www.wikidata.uk-ua.nina.az

Візантійський обряд Візанті йський обря д гре цький обря д один із східних літургійних обрядів Використовується різними

Візантійський обряд


Візанті́йський обря́д, гре́цький обря́д — один із східних літургійних обрядів. Використовується різними православними та східними католицькими церквами. Зазвичай, коли говорять про «православне богослужіння», мають на увазі саме візантійський обряд, хоча існують православні громади, що використовують іншу літургійну традицію; і навпаки — греко-католики проводять богослужіння за візантійським (грецьким) обрядом.

Іконостас відокремлює святиню від нефу у церквах візантійського обряду. Тут показана частина шестирядного іконостасу в Углицькому соборі. Двері північного диякона (ліворуч) і Святі двері (праворуч).

Візантійський обряд розвинувся в давнину в Константинопольському патріархаті, надалі поширився і на Александрійський та Антіохійський патріархат. Слов'яни та румуни взяли візантійський обряд з Константинополя. Усі богослужіння візантійського обряду здійснюються в рамках добового (денного) кола, седмичного кола та річного кола. Іконостас, перегородка, вкрита іконами, відокремлює територію навколо вівтаря від нави. Хрестовий знак, що супроводжується поклоном, робиться дуже часто, наприклад, більше ста разів під час божественної літургії, є помітне шанування ікон, загальне прийняття конгрегантів вільно пересуватися в церкві та взаємодіяти з один одного, відмінні традиції літургійного співу та існування автономних чернечих спільнот.

У візантійському обряді практикується чин Божественної Літургії:

Деякі традиційні практики в наш час виходять з ужитку в різноманітних церквах та в діаспорі, наприклад, вірні стоять під час богослужінь, часто кланяються та кланяються, а священики, диякони та чернечі завжди носять сутану та інший канцелярський одяг, навіть у повсякденному житті (чернецтво також спить у сутані), і не голить і не стрижте волосся чи бороду.

На додаток до численних псалмів, що читаються щодня, весь псалтир читається щотижня і двічі на тиждень під час Великого посту, і щодня читаються інші писання; також у багатьох гімнах містяться цитати з Писань та посилання на них. У численні дні посту передбачається утримання від м'яса та молочних продуктів, а в багато днів посту також від риби, вина та використання олії в кулінарії. Призначено чотири пори: Великий піст, Різдвяний піст, Апостольський піст та Успенський піст. Крім того, протягом року більшість середи та п'ятниці, а також понеділка у монастирях є пісними днями.

Ні «грецькі», ні «візантійські» не приймаються як дескриптори в самій Східній православній церкві, яка не визначає власні, часто різні форми поклоніння, як особливий обряд. Термін «обряд», скоріше, був створений для розмежування практики греко-католицьких церков як виразного літургійного обряду в ширшій Католицькій церкві. Незважаючи на назву «грецький обряд», він використовує різноманітні лінгвістичні традиції, найбільш видно слов'янську та грузинську, в регіонах, де грецька мова ніколи не використовувалась літургійно, незважаючи на те, що історично пов'язана з Константинопольською церквою.

Історія Редагувати

У своєму теперішньому вигляді обряд є продуктом тривалого культурного синтезу, що склався в роки після іконоборства VIII–IX століть, у якому вирішальну роль відігравали синтез монастирів та їх культурні контакти зі Святою землею. З IX по XIV століття палестинський обряд справляв домінуючий вплив. І обряд називали «гібридом» між попередніми церемоніальними вченими, які називали соборний обряд Константинополя, який називався asmatiki akolouthia («співані служби») та палестинського обряду Єрусалима, агіополіта (гр. «Святого міста») грецькою мовою, головним чином через монастирський типікон монастиря Мар Саба поблизу Єрусалима. Пізніші розробки зазвичай були пов'язані з монастирями в Константинополі та на горі Афон, якому протегував імператорський двір, такий як Студіон, правило якого формувало ядро ​​ранніх монастирських общин в Болгарії та Русі. На початку сучасного періоду традиції обряду отримали подальше доопрацювання через інтерфейс християнських та ісламських містичних традицій, пропагуваних на османському дворі.

