www.wikidata.uk-ua.nina.az

Логвин Григорій Никонович Логвин Григо рій Ни конович 9 22 травня 1910 19100522 с Косівка нині Олександрійський район Кі

Логвин Григорій Никонович

Логвин Григо́рій Ни́конович (* 9 (22) травня 1910(19100522), с. Косівка, нині Олександрійський район, Кіровоградська область — 7 березня 2001, Київ) — український мистецтвознавець і архітектор.

Григорій Никонович Логвин
Григорій Логвин у 1930-ті роки
Народився 9 (22) травня 1910(1910-05-22)
с. Косівка, нині Олександрійський район
Помер 7 березня 2001(2001-03-07) (90 років)
м. Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Україна
Національність українець
Діяльність архітектор
Відомий завдяки як мистецтвознавець, архітектор, науковець
Alma mater Харківський художній інститут, Інститут інженерів комунального господарства, Московський архітектурний інститут (державна академія)
Науковий ступінь доктор мистецтвознавства[d]
Знання мов російська
Нагороди
Заслужений архітектор України
, Почесний академік Української академії архітектури, почесний доктор Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування
  • Висловлювання у Вікіцитатах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Логвин.

Почесний академік Академії архітектури України (1992), почесний доктор Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування (1996), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1993), заслужений діяч мистецтв України (1996), заслужений архітектор України (1999), кандидат архітектури (1948), доктор мистецтвознавства (1969).

Батько українського художника та письменника Юрія Логвина.

Життєпис Редагувати

Григорій Логвин (праворуч у другому ряду) з учасниками з'їзду молодих активістів (1930-ті роки)

Народився 22 (9 ст. с.) травня 1910 року в с. Косівка, нині Олександрійського району Кіровоградської області (тоді Олександрійського повіту Херсонської губернії) в селянській родині.

У 1926 році закінчив семирічну школу в м. Олександрія. 1929 — закінчив сільськогосподарську школу в с. Шамівка Знам'янського району, після якої працював головним агротехніком, заступником голови і головою колгоспу в с. Дмитрівка Знам'янського району (1929-1931).

1931—1934 — студент Харківського художнього інституту. 1934-1936 — студент Харківського інституту інженерів комунального господарства (ХІІКГ; спеціальність: архітектор, дипломний проект: «Реконструкція Залізноводського курорту»).

1936—1938 — асистент, викладач історії архітектури, рисунку та живопису, архітектор у проектній майстерні та в ХІІКГ.

1938—1941 — студент Московського інституту образотворчих мистецтв (кваліфікація: художник).

1941—1945 — в лавах радянської армії (13-й запасний стрілецький полк до серпня 1941, 36-й артилерійський полк до жовтня 1945).

З жовтня 1945 — «архітектор-автор» в проектному інституті «ДІПросільбуд».

1946–1947 — аспірант Академії архітектури УРСР (науковий керівник П. Г. Юрченко). Тема кандидатської дисертації: «Архитектурный комплекс в Зимно» (1948; архітектура Святогірського монастиря в с. Зимне на Волині).

1958 — ВАК СРСР затвердив Г. Логвина у вченому званні старшого наукового співробітника зі спеціальності «теорія та історія архітектури».

Тема докторської дисертації: «Украинское искусство (Происхождение предвозрождения). 1240—1540 гг.» (1968; українське мистецтво XIV—XVI століть; офіційні опоненти: М. К. Каргер, М. А. Ільїн, П. О. Раппопорт.

Від 1947 протягом майже 50 років працював у Науково-дослідному інституті теорії та історії архітектури і містобудування (Київ).

В 1965 році опублікував у газеті Літературна Україна статтю, із закликом створити Українське товариство охорони пам'яток історії та культури. Ідея була підтримана багатьма вченими, митцями й культурними діячами, які утворили ініціативну групу й організували установчий з'їзд Товариства, який відбувся 1966 року.

Похований 10 березня 2001 року на Байковому кладовищі у Києві.

Родина Редагувати

Родина Григорія Никоновича Логвина. Сам він — у другому ряду праворуч. В першому ряду його малолітній син Юрій, майбутній письменник і художник.

Син — український художник та письменник Юрій Логвин.

Творчий доробок Редагувати

Григорій Никонович Логвин (ліворуч) з відомим музеєзнавцем Іларіоном Свєнціцьким і своїм сином Юрієм на території Львівського музею українського мистецтва (1951)

1957 — автор розділів «Архітектура України періоду формування української народності (XIV—XVII століть)» та «Дерев'яна архітектура України (XIV—XIX ст.ст.)» у 1-му томі «Нарисів історії архітектури Української РСР».

