www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кокошник У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна архітектура Коко шник традиційний жіночий головний убір в

Кокошник

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кокошник (архітектура).

Коко́шник — традиційний жіночий головний убір в Росії, шапочка з високим оздобленим щитком над чолом. Переважно був святковим убором, який носили заміжні жінки. Форма щитка та додаткові деталі оздоблення різнилися. Вийшов з ужитку в XIX ст., проте набув статусу своєрідного символа Росії та стереотипного російського одягу.

Жінка в кокошнику на картині Костянтина Маковського, початок 1880-х рр.

Походження назви Редагувати

Слово «кокошник» вперше зустрічається в документах XVI століття, і на думку Макса Фасмера, походить від застарілого російського кокошь («півень», «курка») — за формою, яка часто нагадує гребінь півня чи курки.

Будова Редагувати

Гостроверхий кокошник зразка Галичського району Костромської губернії. Малюнок 1838 р.

Кокошник являв собою шапочку, що цілком накривала волосся. Виготовлявся з проклеєного полотна, картону, загорнених у шовк, атлас, оксамит, парчу. Над чолом містилося очілля (рос. очелье) — найпомітніша частина кокошника у вигляді заокругленої чи загостреної вгорі пластини, що прикрашалася облямівками галунами, срібною чи золотою вишивкою, перлами, кольоровим склом, коштовним камінням. Ця деталь убору також відома як гребінь. У деяких місцевостях кокошник мав циліндричну форму, нагадуючи кічку, але на відміну від цього головного убору був суцільним, а не розділеним на частини; називався «капок».

На кокошник накидалася фата, розшитий рушник або хустка. Позаду міг додаватися «хвіст» зі стрічок та підпотиличник (подзатыльник) — шматок тканини чи сітка, що закриває шию та спадає на спину. Псковські та почасти тверські кокошники прикрашалися «шишками».

Кокошники різних регіонів різняться за формою, а особливо за формою очілля. В Каргопольському повіті Олонецької губернії кокошник робили у формі шапочки з витягнутим вперед очіллям і лопатями, які закривали вуха; на лоб спускалася поднизь — нитка чи сітка з рубаного перламутру. Вологодський кокошник, відомий як «сборник», відрізнявся численними збірками над очіллям. Архангельський кокошник мав жорстку овальну форму з рясним декором нагорі, а очілля виступало вперед і не мало додаткових прикрас. У Новгородській і Тверській губерніях кокошник формою нагадував шолом і мав відповідну південноросійську назву — «шеломок». Кокошник Курської та Орловської губерній особливий двома паралельними гребенями. Такий же тип зустрічався в південноросійських колоністів Харківської та Катеринославської губерній. У Дмитрієвському уїзді користувалися особливим кокошником, гребінь якого розміщувався уздовж голови. В районі Нижнього Новгорода, Костроми, Казані, почасти Пермі, очілля мало трикутну форму, загострюючись вгорі. На півдні Сибіру верх гребеня був нахилений вперед, такий кокошник називався «наклон», «наклонка» чи «наклонная».

Традиції носіння Редагувати

Кокошники одягалися для вінчання та на свята. Їх могли носити тільки заміжні жінки, здебільшого до народження першої дитини. Дівчата носили подібні прикраси — вінці чи коруни, відкриті вгорі (такі, що не покривали волосся). Багато прикрашені кокошники передавалися в спадок.

Історія Редагувати

Жінка в кокошнику. Уфимська губернія, 1911 р.

Ранні кокошники, як відзначав Борис Рибаков, своєю будовою часто аналогічні княжим діадемам Київської Русі XII—XIII ст. Дмитро Зеленін вважав, що кокошники споріднені з «сороками» — головними уборами, що мають поперечний гребінь від вуха до вуха. Можливо, кокошники виникли як окремі убори, що носилися поверх «сороки».

