www.wikidata.uk-ua.nina.az

Генеральна округа Харків Не плутати з Харківською округою адміністративно територіальним утворенням УСРР 1923 1930 рр Ge

Генеральна округа Харків

Не плутати з Харківською округою — адміністративно-територіальним утворенням УСРР 1923-1930 рр.
Генеральна округа Харків
Generalbezirk Charkow
генеральна округа
↓ планувалася – не існувала ↓
Прапор Третього Рейху Герб Третього Рейху
Столиця Харків
Мова(и) німецька, українська, російська
Площа 115 000 км²
Населення 7 680 000 осіб
Форма правління цивільна адміністрація
Генеральний комісар
 -  не призначений
Начальник СС і поліції
 - 04.08.1941 — 19.05.1943 Віллі Тенсфельд
Начальник СС і поліції
 - 10.10.1942 — 22.10.1942 Бернгард Фішер-Шведер
(в. о.)
Начальник СС і поліції
 - 19.05.1943 — 11.09.1943 Ганс Гальтерман
Начальник СС і поліції
 - 11.09.1943 — 18.10.1943 Ґюнтер Мерк
Держава Німецька імперія
Райхскомісаріат Україна

Генера́льна окру́га Ха́рків (нім. Generalbezirk Charkiw або Generalbezirk Charkow) — адміністративно-територіальна одиниця, яку нацистська Німеччина планувала утворити у складі Райхскомісаріату Україна під час Німецько-радянської війни.

Особливості Редагувати

Історія Редагувати

Рішення щодо створення генеральної округи Харків було прийнято у лютому 1942 року, а вже у квітні того самого року його було надруковано.

До складу генеральної округи мали ввійти 33 округи, з яких п'ять міст (Харків, Білгород, Курськ, Орел і Брянськ) нині є обласними центрами.

При формуванні генеральної округи Харків нацистська Німеччина нехтувала національними та історичними особливостями радянських областей, що мали увійти до неї. У той самий час округа повинна була стати досить сильним економічним районом і в галузі сільського господарства, і в ділянці промислового розвитку.

Географія Редагувати

Генеральна округа Харків охоплювала б довоєнні радянські області Харківську і Курську, а також південну частину Орловської області, тим самим виходячи далеко за межі північного кордону УРСР на територію РРФСР і тягнучись від північного краю Донбасу до центрально-російського промислового округу. Ландшафтно і географічно ця генеральна округа не утворювала б ніякої єдності, а включала б головним чином два типи ландшафту. Простір на північ від Харкова належить до центрально-російського високого і горбистого плато, обшир на південь від Харкова — до рівнини Дніпра. Тільки невеличку частинку округи на південному сході (у районі Ізюму) можна зарахувати до плато Сіверського Дінця. Генеральна округа Харків планувалася як одна з найбільших у райхскомісаріаті Україна: маючи площу близько 115 000 км² і приблизно 7,68 млн жителів, вона була би більша ніж Баварія, Вюртемберг і Баден разом узяті. На півночі генеральна округа межувала б із генеральною округою Тула у складі райхскомісаріату центральної Росії (загальна довжина північного кордону приблизно 20-30 км на північ від залізничної лінії Брянськ — Орел — Єлець). Західні кордони відокремлювали б генеральну округу Харків від генеральної округи Чернігів та генеральної округи Київ. Кордон проходив би переважно з півночі на південь і в більшості випадків був би відкритий, без природних рубежів. Тільки на південному заході від Брянська кордон пролягав би приблизно 50-60 км уздовж берега Десни. На південному заході і південному сході генеральна округа Харків межувала б із генеральною округою Дніпропетровськ та генеральною округою Сталіно. На півдні кордон би тягнувся вгору за течією Орільки до Орелі, різко повертав би на південний схід, досягаючи біля Александрополя найпівденнішої точки генеральної округи. Звідси кордон вів би, перетинаючи залізничну лінію Лозова–Слов'янськ і Донець, у північно-східному напрямку. Східний кордон проходив би з півночі на схід до Єльця, на короткому відрізку річки Дон, на схід від Задонська повернув би на південний захід, біля села Тербуни нинішньої Липецької області — на південь і далі йшов би верхньою течією Оскола, приблизно 20-50 км на схід, на південь. Це був би кордон з генеральною округою Воронеж.

