www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лаврівський монастир У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Монастир святого Онуфрія Ла врівський монасти

Лаврівський монастир

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Монастир святого Онуфрія.

Ла́врівський монасти́р — василіянський чоловічий монастир в Україні, у селі Лаврів на Львівщині. Належить Українській греко-католицькій церкві. Заснований у середині XIII ст. Названий на честь святого Онуфрія. Один із найважливіших центрів Західної України. Унікальна пам'ятка культури та національної історії. Сакральний осередок Бойківщини.. За легендою, місце поховання галицько-волинського князя Лева Даниловича.

Лаврівський монастир
Лаврівський монастир у 2011 році
49°23′56″ пн. ш. 22°53′07″ сх. д. / 49.39889° пн. ш. 22.8854861° сх. д. / 49.39889; 22.8854861Координати: 49°23′56″ пн. ш. 22°53′07″ сх. д. / 49.39889° пн. ш. 22.8854861° сх. д. / 49.39889; 22.8854861
Країна  Україна
Конфесія УГКЦ
Єпархія Самбірсько-Дрогобицька єпархія
Орденська приналежність Василіянський Чин святого Йосафата
Будівництво ХІІ — ХІІІ ст.  — 
Настоятель о. Андрій Драган, ЧСВВ
Лаврівський монастир (Україна)
 Лаврівський монастир у Вікісховищі

Назва Редагувати

  • Лаврівський монастир — за місцем розташування
  • Святоонуфріївський монастир, або монастир святого Онуфрія — за іменем патрона.

Історія Редагувати

Згідно з легендою, засновником монастиря був князь Лавр, згаданий у грамоті князя Лева Даниловича 1292 р. Як вважає історик Ігор Мицько, Лавр — чернече ім'я Великого князя Литовського (1264–1268) Войшелка, який у 1255–1257 рр. був ченцем у Преображенському монастирі в Спасі та Онуфріївському в Лаврові.

Лаврівський монастир святого Онуфрія, 2010 р.

Войшелк-Лавр був кумом Лева I Даниловича. У згаданій грамоті, виданій у Перемишлі, Лев пише, що його «дядько» (кум) князь Лавр продав монастир перемиському владиці Антонієві (документ зберігався у монастирській бібліотеці до 1939 року). Тепер відомо, що ця грамота є підробкою початку XVI століття. Але це не заперечує того, що фальсифікат ґрунтувався на справжньому переказі.

Насправді перша документальна згадка про монастир походить з 1407 р.

На архітектуру монастирської церкви свого часу вплинули триконхові з банями та безверхі храми Молдавського князівства.

В Онуфріївській лаврі свого часу зберігалася частина мощей святого Онуфрія. Це було єдине місце зберігання його мощей у Східній Європі (інші частини зберігались у Константинополі, Римі та Брауншвейзі). Мощі були втрачені під час татарських набігів XVI століття.

Лаврівський є найдавнішим монастирем Святого Онуфрія в Україні, з якого цей культ швидко поширився в Галичині (Львів, Підгірці, Добромиль) та далі на схід.

Денис Зубрицький у «Критико-исторической повести временних лет» (1845) розповідає, що 1767 р. всі дерев'яні будівлі Лаврівського монастиря згоріли. Збереглася лише мурована каплиця, у стіні якої знайшли домовини князів (як вважають Лева та Лавра). Тогочасний ігумен о. Волянський, запросивши настоятелів сусідніх монастирів, наказав відкрити цю могилу. Домовини були покриті гру́бою срібною бляхою і прикрашені вишуканою різьбою, на одній із них — викарбувано ім'я Лева. Щоби хтось не присвоїв собі знайденого багатства, срібло таємно переплавили та продали, а на виручені гроші відбудували згорілий монастир. Більшість дослідників уважають цю оповідь легендою. Зокрема, вони вказують на те, що князь Лев помер ченцем, а відтак його мали б поховати як простого смертного — у дерев'яній труні, а не в срібній домовині.