До середини XVII століття практика Московської церкви, відносно віддаленої від великих церковних та культурних центрів грецького та російського християнства (остання історично базувалася в сучасній Україні), показала значні місцеві та текстові відмінності від решти християнського світу. Практика Російської церкви була жорстоко приведена у відповідність із сучасним грецьким звичаєм під час реформ патріарха Никона, що призвело до відносної однорідності Східної православної церкви. Отриманий в результаті розкол розділив російське християнство на сучасних російських православних та історично переслідуваних старообрядців, які підтримували багато архаїчних практик поклонінь.

Календар Редагувати

Фіксована частина літургійного року (індикт) починається 1 вересня. Існує також рухомий пасхальний цикл, зафіксований відповідно до дати Великодня, яка на сьогоднішній день є найважливішим днем у цілому році. Взаємодія цих двох циклів, а також інших менших циклів впливає на спосіб святкування служб щоденно протягом усього року.

Для обчислення днів свят до ХХ століття східні православні церкви застосовували юліанський календар. Після Константинопольського собору 1923 року більшість автокефальних православних церков, а сьогодні їх десять з шістнадцяти, прийняли новоюліанський календар, який співпадає з григоріанським календарем до 2800 року; проте Пасхальний цикл продовжуває обчислюватися згідно Александрійським методотом як у юліанському календарі. Сьогодні деякі церкви, а саме шість, та частини деяких церков продовжують дотримуватися юліанського календаря. Серед східних православних лише Православна церква Фінляндії прийняла західний розрахунок дати Великодня; усі інші православні церкви та чотири східно-католицькі церки, а також Українська лютеранська церква святкують Пасху за Александрійським методом визначення.

Щодо чотирнадцяти греко-католицьких церков (а східних католицьких церков двадцять три), то десять з них живе за григоріанським календарем, чотири, а саме Болгарська, Румунська, Українська греко-католицькі церкви та Греко-візантійська католицька церква, за новоюліанським календарем.

Літургійні цикли Редагувати

Різні цикли літургійного року впливають на те, як матеріали з богослужбових книг (вгорі) вставляються в щоденні служби:

Тижневий цикл Редагувати

Кожен день тижня має своє власне вшанування:

Неділя — Воскресіння Христа

Понеділок — Святі Ангели

Вівторок — св. Йоан Предтеча

Середа — Хрест і Богородиця

Четвер — Святі Апостоли та Святий Миколай

П'ятниця — Хрест

Субота — Всі святі та померлі

Більшість текстів походить від «Октоехосу», який має велику колекцію гімнів на кожен робочий день для кожного з восьми тонів; під час великого посту і, в меншій мірі, передпосного сезону, Великий піст Тріодіон доповнює це гімнами на кожен день тижня на кожен тиждень цього сезону, як це робить П'ятидесятниця в сезон паскалів. Крім того, існують фіксовані тексти для кожного дня тижня, які містяться в Книзі служб Хорологіона та священника (наприклад, звільнення), а Катісмати (вибори з Псалтиря) регулюються щотижневим циклом разом із сезоном.

Фіксований цикл Редагувати

Поминання за фіксованим циклом залежать від дня календарного року, а також, іноді, від конкретних днів тижня, які припадають на певні календарні дати, наприклад, неділю перед Хрестовоздвиженням. Тексти цього циклу містяться у Менайоні.

Пасхальний цикл Редагувати

Відзначення Пасхального циклу («Рухомий цикл») залежать від дати Пасхи (Великодня). Тексти цього циклу містяться у Великому пісті Тріоді, П'ятидесятниці та Октоехосі, а також у Книзі Євангелія та Апостолах, оскільки щоденне читання Послання та Євангелія визначається цим циклом. Цикл Октоехос триває через наступну велику оренду, тому змінні частини пісних послуг визначаються як датами Пасхи попереднього року, так і поточного року.

8 тижневий цикл октоехосу Редагувати

Цикл восьми тонів зустрічається в Октоехосі і залежить від дати Великодня і починається з неділі після (восьмого дня) Великодня, цього тижня з використанням першого тону, наступного тижня з використанням другого тону, і так далі , повторюючись протягом тижня, що передував наступній Вербній неділі.

