www.wikidata.uk-ua.nina.az

Любарт Лю барт Дмитро лит Liubartas бл 1312 1300 4 серпня 1383 1 великий князь волинський 1340 1383 1 та галицький 1340

Любарт

Лю́барт-Дмитро (лит. Liubartas; бл. 1312 / 1300 — 4 серпня 1383) — великий князь волинський (1340—1383) та галицький (1340—1349, 1353—1354, 1376—1377). Син великого князя литовського Гедиміна. Молодший брат Явнута, Кейстута, Ольгерда. Засновник мурованого Луцького замку.

Любарт
Любарт
1340 — 1366
Попередник: Юрій II Болеслав
Наступник: Олександр Коріятович
1370 — 1383
Попередник: Олександр Коріятович
Наступник: Федір Любартович
1340 — 1349
Попередник: Юрій II Болеслав
Наступник: Казимир III Великий
1353 — 1354
Попередник: Казимир III Великий
Наступник: Казимир III Великий
1376 — 1377
Попередник: Людовик Угорський
Наступник: Людовик Угорський
1340 — 1383
Попередник: Лев Юрійович
Наступник: Федір Любартович
 
Народження: бл. 1311(1312) та 1315
Смерть: 4 серпня 1383(1383-08-04)
Володимир
Країна: Велике князівство Литовське
Рід: Гедиміновичі
Батько: Гедимін
Мати: Євна
Шлюб: Ганна-Буче
Діти: Федір, Іван, Лазар, Семен

 Медіафайли у Вікісховищі

Імена Редагувати

  • Любарт (лит. Liubartas; ст.-укр. Любартъ) — литовське язичницьке ім'я.
  • Дмитро — хрещене ім'я, отримане після приходу на волинський престол.
  • Любарт-Дмитро, або Лю́барт-Дмитро́ Гедимі́нович — з язичницьким і християнським іменем, і по-батькові.

Життєпис Редагувати

Народження Редагувати

Точна дата народження невідома; Фелікс Шабульдо вказав, що Любарт народився між 1311 та 1315 роками, за Яном Тенґовським — близько 1312—1315, є також версія що у 1298 році. На думку Ігоря Мицька, був сином дружини Гедиміна, можливе ім'я якої — Леоніда (Левна, Євна). Вона ймовірно була представницею династії Романовичів, тому діти від цього шлюбу, згідно з версією Мицька, отримували право на володіння Волинню та Галичи­ною. Давніше Стефан Кучинський стверджував, що правдоподібно Любарт-Дмитро був сином останньої дружини Гедиміна, можливе ім'я якої — Євна. Також цей дослідник уважав, що документ 1322 року, який князеві приписували, є фальсифікатом.

У 1325, по смерті тестя, короля Андрія Юрійовича, Любарт, за дослідженнями Володимира Антоновича, одержав Східну Волинь і ще за життя батька переселився в цю область[джерело?]. За даними Яна Длугоша, в 1336 спустошив Мазовію.

Зовнішня політика Редагувати

Любарт (Б. Папроцький, 1578)

Після смерті правителя Русі з династії мазовецьких П'ястів, Юрія II Болеслава в 1340 році бояри проголосили Дмитра, по жіночій лінії зятя Юрія ІІ, володарем Руського короліства. Але польський король Казимир III Великий негайно здійснив похід на Львів, однак забравши собі королівські регалії, повернувся до Кракова. З цього часу у Любарта почалася багаторічна війна з Казимиром за спадщину галицьких королів. Любарт встиг опанувати Володимир, Крем'янець та Белз. Зайняті міста він утримував за собою, але не був досить сильним для того, щоби відвоювати Галичину, захоплену Казимиром.

До цього часу (приблизно 1347 року) відноситься дворічне перемир'я між Казимиром III та князями литовськими, у тому числі й Любартом.