У 1860 році за наказом державної влади під час перебудови храму більшість останків із крипт Онуфріївської церкви були перенесені на цвинтар на горі Святого Івана.

1911 року під керівництвом архітектора священника о. Казимира Мрозовського проводили реконструкцію церкви. Під олійними розписами Мартина Яблонського з 1872 року виявлено інші, значно давніші, виконані темперою, які зображували сцени з життя Христа. Запрошені реставратори спочатку датували їх XVII–XVIII ст. і визнали такими, що не мають значної цінності. Однак Мрозовський далі досліджував їх і прийшов до висновку що насправді розписи слід датувати XV — поч. XVI ст. Ці міркуваня пізніше підтвердив і реставратор К. М. Осінський. Відзначено, що школа і візантійська манера дуже близькі до темперних розписів Ягеллонської («Руської») каплиці на Вавелі. Відомо що останні постали 1470 року і не були єдиними, виконаними цією групою митців у Галичині. На думку тогочасних фахівців лаврівські темперні розписи були дуже цінною пам'яткою на теренах усієї підавстрійської Польщі.

Під час археологічних розкопок 1986 р. (під керівництвом Михайла Рожка) у вівтарній частині храму було виявлено нішу-аркасолію, яка в княжі часи мала виняткове значення. Тут могли зберігатися мощі святого Онуфрія або домовина Лева Даниловича. Але наразі останків князя Лева не вдалося виявити жодній археологічній експедиції.

З історією Лаврівського монастиря святого Онуфрія тісно пов'язаний рід Шептицьких. Митрополит Атаназій Шептицький навчався у Лаврові, а отець Никифор Шептицький був архімандритом Лаврівського монастиря. Андрей Шептицький 1926 р. брав участь у дослідженні фресок церкви святого Онуфрія. У Національному музеї (Львів) зберігається картина роботи митрополита Андрея Шептицького «Пейзаж із Лаврова», на якій відтворено дорогу в селі обабіч монастиря.

Лаврівський монастир — осередок культури й освіти Редагувати

Лаврівський монастир є важливою архітектурною та мистецькою пам'яткою.

Церква св. Онуфрія, яку, очевидно, збудували коштом Лева Даниловича, була однією з перших триконхових церков України, орієнтованих на візантійсько-атонські зразки. Церква характерна центричністю споруди, хрестоподібним планом і розміщенням куполу на точці «золотого перетину». У різні часи поєднувала ознаки стилів: романського, ґотики, ренесансу, бароко, класицизму. Вівтарну частину у формі трилисту (триконху) та простір під куполом археологи датують XIII ст. Планування та техніка зведення храму вказують на майстрів візантійської школи за участю українських.


Під час перебудови 1910–1914 рр. Модест Сосенко віднайшов на стінах церкви під розписом Яблонського (1872) фрески середини XVI ст. Це була унікальна знахідка, бо розписи українських майстрів того періоду, крім Лаврова та Миколаївської церкви у Львові, є лише поза межами України — у Польщі (Люблін, Краків, Сандомир, Посада Риботицька).

Лаврівський монастир був значним центром освіти на Бойківщині. Тут протягом понад 100 років функціонувала зразкова німецькомовна школа (Головна окружна школа, 1788–1911). У 1920-1930-х роках при монастирі працював Василіянський ліцей, який продовжував її традиції.

У Лаврові в XVII ст. постали два нотні ірмолої, один із яких належить перу Йосипа Крейницького, другий — невідомих авторів. Ці рукописи є цінними пам'ятками як рукописної книги, так і духовної української музики. Вони свідчать про те, що в Лаврові у XVII ст. сформували школу хорового співу, композиції, укладання, редагування та переписування нотних книг.

На початку XX ст. при монастирі створили церковний музей, який із роками придбав чималу колекцію ікон XV—XVIII ст. (у тому числі Білинську чудотворну ікону).

