www.wikidata.uk-ua.nina.az

Естонська православна церква Московського патріархату Не плутати з Естонською апостольсько православною церквою Вселенсь

Естонська православна церква Московського патріархату

Не плутати з Естонською апостольсько-православною церквою Вселенського патріархату.

Есто́нська правосла́вна це́рква Моско́вського патріарха́ту (ест. Moskva Patriarhaadi Eesti Õigeusu Kirik або Vene Kirik, рос. Эстонская православная церковь Московского патриархата; також Православна церква Есто́нії) — самоврядна східно-православна церква у складі Московського патріархату в Естонській Республіці. Отримала автономію 10 травня 1920 року постановою Московського патріарха Тихона, Священного Синоду та Вищої церковної ради Московського патріархату. Використовує у своїй літургії візантійський обряд, новомосковський ізвод церковнослов'янської, естонську мову, юліанський календар, вона є частиною Східного християнства.

Естонська православна церква
Московського патріархату
ест. Moskva Patriarhaadi Eesti Õigeusu Kirik
рос. Эстонская православная церковь
Московского патриархата

Катедральний собор Олександра Невського в Таллінн
Засновники Патріарх Тихон
Дата заснування 1920
Статус самоврядна
У складі Московського патріархату
Самостійність проголошена
Самостійність визнана не визнана Вселенським патріархатом Константинополя
Перший предстоятель Сергій Митрополит Віленський і Литовський, Патріарший Екзарх Латвії та Естонії
Чинний предстоятель Євгеній Митрополит Талліннський і всієї Естонії
Центр Таллін, Естонія
Кафедральний собор Олександра Невського
Основна юрисдикція  Естонія
Літургічна мова Новомосковський ізвод церковнослов'янської та естонська
Музична традиція московська, візантійська
Церковний календар юліанський
Єпископів 3
Єпархій 2
Парафій 38 (2021)
Священиків 60 священнослужителів (45 пресвітерів, 13 дияконів)
Ченців і черниць 126
Вірних Прибл. 150 000 (2003)
Офіційний сайт orthodox.ee

Юрисдикція ЕПЦ МП на території Естонії обмежена канонічною територією Естонської апостольсько-православної цекрви, яка 1923 року відновила канонічну підлеглість Вселенського патріархату Константинополя. До обох Церков належать головним чином представники російської, білоруської й української етнічних меншин, а також частина естонців. Натомість домінуючим віровизнанням в Естонії є простентантизм (лютеранство).

Ця церква нараховує приблизно 150 000 вірних у 38 парафіях і є найбільшою східною православною церквою в Естонії. Предстоятелем церкви є митрополит Євген (Решетніков).

Історія Редагувати

Про історію церкви в цьому регіони мало відомо до XVII-XVIII століть, коли багато старообрядців втекли туди з Московії, щоб уникнути літургійних реформ, запроваджених Московським патріархом Никоном.

У XVIII-XIX століттях Естонія була частиною імператорської Російської імперії, завойована імператором Петром Великим. Значна кількість естонських селян прийняла східне православ'я з (нездійсненою) надією отримати землю, і було побудовано численні східно-православні церкви. У 1850 р. Ризька єпархія (у Латвії) була заснована Московським патріархатом, і багато естонських православних віруючих були включені. Наприкінці XIX століття почалася хвиля зросійщення Естонії, підтримана російською ієрархією, але не місцевим естонським духовенством. Катедральний собор Св. Олександра Невського в Таллінні та Пухтицький жіночий монастир (Пухтіца) у Куремяе у Східній Естонії також були побудовані приблизно в цей час.

У 1917 р. перший естонець, Платон (Павло Кульбуш), був висвячений на єпископа Ризького і вікарія Таллінна.

Після проголошення Естонської Республіки в 1918 році Патріарх Московський святий Тихон у 1920 році визнав автномію Естонської православної церкви. Архиєпископ Олександр Паулюс був обраний і рукоположений главою естонської церкви. Незабаром після цього естонська церква втратила зв'язок з Москвою через інтенсивні релігійні переслідування Московського патріархату з боку нового ленінського режиму. У вересні 1922 р. Собор Естонської Апостольської Православної Церкви ухвалив рішення звернутися до Вселенського Патріарха Мелетія IV (Метаксакіса) з клопотанням про прийняття Естонської православної церкви під юрисдикцію Вселенського патріархату Константинополя та проголошення її автокефальною. Пізніше Митрополит Талліннський і всієї Естонії Олександр написав, що це було зроблено під сильним тиском держави. 7 липня 1923 р. в Константинополі Мелетіос Метаксакіс представив Томос про прийняття Естонської православної церкви під юрисдикцією Вселенського патріархату як окрему церковна автономію "Естонська православна митрополія".

