www.wikidata.uk-ua.nina.az

Католицька церква в Португалії Като лицька це рква в Португа лії найбільша християнська конфесія Португалії Складова все

Католицька церква в Португалії

Като́лицька це́рква в Португа́лії — найбільша християнська конфесія Португалії. Складова всесвітньої Католицької церкви, яку очолює на Землі римський папа. Керується конференцією єпископів. Станом на 2004 рік у країні нараховувалося близько 9 457 000 католиків (90,41% від усього населення). Існувало 21 діоцезій, які об'єднували 4395 церковних парафій. Кількість священиків — 3936 (з них представники секулярного духовенства — 3000, члени чернечих організацій — 936), постійних дияконів — 147, монахів — 1376, монахинь — 5963. У Португалії діє понад 400 духовних семінарій. Апостольський нунцій — Ріно Пассігато, президент конференції католицьких єпископів — Мануел Клементе. Католицизм латинського обряду століттями був державною релігією у Португальському королівстві. За чинним республіканським законодавством Католицька Церква відокремлена від держави, проте має особливі преференції згідно з конкордатом 2004 року між Святим Престолом і урядом Португалії. Католицькі цінності й звичаї грають велику роль в житті португальців та їхній культурі (наприклад, Церква традиційно займається соціальною роботою, охороною здоров'я, освітою; частина державних свят мають католицьке походження, а на багатьох офіційних заходах часто присутні представники католицького єпископату). У 2001 році 84,5 % португальців назвали себе католиками; в 2012 році — 88 %. Близько 20 % населення країни — практикуючі католики; вони відвідують літургію й регулярно приймають святі таїнства (таїнства хрещення і шлюбу, а також похоронні обряди приймає до половини португальців).


Католицька церква в Португа́лії
Тип католицька церква в регіоніd
Класифікація Католицька церква
Теологія Католицьке богослов'я
Структура Дієцезії: 21
Парафії 4395
Учасники 9 457 000 осіб (2004; 90,41%)
Священики 3936 (2004)
 Католицька церква в Португалії у Вікісховищі

Статистика Редагувати

  • За переписом населення Португалії від 1981 року 81,1 % португальців назвали себе католиками.
  • За переписом населення Португалії від 1991 року 77,9 % португальців назвали себе католиками
  • За переписом населення Португалії від 2001 року 84,5 % португальців (7 353 548 осіб) назвали себе католиками. Проте результати досліджень, проведені Католицькою Церквою в Португалії, вказують, що лише 20% португальців (1 933 677 осіб) беруть участь у недільний літургії; з них причащаються тільки 10% (1 065 036 осіб).
  • Станом на 2007 рік 47,3 % усіх шлюбів у Португалії укладалися за католицьким обрядом.

Діоцезії Редагувати

Церковні метрополії:
   Бразька архідіоцезія
   Лісабонський патріархат
   Еворська архідіоцезія

Церковні метрополії (порт. Metrópoles Eclesiásticas):

Адміністративна історія Редагувати

Історія Редагувати

Афонсу І Редагувати

1143 року перший португальський король Афонсу І проголосив себе васалом Папи Римського і слугою Церкви. За умовами Саморського договору, який дарував Португалії незалежність, король обіцяв, що він та його нащадки на троні будуть сплачувати щорічну феодальну данину Святому Престолу в розмірі 4 унцій золота. Того ж року Папа Луцій ІІ схвалив цей договір, визнавши тим самим самостійність Португалії та прийнявши її під свою протекцію. 1179 року інший папа Олександр ІІІ визнав королівський титул Афонсу І та його васальну присягу.

Під патронатом Церкви Афонсу І брав участь у Реконкісті, розширюючи межі свого королівства на південь. 1147 року за допомоги хрестоносців з Другого хрестового походу він звільнив Лісабон, який став резиденцією Лісабонського єпископа. Першим лісабонським ієрархом був англієць Гілберт, який переніс мощі святого Вікентія до Лісабонського собору й закарбував пам'ять про це на гербі міста.

