www.wikidata.uk-ua.nina.az

Географія Алжиру Алжир північноафриканська країна що розташовується на північному заході континенту від середземноморськ

Географія Алжиру

Алжир — північноафриканська країна, що розташовується на північному заході континенту від середземноморського узбережжя на півночі, через гірський хребет Атласу до гірського масиву Ахаггар, що в центрі Сахари, на півдні . Загальна площа країни 2 381 741 км² (10-те місце у світі, 1-ше на континенті), з яких на суходіл припадає 2 381 741 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни майже у 3 рази більша за площу України, і майже в 3,5 рази більша за площу Техасу.

Географія Алжиру
Географічне положення Алжиру
Географічне положення
Континент Африка
Регіон Північна Африка
Координати 28°00′ пн. ш. 3°00′ сх. д. / 28.000° пн. ш. 3.000° сх. д. / 28.000; 3.000
Територія
Площа 2,38 млн км² (10-те)
 • суходіл 100 %
 • води 0 %
Морське узбережжя 998 км
Державний кордон 6734 км
Рельєф
Тип здебільшого рівнини і плато, на півночі й півдні — гори
Найвища точка гора Тахат (3003 м)
Найнижча точка шотт Мельгір (-40 м)
Клімат
Тип тропічний
Внутрішні води
Найдовша річка Шеліфф (230 км)
Найбільше озеро Шотт-Мельгір (5 515 км²)
Інше
Природні ресурси вуглеводні, залізні руди, фосфати, уранові руди, руди кольорових металів
Стихійні лиха землетруси, зсуви ґрунту
Екологічні проблеми ерозія ґрунтів, перевипасання, опустелювання

Назва Редагувати

Офіційна назва — Алжирська Народно-Демократична Республіка, Алжир (араб. الجزائر‎). Назва країни походить від назви столиці країни, міста Алжир. Назва ж міста Ель-Джаза́їр з арабської перекладається як острови, оскільки уздовж узбережжя знаходилися чотири острови, що належали племені Бані Мазганнаї, на яких і було засновано місто 1525 року. До української мови назва прийшла з арабської через спотворену французьку.

Історія дослідження території Редагувати

Географічне положення Редагувати

Порівняння розмірів території Алжиру та США

Алжир — північноафриканська країна, що межує з сімома іншими країнами: на сході — з Лівією (спільний кордон — 989 км) і Тунісом (1034 км), на півдні з Нігером (951 км) і Малі (1359 км), на південному заході — з Мавританією (460 км) і Західною Сахарою (41 км), на заході — з Марокко (1900 км). Загальна довжина державного кордону — 6734 км. Алжир омивається водами Середземного моря, крайня західна частина якого має власну назву — море Альборан. Загальна довжина морського узбережжя 998 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Зона континентального шельфу і права на нього не заявлені. Виключна рибальська зона встановлена на відстань 32-52 морських миль від узбережжя.

Крайні пункти Редагувати

Алжир лежить між 37°05′23′′ і 18°58′05′′ паралелями північної широти, 8°40′00′′ меридіаном західної і 5°21′00′′ меридіаном східної довготи.

мис Бугарун
Тінзаутен
трифінія
Крайні пункти Алжиру

Крайні пункти:

  • крайня північна точка — мис Бугарун 37°05′23″ пн. ш. 7°12′48″ сх. д. / 37.08972° пн. ш. 7.21333° сх. д. / 37.08972; 7.21333 у провінції Скікда;
  • крайня південна точка — 18°58′05″ пн. ш. 3°21′27″ сх. д. / 18.96806° пн. ш. 3.35750° сх. д. / 18.96806; 3.35750 безлюдне місце на південь від Тінзаутена, провінція Адрар;
  • крайня західна точка — 27°40′00″ пн. ш. 8°40′01″ зх. д. / 27.66667° пн. ш. 8.66694° зх. д. / 27.66667; -8.66694 західний кордон уздовж меридіана;
  • крайня східна точка — трифінія Лівії, Алжиру і Нігеру 23°30′00″ пн. ш. 12°00′00″ сх. д. / 23.50000° пн. ш. 12.00000° сх. д. / 23.50000; 12.00000 у провінції Таманрассет.