За пропозицією Вселенського патріархату Естонія була поділена на три єпархії — Талліннську, Нарвську та Печерську. Головою Нарвської катедри став Євсевій (Дроздов). Іван (Булін), випускник Петербурзької духовної академії, став єпископом Печерським у 1926 р. Він очолював єпархію до 1932 р. і залишив її через розбіжності щодо властивостей Псковсько-Печерського монастиря. Єпископ Іван провів кілька років у Югославії і наприкінці 1930-х років повернувся до Естонії. Він активно підтримував повернення Естонської православної церкви під юрисдикцію Московського патріархату. 18 жовтня 1940 року єпископ Іван був заарештований органами НКВС у Печерах, звинувачений у антирадянській агітації та пропаганді і був страчений 30 липня 1941 року в Ленінграді.

До 1941 року п'яту частину всього естонського населення (яке було переважно лютеранським з часів Реформації на початку XVI століття, коли країна контролювалася Тевтонським орденом) складали православні християни в складі Вселенського патріархату Константиполя. В Естонії було 158 парафій, а в естонській церкві — 183 священнослужителів. Була також катедра православ’я на теологічному факультеті Тартуського університету. У Петцерах існував Псково-Печорський монастир, два жіночі монастирі в Нарві та Куремяе, пріорський у Таллінні та семінарія у Петцерах. Стародавній монастир у Петцерах був збережений від масового руйнування церкви, що відбувалися в Радянській Росії.

Радянська окупація Редагувати

У 1940 році Естонія стала складовою республікою Радянського Союзу, уряд якої здійснив загальну програму розпаду всієї церковної незалежности на її території. З 1942 по 1944 роки автономія під Константинополем була тимчасово відроджена. У 1945 році представник Московського патріархату звільнив членів синоду ЕПЦ, які залишилися в Естонії, і створив нову організацію — Єпархіальну раду. Таким чином, православні віруючі в Естонській Радянській Соціалістичній Республіці були підпорядковані єпархії в складі Московського патріархату.

Незабаром після нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз митрополит Олександр заявив про розпад з Москвою та возз'єднання з Вселенським патріархатом Константинополя. Єпископ Нарвський Павло залишився вірним Московському патріархату. Під час їх окупації німці не заважали митрополиту Олександру вести життя своїх парафій, а єпископу Павлу — керувати російською єпархією в Нарві та багатьма іншими парафіями, вірними Московському патріархату.

Незадовго до того, як Радянська Армія увійшла до Таллінна, митрополит Олександр покинув Естонію, Синод Естонської Апостольської Православної Церкви звернувся до митрополита Ленінградського і Новгородського Олексія (Сіманського) з проханням відновити юрисдикцію Московського патріархату.

Безпосередньо перед другої радянської окупацієї в 1944 році та розпуском Естонського синоду предстоятель церкви митрополит Олександр вирушив у заслання разом з 21 священнослужителем та близько 8000 православних віруючих. Православна церква Естонії в еміграції та її синод у Швеції продовжували свою діяльність відповідно до канонічних статутів, аж до відновлення незалежности Естонії в 1991 р. Перед смертю у 1953 р. митрополит Олександр заснував свою громаду як екзархат при Константинополі. Більшість інших єпископів та духовенства, які залишилися, були заслані до Сибіру. У 1958 році в еміграції був заснований новий синод, а церква була організована зі Швеції.

Відновлення незалежности Редагувати

Див. також: Московсько-Константинопольська схизма (1996)
Церква Святої Катерини в Пярну

Після розпаду Радянського Союзу в православній громаді Естонії виник розкол між тими, хто бажав би залишитися під владою Московського патріархату, і тими, хто бажав повернутися під юрисдикцію Вселенського патріархату Константинополя, причому суперечки часто відбувалися за етнічною ознакою, багато росіян, які іммігрували до Естонії під час радянської окупації. Тривалі переговори між двома патріархатами не дали результату.

У 1993 році синод Естонської православної церкви в Еміграції був перереєстрований як автономна Православна Церква Естонії, а 20 лютого 1996 року Вселенський Патріарх Вартоломій I відновив томос, наданий у 1923 році, відновивши його канонічне підпорядкування Вселенському патріархату. Ця дія викликала негайний протест з боку естонського патріарха Московського патріархату Алексія II, який вважав його рідну Естонію частиною своєї канонічної території. Патріарх Московський у 1996 році на кілька місяців прибрав ім'я Вселенського патріарха з диптиху.