1967 — автор розділу про архітектуру XIV — першої половини XVI століть в II томі «Історії українського мистецтва».

1968 — автор аналогічного розділу до VI тому «Всеобщей истории архитектуры» (Москва).

1968 — виходить фундаментальна праця «По Україні. Стародавні мистецькі пам'ятки». К., «Мистецтво», 1968.

Член редколегії та науковий редактор III і IV томів ілюстрованого довідника-каталога «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» (К. : Будівельник, 1983—1986).

Редактор і автор вступного слова (разом із М. П. Бажаном) до монографії С. А. Таранушенка «Монументальна дерев'яна архітектура України» (К. : Будівельник, 1976).

Інші монографічні праці (за абеткою):

  • З глибин: Гравюри українських стародруків XVI—XVIII ст. Київ: Дніпро, 1990.
  • З глибин: Давня книжкова мініатюра XI—XVIII століть. Київ Дніпро, 1974, також: англійською мовою — 1977.
  • Киев: По художественным памятникам Киева (Очерк). Москва: Искусство, 1963, 1980, також: англійською, французькою, німецькою мовами, 1982.
  • Киево-Печерская лавра. Москва: Искусство, 1958.
  • По Україні: Стародавні мистецькі пам'ятки. Київ: Мистецтво, 1968.
  • Собор Святої Софії в Києві. Київ: Мистецтво, 2001.
  • Софія Київська. Київ: Мистецтво, 1971, також: російською, англійською, німецькою, французькою мовами.
  • Украина и Молдавия: Справочник-путеводитель. Москва: Искусство; Лейпциг: Эдицион, 1982, 1987.
  • Украинские Карпаты: Книга-спутник. Москва: Искусство, 1973.
  • Украинское искусство X—XVIII века. Москва: Искусство, 1963.
  • Українське мистецтво XIV — першої половини XVIII ст. Київ: Мистецтво, 1963, співавтор Л. С. Міляєва.
  • Український середньовічний живопис. Київ: Мистецтво, 1976, співавтори Л. С. Міляєва, В. І. Свєнціцька.
  • Художник М. Г. Дерегус: Нарис. Київ: Мистецтво, 1963.
  • Чернигов, Новгород-Северский, Глухов, Путивль. Москва: Искусство, 1980.
  • Чигирин. Суботів: Архітектурно-історичний нарис. Київ: Вид-во Академії архітектури УРСР, 1954.

Пам'ять Редагувати

На честь Г. Н. Логвина видано: Теорія та історія архітектури і містобудування: Збірник наукових праць Державного НДІ теорії та історії архітектури і містобудування. — К. : НДІТІАМ, 1998. — Вип. 3: На честь Григорія Никоновича Логвина. — 240 с. (Основні друковані праці Г. Н. Логвина, с. 14-19).

У травні 2016 в Олександрії на честь Григорія Логвина було названо вулицю на мікрорайоні Перемога.

Примітки Редагувати

  1. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  2. Брайчевський М. Пам'яті Олени Компан // Історик Олена Компан: матеріали до біографії. Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — С.433-434.
  3. . Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 26 травня 2016. 

Джерела та література Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Логвин Григорій Никонович