Убір, подібний на кокошник з гребенем-німбом, було знайдено в Кошибеєвському могильнику Тамбовської губернії, він датується VII ст. Олександр Спицин характеризував його як схожий на «сороку», не називаючи проте кокошником. Дмитро Зеленін також схилявся до думки, що знахідка не є кокошником, а подібні на неї кокошники, відомі з XVIII—XIX ст. — це спрощення уборів, які мали гребінь складнішої форми.

Найдавніші прикраси руських простолюдинів, схожі на кокошники, знайдені в Дорогобужі (сучасна Смоленська область Росії) та датуються XI ст. Нижній край давніх кокошників у районі скронь прикрашався кільцями, можливо аналогічними давньоруським прикрасам «усе́рязям». В XVI—XVII ст. кокошники доповнювалися «ря́снами» — відомими з давньоруських часів елементами жіночих головних уборів, що були декоративними залізними чи бісерними стрічками, котрі звисали з них. «Рясна» в свою чергу прикрашалися «пушка́ми» — жмутками лебединого чи гусиного пуху.

Кокошники з трикутним очіллям мали значне поширення, що до XIX ст. звузилося до районів Нижнього Новгорода, Костроми, Казані та Пермі. Такий тип цього головного убору запозичив фінський народ комі, надавши власної особливості — гребінь частіше лежав на голові, а не стояв, і нагадував козирок, нижня частина якого була орнаментована.

Місцями носіння кокошників насаджувалося для боротьби з «рогатими» кічками, що не схвалювалися церквою. В північних росіян кокошник упродовж XIX ст. майже цілком витіснив «сороку» в ході агресивної культурної експансії московської культури. Місцями кокошниками стали називати ту ж «сороку». На думку Дмитра Зеленіна, за зразком кокошника, принесеним російськими колоністами, сформувався один з різновидів українського очіпка — «сідлоподібний очіпок», прикрашений двома гребенями, адже гребені як прикраси в цілому чужі українським уборам.

У XIX ст. кокошники стали майже цілковито селянським убором. Міщанки і купчихи, котрі дотримувалися традиційної культури, ще одягали їх у першій половині XIX ст. Традиційні кокошники з вивищеним очіллям здобули поширення на російських землях на сході, півночі та заході від Москви. В південних же губерніях кокошники нагадували кічку, не маючи такого вираженого очілля. Загалом, упродовж XIX ст. кокошники витіснялися хустками та міськими капелюшками. Паралельно серед російського дворянства кокошник перетворився на деталь карнавальних костюмів.

На початку XX ст. російські імігранти принесли на Захід моду «а-ля рос», частиною якої став кокошник. У 1920-1930-і роки кокошник пережив сплеск світової слави, коли його використовували в модних костюмах і як деталь весільного одягу. Французька модельєрка Жанна Ланвен випускала колекцію капелюхів у вигляді стилізованих кокошників, а дім «Огюст Боназ» у 1920-і налагодив виробництво кокошників з пластмаси. За радянської епохи кокошник став популярним елементом одягу персонажок вистав і фільмів за казковими сюжетам.

З часом назва «кокошник» стала вживатися на позначення широкого набору вінців з високим гребенем, і в сучасності «кокошниками» нерідко помилково називають будь-який напівкруглий головний убір. У масовій культурі кокошник перетворився на елемент кічу, частину сценічних псевдоросійських костюмів. Водночас він набув статусу символу Росії та стереотипного російського одягу.

Символіка Редагувати

Власне кокошник має небесну символіку, зображення сонця та птахів. Стрічки («рясни»), що спускалися від кокошника, символізують дощ. Кокошники XV—XIX ст., аналогічно до давньоруських княжих діадем, часто мали п'ять або сім зубців, у яких зображалися міфологічні фігури. Така деталь, як «шишки» можливо аналогічна за значенням до «шишок» на українських короваях, символізуючи плодючість.

Інші значення Редагувати

У російській архітектурі XIX ст. кокошником також називали декоративну закомару (напівкругле чи коловидне звершення зовнішньої стіни будівлі, що закриває собою внутрішнє склепіння й повторює криву його обрису), що формою нагадувала головний убір.

