www.wikidata.uk-ua.nina.az

Географія Азербайджану Азербайджан західноазійська країна що знаходиться на крайньому заході континенту на межі між Азіє

Географія Азербайджану

Азербайджан — західноазійська країна, що знаходиться на крайньому заході континенту, на межі між Азією та Європою . Загальна площа країни 86 600 км² (113-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 82 629 км², а на поверхню внутрішніх вод — 3 971 км². Площа країни у 3 рази більша за площу Одеської області України.

Географія Азербайджану
Географічне положення Азербайджану
Географічне положення
Континент Азія / Європа
Регіон Кавказ
Координати 40°30′ пн. ш. 47°30′ сх. д. / 40.500° пн. ш. 47.500° сх. д. / 40.500; 47.500
Територія
Площа 86 600 км² (113-те)
 • суходіл 99,5 %
 • води 0,5 %
Морське узбережжя 713 км
Державний кордон 2468 км
Рельєф
Тип гірський, рівнинний на сході
Найвища точка гора Базардюзю (4485 м)
Найнижча точка Каспійське море (-28 м)
Клімат
Тип субтропічний
Внутрішні води
Найдовша річка Кура (1512 км)
Найбільше озеро озеро Сарису (166,8 км² км²)
Інше
Природні ресурси вуглеводні, вуглеводні, залізні руди, руди кольорових металів, боксити
Стихійні лиха посухи
Екологічні проблеми катастрофа Апшеронського півострова, забруднення ґрунтів

Назва Редагувати

Офіційна назва — Республіка Азербайджан, Азербайджан (Azarbaycan Respublikasi, Azarbaycan). Назва країни Азербайджан означає — земля вогнів, або країна вічного вогню, що може бути пов'язано із зороастрийськими храмами вогню в цьому регіоні. В античних грецьких і римських джерелах країна зветься Атропатеною. Існує версія, що назва країни походить з класичної перс. آذربایجان‎ та виводиться від імені останнього ахеменідського сатрапа Мідії Атропата, який уперше в 320 році до нашої ери створив у північній частині Мідії незалежну державу. Топонім Атурпатакан утворений за допомогою середньоперського патронімічного суфікса -акан від власного імені Атурпат, що також означає захищений (святим) вогнем. Після завоювання Ірану Арабським халіфатом у VII столітті–VIII столітті, топонім Атурпатакан під впливом арабської мови трансформувався в Адарбайджан (араб. آذربایجان‎).

Існує також теорія, що Азербайджан є отюрченою формою зарабізованої версії перського топоніма Âzarâbâdagân (Азар — вогонь; âbâdag — місце відправлення культу і суфікс множини), або країна вічного вогню, що може бути пов'язано із зороастрийськими храмами вогню в цьому регіоні.

Історія дослідження території Редагувати

Географічне положення Редагувати

Азербайджан — західноазійська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на заході — з Вірменією (спільний кордон — 996 км) і Грузією (428 км), на півдні — з Іраном (689 км), на півночі — з Російською Федерацією (338 км), на південному заході (Нахичевань) — з Туреччиною (17 км). Загальна довжина державного кордону — 2468 км. Країна не має виходу до вод Світового океану, на сході омивається водами внутрішнього Каспійського моря. Довжина узбережжя внутрішнього Каспійського моря — 713 км.

Крайні пункти Редагувати

Час Редагувати

Час у Азербайджані: UTC+4 (+2 години різниці часу з Києвом).

Геологія Редагувати

Див. також: Гідрогеологія Азербайджану

Корисні копалини Редагувати

Надра Азербайджану багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, залізну руду, кольорові метали, боксити.

Сейсмічність Редагувати

Вулканізм Редагувати

Див. також: Вулкани Азербайджану

Рельєф Редагувати

Азербайджан — гірська країна, де високі хребти і плоскогір'я поєднуються з рівнинами і низовинами. Приблизно 60 % всієї території займають гори, а 40 % — низовини (головним чином Кура-Араксинська низовина). Середні висоти — 384 м; найнижча точка — рівень вод Каспійського моря (-28 м); найвища точка — гора Базардюзю-Дагі (4485 м).

У рельєфі виділяються 4 частини:

Узбережжя Редагувати

Острови Редагувати

Клімат Редагувати

Територія Азербайджану лежить у субтропічному кліматичному поясі. Влітку переважають тропічні повітряні маси з ясною тихою антициклонічною погодою, взимку — помірні з похмурою дощовою досить вітряною циклонічною. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу.