Час Редагувати

Час в Алжирі: UTC+1 (-1 година різниці часу з Києвом).

Геологія Редагувати

Див. також: Гідрогеологія Алжиру

Корисні копалини Редагувати

Надра Алжиру багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, залізну руду, фосфати, уранові руди, свинець, цинк.

Сейсмічність Редагувати

Вулканізм Редагувати

Див. також: Вулкани Алжиру

Рельєф Редагувати

Середні висоти — 800 м; найнижча точка — шотт Мельгір (40 м нижче рівня моря); найвища точка — гора Тахат (3003 м). Алжир займає центральну частину Атлаських гір і пустелі Сахара, на його території знаходяться гори Ахаггар і низовина Шотт-Мельгір. На півночі гірської частини розташований невисокий гірський хребет Тель-Атлас, що простягається на півночі, вздовж узбережжя прорізують нечисленні бухти і долини. Телль-Атлас підноситься над рівнем моря більш ніж на 1830 м і має у своєму складі масиви Тлемсен, Велику і Малу Кабілію, Меджерду. Південна частина Телль-Атласу являє собою високе плато середньою висотою 1070 м. Розташований далі на південь Сахарський Атлас (абсолютні висоти до 2330 м) підіймається на висоту 150 м над рівнем плато і потім знижується убік Сахари на 300 м. Найбільш піднесеною частиною Сахарського Атласу є гірські системи Ксур, Амур і Улед-Наїль. Центральна височинна частина Алжиру — плато Тадемаїт, навколо якого піщані пустелі — Великий Західний і Великий Східний Ерги. На південному сході Алжиру— гірська область Ахаггар, де поблизу південного кордону розташована найвища вершина країни — гора Тахат (2908 м). Середня відмітка висот у Сахарі — близько 460 м над рівнем моря. Велику частину Сахари займають кам'янисті (гамади) і галечникові пустелі (реги), приблизно 1/4 частину території займають — піщані пустелі (ерги).

Узбережжя Редагувати

Острови Редагувати

Клімат Редагувати

Більша частина території Алжиру (пустеля Сахара) лежить у тропічному кліматичному поясі. Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри. Північна частина країни, найбільш населена, лежить у субтропічному кліматичному поясі. Влітку переважають тропічні повітряні маси з ясною тихою антициклонічною погодою, взимку — помірні з похмурою дощовою досить вітряною циклонічною. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу. Кількість атмосферних опадів на узбережжі від 500 до 1000 мм, у пустелях — не більше 200 мм.

Алжир є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води Редагувати

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 11,67 км³. Найдовша річка країни — Шеліфф (700 км — річище, 230 км — постійний водотік).

Станом на 2012 рік в країні налічувалось 5700 км² зрошуваних земель.

Річки Редагувати

Річки країни належать басейну Середземного моря Атлантичного океану і течуть на північ з північних схилів Атласу. Більша частина внутрішньої території належить до безстічних областей Сахари.

Озера Редагувати

Болота Редагувати

Ґрунтові води Редагувати

Ґрунти Редагувати

Рослинність Редагувати

На узбережжі рослинність середземноморського типу (маквіс), на більш зволожених схилах гір — ліси з коркового і вічнозеленого дуба, алеппської сосни, в інших частинах Алжиру — напівпустельні й пустельні формації.

Земельні ресурси Алжиру (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 17,3 %,
    • орні землі — 3,1 %,
    • багаторічні насадження — 0,4 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 13,8 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 0,6 %;
  • інше — 82 %.
Див. також: Ліси Алжиру

Тваринний світ Редагувати

зоогеографічно територія країни належить до Середземноморської підобласті Голарктичної області, середземноморське узбережжя і гори Атлас — до Середземноморської провінції, пустеля Сахара — до Сахаро-Аравійської провінції.