Жіночі головні убори знаті, поширені на території Київської Русі, також іноді називаються кокошниками, хоча фактично ними не були. Так, Борис Рибаков зазначав: «Діадеми, цілком вірогідно, завершали вгорі своєрідний кокошник — „вінець городчатий“, розшитий в решті частин візерунком з дрібних бляшок».

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

  • Діадема — загальна назва начільних прикрас.
  • Очіпок — традиційний український головний убір.
  • Кіка — традиційний російський головний убір.
  • Сорока — традиційний російський головний убір.

Примітки Редагувати

  1. Кокошник // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
  2. ↑ Беловинский, Леонид (2003). (рос.). ОЛМА Медиа Групп. с. 339. ISBN 978-5-224-04008-7. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021. 
  3. ↑ Романовская, Марина Борисовна (2010). (рос.). Алетейя. с. 165. ISBN 978-5-91419-265-2. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021. 
  4. ↑ . diderix.petergen.com. Архів оригіналу за 29 вересня 2009. Процитовано 10 жовтня 2021. 
  5. ↑ Беловинский, Леонид (2003). (рос.). Вузовская книга. с. 88. ISBN 978-5-9502-0035-9. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021. 
  6. Т. А. Терешкович. Мода в одежде и аксессуарах. Словарь-справочник. Ростов-на-Дону, 2008, с. 125—126
  7. Гуляев, Очерки южной Сибири, 127
  8. Рыбаков, Борис (1987). Язычество древней Руси. Москва: Наука. с. 568. 
  9. Матеріалы по археологіи Россіи, издаваемые И. Археологическою Комиссіею. № 25. Древности бассейновъ рекъ Оки и Камы, въ обработke А. А. Спицына. Вып. рис 7 и 19 стр. 14 и 58
  10. Рыбаков, Борис (1987). Язычество древней Руси. Москва: Наука. с. 519–521. 
  11. (рос.). Слово/Slovo. 2009. с. 9. ISBN 978-5-387-00099-7. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021. 
  12. ↑ Соколова, Алла (1 лютого 2018). (рос.). Litres. ISBN 978-5-457-88185-3. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021. 
  13. Калашникова, Наталья (2002). (рос.). Сварог И К. с. 51. ISBN 978-5-93070-041-1. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021. 
  14. Хомякова, Юлия (17 червня 2021). (рос.). Litres. ISBN 978-5-04-344511-7. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021. 
  15. . slavmoda.com. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021. 
  16. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021. 
  17. Ницца, Ника (27 грудня 2020). (рос.). Litres. ISBN 978-5-04-320731-9. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021. 
  18. . kazved.ru (рос.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021. 
  19. Рыбаков, Борис (1987). Язычество древней Руси. Москва: Наука. с. 767. 
  20. Рыбаков, Борис (1987). Язычество древней Руси. Москва: Наука. с. 566. 
  21. (рос.). Litres. 5 вересня 2017. с. 518. ISBN 978-5-04-042669-0. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021. 