У Лаврівському монастирі діяли архів й одна з найбагатших у Галичині бібліотек. В архіві, зокрема, зберігалися грамоти князя Лева, польських королів, писані золотом рукописи, грамоти гетьманів, владик і молдовських господарів. У фондах бібліотеки зберігалися стародруки XVI—XVII ст., а також цінна німецько- та польськомовна періодика XIX—XX століть (монастир передплачував практично всі видання, що виходили в Австро-Угорській імперії).

З метою дослідження історії, архітектури, живопису та архіву Лаврів відвідували відомі діячі України: І. Нечуй-Левицький, Я. Головацький, І. Франко, М. Грушевський, І. Крип'якевич, О. Барвінський, В. Щурат, О. Духнович, А. Шептицький.

Монастир після 1939 року Редагувати

1939 р. архів і бібліотеку Лаврова НКВД-исти вивезли у сусіднє село Стрілки і спалили. Місцеві мешканці сховали деякі ікони, які згодом потрапили до музеїв. У червні 1941 р. монастир був казармою для радянського гарнізону. Тоді знищили більшість господарських приміщень і спустили воду у ставах.

Після Другої світової війни в монастирських приміщеннях створили школу-інтернат для неповносправних дітей, яка проіснувала до 1994 р. У церкві святого Онуфрія в цей час був склад, у дзвіниці зберігали вугілля, в інших приміщеннях діяли сільські школа, бібліотека та клуб.

1990 р. церкву святого Онуфрія передали місцевим парафіянам. 1994 р. відновили монастир. Нині у Лаврівському василиянському монастирі святого Онуфрія служить чотири священики-монахи і один послушник.

25 червня 2011 року, за посередництвом владики Іринея Білика, до Лаврівського монастиря були повернуті мощі св. Онуфрія. Протягом ХІІІ- XV століть мощі святого знаходились у Лаврівському монастирі, але при турецьких навалах були втрачені. Мощі передали завдяки старанням настоятеля Лаврівського монастиря о. Миколая Ковалишина, ЧСВВ. Отже, мощі святого Онуфрія Великого, покровителя породіль, майже через 500 років знову повернулись до Лаврівської обителі назавжди.

Некрополь Лаврова вражає і засвідчує феномен міжконфесійного єднання навколо мощей святого Онуфрія.

Усипальниця Редагувати

Чимало прихильників культу святого Онуфрія, згідно із заповітами, були поховані в Лаврівському монастирі, а не у своїх кафедральних храмах. Першим із них був князь Лев Данилович, за переказами, похований у Лаврові. Однак каплиця, до якої традиція прив'язувала його могилу, виявилася будовою XVII—XVIII ст.

Багато таких поховань збереглося з 2-ї половині XVII ст., часу найбільшого розквіту монастиря. Саме в цей період у його стінах поховали молдавських господарів (князів): Штефана Петричейку (1675) та Костянтина Щербана Басараба (1681), а також єрусалимського патріарха Макарія Лігаріда (1681).

У підземеллях Онуфріївської церкви є некрополь, корені якого сягають ще княжих часів, коли тут перед будівництвом храму був цвинтар. Після прибудови бічних крил у 2-й половині XVII ст. виникли крипти, зокрема, крипта Винницьких у південному крилі. Тут, зокрема, були поховані:

Фотографії (2007 рік) Редагувати

Зауваги Редагувати

  1. відповідно до археологічних даних

Примітки Редагувати

  1. Лаврівський монастир — сакральний осередок Бойківщини [ 3 серпня 2019 у Wayback Machine.] vidviday.ua 12.02.2016
  2. Іванченко Ю. Пастир і будівничий. До 400-річчя Києво-Могилянської академії]. — С. 208.
  3. Мицько І. Королевич Лев Данилович та давній Львів//Галицька брама № 9-10, 2001, -С.20
  4. Wykopaliska pod Przemyślem i malowidła w Ławrowie // Architekt. — 1912. — № 11—12. — S. 129—130.
  5. Войтович 2000.

