www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дмитро Дедько також Детько Дятько близько 1349 галицький боярин за часів правителів Королівства Русі Юрія ІІ Болеслава і

Дмитро Дедько

Дмитро Дедько́, також Детько, Дятько (? — близько 1349) — галицький боярин за часів правителів Королівства Русі Юрія ІІ Болеслава і Любарта-Дмитра, воєвода перемишльський. У період 1340–1349 був фактичним правителем королівства та лідером його боярсько-олігархічної верхівки. Під його керівництвом було відбито польсько-угорську навалу на Русь після смерті короля Юрія ІІ у 1340 році.

Дмитро Дедько
Дмитро Дедько
Попередник: Юрій II Болеслав
Наступник: Казимир III Великий
 
Смерть: 1349

 Медіафайли у Вікісховищі

Ім'я Редагувати

Упродовж ХІХ століття, коли формувались основи наукових знань з історії Західно-Українських земель епохи війни за Галицько-Волинську спадщину, ім'я Дмитро Дедько було прийнято як переважна норма для означення цього історичного діяча. Головним аргументом було використання прізвища Dedko (Дедко) в його власній грамоті, написаній латинською мовою в 1340 або 1341 році. Михайло Грушевський мотивував достовірність саме такого варіанту прізвища, із додаванням «ь» тим, що писар, навіть якщо він і не був русином, найкраще знав ім'я свого патрона. Разом із тим, різні документи, в яких згадують Дмитра Дедька, наводять цілий ряд інших варіантів його прізвища. Так, у грамотах Юрія ІІ за 1334 рік його називають Demitrio detkone (детконе), а за 1335 рік — Demetrio datkone (датконе) nostro. Польський хроніст Янко з Чарнкова, описуючи події близько 1341 року і називаючи ім'я «воєводи (барона) замку Перемишль» використовує прізвище Datko (Датко). У грамоті угорського короля Людовика використовують прізвище Dechk (Дечк).

Прорис букв із печатки Дмитра Дедька

Важливим джерелом для визначення автентичного варіанту імені Дмитра Дедька є його печатка, прикріплена до грамоти 1341 року. На відміну від латиномовного тексту, де фігурує прізвище Dedko, на печатці збереглися три перші букви кирилицею ДѦД… (ДЯД…). У такому випадку прізвище може звучати як Дядко, або Дядько, причому залишається питання про порядок наголошених та ненаголошених голосних (наприклад Дядко́, Дя́дко). Ім'я Дмитра Дедька в різних документах має також форми Temetrius (Теметріус), Demetrius (Деметріус), кирилична печатка містить лише першу і останню букву його імені Д та А (ймовірно ДИМИТРІА, ДИМИТРІА ДЯД(Ь)КА ПЕЧАТЬ).

Життєпис Редагувати

Спираючись на підтримку великого князя Дмитра-Любарта (сина великого князя литовського Гедиміна), Дедько у 1340-х роках очолював боярський уряд Галицько-Волинського князівства. Головною історичною заслугою Дмитра Дедька стала його роль у відбитті польсько-угорської агресії навесні 1340 року, в ході якої польським королем за допомогою угорського воєводи Вілерма було захоплено та пограбовано два найважливіші центри Галичини — Перемишль та Львів. Проводив гнучку політику, захищаючи державу від нападів Угорщини, Польщі й татар. Мав титул «провізора або управителя землі Руської» (provisor seu capitaneus terre Russie). За фактичного правління Дедька Руське королівство зберігало незалежність та знаходилось під владою руського великого князя (короля) Дмитра-Любарта, що резидував на Волині. Дмитро-Любарт хоча й мав титул володаря Королівства Русі, а 1347 року Візантійський імператор Іоанн звертався до нього, титулуючи «королем Дмитром-Любартом», проте правив в основному на Волині та деяких прилеглих князівствах. 1344 року більшість Галицького князівства повернулось під владу короля Руси-України Любарта, за винятком Перемишльської і Сяноцької земель, які захопили поляки.

Смерть Д. Дедька у 1349 дала можливість польському королю Казимиру ІІІ за підтримкою Угорського королівства організувати новий похід на Русь, анексувати Галичину та укласти угоду із ханом Золотої Орди Джанібеком про щорічні виплати Галичиною данини Орді в обмін на її управління Казимиром ІІІ. Ці події відкрили сторінку 427-літнього підпорядкування Галичини Польському королівству.