  • На південному сході, поблизу узбережжя Каспійського моря — район вологих субтропіків.
  • На Куро-Араксинській низовині — сухий субтропічний (січень +1 °C, липень +26 °C; опадів 200—400 мм на рік);
  • На Ленкоранській низовині — вологий субтропічний, з опадами 1 400—1 700 мм;
  • У передгірських і гірських районах — помірний, помірно холодний і холодний (пересічна температура січня від 0 °C до —10 °C; липня — від +20 °C до +10 °C і нижче, опадів — від 400 до 1 300 мм).

Азербайджан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води Редагувати

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 34,68 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 14,277 тис. км² зрошуваних земель.

Річки Редагувати

Річки країни належать безстічній області Каспійського моря. Азербайджан є країною малих гірських річок (понад 1000). Більшість річок Азербайджану належать басейну Кури.

Озера Редагувати

У Азербайджані налічується приблизно 250 озер, найбільші з них — озеро Хаджікабюль (16 км²) і озеро Беюкшор (10 км²).

Болота Редагувати

Льодовики Редагувати

Ґрунтові води Редагувати

Ґрунти Редагувати

Ґрунти Азербайджану різноманітні. В низовинах переважно сіроземи й лучні ґрунти, солончаки з напівпустельною та степовою рослинністю, вище, до 500 м, — каштанові; на схилах гір, до 2 000—2 200 м, — бурі гірськолісові з широколистяними лісами (бук, граб, дуб). Вище 2 000—2 200 м — гірськолучні ґрунти й субальпійські та альпійські луки, яйлаги — літні пасовища. На Ленкоранській низовині жовтоземні субтропічні ґрунти, які використовують для вирощування чаю, цитрусових та ін.

Рослинність Редагувати

В Азербайджані налічується понад 400 видів дерев і чагарників. Особливо розвинута лісова рослинність на південних схилах Головного Кавказького хребта. На схилах Талишу район вологих субтропіків. У широколистяних лісах зустрічаються релікти третинного часу (залізне дерево, дуб каштанолистий, дзелква, шовкова акація та ін.).

Земельні ресурси Азербайджану (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 57,6 %,
    • орні землі — 22,8 %,
    • багаторічні насадження — 2,7 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 32,1 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 11,3 %;
  • інше — 31,1 %.
Див. також: Ліси Азербайджану

Тваринний світ Редагувати

У зоогеографічному відношенні територія країни лежить на межі Європейської лісової провінції Циркумбореальної підобласті і Сахаро-Аравійської провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області.

Див. також: Ссавці Азербайджану, Птахи Азербайджану та Риби Азербайджану

Охорона природи Редагувати

Азербайджан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Стихійні лиха та екологічні проблеми Редагувати

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: посухи.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • екологічну катастрофу Апшеронського півострова, на якому розташовані такі великі міста, як Сумгаїт і Баку, внаслідок більш ніж сторічної інтенсивної експлуатації нафтових ресурсів, що призвела до забруднення вод Каспійського моря і водоносних горизонтів, ґрунтів, повітря;
  • забруднення ґрунтів продуктами нафтопереробки, пестицидами (ДДТ) і дефоліантами, що використовувались при вирощуванні бавовника.

Фізико-географічне районування Редагувати

У фізико-географічному відношенні територію Азербайджану можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також: Екорегіони Азербайджану

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Azerbaijan, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. ↑ Поспелов Е. М., 2005.
  4. Атлас світу, 2005.
  5. Part II : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Time zone converter : [ ][англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 19 September. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. Азербайджан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  8. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  9. ↑ ФГАМ, 1964.
  10. Members : [ ][англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  11. Ramsar Sites Information Service : [ ][англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література Редагувати

Українською Редагувати

Англійською Редагувати

  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.

