www.wikidata.uk-ua.nina.az

Алкобаський монастир Алкоба ський монасти р порт Mosteiro de Alcobaça або Алкоба ський монасти р свято ї Марі ї порт Mos

Алкобаський монастир

Алкоба́ський монасти́р (порт. Mosteiro de Alcobaça), або Алкоба́ський монасти́р свято́ї Марі́ї (порт. Mosteiro de Santa Maria de Alcobaça) — колишній католицький монастир у Португалії, в місті Алкобаса. Заснований 1153 року першим португальським королем Афонсу І. Належав Цистеріанському ордену. Збудований у 1178—1223 роках в готичному стилі. Частково розбудовувався у XVI столітті в мануелському стилі та в XVIII столітті у стилі бароко. Користувався патронатом монаршого дому Португалії протягом усієї своєї історії. Головний храм — церква святої Марії (1252), найбільший християнський храм країни. Мав велику бібліотеку, архів якої частково зберігається у Національній бібліотеці Португалії. Зазнавав руйнувань внаслідок Лісабонського землетрусу (1755), Піренейської війни, заборони Цистеріанського ордену (1834). Одна з найбільших і найважливіших португальських християнських обителей нарівні з Коїмбрським монастирем Святого Хреста. Національна пам'ятка Португалії (1910). Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО в Португалії (з 1989).

Алкобаський монастир
Дата створення / заснування 1187
Чернечий орден Цистерціанці
Країна  Португалія
Адміністративна одиниця Alcobaça e Vestiariad
Місце розташування Q509571?
Дієцезія Лісабонський патріархат
Часовий пояс WET
Є власником Crónica da Tomada de Ceutad
Архітектурний стиль готика
Час/дата припинення існування 1833
Кількість відвідувачів за рік 193 881 осіб (2022)
Статус спадщини Світова спадщина ЮНЕСКО і Національна пам'ятка (Португалія)d
Площа 0,98 га і 85,78 га
Критерій Світової спадщини (2005) (i)d, (iv)d і (ii)d
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента d
Категорія для екстер'єру елемента d
Категорія людей, що тут поховані Категорія:Поховані в монастирі Алкобаса
Офіційний сайт
 Алкобаський монастир у Вікісховищі

Координати: 39°32′54″ пн. ш. 8°58′48″ зх. д. / 39.54833333336077317° пн. ш. 8.98000000002777909° зх. д. / 39.54833333336077317; -8.98000000002777909

Назви Редагувати

  • Алкоба́ський монасти́р (порт. Mosteiro de Alcobaça) — скорочена назва.
  • Алкоба́ський монасти́р свято́ї Марі́ї (порт. Mosteiro de Santa Maria de Alcobaça) — офіційна назва.
  • Алкоба́ське королі́вське аба́тство свято́ї Марі́ї (порт. Real Abadia de Santa Maria de Alcobaça) — офіційна назва абатства.

Історія Редагувати

Клуатр

1153 року португальський король Афонсу І дарував святому Бернарду Клервоському землю під Алкобаський монастир. Нова обитель мусила слугувати форпостом християнства і португальської корони у землях, нещодавно відвойованих у маврів у ході Реконкісти. Король дарував його Ордену цистеріанців як подяку Богові за перемогу над мусульманами під Сантареном у березні 1147 року.

1178 року розпочалося будівництво Алкобаського монастиря і його головного храму — церкви святої Марії. Основні будівлі обителі завершили 1223 року, а храм — 1252 року. Наприкінці ХІІІ століття король Дініш І прибудував так званий Клуатр Тиші. Монастирська церква святої Марії була й залишається найбільшим християнським храмом у країні. Споруди монастиря, зведені на взірець французького Клервоського абатства, були першими зразками готичної архітектури в Португалії.

Алкобаський монастир став одним із найбільших культурно-наукових центрів Піренейського півострова. Тут були написані основні хроніки з історії Португалії. 1269 року при обителі відкрилася школа. Ченці-цистеріанці займалися освоєнням цілинних земель, допомагали розвивати землеробство та господарство регіону. Бібліотека Алкобаського монастиря була однією з найкращих у країні, мала багату колекцію середньовічних книг і рукописів (її пограбували французи в 1810 році під час Піренейської війни та португальські мародери в 1834 році після заборони чернечих орденів у Португалії). З ХХ століття книжкові скарби обителі зберігаються в Національній бібліотеці в Лісабоні.