Грамота Дмитра Дедька Редагувати

Грамота Дмитра Дедька, орієнтовно 1341 року, адресована торнським купцям із запрошенням на торгівлю та можливе поселення у Львові.

Похід Казимира ІІІ навесні 1340 року не змінив політично-державної приналежності Галичини. Дмитро Детько за допомогою татар, яких спрямував Узбек-хан, здійснив узимку відплатні походи в Польщу та Угорщину, що змусило Казимира ІІІ замиритися. Галичина залишилася під владою Дмитра-Любарта при союзницьких відносинах з Ордою. Фактичну владу здійснювали бояри під проводом Дмитра Детька.

Єдиним документом Дмитра Дедька, що відомий нині, є грамота, видана, ймовірно, близько 1341 року латинською мовою, що містить важливі відомості про державно-правове становище Галичини. Адресована вона громаді й купцям тевтонського міста Торна та закликає їх до відновлення торговельних зв'язків, порваних негараздами попереднього року: «Памятаючи святі слова: блаженні смирні, бо вони наслідять землю — читаємо в грамоті — ми, надхнені святим Духом, перемогли спокусителя людського роду й залишили незгоду, що її посіяла диявольська спокуса поміж нами й Казимиром, польським королем. Тому повідомляємо всім, хто хоче їхати в руську землю, що як і за наших попередників, вони можуть безпечно приїздити до Львова, нічого не лякаючися. Коли ж би хто хотів приїхати на життя, дістане громадянство для себе й для своїх дітей, на рік свободу від повинностей, як і давніше бувало, та інші права, тільки мусітиме платити чинш. А шкоди, заподіяні по смерти нашого пана, блаженної памяти руського князя, наскільки заподіяли їх львовяни, беремо тим листом, як і давнішим, на себе». У грамоті також є ім'я Дмитра Дедька, як він його сам вказав латинською мовою Demetrius Dedko.

Історичні суперечності Редагувати

У дослідженнях, що стосуються періоду правління Дмитра Дедька та його самого, часто зустрічаються суперечності у трактуванні державно-правового статусу олігархічного правління галицьких бояр, що в тодішніх умовах феодальної ієрархії було неможливим без наявності формального сюзерена. Польські, угорські та візантійські джерела дають суперечливу інформацію про характер такого сюзеренітету та саму його наявність. На перший погляд, угорські джерела, зокрема лист до Дедька короля Людовика, свідчать про сюзеренітет угорського короля над Галичиною. У польських джерелах дається двояке трактування результатів походу Казимира ІІІ на Львів 1340 року. З одного боку, вони стверджують про отримання Казимиром сюзеренських прав, а з іншого свідчать про те, що поки король вів з галицькими боярами перемовини про васалітет, Дмитро Дедько та Данило з Острова таємно вирушили до хана і привели орду, що змусила Казимира втікати. Візантійські джерела визнають сюзереном Дмитра Дедька князя Дмитра-Любарта. Крім того, не до кінця ясними є взаємини, що склались на той час між Галицько-Волинським князівством та Ордою.

З єдиної відомої донині грамоти самого Дмитра випливає, що тоді Казимир не був його сюзереном, а рівнорядним партнером угоди. Так само не підпала в 1340 році Галичина під зверхність Угорщини. Король Людовик Угорський у грамоті з 17 серпня 1340 року трактує руських купців як «заграничних» і розрізняє Руське Королівство і Угорське. За версією Михайла Грушевського, тлумачення Людовиком свого сюзеренітету пояснюється не стільки тогочасними реаліями, скільки традиційними претензіями угорських монархів на територію Галичини. Напис на дзвоні монастиря святого Юра у Львові 1341 року свідчить, що в самій Галичині формальним сюзереном вважався Дмитро-Любарт. Олександр Чоловський-Сас стверджував про його добровільний перехід на сторону Казимира ІІІ після смерті хана Узбека.

У літературі Редагувати

Головний персонаж повісті Івана Филипчака «Дмитро Детько».

