www.wikidata.uk-ua.nina.az

Далекобійність стрілецької зброї Далекобійність одна з основних властивостей стрілецької зброї сукупність її властивосте

Далекобійність стрілецької зброї

Далекобійність — одна з основних властивостей стрілецької зброї, сукупність її властивостей, пов'язаних з дальністю стрільби.

Визначається за рядом показників, таких, як:

  • Гранична дальність польоту кулі
  • Дальність дійсного вогню
  • Прицільна дальність
  • Дальність прямого пострілу

Показники далекобійності Редагувати

Гранична дальність польоту кулі Редагувати

Характеризує граничні можливості застосування зброї. Найбільшою мірою важлива для артилерійських систем, окрім протитанкових і зенітних, - для стрілецької ж зброї є другорядною характеристикою, оскільки на практиці стрільба з неї на таку дальність не провадиться.

Дальність дійсного вогню Редагувати

Дальність, на якій ще зберігаються досить висока ймовірність ураження цілі і ефективна дія кулі за даним типом цілей для вирішення поставленого бойового завдання. Відповідно, для стрілецької зброї розрізняють дальність дійсного вогню по одиночній цілі, по груповій цілі, по літаку, який атакує, по бронетехніці, і так далі.

Для стрілецької зброї, як правило, не перевищує третини граничної дальності польоту кулі.

Дана величина є в великій мірі умовною, оскільки залежить не тільки від технічних характеристик самої зброї, але і від тактичних особливостей її застосування.

Наприклад, в першій половині XX століття для станкових кулеметів дійсним вважався вогонь на дистанції аж до декількох кілометрів. У німецькій військовій настанові з кулеметної справи 1920-х років вказувалося, що вогонь з кулемета MG08 («Максим») дійсний до 1 600 м по одиночним цілям, а по груповій цілі важкими кулями s.S (schweres Spitzgeschoss, «важка загострена») — до 3 500 м.

Згодом, на основі бойового досвіду Другої світової війни, дальність дійсного вогню з кулеметів, як і інших видів стрілецької зброї, була піддана перегляду, вона була скорочена приблизно вдвічі; це сталося не через зміну властивостей і якостей самої стрілецької зброї, а завдяки насиченню військ артилерією і, особливо, мінометами, які зробили ведення вогню зі стрілецької зброї на великі дальності порівняно неефективною і нераціональною, - відповідно була переглянута і дальність дійсного вогню з його зразків, хоча характеристики самої зброї при цьому залишилися незмінними.

Дальність дійсного вогню обмежена можливостями людського зору. У зброї з відкритим прицілом вона зазвичай не перевищує 400 метрів по одиночній живій цілі. Для ведення дійсного вогню на великі дальності використовуються оптичні приціли різної конструкції.

Прицільна дальність Редагувати

Дальність, відповідна найбільшому поділу прицілу зброї. Як правило, дещо перевищує дальність дійсного вогню.

Прицільна дальність є виключно умовною, суб'єктивної характеристикою. Наприклад, ППШ раннього випуску, як і більшість довоєнних пістолетів-кулеметів, мав секторний приціл, розмічений до 500 метрів, однак згодом випускалася спрощена версія з прицілом до 200 метрів, — при цьому характеристики самої зброї де-факто залишилися колишніми, але новий приціл був набагато простіше у виготовленні і цілком відповідав реальному бойовому використанню цієї зброї.

Дальність прямого пострілу Редагувати

Дальність, на якій висота траєкторії дорівнює висоті даної цілі (наприклад, піхотинця який стоїть). Характеризує прямистість траєкторії. Чим вища прямистість траєкторії, тим менші поправки по висоті доводиться брати стрільцеві під час прицілювання. У межах дальності прямого пострілу стрільба може здійснюватися без перестановки прицілу, для чого на ньому часто є спеціальна риска, яка відповідає прямому пострілу (П).