11 тижневий цикл утреннього Євангелія Редагувати

Частини кожного з Євангелій від розповіді про Воскресіння до кінця розділені на одинадцять читань, які читаються в послідовні неділі на утрені; на Утрені співаються гімни, які відповідають Євангелію Утрені того дня.

Список церков візантійської літургійної традиції Редагувати

Східні православні церкви Редагувати

Перераховані лише автокефальні (самокеровані) церкви; автономні церкви вважаються церквами, які є частиною автокефальних церков. Ті церкви, які продовжують слідувати за юліанським календарем, позначені зірочкою (*), тоді як ті, що дотримуються новоліанського календаря, не мають позначень.

Греко-католицькі церкви Редагувати

Історія Редагувати

Історія греко-католицької церкви, яка вперше визначила грецький обряд у межах західного християнства, пов'язана з появою Литви, згодом об'єднаної з Польщею-Литвою, як католицької держави, яка завоювала переважно православні землі русів на сході Європа. Те, що історично називалося уніатською церквою, було створено для розміщення місцевих християн та їх церковного керівництва під католицькою парасолькою в державі, відомій своєю релігійною терпимістю. На той час релігійні межі розколу були порівняно нестабільними, і князі (королі) Русі (Галицько-Волинського князівства) з XIII по XIV століття неодноразово коливалося між Сходом та Заходом. Берестейська унія 1595 року завершила перехід православного керівництва землями Білої Русі та Русі-України (сучасна Білорусь та Україна) на уніатський статус. Населення цих країн стало греко-католиком без перерви в адміністрації. Пізніше, коли Московщина завоювала те саме, церковне керівництво знову змінило свою вірність. Сучасна українська, русинська та угорська греко-католицькі церкви (понад 5 мільйонів загалом) сьогодні складають переважну більшість греко-католиків, але є лише частиною ранньомодерного греко-католицького чи уніатського населення.

Остання греко-католицька громада будь-якого розміру, арабомовна грецько-католицька церква Мелкітів (приблизно 1,5 мільйона), яка переважно проживає в Сирії та має велику діаспору, походить від розколу в значно численнішому Східному православному Антіохійському патріархаті (приблизно в 4,3 млн.), коли в 1729 р. претендент на Антіохійський престол, усунутий з посади османською владою, отримав визнання Папством як законного діючого президента. Зараз Мелкітський патріарх проживає в Дамаску, втікши з міста Антіохії після його анексії Туреччиною в 1939 році, що було оскаржено Сирією.

Грецький обряд відрізняється від інших східних обрядів, що використовуються окремими церквами католицької церкви, вони самі використовують арамейсько-сирійську, вірменську та коптську літургії східних православних церков, які відокремлювались як від грецького, так і від латинського світу до Великого схизми.

Візантійські католицькі церкви sui iuris Редагувати

Візантійські католицькі церкви вважаються церквами sui iuris (автономними) у повному спілкуванні зі Святим Престолом, латинською церквою та іншими дев'ятьма східними католицькими церквами.

Примітка: Грузинські католики візантійського обряду не визнаються sui iuris церквою (пор. Канон 27 Кодексу канонів Східних Церков).

Лютеранство візантійського обряду Редагувати

  • Українська лютеранська церква використовує літургійні формули візантійського обряду, щоб сформувати базовий текст для Ордену Служби в Українській Євангельській службовій книзі, а також новоюліанський календар.
  • Він також використовувався Німецькою громадою східного обряду (Ostkirchlicher Konvent), Лютеранською громадою св. Валентина Синоду Великого каньйону (ELCA) та Євангелічно-лютеранською церквою Аугсбургської конфесії в Словенії.
  • Кілька інших лютеранських спільнот також використовують візантійський обряд, адаптований до лютеранської теології.

