Яцек Мальчевський У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мальчевський Я цек Мальче вський пол Jacek Malczewsk

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мальчевський.

Я́цек Мальче́вський (пол. Jacek Malczewski; 14 липня 1854, Радом, Царство Польське, Російська імперія — 8 жовтня 1929, Краків, Польська республіка) — польський художник, представник польського символізму.

Яцек Мальчевський
пол. Jacek Malczewski

Народження	14 липня 1854(1854-07-14) Радом, Царство Польське, Російська імперія
Смерть	8 жовтня 1929(1929-10-08) (75 років)
	Краків, Польська республіка
Поховання	Крипта заслужених на Скалці :
Національність	поляк
Країна	Російська імперія→ Польща
Навчання	Академія мистецтв у Кракові
Діяльність	художник, art educator, викладач університету, громадський діяч
Напрямок	символізм
Роки творчості	1892 — 1929
Вчитель	Ян Матейко і Feliks Szynalewski^d
Працівник	Краківська академія мистецтв
Член	Society of Polish Artists "Sztuka"^d
Твори	Польський Гамлет. Портрет Олександра Велопольського
Батько	Юліан Мальчевський^d
У шлюбі з	Maria Gralewska^d
Діти	Rafał Malczewski^d
Нагороди

Яцек Мальчевський у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Ранні роки Редагувати

Походив зі збіднілої шляхетської родини. У 13 років батьки відправили хлопця до родини вуйка, а той подбав про вчителів, серед яких був і письменник Адольф Дигасінський. На свідомість юнака мали значний вплив ідеї польського месіанства і польського патріотизму, притаманні ще польській добі романтизму.

У сімнадцять років хлопця відправили до Кракова, де він продовжив навчання у гімназії, а у вільний час студіював у краківській Школі мистецтв. Серед його викладачів — Ян Матейко, який і порадив здібному юнакові вивчати живопис. Мальчевський почав опановувати живопис, а художню освіту завершив навчанням у Школі мистецтв у Парижі.

Меценати Лянцкоронські Редагувати

Брав участь в археологічній мандрівці, організованій графом Каролем Лянцкоронським, до Памфілії, Пізидії, Греції, у яку вирушили на початку вересня 1884 року (з Роздолу). У 1885 перебував у Мюнхені.

Восени 1887 повернувся на Батьківщину. Цього ж року оженився.

У 1880 відвідав Італію, потім Галичину, Львів.

На 1880-ті припадає зближення з родиною Лянцкоронських. Разом з графом Каролем Лянцкоронським відвідав Грецію та Малу Азію, що належала тоді Османській імперії. З Каролем Лянцкоронським склалися теплі стосунки і художник був запрошений до садиби графа в Розділ у Галичині. Аби художнику було зручно працювати в садибі, йому обладнали майстерню.

Викладач і художник Редагувати

Два терміни Мальчевський був професором (у 1896-1900 та у 1912-1921).

У 1897 р. Мальчевський був засновником мистецької спілки «Штука» (Sztuka тобто «Мистецтво») разом з іншими майстрами, серед яких:

Спілка існувала протягом тривалого часу — до 1950 року.

Дві смерті Редагувати

На художню свідомість митця великий вплив мали смерть батька — у 1884 році, після чого він почав досліджувати смерть як явище життя особи, і смерть матері у 1898 році.

10 років поза Краковом Редагувати

Надгробок Мальчевського

Після конфлікту з художником Юліаном Фалатом покинув академію і поміняв декілька місць проживання. Мав декілька виставок, серед яких також у Львові (1903 р.)

В останній рік життя художник утратив зір. Помер 8 жовтня 1929 р.

Творчість Редагувати

У творчому доробку художника — пейзажі і костюмовані портрети, символічні композиції, своєрідні інтерпретації релігійних сюжетів, численні автопортрети.

Його хвилювала тема «митець і муза», «митець і його натхнення». Спроби розібратися в цьому були як в зображеннях інших митців (портрет Адама Асника з музою), так і в автопортретах.

Не маючи привабливої зовнішності, художник тим не менше залишив декілька незвичних автопортретів як в релігійних композиціях («Христос і Пілат», «Христос в Еммаусі»), так і в портретах костюмованих (в латах) чи з побутовим забарвленням. І показав, що значущою може бути і особа без модних ознак привабливості.