Російською Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Азербайджану
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Azerbajdzhan zahidnoazijska krayina sho znahoditsya na krajnomu zahodi kontinentu na mezhi mizh Aziyeyu ta Yevropoyu Zagalna plosha krayini 86 600 km 113 te misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 82 629 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 3 971 km 1 Plosha krayini u 3 razi bilsha za ploshu Odeskoyi oblasti Ukrayini Geografiya AzerbajdzhanuGeografichne polozhennya AzerbajdzhanuGeografichne polozhennyaKontinent Aziya YevropaRegion KavkazKoordinati 40 30 pn sh 47 30 sh d 40 500 pn sh 47 500 sh d 40 500 47 500TeritoriyaPlosha 86 600 km 113 te suhodil 99 5 vodi 0 5 Morske uzberezhzhya 713 kmDerzhavnij kordon 2468 kmRelyefTip girskij rivninnij na shodiNajvisha tochka gora Bazardyuzyu 4485 m Najnizhcha tochka Kaspijske more 28 m KlimatTip subtropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Kura 1512 km Najbilshe ozero ozero Sarisu 166 8 km km InshePrirodni resursi vuglevodni vuglevodni zalizni rudi rudi kolorovih metaliv boksitiStihijni liha posuhiEkologichni problemi katastrofa Apsheronskogo pivostrova zabrudnennya gruntiv Zmist 1 Nazva 2 Istoriya doslidzhennya teritoriyi 3 Geografichne polozhennya 3 1 Krajni punkti 3 2 Chas 4 Geologiya 4 1 Korisni kopalini 4 2 Sejsmichnist 4 3 Vulkanizm 5 Relyef 5 1 Uzberezhzhya 5 2 Ostrovi 6 Klimat 7 Vnutrishni vodi 7 1 Richki 7 2 Ozera 7 3 Bolota 7 4 Lodoviki 7 5 Gruntovi vodi 8 Grunti 9 Roslinnist 10 Tvarinnij svit 11 Ohorona prirodi 12 Stihijni liha ta ekologichni problemi 13 Fiziko geografichne rajonuvannya 14 Div takozh 15 Primitki 16 Literatura 16 1 Ukrayinskoyu 16 2 Anglijskoyu 16 3 Rosijskoyu 17 PosilannyaNazva RedaguvatiOficijna nazva Respublika Azerbajdzhan Azerbajdzhan Azarbaycan Respublikasi Azarbaycan 2 Nazva krayini Azerbajdzhan oznachaye zemlya vogniv abo krayina vichnogo vognyu sho mozhe buti pov yazano iz zoroastrijskimi hramami vognyu v comu regioni V antichnih greckih i rimskih dzherelah krayina zvetsya Atropatenoyu 3 Isnuye versiya sho nazva krayini pohodit z klasichnoyi pers آذربایجان ta vivoditsya vid imeni ostannogo ahemenidskogo satrapa Midiyi Atropata yakij upershe v 320 roci do nashoyi eri stvoriv u pivnichnij chastini Midiyi nezalezhnu derzhavu Toponim Aturpatakan utvorenij za dopomogoyu serednoperskogo patronimichnogo sufiksa akan vid vlasnogo imeni Aturpat sho takozh oznachaye zahishenij svyatim vognem Pislya zavoyuvannya Iranu Arabskim halifatom u VII stolitti VIII stolitti toponim Aturpatakan pid vplivom arabskoyi movi transformuvavsya v Adarbajdzhan arab آذربایجان 3 Isnuye takozh teoriya sho Azerbajdzhan ye otyurchenoyu formoyu zarabizovanoyi versiyi perskogo toponima Azarabadagan Azar vogon abadag misce vidpravlennya kultu i sufiks mnozhini abo krayina vichnogo vognyu sho mozhe buti pov yazano iz zoroastrijskimi hramami vognyu v comu regioni Istoriya doslidzhennya teritoriyi RedaguvatiGeografichne polozhennya RedaguvatiAzerbajdzhan zahidnoazijska krayina sho mezhuye z p yatma inshimi krayinami na zahodi z Virmeniyeyu spilnij kordon 996 km i Gruziyeyu 428 km na pivdni z Iranom 689 km na pivnochi z Rosijskoyu Federaciyeyu 338 km na pivdennomu zahodi Nahichevan z Turechchinoyu 17 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 2468 km 1 Krayina ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu na shodi omivayetsya vodami vnutrishnogo Kaspijskogo morya 4 5 Dovzhina uzberezhzhya vnutrishnogo Kaspijskogo morya 713 km 1 nbsp Karta Azerbajdzhanu vid OON angl nbsp Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Azerbajdzhanu ta SShA nbsp Pivdennij Kavkaz Krajni punkti Redaguvati Dokladnishe Krajni tochki AzerbajdzhanuChas Redaguvati Dokladnishe Chas u AzerbajdzhaniChas u Azerbajdzhani UTC 4 2 godini riznici chasu z Kiyevom 6 Geologiya RedaguvatiDokladnishe Geologiya AzerbajdzhanuDiv takozh Gidrogeologiya Azerbajdzhanu Korisni kopalini Redaguvati Dokladnishe Korisni kopalini AzerbajdzhanuNadra Azerbajdzhanu bagati na ryad korisnih kopalin naftu prirodnij gaz zaliznu rudu kolorovi metali boksiti 7 Sejsmichnist Redaguvati