Див. також: Ссавці Алжиру, Птахи Алжиру та Риби Алжиру

Охорона природи Редагувати

Алжир є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Стихійні лиха та екологічні проблеми Редагувати

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: землетруси у гірських районах Атласу; зсуви ґрунту і повіді у сезон дощів.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • ерозію ґрунтів через перевипасання та екстенсивне тваринництво;
  • опустелювання;
  • забруднення вод скиданням неочищених побутових стоків, відходів нафтопереробки, інших промислових викидів;
  • води Середземного моря поблизу узбережжя забруднені нафтовими плямами, мінеральними добривами, що потрапляють з полів;
  • недостатні запаси питної води.
Див. також: Екорегіони Алжиру

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Algeria, Geography. Factbook.
  2. Поспелов Е. М., 2001.
  3. Котляков В. М., 2006.
  4. Part II : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  5. Part VI : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Time zone converter : [ ][англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 13 October. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. ↑ Атлас. Географія материків і океані, 2014.
  8. ↑ ФГАМ, 1964.
  9. Members : [ ][англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  10. Ramsar Sites Information Service : [ ][англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література Редагувати

Українською Редагувати

  • Костів Л. Я. Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — ISBN 978-617-10-0374-3.
  • Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.

Англійською Редагувати

  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.