  22. Рыбаков, Борис (1987). Язычество древней Руси. Москва: Наука. с. 563–564. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kokoshnik arhitektura Koko shnik tradicijnij zhinochij golovnij ubir v Rosiyi shapochka z visokim ozdoblenim shitkom nad cholom Perevazhno buv svyatkovim uborom yakij nosili zamizhni zhinki Forma shitka ta dodatkovi detali ozdoblennya riznilisya Vijshov z uzhitku v XIX st prote nabuv statusu svoyeridnogo simvola Rosiyi ta stereotipnogo rosijskogo odyagu Zhinka v kokoshniku na kartini Kostyantina Makovskogo pochatok 1880 h rr Zmist 1 Pohodzhennya nazvi 2 Budova 3 Tradiciyi nosinnya 4 Istoriya 5 Simvolika 6 Inshi znachennya 7 Galereya 8 Div takozh 9 Primitki 10 PosilannyaPohodzhennya nazvi RedaguvatiSlovo kokoshnik vpershe zustrichayetsya v dokumentah XVI stolittya i na dumku Maksa Fasmera pohodit vid zastarilogo rosijskogo kokosh piven kurka za formoyu yaka chasto nagaduye grebin pivnya chi kurki 1 Budova Redaguvati nbsp Gostroverhij kokoshnik zrazka Galichskogo rajonu Kostromskoyi guberniyi Malyunok 1838 r Kokoshnik yavlyav soboyu shapochku sho cilkom nakrivala volossya 2 Vigotovlyavsya z prokleyenogo polotna kartonu zagornenih u shovk atlas oksamit parchu 3 Nad cholom mistilosya ochillya ros ochele najpomitnisha chastina kokoshnika u viglyadi zaokruglenoyi chi zagostrenoyi vgori plastini sho prikrashalasya oblyamivkami galunami sribnoyu chi zolotoyu vishivkoyu perlami kolorovim sklom 2 koshtovnim kaminnyam 3 Cya detal uboru takozh vidoma yak grebin 4 U deyakih miscevostyah kokoshnik mav cilindrichnu formu nagaduyuchi kichku ale na vidminu vid cogo golovnogo uboru buv sucilnim a ne rozdilenim na chastini 2 nazivavsya kapok 4 Na kokoshnik nakidalasya fata rozshitij rushnik abo hustka 2 Pozadu mig dodavatisya hvist zi strichok 5 ta pidpotilichnik podzatylnik shmatok tkanini chi sitka sho zakrivaye shiyu ta spadaye na spinu Pskovski ta pochasti tverski kokoshniki prikrashalisya shishkami 4 Kokoshniki riznih regioniv riznyatsya za formoyu a osoblivo za formoyu ochillya V Kargopolskomu poviti Oloneckoyi guberniyi kokoshnik robili u formi shapochki z vityagnutim vpered ochillyam i lopatyami yaki zakrivali vuha na lob spuskalasya podniz nitka chi sitka z rubanogo perlamutru Vologodskij kokoshnik vidomij yak sbornik vidriznyavsya chislennimi zbirkami nad ochillyam Arhangelskij kokoshnik mav zhorstku ovalnu formu z ryasnim dekorom nagori a ochillya vistupalo vpered i ne malo dodatkovih prikras U Novgorodskij i Tverskij guberniyah kokoshnik formoyu nagaduvav sholom 6 i mav vidpovidnu pivdennorosijsku nazvu shelomok 4 Kokoshnik Kurskoyi ta Orlovskoyi gubernij osoblivij dvoma paralelnimi grebenyami Takij zhe tip zustrichavsya v pivdennorosijskih kolonistiv Harkivskoyi ta Katerinoslavskoyi gubernij U Dmitriyevskomu uyizdi koristuvalisya osoblivim kokoshnikom grebin yakogo rozmishuvavsya uzdovzh golovi V rajoni Nizhnogo Novgoroda Kostromi Kazani pochasti Permi ochillya malo trikutnu formu zagostryuyuchis vgori 4 Na pivdni Sibiru verh grebenya buv nahilenij vpered takij kokoshnik nazivavsya naklon naklonka chi naklonnaya 7 Tradiciyi nosinnya RedaguvatiKokoshniki odyagalisya dlya vinchannya ta na svyata 5 Yih mogli nositi tilki zamizhni zhinki 2 zdebilshogo do narodzhennya pershoyi ditini 5 Divchata nosili podibni prikrasi vinci chi koruni vidkriti vgori taki sho ne pokrivali volossya Bagato prikrasheni kokoshniki peredavalisya v spadok 2 Istoriya Redaguvati nbsp