Dokladnishe Sejsmichnist AzerbajdzhanuVulkanizm Redaguvati Div takozh Vulkani AzerbajdzhanuRelyef RedaguvatiDokladnishe Relyef AzerbajdzhanuAzerbajdzhan girska krayina de visoki hrebti i ploskogir ya poyednuyutsya z rivninami i nizovinami Priblizno 60 vsiyeyi teritoriyi zajmayut gori a 40 nizovini golovnim chinom Kura Araksinska nizovina Seredni visoti 384 m najnizhcha tochka riven vod Kaspijskogo morya 28 m najvisha tochka gora Bazardyuzyu Dagi 4485 m nbsp Relyef Azerbajdzhanu nbsp Topografichna karta Azerbajdzhanu ros nbsp Relyef Azerbajdzhanu nbsp Suputnikovij znimok poverhni krayini nbsp Karta krayini angl U relyefi vidilyayutsya 4 chastini girska sistema Velikij Kavkazu gora Bazardyuzyu 4466 m girska sistema Malij Kavkazu sho vklyuchaye v sebe Nahichevansku girsku oblast gora Gyamish 3724 m gora Kapidzhig 3904 m Lenkoranska girska sistema gora Komyurkoj 2477 m Kura Araksinska nizovina roztashovana v centri respubliki chastina yakoyi lezhit nizhche rivnya okeanu do 28 m nbsp Gora Bazardyuzyu nbsp Gora Hinalug nbsp Rajon Sheki nbsp Rajon Kubi Uzberezhzhya Redaguvati Ostrovi Redaguvati Dokladnishe Ostrovi AzerbajdzhanuKlimat RedaguvatiDokladnishe Klimat AzerbajdzhanuTeritoriya Azerbajdzhanu lezhit u subtropichnomu klimatichnomu poyasi 8 Vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi z yasnoyu tihoyu anticiklonichnoyu pogodoyu vzimku pomirni z pohmuroyu doshovoyu dosit vitryanoyu ciklonichnoyu 9 Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv mozhlive vipadinnya snigu 9 nbsp Sonyachna radiaciya angl nbsp Klimatichna karta Azerbajdzhanu za Keppenom Na pivdennomu shodi poblizu uzberezhzhya Kaspijskogo morya rajon vologih subtropikiv Na Kuro Araksinskij nizovini suhij subtropichnij sichen 1 C lipen 26 C opadiv 200 400 mm na rik Na Lenkoranskij nizovini vologij subtropichnij z opadami 1 400 1 700 mm U peredgirskih i girskih rajonah pomirnij pomirno holodnij i holodnij peresichna temperatura sichnya vid 0 C do 10 C lipnya vid 20 C do 10 C i nizhche opadiv vid 400 do 1 300 mm Azerbajdzhan ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu 10 Vnutrishni vodi RedaguvatiDokladnishe Gidrografiya AzerbajdzhanuZagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 34 68 km 1 Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 14 277 tis km zroshuvanih zemel 1 Gidrografichna merezha Azerbajdzhanu Gidrografichna merezha Azerbajdzhanu nbsp Stochishe Kuri nbsp Girska richka nbsp Vodoshovishe Mingechaur Richki Redaguvati Dokladnishe Richki AzerbajdzhanuRichki krayini nalezhat bezstichnij oblasti Kaspijskogo morya Azerbajdzhan ye krayinoyu malih girskih richok ponad 1000 Bilshist richok Azerbajdzhanu nalezhat basejnu Kuri Ozera Redaguvati Dokladnishe Ozera AzerbajdzhanuU Azerbajdzhani nalichuyetsya priblizno 250 ozer najbilshi z nih ozero Hadzhikabyul 16 km i ozero Beyukshor 10 km Bolota Redaguvati Dokladnishe Bolota AzerbajdzhanuLodoviki Redaguvati Dokladnishe Lodoviki AzerbajdzhanuGruntovi vodi RedaguvatiGrunti RedaguvatiDokladnishe Grunti AzerbajdzhanuGrunti Azerbajdzhanu riznomanitni V nizovinah perevazhno sirozemi j luchni grunti solonchaki z napivpustelnoyu ta stepovoyu roslinnistyu vishe do 500 m kashtanovi na shilah gir do 2 000 2 200 m buri girskolisovi z shirokolistyanimi lisami buk grab dub Vishe 2 000 2 200 m girskoluchni grunti j subalpijski ta alpijski luki yajlagi litni pasovisha Na Lenkoranskij nizovini zhovtozemni subtropichni grunti yaki vikoristovuyut dlya viroshuvannya chayu citrusovih ta in Roslinnist RedaguvatiDokladnishe Flora AzerbajdzhanuV Azerbajdzhani nalichuyetsya ponad 400 vidiv derev i chagarnikiv Osoblivo rozvinuta lisova roslinnist na pivdennih shilah Golovnogo Kavkazkogo hrebta Na shilah Talishu rajon vologih subtropikiv U shirokolistyanih lisah zustrichayutsya relikti tretinnogo chasu zalizne derevo dub kashtanolistij dzelkva shovkova akaciya ta in nbsp Karta lisovih masiviv Azerbajdzhanu Zemelni resursi Azerbajdzhanu ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 57 6 orni zemli 22 8 bagatorichni nasadzhennya 2 7 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 32 1 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 