Двокра́пка (:) — розділовий знак у вигляді двох розташованих одна над іншою крапок (:), вживаний, щоб зазначити, що частина тексту після нього пов'язана причинами, поясненнями і іншими смисловими стосунками з частиною тексту перед ним.
У математиці двокрапка є одним з можливих позначень операції ділення (при цьому симетрично відбивається з обох сторін); в іншому значенні відокремлює знак відображення та його область визначення і безліч значень: запис f: A → B означає, що функція f відображає A на B (при цьому пробіл ставиться тільки після двокрапки).
У фонетичній транскрипції двокрапка після знака звука означає його довготу (в цьому значенні вона скоріше є акцентованим знаком).
Історія вживання
Двокрапка поряд з іншими розділовими знаками у давнину вживалася для відокремлення слів і відрізків тексту один від одного. У «Грамматіці словенскій» Лаврентія Зизанія (1596) двокрапка вживається у значенні, близькому до сучасної крапки з комою, а Мелетій Смотрицький у своїй «Грамматіки славенский правилное Синтагма» (1619) називає його «двоєточієм». У «Российской грамматике» М. Ломоносова (1755) вже сформульовано вживання двокрапки у значенні, близькому до сучасного.
В українській мові
Згідно з сучасними правилами українського правопису, двокрапка ставиться, якщо перед однорідними членами речення стоїть узагальнювальне слово або словосполучення, що вказує на перелік, то перед першим однорідним членом або словом, яке до нього відноситься, ставиться двокрапка:
Двокрапка ставиться перед однорідними членами речення й тоді, коли нема узагальнювального слова, якщо тільки перед переліком робиться попереджувальна пауза, а однорідні члени речення читаються з перелічувальною інтонацією:
Двокрапка ставиться між двома реченнями, що входять до складу безсполучникового складного речення, якщо друге речення розкриває зміст першого речення в цілому або одного з його членів, а також указує на причину того, про що йдеться в першому реченні:
В англійській мові
В англійській мові двокрапка (англ. colon) вживається у таких випадках:
- перед переліченими однорідними членами, яким передує узагальнене слово:
- My sister finds all school subjects easy: French, history, maths, everything. (Моя сестра вважає легкими всі шкільні предмети: французьку мову, математику, історію та всі інші.). При цьому, двокрапка не вживається, якщо узагальнене слово стоїть після перелічених однорідних членів. У такому випадку ставиться тире.
- перед другим реченням, якщо воно роз'яснює, розширює чи уточнює те, що було сказано у першому реченні:
- His refusal did not surprise me: I had expected it. (Його відмова мене не здивувала: я чекав цього.)
- після слів автора перед прямою мовою, яка являє собою довгий текст;
- перед переліченням, яке подається списком:
- Please, send the following items:
- birth certificate;
- passport;
- correct fee.
(Будь ласка, надішліть наступне:
- свідоцтво про народження;
- паспорт;
- необхідну суму грошей.
- Please, send the following items:
- після слів, що вводять цитату:
- In the words of Oscar Wilde: «I can resist anything except temptation.» (Як сказав Оскар Уайльд, «Я можу протистояти кому завгодно, крім спокуси»)
- у заголовках для відокремлення основного заголовку від підзаголовку.
- Punctuation: Colon (Пунктуація: Двокрапка)
Джерела
- Український правопис 2015 [ 9 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Література
- А. А. Бурячок. Двокрапка // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
- Найголовніші правила пунктуації // Український правопис. — К.: Наук. думка, 2012. — С. 151—185. [ 13 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Український правопис. Розділ 5. Найголовніші правила пунктуації [ 13 лютого 2012 у Wayback Machine.]