www.wikidata.uk-ua.nina.az

Афонсу III У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Афонсу Афо нсу III порт Afonso III 5 травня 1210 1210050

Афонсу III

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Афонсу.

Афо́нсу III (порт. Afonso III; 5 травня 1210(12100505) — 16 лютого 1279) — король Португалії (1248—1279). Граф булонський (1235—1248). Представник португальської Бургундської династії. Народився в Коїмбрі, Португалія. Другий син португальського короля Афонсу II та кастильської інфанти Урраки. Молодший брат португальського короля Саншу II. Після смерті батька мешкав у Франції, де одружився із булонською графинею Матильдою (1235). Внаслідок детронізації Саншу ІІ за рішенням римського папи Іннокентія IV погодився очолити Португалію. Захопив країну в ході міжусобної війни з братом (1245—1248). Прийняв титул короля після смерті Саншу ІІ. Приєднав мавританський регіон Аль-Гарб (Алгарве), завершивши Реконкісту в межах Португалії (1249). Став першим монархом, що титулувався «королем Португалії й Алгарве». Всупереч волі Святого Престолу одружився вдруге із Беатрисою Кастильською (1253). Переніс столицю держави з Коїмбри до Лісабона (1255), змінив державний герб. Після війни з Кастилією уклав Бадахоський договір (1267), що визначив міждержавний кордон. Зменшив податковий тягар для підданих, завдяки чому здобув велику популярність. Конфліктував із португальськими єпископами, які відлучили його від Церкви (1268). Внаслідок подальшої ескалації папа Григорій X наклав на короля і Португалію інтердикт (1277). Помер в Алкобасі, похований у Алкобаському монастирі. Перед смертю розкаявся, повернувшись до лона Церкви. Прізвисько — Було́нський (порт. o Bolonhês).

Афонсу III
4 січня 1248 — 16 лютого 1279
Попередник: Саншу II
Наступник: Дініш
1235 — 4 січня 1248
 
Народження: 5 травня 1210(1210-05-05)
Коїмбра, Португалія
Смерть: 16 лютого 1279(1279-02-16) (68 років)
Алкобаса, Португалія
Поховання: Алкобаський монастир
Країна: Королівство Португалія
Релігія: католик
Рід: Бургундська
Батько: Афонсу II
Мати: Уррака Кастильська
Шлюб: Матильда (1235—1253)
Беатриса (1253—1279)
Діти: Бланка, Фердинанд, Дініш, Санша, Марія, Вінсент

 Медіафайли у Вікісховищі

Імена Редагувати

  • Афо́нсу III (порт. Afonso III; стара орфографія — Affonso) — у португальських джерелах.
  • Афо́нсу Афо́нсу, або Афо́нсу Афо́нсович (порт. Afonso Afonso) — по-батькові.
  • Афо́нсу III Бургу́ндський (порт. Afonso III de Borgonha) — за назвою династії.
  • Афо́нсу Було́нський (порт. Afonso, o Bolonhês) — за графським титулом.
  • Афо́нсу III Португа́льський (порт. Afonso III de Portugal) — за назвою країни.
  • Альфо́нс III (лат. Alphonsus III) — у латинських джерелах.
  • Альфо́нсо III (ісп. Alphonso III) — у кастильських, іспанських джерелах.
  • Аффо́нсо III (ст.-порт. Affonso III) — у старопортугальських джерелах.

Біографія Редагувати

Граф Редагувати

Афонсу III народився 5 травня 1210 року в Коїмбрі, в родині португальського короля Афонсу II та королеви Урраки, доньки кастильського короля Альфонсо VIII. Він був другим сином подружжя. Його шанси очолити Португальське королівство були низькими, оскільки офіційними спадкоємцем престолу був його старший брат Саншу II.

Після смерті батька 1223 році та інтронізації Саншу ІІ, Афонсу ІІІ переїхав до Франції. Він мешкав під опікою своєї тітки по материнській лінії — французької королеви Бланки Кастильської, яка була регентом королівства після смерті французького короля Людовіка VIII. У Франції, в 1235 році, Афонсу ІІІ одружився із булонською і даммартенською графинею Матильдою, ставши таким чином графом Булонським.