Афонсу І був дуже побожною людиною й присвятив своє королівство Діві Марії. Задля укріплення незалежності Португалії та свого авторитету він надав Церкві багато привілеїв та землеволодінь, заклав багато церков та соборів. Король листувався зі святим Бернардом Клервоським й сплачував щорічні пожертви Клервоському абатству. Він шанував Орден цистеріанців, для якого заснував Коїмбрський монастир Святого Хреста (1132) та Алкобаський монастир (1153) — найвідоміші абатства країни, провідні центри науки, техніки, господарства і культури майбутніх століть. Сподвижниками короля були святий Теотоній та алкобаський абат, головний ялмужник, член Королівської Ради та Кортесів з достоїнством єпископа.

Саншу І Редагувати

Син Афонсу І, другий португальський король Саншу І (1185—1211) продовжував справу Реконкісти, й зміг підкорити Сілвеш в Аль-Гарбу (Алгарве). 1185 року Святий Престол визнав його королем, після чого той із запізненням надіслав до Рима васальну данину. У військових питаннях Саншу І особливо покладався на католицькі духовно-лицарські ордени — Авіський орден та Орден Сантьяго, що мали найкращих на той час вояків. На відміну від свого батька Саншу І був забобонною людиною й брав із собою у походи віщунку, так звану «мудрицю», з якою радився перед боями.

Саншу І вважається зачинателем тривалого правового конфлікту між португальською короною та Церквою. За підтримки свого канцлера Жуліана, який проводив курс на централізацію королівської влади, він постійно порушував церковну юрисдикцію та привілеї духовенства, звільненого від податків і повинностей. Зокрема, король підтримував міщан Порту у протистоянні з Портуським єпископом, на боці якого виступав папа Іннокентій ІІІ, ув'язнив Коїмбрського єпископа, з яким поводився дуже жорстоко, страчував на свій розсуд неугодних кліриків. Однією з причин конфлікту з Церквою було так зване «право мертвої руки», за яким Церква збільшувала свої землеволодіння у країні, в той час як королівський домен залишався малим. Саншу І та його послідовники намагалися вирішити проблему шляхом переатестації власності, що викликало спротив як духовенства, так і шляхти (Наприклад, у 1286 і 1289 роках король Дініш взагалі заборонив духовенству купувати землю, проте його укази були згодом відкликані).

Афонсу ІІ Редагувати

Наступний король Афонсу ІІ (1211—1223) отримав визнання свого титулу від Папської Курії й підтвердив старі привілеї Церкви. Він сподівався на її підтримку у міжусобній війні зі своїми сестрами, які після смерті Саншу І отримали великі землеволодіння. 1216 року папа втрутився у війну як арбітр, змусивши усі сторони піти на компроміс — король сплачував сестрам компенсацію в обмін на землі і титули сестер.

Отримавши часткову перемогу Афонсу ІІ відплатив невдячністю: він вдався до захоплення земельної власності Церкви та порушення правового імунітету духовенства (змушував кліриків присягати світській владі та служити у війську). Це призвело до конфлікту із португальськими єпископами. 1221 року на соборі в Бразі місцевий архієпископ Ештеван Суаріш да Сілва звинуватив короля у зловживаннях та гріховному способі життя. У відповідь Афонсу ІІ наклав арешт на майно бразького архієпископа, який мусив рятуватися втечею до Риму. Папа Гонорій III надіслав до короля трьох іспанських єпископів для врегулювання конфлікту, які, однак, не вплинули на ситуацію; тому 1222 року Святий Престол відлучив Афонсу ІІ від Церкви. На додаток, пап погрожував звільнити королівських васалів від присяги вірності монарху і передати португальський трон комусь із принців. Папські послання та хвороба змусили Афонсу ІІ піти на переговори з Римом, у ході яких він раптово помер.

Незважаючи на відлучення короля, його правління позначилося зростанням релігійного життя в Португалії. У 1210—1220-х роках на запрошення інфанти Терези до країни прибули монахи Ордену францисканців, а згодом — Ордену домініканців. Вони швидко здобули прихильність населення, але були вороже зустрінуті місцевим вищим духовенством та старими орденами. Так, в Порту місцевий єпископ вигнав францисканців з міста, пограбував і спалив їхній монастир, але через супротив міщан, які підтримали вигнанців, дозволив їм повернутися. З часом нові Ордени набули популярності настільки, що члени королівської сім'ї та аристократія стали ховати своїх померлих у їхніх церквах. Святий Престол також призначав францисканців і домініканців на єпископські посади у Португалії і доручав їм делікатні дипломатичні місії. Зокрема, коли Лісабонський єпископ Суейру під страхом відлучення від таїнств та заборони на погребіння видав наказ про те, що третина спадщина померлого мусить передаватися Церкві, міщани поскаржилися папі Гонорію ІІІ; той надіслав папських послів-франицсканців і домініканців, які мусили припинити грабіжницьку практику єпископа.