Бібліографія Редагувати

Монографії Редагувати

Статті Редагувати

  • Мицько, І. Про початки Свято-Онуфріївського монастиря у Лаврові // Лавра (Львів). Т. 6. 1999, С. 31–34.
  • Мицько, І. Де ж могила князя Лева? // Старосамбірщина. Т. 2. 2002, С. 46–48.
  • Роман, єрм. Могила князя Лева і Лаврський некрополь // Лавра. Т. 4. 1999, С. 44–47.

Довідники Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лаврівський монастир
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Monastir svyatogo Onufriya La vrivskij monasti r vasiliyanskij cholovichij monastir v Ukrayini u seli Lavriv na Lvivshini Nalezhit Ukrayinskij greko katolickij cerkvi Zasnovanij u seredini XIII st Nazvanij na chest svyatogo Onufriya Odin iz najvazhlivishih centriv Zahidnoyi Ukrayini Unikalna pam yatka kulturi ta nacionalnoyi istoriyi Sakralnij oseredok Bojkivshini 1 Za legendoyu misce pohovannya galicko volinskogo knyazya Leva Danilovicha Lavrivskij monastirLavrivskij monastir u 2011 roci49 23 56 pn sh 22 53 07 sh d 49 39889 pn sh 22 8854861 sh d 49 39889 22 8854861 Koordinati 49 23 56 pn sh 22 53 07 sh d 49 39889 pn sh 22 8854861 sh d 49 39889 22 8854861Krayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Konfesiya UGKCYeparhiya Sambirsko Drogobicka yeparhiyaOrdenska prinalezhnist Vasiliyanskij Chin svyatogo JosafataBudivnictvo HII HIII st a Nastoyatel o Andrij Dragan ChSVVLavrivskij monastir Ukrayina Lavrivskij monastir u Vikishovishi Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 3 Lavrivskij monastir oseredok kulturi j osviti 4 Monastir pislya 1939 roku 5 Usipalnicya 6 Fotografiyi 2007 rik 7 Zauvagi 8 Primitki 9 Bibliografiya 9 1 Monografiyi 9 2 Statti 9 3 Dovidniki 10 PosilannyaNazva RedaguvatiLavrivskij monastir za miscem roztashuvannya Svyatoonufriyivskij monastir abo monastir svyatogo Onufriya za imenem patrona Istoriya RedaguvatiZgidno z legendoyu zasnovnikom monastirya buv knyaz Lavr zgadanij u gramoti knyazya Leva Danilovicha 1292 r Yak vvazhaye istorik Igor Micko Lavr cherneche im ya Velikogo knyazya Litovskogo 1264 1268 Vojshelka yakij u 1255 1257 rr buv chencem u Preobrazhenskomu monastiri v Spasi ta Onufriyivskomu v Lavrovi nbsp Lavrivskij monastir svyatogo Onufriya 2010 r Vojshelk Lavr buv kumom Leva I Danilovicha U zgadanij gramoti vidanij u Peremishli Lev pishe sho jogo dyadko kum knyaz Lavr prodav monastir peremiskomu vladici Antoniyevi dokument zberigavsya u monastirskij biblioteci do 1939 roku Teper vidomo sho cya gramota ye pidrobkoyu pochatku XVI stolittya Ale ce ne zaperechuye togo sho falsifikat gruntuvavsya na spravzhnomu perekazi Naspravdi persha dokumentalna zgadka pro monastir pohodit z 1407 r Na arhitekturu monastirskoyi cerkvi svogo chasu vplinuli trikonhovi z banyami ta bezverhi hrami Moldavskogo knyazivstva 2 V Onufriyivskij lavri svogo chasu zberigalasya chastina moshej svyatogo Onufriya Ce bulo yedine misce zberigannya jogo moshej u Shidnij Yevropi 3 inshi chastini zberigalis u Konstantinopoli Rimi ta Braunshvejzi Moshi buli vtracheni pid chas tatarskih nabigiv XVI stolittya Lavrivskij ye najdavnishim monastirem Svyatogo Onufriya v Ukrayini z yakogo cej kult shvidko poshirivsya v Galichini Lviv