Делікатність церковної ситуації знову ж ускладнювалася тим, що Патріарх Московський і всієї Росії Алексій ІІ мав естонсько-німецьке походження і довгий час служив на приходах Таллінна. Отже, звільнення церковної Естонії від СССР та повернення до Вселенського патріархату переживалося особливо гостро самим Патріаром та його оточенням. «Естонське питання» навіть стало причиною тимчасового припинення канонічного спілкування між РПЦ та Вселенською патріархією. Однак і цей демарш церковної дипломатії Москви не приніс результату — ЕАПЦ залишається церквою, права якої не піддаються сумніву ані світовим православ'ям, ані владою Естонії.

Було досягнуто угоди, згідно з якою місцеві збори могли обирати, до якої юрисдикції належати. Православна громада в Естонії, яка становить близько 14% від усього населення, залишається розділеною, більшість вірних (переважно етнічні росіяни) залишаються під Московським патріархатом. У звіті Державного департаменту США від листопада 2003 р. близько 20 000 віруючих (переважно етнічних естонців) у 60 парафіях є частиною автономної церкви, а 150 000 вірних у 31 парафіях разом із чернечою громадою Пюхтиця віддають традиційну вірність Москві.

6 листопада 2000 року архиєпископ Корнелій став митрополитом Таллінна та всієї Естонії.

19 квітня 2018 року Митрополит Корнилій відправився у вічність.

У 2018 році архиєпископ Євген (Решетніков) був обраний митрополитом Талліннським і всієї Естонії. Він розпочав свою роль предстоятеля Естонської православної церкви Московського патріархату 17 червня 2018 року.

Структура Редагувати

Пюхтицький Успенський жіночий монастир

З самого дня створення у складі Московської патріархії ЕПЦ МП її очолював митрополит Талліннський і всієї Естонії Корнілій (Якобс) — естонець за походженням, в'язень сталінських концтаборів. 27 травня 2009 Синод РПЦ призначив митрополиту Корнілію вікарного єпископа, яким став намісник Іоанно-Богословського Макарівського монастиря (Республіка Мордовія) архімандрит Лазар (Ґуркін). Через деякий час у складі ЕПЦ (МП) була виділена ще одна єпархія — Нарвська, де єпископ Лазар став правлячим архієреєм. 5 лютого 2017 року був хіротонісаний новий вікарій Талліннський — єпископ Маадурський Сергій (Теліх)

Після смерті у квітні 2018 року митрополита Корнілія, 5 травня того ж року новим предстоятелем Естонської Православної Церкви Московського Патріархату собор ЕПЦ МП обрав Євгенія (Решетнікова), який до цього був архієпископом Верейським, вікарієм патріарха Московського, ректором Московської духовної академії. 3 червня 2018 року патріарх Кирило затвердив рішення собору ЕПЦ МП та звів архієпископа Євгенія у сан митрополита.

Предстоятелі Редагувати

  • Ісидор (Богоявленський) (22 червня 1947 — 18 грудня 1949)
  • Іван (Алексеєв) (25 грудня 1955 — 13 серпня 1961)
  • Корнилій (Якобс) (15 вересня 1990 — 11 серпня 1992)
  • Корнилій (Якобс) (11 серпня 1992 — 19 квітня 2018)
    • Лазар (Гуркін) (19 квітня 2018 — 3 червня 2018) — і/о предстоятеля, єп. Нарвський
  • Євгеній (Решетніков) (з 3 червня 2018)

Архиєреї Редагувати

  • Євгеній (Решетніков) — митрополит Талліннський і всієї Естонії.
  • Лазар (Гуркін) — єпископ Нарвський і Причудський.
  • Сергій (Теліх) — єпископ Маардускій, вікарій Таллінської єпархії.