Приклади Редагувати

Показники далекобійності 7,62-мм гвинтівки зразка 1891 року, м
політ кулі дійсного вогню
по одиночній цілі 		дійсного вогню
по груповій цілі 		прицільна прямого пострілу
більше

4 000

400 800 2 000 425


Показники далекобійності 7,62-мм карабіна Симонова, м
політ кулі дійсного вогню
по одиночній цілі 		дійсного вогню
по груповій цілі 		прицільна прямого пострілу
по грудній фігурі
3 000 400 800 1 000 365


Показники далекобійності 7,62-мм снайперської гвинтівки Драгунова, м
політ кулі дійсного вогню
по одиночній цілі 		прицільна прямого пострілу
по грудній фігурі 		прямого пострілу
по фігурі яка біжить
більше

4 000

800 1 200 / 1 300 (оптич. приціл) 430 640


Показники далекобійності 7,62-мм автомата Калашникова, м
політ кулі дійсного вогню
по одиночній цілі 		прицільна прямого пострілу
по грудній фігурі
3 000 400 800 (АК) / 1 000 (АКМ) 350


Показники далекобійності 5,45-мм автомата Калашникова, м
політ кулі дійсного вогню
по одиночній цілі 		дійсного вогню
по груповій цілі 		прицільна прямого пострілу
по грудній фігурі
3 150 500 1 000 1 000 440


Показники далекобійності американської гвинтівки М16, м
політ кулі дійсного вогню
по одиночній цілі 		дійсного вогню
по груповій цілі 		прицільна прямого пострілу
3 600 460 (A1) / 550 (A2 і далі далее) 800 800 300

Історія Редагувати

Починаючи з масового впровадження в арміях нарізної зброї в середині XIX століття, протягом певного часу всі показники далекобійності військової зброї безперервно зростали. Найбільш важливими кроками на цьому шляху стали: перехід у 1860-х - 1870-х роках на малі калібри, - спочатку близько 10-12, а потім і порядку 6,5-8 мм, що дозволило істотно збільшити прямистість траєкторії кулі і знизити розсіювання; поява в середині 1880-х років бездимного пороху, значно підвищила всі показники дальності стрілецької зброї; перехід на полегшені «наступальні» кулі з гострими носками на початку XX століття, дещо поліпшив прямистість траєкторії. Ці заходи, в поєднанні з поліпшенням якості вичинки стволів і купчастості бою, дозволили збільшити прицільну дальність стрільби з нарізної зброї з 400-600 м у штуцерах, які стріляли димним порохом середини XIX століття до декількох кілометрів у магазинних гвинтівок рубежу століть. Причому такий потенціал зброї не міг бути повноцінно реалізований в ті роки, оскільки окремі живі цілі на такій відстані неозброєним оком вже не видно.

Наприкінці XIX — початку XX століття мало місце масове «захоплення» військових дальністю і точністю стрільби, в основному це сталося в результаті декількох досить суперечливих епізодів Франко-прусської (1870-71) і Російсько-турецької (1877-78) воєн. У цей період на озброєння приймалися гвинтівки, що мають прицільні пристосування, розмічені для стрільби на відстані близько декількох кілометрів. Наприклад, російська гвинтівка зразка 1891 року мала приціл, розмічений до 3200 кроків (2276 м), а англійські Лі-Метфорд і Лі-Енфілд - основний приціл до 1600 ярдів (1463 м) і додатковий бічний до 2800 ярдів (2560 м). Зрозуміло, стрільба по одиночній цілі на такий дистанції була вже неможлива, оскільки таке завдання, як вже зазначалося вище, значно перевершує можливості людського зору, - проте ці установки прицілу використовувалися при стрільбі навісом по груповій цілі, яку здійснювали залпами («плутонгова стрільба») . Стрільців вчили брати при стрільбі поправку на вітер і вести вогонь по невидимій цілі, розташованій за укриттям або складкою рельєфу місцевості. Стрільба з ручного зброї на дистанції близько 1000 метрів вважалася, до широкого поширення кулеметів, нормальною і цілком поширеною практикою при навчанні особового складу стрілецьких підрозділів. При цьому, на практиці, ефективність такого вогню вже в той час була досить спірною, оскільки при великій витраті набоїв, шкода яка наносилася противнику рушничним обстрілом з дистанції більше кілометра часто була мало чи не символічною.