Російською Редагувати

Французькою Редагувати

  • (фр.) Marc Côte. L'Algérie : Espace et Société. — Paris : Masson, 1996. — 251 с. — ISBN 2225851468.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Алжиру
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Alzhir pivnichnoafrikanska krayina sho roztashovuyetsya na pivnichnomu zahodi kontinentu vid seredzemnomorskogo uzberezhzhya na pivnochi cherez girskij hrebet Atlasu do girskogo masivu Ahaggar sho v centri Sahari na pivdni Zagalna plosha krayini 2 381 741 km 10 te misce u sviti 1 she na kontinenti z yakih na suhodil pripadaye 2 381 741 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 0 km 1 Plosha krayini majzhe u 3 razi bilsha za ploshu Ukrayini i majzhe v 3 5 razi bilsha za ploshu Tehasu Geografiya AlzhiruGeografichne polozhennya AlzhiruGeografichne polozhennyaKontinent AfrikaRegion Pivnichna AfrikaKoordinati 28 00 pn sh 3 00 sh d 28 000 pn sh 3 000 sh d 28 000 3 000TeritoriyaPlosha 2 38 mln km 10 te suhodil 100 vodi 0 Morske uzberezhzhya 998 kmDerzhavnij kordon 6734 kmRelyefTip zdebilshogo rivnini i plato na pivnochi j pivdni goriNajvisha tochka gora Tahat 3003 m Najnizhcha tochka shott Melgir 40 m KlimatTip tropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Sheliff 230 km Najbilshe ozero Shott Melgir 5 515 km InshePrirodni resursi vuglevodni zalizni rudi fosfati uranovi rudi rudi kolorovih metalivStihijni liha zemletrusi zsuvi gruntuEkologichni problemi eroziya gruntiv perevipasannya opustelyuvannya Zmist 1 Nazva 2 Istoriya doslidzhennya teritoriyi 3 Geografichne polozhennya 3 1 Krajni punkti 3 2 Chas 4 Geologiya 4 1 Korisni kopalini 4 2 Sejsmichnist 4 3 Vulkanizm 5 Relyef 5 1 Uzberezhzhya 5 2 Ostrovi 6 Klimat 7 Vnutrishni vodi 7 1 Richki 7 2 Ozera 7 3 Bolota 7 4 Gruntovi vodi 8 Grunti 9 Roslinnist 10 Tvarinnij svit 11 Ohorona prirodi 12 Stihijni liha ta ekologichni problemi 13 Div takozh 14 Primitki 15 Literatura 15 1 Ukrayinskoyu 15 2 Anglijskoyu 15 3 Rosijskoyu 15 4 Francuzkoyu 16 PosilannyaNazva RedaguvatiOficijna nazva Alzhirska Narodno Demokratichna Respublika Alzhir arab الجزائر Nazva krayini pohodit vid nazvi stolici krayini mista Alzhir 2 3 Nazva zh mista El Dzhaza yir z arabskoyi perekladayetsya yak ostrovi oskilki uzdovzh uzberezhzhya znahodilisya chotiri ostrovi sho nalezhali plemeni Bani Mazgannayi na yakih i bulo zasnovano misto 1525 roku Do ukrayinskoyi movi nazva prijshla z arabskoyi cherez spotvorenu francuzku 1 Istoriya doslidzhennya teritoriyi RedaguvatiGeografichne polozhennya Redaguvati nbsp Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Alzhiru ta SShAAlzhir pivnichnoafrikanska krayina sho mezhuye z simoma inshimi krayinami na shodi z Liviyeyu spilnij kordon 989 km i Tunisom 1034 km na pivdni z Nigerom 951 km i Mali 1359 km na pivdennomu zahodi z Mavritaniyeyu 460 km i Zahidnoyu Saharoyu 41 km na zahodi z Marokko 1900 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 6734 km 1 Alzhir omivayetsya vodami Seredzemnogo morya krajnya zahidna chastina yakogo maye vlasnu nazvu more Alboran Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 998 km Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km 4 Zona kontinentalnogo shelfu i prava na nogo ne zayavleni 5 Viklyuchna ribalska zona vstanovlena na vidstan 32 52 morskih mil vid uzberezhzhya 1 Krajni punkti Redaguvati Dokladnishe Krajni punkti AlzhiruAlzhir lezhit mizh 37 05 23 i 18 58 05 paralelyami pivnichnoyi shiroti 8 40 00 meridianom zahidnoyi i 5 21 00 meridianom shidnoyi dovgoti nbsp nbsp mis Bugarun nbsp Tinzauten nbsp Tinduf nbsp trifiniya nbsp TahatKrajni punkti Alzhiru Krajni punkti krajnya pivnichna tochka mis Bugarun 37 05 23 pn sh 7 12 48 sh d 37 08972 pn sh 7 21333 sh d 37 08972 7 21333 u provinciyi Skikda krajnya pivdenna tochka 18 58 05 pn sh 3 21 27 sh d 18 96806 pn sh 3 35750 sh d 18 96806 3 35750 bezlyudne misce na pivden vid Tinzautena provinciya Adrar krajnya zahidna tochka 27 40 00 pn sh 8 40 01 zh d 27 66667 pn sh 8 66694 zh d 27 66667 8 66694 zahidnij kordon uzdovzh meridiana krajnya shidna tochka trifiniya Liviyi Alzhiru i Nigeru 23 30 00 pn sh 12 00 00 sh d 23 50000 pn sh 12 00000 sh d 23 50000 12 00000 u provinciyi Tamanrasset Chas Redaguvati Dokladnishe Chas v AlzhiriChas v Alzhiri UTC 1 1 godina riznici chasu z Kiyevom 6 Geologiya RedaguvatiDokladnishe Geologiya AlzhiruDiv takozh Gidrogeologiya Alzhiru Korisni kopalini Redaguvati Dokladnishe Korisni kopalini