www.wikidata.uk-ua.nina.az

Естонська апостольсько православна церква Не плутати з Естонською православною церквою Московського патріархату Есто нсь

Естонська апостольсько-православна церква

Не плутати з Естонською православною церквою Московського патріархату.

Есто́нська апо́стольсько-правосла́вна це́рква (ест. Eesti Apostlik-Õigeusu Kirik, EAÕK; грец. Ορθόδοξη Εκκλησία της Εσθονίας) — автономна східно-православна церква у складі Вселенського патріархату Константинополя в Естонській Республіці. Об'єднує православних, вихованих у православних традиціях етнічних естонців. Використовує у своїй літургії візантійський обряд, естонську мову, новоюліанський календар, вона є частиною Східного християнства. Глава — Митрополит Талліннський та Естонський Стефан.

Естонська апостольсько-
православна церква
ест. Eesti Apostlik-Õigeusu Kirik
грец. Ορθόδοξη Εκκλησία της Εσθονίας

Успенський собор в Тарту
Засновники Мелетій IV
Дата заснування 1920
Статус автономний
У складі Вселенського патріархату Константинополя
Самостійність проголошена
Перший предстоятель Александер Митрополит Таллінський і всієї Естонії
Чинний предстоятель Стефан Митрополит Таллінський і всієї Естонії
Центр Таллін
Основна юрисдикція  Естонія
Літургічна мова естонська
Музична традиція візантійська
Церковний календар новоюліанський
Єпархій 3
Парафій 72
Вірних Прибл. 20 000
Офіційний сайт eoc.ee/eng

Історія Редагувати

Проникнення східного православ'я в Естонію Редагувати

Про історію церкви в цьому мало відомо до XVII-XVIII століть, коли багато старообрядців втекли туди з Московії, щоб уникнути літургійних реформ, запроваджених Патріархом московським Никоном.

Наприкінці XVII ст. територія сучасної Естонії була завойована Шведською імперією, у результаті чого населення країни прийняло лютеранство. У XVIII-XIX століттях Естонія була частиною Російської імперії. У 1850-х роках поширилася чутка, що православна церква обіцяє надати кожному, хто прийняв православ’я, частину своєї землі десь у Росії. Близько 65 000 естонських селян прийняли православну віру в надії отримати землю, і було побудовано численні православні церкви. Пізніше, коли чутка виявилася обманом, значна частина нових православних селян повернулася до лютеранської церкви. Разом з росіянами, що мешкали на естонських землях, православні естонці склали значну громаду.

У кінці XIX століття почалася хвиля зросійщення, підтримана московською ієрархією, але не місцевим естонським духовенством. У цей час також були побудовані собор святого Олександра Невського в Таллінні та жіночий монастир Пухтіца (Пухтіца) у Куремяе на сході Естонії.

Створення церкви Редагувати

Естонська апостольська православна церква Святої Катерини у Виру.

Після революції 1917 року Естонська Республіка проголосила незалежність у 1918 році, яка в 1920 році була визнана РРФСР. Московський патріарх Тихон у 1920 році визнав Естонську апостольську православну церкву (ЕАПЦ) автономною (Резолюція No 1780), відклавши обговорення її автокефалії. Архиєпископ Олександр Паулюс був обраний і висвячений митрополитом Талліннським і всієї Естонії як предстоятель ЕАПЦ.

До цього Радянська Росія прийняла марксистсько-ленінську ідеологію, яка ставила за ідеологічну мету ліквідацію релігії та заміну її державним атеїзмом. У відповідь патріарх Тихон у 1918 році відлучив радянське керівництво від церкви, що призвело до періоду інтенсивних гонінь на Московський патріархат. У квітні 1922 року Тихон потрапив до в'язниці, а естонське духовенство втратило зв'язок з Московським патріархатом.