Демографія Редагувати

В окрузі мало проживати 7,68 млн осіб, із яких 2/3 складали б росіяни, а 1/3 — українці. Питома вага представників інших національностей, на думку окупантів, була б незначною. Втім, природно, що з-поміж інших національностей виділялися німці. Відзначалося, що за переписом 1926 року їх налічувалося майже 3 000 осіб і жили вони переважно у містах Харків, Лозова і Красноград.

Сили порядку Редагувати

У Харкові прикметною рисою початкового етапу нацистського панування, який тривав з 24 жовтня 1941 до 9 лютого 1942 року, було те, що в умовах ще далеко неповної визначеності фронтових подій обов'язки місцевої комендатури покладалися на керівні підрозділи спочатку 55-го армійського корпусу, а згодом — тилового району 6-ї армії. Саме у їхньому розпорядженні були наявні сили та можливості для швидкого виконання поставлених завдань.

Новий етап розвитку військового управління розпочався 9 лютого 1942 року, коли владу у місті перебрала фельдкомендатура 787, перетворена через відповідне кадрове підсилення на штатдортскомендатуру. Вона здійснювала свої функції, опираючись на три районні ортскомендатури. Після того, як у травні 1942 р. фронт почав стрімко відсуватися на схід, було проведено нове розмежування тилових районів армій та груп армій, а також райхскомісаріату Україна. У липні 1942 чимала частка Харківщини перейшла з розпорядження армійського тилового району 585, який посувався на схід разом із 6-ю армією, у відання тилового району групи армій «В». Відтоді штадтортскомендатура Харків підпорядковувалася безпосередньо його командувачу. Охорона сільських районів Харківщини стала завданням 213-ї охоронної дивізії.

Головною опорою окупаційної влади в Харкові були розквартировані у місті спеціальні дивізії охорони, а також різні підрозділи фронтових і тилових частин та установ. Їхня чисельність перевищувала 100 000 осіб.

Для встановлення порядку в умовах війни необхідний був потужний розгалужений апарат насильства, який би просувався услід за військами і у тісній співпраці з вермахтом виконував би функції «умиротворення» загарбаної території. Ці завдання в Україні реалізовували айнзатцгрупи Ц і Д поліції безпеки та СД. Вони скоїли величезну кількість злочинів, за що Нюрнберзький трибунал назвав їх «гестапо на колесах». Лише зондеркоманда 4а ліквідувала до 30 листопада 1941 року 59 018 осіб. Пізніше справою її рук було знищення євреїв у Харкові у січні 1942 року. Після цього у місті було утворено стаціонарну команду поліції безпеки та СД.

Процес утворення розгалуженого поліційного апарату в Харкові потребував деякого часу. Спочатку поліційні функції повністю виконували військовики. В липні 1942 р. тут було запроваджено посаду начальника СС і поліції, підпорядкованого Гіммлеру. Восени 1942 р. сили поліції Харкова складалися зі спеціальних груп польової жандармерії і таємної польової поліції, команди поліції безпеки та СД, а також жандармерії та загальної поліції (шуцполіцай), підпорядкованих начальнику поліції порядку. Чисельність німецьких поліційних сил невпинно більшала і сягнула в листопаді 1942 р. 1256 осіб. Але навіть такої кількості німецької поліції було не досить для утвердження у Харкові «нового порядку». Тому окупаційна влада залучала до служби у поліційних структурах місцеве населення. На кінець листопада 1942 р. загальна чисельність загальної поліції у місті становила 313 німців та 761 місцевий житель, а жандармерії — відповідно 943 і 605.

