www.wikidata.uk-ua.nina.az

Доліна Марія Іванівна нар 18 грудня 1922 19221218 3 березня 2010 радянська льотчиця Герой Радянського Союзу 1945 в роки

Доліна Марія Іванівна

Доліна Марія Іванівна (нар. 18 грудня 1922(19221218) — 3 березня 2010) — радянська льотчиця, Герой Радянського Союзу (1945), в роки німецько-радянської війни заступник командира ескадрильї 125-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку (4-та гвардійська бомбардувальна авіаційна дивізія 1-го гвардійського бомбардувального авіаційного корпусу 3-ї повітряної армії 1-го Прибалтійського фронту). Почесна громадянка Києва (2003).

Марія Іванівна Доліна
Народження 18 грудня 1922(1922-12-18)
Омська область
Смерть 3 березня 2010(2010-03-03) (87 років)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
Приналежність  Радянська армія
Вид збройних сил  ВПС СРСР
Рід військ Бомбардувальна авіація
Роки служби 1941—1950
Звання  Майор авіації
Війни / битви німецько-радянська війна, Сталінградська битва, Битва на Курській дузі, Операція «Багратіон», Східно-Прусська операція і Курляндський котел
Нагороди


 Доліна Марія Іванівна у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Долін.

Біографія Редагувати

Народилася 18 грудня 1922 в селі Шарівка (нині Полтавський район, Омська область РФ) в родині українських селян — переселенців з України. Українка. Марія була старшою з 10 дітей сім'ї Доліних. Через інвалідність батька, який у Громадянську війну втратив ногу, родина переїхала на декілька років до міста Ісількуль.

В 1934 році, коли Марії було 12 років, разом з родиною переїхала на батьківщину в Україну до села Михайлівка (зараз селище міського типу в Запорізькій області). У важкий час, після великого голоду, родина Доліних жила у викопаній землянці. Після закінчення 8 класів середньої школи, Марія влаштувалася на роботу для допомоги батькам. Трудову діяльність почала у фотоательє рахівником-касиром, пізніше працювала бухгалтером в районній газеті «Шляхом Сталіна», де через певний час отримала посаду помічника коректора.

В 1938 році дізналась з повідомлень РАТАУ про безпосадковий переліт Гризодубової, Осипенко та Раскової з Москви на Далекий Схід. Відтоді, як пізніше згадувала, «назавжди і безповоротно захворіла небом».

Коли ж наприкінці 1938 року і в Михайлівці була організована планерна школа (філія Мелітопольського аероклубу) без вагань вступила до неї і швидко стала прикладом для інших учнів. Була старостою групи. Закінчивши планерну школу з відзнакою була зарахована до Мелітопольського аероклубу. Незважаючи на важкі побутові умови та відсутність грошей (влітку жила у літаку на аеродромі, взимку працювала наймичкою на хазяїв) менш ніж за рік отримала диплом льотчика-інструктора. Як найкращого інструктора Марію відправили до центрального аероклубу імені Осипенко в Дніпропетровську. Задля зарахування Марії до свого клубу, керівник пристав на вмовляння дівчини, додавши їй в документах 2 роки (в 17 повних років Марію не могли прийняти як матеріально-відповідальну). В Дніпропетровську також екстерном закінчила середню школу.

Пізніше, Марія перевелась до Нікопольського аероклубу Товариства сприяння авіахіму — філії Дніпропетровського аероклубу.

Початок німецько-радянської війни застав її в Нікопольському аероклубі. Всі чоловіки-льотчики автоматично були зараховані до військових льотних частин, за дівчат ніхто не згадав. М.Доліна залишилася за старшу в Нікопольському аероклубі, без жодних вказівок дій у цих умовах. Невдовзі, коли на їхньому аеродромі зупинилась 66-а винищувальна дивізія полковника Старостенкова, Марія тричі «атакувала» його вмовляючи взяти її та аероклубні літаки в свою частину, не залишати ж ворогові літаки та паливо. Зрештою полковник погодився за умов, що дівчата самостійно вночі переженуть літаки за Дніпро, в Кам'янку (сучасний аеродром Дніпропетровського аероклубу, продовжує називатися «Кам'янкою»). Перед цим вони мали підірвати цистерни та на кінець, наосліп, сідати без зустрічних сигнальних вогнів. Марія з подругами успішно впорались з важким завданням. На ранок командир дивізії оголосив дівчатам подяку, а Марію зарахували в полк на посаду льотчика зв'язку. Так, з липня 1941 року, розпочався бойовий шлях у діючій армії М.Доліної. Першим її літаком там став У-2, пізніше пересіла на винищувач І-16. Проте виявилося що відомою вона стане зовсім не на винищувачах.