Зважаючи на те, що Естонська єпархія існувала на території нової незалежної держави, а також враховуючи факт гонінь на Церкву в СРСР, єпископ Талліннський Александр звернувся до Вселенського патріарха з проханням прийняти Церкву під свою юрисдикцію. А саме, у вересні 1922 р. Собор Естонської Апостольської Православної Церкви подав петицію до Вселенського патріарха Мелетія IV про передачу управління Естонською церквою від Московського патріархату Вселенському Патріархату та уточнення статусу канонічної Церкви Естонії. У 1923 р. Вселенський патріархат Константинополя видав томос, який передав ЕАПЦ під юрисдикцію Фенеру і надав їй автономію, а не автокефалію. Він присвоїв єпископу Александру титул митрополита Талліннського й усієї Естонії.

До 1941 р. п’ята частина всього естонського населення (яке було переважно лютеранським з часів Реформації на початку XVI століття, коли країна контролювалася Тевтонським орденом) складали православні християни під Вселенським патріархатом Константинополя. В Естонії було 158 парафій, а в естонській церкві — 183 священнослужителів. Була також катедра православ’я на теологічному факультеті Тартуського університету. У Петцерах існував Псково-Печорський монастир, два жіночі монастирі в Нарві та Куремяе, Пріорський у Таллінні та семінарія у Петцерах. Стародавній монастир у Петцерах був збережений від масових руйнувань церкви, які сталися в Радянській Росії.

Радянська окупація Редагувати

У 1940 р. Естонію окупував Радянський Союз, уряд якого здійснив загальну програму розпаду всієї церковної незалежности на її території. Проте з 1942 по 1944 роки автономія під Константинополем була тимчасово відроджена. У 1945 році представник Московського патріархату звільнив членів синоду, які залишилися в Естонії, і створив нову організацію — Єпархіальну раду. Таким чином, православні віруючі в окупованій Естонії були підпорядковані єпархії в складі Московського патріархату.

До 1940 року до ЕАПЦ належали 210 000 віруючих, 3 єпископи, 156 парафій, 131 священник, 19 диякон, 2 монастирі та духовна семінарія. Більшість віруючих були естонцями.

Незадовго до другої радянської окупації в 1944 році та розпуску Естонського синоду предстоятель церкви митрополит Олександр вирушив у заслання разом з 21 священнослужителем та близько 8000 православних віруючих у Швецію, пізніше були розкидані у багатьох країнах світу. Православна церква Естонії в еміграції та її синод у Стокгольмі продовжували свою діяльність відповідно до канонічних статутів, аж до відновлення незалежности Естонії в 1991 р. Перед смертю у 1953 р. митрополит Олександр заснував свою громаду як екзархат при Константинополі. Більшість інших єпископів та духовенства, які залишилися, були депортовані до Сибіру. У 1958 році в еміграції був заснований новий синод, а церква була організована зі Швеції.

Що стосується Естонської православної церкви в Естонії, то в 1944—1945 роки вона була приєднана до Московського патріархату Російської православної церкви (РПЦ) як Талліннська та Естонська єпархія. Керуючим єпархії 1961—1990 був митрополит Олексій (Рідігєр), який потім став Московським патріархом Алексієм ІІ.

Скасування автономії Редагувати

13 квітня 1978 року на вимогу Московського патріархату Вселенський патріарх визнав Томос про автономію наданий у 1923 році, недійсним. Церква припинила своє існування до розпаду Радянського Союзу, коли в православній громаді Естонії виник розкол між тими, хто стверджував, що Московський патріархат не має юрисдикції в Естонії, і тими, хто бажає повернутися до юрисдикції Москви. Суперечка часто відбувалася за етнічною ознакою, оскільки багато росіян емігрувало до Естонії під час радянської окупації. Тривалі переговори між двома патріархатами не дали результату.

Відновлення церкви Редагувати

Див. також: Московсько-Константинопольська схизма (1996)
Собор в Пярну

Після розпаду СРСР та відновлення у 1990 році незалежності Естонської Республіки у православній спільноті була суперечка поміж тими, хто хотів зберегти зв'язок з Московським Патріархатом, та тими, хто хотів відновити автономну Естонську церкву під юрисдикцією Вселенського Патріархату Константинополя

Після тривалих переговорів поміж Константинополем та Москвою дійти згоди так і не вдалося. 20 лютого 1996 року після "наполегливих прохань з боку естонського уряду і переважної більшості естонських православних парафій" Священний Синод Вселенського Патріархату Константинополя відновив дійснітсь Томоса 1923 року та заснував Естонську автономну православну церкву під своєю юрисдикцією, призначивши Архиєпископа Карельського та всієї Фінляндії Івана місцеблюстителем предстоятеля цією Церкви. Московський Патріархат зреагував істерично: він розірвав стосунки з Вселенським патріархатом Константинополя та перестав поминати ім'я Вселенського патріарха Вартоломія І під час літургії.