У 1349 Казимир III зайняв Волинь, але коли він розпустив військо і повернувся додому, Кейстут у союзі з Любартом витиснув польські гарнізони із замків Волинської, Холмської та Белзької земель, ввірвався навіть у землю Сандомирську та спустошив польське прикордоння. Литовські князі пішли в цей час на зближення з великим князем московським Симеоном Гордим — сином Івана I Калити: у 1350 за згодою останнього Любарт одружився вдруге, з небогою Симеона — дочкою князя ростовського Костянтина.

Ще у 1340 Дмитро втратив Галичину — галицькі бояри під проводом Дмитра Дедька закликали на допомогу татар та за їхньою допомогою уклали договір з трьома претендентами: визнаючи їхню зверхність, виговорили собі внутрішню самоуправу. Правити став Дмитро Дедько — як «староста та управитель Руської землі».[джерело?]

У 1350 угорський король Людовик уклав угоду з королем Польщі, за якою Угорщина «відступала свої спадкові права» на Руське королівство Казимирові III, який після цього став титулярним королем Русі. 1352 року Дмитро-Любарт разом з братами уклав з Казимиром III та князями Мазовії угоду, за якою посів усю Волинь.

У 1353 литвини розірвали її, Любарт у травні, липні, вересні нападав на Польщу, але Галичини не здобув. 1355 року з братом Кейстутом надав привілей купцям з Торуні, що відкрило їм шлях на західні землі Русі. Це сталось через допомогу від тевтонців ВКЛ проти Польщі, яка того року відібрала Володимир.

У 1366 мав сутички з поляками, втримав частину Волині, зокрема, Луцьк, Стіжок, Шумськ, Острог, Полонне, Меджибіж, Ветли, Люб'яж, Чорногородок, Камінь, Мельницю, однак втратив на користь Казимира ІІІ Холмську, Белзьку землі та Володимир.


Після польського походу Любарт уклав договір з Казимиром ІІІ щодо взаємодопомоги у боротьбі з ворогами. Після смерті Казимира III в листопаді 1370 знову здобув Володимир.

У 1376 брав участь у поході проти Польщі. У 1377 Людовик Угорський організував похід-відповідь . Любарт швидко припинив опір, завдяки чому втримав Волинь, але змушений був віддати своїх синів як заручників.

Внутрішня політика Редагувати

За його правління в Луцьку збудували фортецю — так званий замок Любарта. Львівській церкві святого Юра подарував 1341 року дзвін.

У 1379 як князь Луцький, Володимирський підтвердив право складу Львова.

У 1382 після смерті короля Людовика I придбав в угорських старост Кам'янець, Олесько, Городло, Лопатин, Перемиль (помилково називали Перемишль), Сестрятин (помилково вважали Снятин).

Смерть Редагувати

Помер в 1383. Дату смерті дає змогу встановити запис від 4 серпня 1384, зроблений священником церкви святої Катерини Івана на переписаній ним Псалтирі в річницю смерті великого князя Любарта. Ця книга зберігається у Флоренції в бібліотеці Лоренцо Медічі.

Титул Редагувати

  • 1322: ст.-укр. Милостию Божею и светое его Богоматери, и светого Иоанъна Богослова, я Любартъ Кгедеминовичъ, Луцкий и Володимерский князь.
  • 1347: у грамоті Візантийського імператора титулується “Володимирський король Дмитро Любарт"[джерело?].

Сім'я Редагувати

1321/1323 року одружився з Ганною-Буче (Євфимією) — донькою галицько-волинського (за іншими даними, луцького[джерело?] чи володимирського) князя Андрія II Юрійовича (пом. до 21.5.1323), за даними Леонтія Войтовича — дочкою Лева Юрійовича, за іншими даними — дочкою Юрія ІІ Болеслава — князя Галицько-Волинського. На думку Фелікса Шабульдо, більш вірогідним видається припущення польського історика Яна Тенговського, який уважає, що першою дружиною могла бути донька чи сестра князя Данила Острозького, а шлюб, найімовірніше, мав місце незадовго до 1328-го і тоді ж Любарт мусив прийняти православ'я й церковне ім'я Дмитро (Геронім Граля вважав, що Любарт прибрав хресне ім'я на честь тестя — князя Дмитра Острозького).