У XIII—XIV століттях Алкобаський монастир перебував під особливою опікою португальських королів. Тут були поховані Афонсу ІІ з Урракою та Афонсу ІІІ з Беатрисою. У монастирській церкві також збереглися величні готичні гробниці короля Педру І та його коханки Інес де Кастро. Гробниці останніх двох, замовлені королем Педру І ще за життя, вважаються найкращими зразками готичної скульптури в Португалії.

У XVI столітті, за правління короля Мануела І, Алкобаський монастир частково перебудували у пізньоготичному мануелському стилі. До клуатру додали другий поверх і нову захристію, чернечий гуртожиток поділили на індивідуальні келії. У XVIII столітті монастирський ансамбль знову розширили, розбудувавши у бароковому стилі. У цей час були збудовані новий клуатр та вежі церкви. Інтер'єр монастиря та храму прикрасили скульптурами та кольоровою плиткою. Наприкінці того ж століття в неоготичному стилі був збудований Королівський пантеон, де розміщені гробниці Афонсу ІІ та Афонсу ІІІ з дружинами та інфантами.

За свою історію Алкобаський монастир декілька разів зазнавав руйнувань. Так, Лісабонський землетрус 1755 року знищив частину захристії та деякі господарські будівлі. Великих збитків завдали французи у 1800-х роках у часи Наполеонівських війн: вони пограбували бібліотеку, гробниці, викрали частини церковного інтер'єру. 1834 року португальський уряд розпустив монастир, внаслідок чого цистеріанці були змушені покинути обитель, яка після того страждала від місцевих мародерів.

1910 року Алкобаський монастир отримав статус національної пам'ятки. 16 серпня 1957 року він увійшов до особливої заповідної зони, а 1989 року став об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Відтоді монастир перетворилася на одну з головних туристичних принад Португалії.

Галерея Редагувати

Пріори Редагувати

  • ?—1540?: Афонсу, син короля Мануела І, брат Жуана ІІІ.

Гробниці Редагувати

Примітки Редагувати

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. ↑ http://www.wikilovesmonuments.org.pt/
  3. https://www.patrimoniocultural.gov.pt/static/data/docs/2023/03/10/ev.pdf
  4. ↑ http://whc.unesco.org/en/list/505
  5. . Архів оригіналу за 5 листопада 2017. Процитовано 4 січня 2018. 

Джерела Редагувати

  • Alcobaça, Mosteiro de Santa Maria Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1904. — Vol. I. — P. 163-167.
  • Dom Maur Cocheril. Alcobaça, Abadia Cisterense de Portugal. Alcobaça 1989 Depósito Legal 30 258/89
  • Artur Nobre de Gusmão. A real Abadia de Alcobaça. Lisboa 2. Aufl. 1992, ISBN 972-24-0835-6
  • Maria Zulmira Furtado Marques. Um Século de História de Alcobaça 1810—1910. 2003, ISBN 972-97145-8-4
  • Manuel Vieira de Natividade. O Mosteiro de Alcobaça. Coimbra 1885
  • José Pedro Duarte Tavares. Hidráulica, Linhas Gerais de Sistema Hidráulico Cisterciense em Alcobaça. in: Roteiro Cultural da Região de Alcobaça. S. 39-109, Alcobaça 2001, ISBN 972-98064-3-8
  • José Pedro Duarte Tavares. Mosteiro de Alcobaça, O Claustro Sul no Mosteiro de Alcobaça. Relatório CB 25, Instituto Português do Património Arquitectónico, 1999
  • Direcção-Geral dos Edifícios e Monumentos Nacionais, Inventário do Património Arquitectónico, Mosteiro de Alcobaça/ Real Abadia da Santa Maria de Alcobaça

