Реактивний піхотний вогнемет РПВ «Джміль» (рос. РПО-А «Шмель») — динамореактивний вогнемет одноразового застосування радянського/російського виробництва. Призначений для ураження відкритих вогневих точок, легкоброньованої та автомобільної техніки, знищення солдат противника на відкритому просторі та у замкнених приміщеннях. За фугасною дією 93-мм калібр РПВ-А на основні види цілей не поступається 122-152-мм артилерійським снарядам. Вогнемет конструктивно складається зі склопластикової пускової труби-контейнера, капсули з термобаричним/запальним/димовим боєприпасом та порохового/твердопаливного реактивного двигуна. Стоїть переважно на озброєнні армій країн колишнього СРСР (Росія, Україна).
| РПВ-А «Джміль» | |
|---|---|
| Реактивний піхотний вогнемет РПВ-А (Джміль) з термобаричним боєприпасом. Цифри: 1 — пусковий одноразовий склопластиковий контейнер; 2 — реактивна капсула з горючою сумішшю термобаричного вибуху; 3 — реактивний твердопаливний двигун | |
| Тип | реактивний вогнемет |
| Походження | Радянський Союз |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1988 — по т.ч. |
| Оператори | див. Оператори |
| Війни | Війна в Афганістані 1979—1989 Перша чеченська війна Друга чеченська війна |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Аркадій Шипунов |
| Розроблено | 1984 |
| Виробник | КБП, Тула |
| Виготовлення | 1988 — 2010 |
| Виготовлена кількість | понад 100.000 |
| Варіанти | РПВ-А (термобарична б/ч) РПВ-З (запальна б/ч) РПВ-Д (димова б/ч) |
| Характеристики | |
| Вага | 11 кг |
| Довжина | 920 мм |
| | |
| Калібр | 93 мм |
| Дульна швидкість | 125±5 м/с |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 600 м |
| Максимальна | 1000 м |
| | |
| Джміль (вогнемет) у Вікісховищі |
Історія створення Редагувати
Поштовхом для винайдення динамореактивних вогнеметів став той факт, що ранцеві вогнемети, що працюють на стисненому повітрі, мали надто малу дальність дії (50-70 м), до того ж значна частина пального згоряла у польоті до цілі. Намагаючись підвищити ефективність дії вогнеметів радянські конструктори тульського КБП у 1972 році запропонували цілком нову схему — динамореактивну. Пальне було герметизоване у капсулі, яка доставлялася до цілі за допомогою порохового двигуна, який повністю відпрацьовував у каналі ствола (безвідкатна схема). У 1975 році на озброєння був прийнятий перший радянський динамореактивний вогнемет РПВ «Рись» багаторазового використання.
Зважаючи на досвід бойового використання РПВ в локальних конфліктах, виявлені недоліки в конструкції і експлуатації вогнемета «Рись», конструктори КБП під керівництвом генерального конструктора Шипунова вже у 1976 році приступили до робіт по конструюванню одноразового динамореактивного піхотного вогнемета. У 1984 році перші зразки нових вогнеметів розпочали полігонні випробування. Ця зброя отримала назву «реактивний піхотний вогнемет» (за аналогією з вже прийнятим на озброєння у 1975 році РПВ «Рись»), але фактично була реактивним штурмовим гранатометом. Після військових випробувань (у тому числі в Афганістані) у 1988 році вогнемету було присвоєно найменування «реактивний піхотний вогнемет РПВ» (у військах також називався «Джміль», за аналогією з одноразовим РПГ-18 «Муха»). Термобарична модифікація РПВ спочатку надходила на озброєння тільки вогнеметних підрозділів (окремих батальйонів) хімічних військ, пізніше у повітряно-десантні війська і частини спецназу. Сьогодні РПВ «Джміль» стоїть на озброєнні загальновійськових частин.
Конструкція Редагувати
Вогнемет складається з таких частин:
- Контейнер — склопластикова труба з фланцями, на якій розміщені ударно-спусковий механізм, діоптричний приціл, ремінь для переносу та вузли кріплення у в'юк (передній і задній бандажі). Контейнер призначений для забезпечення герметичної упаковки оболонки зі спорядженням і реактивного двигуна, здійснення пострілу і скерування боєприпасу в напрямку цілі.