11 3 inshe 31 1 1 Div takozh Lisi AzerbajdzhanuTvarinnij svit RedaguvatiDokladnishe Fauna AzerbajdzhanuU zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini lezhit na mezhi Yevropejskoyi lisovoyi provinciyi Cirkumborealnoyi pidoblasti i Saharo Aravijskoyi provinciyi Seredzemnomorskoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti 9 Div takozh Ssavci Azerbajdzhanu Ptahi Azerbajdzhanu ta Ribi AzerbajdzhanuOhorona prirodi RedaguvatiDokladnishe Prirodno zapovidnij fond AzerbajdzhanuAzerbajdzhan ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha 1 Konvenciyi pro transkordonne zabrudnennya povitrya CLRTAP Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Londonskoyi konvenciyi pro zapobigannya zabrudnennyu morya skidannyam vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Mizhnarodnoyi konvenciyi zapobigannya zabrudnennyu z suden MARPOL Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid 11 Stihijni liha ta ekologichni problemi RedaguvatiDokladnishe Ekologiya AzerbajdzhanuNa teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha posuhi 1 nbsp Pidvishennya rivnya Kaspijskogo morya 1991 1996 roki Sered ekologichnih problem varto vidznachiti ekologichnu katastrofu Apsheronskogo pivostrova na yakomu roztashovani taki veliki mista yak Sumgayit i Baku vnaslidok bilsh nizh storichnoyi intensivnoyi ekspluataciyi naftovih resursiv sho prizvela do zabrudnennya vod Kaspijskogo morya i vodonosnih gorizontiv gruntiv povitrya zabrudnennya gruntiv produktami naftopererobki pesticidami DDT i defoliantami sho vikoristovuvalis pri viroshuvanni bavovnika Fiziko geografichne rajonuvannya RedaguvatiU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Azerbajdzhanu mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Ekoregioni AzerbajdzhanuDiv takozh RedaguvatiZahidna Aziya Pivdennij KavkazPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i Azerbaijan Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 a b Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 19 September Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Azerbajdzhan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 a b v FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl arh 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku Literatura RedaguvatiUkrayinskoyu Redaguvati Atlas svitu golov red I S Rudenko zav red V V Radchenko vidp red O V Vakulenko K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi O Ya Skuratovich N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Baranovska O V Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Azerbajdzhan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Dubovich I A Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu Redaguvati angl Graham Bateman The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu Redaguvati ros Avakyan A B Saltankin V P Sharapov V A Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Berlin I A Mihel V M Kurs klimatologii v 3 h tt pod red E S Rubinshtejna L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Zonn I S Drozdov N N Frejkin Z G Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Groshev B I Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Dolgushin L D Osipova G B Ledniki M Mysl 1989 448 s Priroda mira ISBN 5 244 00315 1 ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Shlyapnikov A A Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Lukyanova S A Nikiforov L G Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Azerbajdzhan Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Pfeffer P Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Azerbajdzhanu nbsp Vikishovishe Atlas Azerbajdzhanu Karti Azerbajdzhanu angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Azerbaijan angl arh 31 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 19 September Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Azerbajdzhan ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl European Soil data centre ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Azerbajdzhanu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Geografiya Azerbajdzhanu amp oldid 40451423