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алкобаський монастир

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Alkoba skij monasti r port Mosteiro de Alcobaca abo Alkoba skij monasti r svyato yi Mari yi port Mosteiro de Santa Maria de Alcobaca kolishnij katolickij monastir u Portugaliyi v misti Alkobasa Zasnovanij 1153 roku pershim portugalskim korolem Afonsu I Nalezhav Cisterianskomu ordenu Zbudovanij u 1178 1223 rokah v gotichnomu stili Chastkovo rozbudovuvavsya u XVI stolitti v manuelskomu stili ta v XVIII stolitti u stili baroko Koristuvavsya patronatom monarshogo domu Portugaliyi protyagom usiyeyi svoyeyi istoriyi Golovnij hram cerkva svyatoyi Mariyi 1252 najbilshij hristiyanskij hram krayini Mav veliku biblioteku arhiv yakoyi chastkovo zberigayetsya u Nacionalnij biblioteci Portugaliyi Zaznavav rujnuvan vnaslidok Lisabonskogo zemletrusu 1755 Pirenejskoyi vijni zaboroni Cisterianskogo ordenu 1834 Odna z najbilshih i najvazhlivishih portugalskih hristiyanskih obitelej narivni z Koyimbrskim monastirem Svyatogo Hresta Nacionalna pam yatka Portugaliyi 1910 Ob yekt Svitovoyi spadshini YuNESKO v Portugaliyi z 1989 Alkobaskij monastirData stvorennya zasnuvannya1187Chernechij ordenCistercianciKrayina Portugaliya 1 2 Administrativna odinicyaAlcobaca e Vestiariad 2 Misce roztashuvannyaQ509571 DiyeceziyaLisabonskij patriarhatChasovij poyasWETYe vlasnikomCronica da Tomada de CeutadArhitekturnij stilgotikaChas data pripinennya isnuvannya1833Kilkist vidviduvachiv za rik193 881 osib 2022 3 Status spadshiniSvitova spadshina YuNESKO i Nacionalna pam yatka Portugaliya dPlosha0 98 ga i 85 78 gaKriterij Svitovoyi spadshini 2005 i d 4 iv d 4 i ii dKategoriya Vikishovisha dlya inter yera elementadKategoriya dlya ekster yeru elementadKategoriya lyudej sho tut pohovaniKategoriya Pohovani v monastiri AlkobasaOficijnij sajt Alkobaskij monastir u VikishovishiKoordinati 39 32 54 pn sh 8 58 48 zh d 39 54833333336077317 pn sh 8 98000000002777909 zh d 39 54833333336077317 8 98000000002777909 Zmist 1 Nazvi 2 Istoriya 3 Galereya 4 Priori 5 Grobnici 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaNazvi RedaguvatiAlkoba skij monasti r port Mosteiro de Alcobaca skorochena nazva Alkoba skij monasti r svyato yi Mari yi port Mosteiro de Santa Maria de Alcobaca oficijna nazva Alkoba ske koroli vske aba tstvo svyato yi Mari yi port Real Abadia de Santa Maria de Alcobaca oficijna nazva abatstva Istoriya Redaguvati nbsp Kluatr1153 roku portugalskij korol Afonsu I daruvav svyatomu Bernardu Klervoskomu zemlyu pid Alkobaskij monastir Nova obitel musila sluguvati forpostom hristiyanstva i portugalskoyi koroni u zemlyah neshodavno vidvojovanih u mavriv u hodi Rekonkisti Korol daruvav jogo Ordenu cisterianciv yak podyaku Bogovi za peremogu nad musulmanami pid Santarenom u berezni 1147 roku 1178 roku rozpochalosya budivnictvo Alkobaskogo monastirya i jogo golovnogo hramu cerkvi svyatoyi Mariyi Osnovni budivli obiteli zavershili 1223 roku a hram 1252 roku Naprikinci HIII stolittya korol Dinish I pribuduvav tak zvanij Kluatr Tishi Monastirska cerkva svyatoyi Mariyi bula j zalishayetsya najbilshim hristiyanskim hramom u krayini 5 Sporudi monastirya zvedeni na vzirec francuzkogo Klervoskogo abatstva buli pershimi zrazkami gotichnoyi arhitekturi v Portugaliyi Alkobaskij monastir stav odnim iz najbilshih kulturno naukovih centriv Pirenejskogo pivostrova Tut buli napisani osnovni hroniki z istoriyi Portugaliyi 1269 roku pri obiteli vidkrilasya shkola Chenci cisterianci zajmalisya osvoyennyam cilinnih zemel dopomagali rozvivati zemlerobstvo ta gospodarstvo regionu Biblioteka Alkobaskogo monastirya bula odniyeyu z najkrashih u krayini mala bagatu kolekciyu serednovichnih knig i rukopisiv yiyi pograbuvali francuzi v 1810 roci pid chas Pirenejskoyi vijni ta portugalski maroderi v 1834 roci