- Боєприпас — оперена металева капсула аеродинамічної форми, що обертається в польоті навколо поздовжньої осі. Капсула заповнена термобаричною/запальною/димовою сумішшю з детонатором інерційної дії в центральній частині і містить блок таблеток запалювально-розривного заряду. У тильній частині капсули розміщено репер із 4-ма лопатками, які розкриваються після виходу боєприпасу з каналу ствола. Боєприпас призначений для ураження цілі.
- Реактивний двигун — пороховий/твердопаливний, що відокремлюється від боєприпаса у стволі, з вивільненням частини реактивного струменя у заснарядний простір ствола. Двигун складається з камери, викидного заряду й ініціатора. Двигун призначений для надавання боєприпасу необхідної швидкості. Двигун кріпиться до боєприпасу за допомогою цанги (опорного стакана). Під час пострілу порохові гази витікають через сопла двигуна і виштовхують боєприпас з каналу ствола, при цьому двигун залишається в стволі і тільки після виходу боєприпасу викидається залишковим тиском з пускового контейнера назад на кілька метрів.
Вогнемет РПВ «Джміль» — зброя одноразового застосування і переспорядженню не підлягає, після пострілу контейнер викидається.
Маркування на корпус пускового контейнера наноситься між бандажем і корпусом механізму: МО.1.02.00
Тактико-технічні характеристики Редагувати
| Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
| РПВ ПДМ-А «Джміль-М». Реклама від виробника | |
| Бойове застосування РПВ-А «Джміль» у спецоперації ЗМОП у Дагестані |
| ТТХ | «Рись» | «Джміль» | «Джміль-М» |
|---|---|---|---|
| Калібр, мм | 110,5 | 93 | 90 |
| Прицільная дальність, м | 190 | 600 | 800 |
| Ефективна дальність пострілу, м | 150 | 200 | 300 |
| Максимальна дальність польоту капсули, м | 400 | 1000 | 1700 |
| Маса вогнемету, кг | 12,6 | 11 | 8,8 |
| Маса суміші в капсулі, кг | 4 | 2,1 | 3,2 |
| Довжина вогнемету, мм | 1440 | 920 | 940 |
| Час переводу з походного положення у бойове, с | 60 | 30 | 30 |
Площа ураження термобаричного боєприпасу ПРВ-А: на відкритій місцевості — від 50 м2, у приміщеннях — до 80 м2. Закриті цілі уражаються через різкий перепад тиску навіть без руйнування бронеперегородок, якщо вони не герметизовані (амбразури ДОТів, БТРи з відкритими люками, тощо).
Недоліки Редагувати
Одним із суттєвих недоліків РПВ-А «Джміль» є його значна маса (11 кг), яка не дозволяє збільшити боєкомплект стрільця-вогнеметника. Штатний в'юк із двома РПВ-А (22 кг) надто важкий для транспортування, особливо в гірській місцевості. Крім того, стрілець несе на собі штатний АК-74 з боєкомплектом. Саме через це у 2003 році на заміну РПВ «Джміль» був прийнятий на озброєння малогабаритний реактивний вогнемет МРВ у трьох модифікаціях.
Ще один недолік РПВ «Джміль» полягає у наявності штатного діоптричного прицілу, що практично не дає змоги в бойових умовах вести прицільний вогонь на відстань більше 200 м. Комплектація спеціальним оптичним прицілом ОПО підвищує прицільну дальність до 400 м, проте збільшує і без того значну масу вогнемету. Штатний діоптричний приціл не дає змоги здійснити прицільний постріл вночі, у сутінках, чи тумані.
Позаяк швидкість польоту боєприпасу становить усього 125 м/с на точність пострілу суттєво впливають погодні умови — швидкість бокового вітру, дощ, туман. Тому в реальних бойових умовах прицільно попасти із РПВ із штатним діоптричним прицілом у ціль типу «амбразура-ДОТ» на відстані понад 200 м дуже важко.