Хронологія Редагувати

Собори Редагувати

Монастирі Редагувати

  • Категорія:Монастирі Португалії

Святі Редагувати

  • Категорія:Португальські святі

Лицарські ордени Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Статистика за країною // Catholic-Hierarchy.org.
  2. . Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 8 вересня 2017. 
  3. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 8 вересня 2017. 
  4. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 8 вересня 2017. 
  5. Перепис населення 2001 р. [ 20 січня 2012 у Wayback Machine.], World Factbook [ 19 травня 2020 у Wayback Machine.]
  6. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 вересня 2017. 
  7. ↑ Еворська архідіоцезія [ 14 травня 2011 у Wayback Machine.] // Catholic-Hierarchy.org.
  8. ↑ Prestage, Edgar. Portugal. // The Catholic Encyclopedia. Vol. 12. New York: Robert Appleton Company, 1911.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kato licka ce rkva v Portuga liyi najbilsha hristiyanska konfesiya Portugaliyi Skladova vsesvitnoyi Katolickoyi cerkvi yaku ocholyuye na Zemli rimskij papa Keruyetsya konferenciyeyu yepiskopiv Stanom na 2004 rik u krayini narahovuvalosya blizko 9 457 000 katolikiv 90 41 vid usogo naselennya 1 Isnuvalo 21 diocezij yaki ob yednuvali 4395 cerkovnih parafij Kilkist svyashenikiv 3936 z nih predstavniki sekulyarnogo duhovenstva 3000 chleni chernechih organizacij 936 postijnih diyakoniv 147 monahiv 1376 monahin 5963 U Portugaliyi diye ponad 400 duhovnih seminarij Apostolskij nuncij Rino Passigato prezident konferenciyi katolickih yepiskopiv Manuel Klemente Katolicizm latinskogo obryadu stolittyami buv derzhavnoyu religiyeyu u Portugalskomu korolivstvi Za chinnim respublikanskim zakonodavstvom Katolicka Cerkva vidokremlena vid derzhavi prote maye osoblivi preferenciyi zgidno z konkordatom 2004 roku mizh Svyatim Prestolom i uryadom Portugaliyi Katolicki cinnosti j zvichayi grayut veliku rol v zhitti portugalciv ta yihnij kulturi napriklad Cerkva tradicijno zajmayetsya socialnoyu robotoyu ohoronoyu zdorov ya osvitoyu chastina derzhavnih svyat mayut katolicke pohodzhennya a na bagatoh oficijnih zahodah chasto prisutni predstavniki katolickogo yepiskopatu U 2001 roci 84 5 portugalciv nazvali sebe katolikami v 2012 roci 88 2 Blizko 20 naselennya krayini praktikuyuchi katoliki voni vidviduyut liturgiyu j regulyarno prijmayut svyati tayinstva tayinstva hreshennya i shlyubu a takozh pohoronni obryadi prijmaye do polovini portugalciv Katolicka cerkva v Portuga liyiTip katolicka cerkva v regionidKlasifikaciya Katolicka cerkvaTeologiya Katolicke bogoslov yaStruktura Diyeceziyi 21Parafiyi 4395Uchasniki 9 457 000 osib 2004 90 41 Svyasheniki 3936 2004 Katolicka cerkva v Portugaliyi u Vikishovishi Zmist 1 Statistika 2 Dioceziyi 2 1 Administrativna istoriya 3 Istoriya 3 1 Afonsu I 3 2 Sanshu I 3 3 Afonsu II 4 Hronologiya 5 Sobori 6 Monastiri 7 Svyati 8 Licarski ordeni 9 Primitki 10 Dzherela 11 PosilannyaStatistika RedaguvatiZa perepisom naselennya Portugaliyi vid 1981 roku 81 1 portugalciv nazvali sebe katolikami 3 Za perepisom naselennya Portugaliyi vid 1991 roku 77 9 portugalciv nazvali sebe katolikami 4 Za perepisom naselennya Portugaliyi vid 2001 roku 84 5 portugalciv 7 353 548 osib nazvali sebe