1349 року одружився вдруге з Ольгою-Агафією (пом. 1386) — дочкою ростовського князя Костянтина Васильовича.

У Любарта були сини:

Вшанування пам'яті Редагувати

Вулиця Князя Любарта у Києві

Іменем Князя названо окремий загін спеціального призначення «Любарт»

Примітки Редагувати

  1. ↑ Войтович 2000… 4.2.12. Любарт-Дмитро Гедимінович.
  2. Stadnicki 1853; Войтович 1996:101-104; Войтович 2010
  3. Акты Западной России...  СПб., 1846. T. 1., с. 1., документ № 1, після 1340.
  4. Акты Западной России...  СПб., 1846. T. 1., с. 1., документ № 1, після 1340.
  5. ↑ Шабульдо Ф. Любарт, Любарт-Дмитро Гедимінович [ 16 вересня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 372.
  6. Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета [ 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 213.
  7. Чобіт Д. Українська Волинська держава XIV—XV століть // Пам'ятки України: національна спадщина. — 2017. — № 1 (6—7). — С. 11. — ISSN 0868-9644.
  8. Мицько І. Правові підстави володіння князем Любартом спадщиною Романовичів [ 29 січня 2018 у Wayback Machine.] // Старий Луцьк. — 2009. — С. 36. — ISBN 961-361-013-1.
  9. ↑ Kuczyński S. Lubart Dymitr (w. XIV)… — S. 576.
  10. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 4 березня 2013. 
  11. Столярова Л. В. Свод записей писцов, художников и переплетчиков древнерусских пергеменных кодексов XI—XIV веков. — М., 2000. — N 347, с.349.
  12. Пещак 1974:19-20, документ № 6.
  13. . Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. 
  14. Котляр М. Андрій Юрійович [ 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  15. Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета [ 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 209.
  16. Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський, 2006. — С. 615. — ISBN 966-8545-52-4.
  17. Новий довідник: Історія України (Українська). Київ: ТОВ"КАЗКА". 2005. с. 109. ISBN 966-8055-18-7. 
  18. Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета [ 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 212.
  19. Войтович Л. Данило Василькович // Княжа доба: портрети еліти [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський, 2006. — С. 679. — ISBN 966-8545-52-4.
  20. Мицько І. Правові підстави володіння князем Любартом спадщиною Романовичів [ 29 січня 2018 у Wayback Machine.]… — С. 35—36.

Бібліографія Редагувати

Джерела Редагувати

Монографії Редагувати

Статті Редагувати

  • Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета [ 29 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Княжа доба: історія і культура. — Львів, 2011. — Вип. 5. — 272 с. — С. 209—220.
  • Войтович Л. Польща, Мазовія, Литва та Угорщина у боротьбі за спадщину Романовичів // Проблеми слов'янства. — Вип. 59. — Львів, 2010. — С. 52–66.</ref>.
  • Чобіт Д. Українська Волинська держава XIV—XV століть // Пам'ятки України: національна спадщина. — 2017. — № 1 (6—7). — С. 11—29.