Поширення автоматичної зброї на початку XX століття значно скоротило таку практику, її було витіснено набагато більш ефективним веденням вогню зі станкового кулемета, проте внаслідок інерції мислення, уявлення військових теоретиків про дальність застосування ручної стрілецької зброї в майбутніх війнах все ж залишалися істотно завищеними.

Ситуація різко змінилася в роки Другої світової війни. В ході бойових дій швидко з'ясувалося, що в умовах високої насиченості військ артилерією, мінометами, бронетехнікою і гранатометами реальна дальність ведення вогню зі стрілецької зброї вже не перевищує 300 м, а основні бойові дії з використанням легкої стрілецької зброї взагалі розгортаються в межах 100-200 м . На такій відстані перемогу здобувала не та сторона, яка була озброєна більш точною і далекобійною зброєю і мала кращу стрілецьку підготовку, а та, яка забезпечувала найбільшу щільність вогню в ближньому бою. Цілі ж, на дальності більше 300 м, виявилося раціональніше вражати за допомогою більш важких видів зброї, так що ведення по ним вогню зі стрілецької (за винятком снайперського) зброї і навіть кулеметів, стало вважатися не дієвим.

Це викликало перегляд вимог до показників дальності стрільби зі стрілецької зброї. Найбільш важливим наслідком цього перегляду стало введення на озброєння спочатку у Німеччині, а потім — в СРСР зброї, яка використовує для ведення вогню зменшені, проміжні по потужності між пістолетними і гвинтівковими, набоями, і в порівнянні з магазинними гвинтівками мала знижену прицільну дальність ведення вогню при практично тієї ж дійсній дальності і істотно більшій швидкострільності. Ідея таких набоїв опрацьовувалася в різних країнах ще з часів Першої світової, проте через завищені вимоги до далекобійності стрілецької зброї в міжвоєнний період тоді вони поширення не отримали. Не отримували аж до Другої світової війни досить масового поширення в арміях і пістолети-кулемети, які, маючи дальність дійсного вогню близько 100-200 м, розглядалися лише як допоміжний вогневий засіб для бою на ближній дистанції, оскільки вважалося, що бій з використанням стрілецької зброї в повну силу розгорнеться вже на 400 м, — відповідно, побоювалися, що озброєні пістолетами-кулеметами стрільці виявляться виключеними з його ведення, послаблюючи вогневу могутність піхотного підрозділу. Практика війни зруйнувала ці ілюзії, і в багатьох країнах, — в першу чергу — СРСР, Німеччини, Великої Британії, - пістолет-кулемет став у воєнний період одним з основних видів легкої стрілецької зброї.

Після війни в СРСР і союзних йому державах концепція зброї під «проміжні» набої отримала бурхливий розвиток, привівши до появи «класичного» її зразка — автомата Калашникова. Гвинтівкові набої тепер використовувалися лише в кулеметах, доданих підрозділам рівня не нижче роти, і снайперських гвинтівках, які в Радянській Армії служили для збільшення дальності ведення дійсного вогню піхотного відділення в цілому до 600-700 м, проти 350-400 м у автоматів.

На Заході, однак, ще довгий час зберігалася перевага на користь точної і далекобійної зброї, що було прямим наслідком того, що в системі озброєння утвореного в ті роки блоку НАТО провідну роль грали американські зразки. Тому після війни на озброєння країн НАТО був прийнятий кілька полегшений, але відповідний по всіх основним характеристикам гвинтівковим боєприпасам набій Т65 калібру 7,62×51 мм, зброя під який в цілому відповідала довоєнним самозарядним і автоматичним гвинтівкам і була розрахована головним чином на влучну стрільбу одиночними пострілами на порівняно велику дальність.

Лише після аналізу Пентагоном статистики бойових втрат в корейській війні стало ясно, що більшість поранень від стрілецької зброї було отримано на відстані менше 100 метрів від стрільців. Для стрільби на таку дистанцію по не захищеній живій цілі потужність гвинтівкового набою була явно зайвою, що призвело до переходу армії США, а потім і інших країн НАТО, на зброю під «проміжний» патрон, яке розпочалося в середині 1960-х і остаточно завершився лише в 1980-х роках.

