Крапка з комою

Кра́пка з ко́мою, або сере́дник (;), — розділовий знак, проміжний між комою та крапкою.

; Пунктуація
апостроф (' , ’) дужки ([ ], ( ), { }, ⟨ ⟩) двокрапка (:) кома (,) тире (‒, –, —, ―) три крапки (…, …) знак оклику (!) крапка (.) дефіс (-, ‐) знак питання (?) лапки (« », “ ”, „ “) крапка з комою (;) Скісна риска (/) Розділювачі пробіл ( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣) інтерпункт (·) Основні друкарські знаки амперсанд (&) равлик (@) зірочка (*) обернена скісна риска (\) маркер списку (•) циркумфлекс (^) макрон (¯) хрестик (†, ‡) символ градуса (°) перевернутий знак оклику (¡) перевернутий знак питання (¿) октоторп (#) символ номера (№) порядковий індикатор (º, ª) відсоток (%) проміле (‰) базисний пункт (‱) символ абзацу (¶) штрих (′, ″, ‴) символ параграфа (§) тильда (~) підкреслення (_) вертикальна риска (|, ¦) Інтелектуальна власність знак охорони авторського права (©) символ правової охорони товарного знаку (®) символ знаку обслуговування (℠) знак охорони суміжних прав для фонограми (℗) символ товарного знаку (™) Символи валют символ валюти (¤) символи валют ₳ ฿ ฿ ₵ ¢ ₡ ₢ R$ ₠ $ ₫ ৳ ₯ € £ ƒ ₣ ₲ ₴ ₭ ℳ ₥ ₦ ₧ ₱ ₰ £ ₨ ₪ ₮ ₩ ¥ ៛
п о р

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Середник (значення).

Історія

Вперше введена італійським друкарем Альдом Мануцієм (Aldo Pio Manuzio), що використав її для розподілу протилежних слів і незалежних частин складносурядних речень. Сам знак було запозичене з нот Григоріанських співів. Шекспір вже використав крапку з комою у своїх сонетах.

Назва знаку «середник» з'явилася у «Руській граматиці» 1893 року Степана Смаль-Стоцького та Теодором Ґартнером, згодом набуло поширення запозичене з російської «крапка з комою» (рос. точка с запятой).

В українській мові

В українській мові ставиться між частинами складносурядного речення, якщо вони дуже поширені або далекі за змістом.

Інше використання

У мовах програмування середник розділяє оператори програми.

Середник також використовують як частину смайла, що означає підморгування «(-_-;)» чи суму «(;_;)».

Джерела

• Український правопис 2015 [ 9 листопада 2020 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Середник [ 4 червня 2019 у Wayback Machine.]. Офіційний сайт Української мови
2. Truss, Lynn (2004). Eats, Shoots & Leaves: The Zero Tolerance Approach to Punctuation. New York: Gotham Books. с. 111. ISBN 1-59240-087-6. 
3. Карати не можна милувати: історія походження розділових знаків [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.] «BBC»
4. Наталія Андрощук. Формування пунктуаційної системи сучасної української мови та її відображення в правописних джерелах. [ 22 грудня 2018 у Wayback Machine.] Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. — Луцьк: Вежа, 1996. № 22(271)
5. Юрій Шевельов. «Внесок Галичини у формування української літературної мови» [ 15 лютого 2019 у Wayback Machine.]
6. С. В. Шевчук. Українська мова за професійним спрямуванням: підручник [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.] / С. В. Шевчук, І. В. Клименко. — 2-ге вид., випр. і допов. — Київ: Алерта, 2011. — 694 c.