Словники Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Любарт

  • .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lyu bart Dmitro lit Liubartas bl 1312 1300 4 serpnya 1383 1 velikij knyaz volinskij 1340 1383 1 ta galickij 1340 1349 1353 1354 1376 1377 1 2 Sin velikogo knyazya litovskogo Gedimina Molodshij brat Yavnuta Kejstuta Olgerda Zasnovnik murovanogo Luckogo zamku LyubartLyubartPrapor Knyaz volodimirskij1340 1366Poperednik Yurij II BoleslavNastupnik Oleksandr Koriyatovich1370 1383Poperednik Oleksandr KoriyatovichNastupnik Fedir LyubartovichPrapor Knyaz galickij1340 1349Poperednik Yurij II BoleslavNastupnik Kazimir III Velikij1353 1354Poperednik Kazimir III VelikijNastupnik Kazimir III Velikij1376 1377Poperednik Lyudovik UgorskijNastupnik Lyudovik UgorskijPrapor Knyaz luckij1340 1383Poperednik Lev YurijovichNastupnik Fedir Lyubartovich Narodzhennya bl 1311 1312 ta 1315Smert 4 serpnya 1383 1383 08 04 VolodimirKrayina Velike knyazivstvo LitovskeRid GediminovichiBatko GediminMati YevnaShlyub Ganna BucheDiti Fedir Ivan Lazar Semen Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Imena 2 Zhittyepis 2 1 Narodzhennya 2 2 Zovnishnya politika 2 3 Vnutrishnya politika 2 4 Smert 3 Titul 4 Sim ya 5 Vshanuvannya pam yati 6 Primitki 7 Bibliografiya 7 1 Dzherela 7 2 Monografiyi 7 3 Statti 7 4 Slovniki 8 PosilannyaImena RedaguvatiLyubart lit Liubartas st ukr Lyubart 3 4 litovske yazichnicke im ya Dmitro hreshene im ya otrimane pislya prihodu na volinskij prestol Lyubart Dmitro abo Lyu bart Dmitro Gedimi novich z yazichnickim i hristiyanskim imenem i po batkovi 1 Zhittyepis RedaguvatiNarodzhennya Redaguvati Tochna data narodzhennya nevidoma Feliks Shabuldo vkazav sho Lyubart narodivsya mizh 1311 ta 1315 rokami 5 za Yanom Tengovskim blizko 1312 1315 6 ye takozh versiya sho u 1298 roci 7 Na dumku Igorya Micka buv sinom druzhini Gedimina mozhlive im ya yakoyi Leonida Levna Yevna Vona jmovirno bula predstavniceyu dinastiyi Romanovichiv tomu diti vid cogo shlyubu zgidno z versiyeyu Micka otrimuvali pravo na volodinnya Volinnyu ta Galichi noyu 8 Davnishe Stefan Kuchinskij stverdzhuvav sho pravdopodibno Lyubart Dmitro buv sinom ostannoyi druzhini Gedimina mozhlive im ya yakoyi Yevna Takozh cej doslidnik uvazhav sho dokument 1322 roku yakij knyazevi pripisuvali ye falsifikatom 9 U 1325 po smerti testya korolya Andriya Yurijovicha Lyubart za doslidzhennyami Volodimira Antonovicha oderzhav Shidnu Volin i she za zhittya batka pereselivsya v cyu oblast dzherelo Za danimi Yana Dlugosha v 1336 spustoshiv Mazoviyu 9 Zovnishnya politika Redaguvati nbsp Lyubart B Paprockij 1578 Pislya smerti pravitelya Rusi z dinastiyi mazoveckih P yastiv Yuriya II Boleslava v 1340 roci boyari progolosili Dmitra po zhinochij liniyi zyatya Yuriya II volodarem Ruskogo korolistva Ale polskij korol Kazimir III Velikij negajno zdijsniv pohid na Lviv odnak zabravshi sobi korolivski regaliyi povernuvsya do Krakova Z cogo chasu u Lyubarta pochalasya bagatorichna vijna z Kazimirom za spadshinu