Pidgirci Dobromil ta dali na shid Denis Zubrickij u Kritiko istoricheskoj povesti vremennih let 1845 rozpovidaye sho 1767 r vsi derev yani budivli Lavrivskogo monastirya zgorili Zbereglasya lishe murovana kaplicya u stini yakoyi znajshli domovini knyaziv yak vvazhayut Leva ta Lavra Togochasnij igumen o Volyanskij zaprosivshi nastoyateliv susidnih monastiriv nakazav vidkriti cyu mogilu Domovini buli pokriti gru boyu sribnoyu blyahoyu i prikrasheni vishukanoyu rizboyu na odnij iz nih vikarbuvano im ya Leva Shobi htos ne prisvoyiv sobi znajdenogo bagatstva sriblo tayemno pereplavili ta prodali a na virucheni groshi vidbuduvali zgorilij monastir Bilshist doslidnikiv uvazhayut cyu opovid legendoyu Zokrema voni vkazuyut na te sho knyaz Lev pomer chencem a vidtak jogo mali b pohovati yak prostogo smertnogo u derev yanij truni a ne v sribnij domovini U 1860 roci za nakazom derzhavnoyi vladi pid chas perebudovi hramu bilshist ostankiv iz kript Onufriyivskoyi cerkvi buli pereneseni na cvintar na gori Svyatogo Ivana 1911 roku pid kerivnictvom arhitektora svyashennika o Kazimira Mrozovskogo provodili rekonstrukciyu cerkvi Pid olijnimi rozpisami Martina Yablonskogo z 1872 roku viyavleno inshi znachno davnishi vikonani temperoyu yaki zobrazhuvali sceni z zhittya Hrista Zaprosheni restavratori spochatku datuvali yih XVII XVIII st i viznali takimi sho ne mayut znachnoyi cinnosti Odnak Mrozovskij dali doslidzhuvav yih i prijshov do visnovku sho naspravdi rozpisi slid datuvati XV poch XVI st Ci mirkuvanya piznishe pidtverdiv i restavrator K M Osinskij Vidznacheno sho shkola i vizantijska manera duzhe blizki do tempernih rozpisiv Yagellonskoyi Ruskoyi kaplici na Vaveli Vidomo sho ostanni postali 1470 roku i ne buli yedinimi vikonanimi ciyeyu grupoyu mitciv u Galichini Na dumku togochasnih fahivciv lavrivski temperni rozpisi buli duzhe cinnoyu pam yatkoyu na terenah usiyeyi pidavstrijskoyi Polshi 4 Pid chas arheologichnih rozkopok 1986 r pid kerivnictvom Mihajla Rozhka u vivtarnij chastini hramu bulo viyavleno nishu arkasoliyu yaka v knyazhi chasi mala vinyatkove znachennya Tut mogli zberigatisya moshi svyatogo Onufriya abo domovina Leva Danilovicha Ale narazi ostankiv knyazya Leva ne vdalosya viyaviti zhodnij arheologichnij ekspediciyi Z istoriyeyu Lavrivskogo monastirya svyatogo Onufriya tisno pov yazanij rid Sheptickih Mitropolit Atanazij Sheptickij navchavsya u Lavrovi a otec Nikifor Sheptickij buv arhimandritom Lavrivskogo monastirya Andrej Sheptickij 1926 r brav uchast u doslidzhenni fresok cerkvi svyatogo Onufriya U Nacionalnomu muzeyi Lviv zberigayetsya kartina roboti mitropolita Andreya Sheptickogo Pejzazh iz Lavrova na yakij vidtvoreno dorogu v seli obabich monastirya Lavrivskij monastir oseredok kulturi j osviti RedaguvatiLavrivskij monastir ye vazhlivoyu arhitekturnoyu ta misteckoyu pam yatkoyu Cerkva sv Onufriya yaku ochevidno zbuduvali koshtom Leva Danilovicha bula odniyeyu z pershih trikonhovih cerkov Ukrayini oriyentovanih na vizantijsko atonski zrazki Cerkva harakterna centrichnistyu sporudi hrestopodibnim planom i rozmishennyam kupolu na tochci zolotogo peretinu U rizni chasi poyednuvala oznaki stiliv romanskogo