1245 року, внаслідок конфлікту португальського короля Саншу ІІ із Церквою, римський папа Іннокентій IV детронізував його, оголосивши «нездібним королем», й офіційно передав Португалію під регентство Афонсу ІІІ, «наглядача, куратора і захисника королівства» (порт. visitador, curador e defensor do reino). Останній прийняв пропозицію Святого Престолу очолити державу, що стало причиною міжусобної війни між братами в 1245—1248 роках. Більшість португальської шляхти та духовенства підтримали Афонсу ІІІ й допомогли здобути йому південні й центральні регіони країни. Союзники Саншу ІІ утримували північні землі й покладалися на поміч Кастильського королівства, війська якого на початку 1247 року розбили сили Афонсу ІІІ. Тим не менш, під тиском Папської курії, кастильці вийшли з війни і вивезли короля Саншу ІІ до Толедо, де він помер 4 січня 1248 року.

Король Редагувати

Золотий Афонсу ІІІ з гербом королівства.

Після смерті брата Афонсу ІІІ прийняв титул короля Португалії й пройшов офіційну коронацію. Того ж 1248 року, аби очолити країну, він відмовився від своїх прав на Булонське графство у Франції. 1255 року він переніс столицю Португалії з північної Коїмбри до південного Лісабона.

За свого правління Афонсу ІІІ проводив централізаторську політику попередніх монархів, обмежуючи вплив великих світських і духовних феодалів. Зокрема, 1254 року в Лейрії він відкрив першу сесію Кортесів, на якій окрім аристократії були присутні представники дрібного лицарства та міського патриціату. 1258 року він запровадив процедуру так званих «загальних розслідувань» (порт. inquirições gerais) — переатестації землевласників та їхньої власності, що не лише посилило контроль монарха не шляхтою, а й дало можливість повернути до королівського домену землі, що були самовільно захоплені лицарями. Афонсу ІІІ також реформував законодавство, з метою зменшення соціальної напруги між різними класами населення, й допускав до вирішення державних та управлінських справ людей з низів. Він надав статуси самоврядних містечок і міст численним поселенням Португалії, намагаючись реорганізувати громадське управління. Під його керівництвом була припинена практика превентивних арештів без попередніх доказів злочину та дозволу судді. 1274 року, за підтримки Кортесів у Сантарені, король скасував у країні щорічні замкові повинності (порт. anúduva), які передбачали залучення підданих до будівництва і ремонту замків, палаців, міських стін тощо. Остання реформа зробила Афонсу ІІІ дуже популярним у народі.

1253 року Афонсу ІІІ покинув булонську графиню Матильду, яка не змогла народити йому нових дітей після смерті двох синів, й одружився із кастильською інфантою Беатрисою, позашлюбною донькою кастильського короля Альфонсо X і Майор де Гусман. Розлучення і нове одруження відбулося без згоди Святого Престолу. Римський папа Олександр IV відгукнувся на скаргу Матильди й велів португальському королю повернутися до своєї законної дружини. Проте Афонсу ІІІ ігнорував накази з Риму й дочекався природного вирішення проблеми разом зі смертю Матильди напочатку 1259 року. Під час тяганини з розлученням Беатриса народила інфанта Дініша, майбутнього короля.

Реконкіста Редагувати

Пам'ятник Афонсу ІІІ у Фаро (1959)

У часи Афонсу ІІІ португальське лицарство активно брало участь у війні проти мусульман на півдні Піренейського півострова. 1249 року християнські вояки захопили Фару й остаточно приєднали регіон Аль-Гарб, перетворений на провінцію Алгарве, до Португальської корони. Реконкіста на теренах Португалії була завершена. Проте приєднання Алгарве викликало конфлікт Афонсу ІІІ із сусідньою Кастилією, яка претендувала на регіон. Обидві держави розпочали війну, яка завершилася укладанням миру. Цьому сприяв шлюб Афонсу ІІІ із Беатрисою в 1253 році, яка отримала від батька у придане на східному березі річки Гвадіани. 1267 року Португалія і Кастилія підписали Бадахоський договір, що визначив міждержавний кордон по цій річці й, у підсумку, залишив Алгарве за Португалією.