Товариство англіканства східного обряду Редагувати

Він також застосовувався, хоча і рідше, в Англіканському спілкуванні, наприклад, його використовує Товариство англіканства східного обряду.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 8 січня 2021. 
  2. . Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 27 жовтня 2018. 
  3. . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 28 квітня 2020. 
  4. The Ukrainian Lutheran Church [ 11 травня 2011 у Wayback Machine.] is a member of the Confessional Evangelical Lutheran Conference, a communion of 20 Lutheran churches.
  5. . Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 8 січня 2021. 
  6. . www.omhksea.org. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 3 травня 2016. 
  7. . www.easternanglicanism.org. Архів оригіналу за 17 грудня 2015. Процитовано 18 березня 2016. 

Література Редагувати

  • Тафт Роберт «Візантійський обряд. Коротка історія» пер. з англ. Р. Скакун, передмова М. Петровича. — Львів: Видавництво УКУ, 2011. — 136 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vizanti jskij obrya d gre ckij obrya d odin iz shidnih liturgijnih obryadiv Vikoristovuyetsya riznimi pravoslavnimi ta shidnimi katolickimi cerkvami Zazvichaj koli govoryat pro pravoslavne bogosluzhinnya mayut na uvazi same vizantijskij obryad hocha isnuyut pravoslavni gromadi sho vikoristovuyut inshu liturgijnu tradiciyu i navpaki greko katoliki provodyat bogosluzhinnya za vizantijskim greckim obryadom 1 Ikonostas vidokremlyuye svyatinyu vid nefu u cerkvah vizantijskogo obryadu Tut pokazana chastina shestiryadnogo ikonostasu v Uglickomu sobori Dveri pivnichnogo diyakona livoruch i Svyati dveri pravoruch Vizantijskij obryad rozvinuvsya v davninu v Konstantinopolskomu patriarhati nadali poshirivsya i na Aleksandrijskij ta Antiohijskij patriarhat Slov yani ta rumuni vzyali vizantijskij obryad z Konstantinopolya Usi bogosluzhinnya vizantijskogo obryadu zdijsnyuyutsya v ramkah dobovogo dennogo kola sedmichnogo kola ta richnogo kola Ikonostas peregorodka vkrita ikonami vidokremlyuye teritoriyu navkolo vivtarya vid navi Hrestovij znak sho suprovodzhuyetsya poklonom robitsya duzhe chasto napriklad bilshe sta raziv pid chas bozhestvennoyi liturgiyi ye pomitne shanuvannya ikon zagalne prijnyattya kongregantiv vilno peresuvatisya v cerkvi ta vzayemodiyati z odin odnogo vidminni tradiciyi liturgijnogo spivu ta isnuvannya avtonomnih chernechih spilnot U vizantijskomu obryadi praktikuyetsya chin Bozhestvennoyi Liturgiyi Liturgiya Ivana Zolotoustogo Liturgiya Vasiliya Velikogo Liturgiya peredosvyachenih dariv vidpravlyayetsya po seredah i p yatnicyah Velikogo postu 2 Deyaki tradicijni praktiki v nash chas vihodyat z uzhitku v riznomanitnih cerkvah ta v diaspori napriklad virni stoyat pid chas bogosluzhin chasto klanyayutsya ta klanyayutsya a svyasheniki diyakoni ta chernechi zavzhdi nosyat sutanu ta inshij kancelyarskij odyag navit u povsyakdennomu zhitti chernectvo takozh spit u sutani i ne golit i ne strizhte volossya chi borodu Na dodatok do chislennih psalmiv sho chitayutsya shodnya ves psaltir chitayetsya shotizhnya i dvichi na tizhden pid chas Velikogo postu i shodnya chitayutsya inshi pisannya takozh u bagatoh gimnah mistyatsya