www.wikidata.uk-ua.nina.az

Грушкевич Теофіл Теофіл Грушкевич 4 серпня 1846 Мала Горожанна Австро Угорщина 2 травня 1915 Шмідсдорф Австро Угорщина у

Грушкевич Теофіл

Теофіл Грушкевич (4 серпня 1846, Мала Горожанна, Австро-Угорщина — 2 травня 1915, Шмідсдорф, Австро-Угорщина) — український педагог та громадський діяч, активний учасник національно-культурного руху на Покутті.

Теофіл Грушкевич
Народився 4 серпня 1846(1846-08-04)
с.Мала Горожанна, нині Миколаївський район Львівська область
Помер 2 травня 1915(1915-05-02) (68 років)
Шмідсдорф, Австро-Угорщина
Громадянство Австро-Угорщина
Національність українець
Місце проживання Дрогобич, Яворів, Коломия, Львів, Шмідсдорф.
Діяльність педагог, громадський діяч
Відомий завдяки активний учасник національно-культурного руху на Покутті
Alma mater Львівський університет
Конфесія греко-католицизм
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грушкевич.

Життєпис ред.

Народився в селі Мала Горожанна (нині село Миколаївського району Львівської області) у родині, де кілька поколінь були греко-католицькими священиками. Батько Теофіла займав активну позицію в громадському житті Галиччини і прищепив її своєму синові. Він був членом Головної Руської Ради, членом-засновником Галицько-Руської матиці та інших товариств. До семи років Теофіл жив удома, початкову освіту здобув у сільській школі, у 1858 році поступив до Самбірської гімназії, у 1863 перевівся до Дрогобицької гімназії, яку закінчив у 1865, після чого поступив на філософський факультет Львівського університету, де вивчав класичні та українську мови. Разом з іншими студентами університету — В. Навроцьким, А. Січинським, Є. Желехівським, О. Барвінським примкнув до народовського руху. У 1867—1868 рр. навчався у Краківському університеті.

Після закінчення навчання, з 1968 року працював помічником учителя у Дрогобицькій гімназії (серед його учнів був Іван Франко), згодом — у Ряшівській гімназії та в гімназії св. Анни у Кракові, де навчалося чимало майбутніх польських політиків, зокрема намісник Анджей Потоцький, якому Теофіл Грушкевич приватно викладав грецьку мову.

У 1879—1889 рр. працював професором класичної філології у Коломийській гімназії, одночасно брав участь у національному русі. 1880 року був керівником поїздки студентів — діячів товариства «Дружній лихвар» на могилу о. Маркіяна Шашкевича, під час якої її віднайшли.

У 1889 р. переведений у Львів, де аж до виходу на пенсію 1906 р. викладав класичні мови у Другій (німецькій) гімназії. У Львові спершу ввійшов у середовище соратників Олександра Барвінського, яке реалізовувало політику українсько-польського порозуміння.

Один із засновників «Гуцульської спілки», започаткованої в 1885 р. на коломийському вічі.

Його син Ярослав був серед делегатів з Галичини на відкритті пам'ятника класикові нової української літератури Івану Котляревському в Полтаві влітку 1903 р.

Перший директор (1909—12) гімназії Українського педагогічного товариства в м. Яворів. 1890—92 — редактор педагогічного журналу «Учитель», органу Руського товариства педагогічного, автор підручників та науково-популярних праць.

На прохання бібліографа І. Левицького наприкінці 1880-х написав автобіографію, в якій згадує і хоча б коротко характеризує десятки своїх товаришів по навчанню і колег по роботі — громадських і культурних діячів Галичини, викладачів навчальних закладів та їхнє керівництво.

Автор щоденників, які є оригінальним і цінним джерелом вивчення світогляду, поведінки та повсякдення української інтелігенції в Галичині кінця ХІХ — початку ХХ ст.. У щоденнику нерідко зафіксовано приклади дискримінації українців у Львові на національному ґрунті. Сам Теофіл Грушкевич в офіційних установах та у сфері обслуговування послідовно використовував українську мову (звертання українців польською через небажання привертати до себе увагу він вважав «трусістю»). Категорично виступав проти змішаних шлюбів, які вважав шляхом до полонізації українців.

Останній запис у щоденнику Теофіла Грушкевича здійснений за день до смерті у селищі Шмідсдорф в Австрії, де родина шукала захисту від Першої світової війни.