У квітні 1996 делегації обох боків зустрілись у м. Цюрих (Швейцарія) та дійшли з цього питання принципової згоди. 16 травня обидва Священних Синоди прийняли рекомендації Цюрихської зустрічі. Домовленість припускає існування в Естонії двох паралельних юрисдикцій, причому було запропоновано самостійно визначитися: чи належати їм до Естонської Церкви в юрисдикції Вселенського Патріарха, або ж до Церкви, яка входить до Московського патріархату.

При цьому Фенер наклав чотиримісячний мораторій на своє рішення від 20 лютого про заснування автономної Естонської Церкви. Обидва патріархи висловили згоду з естонським урядом для того, щоб усі православні естонці мали змогу користуватися рівними правами, у тому числі, правом на власність. У результаті домовленості було відновлено повне літургічне спілкування поміж Москвою та Константинополем.

Перерване Московським патріархатом спілкування з Вселенським патріархатом Константинополя було відновлено рішенням Синоду на засіданні 16 травня 1996 року.

З 80 православних приходів Естонії 50 приходів з 7 000 вірян приєдналося до відродженої Естонської автономної православної церкви під юрисдикцією Константинополя. Інші 30 приходів, а також жіночий монастир у Пюхтиці, залишилися в Естонській православній церкві Московського патріархату.

13 березня 1999 Священний Синод Вселенського патріархату Константинополя обрав єпископа Назіанзінського Стефана митрополитом Талліннським та Естонським.

21 жовтня 2008 Священний Синод Вселенського патріархату Константинополя ухвалив рішення про висвячення двох нових єпископів для ЕАПЦ з метою створення нею свого власного синоду. На катедри Тарту і Пярну-Сааремаа одноголосно було обрано ієромонаха Іллю (Ояперва) і священника Олександра Хоперського.

26 травня 2011 року Священний Синод Церкви Естонії ухвалив рішення перейти з 2012 року на новоюліанський календар. Таким чином, Церква Естонії європеїзувалась і осучаснилась, і відтепер відзначає Різдво Христове разом з більшістю християн світу, а саме 25 грудня, та всі інші нерухомі свята за новим стилем.

9 червня 2012 року в містечку Реомяе в 12 км від Курессааре був відкритий жіночий скит Івана Хрестителя.

У вересні 2023 року патріарх Варфоломій відвідав Естонську Церкву з нагоди 100-річчя її автономії.

Організація та структура Редагувати

На 2013 рік Естонська апостольська православна церква об'єднувала близько 7 тисяч християн, велика їх частина — етнічні естонці. ЕАПЦ налічувала 60 парафій, у яких служило 30 священиків і 9 дияконів. Для порівняння: Естонська православна церква Московського патріархату, має 31 парафій, на яких несуть служіння 45 священиків і 13 дияконів, об'єднує від 100 до 200 тисяч віруючих.

Московський патріархат не визнає церковної структури Вселенського патріархату Константинополя в Естонській Республіці як автономну православну церкву. Хоча таїнства вважає дійсними.

Розбіжності з питання про становище Православної церкви в Естонії привели «до вимушеного відмови делегації Московського патріархату від участі в засіданні Змішаної міжнародної комісії з богословського діалогу між Католицькою і Східною Православною церквами, що пройшов у Равенні (Італія) 8 жовтня 2007 року.