Zhinka v kokoshniku Ufimska guberniya 1911 r Ranni kokoshniki yak vidznachav Boris Ribakov svoyeyu budovoyu chasto analogichni knyazhim diademam Kiyivskoyi Rusi XII XIII st 8 Dmitro Zelenin vvazhav sho kokoshniki sporidneni z sorokami golovnimi uborami sho mayut poperechnij grebin vid vuha do vuha Mozhlivo kokoshniki vinikli yak okremi ubori sho nosilisya poverh soroki 4 Ubir podibnij na kokoshnik z grebenem nimbom bulo znajdeno v Koshibeyevskomu mogilniku Tambovskoyi guberniyi vin datuyetsya VII st 9 Oleksandr Spicin harakterizuvav jogo yak shozhij na soroku ne nazivayuchi prote kokoshnikom Dmitro Zelenin takozh shilyavsya do dumki sho znahidka ne ye kokoshnikom a podibni na neyi kokoshniki vidomi z XVIII XIX st ce sproshennya uboriv yaki mali grebin skladnishoyi formi 4 Najdavnishi prikrasi ruskih prostolyudiniv shozhi na kokoshniki znajdeni v Dorogobuzhi suchasna Smolenska oblast Rosiyi ta datuyutsya XI st Nizhnij kraj davnih kokoshnikiv u rajoni skron prikrashavsya kilcyami mozhlivo analogichnimi davnoruskim prikrasam use ryazyam V XVI XVII st kokoshniki dopovnyuvalisya rya snami vidomimi z davnoruskih chasiv elementami zhinochih golovnih uboriv sho buli dekorativnimi zaliznimi chi bisernimi strichkami kotri zvisali z nih Ryasna v svoyu chergu prikrashalisya pushka mi zhmutkami lebedinogo chi gusinogo puhu 10 Kokoshniki z trikutnim ochillyam mali znachne poshirennya sho do XIX st zvuzilosya do rajoniv Nizhnogo Novgoroda Kostromi Kazani ta Permi Takij tip cogo golovnogo uboru zapozichiv finskij narod komi nadavshi vlasnoyi osoblivosti grebin chastishe lezhav na golovi a ne stoyav i nagaduvav kozirok nizhnya chastina yakogo bula ornamentovana 4 Miscyami nosinnya kokoshnikiv nasadzhuvalosya dlya borotbi z rogatimi kichkami sho ne shvalyuvalisya cerkvoyu V pivnichnih rosiyan kokoshnik uprodovzh XIX st majzhe cilkom vitisniv soroku v hodi agresivnoyi kulturnoyi ekspansiyi moskovskoyi kulturi Miscyami kokoshnikami stali nazivati tu zh soroku 4 Na dumku Dmitra Zelenina za zrazkom kokoshnika prinesenim rosijskimi kolonistami sformuvavsya odin z riznovidiv ukrayinskogo ochipka sidlopodibnij ochipok prikrashenij dvoma grebenyami adzhe grebeni yak prikrasi v cilomu chuzhi ukrayinskim uboram 4 U XIX st kokoshniki stali majzhe cilkovito selyanskim uborom Mishanki i kupchihi kotri dotrimuvalisya tradicijnoyi kulturi she odyagali yih u pershij polovini XIX st Tradicijni kokoshniki z vivishenim ochillyam zdobuli poshirennya na rosijskih zemlyah na shodi pivnochi ta zahodi vid Moskvi V pivdennih zhe guberniyah kokoshniki nagaduvali kichku ne mayuchi takogo virazhenogo ochillya Zagalom uprodovzh XIX st kokoshniki vitisnyalisya hustkami ta miskimi kapelyushkami 2 Paralelno sered rosijskogo dvoryanstva kokoshnik peretvorivsya na detal karnavalnih kostyumiv 11 Na pochatku XX st rosijski imigranti prinesli na Zahid modu a lya ros chastinoyu yakoyi stav kokoshnik U 1920 1930 i roki kokoshnik perezhiv splesk svitovoyi slavi koli jogo vikoristovuvali v modnih kostyumah i yak detal vesilnogo odyagu 12 Francuzka modelyerka Zhanna Lanven vipuskala kolekciyu kapelyuhiv u viglyadi stilizovanih kokoshnikiv a dim Ogyust