citati z Pisan ta posilannya na nih U chislenni dni postu peredbachayetsya utrimannya vid m yasa ta molochnih produktiv a v bagato dniv postu takozh vid ribi vina ta vikoristannya oliyi v kulinariyi Priznacheno chotiri pori Velikij pist Rizdvyanij pist Apostolskij pist ta Uspenskij pist Krim togo protyagom roku bilshist seredi ta p yatnici a takozh ponedilka u monastiryah ye pisnimi dnyami Ni grecki ni vizantijski ne prijmayutsya yak deskriptori v samij Shidnij pravoslavnij cerkvi yaka ne viznachaye vlasni chasto rizni formi pokloninnya yak osoblivij obryad Termin obryad skorishe buv stvorenij dlya rozmezhuvannya praktiki greko katolickih cerkov yak viraznogo liturgijnogo obryadu v shirshij Katolickij cerkvi Nezvazhayuchi na nazvu greckij obryad vin vikoristovuye riznomanitni lingvistichni tradiciyi najbilsh vidno slov yansku ta gruzinsku v regionah de grecka mova nikoli ne vikoristovuvalas liturgijno nezvazhayuchi na te sho istorichno pov yazana z Konstantinopolskoyu cerkvoyu Zmist 1 Istoriya 2 Kalendar 2 1 Liturgijni cikli 2 2 Tizhnevij cikl 2 2 1 Fiksovanij cikl 2 3 Pashalnij cikl 2 4 8 tizhnevij cikl oktoehosu 2 5 11 tizhnevij cikl utrennogo Yevangeliya 3 Spisok cerkov vizantijskoyi liturgijnoyi tradiciyi 3 1 Shidni pravoslavni cerkvi 3 2 Greko katolicki cerkvi 3 2 1 Istoriya 3 2 2 Vizantijski katolicki cerkvi sui iuris 3 3 Lyuteranstvo vizantijskogo obryadu 3 4 Tovaristvo anglikanstva shidnogo obryadu 4 Primitki 5 LiteraturaIstoriya RedaguvatiU svoyemu teperishnomu viglyadi obryad ye produktom trivalogo kulturnogo sintezu sho sklavsya v roki pislya ikonoborstva VIII IX stolit u yakomu virishalnu rol vidigravali sintez monastiriv ta yih kulturni kontakti zi Svyatoyu zemleyu Z IX po XIV stolittya palestinskij obryad spravlyav dominuyuchij vpliv I obryad nazivali gibridom mizh poperednimi ceremonialnimi vchenimi yaki nazivali sobornij obryad Konstantinopolya yakij nazivavsya asmatiki akolouthia spivani sluzhbi ta palestinskogo obryadu Yerusalima agiopolita gr Svyatogo mista greckoyu movoyu golovnim chinom cherez monastirskij tipikon monastirya Mar Saba poblizu Yerusalima Piznishi rozrobki zazvichaj buli pov yazani z monastiryami v Konstantinopoli ta na gori Afon yakomu proteguvav imperatorskij dvir takij yak Studion pravilo yakogo formuvalo yadro rannih monastirskih obshin v Bolgariyi ta Rusi Na pochatku suchasnogo periodu tradiciyi obryadu otrimali podalshe doopracyuvannya cherez interfejs hristiyanskih ta islamskih mistichnih tradicij propaguvanih na osmanskomu dvori Do seredini XVII stolittya praktika Moskovskoyi cerkvi vidnosno viddalenoyi vid velikih cerkovnih ta kulturnih centriv greckogo ta rosijskogo hristiyanstva ostannya istorichno bazuvalasya v suchasnij Ukrayini pokazala znachni miscevi ta tekstovi vidminnosti vid reshti hristiyanskogo svitu Praktika Rosijskoyi cerkvi bula zhorstoko privedena u vidpovidnist iz suchasnim greckim zvichayem pid chas reform patriarha Nikona sho prizvelo do vidnosnoyi odnoridnosti Shidnoyi pravoslavnoyi cerkvi Otrimanij v rezultati rozkol rozdiliv rosijske hristiyanstvo na suchasnih rosijskih pravoslavnih ta istorichno peresliduvanih staroobryadciv yaki pidtrimuvali bagato arhayichnih praktik poklonin 3 Kalendar RedaguvatiDokladnishe