Порядок роботи Редагувати
- Перевести передню руків'я з похідного положення в бойове натиснувши сферичну головку на рукоятці. Під дією пружини рукоятка відводиться від пускового контейнера до клацання, що означає бойове положення рукоятки.
- Перевести рукоятку ударно-спускового механізму з похідного положення в бойове до упора натискаючи стопор.
- Зняти ударно-спусковий механізм із запобіжника повернувши личку проти годинникової стрілки з положення «ПР» у положення «ОГ».
- При натисканні на спусковий гачок бойок наколює капсуль підсилювача. Струмінь полум'я підпалює метальний пороховий заряд.
- Тиск порохових газів розганяє боєприпас всередині контейнера. Передня кришка відкидається стисненим повітрям, звільняючи шлях для боєприпасу. Одночасно порохові гази, витікаючи через сопла двигуна викидають з контейнера назад вкладиші, які кріплять двигун і задню кришку контейнера.
- При виході боєприпасу з каналу контейнера розпрямляються крила репера і закручують боєприпас навколо подовжньої осі. На відстані 9-12 м від дульного зрізу спрацьовує механізм дальнього зведення підривача.
Категорично заборонено:
- розбирати вогнемет;
- переводити ударно-спусковий механізм у бойове положення вхолосту, без виконання пострілу;
- виконувати постріл не переконавшись, що ремінь для переносу вогнемета не заважає відстрілу задньої кришки;
- стріляти по цілях, розташованих ближче ніж 20 м від вогнеметника;
- стріляти з положення, коли позаду вогнеметника близько розташована стіна чи інша перешкода.
Бойове застосування Редагувати
- В Афганістані, використовували підрозділи радянського спецназу для боротьби з афганськими повстанцями з укріплених споруд застосовували таку тактику: вогнеметник і гранатометник діяли у парі. Спочатку гранатометник пробивав у дувалі отвір, а якщо цього виявлялось недостатньо для знищення цілі, вогнеметник прицільним пострілом запускав туди термобаричний боєприпас.
- За свідченнями бійців спецназу у ході першої і другої чеченських воєн, спецоперацій в Дагестані та Інгушетії, РПВ-А є ефективною зброєю у контрснайперській боротьбі. Якщо не вдається знищити снайпера іншими методами — застосовують тактику 2+1: кулеметник з автоматниками обстрілюють позицію снайпера, не даючи йому підняти голову, а в той час вогнеметник швидко вибігає на позицію і здійснює постріл.
- Війна на сході України.
Модифікації Редагувати
Вогнемет виробляється у трьох основних модифікаціях:
- РПВ-А — дві червоні смужки на кришці. Термобаричний боєприпас для ураження відкритої живої сили противника у місті, у полі й у горах, для руйнування укриттів, автомобільної і легкоброньованої техніки.
Боєприпас РПВ-А під час вибуху створює надлишковий тиск 0,4-0,8 кг/см² на відстані 5 м від епіцентру вибуху на відкритій місцевості і 4-7 кг/см² — у приміщенні об'ємом до 90 м³. Імпульс тиску на фронті ударної хвилі від вибуху термобаричного боєприпасу значно вище ніж традиційних вибухових речовин (тринітротолуол, гексоген), що у закритих приміщеннях часто призводить до руйнування перекриттів і стін. В зоні розпилення термобаричної суміші відбувається повне вигорання кисню і температура сягає 800 °C. Ударна хвиля затікає в окопи, укриття, амбразури ДОТів (гск і т.п.) тощо.
- РПВ-З — одна червона смужка на кришці. Запалювальний боєприпас для створення ландшафтних пожеж і пожеж у будинках, спорудах і складах ПММ. Запалювальний боєприпас у приміщеннях об'ємом 90-100 м³ створює об'ємне горіння суміші упродовж 5-7 с, підпалює предмети з горючих матеріалів а на відкритій місцевості створює ландшафтні пожежі за рахунок утворення приблизно 20 вогнищ на загальній площі до 300 м².