Монастири і храми Редагувати

Примітки Редагувати

  1. EOC MP: Parishes [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.].
  2. . Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 7 липня 2021. 
  3. . mospat.ru (амер.). 12 листопада 2000. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 1 листопада 2018. «Patriarch Bartholomew issued an 'Act' on 20 February 1996 on the renewal of the 1923 Tomos of Patriarch Meletius IV and on the establishment of the ‘Autonomous Orthodox Estonian Metropolia’ on the territory of Estonia. Temporal administration was entrusted to Archbishop John of Karelia and All Finland. A schismatic group headed by the suspended clergymen was accepted into canonical communion. Thus the schism in Estonia became a reality. On 23 February 1996, in response to the one-sided and illegal actions of Patriarch Bartholomew the Holy Synod of the Russian Orthodox Church resolved to recognize them 'as schismatic and compelling our Church to suspend canonical and Eucharistic communion with the Patriarchate of Constantinople… and to omit the name of the Patriarch of Constantinople in the diptych of the Primates of the Local Orthodox Churches.'»  
  4. MacFarquhar, Neil (15 жовтня 2018). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 3 травня 2019. 
  5. . Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 7 липня 2021. 
  6. В праздник Собора новомучеников и исповедников Церкви Русской Святейший Патриарх Кирилл совершил Литургию в Храме Христа Спасителя и возглавил хиротонию архимандрита Сергия (Телиха) во епископа Маардуского [ 5 грудня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  7. Внеочередной Собор Эстонской Православной Церкви Московского Патриархата [ 2 червня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  8. В Неделю 1-ю по Пятидесятнице Предстоятель Русской Церкви совершил Литургию в Храме Христа Спасителя и возглавил хиротонию архимандрита Феоктиста (Игумнова) во епископа Городищенского [ 2 грудня 2019 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела Редагувати


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «lower-alpha», але не знайдено відповідного тегу <references group="lower-alpha"/>

