshih partij PPS Polska socialistichna partiya ta Social demokratiya Korolivstva Polskogo do yakoyi vhodili Feliks Dzerzhinskij ta Roza Lyuksemburg Do korpusu nacionalistichnih partij vhodili LP Polska Liga na choli iz Romanom Dmovskim do narodovciv Polska selyanska partiya PSL tosho Pid chas I svitovoyi vijni sformuvalisya dva osnovni napryami oriyentaciyi prorosijskij ta proavstrijskij v zalezhnosti vid idejnogo spryamuvannya partij nbsp Yuzef Pilsudskij u roki I svitovoyi vijniPolski zbrojni sili brali aktivnu uchast u bitvah I svitovoyi vijni jdetsya pro Polski legioni brigadi na choli iz Yuzefom Pilsudskim Yuzefom Hallerom i Stanislavom Sheptickim Cya aktivnist bula pomichena svitovoyu gromadskistyu i stala prichinoyu zdobuttya Polsheyu nezalezhnosti 11 listopada 1918 r Filosofiya ta svitoglyad RedaguvatiSered osnovnih svitoglyadnih tendencij Molodoyi Polshi mozhna vidiliti tendenciya proyavi vitokidekadans kriza isnuvannya sumnivi znevira vidchuttya bezsillya filosofiya Nicshe Shopengauera Bergsonakult krasi i mistectva vtecha vid realnosti sprijnyattya mistectva yak yedinoyi cinnosti 1 filosofiya Nicshe Raskina dionisijski cinnosti zanepad moralnosti kult alkogolyu i narkotikiv krajnij gedonizm svitoglyad Bodlera eshatologichni i katastrofichni nastroyifeminizm famm fatal metafizika stati ruh sufrazhistok persha hvilya feminizmu Velika Britaniya ruh sufrazhistok kin HIH poch HH st Techiyi RedaguvatiNa polsku kulturu vplivali zagalnoyevropejski tendenciyi rozvitku mistectva ta svitoglyadu Osnovni yevropejski techiyi adaptuvalisya na polskomu grunti i nabuvali nacionalnih oznak techiya oznaki zmistu chi formimodernizm nerozrivnist zhittya i strazhdannya vtecha vid zhittya u nadiyi zmenshiti bil isnuvannya 2 simvolizm perekonannya u isnuvanni idealnogo transcendentnogo zhittya poza mezhami racionalnogo sprijnyattya 3 dekadans zanepad kulturi nevidvorotnya kriza kulturi ta vsih ideologijneoromantizm 4 individualizm potuzhnij kult osobistosti zacikavlennya duhovnoyu sferoyuimpresionizm zahoplennya krasoyu momentu gra asociacij fragmentarna kompoziciya 5 ekspresionizm poetika kriku dushi zobrazhennya vnutrishnogo zhittya lyudini vikoristannya kontrastu grotesku giperbolizaciyisecesiya 6 vidstoronennya vidhid abstragovanistfin de siecle kinec viku shilkovist kinec civilizaciyi ta smert kulturiOznaki kilkoh techij mozhna bulo pomititi u tvori odnogo avtora tobto techiyi pereplitalisya j peregukuvalisya mizh soboyu Realizaciya u riznih vidah mistectva RedaguvatiLiteratura Redaguvati Proza avtoriv Molodoyi Polshi bula predstavlena nastupnimi zhanrami romankonfesijnij Diti satani pol Dzieci szatana nim Satanskinder Stanislava Pshibishevskogo 1897 r epopeya Selyani pol Chlopi Vladislava Rejmonta 1906 1908 rr psihologichnij Tlin pol Prochno Vaclava Berenta 1901 r impresionistichnij z elementami realizmu ta psihologizmu Bezdomni pol Ludzie bezdomni Stefana Zheromskogo 1899 1900 r novela predstavlena u tvorchosti Stefana ZheromskogoPoeziya zajmaye osoblive misce u dorobku literatoriv Molodoyi Polshi Chasto virshi