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Logvin Grigo rij Ni konovich 9 22 travnya 1910 19100522 s Kosivka nini Oleksandrijskij rajon Kirovogradska oblast 7 bereznya 2001 Kiyiv ukrayinskij mistectvoznavec i arhitektor Grigorij Nikonovich LogvinGrigorij Logvin u 1930 ti rokiNarodivsya 9 22 travnya 1910 1910 05 22 s Kosivka nini Oleksandrijskij rajonPomer 7 bereznya 2001 2001 03 07 90 rokiv m KiyivPohovannya Bajkove kladovisheGromadyanstvo UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist arhitektorVidomij zavdyaki yak mistectvoznavec arhitektor naukovecAlma mater Harkivskij hudozhnij institut Institut inzheneriv komunalnogo gospodarstva Moskovskij arhitekturnij institut derzhavna akademiya Naukovij stupin doktor mistectvoznavstva d Znannya mov rosijska 1 Nagorodi Zasluzhenij arhitektor Ukrayini Pochesnij akademik Ukrayinskoyi akademiyi arhitekturi pochesnij doktor Naukovo doslidnogo institutu teoriyi ta istoriyi arhitekturi i mistobuduvannyaVislovlyuvannya u VikicitatahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Logvin Pochesnij akademik Akademiyi arhitekturi Ukrayini 1992 pochesnij doktor Naukovo doslidnogo institutu teoriyi ta istoriyi arhitekturi i mistobuduvannya 1996 laureat Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 1993 zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 1996 zasluzhenij arhitektor Ukrayini 1999 kandidat arhitekturi 1948 doktor mistectvoznavstva 1969 Batko ukrayinskogo hudozhnika ta pismennika Yuriya Logvina Zmist 1 Zhittyepis 2 Rodina 3 Tvorchij dorobok 4 Pam yat 5 Primitki 6 Dzherela ta literatura 7 PosilannyaZhittyepis Redaguvati nbsp Grigorij Logvin pravoruch u drugomu ryadu z uchasnikami z yizdu molodih aktivistiv 1930 ti roki Narodivsya 22 9 st s travnya 1910 roku v s Kosivka nini Oleksandrijskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti todi Oleksandrijskogo povitu Hersonskoyi guberniyi v selyanskij rodini U 1926 roci zakinchiv semirichnu shkolu v m Oleksandriya 1929 zakinchiv silskogospodarsku shkolu v s Shamivka Znam yanskogo rajonu pislya yakoyi pracyuvav golovnim agrotehnikom zastupnikom golovi i golovoyu kolgospu v s Dmitrivka Znam yanskogo rajonu 1929 1931 1931 1934 student Harkivskogo hudozhnogo institutu 1934 1936 student Harkivskogo institutu inzheneriv komunalnogo gospodarstva HIIKG specialnist arhitektor diplomnij proekt Rekonstrukciya Zaliznovodskogo kurortu 1936 1938 asistent vikladach istoriyi arhitekturi risunku ta zhivopisu arhitektor u proektnij majsterni ta v HIIKG 1938 1941 student Moskovskogo institutu obrazotvorchih mistectv kvalifikaciya hudozhnik 1941 1945 v lavah radyanskoyi armiyi 13 j zapasnij strileckij polk do serpnya 1941 36 j artilerijskij polk do zhovtnya 1945 Z zhovtnya 1945 arhitektor avtor v proektnomu instituti DIProsilbud 1946 1947 aspirant Akademiyi arhitekturi URSR naukovij kerivnik P G Yurchenko Tema kandidatskoyi disertaciyi Arhitekturnyj kompleks v Zimno 1948 arhitektura Svyatogirskogo monastirya v s Zimne na Volini 1958 VAK SRSR zatverdiv G Logvina u vchenomu zvanni starshogo naukovogo spivrobitnika zi specialnosti teoriya ta istoriya arhitekturi Tema doktorskoyi disertaciyi Ukrainskoe iskusstvo Proishozhdenie predvozrozhdeniya 1240 1540 gg 1968 ukrayinske mistectvo XIV XVI stolit oficijni oponenti M K Karger M A Ilyin P O Rappoport Vid 1947 protyagom majzhe 50 rokiv pracyuvav u Naukovo doslidnomu instituti teoriyi ta istoriyi arhitekturi i mistobuduvannya Kiyiv V 1965 roci opublikuvav u gazeti Literaturna Ukrayina stattyu iz zaklikom stvoriti Ukrayinske tovaristvo ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi Ideya bula pidtrimana bagatma vchenimi mitcyami j kulturnimi diyachami yaki utvorili iniciativnu grupu j organizuvali ustanovchij z yizd Tovaristva yakij vidbuvsya 1966 roku 2 Pohovanij 10 bereznya 2001 roku na Bajkovomu kladovishi u Kiyevi Rodina Redaguvati nbsp Rodina Grigoriya Nikonovicha Logvina Sam vin u drugomu ryadu pravoruch V pershomu ryadu jogo malolitnij sin Yurij majbutnij pismennik i hudozhnik Sin ukrayinskij hudozhnik ta pismennik Yurij Logvin Tvorchij dorobok