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. Розділ I. — С. 2.
  2. Грушевський М. (1907) Історія України-Руси. Т. IV. Примітки. С. 1, 1. Джерела й лїтература сформовання в. кн. Литовського. 3. Дмитро Дедько (до c. 20), Львів: НТШ
  3. Лонгинов А. (1887) Грамоты малорусского князя Юрия II и вкладная запись князя Юрия Даниловича Холмского XIV века [ 21 вересня 2018 у Wayback Machine.]. — М. : Университетская типографиия (М.Каткова). — С. 6-7.
  4. Kronika Jana z Czarnkowa Archidyakona Gnieźnieńskiego, Podkanclerzego Królestwa Polskiego/O koronacyi króla polskiego Kazimierza. Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 21 вересня 2018. 
  5. Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis (1883) Studio et opera G. Fejer. — Budae. — T. 9, V. 1. — S. 209—210.
  6. . Архів оригіналу за 17 грудня 2017. Процитовано 21 вересня 2018. 
  7. Болеславъ — Юрий ІІ князь всей Малой Руси (1907) Сборникъ материаловъ и исслҍдований, сообщенныхъ О. Гонсиоровскимъ, А. А Куникомъ, А. С. Лаппо-Данилевскимъ, И. А. Линниченко, С. Л. Пташицкимъ и и. Режабкомъ [ 17 грудня 2017 у Wayback Machine.]. — С.-Пт. : Типография Имп-кой Академии Наукъ. — С. 300.
  8. так себе титулував Дмитро-Любарт у договорі з Казимиром ІІІ 1366 року → див.: Чобіт Д. Українська Волинська держава XIV—XV століть // Пам'ятки України: національна спадщина. — 2017. — № 1 (6—7). — С. 15.
  9. Monumenta Poloniae hist. II c. 621-2, пор. 629.
  10. Волощук М. Проблема васальної залежності Дмитра Детька від угорського короля Людовика І [ 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 271.
  11. Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis / Studio et opera G. Fejer. — Budae, 1833. — T. 9, V. 1. — S. 209—210. («Ludouicus, Dei gratia Rex Hungariae, fideli suo viro Magnifico, Comiti Dechk, Capitaneo Ruthenorum salutem et gratiam»)
  12. Zeissberg Die polnische Geschichtschreibung des Mittelalters c. 160
  13. Acta patriarchatus Constantinopolitani, ed. Mikosich, Vindobonae 1860, I, 265 № 119 (лист імператора Іоанна Кантакузена до Дмитра-Любарта у справі підпорядкування Галицької митрополії Київській)
  14. Грушевський М. Історія України-Руси: В 10 т., 11 кн. — Київ, 1993. — Т. 4. — С. 29.
  15. Въ Лѣ Sωмθ сольѧнъ бы колоколъ сиї Стому Юрьюпри кнѧзи Димитріи игумєномъ Євьфимьємъ. А писалъ Скора Ѧковъ
  16. Czołowski A. Wysoki zamek. — Lwów : Towarzystwo Miłośników Przeszłości Lwowa, Drukarnia Ludowa, 1910. — S. 21. (пол.)
  17. Филипчак І. Дмитро Детько // Темні віки. — К. : Україна, 1993. — С. 18—94. — ISBN 5-319-01070-2.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dmitro Dedko takozh Detko Dyatko blizko 1349 galickij boyarin za chasiv praviteliv Korolivstva Rusi Yuriya II Boleslava i Lyubarta Dmitra voyevoda peremishlskij U period 1340 1349 buv faktichnim pravitelem korolivstva ta liderom jogo boyarsko oligarhichnoyi verhivki Pid jogo kerivnictvom bulo vidbito polsko ugorsku navalu na Rus pislya smerti korolya Yuriya II u 1340 roci 1 Dmitro DedkoDmitro DedkoGalickij starostaPoperednik Yurij II BoleslavNastupnik Kazimir III Velikij Smert 1349 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Im ya 2 Zhittyepis 3 Gramota Dmitra Dedka 4 Istorichni superechnosti 5 U literaturi 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaIm ya RedaguvatiUprodovzh HIH stolittya koli formuvalis osnovi naukovih znan z istoriyi Zahidno Ukrayinskih zemel epohi vijni za Galicko Volinsku spadshinu im ya Dmitro Dedko bulo prijnyato yak perevazhna norma dlya oznachennya cogo istorichnogo diyacha