У 1942-му році в 296-й авіаполк 66-ї винищувальної дивізії прибула відома льотчиця Марина Раскова, яка формувала першу в світі жіночу авіадивізію. Вона забрала Доліну до себе, незважаючи на її незгоду.

Жіноча авіадивізія, сформована Расковою складалась з трьох жіночих авіаполків: 586-го винищувального авіаполку, 587-го бомбардувального авіаполку пікіруючих бомбардувальників Пе-2 (згодом вже 125-й гвардійський авіаполк) та 588-го нічного бомбардувального (пізніше вже 46-й гвардійський нічний бомбардувальний авіаполк) що мав неофіційну назву «Нічні відьми». Критерій відбору був суворий, щоб сісти за штурвал важкого бомбардувальника необхідно не менше 1000 годин нальоту (для По-2 та винищувачів по 500 і 700 відповідно). Спочатку в Енгельсі Марія пройшла підготовку на Су-2 і швидкісному бомбардувальнику СБ. Проте основним літаком для М.Доліної став Пе-2 на освоєння якого жінкам було відведено 8 місяців замість необхідної 3-х річної підготовки. Після закінчення Енгельської військової авіаційної школи направлена в 587-й бомбардувальний авіаполк. Перший бойовий виліт зробила під Сталінградом. Воювала в небі Сталінграда, Північного Кавказу, Кубані та Курська, брала участь у вигнанні нацистських окупантів з Білорусі та Прибалтики.

2 червня 1943 екіпажу Марії Доліної було поставлено завдання знищити ціль поблизу станиці Кримська на Кубані. Ще на підході до цілі осколок зенітного снаряда влучив у лівий мотор літака Пе-2 Доліної, через що вона не встигала за іншими. Успішно відбомбившись, екіпаж Доліної на зворотному шляху виявився без прикриття винищувачів і був атакований групою з шести німецьких винищувачів (два FW-190 і чотири Me-109). Екіпажу Марії вдалося підбити один FW-190 і один Me-109. Але і радянський літак почав горіти. Поки летіли над ворожою територією екіпаж не міг покинути палаючий літак. Врятувало те, що штурман Галина Джунковська наділа на Марію Доліну окуляри, завдяки цьому у льотчиці від вогню уціліли очі. Доліна зуміла дивом посадити машину за два кілометри від лінії фронту. З палаючого Пе-2 льотчиць витягнув, будучи пораненим, стрілець-радист Іван Соленов. Ледве встигли відбігти, як літак через кілька миттєвостей вибухнув…

Всього за час війни гвардії капітан Доліна здійснила 72 успішних (зафіксованих фотозйомкою) бойових вильотів, скинула на об'єкти противника 45 000 кілограмів бомб. У 6-ти повітряних боях екіпажем її літака у групі збито 3 винищувачі противника.

Після війни відважна льотчиця — заступник командира бомбардувального авіаційного полку. З 1950 року — в запасі.

Жила в місті Шауляй, потім у Ризі, де закінчила партійну школу. Працювала в Ризькому міськкомі компартії Латвії і в ЦК КП Латвії до 1975 року. Була членом правлінь Республіканського товариства дружби «СРСР — Франція», Комітету захисту миру, Радянського комітету ветеранів війни. У 1983 році переїхала до Києва. Померла 3 березня 2010.

Почесні звання та нагороди Редагувати

18 серпня 1945 року гвардії капітану Марії Іванівні Доліній присвоєно звання Героя Радянського Союзу. З 1975 року почесна член полку «Нормандія-Німан». Почесна громадянка Києва відповідно до розпорядженням міського голови Києва від 2003 року.

Також нагороджена:

Праці Редагувати

  • Стаття «Прыжок из пламени» (з книги «В небе фронтовом»).
  • Книга «Доньки неба».