gotiki renesansu baroko klasicizmu Vivtarnu chastinu u formi trilistu trikonhu ta prostir pid kupolom arheologi datuyut XIII st Planuvannya ta tehnika zvedennya hramu vkazuyut na majstriv vizantijskoyi shkoli za uchastyu ukrayinskih Pid chas perebudovi 1910 1914 rr Modest Sosenko vidnajshov na stinah cerkvi pid rozpisom Yablonskogo 1872 freski seredini XVI st Ce bula unikalna znahidka bo rozpisi ukrayinskih majstriv togo periodu krim Lavrova ta Mikolayivskoyi cerkvi u Lvovi ye lishe poza mezhami Ukrayini u Polshi Lyublin Krakiv Sandomir Posada Riboticka Lavrivskij monastir buv znachnim centrom osviti na Bojkivshini Tut protyagom ponad 100 rokiv funkcionuvala zrazkova nimeckomovna shkola Golovna okruzhna shkola 1788 1911 U 1920 1930 h rokah pri monastiri pracyuvav Vasiliyanskij licej yakij prodovzhuvav yiyi tradiciyi U Lavrovi v XVII st postali dva notni irmoloyi odin iz yakih nalezhit peru Josipa Krejnickogo drugij nevidomih avtoriv Ci rukopisi ye cinnimi pam yatkami yak rukopisnoyi knigi tak i duhovnoyi ukrayinskoyi muziki Voni svidchat pro te sho v Lavrovi u XVII st sformuvali shkolu horovogo spivu kompoziciyi ukladannya redaguvannya ta perepisuvannya notnih knig Na pochatku XX st pri monastiri stvorili cerkovnij muzej yakij iz rokami pridbav chimalu kolekciyu ikon XV XVIII st u tomu chisli Bilinsku chudotvornu ikonu U Lavrivskomu monastiri diyali arhiv j odna z najbagatshih u Galichini bibliotek V arhivi zokrema zberigalisya gramoti knyazya Leva polskih koroliv pisani zolotom rukopisi gramoti getmaniv vladik i moldovskih gospodariv U fondah biblioteki zberigalisya starodruki XVI XVII st a takozh cinna nimecko ta polskomovna periodika XIX XX stolit monastir peredplachuvav praktichno vsi vidannya sho vihodili v Avstro Ugorskij imperiyi Z metoyu doslidzhennya istoriyi arhitekturi zhivopisu ta arhivu Lavriv vidviduvali vidomi diyachi Ukrayini I Nechuj Levickij Ya Golovackij I Franko M Grushevskij I Krip yakevich O Barvinskij V Shurat O Duhnovich A Sheptickij Monastir pislya 1939 roku Redaguvati1939 r arhiv i biblioteku Lavrova NKVD isti vivezli u susidnye selo Strilki i spalili Miscevi meshkanci shovali deyaki ikoni yaki zgodom potrapili do muzeyiv U chervni 1941 r monastir buv kazarmoyu dlya radyanskogo garnizonu Todi znishili bilshist gospodarskih primishen i spustili vodu u stavah Pislya Drugoyi svitovoyi vijni v monastirskih primishennyah stvorili shkolu internat dlya nepovnospravnih ditej yaka proisnuvala do 1994 r U cerkvi svyatogo Onufriya v cej chas buv sklad u dzvinici zberigali vugillya v inshih primishennyah diyali silski shkola biblioteka ta klub 1990 r cerkvu svyatogo Onufriya peredali miscevim parafiyanam 1994 r vidnovili monastir Nini u Lavrivskomu vasiliyanskomu monastiri svyatogo Onufriya sluzhit chotiri svyasheniki monahi i odin poslushnik 25 chervnya 2011 roku za poserednictvom vladiki Irineya Bilika do Lavrivskogo monastirya buli povernuti moshi sv Onufriya Protyagom HIII XV stolit moshi svyatogo znahodilis u Lavrivskomu monastiri ale pri tureckih navalah buli vtracheni Moshi peredali zavdyaki starannyam nastoyatelya Lavrivskogo monastirya o Mikolaya Kovalishina ChSVV Otzhe moshi svyatogo