Є́жи Жула́вський (Юрій Жулавський, пол. Jerzy Żuławski; 14 липня 1874, с. Липовець неподалік від Ряшева — 9 серпня 1915, м. Дембиця) — польський прозаїк, поет, драматург, перекладач, філософ, один з основоположників польської науково-фантастичної літератури. Його твори пройняті декадентськими мотивами.
| Єжи Жулавський | |
|---|---|
| | |
| Псевдо | Юрій Жулавський |
| Народився | 14 липня 1874[…] Ґліник, Ґміна Вельополе-Скшинське, Республіка Польща |
| Помер | 9 серпня 1915[…] (41 рік) Дембиця, Дембицький повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща ·тиф |
| Поховання | :
|
| Громадянство | Польща |
| Діяльність | прозаїк, поет, драматург, перекладач, філософ, альпініст |
| Alma mater | Технічний університет Цюриха |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Знання мов | польська |
| Учасник | Перша світова війна |
| Magnum opus | Trylogia Księżycowad |
| Рід | Q63532193? |
| Діти | Wawrzyniec Żuławskid, Marek Żuławskid і Juliusz Żuławskid |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0958559 |
|
Життєпис Редагувати
Найстарший з шести синів учасника Січневого повстання 1863 проти царської влади в російській частині секціонованої Польщі Казімєжа Жулавського. Казімєж мав великий вплив на життя молодого Єжи, який поділяв багато з поглядів свого батька.
Єжи народився в польському містечку Липовець неподалік від Ряшева, але його раннє дитинство пройшло в родовому маєтку біля міста Ліманова, гімназію він відвідував у місті Бохня, а закінчив навчання в гімназії Кракова.
1892 року вступив до Технічного університету Цюриха. 1895-1898 років навчався на кафедрі філософії у Берні, де здобув ступінь доктора філософії, захистивши дисертацію «Проблема причинності у Спінози».
Згодом викладав у школах Ясла і Кракова.
З 1902 року він присвятив себе виключно літературній діяльності. Після 1900 багато подорожував, мав пристрасть лижника і альпініста. Разом зі своїм братом Янушем 28 серпня 1909 здійснив перше сходження у Високих Татрах.
1910 року оселився в Закопане, де став волонтером служби порятунку Татр.
З початком Першої світової війни пішов добровольцем на фронт.
Був редактором журналу «До зброї».
Був комісаром Польської національної організації в 1914 році.
Помер від епідемічного висипного тифу у військовому госпіталі міста Дембиця.
Мав синів Варжинєка, Марека і Юліуша Жулавських.
2008 року за ініціативою Анджея Зимняка була заснована літературна премія імені Єжи Жулавського для заохочення польських авторів наукової фантастики.
Твори Редагувати
Місячна трилогія Редагувати
- На срібній планеті (1903) (екранізована Анджеєм Жулавським, внучатий племінником Єжи)
- Звитяжець (1910)
- Стара Земля (1911)
(на українську мову перекладено 1927 року Леонідом та Валерією Пахаревськими)
Збірники Редагувати
- Оповідання в прозі (1902)
- Байка про щасливого чоловіка (1910)
- Спокуса Сатани (1910)
Збірки поезій Редагувати
- На струнах душі (1895)
- «Інтермеццо» (1897)
- Стійка з пісень (1897)
- Вірші (1900)
- З невольницького дому (1902)
Есе Редагувати
- Проленгомена: нотатки і нариси (1902)
- Літературні зарисовки (1913)
- Перед дзеркалом істини (1914)
- Місто померло (1918)
Драматургія Редагувати
- Диктатор (1903)
- Миртовий вінок (1903)
- Ерос і Психея (1904)
- Йоля (1905) (поставлено Молодим театром Леся Курбаса, 1917)
- Гра. Триптих сценічний (1906)
- La bestia: Donna Aluica, драма в 5-ти актах (1906)
- Ціна сліз (1909)
- Кінець місяця (1911)
- Місто Сонця (1911)
Науково-популярні Редагувати
- Бенедикт Спіноза. Людина і праця
Примітки Редагувати
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #110137728 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- Юрій Жулавський та його місячна трилогія: («На срібній планеті», «Звитяжець», «Стара земля») // На срібній планеті: рукопис з місяця. — пер. з пол. Л. та В. Пахаревських. — К.: 1927. — С. 5-31
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Єжи Жулавський |
- Єжи Жулавський на сайті IMDb (англ.)
- (пол.)
- (пол.)
- Валерій Яковчук: Єжи Жулавський, У лісі [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.]