katolikami 5 Prote rezultati doslidzhen provedeni Katolickoyu Cerkvoyu v Portugaliyi vkazuyut sho lishe 20 portugalciv 1 933 677 osib berut uchast u nedilnij liturgiyi z nih prichashayutsya tilki 10 1 065 036 osib Stanom na 2007 rik 47 3 usih shlyubiv u Portugaliyi ukladalisya za katolickim obryadom 6 Dioceziyi Redaguvati nbsp Cerkovni metropoliyi Brazka arhidioceziya Lisabonskij patriarhat Evorska arhidioceziyaKonferenciya portugalskih yepiskopiv port Conferencia Episcopal Portuguesa Vijskovij ordinariat PortugaliyiCerkovni metropoliyi port Metropoles Eclesiasticas Brazka arhidioceziya Avejrivska dioceziya Bragansko Mirandska dioceziya Viano Kashtelska dioceziya Vizeuska dioceziya Vila Realska dioceziya Koyimbrska dioceziya Lameguska dioceziya Portuska dioceziya Lisabonskij patriarhat Angrska dioceziya Guardska dioceziya Lejrijsko Fatimska dioceziya Portalegrsko Kashtelu Brankuska dioceziya Santarenska dioceziya Setubalska dioceziya Funshalska dioceziya Evorska arhidioceziya Bezka dioceziya Faruska dioceziya Administrativna istoriya Redaguvati IV stolittya stvorena Evorska dioceziya shlyahom viokremlennya zi skladu Lisabonskoyi dioceziyi 7 24 veresnya 1540 Evorska dioceziya peretvorena na Evorsku arhidioceziyu 7 2 kvitnya 1550 stvorena Portalegrivska dioceziya shlyahom viokremlennya zi skladu Evorskoyi arhidioceziyi j Guardskoyi dioceziyi 7 9 chervnya 1570 stvorena Elvaska dioceziya shlyahom viokremlennya zi skladu Evorskoyi arhidioceziyi 7 10 lipnya 1770 stvorena Bezka dioceziya shlyahom viokremlennya zi skladu Evorskoyi arhidioceziyi 7 30 veresnya 1881 skasovano Elvasku dioceziyu yaka uvijshla do skladu Evorskoyi arhidioceziyi 7 Istoriya RedaguvatiAfonsu I Redaguvati 1143 roku pershij portugalskij korol Afonsu I progolosiv sebe vasalom Papi Rimskogo i slugoyu Cerkvi Za umovami Samorskogo dogovoru yakij daruvav Portugaliyi nezalezhnist korol obicyav sho vin ta jogo nashadki na troni budut splachuvati shorichnu feodalnu daninu Svyatomu Prestolu v rozmiri 4 uncij zolota Togo zh roku Papa Lucij II shvaliv cej dogovir viznavshi tim samim samostijnist Portugaliyi ta prijnyavshi yiyi pid svoyu protekciyu 1179 roku inshij papa Oleksandr III viznav korolivskij titul Afonsu I ta jogo vasalnu prisyagu 8 Pid patronatom Cerkvi Afonsu I brav uchast u Rekonkisti rozshiryuyuchi mezhi svogo korolivstva na pivden 1147 roku za dopomogi hrestonosciv z Drugogo hrestovogo pohodu vin zvilniv Lisabon yakij stav rezidenciyeyu Lisabonskogo yepiskopa Pershim lisabonskim iyerarhom buv angliyec Gilbert yakij perenis moshi svyatogo Vikentiya do Lisabonskogo soboru j zakarbuvav pam yat pro ce na gerbi mista 8 Afonsu I buv duzhe pobozhnoyu lyudinoyu j prisvyativ svoye korolivstvo Divi Mariyi Zadlya ukriplennya nezalezhnosti Portugaliyi ta svogo avtoritetu vin nadav Cerkvi bagato privileyiv ta zemlevolodin zaklav bagato cerkov ta soboriv Korol listuvavsya zi svyatim Bernardom Klervoskim j splachuvav shorichni pozhertvi Klervoskomu abatstvu Vin shanuvav Orden cisterianciv dlya yakogo zasnuvav Koyimbrskij monastir Svyatogo Hresta 1132 ta Alkobaskij monastir 1153 najvidomishi abatstva krayini providni centri nauki tehniki gospodarstva i kulturi majbutnih stolit Spodvizhnikami korolya buli svyatij Teotonij ta alkobaskij abat golovnij yalmuzhnik chlen