mayut u sobi oznaki riznih estetichnih techij yak ot poyednannya simvolizmu ta impresionizmu abo naturalizmu ta ekspersionizmu Zagalom tematika poeziyi obertayetsya navkolo idejnih osnov epohi zahoplennya prirodoyu vtecha vid realnosti onirizm obraznist vishuvannya kincya svitu napruzhenist bezvihid filosofuvannya bunt tosho Najviznachnishimi poetami epohi buli Leopold Staff Yan Kasprovich Kazimezh Psherva Tetmayer Tadeush Michinskij Boleslav LesmyanDrama znajshla virazhennya u riznih idejnih napryamah takim chinom dramu Molodoyi Polshi mozhna podiliti naturalistichna Gabrielya Zapolska Tadeush Rittner Yan Avgust Kiselevskij poetichno nastroyeva Kazimezh Psherva Tetmayer Yezhi Zhulavskij simvolichna Stanislav Pshibishevskij Stanislav Vispyanskij realistichna Tadeush Rittner ekspresionistichna Tadeush Michinskij istorichna Stanislav Vispyanskij komediya Gabrielya Zapolska Malyarstvo Redaguvati U obrazotvorchomu mistectvi epohi Molodoyi Polshi panuyut ti zh idejni zasadi sho j u inshih vidah togochasnogo mistectva Shopravda prodovzhuye svoyu diyalnist iz HIH st legendarnij Yan Matejko sugolosna jomu tvorchist rodini Kossakiv Yuliusha i Vojcheha sho zobrazhuvali zhittya davnoyi Polshi abo batalni sceni Reshta mitciv vidpovidali novim viyannyam chasu nbsp Yuzef Helmonskij Chetvirka 1881 r simvolisti impresionisti ekspresionistiYacek Malchevskij Vladisav Podkovinskij Vojcheh VajssFerdinand Rushic Yan Stanislavskij Vladislav PodkovinskijVitold Vojtkevich Leon Vichulkovskij Leon VichulkovskijLeon VichulkovskijYuzef HelmonskijOleksandr GyerimskijVitold PrushkovskijVladislav Podkovinskij nbsp Yacek Malchevskij U tumani 1893 1894 rr Sered inspiracij hudozhnikiv Molodoyi Polshi buli serednovichne mistectvo mistectvo Dalekogo Shodu arhayichni ta narodni elementi priroda lyudina yak individ otochenij Vsesvitom zhinka prirodu yakoyi skladno poyasniti i rozgadati osoblivo produktivno u secesiyi svit mifologiyi narodnih viruvan i kazokArhitektura Redaguvati Dlya arihekturnogo stilyu Molodoyi Polshi osoblivo harakterna bula secesiya nbsp Kam yanicya Pid zhabami Belsko Byala Risami secesijnoyi arhitekturi ye estetizm abstraktna forma i bagata ornamentalnist ozdoblennya innovacijnist vidsunennya funkcionalnosti budivli na zadnij plan romantichni neoromanski i neogotichni motivi roslinnij ornament postati i maski zhinok figuri u viglyadi drapiruvannya chi shkiri m yaki krivi liniyi vipuklostiHarakterni pam yatki arhitekturi Molodoyi Polshi kam yanicya Pid zhabami arhitektor Emanuel Rost molodshij Byelsko Byala plosha Vijska Polskogo 1905 r kaplicya Najsvyatishogo Sercya Hristovogo proekt Francisheka Monchinskogo Krakiv vul Kopernika 26 Dim pid globusom Krakiv Zaliznichnij vokzal Novij Sonch Pam yatnik Frederiku Shopenu Varshava Pomorski mosti Pivnichnij Centralnij Pivdennij Vroclav Torgovij dim brativ Barash Vroclav Starij teatr Krakiv Muzika Redaguvati Molodopolska muzika perebuvala pid skrajnim vplivom kultu Shopena 7 Iz cim namagalisya oposeredkovano borotisya Stanislav Pshibishevskij yak teoretik mistectva i avtor ideologichnih