Єпархії Редагувати

На сьогодні в Естонії церква має три єпархії:

  • Талліннська єпархія
  • Тартуська єпархія
  • Пярнуська єпархія

Примітки Редагувати

  1. ↑ Томос по-естонськи: як балтійська країна відновила незалежну від Москви церкву. Європейська правда. 19 жовтня 2018. оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2023. 
  2. "Eesti Apostlik-Õigeusu Kirik, Ajalugu (=History) (In Estonian)" (www.eaok.ee)
  3. «ЖМП». 1996, № 6, стр. 2.
  4. Рукоположены́ два новых епископа Эстонской церкви Константинопольского патриархата [ 6 серпня 2021 у Wayback Machine.] blagovest-info.ru 29 октября 2008 г.
  5. . Архів оригіналу за 22 серпня 2012. Процитовано 6 серпня 2021. 
  6. NewsRoom. Ecumenical Patriarch attended official dinners in Estonia | Orthodox Times (en). https://orthodoxtimes.com/ (амер.). Процитовано 13 вересня 2023. 
  7. . Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 6 серпня 2021. 
  8. . Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021. 
  9. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 6 серпня 2021. 
  10. Журнал № 101 заседания Священного Синода РПЦ от 12 октября 2007 года [ 23 грудня 2007 у Wayback Machine.] официальный сайт ОВЦС
  11. Сообщение Службы коммуникации ОВЦС о позиции Московского Патриархата по эстонскому церковному вопросу в связи с переговорами между делегациями Московского и Константинопольского патриархатов, прошедшими в Цюрихе 26 марта 2008 года [ 6 серпня 2021 у Wayback Machine.] На официальном сайте МП 16 мая 2008 г.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ne plutati z Estonskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu Moskovskogo patriarhatu Esto nska apo stolsko pravosla vna ce rkva est Eesti Apostlik Oigeusu Kirik EAOK grec Or8odo3h Ekklhsia ths Es8onias avtonomna shidno pravoslavna cerkva u skladi Vselenskogo patriarhatu Konstantinopolya v Estonskij Respublici Ob yednuye pravoslavnih vihovanih u pravoslavnih tradiciyah etnichnih estonciv Vikoristovuye u svoyij liturgiyi vizantijskij obryad estonsku movu novoyulianskij kalendar vona ye chastinoyu Shidnogo hristiyanstva Glava Mitropolit Tallinnskij ta Estonskij Stefan Estonska apostolsko pravoslavna cerkvaest Eesti Apostlik Oigeusu Kirikgrec Or8odo3h Ekklhsia ths Es8oniasUspenskij sobor v TartuZasnovniki Meletij IVData zasnuvannya 1920Status avtonomnijU skladi Vselenskogo patriarhatu KonstantinopolyaSamostijnist progoloshena 7 chervnya 1923 yak avtonomiya 22 lyutogo 1996 vidnovlenoPershij predstoyatel Aleksander Mitropolit Tallinskij i vsiyeyi EstoniyiChinnij predstoyatel Stefan Mitropolit Tallinskij i vsiyeyi EstoniyiCentr TallinOsnovna yurisdikciya EstoniyaLiturgichna mova estonskaMuzichna tradiciya vizantijskaCerkovnij kalendar novoyulianskijYeparhij 3 1 Parafij 72 1 Virnih Pribl 20 000Oficijnij sajt eoc ee eng Zmist 1 Istoriya 1 1 Proniknennya shidnogo pravoslav ya v Estoniyu 1 2 Stvorennya cerkvi 1 3 Radyanska okupaciya 1 3 1 Skasuvannya avtonomiyi 1 4 Vidnovlennya cerkvi 2 Organizaciya ta struktura 2 1 Yeparhiyi 3 Primitki 4 PosilannyaIstoriya RedaguvatiProniknennya shidnogo pravoslav ya v Estoniyu Redaguvati Pro istoriyu cerkvi v comu malo vidomo