Korolivskoyi Radi ta Kortesiv z dostoyinstvom yepiskopa 8 nbsp Afonsu I nbsp Koyimbrskij monastir nbsp Alkobaskij monastir nbsp Gerb Lisabona nbsp Teotonij Sanshu I Redaguvati Sin Afonsu I drugij portugalskij korol Sanshu I 1185 1211 prodovzhuvav spravu Rekonkisti j zmig pidkoriti Silvesh v Al Garbu Algarve 1185 roku Svyatij Prestol viznav jogo korolem pislya chogo toj iz zapiznennyam nadislav do Rima vasalnu daninu U vijskovih pitannyah Sanshu I osoblivo pokladavsya na katolicki duhovno licarski ordeni Aviskij orden ta Orden Santyago sho mali najkrashih na toj chas voyakiv Na vidminu vid svogo batka Sanshu I buv zabobonnoyu lyudinoyu j brav iz soboyu u pohodi vishunku tak zvanu mudricyu z yakoyu radivsya pered boyami Sanshu I vvazhayetsya zachinatelem trivalogo pravovogo konfliktu mizh portugalskoyu koronoyu ta Cerkvoyu Za pidtrimki svogo kanclera Zhuliana yakij provodiv kurs na centralizaciyu korolivskoyi vladi vin postijno porushuvav cerkovnu yurisdikciyu ta privileyi duhovenstva zvilnenogo vid podatkiv i povinnostej Zokrema korol pidtrimuvav mishan Portu u protistoyanni z Portuskim yepiskopom na boci yakogo vistupav papa Innokentij III uv yazniv Koyimbrskogo yepiskopa z yakim povodivsya duzhe zhorstoko strachuvav na svij rozsud neugodnih klirikiv Odniyeyu z prichin konfliktu z Cerkvoyu bulo tak zvane pravo mertvoyi ruki za yakim Cerkva zbilshuvala svoyi zemlevolodinnya u krayini v toj chas yak korolivskij domen zalishavsya malim Sanshu I ta jogo poslidovniki namagalisya virishiti problemu shlyahom pereatestaciyi vlasnosti sho viklikalo sprotiv yak duhovenstva tak i shlyahti Napriklad u 1286 i 1289 rokah korol Dinish vzagali zaboroniv duhovenstvu kupuvati zemlyu prote jogo ukazi buli zgodom vidklikani 8 nbsp Sanshu I nbsp Silveshskij sobor i zamok nbsp Portuskij sobor nbsp Aviskij hrest nbsp Koyimbrskij sobor Afonsu II Redaguvati Nastupnij korol Afonsu II 1211 1223 otrimav viznannya svogo titulu vid Papskoyi Kuriyi j pidtverdiv stari privileyi Cerkvi Vin spodivavsya na yiyi pidtrimku u mizhusobnij vijni zi svoyimi sestrami yaki pislya smerti Sanshu I otrimali veliki zemlevolodinnya 1216 roku papa vtrutivsya u vijnu yak arbitr zmusivshi usi storoni piti na kompromis korol splachuvav sestram kompensaciyu v obmin na zemli i tituli sester 8 Otrimavshi chastkovu peremogu Afonsu II vidplativ nevdyachnistyu vin vdavsya do zahoplennya zemelnoyi vlasnosti Cerkvi ta porushennya pravovogo imunitetu duhovenstva zmushuvav klirikiv prisyagati svitskij vladi ta sluzhiti u vijsku Ce prizvelo do konfliktu iz portugalskimi yepiskopami 1221 roku na sobori v Brazi miscevij arhiyepiskop Eshtevan Suarish da Silva zvinuvativ korolya u zlovzhivannyah ta grihovnomu sposobi zhittya U vidpovid Afonsu II naklav aresht na majno brazkogo arhiyepiskopa yakij musiv ryatuvatisya vtecheyu do Rimu Papa Gonorij III nadislav do korolya troh ispanskih yepiskopiv dlya vregulyuvannya konfliktu yaki odnak ne vplinuli na situaciyu tomu 1222 roku Svyatij Prestol vidluchiv Afonsu II vid Cerkvi Na dodatok pap pogrozhuvav zvilniti korolivskih vasaliv vid prisyagi virnosti monarhu i peredati portugalskij tron komus iz princiv Papski poslannya ta hvoroba zmusili Afonsu II piti na peregovori z Rimom u hodi yakih vin raptovo pomer 8 Nezvazhayuchi na vidluchennya