traktativ ta deyaki togochasni kompozitori Shiroku populyarnist zdobuv polskij pianist Ignaci Yan Paderevskij manera yakogo shopravda mala nebagato spilnogo iz novimi idejnimi viyannyami i zalishalasya u rusli tradiciyi Na pochatku HH st bulo stvoreno pershij simfonichnij orkestr Varshavskoyi filarmoniyi Cya podiya vplinula na stanovlennya kompozitorskoyi diyalnosti u stolici Na muzichnij areni z yavilisya Mechislav Karlovich sho namagavsya poyednati narodni elementi iz innovacijnimi yevropejskimi zrazkami Gzhegozh Fitelberg yakij zahoplyuvavsya rosijskim folklorom i Lyudomir Ruzhickij tvorchist yakogo vidriznyalasya nebuvaloyu riznomanitnistyu zhanriv Najvidomishim zhe polskim kompozitorom poch HH stolittya stav Karol Shimanovskij Na jogo maneru vplinula poperednya tradiciya a same muzika Shopena Shtrausa ta Vagnera Primitki Redaguvati Nicshe F Narodzhennya tragediyi abo ellinstvo i pesimizm Arhivovano 4 grudnya 2014 u Wayback Machine Zgidno Svit yak volya i uyavlennya Arhivovano 5 travnya 2012 u Wayback Machine A Shopengauera i Tak kazav Zaratustra Arhivovano 25 grudnya 2014 u Wayback Machine F Nicshe Jean Moreas Le Symbolisme Le Figaro 1886 U polskomu kulturnomu seredovishi termin vpershe z yavivsya Edward Porebowicz Poezja polska nowego stulecia 1902 Klod Mone Vrazhennya shid soncya Arhivovano 29 grudnya 2014 u Wayback Machine U Franciyi nazivavsya Art nouveau v Angliyi Arts and Crafts v Nimechchini Jugendstil abo Sezessionsstil v Italiyi Stile floreale abo Stile liberty u Polshi secesja Mloda Polska abo Styl 1900 Jan Tomkowski Dom chinskiego medrca Panstwowy Instytut Wydawniczy 2000Posilannya RedaguvatiMoloda Polsha Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 70 Charakterystyka epoki http mloda polska klp pl Arhivovano 19 grudnya 2014 u Wayback Machine Opis epoki w pigulce Stanislaw Brzozowski Legenda Mlodej Polski Studia o strukturze duszy kulturalnej Stanislaw Przybyszewski Requiem aeternam ConfiteorDzherela ta literatura RedaguvatiM M Varvarcev Moloda Polsha Arhivovano 27 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 39 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Boy we Lwowie red Barbara Winklowa Warszawa 1992 Boy Zelenski T Ludzie zywi Warszawa 1956 Burt D 100 najwybitniejszych pisarzy wszech czasow Warszawa 2001 Gutowski W W poszukiwaniu zycia nowego Mit a swiatopoglad w tworczosci Tadeusza Micinskiego Warszawa Torun 1980 Hutnikiewicz A Stanislaw Przybyszewski Legenda i rzeczywistosc w Portrety i zarysy literackie Warszawa 1976 Kolinska M Stachu jego kobiety i jego dzieci Krakow 1978 Osica J Prasa radio i telewizja w Polsce Warszawa 2001 Podlawska D Plociennik I Leksykon nauki o jezyku Bielsko Biala 2002 Studia o Tadeuszu Micinskim pod red Marii Podrazy Kwiatkowskiej Krakow 1979 Tomkowski J Mloda Polska Warszawa 2001 Tyniecki J Inicjacje mistyka Rzecz o Tadeuszu Micinskim Lodz 1976 Zawadzki A Mloda Polska w Ilustrowane dzieje literatury Od Antyku do Wspolczesnosci Bielsko Biala 2003 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Moloda Polsha amp oldid 36370645