Конфлікт із Церквою Редагувати

Так само як і попередники Афонсу ІІІ конфліктував із Церквою та Святим Престолом. В ході реформування державного управління він порушував привілеї та права португальських ієрархів — архієпископа Браги, єпископів Коїмбри і Порту. Зокрема, король нехтував юрисдикцією духовних феодалів: чинив замість них суд над їхніми підданими, використовував на свої потреби пожертви для побудови церков, оподатковував церковні поселення, обкладав їхнє населення та духівництво будівельними повинностями, призначав юдеїв та інших нехристиян на відповідальні посади. 1268 року португальські єпископи прийняли 43-статейну постанову, в якій звинуватили Афонсу ІІІ у вищезгаданих гріхах й відлучили його від Церкви. Цю постанову згодом підтримав папа Климент IV. 1274 року на Кортесах в Сантаремі була створена спеціальна комісія, яка провела розслідування звинувачень єпископів на адресу Афонсу ІІІ. Ця комісія, що складалася переважно з симпатиків монарха, надіслала виправдувальну резолюцію папі Григорію X, але той проігнорував її і 1277 року наклав інтердикт на короля та усе населення Португалії. Попри це Афонсу ІІІ сприяв християнізації Португалії, фінансово підтримував францисканців й домініканців.

16 лютого 1279 року 68-річний король Афонсу ІІІ помер у Алкобасі. Перед смертю він сповідався абату Алкобаського монастиря у сварках з єпископами та Святим Пресолом й отримав прощення; короля повернули до лона Церкви й поховали у Алкобаському монастирі.

Сім'я Редагувати

Вислі печаткки Афонсу ІІІ
1266
1268
  • Батько: Афонсу II (1185—1223), король Португалії (1211—1223)
  • Матір: Уррака (1186—1220), донька кастильського короля Альфонсо VII
  • Брат: Саншу II (1209—1248), король Португалії (1223—1248)
  • 1-ша дружина: Матильда (1202—1259), донька булонського графа Рено
  • Діти:
    • Роберт (1239) — помер немовлям.
    • NN (1240) — помер немовлям.
  • 2-га дружина: Беатриса (1242—1303), донька кастильського короля Альфонсо X
  • Діти:
    • Бранка (1259—1321) — абатиса Бургоського королівського монастиря святої Марії.
    • Фернанду (1260—1262) — португальський інфант; помер у дитинстві.
    • Дініш (1261—1325), король Португалії (1279—1325)
    • Афонсу (1263—1312) — португальський інфант; сеньйор Порталегре.
    • Санша (1264—1279) — португальська інфанта.
    • Марія (1264—1284) — португальський інфант; помер у юному віці.
    • Констанса (1266—1271) — португальська інфанта; померла у дитинстві.
    • Вісенте (1268—1271) — португальський інфант; помер у дитинстві.
  • П'ятеро бастардів.

Родовід Редагувати

У культурі Редагувати

Образотворче мистецтво Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Rodrigues Oliveira, 2010, с. 102.
  2. ↑ Sotto Mayor Pizarro, 1997, с. 167-168.
  3. Sousa, 1735, с. 159.
  4. Sousa, 1735, с. 160.
  5. Sousa, 1735, с. 160–161.