galickih koroliv Lyubart vstig opanuvati Volodimir Krem yanec ta Belz Zajnyati mista vin utrimuvav za soboyu ale ne buv dosit silnim dlya togo shobi vidvoyuvati Galichinu zahoplenu Kazimirom Do cogo chasu priblizno 1347 roku vidnositsya dvorichne peremir ya mizh Kazimirom III ta knyazyami litovskimi u tomu chisli j Lyubartom U 1349 Kazimir III zajnyav Volin ale koli vin rozpustiv vijsko i povernuvsya dodomu Kejstut u soyuzi z Lyubartom vitisnuv polski garnizoni iz zamkiv Volinskoyi Holmskoyi ta Belzkoyi zemel vvirvavsya navit u zemlyu Sandomirsku ta spustoshiv polske prikordonnya Litovski knyazi pishli v cej chas na zblizhennya z velikim knyazem moskovskim Simeonom Gordim sinom Ivana I Kaliti u 1350 za zgodoyu ostannogo Lyubart odruzhivsya vdruge z nebogoyu Simeona dochkoyu knyazya rostovskogo Kostyantina 10 She u 1340 Dmitro vtrativ Galichinu galicki boyari pid provodom Dmitra Dedka zaklikali na dopomogu tatar ta za yihnoyu dopomogoyu uklali dogovir z troma pretendentami viznayuchi yihnyu zverhnist vigovorili sobi vnutrishnyu samoupravu Praviti stav Dmitro Dedko yak starosta ta upravitel Ruskoyi zemli dzherelo U 1350 ugorskij korol Lyudovik uklav ugodu z korolem Polshi za yakoyu Ugorshina vidstupala svoyi spadkovi prava na Ruske korolivstvo Kazimirovi III yakij pislya cogo stav titulyarnim korolem Rusi 1352 roku Dmitro Lyubart razom z bratami uklav z Kazimirom III ta knyazyami Mazoviyi ugodu za yakoyu posiv usyu Volin U 1353 litvini rozirvali yiyi Lyubart u travni lipni veresni napadav na Polshu ale Galichini ne zdobuv 1355 roku z bratom Kejstutom nadav privilej kupcyam z Toruni sho vidkrilo yim shlyah na zahidni zemli Rusi Ce stalos cherez dopomogu vid tevtonciv VKL proti Polshi yaka togo roku vidibrala Volodimir U 1366 mav sutichki z polyakami vtrimav chastinu Volini zokrema Luck Stizhok Shumsk Ostrog Polonne Medzhibizh Vetli Lyub yazh Chornogorodok Kamin Melnicyu 9 odnak vtrativ na korist Kazimira III Holmsku Belzku zemli ta Volodimir Pislya polskogo pohodu Lyubart uklav dogovir z Kazimirom III shodo vzayemodopomogi u borotbi z vorogami Pislya smerti Kazimira III v listopadi 1370 znovu zdobuv Volodimir U 1376 brav uchast u pohodi proti Polshi U 1377 Lyudovik Ugorskij organizuvav pohid vidpovid Lyubart shvidko pripiniv opir zavdyaki chomu vtrimav Volin ale zmushenij buv viddati svoyih siniv yak zaruchnikiv Vnutrishnya politika Redaguvati Za jogo pravlinnya v Lucku zbuduvali fortecyu tak zvanij zamok Lyubarta Lvivskij cerkvi svyatogo Yura podaruvav 1341 roku dzvin 9 U 1379 yak knyaz Luckij Volodimirskij pidtverdiv pravo skladu Lvova U 1382 pislya smerti korolya Lyudovika I pridbav v ugorskih starost Kam yanec Olesko Gorodlo Lopatin Peremil pomilkovo nazivali Peremishl Sestryatin pomilkovo vvazhali Snyatin Smert Redaguvati Pomer v 1383 1 Datu smerti daye zmogu vstanoviti zapis vid 4 serpnya 1384 zroblenij svyashennikom cerkvi svyatoyi Katerini Ivana na perepisanij nim Psaltiri v richnicyu smerti velikogo knyazya Lyubarta 1 Cya kniga zberigayetsya