Golovnim argumentom bulo vikoristannya prizvisha Dedko Dedko v jogo vlasnij gramoti napisanij latinskoyu movoyu v 1340 abo 1341 roci Mihajlo Grushevskij motivuvav dostovirnist same takogo variantu prizvisha iz dodavannyam tim sho pisar navit yaksho vin i ne buv rusinom najkrashe znav im ya svogo patrona 2 Razom iz tim rizni dokumenti v yakih zgaduyut Dmitra Dedka navodyat cilij ryad inshih variantiv jogo prizvisha Tak u gramotah Yuriya II za 1334 rik jogo nazivayut Demitrio detkone detkone a za 1335 rik Demetrio datkone datkone nostro 3 Polskij hronist Yanko z Charnkova opisuyuchi podiyi blizko 1341 roku i nazivayuchi im ya voyevodi barona zamku Peremishl vikoristovuye prizvishe Datko Datko 4 U gramoti ugorskogo korolya Lyudovika vikoristovuyut prizvishe Dechk Dechk 5 nbsp Proris bukv iz pechatki Dmitra DedkaVazhlivim dzherelom dlya viznachennya avtentichnogo variantu imeni Dmitra Dedka ye jogo pechatka prikriplena do gramoti 1341 roku Na vidminu vid latinomovnogo tekstu de figuruye prizvishe Dedko na pechatci zbereglisya tri pershi bukvi kiriliceyu DѦD DYaD 6 U takomu vipadku prizvishe mozhe zvuchati yak Dyadko abo Dyadko prichomu zalishayetsya pitannya pro poryadok nagoloshenih ta nenagoloshenih golosnih napriklad Dyadko Dya dko Im ya Dmitra Dedka v riznih dokumentah maye takozh formi Temetrius Temetrius Demetrius Demetrius kirilichna pechatka mistit lishe pershu i ostannyu bukvu jogo imeni D ta A jmovirno DIMITRIA DIMITRIA DYaD KA PEChAT 7 Zhittyepis RedaguvatiSpirayuchis na pidtrimku velikogo knyazya Dmitra Lyubarta sina velikogo knyazya litovskogo Gedimina Dedko u 1340 h rokah ocholyuvav boyarskij uryad Galicko Volinskogo knyazivstva Golovnoyu istorichnoyu zaslugoyu Dmitra Dedka stala jogo rol u vidbitti polsko ugorskoyi agresiyi navesni 1340 roku v hodi yakoyi polskim korolem za dopomogoyu ugorskogo voyevodi Vilerma bulo zahopleno ta pograbovano dva najvazhlivishi centri Galichini Peremishl ta Lviv Provodiv gnuchku politiku zahishayuchi derzhavu vid napadiv Ugorshini Polshi j tatar Mav titul provizora abo upravitelya zemli Ruskoyi provisor seu capitaneus terre Russie Za faktichnogo pravlinnya Dedka Ruske korolivstvo zberigalo nezalezhnist ta znahodilos pid vladoyu ruskogo velikogo knyazya 8 korolya Dmitra Lyubarta sho reziduvav na Volini Dmitro Lyubart hocha j mav titul volodarya Korolivstva Rusi a 1347 roku Vizantijskij imperator Ioann zvertavsya do nogo tituluyuchi korolem Dmitrom Lyubartom prote praviv v osnovnomu na Volini ta deyakih prileglih knyazivstvah 1344 roku bilshist Galickogo knyazivstva povernulos pid vladu korolya Rusi Ukrayini Lyubarta za vinyatkom Peremishlskoyi i Syanockoyi zemel yaki zahopili polyaki Smert D Dedka u 1349 dala mozhlivist polskomu korolyu Kazimiru III za pidtrimkoyu Ugorskogo korolivstva organizuvati novij pohid na Rus aneksuvati Galichinu ta uklasti ugodu iz hanom Zolotoyi Ordi Dzhanibekom pro shorichni viplati Galichinoyu danini Ordi v obmin na yiyi upravlinnya Kazimirom III Ci podiyi vidkrili storinku 427 litnogo pidporyadkuvannya Galichini Polskomu korolivstvu Gramota Dmitra Dedka Redaguvati nbsp Gramota Dmitra Dedka oriyentovno 1341 roku adresovana tornskim kupcyam iz zaproshennyam na torgivlyu ta mozhlive poselennya u Lvovi Pohid Kazimira III navesni 1340 roku ne zminiv politichno derzhavnoyi prinalezhnosti Galichini Dmitro Detko za dopomogoyu tatar yakih spryamuvav Uzbek han zdijsniv uzimku vidplatni pohodi v Polshu ta Ugorshinu sho zmusilo Kazimira III zamiritisya 9 Galichina zalishilasya pid vladoyu Dmitra Lyubarta pri