Цікаві факти Редагувати

  • Ще зовсім юною дівчиною, навчаючись у Михайлівському аероклубі, М.Доліна впала на планері з невеликої висоти і потрапила до лікарні із забоями. За її спогадами, її першою відвідала мати у дуже гарному настрої, так як гадала що Марія більш не захоче сідати в літак. Тоді, серед простих людей вважалося, що в планерних гуртках збираються дівчата легкої поведінки.
  • У червні 1945 року радянською стороною було передано Югославії дивізію Пе-2. Перегін літаків виконував полк М.Доліної. Вже на аеродромі в Белграді югославські військовики відмовлялись вірити, що літаки гнали жінки і що вони на таких воювали.

Література Редагувати

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
  • Героини. — Вып. 1. — М., 1969
  • Навечно в сердце народном. 3-е изд., доп. и испр. Минск, 1984
  • Мария ДОЛИНА. «ДОЧЕРИ НЕБА. „Дневные ведьмы“ на пикировщиках». Литературная запись Елены Вавиловой., Київ: Довіра, 2010, ISBN 978-966-507-265-2
  • О. М. Филь. Герой Советского Союза. Беседы. І книга // Видавничий дім «Фактор». — Харків, 2012 (рос.)

Посилання Редагувати


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dolina Mariya Ivanivna nar 18 grudnya 1922 19221218 3 bereznya 2010 radyanska lotchicya Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 v roki nimecko radyanskoyi vijni zastupnik komandira eskadrilyi 125 go gvardijskogo bombarduvalnogo aviacijnogo polku 4 ta gvardijska bombarduvalna aviacijna diviziya 1 go gvardijskogo bombarduvalnogo aviacijnogo korpusu 3 yi povitryanoyi armiyi 1 go Pribaltijskogo frontu Pochesna gromadyanka Kiyeva 2003 Mariya Ivanivna DolinaNarodzhennya 18 grudnya 1922 1922 12 18 Omska oblastSmert 3 bereznya 2010 2010 03 03 87 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijsk Bombarduvalna aviaciyaRoki sluzhbi 1941 1950Zvannya Major aviaciyiVijni bitvi nimecko radyanska vijna Stalingradska bitva Bitva na Kurskij duzi Operaciya Bagration Shidno Prusska operaciya i Kurlyandskij kotelNagorodi Dolina Mariya Ivanivna u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dolin Zmist 1 Biografiya 2 Pochesni zvannya ta nagorodi 3 Praci 4 Cikavi fakti 5 Literatura 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodilasya 18 grudnya 1922 v seli Sharivka nini Poltavskij rajon Omska oblast RF v rodini ukrayinskih selyan pereselenciv z Ukrayini Ukrayinka Mariya bula starshoyu z 10 ditej sim yi Dolinih Cherez invalidnist batka yakij u Gromadyansku vijnu vtrativ nogu rodina pereyihala na dekilka rokiv do mista Isilkul V 1934 roci koli Mariyi bulo 12 rokiv razom z rodinoyu pereyihala na batkivshinu v Ukrayinu do sela Mihajlivka zaraz selishe miskogo tipu v Zaporizkij oblasti U vazhkij chas pislya velikogo golodu rodina Dolinih zhila u vikopanij zemlyanci Pislya zakinchennya 8 klasiv serednoyi shkoli Mariya vlashtuvalasya na robotu dlya dopomogi batkam Trudovu diyalnist pochala u fotoatelye rahivnikom kasirom piznishe pracyuvala buhgalterom v rajonnij gazeti Shlyahom Stalina de cherez pevnij chas otrimala posadu pomichnika korektora V 1938 roci diznalas z povidomlen RATAU pro bezposadkovij perelit Grizodubovoyi Osipenko ta Raskovoyi z Moskvi na Dalekij Shid Vidtodi yak piznishe zgaduvala nazavzhdi i bezpovorotno zahvorila nebom Koli zh naprikinci 1938 roku i v Mihajlivci bula organizovana planerna shkola filiya Melitopolskogo aeroklubu bez vagan vstupila do neyi i shvidko stala prikladom dlya inshih uchniv Bula starostoyu grupi Zakinchivshi planernu shkolu z vidznakoyu