Гусако́ве — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, центр сільської ради. Розташоване за 15 км від районного центру — міста Звенигородка.
| село Гусакове | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Звенигородський район |
| Рада | Гусаківська сільська рада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1691 |
| Населення | 538 чоловік (2009) |
| Територія | 30,364 км² |
| Поштовий індекс | 20263 |
| Телефонний код | +380 4740 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°59′44″ пн. ш. 30°49′44″ сх. д. / 48.99556° пн. ш. 30.82889° сх. д.Координати: 48°59′44″ пн. ш. 30°49′44″ сх. д. / 48.99556° пн. ш. 30.82889° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 171 м |
| Водойми | Балка Горнівка |
| Відстань до обласного центру | 101,3 (фізична) км |
| Відстань до районного центру | 15 км |
| Найближча залізнична станція | Гусакове (роз'їзд) |
| Відстань до залізничної станції | 3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с.Гусакове, |
| Сільський голова | Ревнюк Віктор Анатолійович |
| Карта | |
Гусакове | |
Гусакове | |
| Мапа | |
| Гусакове у Вікісховищі |
Найближча станція роз'їзд Гусакове. Повз село проходить також автошлях Черкаси — Умань. Населення — 538 осіб, дворів — 283 (2009).
Географія Редагувати
Селом тече Балка Горнівка.
Історія Редагувати
Село засноване приблизно у 1691 році кошовим отаманом Війська Запорозького Низового Іваном Петровичем Гусаком .
Ще до XIX століття село називалося Гусаків хутір. У ньому жили здебільше козацькі родини. Вони не відробляли у графа Потоцького панщини в полі, а чумакували і возили своє і панське збіжжя в Одесу та Крим. Найбагатшими чумацькими родинами вважалися Смоктії, Іванченки і Табашнюк. В обозах російської армії вони брали участь з волами та чумацькими мажами в російсько-турецькій війні 1878 року на Балканах.
У архівах з 1812 року збереглися назви з Гусакового: Заграничний шпиль (де живе Дуридівка), Гуглів ставок (Мельників), Гусаків ліс (Лазорівщина). Село оточували старезні ліси, які пізніше попалила цукроварня. Біля діброви стояла вежа для козацької сторожі, у Клинівці — гайдамацька землянка. На цвинтарі була каплиця, а в 1786 році побудували дерев'яну церкву Різдва Богородиці . Тому в цей день свято села.
У 1864 році хутір Гусакове мав 1 272 жителі, економію і ковбаню (ставок). А в 1900 році, коли вже було селом, — 2 272 жителі та 382 двори.
Під час перевороту 1917 року заможний хлібороб Никодим Смоктій організував перший в Україні загін Вільних Козаків.
Гусакове славилося «Просвітою», керівником якого був Павло Русалівський, ще з 1917 року: хором і драмгуртком, що діяв до 1941 року.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1923—1933 та 1946–1947 роках.
У 1932—1933 роках мученицькою смертю померли від організованого голодомору 298 жителів села. У 1937—1938 роках із Гусакового репресовано та розстріляно 18 осіб.
315 жителів села воювали на фронтах радянсько-німецької війни, 202 з них нагороджені орденами й медалями, 158 загинули. Воїнам, що загинули у війні встановлено два пам'ятники
Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі розміщувалась центральна садиба колгоспу «Пам'ять Шевченка», за яким було закріплено 2,2 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1,9 тисячі га орної землі. Виробничим напрямком господарства було рільництво і тваринництво. Допоміжні галузі — бджільництво і рибництво. З допоміжних підприємств працювали млин, пилорама, виноробний цех .
Також на той час працювали восьмирічна школа, будинок культури, дві бібліотеки з фондом 11 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок.
Сучасність Редагувати
На території ради функціонують підприємства: ПП «Південь-Плюс», СТОВ «Гусакове», 6 фермерських господарств, 33 одноосібних селянських господарств, два діючих продуктових магазини, один промисловий, пошта, дитячий садок «Дзвіночок», загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт.
Пам'ятки природи Редагувати
- Гусаківський заказник — ентомологічний заказник місцевого значення.
- Мельників заказник — гідрологічний заказник місцевого значення.
Відомі люди Редагувати
У селі народилися:
- Галина Гнатюк (1927—2016) — український мовознавець, доктор філологічних наук
- Андрій Смоктій (* 1862) — народознавець, автор книг та статей з історії України;
- Бабінський Григорій — художник і науковець
- Михайло Іванченко (1923—2015) — письменник, художник, краєзнавець, автор роману-хроніки «Дума про вільних козаків»
- Валентина Чорновіл (нар. 1947) — філолог, редактор зібрання творів у 10 томах Вячеслава Чорновола (1937—1999), Кавалер ордена княгині Ольги III ступеня (2007)
- Леонід Дмитренко (псевдонім — Олекса Негребецький) (нар. 1955) — перекладач
Вчителювали в Гусаковому Келень Терещенко — автор перших пам'ятників Тарасу Шевченку в Україні та Василь Іщенко — скульптор.
Вчився в селі Андрій Лихолай з Розсохуватки, професор, доктор історичних наук.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
Примітки Редагувати
- Погода в селі Гусакове
- maps.vlasenko.net(рос.)
Література Редагувати
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання Редагувати
- Гусакове [ 9 квітня 2022 у Wayback Machine.] // газета «Незборима нація» Число 6 (232) Червень 2005 р.
- who-is-who.com.ua [ 9 вересня 2017 у Wayback Machine.]