do XVII XVIII stolit koli bagato staroobryadciv vtekli tudi z Moskoviyi shob uniknuti liturgijnih reform zaprovadzhenih Patriarhom moskovskim Nikonom Naprikinci XVII st teritoriya suchasnoyi Estoniyi bula zavojovana Shvedskoyu imperiyeyu u rezultati chogo naselennya krayini prijnyalo lyuteranstvo U XVIII XIX stolittyah Estoniya bula chastinoyu Rosijskoyi imperiyi U 1850 h rokah poshirilasya chutka sho pravoslavna cerkva obicyaye nadati kozhnomu hto prijnyav pravoslav ya chastinu svoyeyi zemli des u Rosiyi Blizko 65 000 estonskih selyan prijnyali pravoslavnu viru v nadiyi otrimati zemlyu i bulo pobudovano chislenni pravoslavni cerkvi 2 Piznishe koli chutka viyavilasya obmanom znachna chastina novih pravoslavnih selyan povernulasya do lyuteranskoyi cerkvi Razom z rosiyanami sho meshkali na estonskih zemlyah pravoslavni estonci sklali znachnu gromadu U kinci XIX stolittya pochalasya hvilya zrosijshennya pidtrimana moskovskoyu iyerarhiyeyu ale ne miscevim estonskim duhovenstvom U cej chas takozh buli pobudovani sobor svyatogo Oleksandra Nevskogo v Tallinni ta zhinochij monastir Puhtica Puhtica u Kuremyae na shodi Estoniyi Stvorennya cerkvi Redaguvati nbsp Estonska apostolska pravoslavna cerkva Svyatoyi Katerini u Viru Pislya revolyuciyi 1917 roku Estonska Respublika progolosila nezalezhnist u 1918 roci yaka v 1920 roci bula viznana RRFSR Moskovskij patriarh Tihon u 1920 roci viznav Estonsku apostolsku pravoslavnu cerkvu EAPC avtonomnoyu Rezolyuciya No 1780 vidklavshi obgovorennya yiyi avtokefaliyi Arhiyepiskop Oleksandr Paulyus buv obranij i visvyachenij mitropolitom Tallinnskim i vsiyeyi Estoniyi yak predstoyatel EAPC Do cogo Radyanska Rosiya prijnyala marksistsko leninsku ideologiyu yaka stavila za ideologichnu metu likvidaciyu religiyi ta zaminu yiyi derzhavnim ateyizmom U vidpovid patriarh Tihon u 1918 roci vidluchiv radyanske kerivnictvo vid cerkvi sho prizvelo do periodu intensivnih gonin na Moskovskij patriarhat U kvitni 1922 roku Tihon potrapiv do v yaznici a estonske duhovenstvo vtratilo zv yazok z Moskovskim patriarhatom Zvazhayuchi na te sho Estonska yeparhiya isnuvala na teritoriyi novoyi nezalezhnoyi derzhavi a takozh vrahovuyuchi fakt gonin na Cerkvu v SRSR yepiskop Tallinnskij Aleksandr zvernuvsya do Vselenskogo patriarha z prohannyam prijnyati Cerkvu pid svoyu yurisdikciyu A same u veresni 1922 r Sobor Estonskoyi Apostolskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi podav peticiyu do Vselenskogo patriarha Meletiya IV pro peredachu upravlinnya Estonskoyu cerkvoyu vid Moskovskogo patriarhatu Vselenskomu Patriarhatu ta utochnennya statusu kanonichnoyi Cerkvi Estoniyi U 1923 r Vselenskij patriarhat Konstantinopolya vidav tomos yakij peredav EAPC pid yurisdikciyu Feneru i nadav yij avtonomiyu a ne avtokefaliyu Vin prisvoyiv yepiskopu Aleksandru titul mitropolita Tallinnskogo j usiyeyi Estoniyi Do 1941 r p yata chastina vsogo estonskogo naselennya yake bulo perevazhno lyuteranskim z chasiv Reformaciyi na pochatku XVI stolittya koli krayina kontrolyuvalasya Tevtonskim ordenom skladali pravoslavni hristiyani pid Vselenskim patriarhatom Konstantinopolya V Estoniyi bulo 158 parafij