Onufriya Velikogo pokrovitelya porodil majzhe cherez 500 rokiv znovu povernulis do Lavrivskoyi obiteli nazavzhdi Nekropol Lavrova vrazhaye i zasvidchuye fenomen mizhkonfesijnogo yednannya navkolo moshej svyatogo Onufriya Usipalnicya RedaguvatiChimalo prihilnikiv kultu svyatogo Onufriya zgidno iz zapovitami buli pohovani v Lavrivskomu monastiri a ne u svoyih kafedralnih hramah Pershim iz nih buv knyaz Lev Danilovich za perekazami pohovanij u Lavrovi Odnak kaplicya do yakoyi tradiciya priv yazuvala jogo mogilu viyavilasya budovoyu XVII XVIII st 5 Bagato takih pohovan zbereglosya z 2 yi polovini XVII st chasu najbilshogo rozkvitu monastirya Same v cej period u jogo stinah pohovali moldavskih gospodariv knyaziv Shtefana Petrichejku 1675 ta Kostyantina Sherbana Basaraba 1681 a takozh yerusalimskogo patriarha Makariya Ligarida 1681 U pidzemellyah Onufriyivskoyi cerkvi ye nekropol koreni yakogo syagayut she knyazhih chasiv koli tut pered budivnictvom hramu buv cvintar Pislya pribudovi bichnih kril u 2 j polovini XVII st vinikli kripti zokrema kripta Vinnickih u pivdennomu krili Tut zokrema buli pohovani Kiyivski mitropoliti pravoslavnij Antonij unijnij Yurij Vinnicki Peremiski greko katolicki yepiskopi Inokentij Vinnickij Yeronim Ustrickij bagato shlyahtichiv zokrema vojskij strijskij Pavlo Komarnickij odin z zhertvodavciv monastirya Fotografiyi 2007 rik Redaguvati nbsp nbsp nbsp nbsp Zauvagi Redaguvati vidpovidno do arheologichnih danihPrimitki Redaguvati Lavrivskij monastir sakralnij oseredok Bojkivshini Arhivovano 3 serpnya 2019 u Wayback Machine vidviday ua 12 02 2016 Ivanchenko Yu Pastir i budivnichij Do 400 richchya Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi S 208 Micko I Korolevich Lev Danilovich ta davnij Lviv Galicka brama 9 10 2001 S 20 Wykopaliska pod Przemyslem i malowidla w Lawrowie Architekt 1912 11 12 S 129 130 Vojtovich 2000 Bibliografiya RedaguvatiMonografiyi Redaguvati Vojtovich L Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st Lviv Institut ukrayinoznavstva 2000 Statti Redaguvati Micko I Pro pochatki Svyato Onufriyivskogo monastirya u Lavrovi Lavra Lviv T 6 1999 S 31 34 Micko I De zh mogila knyazya Leva Starosambirshina T 2 2002 S 46 48 Roman yerm Mogila knyazya Leva i Lavrskij nekropol Lavra T 4 1999 S 44 47 Dovidniki Redaguvati Vortman D Ya Onufriyivskij Lavrivskij monastir Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 599 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Shved M Pogranichnij O De pokoyatsya ostanki galickogo volodarya Leva I Danilovicha Arhivovano 24 lipnya 2008 u Wayback Machine Postup 15 veresnya 2001 Lawrow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 613 pol Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lavrivskij monastir nbsp Portal Arhitektura Lavrivskij monastir Svyatogo Onufriya ChSVV Lavrivskij monastir sv Onufriya Arhivovano 17 sichnya 2012 u Wayback Machine Palomnicka storinka Lavrivskogo monastirya sv Onufriya u Facebook Arhivovano 9 kvitnya 2019 u Wayback Machine Obitel knyazya Leva Lavrivskij monastir video Arhivovano 18 chervnya 2022 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lavrivskij monastir amp oldid 36861799