Pravoslavnij liturgijnij kalendarFiksovana chastina liturgijnogo roku indikt pochinayetsya 1 veresnya Isnuye takozh ruhomij pashalnij cikl zafiksovanij vidpovidno do dati Velikodnya yaka na sogodnishnij den ye najvazhlivishim dnem u cilomu roci Vzayemodiya cih dvoh cikliv a takozh inshih menshih cikliv vplivaye na sposib svyatkuvannya sluzhb shodenno protyagom usogo roku Dlya obchislennya dniv svyat do HH stolittya shidni pravoslavni cerkvi zastosovuvali yulianskij kalendar Pislya Konstantinopolskogo soboru 1923 roku bilshist avtokefalnih pravoslavnih cerkov a sogodni yih desyat z shistnadcyati prijnyali novoyulianskij kalendar yakij spivpadaye z grigorianskim kalendarem do 2800 roku prote Pashalnij cikl prodovzhuvaye obchislyuvatisya zgidno Aleksandrijskim metodotom yak u yulianskomu kalendari Sogodni deyaki cerkvi a same shist ta chastini deyakih cerkov prodovzhuyut dotrimuvatisya yulianskogo kalendarya Sered shidnih pravoslavnih lishe Pravoslavna cerkva Finlyandiyi prijnyala zahidnij rozrahunok dati Velikodnya usi inshi pravoslavni cerkvi ta chotiri shidno katolicki cerki a takozh Ukrayinska lyuteranska cerkva svyatkuyut Pashu za Aleksandrijskim metodom viznachennya Shodo chotirnadcyati greko katolickih cerkov a shidnih katolickih cerkov dvadcyat tri to desyat z nih zhive za grigorianskim kalendarem chotiri a same Bolgarska Rumunska Ukrayinska greko katolicki cerkvi ta Greko vizantijska katolicka cerkva za novoyulianskim kalendarem Liturgijni cikli Redaguvati Rizni cikli liturgijnogo roku vplivayut na te yak materiali z bogosluzhbovih knig vgori vstavlyayutsya v shodenni sluzhbi Tizhnevij cikl Redaguvati Kozhen den tizhnya maye svoye vlasne vshanuvannya Nedilya Voskresinnya HristaPonedilok Svyati AngeliVivtorok sv Joan PredtechaSereda Hrest i BogorodicyaChetver Svyati Apostoli ta Svyatij MikolajP yatnicya HrestSubota Vsi svyati ta pomerliBilshist tekstiv pohodit vid Oktoehosu yakij maye veliku kolekciyu gimniv na kozhen robochij den dlya kozhnogo z vosmi toniv pid chas velikogo postu i v menshij miri peredposnogo sezonu Velikij pist Triodion dopovnyuye ce gimnami na kozhen den tizhnya na kozhen tizhden cogo sezonu yak ce robit P yatidesyatnicya v sezon paskaliv Krim togo isnuyut fiksovani teksti dlya kozhnogo dnya tizhnya yaki mistyatsya v Knizi sluzhb Horologiona ta svyashennika napriklad zvilnennya a Katismati vibori z Psaltirya regulyuyutsya shotizhnevim ciklom razom iz sezonom Fiksovanij cikl Redaguvati Pominannya za fiksovanim ciklom zalezhat vid dnya kalendarnogo roku a takozh inodi vid konkretnih dniv tizhnya yaki pripadayut na pevni kalendarni dati napriklad nedilyu pered Hrestovozdvizhennyam Teksti cogo ciklu mistyatsya u Menajoni Pashalnij cikl Redaguvati Vidznachennya Pashalnogo ciklu Ruhomij cikl zalezhat vid dati Pashi Velikodnya Teksti cogo ciklu mistyatsya u Velikomu pisti Triodi P yatidesyatnici ta Oktoehosi a takozh u Knizi Yevangeliya ta Apostolah oskilki shodenne chitannya Poslannya ta Yevangeliya viznachayetsya cim ciklom Cikl Oktoehos trivaye cherez nastupnu veliku orendu tomu zminni chastini pisnih poslug viznachayutsya yak datami Pashi poperednogo roku tak i potochnogo roku 8 tizhnevij cikl oktoehosu Redaguvati Cikl vosmi toniv zustrichayetsya