u Florenciyi v biblioteci Lorenco Medichi 1 11 Titul Redaguvati1322 st ukr Milostiyu Bozheyu i svetoe ego Bogomateri i svetogo Ioanna Bogoslova ya Lyubart Kgedeminovich Luckij i Volodimerskij knyaz 12 1347 u gramoti Vizantijskogo imperatora tituluyetsya Volodimirskij korol Dmitro Lyubart dzherelo Sim ya RedaguvatiDokladnishe Gediminovichi1321 1323 roku odruzhivsya z Gannoyu Buche Yevfimiyeyu 13 donkoyu galicko volinskogo 14 za inshimi danimi luckogo dzherelo chi volodimirskogo 9 knyazya Andriya II Yurijovicha pom do 21 5 1323 15 za danimi Leontiya Vojtovicha dochkoyu Leva Yurijovicha 16 za inshimi danimi dochkoyu Yuriya II Boleslava knyazya Galicko Volinskogo 17 Na dumku Feliksa Shabuldo bilsh virogidnim vidayetsya pripushennya polskogo istorika Yana Tengovskogo yakij uvazhaye sho pershoyu druzhinoyu mogla buti donka chi sestra knyazya Danila Ostrozkogo a shlyub najimovirnishe mav misce nezadovgo do 1328 go i todi zh Lyubart musiv prijnyati pravoslav ya j cerkovne im ya Dmitro 5 Geronim Gralya vvazhav sho Lyubart pribrav hresne im ya na chest testya knyazya Dmitra Ostrozkogo 18 1349 roku odruzhivsya vdruge z Olgoyu Agafiyeyu pom 1386 dochkoyu rostovskogo knyazya Kostyantina Vasilovicha U Lyubarta buli sini Fedir Lyubartovich bl 1351 pislya 1 chervnya 1431 Velikij knyaz volinskij 1383 1390 1431 knyaz siverskij 1393 1405 zhidachivskij bl 1405 1431 Ivan pom kinec XIV st Lazar pom pislya 1386 Semen pom pislya 1386 19 Vasil sin pershoyi druzhini 20 Vshanuvannya pam yati RedaguvatiVulicya Knyazya Lyubarta u KiyeviImenem Knyazya nazvano okremij zagin specialnogo priznachennya Lyubart Primitki Redaguvati a b v g d e zh Vojtovich 2000 4 2 12 Lyubart Dmitro Gediminovich Stadnicki 1853 Vojtovich 1996 101 104 Vojtovich 2010 Akty Zapadnoj Rossii SPb 1846 T 1 s 1 dokument 1 pislya 1340 Akty Zapadnoj Rossii SPb 1846 T 1 s 1 dokument 1 pislya 1340 a b Shabuldo F Lyubart Lyubart Dmitro Gediminovich Arhivovano 16 veresnya 2016 u Wayback Machine S 372 Vojtovich L Knyaz Yurij Boleslav Trojdenovich eskiz portreta Arhivovano 29 kvitnya 2016 u Wayback Machine S 213 Chobit D Ukrayinska Volinska derzhava XIV XV stolit Pam yatki Ukrayini nacionalna spadshina 2017 1 6 7 S 11 ISSN 0868 9644 Micko I Pravovi pidstavi volodinnya knyazem Lyubartom spadshinoyu Romanovichiv Arhivovano 29 sichnya 2018 u Wayback Machine Starij Luck 2009 S 36 ISBN 961 361 013 1 a b v g d Kuczynski S Lubart Dymitr w XIV S 576 Konstantin 1312 1365 knyaz rostovskij Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 4 bereznya 2013 Stolyarova L V Svod zapisej piscov hudozhnikov i perepletchikov drevnerusskih pergemennyh kodeksov XI XIV vekov M 2000 N 347 s 349 Peshak 1974 19 20 dokument 6 Stanovlennya ta rozkvit Ukrayinskogo Korolivstva HIII XIV st Arhiv originalu za 5 serpnya 2018 Procitovano 5 serpnya 2018 Kotlyar M Andrij Yurijovich Arhivovano 25 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Vojtovich L Knyaz Yurij Boleslav Trojdenovich eskiz portreta Arhivovano 29 kvitnya 2016 u Wayback Machine