Злочинним цілям окупаційного режиму, серед яких чільне місце посідали терор і репресії проти місцевого населення, а також винищення євреїв, слугувало тісне співробітництво у Харкові між вищим начальником СС і поліції, командуванням 6-ї армії, штадткомендантом та зондеркомандою 4а. Начальником СС і поліції Харкова з 4 серпня 1941 до 19 травня 1943 року був бригадефюрер СС Віллі Тенсфельд, якого з 10 до 22 жовтня 1942 року заміщав на цій посаді оберфюрер СС Бернгард Фішер-Шведер (нім. Bernhard Fischer-Schweder), з 19 травня 1943 до 11 вересня 1943 року цю посаду займав групенфюрер СС Ганс Гальтерман (нім. Hans Haltermann), а з 11 вересня 1943 по 18 жовтня 1943 — бригадефюрер СС д-р Ґюнтер Мерк (нім. Günther Merk)

Адміністративно-територіальний поділ Редагувати

Адмінподіл у цій окупаційній зоні був унікальним, оскільки поєднував елементи радянського адміністративного устрою та військової системи під управлінням вермахту. Найнижчою ланкою цієї зони залишалися райони. Це пов'язували з тим, що влаштування місцевого управління у цій зоні спиралося на попередній політичний поділ (село, сільрада, район). Межі радянських районів з адміністративної точки зору загалом збереглися, райони (крайси) об'єднувалися в ґебіти. Приміром, у межах Харківської області виникло 9 ґебітів і 33 крайси, а їхній поділ мав такий вигляд:

  1. ґебіт Богодухів, що включав крайси: Краснокутський, Коломацький, Богодухівський, Валківський крайси;
  2. Красноград — включав крайси: Красноградський, Зачепилівський, Кегичівський, Сахновщанський;
  3. Харків — поділявся на крайси: Харківський, Золочівський, Липецький, Дергачівський;
  4. Зміїв — складався з крайсів: Зміївського, Ново-Водолазького, Старовірівського, Олексіївського;
  5. Лозова — включав крайси: Лозівський, Близнюківський, Барвінківський;
  6. Чугуїв — вміщував крайси: Чугуївський, Старо-Салтівський, Печенізький;
  7. Ізюм — включав крайси: Ізюмський, Балаклійський, Петриківський, Савинський;
  8. Вовчанськ — ділився на крайси: Вовчанський, Ольховатський, Великобурлуцький;
  9. Куп'янськ — включав крайси: Куп'янський, Шевченківській, Дворічанський, Боровський.

У цілому генеральна округа в разі створення могла б налічувати 37 ґебітів (округ):

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Архів оригіналу за 22 січня 2019. Процитовано 22 січня 2019. 
  2. ↑ Reichskommissariat Ukraine [ 21 червня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)
  3. . Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 5 січня 2014. 
  4. Історія Осі [ 6 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. Юрій Левченко (2013). . Історія (1) (вид. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка). Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022. 