AlzhiruNadra Alzhiru bagati na ryad korisnih kopalin naftu prirodnij gaz zaliznu rudu fosfati uranovi rudi svinec cink Sejsmichnist Redaguvati Dokladnishe Sejsmichnist AlzhiruVulkanizm Redaguvati Div takozh Vulkani AlzhiruRelyef RedaguvatiDokladnishe Relyef AlzhiruSeredni visoti 800 m najnizhcha tochka shott Melgir 40 m nizhche rivnya morya najvisha tochka gora Tahat 3003 m Alzhir zajmaye centralnu chastinu Atlaskih gir i pusteli Sahara na jogo teritoriyi znahodyatsya gori Ahaggar i nizovina Shott Melgir Na pivnochi girskoyi chastini roztashovanij nevisokij girskij hrebet Tel Atlas sho prostyagayetsya na pivnochi vzdovzh uzberezhzhya prorizuyut nechislenni buhti i dolini Tell Atlas pidnositsya nad rivnem morya bilsh nizh na 1830 m i maye u svoyemu skladi masivi Tlemsen Veliku i Malu Kabiliyu Medzherdu Pivdenna chastina Tell Atlasu yavlyaye soboyu visoke plato serednoyu visotoyu 1070 m Roztashovanij dali na pivden Saharskij Atlas absolyutni visoti do 2330 m pidijmayetsya na visotu 150 m nad rivnem plato i potim znizhuyetsya ubik Sahari na 300 m Najbilsh pidnesenoyu chastinoyu Saharskogo Atlasu ye girski sistemi Ksur Amur i Uled Nayil Centralna visochinna chastina Alzhiru plato Tademayit navkolo yakogo pishani pusteli Velikij Zahidnij i Velikij Shidnij Ergi Na pivdennomu shodi Alzhiru girska oblast Ahaggar de poblizu pivdennogo kordonu roztashovana najvisha vershina krayini gora Tahat 2908 m Serednya vidmitka visot u Sahari blizko 460 m nad rivnem morya Veliku chastinu Sahari zajmayut kam yanisti gamadi i galechnikovi pusteli regi priblizno 1 4 chastinu teritoriyi zajmayut pishani pusteli ergi nbsp Relyef Alzhiru nbsp Gipsometrichna karta Alzhiru nbsp Relyef Alzhiru nbsp Suputnikovij znimok poverhni krayini nbsp Karta krayini angl nbsp Gora Tahat nbsp Girskij masiv Ahaggar nbsp Landshafti Ahaggaru nbsp Ostanci na plato TassiliUzberezhzhya Redaguvati Ostrovi Redaguvati Dokladnishe Ostrovi AlzhiruKlimat RedaguvatiDokladnishe Klimat AlzhiruBilsha chastina teritoriyi Alzhiru pustelya Sahara lezhit u tropichnomu klimatichnomu poyasi 7 Uves rik panuyut tropichni povitryani masi 8 Spekotna posushliva pogoda z velikimi dobovimi amplitudami temperaturi 8 Perevazhayut shidni pasatni vitri Pivnichna chastina krayini najbilsh naselena lezhit u subtropichnomu klimatichnomu poyasi 7 Vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi z yasnoyu tihoyu anticiklonichnoyu pogodoyu vzimku pomirni z pohmuroyu doshovoyu dosit vitryanoyu ciklonichnoyu 8 Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv mozhlive vipadinnya snigu 8 Kilkist atmosfernih opadiv na uzberezhzhi vid 500 do 1000 mm u pustelyah ne bilshe 200 mm nbsp Sonyachna radiaciya angl nbsp Klimatichna karta Alzhiru za Keppenom nbsp Klimatograma mista Alzhir pivnich nbsp Klimatograma mista Tamanrasset pivden nbsp Snig u gorah KabiliyiAlzhir ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu 9 Vnutrishni vodi RedaguvatiDokladnishe Gidrografiya AlzhiruZagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 11 67 km 1 Najdovsha richka krayini Sheliff 700 km richishe 230 km postijnij vodotik Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 5700 km zroshuvanih zemel 1 nbsp Mistok cherez richku Sheliff u misti Es Sheliff nbsp Girskij potik u gorah Atlas nbsp Richka Summam nbsp Ved Ab yadRichki Redaguvati Dokladnishe Richki AlzhiruRichki krayini nalezhat basejnu Seredzemnogo morya Atlantichnogo okeanu i techut na pivnich z pivnichnih shiliv Atlasu Bilsha chastina vnutrishnoyi teritoriyi nalezhit do bezstichnih oblastej Sahari Ozera Redaguvati Dokladnishe Ozera AlzhiruBolota Redaguvati Dokladnishe Bolota AlzhiruGruntovi vodi RedaguvatiGrunti RedaguvatiDokladnishe Grunti AlzhiruRoslinnist RedaguvatiDokladnishe Flora AlzhiruNa uzberezhzhi roslinnist seredzemnomorskogo tipu makvis na bilsh zvolozhenih shilah gir lisi z korkovogo i vichnozelenogo duba aleppskoyi sosni v inshih chastinah Alzhiru napivpustelni j pustelni formaciyi Zemelni resursi Alzhiru ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 17 3 orni zemli 3 1 bagatorichni nasadzhennya 0 4 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 13 8 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 0 6 inshe 82 1 Div takozh Lisi AlzhiruTvarinnij svit RedaguvatiDokladnishe Fauna Alzhiruzoogeografichno teritoriya krayini nalezhit do Seredzemnomorskoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti seredzemnomorske