Далекий від декоративності Станіслава Виспянсько і ар нуво як такого, Мальчевський чіпляв глядача цікавими композиціями з символічним забарвленням, де розробляв проблему передачі національних традицій від померлих — живим.

Тема польських повстанців Редагувати

Заслання студентів

Провідною темою суспільно-політичного життя народу Польщі протягом 1795—1918 років була тема боротьби за національне визволення від Російської імперії (в складі якої тоді перебувала Польща) і відновлення державності. Останній розділ Польщі у 1795 роздер країну між могутніми сусідніми державами, на яке польське суспільство відповіло численними повстаннями, які однак не принесли успіху. Країни-загарбники відповідали військовим придушенням визвольних повстань, конфіскаціями майна і костелів, масовим засланням бунтівників. Трагічні суспільні настрої після чергової поразки повстанців у 1863 добре передав лист Яна Матейка:

Був одним із художників, що порушували тему покараних повстанців. Це і графічний твір «Заслання студентів», і нібито побутова картина «Смерть на етапі до Сибіру». В останній — художник подав тему смерті в'язня, коли його смерть перестала бути подією. Люди з переламаними долями не помічають смерті, настільки звичною стає для них смерть від насилля.

Гіркота поразки і сум за колишнім життям стали головною темою картини Мальчевського «Польські політв'язні святкують Різдво Христове в Сибіру».

Автопортрети Редагувати

Залишив по собі велику кількість автопортретів. В тому сумному світі політичної реакції в країні та власних поневірянь спостереження за собою, за змінами власного обличчя стають засобом аналізу змін в собі і змін в середовищі. Автопортрети різняться і композиціями, і стилістикою, вони то суто реалістичні і подані в порожніх, незручних інтер'єрах, то поряд з міфічними персонажами(«Автопортрет і сатир», «Автопортрет і Ерінія»), то поряд з фігурою Смерті, як це робив сумний Арнольд Беклін, знакова фігура європейського символізму. Особлива група автопортретів Мальчевського — в біблійних композиціях чи композиціях-інтерпретаціях на біблійні теми («Христос і самаритянка біля колодязя», «Христос і Пілат»).

Вибрані твори Редагувати

Яцек Мальчевський. «Арештанти на етапі», 1883 р.

Яцек Мальчевський. «Соняшники»

«Повстання в шахті», 1882
«Арештанти на етапі», 1883 р.
«Інтродукція», 1890
«Меланхолія» (1890–1894)
«Святвечір у Сибіру» (1892)
«Безвихідна ситуація» (1895–1897)
«Моє життя, дитинство»
«Янголе, я піду за тобою»
«Спокій в кайданах», 1899
«Дворик в звіринці, Краків»
«Геркулес на перетині шляхів»
«Ідилія»
«Прощання»
«Пейзаж з Товієм і янголом»
«Меланхолія»
«Соняшники»
«Рибалка з русалкою»
«Зимовий пейзаж»
«В момент створення сплячої гарпії», 1901
«Саломея чекає, поки відрубають голову Св. Івану Хрестителю»
«Повернення блудного сина»
«Моє життя. Моя душа»
«Натхнення художника»
«Моє життя. Повернення»
«Янгол і хлопчик-пастушок І», 1903
«Янгол і хлопчик-пастушок ІІ»
«Отруєний колодязь. Химера», 1906
«Мої моделі»
«Смерть Єлени», 1907
«Смерть завітала» або «Танатос»
«Автопортрет з палітрою»
«Автопортрет з сатиром»
«Автопортрет і Ерінія», 1910
«Автопортрет і юна смерть», 1910
Піфія Мальчевського, 1917
«Богиня перемоги Ніке»
«Дружина художника і два фавни»
«Сивий фавн»
«Circulys vitiosus»

Портрети Редагувати

«Автопортет і смерть»
«Станіслав Бринярський»
«Марія Балова»
«Еразм Барач»
«Владислав Раймонт», 1905
«Вацлав Карчевський»
«Станіслав Бриня»
«Едвард Рачинський»
«Фелікс Ясинський»
«Польський Гамлет, портрет Александра Велькопольського», 1903

Нагороди Редагувати

Мав декілька значних нагород, серед них

Орден Відродження Польщі
Велика золота медаль на Національній виставці в Познані

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Jadwiga Puciata-Pawłowska. Malczewski Jacek (1854—1929) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974. — T. XIX. — S. 282—286. (пол.)

Посилання Редагувати

Сторінка про художника [ 10 грудня 2008 у Wayback Machine.]