- РПВ-Д — одна жовта смужка на кришці. Вибух димового боєприпасу створює непроглядну димову завісу упродовж 1,2-2 хвилин довжиною 55-90 м на відкритій місцевості, в різних спорудах об'ємом до 1500 м³ створює вогнища пожеж, без руйнування негорючих матеріалів. Створює нестерпні умови для незахищених протигазами людей і засліплює їх на 3-5 хвилин.
- РПВ-КА — одна чорна й одна червона смужки на кришці. Тандемний кумулятивно-термобаричний боєприпас для ураження броньованих і міцно укріплених цілей. Кумулятивний заряд боєприпасу пробиває броню, а термобаричний вибух частково затікає через пробоїну і уражує людей.
- МРВ-А — вкорочений варіант РПВ-А для дій спецпідрозділів в умовах щільної міської забудови. Конструктивно частково аналогічний РПГ-26. Випускається у трьох варіантах: димовий (МРВ-Д) і запалювальний (МРВ-З).
- РПВ ПДМ-А Джміль-М — модифікований варіант РПВ-А калібру 90 мм зі зменшеною вагою до 8,8 кг, і збільшеною потужністю термобаричного боєприпасу. У даній модифікації боєприпас і реактивний двигун об'єднані в одному корпусі.
- Є дані про модифікацію з газовим боєприпасом (дві жовті смужки на кришці).
- МГК «Бур» — малогабаритний гранатометний комплекс калібру 62 мм.
Цікаві факти Редагувати
- На початку 2012 року, коли формувалася перша бригада військової поліції Росії (на базі 130-ї окремої мотострілецької бригади), її планувалося з часом озброїти також і ПРВ-А «Джміль». Пізніше 130-та бригада була перейменована у Семеновський полк, функції ВП значно скорочені. Про озброєння ВП Росії вогнеметами після 2012 року згадок немає.
- Для відпрацювання у особового складу навичок застосування РПВ-А «Джміль» без практичного використання вогнемета, у 2000-х роках в Російській Федерації розроблений і прийнятий на озброєння електронний лазерний тренажер «Яничар», що дозволяє здійснювати підготовку вогнеметників в пункті постійної дислокації.
- За однією з версій, 8 лютого 2017 року пострілом з «Джмеля» був ліквідований Михайло Толстих — командир батальйону «Сомалі», з так званого ДНР, відомий під позивним «Гіві».
Оператори Редагувати
Вогнемети знаходяться на озброєнні армій таких країн:[джерело?]
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Сергей Монетчиков (червень 2003). (рос.). Журнал «Братишка». Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 16 лютого 2014.
- (рос.). http://www.weaponplace.ru. Архів оригіналу за 30 вересня 2008. Процитовано 17 лютого 2014.
- Хоча у специфікації до РПВ Джміль зазначена прицільна дальність 600 м, але в реальній бойовій обстановці ефективна дальність вогню не перевищує 200 м.[джерело?]
- (рос.). http://diversant.h1.ru. Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- Алексей Никольский (26.03.2012). (рос.). Газета «Ведомости». Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- (рос.). http://lenta.ru. 26.03.2012. Архів оригіналу за 7 грудня 2013. Процитовано 17 лютого 2014.
- (рос.). Газета «Ведомости». 04.02.2014. Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- Что такое военная полиция и каковы её полномочия? [ 5 лютого 2014 у Wayback Machine.] В России вступил в силу закон о создании военной полиции Вооружённых сил. // Елена Слободян. «Аргументы и Факты», 04/02/2014 13:30
- (рос.). http://function.mil.ru: сайт МО РФ. 20.02.2014. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 23 лютого 2014.
Література Редагувати
- 93-мм реактивный пехотный огнемет (РПО-А) // Наставление по стрелковому делу / под. ред. Сергеева С. Г. — М. : Воениздат, 1989. — 97 с. (рос.)
- . http://arms.net.ru. Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 17 лютого 2014. (рос.)
- . http://www.weaponplace.ru. Архів оригіналу за 30 вересня 2008. Процитовано 17 лютого 2014. (рос.)