korolya jogo pravlinnya poznachilosya zrostannyam religijnogo zhittya v Portugaliyi U 1210 1220 h rokah na zaproshennya infanti Terezi do krayini pribuli monahi Ordenu franciskanciv a zgodom Ordenu dominikanciv Voni shvidko zdobuli prihilnist naselennya ale buli vorozhe zustrinuti miscevim vishim duhovenstvom ta starimi ordenami Tak v Portu miscevij yepiskop vignav franciskanciv z mista pograbuvav i spaliv yihnij monastir ale cherez suprotiv mishan yaki pidtrimali vignanciv dozvoliv yim povernutisya Z chasom novi Ordeni nabuli populyarnosti nastilki sho chleni korolivskoyi sim yi ta aristokratiya stali hovati svoyih pomerlih u yihnih cerkvah Svyatij Prestol takozh priznachav franciskanciv i dominikanciv na yepiskopski posadi u Portugaliyi i doruchav yim delikatni diplomatichni misiyi Zokrema koli Lisabonskij yepiskop Suejru pid strahom vidluchennya vid tayinstv ta zaboroni na pogrebinnya vidav nakaz pro te sho tretina spadshina pomerlogo musit peredavatisya Cerkvi mishani poskarzhilisya papi Gonoriyu III toj nadislav papskih posliv franicskanciv i dominikanciv yaki musili pripiniti grabizhnicku praktiku yepiskopa 8 nbsp Afonsu II nbsp Lorvanskij monastir nbsp Brazkij sobor nbsp Eshtevan Brazkij nbsp Lisabonskij soborHronologiya Redaguvati1089 pochatok budivnictva Brazkogo soboru 1107 papa Oleksandr II nadav Brazkij dioceziyi status arhidioceziyi arhiyepiskopstva 1132 portugalskij graf Afonsu I i svyatij Teotonij zasnuvali Koyimbrskij monastir Svyatogo Hresta ta Orden regulyarnih kanonikiv 1139 pochatok budivnictva Starogo Koyimbrskogo soboru 1146 zasnovano Evorske bratstvo svyatoyi Mariyi majbutnij licarskij Aviskij orden 1147 hristiyani zvilnyayut vid mavriv Lisabon 1153 portugalskij korol Afonsu I zasnuvav Alkobaskij monastir 1179 papa Oleksandr III viznav Afonsu I korolem vasalom Svyatogo Prestolu a Portugaliyu korolivstvom 1223 papa Gonorij III vidluchiv vid cerkvi portugalskogo korolya Afonsu II 1234 papa Grigorij IX vidluchiv vid cerkvi portugalskogo korolya Sanshu II 1245 papa Innokentij IV detronizuvav portugalskogo korolya Sanshu II sho sprichinilo mizhusobnu vijnu 1246 1247 rokiv 1249 hristiyani zvilnyayut vid mavriv Faru zavershennya Rekonkisti v mezhah Portugaliyi 1268 portugalski yepiskopi vidluchili vid cerkvi portugalskogo korolya Afonsu III Postanovu pidtrimav papa Kliment IV 1277 papa Grigorij X naklav na Afonsu III i Portugaliyu interdikt vin buv znyatij pislya peredsmertnoyi spovidi korolya 1295 korol Dinish zasnuvav zhinochij Odivelaskij monastir 1319 korol Dinish zasnuvav licarskij Orden Hrista 1386 pochatok budivnictva Batalskogo monastirya 1394 papa Bonifacij IX nadav Lisabonskij dioceziyi status arhidioceziyi 1432 zasnovano Avejruskij monastir svyatogo Dominika 1536 zasnovano Portugalsku inkviziciyu 1540 papa Pavlo III nadav Evorskij dioceziyi status arhidioceziyi 1716 papa Kliment XI nadav Lisabonskij arhidioceziyi status patriarhatu 1759 vignannya yezuyitiv z Portugaliyi za nakazom golovi uryadu Sebashtiana de Karvalyu 1815 vignannya yezuyitiv z Portugaliyi za nakazom princa regenta Zhuana 1828 1834 Liberalni vijni gromadyanska vijna v Portugaliyi Cerkva pidrimala Migela v borotbi z Pedru IV 1829 korol Migel dozvoliv povernutisya yezuyitam do Portugaliyi 1834 pislya peremogi u