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ne plutati z Estonskoyu apostolsko pravoslavnoyu cerkvoyu Vselenskogo patriarhatu Esto nska pravosla vna ce rkva Mosko vskogo patriarha tu est Moskva Patriarhaadi Eesti Oigeusu Kirik abo Vene Kirik ros Estonskaya pravoslavnaya cerkov Moskovskogo patriarhata takozh Pravoslavna cerkva Esto niyi samovryadna shidno pravoslavna cerkva u skladi Moskovskogo patriarhatu v Estonskij Respublici Otrimala avtonomiyu 10 travnya 1920 roku postanovoyu Moskovskogo patriarha Tihona Svyashennogo Sinodu ta Vishoyi cerkovnoyi radi Moskovskogo patriarhatu Vikoristovuye u svoyij liturgiyi vizantijskij obryad novomoskovskij izvod cerkovnoslov yanskoyi estonsku movu yulianskij kalendar vona ye chastinoyu Shidnogo hristiyanstva Estonska pravoslavna cerkvaMoskovskogo patriarhatuest Moskva Patriarhaadi Eesti Oigeusu Kirikros Estonskaya pravoslavnaya cerkovMoskovskogo patriarhataKatedralnij sobor Oleksandra Nevskogo v TallinnZasnovniki Patriarh TihonData zasnuvannya 1920Status samovryadna a U skladi Moskovskogo patriarhatuSamostijnist progoloshena 10 travnya 1920 yak avtonomiya 11 serpnya 1992 yak samovryadnaSamostijnist viznana ne viznana Vselenskim patriarhatom KonstantinopolyaPershij predstoyatel Sergij Mitropolit Vilenskij i Litovskij Patriarshij Ekzarh Latviyi ta EstoniyiChinnij predstoyatel Yevgenij Mitropolit Tallinnskij i vsiyeyi EstoniyiCentr Tallin EstoniyaKafedralnij sobor Oleksandra NevskogoOsnovna yurisdikciya EstoniyaLiturgichna mova Novomoskovskij izvod cerkovnoslov yanskoyi ta estonskaMuzichna tradiciya moskovska vizantijskaCerkovnij kalendar yulianskijYepiskopiv 3Yeparhij 2Parafij 38 2021 1 Svyashenikiv 60 svyashennosluzhiteliv 45 presviteriv 13 diyakoniv Chenciv i chernic 126Virnih Pribl 150 000 2003 2 Oficijnij sajt orthodox eeYurisdikciya EPC MP na teritoriyi Estoniyi obmezhena kanonichnoyu teritoriyeyu Estonskoyi apostolsko pravoslavnoyi cekrvi yaka 1923 roku vidnovila kanonichnu pidleglist Vselenskogo patriarhatu Konstantinopolya Do oboh Cerkov nalezhat golovnim chinom predstavniki rosijskoyi biloruskoyi j ukrayinskoyi etnichnih menshin a takozh chastina estonciv Natomist dominuyuchim viroviznannyam v Estoniyi ye prostentantizm lyuteranstvo Cya cerkva narahovuye priblizno 150 000 virnih u 38 parafiyah i ye najbilshoyu shidnoyu pravoslavnoyu cerkvoyu v Estoniyi Predstoyatelem cerkvi ye mitropolit Yevgen Reshetnikov Zmist 1 Istoriya 1 1 Radyanska okupaciya 1 2 Vidnovlennya nezalezhnosti 2 Struktura 2 1 Predstoyateli 2 2 Arhiyereyi 2 3 Monastiri i hrami 3 Primitki 4 DzherelaIstoriya RedaguvatiPro istoriyu cerkvi v comu regioni malo vidomo do XVII XVIII stolit koli bagato staroobryadciv vtekli tudi z Moskoviyi shob uniknuti liturgijnih reform zaprovadzhenih Moskovskim patriarhom Nikonom U XVIII XIX stolittyah Estoniya bula chastinoyu imperatorskoyi Rosijskoyi imperiyi zavojovana imperatorom Petrom Velikim Znachna kilkist estonskih selyan prijnyala shidne pravoslav ya z nezdijsnenoyu nadiyeyu otrimati zemlyu i bulo pobudovano chislenni shidno pravoslavni cerkvi U 1850 r Rizka yeparhiya u Latviyi bula zasnovana Moskovskim patriarhatom i bagato estonskih pravoslavnih viruyuchih buli vklyucheni Naprikinci XIX stolittya pochalasya hvilya zrosijshennya Estoniyi pidtrimana rosijskoyu iyerarhiyeyu ale ne miscevim estonskim duhovenstvom Katedralnij sobor Sv Oleksandra Nevskogo v Tallinni ta Puhtickij zhinochij monastir Puhtica u Kuremyae u Shidnij Estoniyi takozh buli pobudovani priblizno v cej chas U 1917 r pershij estonec Platon Pavlo Kulbush buv visvyachenij na yepiskopa Rizkogo i vikariya Tallinna Pislya progoloshennya Estonskoyi Respubliki v 1918 roci Patriarh Moskovskij svyatij Tihon u 1920 roci viznav avtnomiyu Estonskoyi pravoslavnoyi cerkvi Arhiyepiskop Oleksandr Paulyus buv obranij i rukopolozhenij glavoyu estonskoyi cerkvi Nezabarom pislya cogo estonska cerkva vtratila zv yazok z Moskvoyu cherez intensivni religijni peresliduvannya Moskovskogo patriarhatu z boku novogo leninskogo rezhimu U veresni 