Джерела Редагувати

  • García Fernández, Manuel (1999). La política internacional de Portugal y Castilla en el contexto peninsular del Tratado de Alcañices (1267-1297). Relaciones diplomáticas y dinásticas. Universidade de Porto. Revista da Faculdade de Letras, Serie Historia (em espanhol) (XV): 901-943. OCLC 632487275
  • Rodrigues Oliveira, Ana (2010). Rainhas medievais de Portugal. Dezassete mulheres, duas dinastias, quatro séculos de História. Lisboa: A esfera dos livros. ISBN 978-989-626-261-7
  • Salazar y Acha, Jaime de, David; Masnata y de Quesada, David de (1990). «Precisiones y nuevos datos sobre el entorno familiar de Alfonso X el Sabio fundador de Ciudad Real» (PDF). Instituto de Estudios Manchegos. Cuadernos de Estudios Manchegos (20): 210-231. ISSN 0526-2623
  • Sotto Mayor Pizarro, José Augusto (1997). Linhagens Medievais Portuguesas: Genealogias e Estratégias (1279-1325). I. Porto: Tese de Doutoramento, Edicão do Autor

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Афонсу III

  • Cawley, Charles. Portugal, kings. Medieval Lands database. Foundation for Medieval Genealogy. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Afonsu Afo nsu III port Afonso III 5 travnya 1210 12100505 16 lyutogo 1279 korol Portugaliyi 1248 1279 Graf bulonskij 1235 1248 Predstavnik portugalskoyi Burgundskoyi dinastiyi Narodivsya v Koyimbri Portugaliya Drugij sin portugalskogo korolya Afonsu II ta kastilskoyi infanti Urraki Molodshij brat portugalskogo korolya Sanshu II Pislya smerti batka meshkav u Franciyi de odruzhivsya iz bulonskoyu grafineyu Matildoyu 1235 Vnaslidok detronizaciyi Sanshu II za rishennyam rimskogo papi Innokentiya IV pogodivsya ocholiti Portugaliyu Zahopiv krayinu v hodi mizhusobnoyi vijni z bratom 1245 1248 Prijnyav titul korolya pislya smerti Sanshu II Priyednav mavritanskij region Al Garb Algarve zavershivshi Rekonkistu v mezhah Portugaliyi 1249 Stav pershim monarhom sho tituluvavsya korolem Portugaliyi j Algarve Vsuperech voli Svyatogo Prestolu odruzhivsya vdruge iz Beatrisoyu Kastilskoyu 1253 Perenis stolicyu derzhavi z Koyimbri do Lisabona 1255 zminiv derzhavnij gerb Pislya vijni z Kastiliyeyu uklav Badahoskij dogovir 1267 sho viznachiv mizhderzhavnij kordon Zmenshiv podatkovij tyagar dlya piddanih zavdyaki chomu zdobuv veliku populyarnist Konfliktuvav iz portugalskimi yepiskopami yaki vidluchili jogo vid Cerkvi 1268 Vnaslidok podalshoyi eskalaciyi papa Grigorij X naklav na korolya i Portugaliyu interdikt 1277 Pomer v Alkobasi pohovanij u Alkobaskomu monastiri Pered smertyu rozkayavsya povernuvshis do lona Cerkvi Prizvisko Bulo nskij port o Bolonhes Afonsu IIIKorol Portugaliyi4 sichnya 1248 16 lyutogo 1279Poperednik Sanshu IINastupnik DinishGraf Bulonskij1235 4 sichnya 1248 Narodzhennya 5 travnya 1210 1210 05 05 Koyimbra PortugaliyaSmert 16 lyutogo 1279 1279 02 16 68 rokiv Alkobasa PortugaliyaPohovannya Alkobaskij monastirKrayina Korolivstvo PortugaliyaReligiya katolikRid BurgundskaBatko Afonsu IIMati Urraka KastilskaShlyub Matilda 1235 1253 Beatrisa 1253 1279 Diti Blanka Ferdinand Dinish Sansha Mariya Vinsent Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Imena 2 Biografiya 2 1 Graf 2 2 Korol 2 3 Rekonkista 2 4 Konflikt iz Cerkvoyu 3 Sim ya 3 1 Rodovid 4 U kulturi 4 1 Obrazotvorche