gromadyanskij vijni korol Pedru IV rozpustiv chernechi ordeni u Portugaliyi nacionalizuvav majno monastiriv 1910 nacionalizaciya usogo Cerkovnogo majna vnaslidok Portugalskoyi revolyuciyi 1966 papa Pavlo VI zasnuvav institut vijskovogo kapelanstva v Portugaliyi 1986 papa Ivan Pavlo II peretvoriv portugalskij institut kapelanstva na vijskovij ordinariat Portugaliyi Sobori Redaguvati nbsp Avejrivskij sobor nbsp Brazkij sobor nbsp Lisabonskij sobor nbsp Evorskij sobor nbsp Starij Braganskij sobor nbsp Novij Braganskij sobor nbsp Mirandskij katedralnij sobor svyatoyi Mariyi Snizhnoyi nbsp Starij Koyimbrskij sobor nbsp Novij Koyibrskij katedralnij sobor svyatogo Imeni Isusa nbsp Lameguskij katedralnij sobor Vnebovzyattya Divi Mariyi nbsp Portuskij katedralnij sobor Vnebovzyattya Divi Mariyi nbsp Viana du Kashteluskij katedralnij sobor svyatoyi Mariyi Snizhnoyi nbsp Vila Realskij katedralnij sobor svyatogo Dominika nbsp Vizeuskij katedralnij sobor svyatoyi Mariyi nbsp Bezkij sobor nbsp Faruskij katedralnij sobor svyatoyi Mariyi nbsp Silveshskij katedralnij sobor Neporochnogo Zachattya Divi Mariyi nbsp Angrskij katedralnij sobor Najsvyatishogo Spasitelya nbsp Kashtelu Brankivskij sobor nbsp Funshalskij katedralnij sobor Vnebovzyattya Divi MariyiMonastiri RedaguvatiKategoriya Monastiri PortugaliyiSvyati RedaguvatiKategoriya Portugalski svyatiLicarski ordeni RedaguvatiTampliyeri do 1312 roku Orden Santyago Orden Santyago da Espada portugalska gilka Orden Hrista spadkoyemec tampliyeriv Aviskij orden gilka tampliyeriv Primitki Redaguvati Statistika za krayinoyu Catholic Hierarchy org Censo Arhiv originalu za 2 grudnya 2012 Procitovano 8 veresnya 2017 Perepis naselennya 1981 r Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 8 veresnya 2017 Perepis naselennya 1991 r Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 8 veresnya 2017 Perepis naselennya 2001 r Arhivovano 20 sichnya 2012 u Wayback Machine World Factbook Arhivovano 19 travnya 2020 u Wayback Machine INE Estatisticas Demograficas 2007 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 8 veresnya 2017 a b v g d e Evorska arhidioceziya Arhivovano 14 travnya 2011 u Wayback Machine Catholic Hierarchy org a b v g d e zh Prestage Edgar Portugal The Catholic Encyclopedia Vol 12 New York Robert Appleton Company 1911 Dzherela RedaguvatiPrestage Edgar Portugal Arhivovano 30 sichnya 2018 u Wayback Machine The Catholic Encyclopedia Vol 12 New York Robert Appleton Company 1911 Moreira Azevedo Carlos A Bibliografia para a Historia da Igreja em Portugal 1961 2000 Arhivovano 14 serpnya 2017 u Wayback Machine Lisboa Universidade Catolica Portuguesa 2013 1 Arhivovano 25 veresnya 2018 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiRimo Katolicka Cerkva v Portugaliyi Arhivovano 14 veresnya 2017 u Wayback Machine Rimo Katolicka Cerkva v Portugaliyi Statistika Arhivovano 9 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Portugalska konferenciya katolickih yepiskopiv Arhivovano 24 grudnya 1996 u Wayback Machine Statistika za krayinoyu Arhivovano 18 grudnya 2016 u Wayback Machine Catholic Hierarchy org Shorichnik Katolickoyi cerkvi v Portugaliyi Arhivovano 18 listopada 2018 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Katolicka cerkva v Portugaliyi amp oldid 39757497