Гексоген (циклотриметилентринітрамін) (англ. hexogen, RDX; нім. Hexogen n) — бризантна вибухівка, що належить до групи вибухових речовин підвищеної потужності. Має високу питому енергію та швидкість детонації.
| Гексоген | |
|---|---|
| Назва за IUPAC | 1,3,5-тринітропергідро-1,3,5-триазин |
| Інші назви | Гексоген |
| Ідентифікатори | |
| Абревіатури | RDX |
| Номер CAS | 121-82-4 |
| PubChem | 8490 |
| Номер EINECS | 204-500-1 |
| ChEBI | 24556 |
| RTECS | XY9450000 |
| SMILES | C1N(CN(CN1[N+](=O)[O-])[N+](=O)[O-])[N+](=O)[O-] |
| InChI | InChI=1S/C3H6N6O6/c10-7(11)4-1-5(8(12)13)3-6(2-4)9(14)15/h1-3H2 |
| Номер Гмеліна | 985564 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C3H6O6N6 |
| Зовнішній вигляд | Безбарвні кристали |
| Густина | 1,82 г/см³ |
| Тпл | 205,5 °C |
| Ткип | 234 °C |
| Вибухонебезпечність | |
| Ударна чутливість | низька |
| Чутливість до тертя | низька |
| Швидкість детонації | 8750 м/с |
| Тротиловий еквівалент | 1,60 |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки |
Густина — 1,8 г/см³, температура плавлення — 202 градуси Цельсія, температура спалаху — 215—230 градусів Цельсія, чутливість до удару — 80% при 10 кг вантажу з 25 см, енергія вибухового перетворення — 1290 ккал/кг, швидкість детонації — 8380 м/сек., бризантність — 24 мм, фугасність — 490 куб.см.
Нормальний агрегатний стан — дрібнокристалічна речовина білого кольору без смаку й запаху. У воді не розчиняється, негігроскопічна. З металами в хімічну реакцію не вступає. Пресується погано. Від удару, прострілу кулею вибухає. Загоряється легко й горить білим яскравим шиплячим полум'ям. Горіння переходить у детонацію (вибух). У чистому вигляді застосовується тільки для спорядження деяких зразків капсулів-детонаторів. Для підривних робіт у чистому вигляді не використовується. Використовується для промислового виготовлення вибухових сумішей (ПВВ-4 (пластит), С-1, С-2, С-3, С-4, ТГА, МС, ТГ-50). Зазвичай ці суміші застосовуються для спорядження деяких видів боєприпасів. Із цією метою чистий гексоген змішують із флегматизаторами, (зазвичай це суміш парафіну й церезину) і пресують до густини 1,66 г/см³. У суміші ТГА й МС у гексоген додають алюмінієву пудру. Всі ці роботи проводяться в промислових умовах на спеціальному устаткуванні.
Отримання Редагувати
Необхідні речовини:
Перший спосіб Редагувати
Приготуйте насичений розчин уротропіну у воді. Потім насичений розчин нітриту у воді, 5:1 за уротропіном. Охолоджуєте обидва розчини. Змішуєте розчин з рівною кількістю HNO3 і швидко змішуєте з розчином уротропіну, при доброму охолодженні, інтенсивно перемішувати. Після припинення реакції зачекати ще 1 годину, доки реакція пройде до кінця і випаде осад, який необхідно відфільтрувати і промити. Далі приготуйте суміш H2O2/HNO3 і охолодіть її. Потрохи досипайте відфільтрований осад в розчин H2O2/HNO3, ретельно охолоджуючи його. Після припинення реакції розчин відстоюють і фільтрують осад, який і є гексогеном.
Другий спосіб Редагувати
До розчину аміачної селітри в концентрованій азотній кислоті при 20°С повільно додають уротропін:
- (CH2)6N4 + 4HNO3 = 4/3(CH2NNO2)3 + 2CH2O + H2O.
Потім суміш нагрівають до 60-70°С і протікає реакція
- 3NH4NO3 + 3CH2O = (CH2NNO2)3 + 6H2O.
Для підвищення виходу використовують розчин уротропіну в концентрованій оцтовій кислоті. Гексоген відфільтровують, промивають водою і перекристалізують з ацетону. В продукті зазвичай міститься значна частка октогену.
Застосування Редагувати
Застосовується як складова частина деяких амонійно-селітряних вибухових речовин та для вторинного заряду в капсулях-детонаторах і в електродетонаторах, а також у вигляді сплавів з іншими нітросполуками.
Позначення:
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Примітки Редагувати
- 3.3.3 Гексоген. Взрывчатые вещества, пороха и боеприпасы. Часть 1. Минск: Охотконтракт. 2009. ISBN 978-985-6911-02-9.