mistectvo 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaImena RedaguvatiAfo nsu III port Afonso III stara orfografiya Affonso u portugalskih dzherelah Afo nsu Afo nsu abo Afo nsu Afo nsovich port Afonso Afonso po batkovi Afo nsu III Burgu ndskij port Afonso III de Borgonha za nazvoyu dinastiyi Afo nsu Bulo nskij port Afonso o Bolonhes za grafskim titulom Afo nsu III Portuga lskij port Afonso III de Portugal za nazvoyu krayini Alfo ns III lat Alphonsus III u latinskih dzherelah Alfo nso III isp Alphonso III u kastilskih ispanskih dzherelah Affo nso III st port Affonso III u staroportugalskih dzherelah Biografiya RedaguvatiGraf Redaguvati Dokladnishe Portugalska mizhusobna vijna 1245 1248 Afonsu III narodivsya 5 travnya 1210 roku v Koyimbri v rodini portugalskogo korolya Afonsu II ta korolevi Urraki donki kastilskogo korolya Alfonso VIII Vin buv drugim sinom podruzhzhya 1 2 Jogo shansi ocholiti Portugalske korolivstvo buli nizkimi oskilki oficijnimi spadkoyemcem prestolu buv jogo starshij brat Sanshu II Pislya smerti batka 1223 roci ta intronizaciyi Sanshu II Afonsu III pereyihav do Franciyi Vin meshkav pid opikoyu svoyeyi titki po materinskij liniyi francuzkoyi korolevi Blanki Kastilskoyi yaka bula regentom korolivstva pislya smerti francuzkogo korolya Lyudovika VIII U Franciyi v 1235 roci Afonsu III odruzhivsya iz bulonskoyu i dammartenskoyu grafineyu Matildoyu stavshi takim chinom grafom Bulonskim 3 1245 roku vnaslidok konfliktu portugalskogo korolya Sanshu II iz Cerkvoyu rimskij papa Innokentij IV detronizuvav jogo ogolosivshi nezdibnim korolem j oficijno peredav Portugaliyu pid regentstvo Afonsu III naglyadacha kuratora i zahisnika korolivstva port visitador curador e defensor do reino Ostannij prijnyav propoziciyu Svyatogo Prestolu ocholiti derzhavu sho stalo prichinoyu mizhusobnoyi vijni mizh bratami v 1245 1248 rokah Bilshist portugalskoyi shlyahti ta duhovenstva pidtrimali Afonsu III j dopomogli zdobuti jomu pivdenni j centralni regioni krayini Soyuzniki Sanshu II utrimuvali pivnichni zemli j pokladalisya na pomich Kastilskogo korolivstva vijska yakogo na pochatku 1247 roku rozbili sili Afonsu III Tim ne mensh pid tiskom Papskoyi kuriyi kastilci vijshli z vijni i vivezli korolya Sanshu II do Toledo de vin pomer 4 sichnya 1248 roku 4 Korol Redaguvati nbsp Zolotij Afonsu III z gerbom korolivstva Pislya smerti brata Afonsu III prijnyav titul korolya Portugaliyi j projshov oficijnu koronaciyu Togo zh 1248 roku abi ocholiti krayinu vin vidmovivsya vid svoyih prav na Bulonske grafstvo u Franciyi 1255 roku vin perenis stolicyu Portugaliyi z pivnichnoyi Koyimbri do pivdennogo Lisabona Za svogo pravlinnya Afonsu III provodiv centralizatorsku politiku poperednih monarhiv obmezhuyuchi vpliv velikih svitskih i duhovnih feodaliv Zokrema 1254 roku v Lejriyi vin vidkriv pershu sesiyu Kortesiv na yakij okrim aristokratiyi buli prisutni predstavniki dribnogo licarstva ta miskogo patriciatu 1258 roku vin zaprovadiv proceduru tak zvanih zagalnih rozsliduvan port inquiricoes gerais pereatestaciyi zemlevlasnikiv ta yihnoyi vlasnosti sho ne lishe posililo kontrol monarha ne shlyahtoyu a j dalo mozhlivist povernuti do korolivskogo domenu zemli sho buli samovilno zahopleni licaryami Afonsu III takozh reformuvav