uzberezhzhya i gori Atlas do Seredzemnomorskoyi provinciyi pustelya Sahara do Saharo Aravijskoyi provinciyi 8 Div takozh Ssavci Alzhiru Ptahi Alzhiru ta Ribi AlzhiruOhorona prirodi RedaguvatiDokladnishe Prirodno zapovidnij fond Alzhiru nbsp Nacionalni parki AlzhiruAlzhir ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Mizhnarodnoyi konvenciyi zapobigannya zabrudnennyu z suden MARPOL Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid 10 1 Stihijni liha ta ekologichni problemi RedaguvatiDokladnishe Ekologiya AlzhiruNa teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha zemletrusi u girskih rajonah Atlasu zsuvi gruntu i povidi u sezon doshiv 1 Sered ekologichnih problem varto vidznachiti eroziyu gruntiv cherez perevipasannya ta ekstensivne tvarinnictvo opustelyuvannya zabrudnennya vod skidannyam neochishenih pobutovih stokiv vidhodiv naftopererobki inshih promislovih vikidiv vodi Seredzemnogo morya poblizu uzberezhzhya zabrudneni naftovimi plyamami mineralnimi dobrivami sho potraplyayut z poliv nedostatni zapasi pitnoyi vodi Div takozh Ekoregioni AlzhiruDiv takozh RedaguvatiAfrika MagribPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i k Algeria Geography Factbook Pospelov E M 2001 Kotlyakov V M 2006 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 13 October Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku a b Atlas Geografiya materikiv i okeani 2014 a b v g d FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl arh 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku Literatura RedaguvatiUkrayinskoyu Redaguvati Atlas svitu golov red I S Rudenko zav red V V Radchenko vidp red O V Vakulenko K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi O Ya Skuratovich N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Afrika fiziko geografichnij naris vid 2 ge pererob i dop K Radyanska shkola 1957 232 s Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Baranovska O V Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 Kostiv L Ya Fizichna geografiya materikiv i okeaniv Afrika navch metod posibnik L Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2017 184 s ISBN 978 617 10 0374 3 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Anglijskoyu Redaguvati angl Graham Bateman The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu Redaguvati ros Avakyan A B Saltankin V P Sharapov V A Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Berlin I A Mihel V M Kurs klimatologii v 3 h tt pod red E S Rubinshtejna L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Alzhir Afrika enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt gl red A Gromyko M Sovetskaya enciklopediya 1986 T 1 A K 671 s ros Babaev A G Zonn I S Drozdov N N Frejkin Z G Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Braun L Afrika M Progress 1976 288 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Bukshtynov A D Groshev B I Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Yuzhnaya Amerika Afrika Avstraliya i Okeaniya Antarktida 4 e pererab M Prosveshenie 1986 269 s ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Isachenko A G Shlyapnikov A A Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Lukyanova S A Nikiforov L G Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Pospelov E M Geograficheskie nazvaniya mira Toponimicheskij slovar M AST 2001 ros Strany Afriki Politiko ekonomicheskij spravochnik red V Solodovnikov V Rumyancev M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1969 318 s ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 Francuzkoyu Redaguvati fr Marc Cote L Algerie Espace et Societe Paris Masson 1996 251 s ISBN 2225851468 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya AlzhiruGeografichni karti Alzhiru Arhivovano 11 zhovtnya 2017 u Wayback Machine na Vikishovishi Karti Alzhiru angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Algeria angl arh 7 kvitnya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 13 October Data zvernennya 7 kvitnya 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Alzhir ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl European Soil data centre ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku Mediterranean conifer and mixed forests PA0513 angl National Wildlife Federation Barbary Macaque Macaca sylvanus angl C Michael Hogan Globaltwitcher com Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Geografiya Alzhiru amp oldid 40525971