a v estonskij cerkvi 183 svyashennosluzhiteliv Bula takozh katedra pravoslav ya na teologichnomu fakulteti Tartuskogo universitetu U Petcerah isnuvav Pskovo Pechorskij monastir dva zhinochi monastiri v Narvi ta Kuremyae Priorskij u Tallinni ta seminariya u Petcerah Starodavnij monastir u Petcerah buv zberezhenij vid masovih rujnuvan cerkvi yaki stalisya v Radyanskij Rosiyi Radyanska okupaciya Redaguvati U 1940 r Estoniyu okupuvav Radyanskij Soyuz uryad yakogo zdijsniv zagalnu programu rozpadu vsiyeyi cerkovnoyi nezalezhnosti na yiyi teritoriyi Prote z 1942 po 1944 roki avtonomiya pid Konstantinopolem bula timchasovo vidrodzhena U 1945 roci predstavnik Moskovskogo patriarhatu zvilniv chleniv sinodu yaki zalishilisya v Estoniyi i stvoriv novu organizaciyu Yeparhialnu radu Takim chinom pravoslavni viruyuchi v okupovanij Estoniyi buli pidporyadkovani yeparhiyi v skladi Moskovskogo patriarhatu Do 1940 roku do EAPC nalezhali 210 000 viruyuchih 3 yepiskopi 156 parafij 131 svyashennik 19 diyakon 2 monastiri ta duhovna seminariya Bilshist viruyuchih buli estoncyami Nezadovgo do drugoyi radyanskoyi okupaciyi v 1944 roci ta rozpusku Estonskogo sinodu predstoyatel cerkvi mitropolit Oleksandr virushiv u zaslannya razom z 21 svyashennosluzhitelem ta blizko 8000 pravoslavnih viruyuchih u Shveciyu piznishe buli rozkidani u bagatoh krayinah svitu Pravoslavna cerkva Estoniyi v emigraciyi ta yiyi sinod u Stokgolmi prodovzhuvali svoyu diyalnist vidpovidno do kanonichnih statutiv azh do vidnovlennya nezalezhnosti Estoniyi v 1991 r Pered smertyu u 1953 r mitropolit Oleksandr zasnuvav svoyu gromadu yak ekzarhat pri Konstantinopoli Bilshist inshih yepiskopiv ta duhovenstva yaki zalishilisya buli deportovani do Sibiru U 1958 roci v emigraciyi buv zasnovanij novij sinod a cerkva bula organizovana zi Shveciyi Sho stosuyetsya Estonskoyi pravoslavnoyi cerkvi v Estoniyi to v 1944 1945 roki vona bula priyednana do Moskovskogo patriarhatu Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi RPC yak Tallinnska ta Estonska yeparhiya Keruyuchim yeparhiyi 1961 1990 buv mitropolit Oleksij Ridigyer yakij potim stav Moskovskim patriarhom Aleksiyem II Skasuvannya avtonomiyi Redaguvati 13 kvitnya 1978 roku na vimogu Moskovskogo patriarhatu Vselenskij patriarh viznav Tomos pro avtonomiyu nadanij u 1923 roci nedijsnim Cerkva pripinila svoye isnuvannya do rozpadu Radyanskogo Soyuzu koli v pravoslavnij gromadi Estoniyi vinik rozkol mizh timi hto stverdzhuvav sho Moskovskij patriarhat ne maye yurisdikciyi v Estoniyi i timi hto bazhaye povernutisya do yurisdikciyi Moskvi Superechka chasto vidbuvalasya za etnichnoyu oznakoyu oskilki bagato rosiyan emigruvalo do Estoniyi pid chas radyanskoyi okupaciyi Trivali peregovori mizh dvoma patriarhatami ne dali rezultatu Vidnovlennya cerkvi Redaguvati Div takozh Moskovsko Konstantinopolska shizma 1996 nbsp Sobor v PyarnuPislya rozpadu SRSR ta vidnovlennya u 1990 roci nezalezhnosti Estonskoyi Respubliki u pravoslavnij spilnoti bula superechka pomizh timi hto hotiv zberegti zv yazok z Moskovskim Patriarhatom ta timi hto hotiv vidnoviti avtonomnu Estonsku cerkvu pid yurisdikciyeyu Vselenskogo Patriarhatu