bula zarahovana do Melitopolskogo aeroklubu Nezvazhayuchi na vazhki pobutovi umovi ta vidsutnist groshej vlitku zhila u litaku na aerodromi vzimku pracyuvala najmichkoyu na hazyayiv mensh nizh za rik otrimala diplom lotchika instruktora Yak najkrashogo instruktora Mariyu vidpravili do centralnogo aeroklubu imeni Osipenko v Dnipropetrovsku Zadlya zarahuvannya Mariyi do svogo klubu kerivnik pristav na vmovlyannya divchini dodavshi yij v dokumentah 2 roki v 17 povnih rokiv Mariyu ne mogli prijnyati yak materialno vidpovidalnu V Dnipropetrovsku takozh eksternom zakinchila serednyu shkolu Piznishe Mariya perevelas do Nikopolskogo aeroklubu Tovaristva spriyannya aviahimu filiyi Dnipropetrovskogo aeroklubu Pochatok nimecko radyanskoyi vijni zastav yiyi v Nikopolskomu aeroklubi Vsi choloviki lotchiki avtomatichno buli zarahovani do vijskovih lotnih chastin za divchat nihto ne zgadav M Dolina zalishilasya za starshu v Nikopolskomu aeroklubi bez zhodnih vkazivok dij u cih umovah Nevdovzi koli na yihnomu aerodromi zupinilas 66 a vinishuvalna diviziya polkovnika Starostenkova Mariya trichi atakuvala jogo vmovlyayuchi vzyati yiyi ta aeroklubni litaki v svoyu chastinu ne zalishati zh vorogovi litaki ta palivo Zreshtoyu polkovnik pogodivsya za umov sho divchata samostijno vnochi perezhenut litaki za Dnipro v Kam yanku suchasnij aerodrom Dnipropetrovskogo aeroklubu prodovzhuye nazivatisya Kam yankoyu Pered cim voni mali pidirvati cisterni ta na kinec naoslip sidati bez zustrichnih signalnih vogniv Mariya z podrugami uspishno vporalis z vazhkim zavdannyam Na ranok komandir diviziyi ogolosiv divchatam podyaku a Mariyu zarahuvali v polk na posadu lotchika zv yazku Tak z lipnya 1941 roku rozpochavsya bojovij shlyah u diyuchij armiyi M Dolinoyi Pershim yiyi litakom tam stav U 2 piznishe peresila na vinishuvach I 16 Prote viyavilosya sho vidomoyu vona stane zovsim ne na vinishuvachah U 1942 mu roci v 296 j aviapolk 66 yi vinishuvalnoyi diviziyi pribula vidoma lotchicya Marina Raskova yaka formuvala pershu v sviti zhinochu aviadiviziyu Vona zabrala Dolinu do sebe nezvazhayuchi na yiyi nezgodu Zhinocha aviadiviziya sformovana Raskovoyu skladalas z troh zhinochih aviapolkiv 586 go vinishuvalnogo aviapolku 587 go bombarduvalnogo aviapolku pikiruyuchih bombarduvalnikiv Pe 2 zgodom vzhe 125 j gvardijskij aviapolk ta 588 go nichnogo bombarduvalnogo piznishe vzhe 46 j gvardijskij nichnij bombarduvalnij aviapolk sho mav neoficijnu nazvu Nichni vidmi Kriterij vidboru buv suvorij shob sisti za shturval vazhkogo bombarduvalnika neobhidno ne menshe 1000 godin nalotu dlya Po 2 ta vinishuvachiv po 500 i 700 vidpovidno Spochatku v Engelsi Mariya projshla pidgotovku na Su 2 i shvidkisnomu bombarduvalniku SB Prote osnovnim litakom dlya M Dolinoyi stav Pe 2 na osvoyennya yakogo zhinkam bulo vidvedeno 8 misyaciv zamist neobhidnoyi 3 h richnoyi pidgotovki Pislya zakinchennya Engelskoyi vijskovoyi aviacijnoyi shkoli napravlena v 587 j bombarduvalnij aviapolk Pershij bojovij vilit zrobila pid Stalingradom Voyuvala v nebi Stalingrada Pivnichnogo Kavkazu Kubani ta Kurska brala uchast u vignanni nacistskih okupantiv z Bilorusi ta Pribaltiki 2 chervnya 1943 ekipazhu Mariyi Dolinoyi bulo postavleno zavdannya znishiti cil poblizu stanici Krimska na Kubani She na pidhodi do cili oskolok zenitnogo snaryada vluchiv u livij motor litaka Pe 2 Dolinoyi cherez sho vona ne vstigala za inshimi Uspishno vidbombivshis ekipazh Dolinoyi na zvorotnomu shlyahu viyavivsya bez