zakonodavstvo z metoyu zmenshennya socialnoyi naprugi mizh riznimi klasami naselennya j dopuskav do virishennya derzhavnih ta upravlinskih sprav lyudej z niziv Vin nadav statusi samovryadnih mistechok i mist chislennim poselennyam Portugaliyi namagayuchis reorganizuvati gromadske upravlinnya Pid jogo kerivnictvom bula pripinena praktika preventivnih areshtiv bez poperednih dokaziv zlochinu ta dozvolu suddi 1274 roku za pidtrimki Kortesiv u Santareni korol skasuvav u krayini shorichni zamkovi povinnosti port anuduva yaki peredbachali zaluchennya piddanih do budivnictva i remontu zamkiv palaciv miskih stin tosho Ostannya reforma zrobila Afonsu III duzhe populyarnim u narodi 1253 roku Afonsu III pokinuv bulonsku grafinyu Matildu yaka ne zmogla naroditi jomu novih ditej pislya smerti dvoh siniv j odruzhivsya iz kastilskoyu infantoyu Beatrisoyu pozashlyubnoyu donkoyu kastilskogo korolya Alfonso X i Major de Gusman Rozluchennya i nove odruzhennya vidbulosya bez zgodi Svyatogo Prestolu Rimskij papa Oleksandr IV vidguknuvsya na skargu Matildi j veliv portugalskomu korolyu povernutisya do svoyeyi zakonnoyi druzhini Prote Afonsu III ignoruvav nakazi z Rimu j dochekavsya prirodnogo virishennya problemi razom zi smertyu Matildi napochatku 1259 roku Pid chas tyaganini z rozluchennyam Beatrisa narodila infanta Dinisha majbutnogo korolya Rekonkista Redaguvati nbsp Pam yatnik Afonsu III u Faro 1959 U chasi Afonsu III portugalske licarstvo aktivno bralo uchast u vijni proti musulman na pivdni Pirenejskogo pivostrova 1249 roku hristiyanski voyaki zahopili Faru j ostatochno priyednali region Al Garb peretvorenij na provinciyu Algarve do Portugalskoyi koroni 5 Rekonkista na terenah Portugaliyi bula zavershena Prote priyednannya Algarve viklikalo konflikt Afonsu III iz susidnoyu Kastiliyeyu yaka pretenduvala na region Obidvi derzhavi rozpochali vijnu yaka zavershilasya ukladannyam miru Comu spriyav shlyub Afonsu III iz Beatrisoyu v 1253 roci yaka otrimala vid batka u pridane na shidnomu berezi richki Gvadiani 1267 roku Portugaliya i Kastiliya pidpisali Badahoskij dogovir sho viznachiv mizhderzhavnij kordon po cij richci j u pidsumku zalishiv Algarve za Portugaliyeyu Konflikt iz Cerkvoyu Redaguvati Tak samo yak i poperedniki Afonsu III konfliktuvav iz Cerkvoyu ta Svyatim Prestolom V hodi reformuvannya derzhavnogo upravlinnya vin porushuvav privileyi ta prava portugalskih iyerarhiv arhiyepiskopa Bragi yepiskopiv Koyimbri i Portu Zokrema korol nehtuvav yurisdikciyeyu duhovnih feodaliv chiniv zamist nih sud nad yihnimi piddanimi vikoristovuvav na svoyi potrebi pozhertvi dlya pobudovi cerkov opodatkovuvav cerkovni poselennya obkladav yihnye naselennya ta duhivnictvo budivelnimi povinnostyami priznachav yudeyiv ta inshih nehristiyan na vidpovidalni posadi 1268 roku portugalski yepiskopi prijnyali 43 statejnu postanovu v yakij zvinuvatili Afonsu III u vishezgadanih grihah j vidluchili jogo vid Cerkvi Cyu postanovu zgodom pidtrimav papa Kliment IV 1274 roku na Kortesah v Santaremi bula stvorena specialna komisiya yaka provela rozsliduvannya zvinuvachen yepiskopiv na adresu Afonsu III Cya komisiya sho skladalasya perevazhno z simpatikiv monarha nadislala vipravduvalnu rezolyuciyu papi Grigoriyu X ale toj proignoruvav yiyi i 1277 roku naklav