v Oktoehosi i zalezhit vid dati Velikodnya i pochinayetsya z nedili pislya vosmogo dnya Velikodnya cogo tizhnya z vikoristannyam pershogo tonu nastupnogo tizhnya z vikoristannyam drugogo tonu i tak dali povtoryuyuchis protyagom tizhnya sho pereduvav nastupnij Verbnij nedili 11 tizhnevij cikl utrennogo Yevangeliya Redaguvati Chastini kozhnogo z Yevangelij vid rozpovidi pro Voskresinnya do kincya rozdileni na odinadcyat chitan yaki chitayutsya v poslidovni nedili na utreni na Utreni spivayutsya gimni yaki vidpovidayut Yevangeliyu Utreni togo dnya Spisok cerkov vizantijskoyi liturgijnoyi tradiciyi RedaguvatiShidni pravoslavni cerkvi Redaguvati Pererahovani lishe avtokefalni samokerovani cerkvi avtonomni cerkvi vvazhayutsya cerkvami yaki ye chastinoyu avtokefalnih cerkov Ti cerkvi yaki prodovzhuyut sliduvati za yulianskim kalendarem poznacheni zirochkoyu todi yak ti sho dotrimuyutsya novolianskogo kalendarya ne mayut poznachen Vselenskij patriarhat Konstantinopolya Grecka pravoslavna cerkva Aleksandriyi Grecka pravoslavna cerkva Antiohiyi Grecka pravoslavna cerkva Yerusalimu Rosijska pravoslavna cerkva Serbska pravoslavna cerkva Rumunska pravoslavna cerkva Bolgarska pravoslavna cerkva Gruzinska apostolska avtokefalna pravoslavna cerkva Cerkva Kipru Cerkva Greciyi Avtokefalna pravoslavna cerkva Albaniyi Polska pravoslavna cerkva Pravoslavna cerkva Cheskih zemel i Slovachchini Pravoslavna cerkva UkrayiniGreko katolicki cerkvi Redaguvati Istoriya Redaguvati Istoriya greko katolickoyi cerkvi yaka vpershe viznachila greckij obryad u mezhah zahidnogo hristiyanstva pov yazana z poyavoyu Litvi zgodom ob yednanoyi z Polsheyu Litvoyu yak katolickoyi derzhavi yaka zavoyuvala perevazhno pravoslavni zemli rusiv na shodi Yevropa Te sho istorichno nazivalosya uniatskoyu cerkvoyu bulo stvoreno dlya rozmishennya miscevih hristiyan ta yih cerkovnogo kerivnictva pid katolickoyu parasolkoyu v derzhavi vidomij svoyeyu religijnoyu terpimistyu Na toj chas religijni mezhi rozkolu buli porivnyano nestabilnimi i knyazi koroli Rusi Galicko Volinskogo knyazivstva z XIII po XIV stolittya neodnorazovo kolivalosya mizh Shodom ta Zahodom Berestejska uniya 1595 roku zavershila perehid pravoslavnogo kerivnictva zemlyami Biloyi Rusi ta Rusi Ukrayini suchasna Bilorus ta Ukrayina na uniatskij status Naselennya cih krayin stalo greko katolikom bez perervi v administraciyi Piznishe koli Moskovshina zavoyuvala te same cerkovne kerivnictvo znovu zminilo svoyu virnist Suchasna ukrayinska rusinska ta ugorska greko katolicki cerkvi ponad 5 miljoniv zagalom sogodni skladayut perevazhnu bilshist greko katolikiv ale ye lishe chastinoyu rannomodernogo greko katolickogo chi uniatskogo naselennya Ostannya greko katolicka gromada bud yakogo rozmiru arabomovna grecko katolicka cerkva Melkitiv priblizno 1 5 miljona yaka perevazhno prozhivaye v Siriyi ta maye veliku diasporu pohodit vid rozkolu v znachno chislennishomu Shidnomu pravoslavnomu Antiohijskomu patriarhati priblizno v 4 3 mln koli v 1729 r pretendent na Antiohijskij prestol usunutij z posadi osmanskoyu vladoyu otrimav viznannya Papstvom yak zakonnogo diyuchogo prezidenta Zaraz Melkitskij patriarh prozhivaye v Damasku vtikshi z mista Antiohiyi pislya jogo aneksiyi