KonstantinopolyaPislya trivalih peregovoriv pomizh Konstantinopolem ta Moskvoyu dijti zgodi tak i ne vdalosya 20 lyutogo 1996 roku pislya napoleglivih prohan z boku estonskogo uryadu i perevazhnoyi bilshosti estonskih pravoslavnih parafij 1 Svyashennij Sinod Vselenskogo Patriarhatu Konstantinopolya vidnoviv dijsnits Tomosa 1923 roku ta zasnuvav Estonsku avtonomnu pravoslavnu cerkvu pid svoyeyu yurisdikciyeyu priznachivshi Arhiyepiskopa Karelskogo ta vsiyeyi Finlyandiyi Ivana misceblyustitelem predstoyatelya ciyeyu Cerkvi Moskovskij Patriarhat zreaguvav isterichno vin rozirvav stosunki z Vselenskim patriarhatom Konstantinopolya ta perestav pominati im ya Vselenskogo patriarha Vartolomiya I pid chas liturgiyi U kvitni 1996 delegaciyi oboh bokiv zustrilis u m Cyurih Shvejcariya ta dijshli z cogo pitannya principovoyi zgodi 16 travnya obidva Svyashennih Sinodi prijnyali rekomendaciyi Cyurihskoyi zustrichi Domovlenist pripuskaye isnuvannya v Estoniyi dvoh paralelnih yurisdikcij prichomu bulo zaproponovano samostijno viznachitisya chi nalezhati yim do Estonskoyi Cerkvi v yurisdikciyi Vselenskogo Patriarha abo zh do Cerkvi yaka vhodit do Moskovskogo patriarhatu Pri comu Fener naklav chotirimisyachnij moratorij na svoye rishennya vid 20 lyutogo pro zasnuvannya avtonomnoyi Estonskoyi Cerkvi Obidva patriarhi vislovili zgodu z estonskim uryadom dlya togo shob usi pravoslavni estonci mali zmogu koristuvatisya rivnimi pravami u tomu chisli pravom na vlasnist U rezultati domovlenosti bulo vidnovleno povne liturgichne spilkuvannya pomizh Moskvoyu ta Konstantinopolem Perervane Moskovskim patriarhatom spilkuvannya z Vselenskim patriarhatom Konstantinopolya bulo vidnovleno rishennyam Sinodu na zasidanni 16 travnya 1996 roku 3 Z 80 pravoslavnih prihodiv Estoniyi 50 prihodiv z 7 000 viryan priyednalosya do vidrodzhenoyi Estonskoyi avtonomnoyi pravoslavnoyi cerkvi pid yurisdikciyeyu Konstantinopolya Inshi 30 prihodiv a takozh zhinochij monastir u Pyuhtici zalishilisya v Estonskij pravoslavnij cerkvi Moskovskogo patriarhatu 13 bereznya 1999 Svyashennij Sinod Vselenskogo patriarhatu Konstantinopolya obrav yepiskopa Nazianzinskogo Stefana mitropolitom Tallinnskim ta Estonskim 21 zhovtnya 2008 Svyashennij Sinod Vselenskogo patriarhatu Konstantinopolya uhvaliv rishennya pro visvyachennya dvoh novih yepiskopiv dlya EAPC z metoyu stvorennya neyu svogo vlasnogo sinodu Na katedri Tartu i Pyarnu Saaremaa odnogolosno bulo obrano iyeromonaha Illyu Oyaperva i svyashennika Oleksandra Hoperskogo 4 26 travnya 2011 roku Svyashennij Sinod Cerkvi Estoniyi uhvaliv rishennya perejti z 2012 roku na novoyulianskij kalendar Takim chinom Cerkva Estoniyi yevropeyizuvalas i osuchasnilas i vidteper vidznachaye Rizdvo Hristove razom z bilshistyu hristiyan svitu a same 25 grudnya ta vsi inshi neruhomi svyata za novim stilem 9 chervnya 2012 roku v mistechku Reomyae v 12 km vid Kuressaare buv vidkritij zhinochij skit Ivana Hrestitelya 5 U veresni 2023 roku patriarh Varfolomij vidvidav Estonsku Cerkvu z nagodi 100 richchya yiyi avtonomiyi 6 Organizaciya ta struktura RedaguvatiNa 2013 rik Estonska apostolska pravoslavna cerkva ob yednuvala