soyuznickih vidnosinah z Ordoyu Faktichnu vladu zdijsnyuvali boyari pid provodom Dmitra Detka Yedinim dokumentom Dmitra Dedka sho vidomij nini ye gramota vidana jmovirno blizko 1341 roku latinskoyu movoyu sho mistit vazhlivi vidomosti pro derzhavno pravove stanovishe Galichini Adresovana vona gromadi j kupcyam tevtonskogo mista Torna ta zaklikaye yih do vidnovlennya torgovelnih zv yazkiv porvanih negarazdami poperednogo roku Pamyatayuchi svyati slova blazhenni smirni bo voni naslidyat zemlyu chitayemo v gramoti mi nadhneni svyatim Duhom peremogli spokusitelya lyudskogo rodu j zalishili nezgodu sho yiyi posiyala diyavolska spokusa pomizh nami j Kazimirom polskim korolem Tomu povidomlyayemo vsim hto hoche yihati v rusku zemlyu sho yak i za nashih poperednikiv voni mozhut bezpechno priyizditi do Lvova nichogo ne lyakayuchisya Koli zh bi hto hotiv priyihati na zhittya distane gromadyanstvo dlya sebe j dlya svoyih ditej na rik svobodu vid povinnostej yak i davnishe buvalo ta inshi prava tilki musitime platiti chinsh A shkodi zapodiyani po smerti nashogo pana blazhennoyi pamyati ruskogo knyazya naskilki zapodiyali yih lvovyani beremo tim listom yak i davnishim na sebe U gramoti takozh ye im ya Dmitra Dedka yak vin jogo sam vkazav latinskoyu movoyu Demetrius Dedko Istorichni superechnosti RedaguvatiU doslidzhennyah sho stosuyutsya periodu pravlinnya Dmitra Dedka ta jogo samogo chasto zustrichayutsya superechnosti u traktuvanni derzhavno pravovogo statusu oligarhichnogo pravlinnya galickih boyar sho v todishnih umovah feodalnoyi iyerarhiyi bulo nemozhlivim bez nayavnosti formalnogo syuzerena Polski ugorski ta vizantijski dzherela dayut superechlivu informaciyu pro harakter takogo syuzerenitetu ta samu jogo nayavnist Na pershij poglyad 10 ugorski dzherela zokrema list do Dedka korolya Lyudovika svidchat pro syuzerenitet ugorskogo korolya nad Galichinoyu 11 U polskih dzherelah dayetsya dvoyake traktuvannya rezultativ pohodu Kazimira III na Lviv 1340 roku Z odnogo boku voni stverdzhuyut pro otrimannya Kazimirom syuzerenskih prav a z inshogo svidchat pro te sho poki korol viv z galickimi boyarami peremovini pro vasalitet Dmitro Dedko ta Danilo z Ostrova tayemno virushili do hana i priveli ordu sho zmusila Kazimira vtikati 12 Vizantijski dzherela viznayut syuzerenom Dmitra Dedka knyazya Dmitra Lyubarta 13 Krim togo ne do kincya yasnimi ye vzayemini sho sklalis na toj chas mizh Galicko Volinskim knyazivstvom ta Ordoyu Z yedinoyi vidomoyi donini gramoti samogo Dmitra viplivaye sho todi Kazimir ne buv jogo syuzerenom a rivnoryadnim partnerom ugodi Tak samo ne pidpala v 1340 roci Galichina pid zverhnist Ugorshini Korol Lyudovik Ugorskij u gramoti z 17 serpnya 1340 roku traktuye ruskih kupciv yak zagranichnih i rozriznyaye Ruske Korolivstvo i Ugorske Za versiyeyu Mihajla Grushevskogo tlumachennya Lyudovikom svogo syuzerenitetu poyasnyuyetsya ne stilki togochasnimi realiyami skilki tradicijnimi pretenziyami ugorskih monarhiv na teritoriyu Galichini 14 Napis na dzvoni monastirya svyatogo Yura u Lvovi 1341 roku svidchit sho v samij Galichini formalnim syuzerenom vvazhavsya Dmitro Lyubart 15 Oleksandr Cholovskij Sas stverdzhuvav pro jogo dobrovilnij perehid na storonu Kazimira III pislya smerti hana Uzbeka 16 U literaturi RedaguvatiGolovnij personazh povisti Ivana Filipchaka Dmitro Detko 17 Div takozh RedaguvatiVolodislav Kormilchich Dobroslav SudichPrimitki Redaguvati Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T IV Rozdil I S 2 Grushevskij M 1907 Istoriya Ukrayini Rusi T IV Primitki S 