В останні десятиліття, проте, знову намітилася тенденція до збільшення дистанції піхотного бою з використанням стрілецької зброї. Наприклад, бойовий досвід Іракської кампанії 2000-х років показав, що дальності дійсної стрільби зі зброї, що використовує «проміжні» набої нормального калібру, на зразок АК і АКМ, вже не достатньо для вирішення багатьох бойових завдань. Крім того, з масовим поширенням в арміях індивідуального бронезахисту до задачі простого попадання в ціль додалося завдання пробивання натільної броні, що викликало до життя «проміжні» набої підвищеної потужності, такі, як 6,8×43 мм Remington SPC або 6,5×38 мм Grendel, зброя під яку має підвищену дальність дійсного вогню по захищеній бронею цілі. В значній мірі сприяє підвищенню дальності дійсного вогню також насичення військ сучасними прицільними пристосуваннями, такими, як коліматорні приціли і, особливо, легкі оптичні приціли: не покращуючи властивостей самої зброї, вони роблять вогонь з нього більш дійсним за рахунок зручності і швидкості прицілювання.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Кириллов В. М. Основы устройства и проектирования стрелкового оружия, Пенза: Пензенское высшее артиллерийское инженерное училище, 1963 г.
  2. Наставление по стрелковому делу: автомат (пистолет-пулемёт) обр. 1941 года конструкции Г. С. Шпагина. Военное издательство Министерства вооруженных сил Союза ССР, 1946 год. «Прицельная дальность автомата: с вращающимся целиком — 200 м, с секторным прицелом — 500 м.
  3. НСД-38
  4. НСД-54
  5. Наставление по стрелковому делу 7,62-мм снайперская винтовка Драгунова (СВД), Москва, Воениздат, 1984
  6. НСД-67
  7. НСД-82
  8. M16 Operator's Manual
  9. Боковой прицел // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [ ][рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)