1922 r Sobor Estonskoyi Apostolskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi uhvaliv rishennya zvernutisya do Vselenskogo Patriarha Meletiya IV Metaksakisa z klopotannyam pro prijnyattya Estonskoyi pravoslavnoyi cerkvi pid yurisdikciyu Vselenskogo patriarhatu Konstantinopolya ta progoloshennya yiyi avtokefalnoyu Piznishe Mitropolit Tallinnskij i vsiyeyi Estoniyi Oleksandr napisav sho ce bulo zrobleno pid silnim tiskom derzhavi 7 lipnya 1923 r v Konstantinopoli Meletios Metaksakis predstaviv Tomos pro prijnyattya Estonskoyi pravoslavnoyi cerkvi pid yurisdikciyeyu Vselenskogo patriarhatu yak okremu cerkovna avtonomiyu Estonska pravoslavna mitropoliya Za propoziciyeyu Vselenskogo patriarhatu Estoniya bula podilena na tri yeparhiyi Tallinnsku Narvsku ta Pechersku Golovoyu Narvskoyi katedri stav Yevsevij Drozdov Ivan Bulin vipusknik Peterburzkoyi duhovnoyi akademiyi stav yepiskopom Pecherskim u 1926 r Vin ocholyuvav yeparhiyu do 1932 r i zalishiv yiyi cherez rozbizhnosti shodo vlastivostej Pskovsko Pecherskogo monastirya Yepiskop Ivan proviv kilka rokiv u Yugoslaviyi i naprikinci 1930 h rokiv povernuvsya do Estoniyi Vin aktivno pidtrimuvav povernennya Estonskoyi pravoslavnoyi cerkvi pid yurisdikciyu Moskovskogo patriarhatu 18 zhovtnya 1940 roku yepiskop Ivan buv zaareshtovanij organami NKVS u Pecherah zvinuvachenij u antiradyanskij agitaciyi ta propagandi i buv strachenij 30 lipnya 1941 roku v Leningradi Do 1941 roku p yatu chastinu vsogo estonskogo naselennya yake bulo perevazhno lyuteranskim z chasiv Reformaciyi na pochatku XVI stolittya koli krayina kontrolyuvalasya Tevtonskim ordenom skladali pravoslavni hristiyani v skladi Vselenskogo patriarhatu Konstantipolya V Estoniyi bulo 158 parafij a v estonskij cerkvi 183 svyashennosluzhiteliv Bula takozh katedra pravoslav ya na teologichnomu fakulteti Tartuskogo universitetu U Petcerah isnuvav Pskovo Pechorskij monastir dva zhinochi monastiri v Narvi ta Kuremyae priorskij u Tallinni ta seminariya u Petcerah Starodavnij monastir u Petcerah buv zberezhenij vid masovogo rujnuvannya cerkvi sho vidbuvalisya v Radyanskij Rosiyi Radyanska okupaciya Redaguvati U 1940 roci Estoniya stala skladovoyu respublikoyu Radyanskogo Soyuzu uryad yakoyi zdijsniv zagalnu programu rozpadu vsiyeyi cerkovnoyi nezalezhnosti na yiyi teritoriyi Z 1942 po 1944 roki avtonomiya pid Konstantinopolem bula timchasovo vidrodzhena U 1945 roci predstavnik Moskovskogo patriarhatu zvilniv chleniv sinodu EPC yaki zalishilisya v Estoniyi i stvoriv novu organizaciyu Yeparhialnu radu Takim chinom pravoslavni viruyuchi v Estonskij Radyanskij Socialistichnij Respublici buli pidporyadkovani yeparhiyi v skladi Moskovskogo patriarhatu Nezabarom pislya napadu nacistskoyi Nimechchini na Radyanskij Soyuz mitropolit Oleksandr zayaviv pro rozpad z Moskvoyu ta vozz yednannya z Vselenskim patriarhatom Konstantinopolya Yepiskop Narvskij Pavlo zalishivsya virnim Moskovskomu patriarhatu Pid chas yih okupaciyi nimci ne zavazhali mitropolitu Oleksandru vesti zhittya svoyih parafij a yepiskopu Pavlu keruvati rosijskoyu yeparhiyeyu v Narvi ta bagatma inshimi parafiyami virnimi Moskovskomu patriarhatu Nezadovgo do togo yak Radyanska Armiya uvijshla do Tallinna mitropolit Oleksandr pokinuv Estoniyu Sinod Estonskoyi Apostolskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi zvernuvsya do mitropolita Leningradskogo i Novgorodskogo Oleksiya Simanskogo z prohannyam vidnoviti yurisdikciyu Moskovskogo patriarhatu Bezposeredno pered drugoyi radyanskoyi okupaciyeyi v 1944 roci ta rozpuskom Estonskogo sinodu predstoyatel cerkvi mitropolit Oleksandr virushiv u zaslannya razom z 21 svyashennosluzhitelem ta blizko 8000 pravoslavnih viruyuchih Pravoslavna cerkva Estoniyi v emigraciyi ta yiyi sinod u Shveciyi prodovzhuvali svoyu diyalnist vidpovidno do kanonichnih statutiv azh do vidnovlennya nezalezhnosti Estoniyi v 1991 r Pered smertyu u 1953 r mitropolit Oleksandr zasnuvav svoyu gromadu yak ekzarhat pri Konstantinopoli Bilshist inshih yepiskopiv ta