Bonaz u 1920 i nalagodiv virobnictvo kokoshnikiv z plastmasi 13 Za radyanskoyi epohi kokoshnik stav populyarnim elementom odyagu personazhok vistav i filmiv za kazkovimi syuzhetam 14 Z chasom nazva kokoshnik stala vzhivatisya na poznachennya shirokogo naboru vinciv z visokim grebenem i v suchasnosti kokoshnikami neridko pomilkovo nazivayut bud yakij napivkruglij golovnij ubir 12 U masovij kulturi kokoshnik peretvorivsya na element kichu chastinu scenichnih psevdorosijskih kostyumiv 15 Vodnochas vin nabuv statusu simvolu Rosiyi ta stereotipnogo rosijskogo odyagu 16 17 18 Simvolika RedaguvatiVlasne kokoshnik maye nebesnu simvoliku zobrazhennya soncya ta ptahiv Strichki ryasni sho spuskalisya vid kokoshnika simvolizuyut dosh 19 Kokoshniki XV XIX st analogichno do davnoruskih knyazhih diadem chasto mali p yat abo sim zubciv u yakih zobrazhalisya mifologichni figuri 20 Taka detal yak shishki mozhlivo analogichna za znachennyam do shishok na ukrayinskih korovayah simvolizuyuchi plodyuchist 4 Inshi znachennya RedaguvatiU rosijskij arhitekturi XIX st kokoshnikom takozh nazivali dekorativnu zakomaru napivkrugle chi kolovidne zvershennya zovnishnoyi stini budivli sho zakrivaye soboyu vnutrishnye sklepinnya j povtoryuye krivu jogo obrisu sho formoyu nagaduvala golovnij ubir 21 Zhinochi golovni ubori znati poshireni na teritoriyi Kiyivskoyi Rusi takozh inodi nazivayutsya kokoshnikami hocha faktichno nimi ne buli Tak Boris Ribakov zaznachav Diademi cilkom virogidno zavershali vgori svoyeridnij kokoshnik vinec gorodchatij rozshitij v reshti chastin vizerunkom z dribnih blyashok 22 Galereya Redaguvati nbsp Kokoshnik naklon Kostromska guberniya XVIII st nbsp Kokoshniki XVIII st Nizhegorodskoyi ta Kostromskoyi gubernij nbsp Cilindrichnij kokoshnik viglyad zboku Olonecka guberniya Kargopolskij uyizd XVIII st nbsp Kokoshnik Centralni guberniyi Seredina XIX st nbsp Pivdennorosijskij kokoshnik Kurska guberniya pochatok XX st nbsp Caricya Katerina II v kokoshniku Portret vikonanij nevidomimi hudozhnikom XVIII st nbsp Narechena v kokoshniku Kartina Viktora Bobrova XIX st nbsp Knyaginya Olga Orlova v maskaradnomu kokoshniku z ryasnami Foto 1903 nbsp Portret divchini v rosijskomu kostyumi Kartina Kostyantina Makovskogo 1910 nbsp Velika knyaginya Mariya Pavlivana v tiari stilizovanij pid kokoshnik Portret 1911 nbsp Artistka Anna Pavlova v scenichnomu kokoshniku Foto 1920 h rokiv nbsp Zhinka v kokoshniku na marci Vizit v Rosiyu 2012 nbsp Tancivnici v kokoshnikah 2017Div takozh RedaguvatiDiadema zagalna nazva nachilnih prikras Ochipok tradicijnij ukrayinskij golovnij ubir Kika tradicijnij rosijskij golovnij ubir Soroka tradicijnij rosijskij golovnij ubir Primitki Redaguvati Kokoshnik Etimologicheskij slovar russkogo yazyka Russisches etymologisches Worterbuch ru avt sost M Fasmer per s nem i dop chl kor AN SSSR O N Trubachyova pod red i s predisl prof B A Larina t I Izd 2 e ster M Progress 1986 1987 ros a b v g d e zh Belovinskij Leonid 2003 Enciklopedicheskij slovar rossijskoj zhizni i istorii XVIII nachalo XX v ros OLMA Media Grupp s 339 ISBN 978 5 224 04008 7 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 a