Література Редагувати

Додаткові джерела Редагувати

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Dalekobijnist odna z osnovnih vlastivostej strileckoyi zbroyi sukupnist yiyi vlastivostej pov yazanih z dalnistyu strilbi 1 Viznachayetsya za ryadom pokaznikiv takih yak 1 Granichna dalnist polotu kuli Dalnist dijsnogo vognyu Pricilna dalnist Dalnist pryamogo postriluZmist 1 Pokazniki dalekobijnosti 1 1 Granichna dalnist polotu kuli 1 2 Dalnist dijsnogo vognyu 1 3 Pricilna dalnist 1 4 Dalnist pryamogo postrilu 1 5 Prikladi 2 Istoriya 3 Div takozh 4 Primitki 5 Literatura 6 Dodatkovi dzherelaPokazniki dalekobijnosti RedaguvatiGranichna dalnist polotu kuli Redaguvati Harakterizuye granichni mozhlivosti zastosuvannya zbroyi Najbilshoyu miroyu vazhliva dlya artilerijskih sistem okrim protitankovih i zenitnih dlya strileckoyi zh zbroyi ye drugoryadnoyu harakteristikoyu oskilki na praktici strilba z neyi na taku dalnist ne provaditsya 1 Dalnist dijsnogo vognyu Redaguvati Dalnist na yakij she zberigayutsya dosit visoka jmovirnist urazhennya cili i efektivna diya kuli za danim tipom cilej dlya virishennya postavlenogo bojovogo zavdannya Vidpovidno dlya strileckoyi zbroyi rozriznyayut dalnist dijsnogo vognyu po odinochnij cili po grupovij cili po litaku yakij atakuye po bronetehnici i tak dali 1 Dlya strileckoyi zbroyi yak pravilo ne perevishuye tretini granichnoyi dalnosti polotu kuli 1 Dana velichina ye v velikij miri umovnoyu oskilki zalezhit ne tilki vid tehnichnih harakteristik samoyi zbroyi ale i vid taktichnih osoblivostej yiyi zastosuvannya 1 Napriklad v pershij polovini XX stolittya dlya stankovih kulemetiv dijsnim vvazhavsya vogon na distanciyi azh do dekilkoh kilometriv U nimeckij vijskovij nastanovi z kulemetnoyi spravi 1920 h rokiv vkazuvalosya sho vogon z kulemeta MG08 Maksim dijsnij do 1 600 m po odinochnim cilyam a po grupovij cili vazhkimi kulyami s S schweres Spitzgeschoss vazhka zagostrena do 3 500 m Zgodom na osnovi bojovogo dosvidu Drugoyi svitovoyi vijni dalnist dijsnogo vognyu z kulemetiv yak i inshih vidiv strileckoyi zbroyi bula piddana pereglyadu vona bula skorochena priblizno vdvichi ce stalosya ne cherez zminu vlastivostej i yakostej samoyi strileckoyi zbroyi a zavdyaki nasichennyu vijsk artileriyeyu i osoblivo minometami yaki zrobili vedennya vognyu zi strileckoyi zbroyi na veliki dalnosti porivnyano neefektivnoyu i neracionalnoyu vidpovidno bula pereglyanuta i dalnist dijsnogo vognyu z jogo zrazkiv hocha harakteristiki samoyi zbroyi pri comu zalishilisya nezminnimi 1 Dalnist dijsnogo vognyu obmezhena mozhlivostyami lyudskogo zoru U zbroyi z vidkritim pricilom vona zazvichaj ne perevishuye 400 metriv po odinochnij zhivij cili Dlya vedennya dijsnogo vognyu na veliki dalnosti vikoristovuyutsya optichni pricili riznoyi konstrukciyi Pricilna dalnist Redaguvati Dalnist vidpovidna najbilshomu podilu pricilu zbroyi Yak pravilo desho perevishuye dalnist dijsnogo vognyu 1 Pricilna dalnist ye viklyuchno umovnoyu sub yektivnoyi harakteristikoyu 1 Napriklad PPSh rannogo vipusku yak i bilshist dovoyennih pistoletiv kulemetiv mav sektornij pricil rozmichenij do 500 metriv odnak zgodom vipuskalasya sproshena versiya z pricilom do 200 metriv pri comu harakteristiki samoyi zbroyi de fakto zalishilisya kolishnimi ale novij pricil buv nabagato prostishe u vigotovlenni i cilkom vidpovidav realnomu bojovomu vikoristannyu ciyeyi zbroyi 2 Dalnist pryamogo postrilu Redaguvati Dalnist na yakij visota trayektoriyi dorivnyuye visoti danoyi cili napriklad