Пробіл Пробíл 1 незаповнене місце між словами рядками і т ін у друкованому тексті У комп ютерній термінології пропуск не

Пробíл — незаповнене місце між словами, рядками і т. ін. у друкованому тексті. У комп'ютерній термінології пропуск — незаповнене нічим місце між буквами або буквами та іншими знаками.

Пунктуація

Розділювачі

апостроф	(' , ’)
дужки	([ ], ( ), { }, ⟨ ⟩)
двокрапка	(:)
кома	(,)
тире	(‒, –, —, ―)
три крапки	(…, …)
знак оклику	(!)
крапка	(.)
дефіс	(-, ‐)
знак питання	(?)
лапки	(« », “ ”, „ “)
крапка з комою	(;)
Скісна риска	(/)
пробіл	( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣)
інтерпункт	(·)
Основні друкарські знаки
амперсанд	(&)
равлик	(@)
зірочка	(*)
обернена скісна риска	(\)
маркер списку	(•)
циркумфлекс	(^)
макрон	(¯)
хрестик	(†, ‡)
символ градуса	(°)
перевернутий знак оклику	(¡)
перевернутий знак питання	(¿)
октоторп	(#)
символ номера	(№)
порядковий індикатор	(º, ª)
відсоток	(%)
проміле	(‰)
базисний пункт	(‱)
символ абзацу	(¶)
штрих	(′, ″, ‴)
символ параграфа	(§)
тильда	(~)
підкреслення	(_)
вертикальна риска	(\|, ¦)
Інтелектуальна власність
знак охорони авторського права	(©)
символ правової охорони товарного знаку	(®)
символ знаку обслуговування	(℠)
знак охорони суміжних прав для фонограми	(℗)
символ товарного знаку	(™)
Символи валют
символ валюти	(¤)
символи валют
₳ ฿ ฿ ₵ ¢ ₡ ₢ R$ ₠ $ ₫ ৳ ₯ € £ ƒ ₣ ₲ ₴ ₭ ℳ ₥ ₦ ₧ ₱ ₰ £ ₨ ₪ ₮ ₩ ¥ ៛

У типографії «вставити пропуск» означає «вставити клинець між двома словами». При натисканні на клинець, він розширювався і затискав набране слово, фіксуючи його. Регулюючи глибину натискання на машині, можна регулювати й ширину між словами, т. зв. «рівень білого (незаповненого паперу) в тексті», що називається вирівнюванням (слів у рядку).

У комп'ютерному кодуванні символів існує звичайний пропуск загального призначення (символ Unicode U+0020), його ширина залежить від шрифту. Окрім цього існують пропуски з визначеною шириною. Таблицю з різними символами пропусків можна переглянути в англійській статті про пропуск.

Нерозривний пропуск — елемент комп'ютерного кодування текстів. Відбивається всередині рядка як звичайний пропуск, але не дозволяє програмам верстки і друку розірвати в цьому місці рядок. Використовується для автоматизації верстки, правила якої наказують уникати розриву рядків у відомих випадках.

Спеціальний клиноподібний набірний елемент у типографському наборі, що слугує для утворення пропусків (а також абзаців, розрядки), називають шпацією. У набірних автоматах (напр. Linotype) шпаціями вирівнюють слова в рядку («регулюють рівень білого в тексті»).

Правила встановлення пропусків

Згідно з правилами українського правопису^{[джерело?]}, пропуск ставлять:

Між словами;
Перед і після тире;
Між групами в три цифри в багатозначних числах;
Між цифрами для позначення суми і знаком валюти (наприклад, 500 $);
Між символом № і цифрами.

Пропуск не ставлять:

Перед крапкою, комою, знаком оклику й знаком питання;
Перед дефісом і після нього;
Між дужками і текстом чи цифрами в них;
У складених номерах між цифровим і літерним позначенням (наприклад, 16а).

Див. також

Примітки

Пробіл // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Darkskynet (14 вересня 2011). How mechanical typesetting works (Intertype, Linotype, Hot Metal). Процитовано 16 жовтня 2017.
Шпація // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
NationalPrintMuseum (15 квітня 2013). Linotype. Процитовано 16 жовтня 2017.
ДСТУ 3018–95 Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення. — Київ: Держстандарт України, 1995. — С. 5.

Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Пробіл // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Darkskynet (14 вересня 2011). How mechanical typesetting works (Intertype, Linotype, Hot Metal). Процитовано 16 жовтня 2017.

[3] Шпація // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[4] NationalPrintMuseum (15 квітня 2013). Linotype. Процитовано 16 жовтня 2017.

[ДСТУ_3018–95-5] ДСТУ 3018–95 Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення. — Київ: Держстандарт України, 1995. — С. 5.