b Romanovskaya Marina Borisovna 2010 Istoriya kostyuma i gendernye syuzhety mody ros Aletejya s 165 ISBN 978 5 91419 265 2 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 a b v g d e zh i k l m Zhenskie golovnye ubory vostochnyh russkih slavyan diderix petergen com Arhiv originalu za 29 veresnya 2009 Procitovano 10 zhovtnya 2021 a b v Belovinskij Leonid 2003 Istoriya russkoj materialnoj kultury ros Vuzovskaya kniga s 88 ISBN 978 5 9502 0035 9 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 T A Tereshkovich Moda v odezhde i aksessuarah Slovar spravochnik Rostov na Donu 2008 s 125 126 Gulyaev Ocherki yuzhnoj Sibiri 127 Rybakov Boris 1987 Yazychestvo drevnej Rusi Moskva Nauka s 568 Materialy po arheologii Rossii izdavaemye I Arheologicheskoyu Komissieyu 25 Drevnosti bassejnov rek Oki i Kamy v obrabotke A A Spicyna Vyp ris 7 i 19 str 14 i 58 Rybakov Boris 1987 Yazychestvo drevnej Rusi Moskva Nauka s 519 521 Russkij kostyum v fotografiyah metamorfozy ros Slovo Slovo 2009 s 9 ISBN 978 5 387 00099 7 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 a b Sokolova Alla 1 lyutogo 2018 Tradicii russkoj narodnoj svadby ros Litres ISBN 978 5 457 88185 3 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Kalashnikova Natalya 2002 Narodnyj kostyum semioticheskie funkcii ros Svarog I K s 51 ISBN 978 5 93070 041 1 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Homyakova Yuliya 17 chervnya 2021 Vyjti iz uchitelskoj Otechestvennye ekranizacii detskoj literatury v kontekste kinoprocessa 1968 1985 gg ros Litres ISBN 978 5 04 344511 7 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Russkij kostyum i stil kich slavmoda com Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Ukrayinskij vinochok proti rosijskogo kokoshnika Yakij spravzhnij nacionalnij kostyum Donbasu Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Nicca Nika 27 grudnya 2020 Stereotipy o Rossii 8 istorij o tom kak nas vidyat inostrancy ros Litres ISBN 978 5 04 320731 9 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Russkij narodnyj kostyum eto ne prosto sarafan i kokoshnik kazved ru ros Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Rybakov Boris 1987 Yazychestvo drevnej Rusi Moskva Nauka s 767 Rybakov Boris 1987 Yazychestvo drevnej Rusi Moskva Nauka s 566 Istoriya iskusstva Tom I ros Litres 5 veresnya 2017 s 518 ISBN 978 5 04 042669 0 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Rybakov Boris 1987 Yazychestvo drevnej Rusi Moskva Nauka s 563 564 Posilannya RedaguvatiKokoshnik Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Kokoshnik kokuj kokoshka Tolkovyj slovar zhivago velikorusskago yazyka Vladimira Dalya T 2 I O Vtoroe izd SPb Moskva izd M O Volfa 1881 S 136 807 s ros doref Kokuj Opyt oblastnago velikorusskago slovarya Izd Vtorym otdѣleniem Imp akademii nauk SPb v tip Imp akademii nauk 1852 S 86 275 s ros doref Kokuj Vologodskij provincialnyj slovar Trudy Obshestva lyubitelej rossijskoj slovesnosti pri Imperatorskom moskovskom universitete Chast 19 20 Moskva v universitetskoj tipografii 1821 S 59 275 s ros doref Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kokoshnik amp oldid 39828862