prikrittya vinishuvachiv i buv atakovanij grupoyu z shesti nimeckih vinishuvachiv dva FW 190 i chotiri Me 109 Ekipazhu Mariyi vdalosya pidbiti odin FW 190 i odin Me 109 Ale i radyanskij litak pochav goriti Poki letili nad vorozhoyu teritoriyeyu ekipazh ne mig pokinuti palayuchij litak Vryatuvalo te sho shturman Galina Dzhunkovska nadila na Mariyu Dolinu okulyari zavdyaki comu u lotchici vid vognyu ucilili ochi Dolina zumila divom posaditi mashinu za dva kilometri vid liniyi frontu Z palayuchogo Pe 2 lotchic vityagnuv buduchi poranenim strilec radist Ivan Solenov Ledve vstigli vidbigti yak litak cherez kilka mittyevostej vibuhnuv Vsogo za chas vijni gvardiyi kapitan Dolina zdijsnila 72 uspishnih zafiksovanih fotozjomkoyu bojovih vilotiv skinula na ob yekti protivnika 45 000 kilogramiv bomb U 6 ti povitryanih boyah ekipazhem yiyi litaka u grupi zbito 3 vinishuvachi protivnika Pislya vijni vidvazhna lotchicya zastupnik komandira bombarduvalnogo aviacijnogo polku Z 1950 roku v zapasi Zhila v misti Shaulyaj potim u Rizi de zakinchila partijnu shkolu Pracyuvala v Rizkomu miskkomi kompartiyi Latviyi i v CK KP Latviyi do 1975 roku Bula chlenom pravlin Respublikanskogo tovaristva druzhbi SRSR Franciya Komitetu zahistu miru Radyanskogo komitetu veteraniv vijni U 1983 roci pereyihala do Kiyeva Pomerla 3 bereznya 2010 Pochesni zvannya ta nagorodi Redaguvati18 serpnya 1945 roku gvardiyi kapitanu Mariyi Ivanivni Dolinij prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Z 1975 roku pochesna chlen polku Normandiya Niman Pochesna gromadyanka Kiyeva vidpovidno do rozporyadzhennyam miskogo golovi Kiyeva vid 2003 roku Takozh nagorodzhena ordenom Lenina 2 ma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Vitchiznyanoyi vijni I stupenya medalyamiPraci RedaguvatiStattya Pryzhok iz plameni z knigi V nebe frontovom Kniga Donki neba Cikavi fakti RedaguvatiShe zovsim yunoyu divchinoyu navchayuchis u Mihajlivskomu aeroklubi M Dolina vpala na planeri z nevelikoyi visoti i potrapila do likarni iz zaboyami Za yiyi spogadami yiyi pershoyu vidvidala mati u duzhe garnomu nastroyi tak yak gadala sho Mariya bilsh ne zahoche sidati v litak Todi sered prostih lyudej vvazhalosya sho v planernih gurtkah zbirayutsya divchata legkoyi povedinki U chervni 1945 roku radyanskoyu storonoyu bulo peredano Yugoslaviyi diviziyu Pe 2 Peregin litakiv vikonuvav polk M Dolinoyi Vzhe na aerodromi v Belgradi yugoslavski vijskoviki vidmovlyalis viriti sho litaki gnali zhinki i sho voni na takih voyuvali Literatura RedaguvatiGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 Geroini Vyp 1 M 1969 Navechno v serdce narodnom 3 e izd dop i ispr Minsk 1984 Mariya DOLINA DOChERI NEBA Dnevnye vedmy na pikirovshikah Literaturnaya zapis Eleny Vavilovoj Kiyiv Dovira 2010 ISBN 978 966 507 265 2 O M Fil Geroj Sovetskogo Soyuza Besedy I kniga Vidavnichij dim Faktor Harkiv 2012 ros Posilannya RedaguvatiNagorodni listi M I Dolinoyi na sajti Podvig naroda Arhivovano 14 kvitnya 2010 u Wayback Machine ros K Kobchenko Donka neba Krilata dolya Mariyi Dolinoyi na sajti Istorichna pravda Arhivovano 10 travnya 2019 u Wayback Machine Storinka pochesnih gromadyan mista na oficijnomu sajti Kiyivskoyi miskoyi radi Geroyini nashogo chasu gazeta Hreshatik 4 bereznya 2005 roku 33 2632 Arhivovano 20 lyutogo 2015 u Wayback Machine Mariya Dolina na sajti Krasnye sokoly Arhivovano 28 lyutogo 2010 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dolina Mariya Ivanivna amp oldid 38873870