Redaguvati nbsp Grigorij Nikonovich Logvin livoruch z vidomim muzeyeznavcem Ilarionom Svyencickim i svoyim sinom Yuriyem na teritoriyi Lvivskogo muzeyu ukrayinskogo mistectva 1951 1957 avtor rozdiliv Arhitektura Ukrayini periodu formuvannya ukrayinskoyi narodnosti XIV XVII stolit ta Derev yana arhitektura Ukrayini XIV XIX st st u 1 mu tomi Narisiv istoriyi arhitekturi Ukrayinskoyi RSR 1967 avtor rozdilu pro arhitekturu XIV pershoyi polovini XVI stolit v II tomi Istoriyi ukrayinskogo mistectva 1968 avtor analogichnogo rozdilu do VI tomu Vseobshej istorii arhitektury Moskva 1968 vihodit fundamentalna pracya Po Ukrayini Starodavni mistecki pam yatki K Mistectvo 1968 Chlen redkolegiyi ta naukovij redaktor III i IV tomiv ilyustrovanogo dovidnika kataloga Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR K Budivelnik 1983 1986 Redaktor i avtor vstupnogo slova razom iz M P Bazhanom do monografiyi S A Taranushenka Monumentalna derev yana arhitektura Ukrayini K Budivelnik 1976 Inshi monografichni praci za abetkoyu Z glibin Gravyuri ukrayinskih starodrukiv XVI XVIII st Kiyiv Dnipro 1990 Z glibin Davnya knizhkova miniatyura XI XVIII stolit Kiyiv Dnipro 1974 takozh anglijskoyu movoyu 1977 Kiev Po hudozhestvennym pamyatnikam Kieva Ocherk Moskva Iskusstvo 1963 1980 takozh anglijskoyu francuzkoyu nimeckoyu movami 1982 Kievo Pecherskaya lavra Moskva Iskusstvo 1958 Po Ukrayini Starodavni mistecki pam yatki Kiyiv Mistectvo 1968 Sobor Svyatoyi Sofiyi v Kiyevi Kiyiv Mistectvo 2001 Sofiya Kiyivska Kiyiv Mistectvo 1971 takozh rosijskoyu anglijskoyu nimeckoyu francuzkoyu movami Ukraina i Moldaviya Spravochnik putevoditel Moskva Iskusstvo Lejpcig Edicion 1982 1987 Ukrainskie Karpaty Kniga sputnik Moskva Iskusstvo 1973 Ukrainskoe iskusstvo X XVIII veka Moskva Iskusstvo 1963 Ukrayinske mistectvo XIV pershoyi polovini XVIII st Kiyiv Mistectvo 1963 spivavtor L S Milyayeva Ukrayinskij serednovichnij zhivopis Kiyiv Mistectvo 1976 spivavtori L S Milyayeva V I Svyencicka Hudozhnik M G Deregus Naris Kiyiv Mistectvo 1963 Chernigov Novgorod Severskij Gluhov Putivl Moskva Iskusstvo 1980 Chigirin Subotiv Arhitekturno istorichnij naris Kiyiv Vid vo Akademiyi arhitekturi URSR 1954 Pam yat RedaguvatiNa chest G N Logvina vidano Teoriya ta istoriya arhitekturi i mistobuduvannya Zbirnik naukovih prac Derzhavnogo NDI teoriyi ta istoriyi arhitekturi i mistobuduvannya K NDITIAM 1998 Vip 3 Na chest Grigoriya Nikonovicha Logvina 240 s Osnovni drukovani praci G N Logvina s 14 19 U travni 2016 v Oleksandriyi na chest Grigoriya Logvina bulo nazvano vulicyu na mikrorajoni Peremoga 3 Primitki Redaguvati Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Brajchevskij M Pam yati Oleni Kompan Istorik Olena Kompan materiali do biografiyi Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2007 S 433 434 Perejmenuvannya v Oleksandriyi Arhiv originalu za 27 sichnya 2017 Procitovano 26 travnya 2016 Dzherela ta literatura RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Logvin Grigorij NikonovichLogvin N G Logvin Grigorij Nikonovich Arhivovano 14 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 255 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Logvin N G Logvin Grigorij Nikonovich Arhivovano 14 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 T 17 Leg Losh S 585 586 ISBN 978 966 02 7999 5 Gassanova N Akademiya Grigoriya Logvina N Gassanova Obrazotvorche mistectvo 2001 4 S 6 7 Arhivovano 18 veresnya 2020 u Wayback Machine Puchkov A O Filimon znayetsya na girkoti Grigorij Logvin pro ukrayinske mistectvo sutnist arhitekturi i priznachennya lyudini Puchkov A O Mizh navigacijnimi shoglami Profili ukrayinskih mistectvoznavciv arhitektura i vizualne mistectvo Kiev DUH I LITERA 2018 S 197 264 Posilannya RedaguvatiViktor Vecherskij Fenomen dovgozhitelya na nivi ukrayinskogo mistectvoznavstva do 90 richchya Grigoriya Logvina Arhivovano 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Valentina Olijnik Vin napisav enciklopediyu ukrayinskogo mistectva Arhivovano 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Logvin Grigorij Nikonovich amp oldid 39898328