Родина ред.

Дружина Людмила походила з єврейської родини. Її дід Давид Баллабан — купець з Заліщик. Оженившись з донькою купця Флінтенштайна з Заліщик, теж єврея, перебрався до Чернівець. Там працював урядником броварні, а викупивши її, охрестився, слід гадати, за римо-католицьким обрядом (оскільки Людмила Грушкевич відвідувала у Львові костел Єлизавети). Давид Баллабан мав двох дітей: сина Йосифа — власника бровару в Чернівцях і доньку Софію (в заміжжі Кліґель) — матір Людмили. Син Теофіла Грушкевича Ярослав, окуліст, працював у Станіславі, донька Софія була дружиною антрополога й голови НТШ (1935—1940) Івана Раковського, донька Марія працювала на пошті.

Примітки ред.

  1. Горак Р. Задля празника. У сутінках. — К. : Радянський письменник, 1989. — С. 357—358. — ISBN 5-333-00206-1.
  2. . Архів оригіналу за 25 жовтня 2017. Процитовано 11 липня 2013. 
  3. . Архів оригіналу за 29 квітня 2016. Процитовано 11 липня 2013. 
  4. ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. — Ф. 41 (Грушкевичі). — Спр. 123 / п. 24. — Арк. 462, 502.

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Teofil Grushkevich 4 serpnya 1846 Mala Gorozhanna Avstro Ugorshina 2 travnya 1915 Shmidsdorf Avstro Ugorshina ukrayinskij pedagog ta gromadskij diyach aktivnij uchasnik nacionalno kulturnogo ruhu na Pokutti Teofil GrushkevichNarodivsya 4 serpnya 1846 1846 08 04 s Mala Gorozhanna nini Mikolayivskij rajon Lvivska oblastPomer 2 travnya 1915 1915 05 02 68 rokiv Shmidsdorf Avstro UgorshinaGromadyanstvo Avstro UgorshinaNacionalnist ukrayinecMisce prozhivannya Drogobich Yavoriv Kolomiya Lviv Shmidsdorf Diyalnist pedagog gromadskij diyachVidomij zavdyaki aktivnij uchasnik nacionalno kulturnogo ruhu na PokuttiAlma mater Lvivskij universitetKonfesiya greko katolicizmU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grushkevich Zmist 1 Zhittyepis 2 Rodina 3 Primitki 4 DzherelaZhittyepis red Narodivsya v seli Mala Gorozhanna nini selo Mikolayivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti u rodini de kilka pokolin buli greko katolickimi svyashenikami Batko Teofila zajmav aktivnu poziciyu v gromadskomu zhitti Galichchini i prishepiv yiyi svoyemu sinovi Vin buv chlenom Golovnoyi Ruskoyi Radi chlenom zasnovnikom Galicko Ruskoyi matici ta inshih tovaristv Do semi rokiv Teofil zhiv udoma pochatkovu osvitu zdobuv u silskij shkoli u 1858 roci postupiv do Sambirskoyi gimnaziyi u 1863 perevivsya do Drogobickoyi gimnaziyi yaku zakinchiv u 1865 pislya chogo postupiv na filosofskij fakultet Lvivskogo universitetu de vivchav klasichni ta ukrayinsku movi Razom z inshimi studentami universitetu V Navrockim A Sichinskim Ye Zhelehivskim O Barvinskim primknuv do narodovskogo ruhu U 1867 1868 rr navchavsya u Krakivskomu universiteti Pislya zakinchennya navchannya z 1968 roku pracyuvav pomichnikom uchitelya u Drogobickij gimnaziyi sered jogo uchniv buv Ivan Franko zgodom u Ryashivskij gimnaziyi ta v gimnaziyi sv Anni u Krakovi de navchalosya chimalo majbutnih polskih politikiv zokrema namisnik Andzhej Potockij yakomu Teofil Grushkevich privatno vikladav grecku movu U 1879 1889 rr pracyuvav profesorom klasichnoyi filologiyi u Kolomijskij gimnaziyi odnochasno brav uchast u nacionalnomu rusi 1880 roku buv kerivnikom poyizdki studentiv diyachiv tovaristva Druzhnij lihvar na mogilu o Markiyana Shashkevicha pid chas yakoyi yiyi vidnajshli 1 U 1889 r perevedenij u Lviv de azh do vihodu na pensiyu 1906 r vikladav