Turechchinoyu v 1939 roci sho bulo oskarzheno Siriyeyu Greckij obryad vidriznyayetsya vid inshih shidnih obryadiv sho vikoristovuyutsya okremimi cerkvami katolickoyi cerkvi voni sami vikoristovuyut aramejsko sirijsku virmensku ta koptsku liturgiyi shidnih pravoslavnih cerkov yaki vidokremlyuvalis yak vid greckogo tak i vid latinskogo svitu do Velikogo shizmi Vizantijski katolicki cerkvi sui iuris Redaguvati Vizantijski katolicki cerkvi vvazhayutsya cerkvami sui iuris avtonomnimi u povnomu spilkuvanni zi Svyatim Prestolom latinskoyu cerkvoyu ta inshimi dev yatma shidnimi katolickimi cerkvami Albanska greko katolicka cerkva Biloruska greko katolicka cerkva Bolgarska greko katolicka cerkva Greko katolicka cerkva Horvatiyi ta Serbiyi Greko vizantijska katolicka cerkva Melkitska greko katolicka cerkva Ugorska greko katolicka cerkva Italo albanska katolicka cerkva Makedonska greko katolicka cerkva Rumunska greko katolicka cerkva Rosijska greko katolicka cerkva Rusinska greko katolicka cerkva Slovacka greko katolicka cerkva Ukrayinska greko katolicka cerkvaPrimitka Gruzinski katoliki vizantijskogo obryadu ne viznayutsya sui iuris cerkvoyu por Kanon 27 Kodeksu kanoniv Shidnih Cerkov Lyuteranstvo vizantijskogo obryadu Redaguvati Dokladnishe Lyuteranstvo vizantijskogo obryaduUkrayinska lyuteranska cerkva 4 vikoristovuye liturgijni formuli vizantijskogo obryadu shob sformuvati bazovij tekst dlya Ordenu Sluzhbi v Ukrayinskij Yevangelskij sluzhbovij knizi 5 6 a takozh novoyulianskij kalendar Vin takozh vikoristovuvavsya Nimeckoyu gromadoyu shidnogo obryadu Ostkirchlicher Konvent Lyuteranskoyu gromadoyu sv Valentina Sinodu Velikogo kanjonu ELCA ta Yevangelichno lyuteranskoyu cerkvoyu Augsburgskoyi konfesiyi v Sloveniyi Kilka inshih lyuteranskih spilnot takozh vikoristovuyut vizantijskij obryad adaptovanij do lyuteranskoyi teologiyi Tovaristvo anglikanstva shidnogo obryadu Redaguvati Vin takozh zastosovuvavsya hocha i ridshe v Anglikanskomu spilkuvanni napriklad jogo vikoristovuye Tovaristvo anglikanstva shidnogo obryadu 7 Primitki Redaguvati Codex Canonum Ecclesiarum Orientalium Churches Sui Iuris and Rites Canon 28 Arhiv originalu za 14 sichnya 2020 Procitovano 8 sichnya 2021 Liturgijna tradiciya Arhiv originalu za 29 grudnya 2018 Procitovano 27 zhovtnya 2018 Old Believer Russian religious group Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 28 kvitnya 2020 The Ukrainian Lutheran Church Arhivovano 11 travnya 2011 u Wayback Machine is a member of the Confessional Evangelical Lutheran Conference a communion of 20 Lutheran churches Information about the Ukrainian Lutheran Church Arhiv originalu za 13 lyutogo 2021 Procitovano 8 sichnya 2021 The Divine Liturgy of Saint John Chrysostom used by the Ukrainian Lutheran Church and its missing elements OMHKSEA www omhksea org Arhiv originalu za 31 travnya 2016 Procitovano 3 travnya 2016 Society for Eastern Rite Anglicanism SERA www easternanglicanism org Arhiv originalu za 17 grudnya 2015 Procitovano 18 bereznya 2016 Literatura RedaguvatiTaft Robert Vizantijskij obryad Korotka istoriya per z angl R Skakun peredmova M Petrovicha Lviv Vidavnictvo UKU 2011 136 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vizantijskij obryad amp oldid 40235493