pislya zaboroni chernechih ordeniv u Portugaliyi Z HH stolittya knizhkovi skarbi obiteli zberigayutsya v Nacionalnij biblioteci v Lisaboni U XIII XIV stolittyah Alkobaskij monastir perebuvav pid osoblivoyu opikoyu portugalskih koroliv Tut buli pohovani Afonsu II z Urrakoyu ta Afonsu III z Beatrisoyu U monastirskij cerkvi takozh zbereglisya velichni gotichni grobnici korolya Pedru I ta jogo kohanki Ines de Kastro Grobnici ostannih dvoh zamovleni korolem Pedru I she za zhittya vvazhayutsya najkrashimi zrazkami gotichnoyi skulpturi v Portugaliyi U XVI stolitti za pravlinnya korolya Manuela I Alkobaskij monastir chastkovo perebuduvali u piznogotichnomu manuelskomu stili Do kluatru dodali drugij poverh i novu zahristiyu chernechij gurtozhitok podilili na individualni keliyi U XVIII stolitti monastirskij ansambl znovu rozshirili rozbuduvavshi u barokovomu stili U cej chas buli zbudovani novij kluatr ta vezhi cerkvi Inter yer monastirya ta hramu prikrasili skulpturami ta kolorovoyu plitkoyu Naprikinci togo zh stolittya v neogotichnomu stili buv zbudovanij Korolivskij panteon de rozmisheni grobnici Afonsu II ta Afonsu III z druzhinami ta infantami Za svoyu istoriyu Alkobaskij monastir dekilka raziv zaznavav rujnuvan Tak Lisabonskij zemletrus 1755 roku znishiv chastinu zahristiyi ta deyaki gospodarski budivli Velikih zbitkiv zavdali francuzi u 1800 h rokah u chasi Napoleonivskih vijn voni pograbuvali biblioteku grobnici vikrali chastini cerkovnogo inter yeru 1834 roku portugalskij uryad rozpustiv monastir vnaslidok chogo cisterianci buli zmusheni pokinuti obitel yaka pislya togo strazhdala vid miscevih maroderiv 1910 roku Alkobaskij monastir otrimav status nacionalnoyi pam yatki 16 serpnya 1957 roku vin uvijshov do osoblivoyi zapovidnoyi zoni a 1989 roku stav ob yektom Svitovoyi spadshini YuNESKO Vidtodi monastir peretvorilasya na odnu z golovnih turistichnih prinad Portugaliyi Galereya Redaguvati nbsp Plan monastirya nbsp Fasad nbsp Inter yer cerkvi nbsp Biblioteka nbsp Kolishni keliyi nbsp Trapezna nbsp Levadijskij kluatrPriori Redaguvati 1540 Afonsu sin korolya Manuela I brat Zhuana III Grobnici Redaguvati nbsp Beatrisa Kastilska nbsp Pedru I nbsp Ines de KastroPrimitki Redaguvati archINFORM 1994 d Track Q265049 a b http www wikilovesmonuments org pt https www patrimoniocultural gov pt static data docs 2023 03 10 ev pdf a b http whc unesco org en list 505 Space and Time Monastery of Alcobaca Arhiv originalu za 5 listopada 2017 Procitovano 4 sichnya 2018 Dzherela RedaguvatiAlcobaca Mosteiro de Santa Maria Portugal diccionario historico chorographico heraldico biographico bibliographico numismatico e artistico E Pereira G Rodrigues Lisboa J Romano Torres 1904 Vol I P 163 167 Dom Maur Cocheril Alcobaca Abadia Cisterense de Portugal Alcobaca 1989 Deposito Legal 30 258 89 Artur Nobre de Gusmao A real Abadia de Alcobaca Lisboa 2 Aufl 1992 ISBN 972 24 0835 6 Maria Zulmira Furtado Marques Um Seculo de Historia de Alcobaca 1810 1910 2003 ISBN 972 97145 8 4 Manuel Vieira de Natividade O Mosteiro de Alcobaca Coimbra 1885 Jose Pedro Duarte Tavares Hidraulica Linhas Gerais de Sistema Hidraulico Cisterciense em Alcobaca in Roteiro Cultural da Regiao de Alcobaca S 39 109 Alcobaca 2001 ISBN 972 98064 3 8 Jose Pedro Duarte Tavares Mosteiro de Alcobaca O Claustro Sul no Mosteiro de Alcobaca Relatorio CB 25 Instituto Portugues do Patrimonio Arquitectonico 1999 Direccao Geral dos Edificios e Monumentos Nacionais Inventario do Patrimonio Arquitectonico Mosteiro de Alcobaca Real Abadia da Santa Maria de AlcobacaPosilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Alkobaskij monastir Oficijnij sajt Monastery of Alcobaca Arhivovano 19 veresnya 2017 u Wayback Machine UNESCO World Heritage Centre Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Alkobaskij monastir amp oldid 40260480