Валентина Максимівна Чорновіл (нар. 23 березня 1948 у селі Гусакове Звенигородського р-ну Київської обл., Українська РСР) — український філолог, громадська діячка. Літредактор у газеті «Час-Time» (з 1998). Упорядкувала і видала зібрання творів Вячеслава Чорновола у 10 томах (2002—2015). Молодша сестра Вячеслава Чорновола, дружина Миколи Плахотнюка.
Валентина Максимівна Чорновіл | |
---|---|
Народився | 23 березня 1948 (75 років) Гусакове, Звенигородський район, Київська область, Українська РСР, СРСР |
Рід | В'ячеслав Чорновіл |
Батько | Максим Чорновіл |
Чоловік | Микола Плахотнюк |
Діти | Богдан Плахотнюк |
Громадянство | Україна |
Походження | українка |
Життєпис Редагувати
Родина Редагувати
- Брат Вячеслав Чорновіл.
- Чоловік Микола Плахотнюк (1936—2015), засновник Музею шістдесятництва.
- Син Богдан Плахотнюк, 1990 р.н., філолог.
Бібліографія Редагувати
- Слава Богу, не всі ми раби, лицеміри, не всі і лакузи; Пам'яті Павла Максимовича Федченка // Вимір часу. — 2002, — № 6;
- До історії видання «Українського вісника» // Вимір часу. 2002. — № 7;
- Україна відзначила 65-річчя з дня народження Вячеслава Чорновола // Вимір часу. — 2003. — № 9;
- Мала Батьківщина Вячеслава Чорновола // Вимір часу. — 2003 (11);
- Перше покарання Чорновола // Вимір часу. 2003,— № 12;
- «Я оголошую голодівку» (Знову до теми «Українського вісника»); Шістдесятники — у шістдесяті // Вимір часу. — 2003. — № 13;
- Валентина Чорновіл поділася спогадами про рідного брата В'ячеслава Чорновола. Інтерв'ю. Унікальні фото. // Український інформаційний портал. 27 Кві 2011 http://ua3.info/?p=2179#
- Володимир Панченко та Ярослав Панченко. Валентина Чорновіл: «Я завжди намагалася наслідувати брата». День, № 236, 25.12.2012.
- Вячеслав Чорновіл. Твори: У 10-и т. —
Нагороди Редагувати
- Відзнака НРУ «За заслуги перед українським народом» II ступеня (2005).
- Орден княгині Ольги III ст. (2007)
Джерела Редагувати
- Овсієнко В. В. Чорновіл Валентина Максимівна // ХПГ, museum.khpg.org, віртуальний музей Дисидентський рух в Україні, 7 серпня 2016
- Чорновіл Валентина Максимівна // facebook, Всеукраїнська правозахисна організація Меморіал імені Василя Стуса
Посилання Редагувати
- Михайлишин В. Невмируща казка народу // Прапор перемоги. — Ірпінь. — 1989. — 8 березня
- Паламарчук Г. Червоне — то любов, а чорне — то журба //Час/Тіmе. — 1997. — 7 липня
- Бондаренко О. Сестра // Україна молода. — 2001. — 18 серпня