1 1 Dzherela j lyiteratura sformovannya v kn Litovskogo 3 Dmitro Dedko do c 20 Lviv NTSh Longinov A 1887 Gramoty malorusskogo knyazya Yuriya II i vkladnaya zapis knyazya Yuriya Danilovicha Holmskogo XIV veka Arhivovano 21 veresnya 2018 u Wayback Machine M Universitetskaya tipografiiya M Katkova S 6 7 Kronika Jana z Czarnkowa Archidyakona Gnieznienskiego Podkanclerzego Krolestwa Polskiego O koronacyi krola polskiego Kazimierza Arhiv originalu za 21 veresnya 2018 Procitovano 21 veresnya 2018 Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis 1883 Studio et opera G Fejer Budae T 9 V 1 S 209 210 Boleslav Yurij II knyaz vsej Maloj Rusi 1907 Sbornik materialov i isslҍdovanij soobshennyh O Gonsiorovskim A A Kunikom A S Lappo Danilevskim I A Linnichenko S L Ptashickim i i Rezhabkom S Pt Tipografiya Imp koj Akademii Nauk S 300 Arhiv originalu za 17 grudnya 2017 Procitovano 21 veresnya 2018 Boleslav Yurij II knyaz vsej Maloj Rusi 1907 Sbornik materialov i isslҍdovanij soobshennyh O Gonsiorovskim A A Kunikom A S Lappo Danilevskim I A Linnichenko S L Ptashickim i i Rezhabkom Arhivovano 17 grudnya 2017 u Wayback Machine S Pt Tipografiya Imp koj Akademii Nauk S 300 tak sebe tituluvav Dmitro Lyubart u dogovori z Kazimirom III 1366 roku div Chobit D Ukrayinska Volinska derzhava XIV XV stolit Pam yatki Ukrayini nacionalna spadshina 2017 1 6 7 S 15 Monumenta Poloniae hist II c 621 2 por 629 Voloshuk M Problema vasalnoyi zalezhnosti Dmitra Detka vid ugorskogo korolya Lyudovika I Arhivovano 29 kvitnya 2016 u Wayback Machine S 271 Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis Studio et opera G Fejer Budae 1833 T 9 V 1 S 209 210 Ludouicus Dei gratia Rex Hungariae fideli suo viro Magnifico Comiti Dechk Capitaneo Ruthenorum salutem et gratiam Zeissberg Die polnische Geschichtschreibung des Mittelalters c 160 Acta patriarchatus Constantinopolitani ed Mikosich Vindobonae 1860 I 265 119 list imperatora Ioanna Kantakuzena do Dmitra Lyubarta u spravi pidporyadkuvannya Galickoyi mitropoliyi Kiyivskij Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi V 10 t 11 kn Kiyiv 1993 T 4 S 29 V Lѣ Swm8 solѧn by kolokol siyi Stomu Yuryupri knѧzi Dimitrii igumyenom Yevfimyem A pisal Skora Ѧkov Czolowski A Wysoki zamek Lwow Towarzystwo Milosnikow Przeszlosci Lwowa Drukarnia Ludowa 1910 S 21 pol Filipchak I Dmitro Detko Temni viki K Ukrayina 1993 S 18 94 ISBN 5 319 01070 2 Dzherela RedaguvatiVojtovich L Dmitro Dedko Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 2 S 100 101 ISBN 978 966 7007 69 0 Voloshuk M Problema vasalnoyi zalezhnosti Dmitra Detka vid ugorskogo korolya Lyudovika I Arhivovano 29 kvitnya 2016 u Wayback Machine Knyazha doba istoriya i kultura vidp red Volodimir Aleksandrovich Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha Lviv 2012 Vip 6 354 s S 269 279 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Dovidnik z istoriyi Ukrayini za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Kotlyar M F Dmitro Dedko Arhivovano 23 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 406 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Micko I Dmitro Dyadko genealogichnij etyud Arhivovano 4 listopada 2014 u Wayback Machine Zbruc Petrik A Velikij galickij boyarin Dmitro Detko i jogo rid Drogobickij krayeznavchij zbirnik 2009 Vip HIII Borotba za spadshinu Ukrayinskogo Korolivstva 1340 1392 Arhivovano 5 serpnya 2018 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiDmitro Detko Dedko Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dmitro Dedko amp oldid 40695431