pihotincya yakij stoyit Harakterizuye pryamistist trayektoriyi 1 Chim visha pryamistist trayektoriyi tim menshi popravki po visoti dovoditsya brati strilcevi pid chas pricilyuvannya U mezhah dalnosti pryamogo postrilu strilba mozhe zdijsnyuvatisya bez perestanovki pricilu dlya chogo na nomu chasto ye specialna riska yaka vidpovidaye pryamomu postrilu P Prikladi Redaguvati Pokazniki dalekobijnosti 7 62 mm gvintivki zrazka 1891 roku m 3 polit kuli dijsnogo vognyupo odinochnij cili dijsnogo vognyupo grupovij cili pricilna pryamogo postrilubilshe4 000 400 800 2 000 425 Pokazniki dalekobijnosti 7 62 mm karabina Simonova m 4 polit kuli dijsnogo vognyupo odinochnij cili dijsnogo vognyupo grupovij cili pricilna pryamogo postrilupo grudnij figuri3 000 400 800 1 000 365 Pokazniki dalekobijnosti 7 62 mm snajperskoyi gvintivki Dragunova m 5 polit kuli dijsnogo vognyupo odinochnij cili pricilna pryamogo postrilupo grudnij figuri pryamogo postrilupo figuri yaka bizhitbilshe4 000 800 1 200 1 300 optich pricil 430 640 Pokazniki dalekobijnosti 7 62 mm avtomata Kalashnikova m 6 polit kuli dijsnogo vognyupo odinochnij cili pricilna pryamogo postrilupo grudnij figuri3 000 400 800 AK 1 000 AKM 350 Pokazniki dalekobijnosti 5 45 mm avtomata Kalashnikova m 7 polit kuli dijsnogo vognyupo odinochnij cili dijsnogo vognyupo grupovij cili pricilna pryamogo postrilupo grudnij figuri3 150 500 1 000 1 000 440 Pokazniki dalekobijnosti amerikanskoyi gvintivki M16 m 8 polit kuli dijsnogo vognyupo odinochnij cili dijsnogo vognyupo grupovij cili pricilna pryamogo postrilu3 600 460 A1 550 A2 i dali dalee 800 800 300Istoriya RedaguvatiPochinayuchi z masovogo vprovadzhennya v armiyah nariznoyi zbroyi v seredini XIX stolittya protyagom pevnogo chasu vsi pokazniki dalekobijnosti vijskovoyi zbroyi bezperervno zrostali Najbilsh vazhlivimi krokami na comu shlyahu stali perehid u 1860 h 1870 h rokah na mali kalibri spochatku blizko 10 12 a potim i poryadku 6 5 8 mm sho dozvolilo istotno zbilshiti pryamistist trayektoriyi kuli i zniziti rozsiyuvannya poyava v seredini 1880 h rokiv bezdimnogo porohu znachno pidvishila vsi pokazniki dalnosti strileckoyi zbroyi perehid na polegsheni nastupalni kuli z gostrimi noskami na pochatku XX stolittya desho polipshiv pryamistist trayektoriyi Ci zahodi v poyednanni z polipshennyam yakosti vichinki stvoliv i kupchastosti boyu dozvolili zbilshiti pricilnu dalnist strilbi z nariznoyi zbroyi z 400 600 m u shtucerah yaki strilyali dimnim porohom seredini XIX stolittya do dekilkoh kilometriv u magazinnih gvintivok rubezhu stolit Prichomu takij potencial zbroyi ne mig buti povnocinno realizovanij v ti roki oskilki okremi zhivi cili na takij vidstani neozbroyenim okom vzhe ne vidno Naprikinci XIX pochatku XX stolittya malo misce masove zahoplennya vijskovih dalnistyu i tochnistyu strilbi v osnovnomu ce stalosya v rezultati dekilkoh dosit superechlivih epizodiv Franko prusskoyi 1870 71 i Rosijsko tureckoyi 1877 78 voyen U cej period na ozbroyennya prijmalisya gvintivki sho mayut pricilni pristosuvannya rozmicheni dlya strilbi na vidstani blizko dekilkoh kilometriv Napriklad rosijska gvintivka zrazka 1891 roku mala pricil rozmichenij do 3200 krokiv 2276 m a anglijski Li Metford i Li Enfild osnovnij pricil do 1600 yardiv 1463 m i dodatkovij bichnij do 2800 yardiv 2560 m 9 Zrozumilo strilba po odinochnij cili na takij distanciyi bula vzhe nemozhliva oskilki take zavdannya yak vzhe zaznachalosya vishe znachno perevershuye mozhlivosti lyudskogo zoru prote ci ustanovki pricilu