www.wikidata.uk-ua.nina.az

Герасименко Володимир Якович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Герасименко Володи мир Я кович Герасиме н

Герасименко Володимир Якович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Герасименко.

Володи́мир Я́кович Герасиме́нко (* 15 (27) липня 1895(18950727), містечко Вовковинці, нині смт Хмельницького району Хмельницької області — † 26 вересня 1984, Київ) — український літературознавець. Доктор філологічних наук (1961).

Біографія ред.

Володимир Якович Герасименко народився 15 липня (27 липня за новим стилем) 1895 року в містечку Вовковинці Летичівського повіту Подільської губернії (нині селище міського типу Хмельницького району Хмельницької області). Старший брат українського хіміка Полікарпа Герасименка.

У 1917 році закінчив Миколаївський учительський інститут. Навчався в Кам'янці-Подільському на історико-філологічному факультеті державного українського університету (умовнодійсний студент від 30 вересня 1919 року) . 1922 року закінчив Кам'янець-Подільський інститут народної освіти (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).

Працював викладачем у вищих навчальних закладах Миколаєва (1918), Кам'янця-Подільського (1919—1924). Був членом Кам'янець-Подільського наукового при УАН товариства .

В 1924—1930 роках працював в Одеському інституті народної освіти. Виладав українську мову на робітничому факультеті, історію української літератури. З 1928 року обіймав посаду професора та декана факультету соціального виховання.

У 1931 році Володимира Герасименка заарештували, звинуватили в контрреволюційній діяльності, вислали з України.

До 1939 року викладав у Воронежі. У 1940—1941 роках був завідувачем кафедри літератури Череповецького педагогічного інституту. У 1942—1944 роках працював завідувачем кафедри літератури та мови Башкирського вчительського інституту в місті Стерлітамак.

1944 року повернувся в Україну. У 1944—1948 роках працював старшим науковим співробітником Інституту літератури імені Тараса Шевченка.

У 1948—1953 роках був доцентом був доцентом педагогічного інституту в місті Покров Дніпропетровської області.

У 1953—1958 роках — старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту педагогіки АН УРСР.

У 1958—1966 роках знову працював старшим науковим співробітником в Інституті літератури.

1961 року захистив докторську дисертацію. Опонентами на захисті були Олександр Білецький, Микола Гудзій, Максим Рильський.

Помер 26 вересня 1984 року в Києві на 90-му році життя. Поховано на Байковому кладовищі. На могилі біла мармурова дошка з керамічним фото, напис «Володимир Герасименко професор-українознавець. 26.IX.1984».

Був одружений із Наталею Костянтинівною Солухою — молодшою донькою лікаря та громадського діяча Костя Солухи .

Наукова діяльність ред.

Досліджував проблеми критичного реалізму, історію української літератури, взаємозв'язки та взаємодію національних літератур.

Вивчав літературну спадщину Степана Руданського та Анатолія Свидницького, упорядник кількох видань їхніх творів.

Писав про творчість Тараса Шевченка, Івана Франка, Марка Вовчка, Леоніда Глібова, Юрія Федьковича, Льва Толстого, Максима Горького.

Опублікував низку праць із фольклору, етнографії, історії журналістики.

Праці ред.

Автор окремих розділів восьмитомної «Історії української літератури» (томи 3, 4).

Примітки ред.

  1. Завальнюк О. М. Історія Кам'янець-Подільського державного українського університету в іменах (1918—1921 рр.). — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2006. — С. 542.
  2. Баженов Лев. Alma mater українського краєзнавства. — Кам'янець-Подільський, 2005. — С. 324.
  3. Мацько Віталій. Політичні репресії на Хмельниччині: червона жара // Хмельниччина: роки становлення та поступу. — Хмельницький, 1997. — С. 266.

Література ред.

Посилання ред.

Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gerasimenko Volodi mir Ya kovich Gerasime nko 15 27 lipnya 1895 18950727 mistechko Vovkovinci nini smt Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti 26 veresnya 1984 Kiyiv ukrayinskij literaturoznavec Doktor filologichnih nauk 1961 Gerasimenko Volodimir YakovichNarodivsya 15 27 lipnya 1895 1895 07 27 Vovkovinci Letichivskij povit Podilska guberniyaPomer 26 veresnya 1984 1984 09 26 89 rokiv KiyivPohovannya Bajkove kladovisheDiyalnist literaturoznavecAlma mater Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana OgiyenkaNaukovij stupin doktor filologichnih nauk Zmist 1 Biografiya 2 Naukova diyalnist 2 1 Praci 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaBiografiya red Volodimir Yakovich Gerasimenko narodivsya 15 lipnya 27 lipnya za novim stilem 1895 roku v mistechku Vovkovinci Letichivskogo povitu Podilskoyi guberniyi nini selishe miskogo tipu Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Starshij brat ukrayinskogo himika Polikarpa Gerasimenka U 1917 roci zakinchiv Mikolayivskij uchitelskij institut Navchavsya v Kam yanci Podilskomu na istoriko filologichnomu fakulteti derzhavnogo ukrayinskogo universitetu umovnodijsnij student vid 30 veresnya 1919 roku 1 1922 roku zakinchiv Kam yanec Podilskij institut narodnoyi osviti nini Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka Pracyuvav vikladachem u vishih navchalnih zakladah Mikolayeva 1918 Kam yancya Podilskogo 1919 1924 Buv chlenom Kam yanec Podilskogo naukovogo pri UAN tovaristva 2 V 1924 1930 rokah pracyuvav v Odeskomu instituti narodnoyi osviti Viladav ukrayinsku movu na robitnichomu fakulteti istoriyu ukrayinskoyi literaturi Z 1928 roku obijmav posadu profesora ta dekana fakultetu socialnogo vihovannya U 1931 roci Volodimira Gerasimenka zaareshtuvali zvinuvatili v kontrrevolyucijnij diyalnosti vislali z Ukrayini Do 1939 roku vikladav u Voronezhi U 1940 1941 rokah buv zaviduvachem kafedri literaturi Cherepoveckogo pedagogichnogo institutu U 1942 1944 rokah pracyuvav zaviduvachem kafedri literaturi ta movi Bashkirskogo vchitelskogo institutu v misti Sterlitamak 1944 roku povernuvsya v Ukrayinu U 1944 1948 rokah pracyuvav starshim naukovim spivrobitnikom Institutu literaturi imeni Tarasa Shevchenka U 1948 1953 rokah buv docentom buv docentom pedagogichnogo institutu v misti Pokrov Dnipropetrovskoyi oblasti U 1953 1958 rokah starshij naukovij spivrobitnik Naukovo doslidnogo institutu pedagogiki AN URSR U 1958 1966 rokah znovu pracyuvav starshim naukovim spivrobitnikom v Instituti literaturi 1961 roku zahistiv doktorsku disertaciyu Oponentami na zahisti buli Oleksandr Bileckij Mikola Gudzij Maksim Rilskij Pomer 26 veresnya 1984 roku v Kiyevi na 90 mu roci zhittya Pohovano na Bajkovomu kladovishi Na mogili bila marmurova doshka z keramichnim foto napis Volodimir Gerasimenko profesor ukrayinoznavec 26 IX 1984 Buv odruzhenij iz Nataleyu Kostyantinivnoyu Soluhoyu molodshoyu donkoyu likarya ta gromadskogo diyacha Kostya Soluhi 3 Naukova diyalnist red Doslidzhuvav problemi kritichnogo realizmu istoriyu ukrayinskoyi literaturi vzayemozv yazki ta vzayemodiyu nacionalnih literatur Vivchav literaturnu spadshinu Stepana Rudanskogo ta Anatoliya Svidnickogo uporyadnik kilkoh vidan yihnih tvoriv Pisav pro tvorchist Tarasa Shevchenka Ivana Franka Marka Vovchka Leonida Glibova Yuriya Fedkovicha Lva Tolstogo Maksima Gorkogo Opublikuvav nizku prac iz folkloru etnografiyi istoriyi zhurnalistiki Praci red Poeziya Ukrayini Mikolayiv 1919 Karmalyuk v ukrayinskij narodnij pisni Kam yanec Podilskij 1926 Ukrayinski almanahi 80 90 h rokiv XIX st Odesa 1928 Maksim Gorkij i zhurnal Zhizn yuga Sterlitamak 1943 Borotba za kritichnij realizm v ukrayinskij literaturi Do problemi kritichnogo realizmu Naukovi zapiski NDI pedagogiki T 9 Vipusk 2 Kiyiv 1958 Anatolij Svidnickij Literaturnij portret K 1959 Zv yazki A P Svidnickogo z revolyucijnim ruhom Zhurnal Zhovten 1957 12 A P Svidnickij Vstupna stattya do knigi A Svidnickij Lyuborackie Semejnaya hronika Goslitizdat Moskva 1953 Stepan Rudanskij Zhittya i tvorchist K 1985 Gerasimenko V Karmalyuk v ukrayinskij narodnij pisni Volodimir Gerasimenko Kam yanec Podil nauk pri Ukr akad nauk t vo Sekciya ist filol Odesa Odespoligraf 1926 16 s portr Arhivovano 14 serpnya 2020 u Wayback Machine Avtor okremih rozdiliv vosmitomnoyi Istoriyi ukrayinskoyi literaturi tomi 3 4 Primitki red Zavalnyuk O M Istoriya Kam yanec Podilskogo derzhavnogo ukrayinskogo universitetu v imenah 1918 1921 rr Kam yanec Podilskij Abetka NOVA 2006 S 542 Bazhenov Lev Alma mater ukrayinskogo krayeznavstva Kam yanec Podilskij 2005 S 324 Macko Vitalij Politichni represiyi na Hmelnichchini chervona zhara Hmelnichchina roki stanovlennya ta postupu Hmelnickij 1997 S 266 Literatura red Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1966 T 1 A Kabarga 856 s S 444 445 Sarana F K Gerasimenko Volodimir Yakovich Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1988 T 1 A G S 408 409 Procenko L A Kiyivskij nekropol putivnik dovidnik Lyudmila Procenko K Ukrayinskij pismennik 1994 S 78 Istoriya ukrayinskoyi bibliotechnoyi spravi v imenah kinec HIH st 1941 r materiali do biobibliografichnogo slovnika avt uklad L V Garbar vidp red L A Dubrovina NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t rukopisu K NBUV 2017 S 97 http irbis nbuv gov ua everlib item er 0002146 Arhivovano 27 bereznya 2019 u Wayback Machine Mishanich O V Zlenko G D Gerasimenko Volodimir Yakovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 5 Vod Gn 728 s ISBN 966 02 3355 8 S 534 535 Zlenko G D Luchshij znatok Rudanskogo i Svidnickogo Vechernyaya Odessa 1995 22 avgusta Posilannya red Slovo i chas Avtori Gerasimenko Volodimir nedostupne posilannya z lipnya 2019 nbsp Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gerasimenko Volodimir Yakovich amp oldid 39352059