duhovenstva yaki zalishilisya buli zaslani do Sibiru U 1958 roci v emigraciyi buv zasnovanij novij sinod a cerkva bula organizovana zi Shveciyi Vidnovlennya nezalezhnosti Redaguvati Div takozh Moskovsko Konstantinopolska shizma 1996 nbsp Cerkva Svyatoyi Katerini v PyarnuPislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu v pravoslavnij gromadi Estoniyi vinik rozkol mizh timi hto bazhav bi zalishitisya pid vladoyu Moskovskogo patriarhatu i timi hto bazhav povernutisya pid yurisdikciyu Vselenskogo patriarhatu Konstantinopolya prichomu superechki chasto vidbuvalisya za etnichnoyu oznakoyu bagato rosiyan yaki immigruvali do Estoniyi pid chas radyanskoyi okupaciyi Trivali peregovori mizh dvoma patriarhatami ne dali rezultatu U 1993 roci sinod Estonskoyi pravoslavnoyi cerkvi v Emigraciyi buv perereyestrovanij yak avtonomna Pravoslavna Cerkva Estoniyi a 20 lyutogo 1996 roku Vselenskij Patriarh Vartolomij I vidnoviv tomos nadanij u 1923 roci vidnovivshi jogo kanonichne pidporyadkuvannya Vselenskomu patriarhatu Cya diya viklikala negajnij protest z boku estonskogo patriarha Moskovskogo patriarhatu Aleksiya II yakij vvazhav jogo ridnu Estoniyu chastinoyu svoyeyi kanonichnoyi teritoriyi Patriarh Moskovskij u 1996 roci na kilka misyaciv pribrav im ya Vselenskogo patriarha z diptihu 3 4 Delikatnist cerkovnoyi situaciyi znovu zh uskladnyuvalasya tim sho Patriarh Moskovskij i vsiyeyi Rosiyi Aleksij II mav estonsko nimecke pohodzhennya i dovgij chas sluzhiv na prihodah Tallinna Otzhe zvilnennya cerkovnoyi Estoniyi vid SSSR ta povernennya do Vselenskogo patriarhatu perezhivalosya osoblivo gostro samim Patriarom ta jogo otochennyam Estonske pitannya navit stalo prichinoyu timchasovogo pripinennya kanonichnogo spilkuvannya mizh RPC ta Vselenskoyu patriarhiyeyu Odnak i cej demarsh cerkovnoyi diplomatiyi Moskvi ne prinis rezultatu EAPC zalishayetsya cerkvoyu prava yakoyi ne piddayutsya sumnivu ani svitovim pravoslav yam ani vladoyu Estoniyi Bulo dosyagnuto ugodi zgidno z yakoyu miscevi zbori mogli obirati do yakoyi yurisdikciyi nalezhati Pravoslavna gromada v Estoniyi yaka stanovit blizko 14 vid usogo naselennya zalishayetsya rozdilenoyu bilshist virnih perevazhno etnichni rosiyani zalishayutsya pid Moskovskim patriarhatom U zviti Derzhavnogo departamentu SShA vid listopada 2003 r blizko 20 000 viruyuchih perevazhno etnichnih estonciv u 60 parafiyah ye chastinoyu avtonomnoyi cerkvi a 150 000 virnih u 31 parafiyah razom iz chernechoyu gromadoyu Pyuhticya viddayut tradicijnu virnist Moskvi 5 6 listopada 2000 roku arhiyepiskop Kornelij stav mitropolitom Tallinna ta vsiyeyi Estoniyi 19 kvitnya 2018 roku Mitropolit Kornilij vidpravivsya u vichnist U 2018 roci arhiyepiskop Yevgen Reshetnikov buv obranij mitropolitom Tallinnskim i vsiyeyi Estoniyi Vin rozpochav svoyu rol predstoyatelya Estonskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu 17 chervnya 2018 roku Struktura Redaguvati nbsp Pyuhtickij Uspenskij zhinochij monastirZ samogo dnya stvorennya u skladi Moskovskoyi patriarhiyi EPC MP yiyi ocholyuvav mitropolit Tallinnskij i vsiyeyi Estoniyi Kornilij Yakobs estonec za pohodzhennyam v yazen stalinskih konctaboriv 27 travnya 2009 Sinod RPC priznachiv mitropolitu Korniliyu vikarnogo yepiskopa yakim stav namisnik Ioanno Bogoslovskogo Makarivskogo monastirya Respublika Mordoviya arhimandrit Lazar Gurkin Cherez deyakij chas u skladi EPC MP bula vidilena she odna yeparhiya Narvska de yepiskop Lazar stav pravlyachim arhiyereyem 5 lyutogo 2017 roku buv hirotonisanij novij vikarij Tallinnskij yepiskop Maadurskij Sergij Telih 6 Pislya smerti u kvitni 2018 roku mitropolita Korniliya 5 travnya togo zh roku novim predstoyatelem Estonskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Moskovskogo Patriarhatu sobor EPC MP obrav Yevgeniya Reshetnikova yakij do cogo buv arhiyepiskopom Verejskim vikariyem patriarha Moskovskogo rektorom Moskovskoyi duhovnoyi akademiyi 7 3 chervnya 2018 roku patriarh Kirilo zatverdiv rishennya soboru EPC MP ta zviv arhiyepiskopa