vikoristovuvalisya pri strilbi navisom po grupovij cili yaku zdijsnyuvali zalpami plutongova strilba Strilciv vchili brati pri strilbi popravku na viter i vesti vogon po nevidimij cili roztashovanij za ukrittyam abo skladkoyu relyefu miscevosti Strilba z ruchnogo zbroyi na distanciyi blizko 1000 metriv vvazhalasya do shirokogo poshirennya kulemetiv normalnoyu i cilkom poshirenoyu praktikoyu pri navchanni osobovogo skladu strileckih pidrozdiliv Pri comu na praktici efektivnist takogo vognyu vzhe v toj chas bula dosit spirnoyu oskilki pri velikij vitrati naboyiv shkoda yaka nanosilasya protivniku rushnichnim obstrilom z distanciyi bilshe kilometra chasto bula malo chi ne simvolichnoyu Poshirennya avtomatichnoyi zbroyi na pochatku XX stolittya znachno skorotilo taku praktiku yiyi bulo vitisneno nabagato bilsh efektivnim vedennyam vognyu zi stankovogo kulemeta prote vnaslidok inerciyi mislennya uyavlennya vijskovih teoretikiv pro dalnist zastosuvannya ruchnoyi strileckoyi zbroyi v majbutnih vijnah vse zh zalishalisya istotno zavishenimi Situaciya rizko zminilasya v roki Drugoyi svitovoyi vijni V hodi bojovih dij shvidko z yasuvalosya sho v umovah visokoyi nasichenosti vijsk artileriyeyu minometami bronetehnikoyu i granatometami realna dalnist vedennya vognyu zi strileckoyi zbroyi vzhe ne perevishuye 300 m a osnovni bojovi diyi z vikoristannyam legkoyi strileckoyi zbroyi vzagali rozgortayutsya v mezhah 100 200 m Na takij vidstani peremogu zdobuvala ne ta storona yaka bula ozbroyena bilsh tochnoyu i dalekobijnoyu zbroyeyu i mala krashu strilecku pidgotovku a ta yaka zabezpechuvala najbilshu shilnist vognyu v blizhnomu boyu Cili zh na dalnosti bilshe 300 m viyavilosya racionalnishe vrazhati za dopomogoyu bilsh vazhkih vidiv zbroyi tak sho vedennya po nim vognyu zi strileckoyi za vinyatkom snajperskogo zbroyi i navit kulemetiv stalo vvazhatisya ne diyevim Ce viklikalo pereglyad vimog do pokaznikiv dalnosti strilbi zi strileckoyi zbroyi Najbilsh vazhlivim naslidkom cogo pereglyadu stalo vvedennya na ozbroyennya spochatku u Nimechchini a potim v SRSR zbroyi yaka vikoristovuye dlya vedennya vognyu zmensheni promizhni po potuzhnosti mizh pistoletnimi i gvintivkovimi naboyami i v porivnyanni z magazinnimi gvintivkami mala znizhenu pricilnu dalnist vedennya vognyu pri praktichno tiyeyi zh dijsnij dalnosti i istotno bilshij shvidkostrilnosti Ideya takih naboyiv opracovuvalasya v riznih krayinah she z chasiv Pershoyi svitovoyi prote cherez zavisheni vimogi do dalekobijnosti strileckoyi zbroyi v mizhvoyennij period todi voni poshirennya ne otrimali Ne otrimuvali azh do Drugoyi svitovoyi vijni dosit masovogo poshirennya v armiyah i pistoleti kulemeti yaki mayuchi dalnist dijsnogo vognyu blizko 100 200 m rozglyadalisya lishe yak dopomizhnij vognevij zasib dlya boyu na blizhnij distanciyi oskilki vvazhalosya sho bij z vikoristannyam strileckoyi zbroyi v povnu silu rozgornetsya vzhe na 400 m vidpovidno poboyuvalisya sho ozbroyeni pistoletami kulemetami strilci viyavlyatsya viklyuchenimi z jogo vedennya poslablyuyuchi vognevu mogutnist pihotnogo pidrozdilu Praktika vijni zrujnuvala ci ilyuziyi i v bagatoh krayinah v pershu chergu SRSR Nimechchini Velikoyi Britaniyi pistolet kulemet stav u voyennij period odnim z osnovnih vidiv legkoyi strileckoyi zbroyi Pislya vijni v SRSR i soyuznih jomu derzhavah koncepciya zbroyi pid promizhni naboyi otrimala burhlivij rozvitok privivshi do poyavi klasichnogo yiyi zrazka avtomata Kalashnikova Gvintivkovi naboyi teper vikoristovuvalisya lishe