klasichni movi u Drugij nimeckij gimnaziyi U Lvovi spershu vvijshov u seredovishe soratnikiv Oleksandra Barvinskogo yake realizovuvalo politiku ukrayinsko polskogo porozuminnya Odin iz zasnovnikiv Guculskoyi spilki zapochatkovanoyi v 1885 r na kolomijskomu vichi 2 Jogo sin Yaroslav buv sered delegativ z Galichini na vidkritti pam yatnika klasikovi novoyi ukrayinskoyi literaturi Ivanu Kotlyarevskomu v Poltavi vlitku 1903 r 3 Pershij direktor 1909 12 gimnaziyi Ukrayinskogo pedagogichnogo tovaristva v m Yavoriv 1890 92 redaktor pedagogichnogo zhurnalu Uchitel organu Ruskogo tovaristva pedagogichnogo avtor pidruchnikiv ta naukovo populyarnih prac Na prohannya bibliografa I Levickogo naprikinci 1880 h napisav avtobiografiyu v yakij zgaduye i hocha b korotko harakterizuye desyatki svoyih tovarishiv po navchannyu i koleg po roboti gromadskih i kulturnih diyachiv Galichini vikladachiv navchalnih zakladiv ta yihnye kerivnictvo Avtor shodennikiv yaki ye originalnim i cinnim dzherelom vivchennya svitoglyadu povedinki ta povsyakdennya ukrayinskoyi inteligenciyi v Galichini kincya HIH pochatku HH st U shodenniku neridko zafiksovano prikladi diskriminaciyi ukrayinciv u Lvovi na nacionalnomu grunti Sam Teofil Grushkevich v oficijnih ustanovah ta u sferi obslugovuvannya poslidovno vikoristovuvav ukrayinsku movu zvertannya ukrayinciv polskoyu cherez nebazhannya privertati do sebe uvagu vin vvazhav trusistyu Kategorichno vistupav proti zmishanih shlyubiv yaki vvazhav shlyahom do polonizaciyi ukrayinciv Ostannij zapis u shodenniku Teofila Grushkevicha zdijsnenij za den do smerti u selishi Shmidsdorf v Avstriyi de rodina shukala zahistu vid Pershoyi svitovoyi vijni Rodina red Druzhina Lyudmila pohodila z yevrejskoyi rodini Yiyi did David Ballaban kupec z Zalishik Ozhenivshis z donkoyu kupcya Flintenshtajna z Zalishik tezh yevreya perebravsya do Chernivec Tam pracyuvav uryadnikom brovarni a vikupivshi yiyi ohrestivsya slid gadati za rimo katolickim obryadom oskilki Lyudmila Grushkevich vidviduvala u Lvovi kostel Yelizaveti David Ballaban mav dvoh ditej sina Josifa vlasnika brovaru v Chernivcyah i donku Sofiyu v zamizhzhi Kligel matir Lyudmili 4 Sin Teofila Grushkevicha Yaroslav okulist pracyuvav u Stanislavi donka Sofiya bula druzhinoyu antropologa j golovi NTSh 1935 1940 Ivana Rakovskogo donka Mariya pracyuvala na poshti Primitki red Gorak R Zadlya praznika U sutinkah K Radyanskij pismennik 1989 S 357 358 ISBN 5 333 00206 1 Guculska spilka Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2017 Procitovano 11 lipnya 2013 Novitnya istoriya Ukrayini Ukrayina v roki vizrivannya peredumov i tvorennya nezalezhnoyi derzhavi Ukrayinskij nacionalnij ruh Borotba ukrayinciv u Rosijskij imperiyi za vilnij rozvitok ridnoyi movi literaturi kulturi Arhiv originalu za 29 kvitnya 2016 Procitovano 11 lipnya 2013 LNNB im V Stefanika Viddil rukopisiv F 41 Grushkevichi Spr 123 p 24 Ark 462 502 Dzherela red Ya D Isayevich Grushkevich Teofil Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 2 G D Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2004 688 s il Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Lviv pochatku HH stolittya ochima ukrayinskogo inteligenta Zaxid net 27 lipnya 2012 Arhivovano 18 chervnya 2013 u Wayback Machine Svarnik Ivan Ivanovich Vchitel Ivana Franka zhurnal Zhovten 12 1987 S 99 101 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Grushkevich Teofil amp oldid 37991356