Yevgeniya u san mitropolita 8 Predstoyateli Redaguvati Mitropolit Vilenskij i Litovskij Patriarshij Ekzarh Latviyi ta EstoniyiSergij Voskresenskij 24 lyutogo 1941 29 kvitnya 1944 Arhiyepiskop Tallinskij i EstonskijPavel Dmitrovskij berezen 1945 1 lyutogo 1946 Yepiskop Tallinnskij i EstonskijIsidor Bogoyavlenskij 22 chervnya 1947 18 grudnya 1949 Yepiskop Tallinnskij vikarij Leningradskoyi yeparhiyiRoman Tang 16 kvitnya 1950 20 grudnya 1955 Yepiskop Tallinnskij i EstonskijIvan Alekseyev 25 grudnya 1955 13 serpnya 1961 Mitropolit Tallinnskij i EstonskijAleksij Ridiger 3 veresnya 1961 goda 28 lipnya 1986 za sumisnictvom do 11 serpnya 1992 roku Yepiskop Tallinnskij vikarij Patriarha Moskovskogo j usiyeyi RosiyiKornilij Yakobs 15 veresnya 1990 11 serpnya 1992 Mitropolit Tallinnskij i vsiyeyi EstoniyiKornilij Yakobs 11 serpnya 1992 19 kvitnya 2018 Lazar Gurkin 19 kvitnya 2018 3 chervnya 2018 i o predstoyatelya yep Narvskij Yevgenij Reshetnikov z 3 chervnya 2018 Arhiyereyi Redaguvati Yevgenij Reshetnikov mitropolit Tallinnskij i vsiyeyi Estoniyi Lazar Gurkin yepiskop Narvskij i Prichudskij Sergij Telih yepiskop Maarduskij vikarij Tallinskoyi yeparhiyi Monastiri i hrami Redaguvati Katedralnmj sobor Oleksandra Nevskogo sobor Katedralnim soborom Narvskoyi yeparhiyi ye Sobor Voskresinnya Hristovogo v Narvi Pyuhtickij Uspenskij zhinochij monastir 1891 r zasnuvannya v danij chas stavropigiya Primitki Redaguvati EOC MP Parishes Arhivovano 9 lipnya 2021 u Wayback Machine International Religious Freedom Report 2003 Arhiv originalu za 28 chervnya 2021 Procitovano 7 lipnya 2021 Statement of the Holy Synod of the Russian Orthodox Church 8 November 2000 Russian Orthodox Church mospat ru amer 12 listopada 2000 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 1 listopada 2018 Patriarch Bartholomew issued an Act on 20 February 1996 on the renewal of the 1923 Tomos of Patriarch Meletius IV and on the establishment of the Autonomous Orthodox Estonian Metropolia on the territory of Estonia Temporal administration was entrusted to Archbishop John of Karelia and All Finland A schismatic group headed by the suspended clergymen was accepted into canonical communion Thus the schism in Estonia became a reality On 23 February 1996 in response to the one sided and illegal actions of Patriarch Bartholomew the Holy Synod of the Russian Orthodox Church resolved to recognize them as schismatic and compelling our Church to suspend canonical and Eucharistic communion with the Patriarchate of Constantinople and to omit the name of the Patriarch of Constantinople in the diptych of the Primates of the Local Orthodox Churches MacFarquhar Neil 15 zhovtnya 2018 Russia Takes Further Step Toward Major Schism in Orthodox Church The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 2 travnya 2020 Procitovano 3 travnya 2019 International Religious Freedom Report 2003 Arhiv originalu za 28 chervnya 2021 Procitovano 7 lipnya 2021 V prazdnik Sobora novomuchenikov i ispovednikov Cerkvi Russkoj Svyatejshij Patriarh Kirill sovershil Liturgiyu v Hrame Hrista Spasitelya i vozglavil hirotoniyu arhimandrita Sergiya Teliha vo episkopa Maarduskogo Arhivovano 5 grudnya 2019 u Wayback Machine ros Vneocherednoj Sobor Estonskoj Pravoslavnoj Cerkvi Moskovskogo Patriarhata Arhivovano 2 chervnya 2018 u Wayback Machine ros V Nedelyu 1 yu po Pyatidesyatnice Predstoyatel Russkoj Cerkvi sovershil Liturgiyu v Hrame Hrista Spasitelya i vozglavil hirotoniyu arhimandrita Feoktista Igumnova vo episkopa Gorodishenskogo Arhivovano 2 grudnya 2019 u Wayback Machine ros Dzherela RedaguvatiEstonska Pravoslavna Cerkva Moskovskogo patriarhatu ros est angl Arhivovano 26 lipnya 2013 u Wayback Machine Moskovska patriyarhiya provela v Estoniyi miscevij sobor ukr Pomilka cituvannya Tegi lt ref gt isnuyut dlya grupi pid nazvoyu lower alpha ale ne znajdeno vidpovidnogo tegu lt references group lower alpha gt Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Estonska pravoslavna cerkva Moskovskogo patriarhatu amp oldid 39504865