blizko 7 tisyach hristiyan velika yih chastina etnichni estonci EAPC nalichuvala 60 parafij u yakih sluzhilo 30 svyashenikiv i 9 diyakoniv Dlya porivnyannya Estonska pravoslavna cerkva Moskovskogo patriarhatu maye 31 parafij na yakih nesut sluzhinnya 45 svyashenikiv i 13 diyakoniv 7 ob yednuye vid 100 do 200 tisyach viruyuchih 8 9 Moskovskij patriarhat ne viznaye cerkovnoyi strukturi Vselenskogo patriarhatu Konstantinopolya v Estonskij Respublici yak avtonomnu pravoslavnu cerkvu 10 Hocha tayinstva vvazhaye dijsnimi Rozbizhnosti z pitannya pro stanovishe Pravoslavnoyi cerkvi v Estoniyi priveli do vimushenogo vidmovi delegaciyi Moskovskogo patriarhatu vid uchasti v zasidanni Zmishanoyi mizhnarodnoyi komisiyi z bogoslovskogo dialogu mizh Katolickoyu i Shidnoyu Pravoslavnoyu cerkvami sho projshov u Ravenni Italiya 8 zhovtnya 2007 roku 11 Yeparhiyi Redaguvati Na sogodni v Estoniyi cerkva maye tri yeparhiyi Tallinnska yeparhiya Tartuska yeparhiya Pyarnuska yeparhiyaPrimitki Redaguvati a b v Tomos po estonski yak baltijska krayina vidnovila nezalezhnu vid Moskvi cerkvu Yevropejska pravda 19 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 19 lyutogo 2023 Eesti Apostlik Oigeusu Kirik Ajalugu History In Estonian www eaok ee ZhMP 1996 6 str 2 Rukopolozheny dva novyh episkopa Estonskoj cerkvi Konstantinopolskogo patriarhata Arhivovano 6 serpnya 2021 u Wayback Machine blagovest info ru 29 oktyabrya 2008 g Konstantinopolskij patriarhat otkryl v Estonii zhenskij skit Arhiv originalu za 22 serpnya 2012 Procitovano 6 serpnya 2021 NewsRoom Ecumenical Patriarch attended official dinners in Estonia Orthodox Times en https orthodoxtimes com amer Procitovano 13 veresnya 2023 Pravoslavie v Estonii vzglyad dvuh mitropolitov Pravoslavie i mir Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 6 serpnya 2021 Estoniya ostavila prioritet za Konstantinopolem Arhiv originalu za 6 serpnya 2021 Procitovano 6 serpnya 2021 prot N Balashov prot I Prekup Istoriya estonskogo pravoslaviya i popytka eyo nedobrosovestnoj revizii O knige arhimandrita Grigoriya Papatomasa Neschaste byt malenkoj Cerkovyu v malenkoj strane 2013 s 253 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 6 serpnya 2021 Zhurnal 101 zasedaniya Svyashennogo Sinoda RPC ot 12 oktyabrya 2007 goda Arhivovano 23 grudnya 2007 u Wayback Machine oficialnyj sajt OVCS Soobshenie Sluzhby kommunikacii OVCS o pozicii Moskovskogo Patriarhata po estonskomu cerkovnomu voprosu v svyazi s peregovorami mezhdu delegaciyami Moskovskogo i Konstantinopolskogo patriarhatov proshedshimi v Cyurihe 26 marta 2008 goda Arhivovano 6 serpnya 2021 u Wayback Machine Na oficialnom sajte MP 16 maya 2008 g Posilannya RedaguvatiEstonska Apostolska Pravoslavna Cerkva Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Oficijnij sajt Arhivovano 21 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska pravoslavna gromada v Estoniyi vidznachila svoyu pershu richnicyu http religionpravda com ua Religijna pravda 29 grudnya 2019 Arhiv originalu za 30 grudnya 2019 Procitovano 31 grudnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Estonska apostolsko pravoslavna cerkva amp oldid 40397650