S 209 Vojtovich L Knyazha doba portreti eliti Arhivovano 29 bereznya 2017 u Wayback Machine Bila Cerkva Vidavec Oleksandr Pshonkivskij 2006 S 615 ISBN 966 8545 52 4 Novij dovidnik Istoriya Ukrayini Ukrayinska Kiyiv TOV KAZKA 2005 s 109 ISBN 966 8055 18 7 Vojtovich L Knyaz Yurij Boleslav Trojdenovich eskiz portreta Arhivovano 29 kvitnya 2016 u Wayback Machine S 212 Vojtovich L Danilo Vasilkovich Knyazha doba portreti eliti Arhivovano 29 bereznya 2017 u Wayback Machine Bila Cerkva Vidavec Oleksandr Pshonkivskij 2006 S 679 ISBN 966 8545 52 4 Micko I Pravovi pidstavi volodinnya knyazem Lyubartom spadshinoyu Romanovichiv Arhivovano 29 sichnya 2018 u Wayback Machine S 35 36 Bibliografiya RedaguvatiDzherela Redaguvati Peshak M M Gramoti XIV st Kiyiv Naukova dumka 1974 Monografiyi Redaguvati Stadnicki K Lubart xiaze Wolynski Lwow 1853 269 XXXI s Vojtovich L Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st Lviv Institut ukrayinoznavstva 2000 Vojtovich L 4 18 Gediminovichi Lyubartovichi Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st Lviv Institut ukrayinoznavstva 2000 Vojtovich L Udilni knyazivstva Ryurikovichiv i Gediminovichiv u XII XVI st Lviv 1996 256 s Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T 4 Statti Redaguvati Vojtovich L Knyaz Yurij Boleslav Trojdenovich eskiz portreta Arhivovano 29 kvitnya 2016 u Wayback Machine Knyazha doba istoriya i kultura Lviv 2011 Vip 5 272 s S 209 220 Vojtovich L Polsha Mazoviya Litva ta Ugorshina u borotbi za spadshinu Romanovichiv Problemi slov yanstva Vip 59 Lviv 2010 S 52 66 lt ref gt Chobit D Ukrayinska Volinska derzhava XIV XV stolit Pam yatki Ukrayini nacionalna spadshina 2017 1 6 7 S 11 29 Slovniki Redaguvati Dovidnik z istoriyi Ukrayini Arhivovano 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Borotba za spadshinu Ukrayinskogo Korolivstva 1340 1392 Arhivovano 5 serpnya 2018 u Wayback Machine Shabuldo F Lyubart Arhivovano 16 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 372 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Kuczynski S Lubart Dymitr w XIV Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1972 T XVII 4 zeszyt 75 S 576 577 Lyubart Dmitro Gediminovich Arhivovano 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 867 1000 ekz Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lyubart Rodovid Lyubartiv PoperednikYurij II Boleslav nbsp Knyaz volodimirskij1340 1366 nbsp NastupnikOleksandr KoriyatovichPoperednikYurij II Boleslav nbsp Knyaz galickij1340 1349razom z Dmitrom Dedkom nbsp NastupnikKazimir III VelikijPoperednikOleksandr Koriyatovich nbsp Knyaz volodimirskij1370 1383vdruge nbsp NastupnikFedir LyubartovichPoperednikKazimir III Velikij nbsp Knyaz galickij1353 1354vdruge nbsp NastupnikKazimir III VelikijPoperednikLev Yurijovich nbsp Knyaz luckij1340 1383 nbsp NastupnikFedir LyubartovichPoperednikLyudovik Ugorskij nbsp Knyaz galickij1376 1377vtretye nbsp NastupnikLyudovik Ugorskij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lyubart amp oldid 40196451