interdikt na korolya ta use naselennya Portugaliyi Popri ce Afonsu III spriyav hristiyanizaciyi Portugaliyi finansovo pidtrimuvav franciskanciv j dominikanciv 16 lyutogo 1279 roku 68 richnij korol Afonsu III pomer u Alkobasi Pered smertyu vin spovidavsya abatu Alkobaskogo monastirya u svarkah z yepiskopami ta Svyatim Presolom j otrimav proshennya korolya povernuli do lona Cerkvi j pohovali u Alkobaskomu monastiri 1 2 Sim ya RedaguvatiVisli pechatkki Afonsu III nbsp 1266 nbsp 1268 Dokladnishe Portugalskij Burgundskij dimBatko Afonsu II 1185 1223 korol Portugaliyi 1211 1223 Matir Urraka 1186 1220 donka kastilskogo korolya Alfonso VII Brat Sanshu II 1209 1248 korol Portugaliyi 1223 1248 1 sha druzhina Matilda 1202 1259 donka bulonskogo grafa Reno Diti Robert 1239 pomer nemovlyam NN 1240 pomer nemovlyam 2 ga druzhina Beatrisa 1242 1303 donka kastilskogo korolya Alfonso X Diti Branka 1259 1321 abatisa Burgoskogo korolivskogo monastirya svyatoyi Mariyi Fernandu 1260 1262 portugalskij infant pomer u ditinstvi Dinish 1261 1325 korol Portugaliyi 1279 1325 Afonsu 1263 1312 portugalskij infant senjor Portalegre Sansha 1264 1279 portugalska infanta Mariya 1264 1284 portugalskij infant pomer u yunomu vici Konstansa 1266 1271 portugalska infanta pomerla u ditinstvi Visente 1268 1271 portugalskij infant pomer u ditinstvi P yatero bastardiv Rodovid RedaguvatiU kulturi RedaguvatiObrazotvorche mistectvo Redaguvati nbsp Portret Afonsu Genealogiya koroliv Portugaliyi 1530 1534 nbsp 1603 nbsp XVIII st nbsp XVIII st nbsp XVIII st nbsp XIX st nbsp 1866 1870Primitki Redaguvati a b Rodrigues Oliveira 2010 s 102 a b Sotto Mayor Pizarro 1997 s 167 168 Sousa 1735 s 159 Sousa 1735 s 160 Sousa 1735 s 160 161 Dzherela RedaguvatiLivermore H V History of Portugal Cambridge University Press 1947 Livermore H V A New History of Portugal Cambridge University Press 1969 Afonso III Portugal diccionario historico chorographico heraldico biographico bibliographico numismatico e artistico E Pereira G Rodrigues Lisboa J Romano Torres 1904 Vol I P 61 63 Sousa Antonio Caetano de Historia genealogica da casa real portugueza Lisboa Occidental J A da Sylva Academia Real 1735 T 1 Garcia Fernandez Manuel 1999 La politica internacional de Portugal y Castilla en el contexto peninsular del Tratado de Alcanices 1267 1297 Relaciones diplomaticas y dinasticas Universidade de Porto Revista da Faculdade de Letras Serie Historia em espanhol XV 901 943 OCLC 632487275 Rodrigues Oliveira Ana 2010 Rainhas medievais de Portugal Dezassete mulheres duas dinastias quatro seculos de Historia Lisboa A esfera dos livros ISBN 978 989 626 261 7 Salazar y Acha Jaime de David Masnata y de Quesada David de 1990 Precisiones y nuevos datos sobre el entorno familiar de Alfonso X el Sabio fundador de Ciudad Real PDF Instituto de Estudios Manchegos Cuadernos de Estudios Manchegos 20 210 231 ISSN 0526 2623 Sotto Mayor Pizarro Jose Augusto 1997 Linhagens Medievais Portuguesas Genealogias e Estrategias 1279 1325 I Porto Tese de Doutoramento Edicao do AutorPosilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Afonsu III Cawley Charles Portugal kings Medieval Lands database Foundation for Medieval Genealogy Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Afonsu III amp oldid 40359342