v kulemetah dodanih pidrozdilam rivnya ne nizhche roti i snajperskih gvintivkah yaki v Radyanskij Armiyi sluzhili dlya zbilshennya dalnosti vedennya dijsnogo vognyu pihotnogo viddilennya v cilomu do 600 700 m proti 350 400 m u avtomativ Na Zahodi odnak she dovgij chas zberigalasya perevaga na korist tochnoyi i dalekobijnoyi zbroyi sho bulo pryamim naslidkom togo sho v sistemi ozbroyennya utvorenogo v ti roki bloku NATO providnu rol grali amerikanski zrazki Tomu pislya vijni na ozbroyennya krayin NATO buv prijnyatij kilka polegshenij ale vidpovidnij po vsih osnovnim harakteristikam gvintivkovim boyepripasam nabij T65 kalibru 7 62 51 mm zbroya pid yakij v cilomu vidpovidala dovoyennim samozaryadnim i avtomatichnim gvintivkam i bula rozrahovana golovnim chinom na vluchnu strilbu odinochnimi postrilami na porivnyano veliku dalnist Lishe pislya analizu Pentagonom statistiki bojovih vtrat v korejskij vijni stalo yasno sho bilshist poranen vid strileckoyi zbroyi bulo otrimano na vidstani menshe 100 metriv vid strilciv Dlya strilbi na taku distanciyu po ne zahishenij zhivij cili potuzhnist gvintivkovogo naboyu bula yavno zajvoyu sho prizvelo do perehodu armiyi SShA a potim i inshih krayin NATO na zbroyu pid promizhnij patron yake rozpochalosya v seredini 1960 h i ostatochno zavershivsya lishe v 1980 h rokah V ostanni desyatilittya prote znovu namitilasya tendenciya do zbilshennya distanciyi pihotnogo boyu z vikoristannyam strileckoyi zbroyi Napriklad bojovij dosvid Irakskoyi kampaniyi 2000 h rokiv pokazav sho dalnosti dijsnoyi strilbi zi zbroyi sho vikoristovuye promizhni naboyi normalnogo kalibru na zrazok AK i AKM vzhe ne dostatno dlya virishennya bagatoh bojovih zavdan Krim togo z masovim poshirennyam v armiyah individualnogo bronezahistu do zadachi prostogo popadannya v cil dodalosya zavdannya probivannya natilnoyi broni sho viklikalo do zhittya promizhni naboyi pidvishenoyi potuzhnosti taki yak 6 8 43 mm Remington SPC abo 6 5 38 mm Grendel zbroya pid yaku maye pidvishenu dalnist dijsnogo vognyu po zahishenij broneyu cili V znachnij miri spriyaye pidvishennyu dalnosti dijsnogo vognyu takozh nasichennya vijsk suchasnimi pricilnimi pristosuvannyami takimi yak kolimatorni pricili i osoblivo legki optichni pricili ne pokrashuyuchi vlastivostej samoyi zbroyi voni roblyat vogon z nogo bilsh dijsnim za rahunok zruchnosti i shvidkosti pricilyuvannya Div takozh Redaguvati 338 Lapua Magnum CheyTac InterventionPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i k l Kirillov V M Osnovy ustrojstva i proektirovaniya strelkovogo oruzhiya Penza Penzenskoe vysshee artillerijskoe inzhenernoe uchilishe 1963 g Nastavlenie po strelkovomu delu avtomat pistolet pulemyot obr 1941 goda konstrukcii G S Shpagina Voennoe izdatelstvo Ministerstva vooruzhennyh sil Soyuza SSR 1946 god Pricelnaya dalnost avtomata s vrashayushimsya celikom 200 m s sektornym pricelom 500 m NSD 38 NSD 54 Nastavlenie po strelkovomu delu 7 62 mm snajperskaya vintovka Dragunova SVD Moskva Voenizdat 1984 NSD 67 NSD 82 M16 Operator s Manual Bokovoj pricel Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va I V Sytina ru 1911 1915 ros Literatura RedaguvatiDalnost poleta Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Dodatkovi dzherela Redaguvati Artilleriya 2 e ispravlennoe i dopolnennoe izdanie Gosudarstvennoe voennoe izdatelstvo narkomata oborony SOYuZA SSR MOSKVA 1938 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dalekobijnist strileckoyi zbroyi amp oldid 39419504 Granichna dalnist polotu kuli