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ne plutati z Harkivskoyu okrugoyu administrativno teritorialnim utvorennyam USRR 1923 1930 rr Generalna okruga Harkiv Generalbezirk Charkowgeneralna okruga planuvalasya ne isnuvala Prapor Tretogo Rejhu Gerb Tretogo RejhuStolicya HarkivMova i nimecka ukrayinska rosijskaPlosha 115 000 km Naselennya 7 680 000 osibForma pravlinnya civilna administraciyaGeneralnij komisar ne priznachenijNachalnik SS i policiyi 04 08 1941 19 05 1943 Villi TensfeldNachalnik SS i policiyi 10 10 1942 22 10 1942 Berngard Fisher Shveder v o Nachalnik SS i policiyi 19 05 1943 11 09 1943 Gans GaltermanNachalnik SS i policiyi 11 09 1943 18 10 1943 Gyunter MerkDerzhava Nimecka imperiyaRajhskomisariat UkrayinaPoperednik NastupnikUkrayinska RSRRosijska RFSR Ukrayinska RSRRosijska RFSRGenera lna okru ga Ha rkiv nim Generalbezirk Charkiw 1 abo Generalbezirk Charkow 2 administrativno teritorialna odinicya yaku nacistska Nimechchina planuvala utvoriti u skladi Rajhskomisariatu Ukrayina pid chas Nimecko radyanskoyi vijni Zmist 1 Osoblivosti 1 1 Istoriya 1 2 Geografiya 1 3 Demografiya 2 Sili poryadku 3 Administrativno teritorialnij podil 4 Posilannya 5 PrimitkiOsoblivosti RedaguvatiIstoriya Redaguvati Rishennya shodo stvorennya generalnoyi okrugi Harkiv bulo prijnyato u lyutomu 1942 roku a vzhe u kvitni togo samogo roku jogo bulo nadrukovano Do skladu generalnoyi okrugi mali vvijti 33 okrugi z yakih p yat mist Harkiv Bilgorod Kursk Orel i Bryansk nini ye oblasnimi centrami Pri formuvanni generalnoyi okrugi Harkiv nacistska Nimechchina nehtuvala nacionalnimi ta istorichnimi osoblivostyami radyanskih oblastej sho mali uvijti do neyi U toj samij chas okruga povinna bula stati dosit silnim ekonomichnim rajonom i v galuzi silskogo gospodarstva i v dilyanci promislovogo rozvitku Geografiya Redaguvati Generalna okruga Harkiv ohoplyuvala b dovoyenni radyanski oblasti Harkivsku i Kursku a takozh pivdennu chastinu Orlovskoyi oblasti tim samim vihodyachi daleko za mezhi pivnichnogo kordonu URSR na teritoriyu RRFSR i tyagnuchis vid pivnichnogo krayu Donbasu do centralno rosijskogo promislovogo okrugu Landshaftno i geografichno cya generalna okruga ne utvoryuvala b niyakoyi yednosti a vklyuchala b golovnim chinom dva tipi landshaftu Prostir na pivnich vid Harkova nalezhit do centralno rosijskogo visokogo i gorbistogo plato obshir na pivden vid Harkova do rivnini Dnipra Tilki nevelichku chastinku okrugi na pivdennomu shodi u rajoni Izyumu mozhna zarahuvati do plato Siverskogo Dincya Generalna okruga Harkiv planuvalasya yak odna z najbilshih u rajhskomisariati Ukrayina mayuchi ploshu blizko 115 000 km i priblizno 7 68 mln zhiteliv vona bula bi bilsha nizh Bavariya Vyurtemberg i Baden razom uzyati Na pivnochi generalna okruga mezhuvala b iz generalnoyu okrugoyu Tula u skladi rajhskomisariatu centralnoyi Rosiyi zagalna dovzhina pivnichnogo kordonu priblizno 20 30 km na pivnich vid zaliznichnoyi liniyi Bryansk Orel Yelec Zahidni kordoni vidokremlyuvali b generalnu okrugu Harkiv vid generalnoyi okrugi Chernigiv ta generalnoyi okrugi Kiyiv Kordon prohodiv bi perevazhno z pivnochi na pivden i v bilshosti vipadkiv buv bi vidkritij bez prirodnih rubezhiv Tilki na pivdennomu zahodi vid Bryanska kordon prolyagav bi priblizno 50 60 km uzdovzh berega Desni Na pivdennomu zahodi i pivdennomu shodi generalna okruga Harkiv mezhuvala b iz generalnoyu okrugoyu Dnipropetrovsk ta generalnoyu okrugoyu Stalino Na pivdni kordon bi tyagnuvsya vgoru za techiyeyu Orilki do Oreli rizko povertav bi na pivdennij shid dosyagayuchi bilya Aleksandropolya najpivdennishoyi tochki generalnoyi okrugi Zvidsi kordon viv bi peretinayuchi zaliznichnu liniyu Lozova Slov yansk i Donec u pivnichno shidnomu napryamku Shidnij kordon prohodiv bi z pivnochi na shid do Yelcya na korotkomu vidrizku richki Don na shid vid Zadonska povernuv bi na pivdennij zahid bilya sela Terbuni ninishnoyi Lipeckoyi oblasti na pivden i dali jshov bi verhnoyu techiyeyu Oskola priblizno 20 50 km na shid na pivden Ce buv bi kordon z generalnoyu okrugoyu Voronezh Demografiya Redaguvati V okruzi malo prozhivati 7 68 mln osib iz yakih 2 3 skladali b rosiyani a 1 3 ukrayinci Pitoma vaga predstavnikiv inshih nacionalnostej na dumku okupantiv bula b neznachnoyu Vtim prirodno sho z pomizh inshih nacionalnostej vidilyalisya nimci Vidznachalosya sho za perepisom 1926 roku yih nalichuvalosya majzhe 3 000 osib i zhili voni perevazhno u mistah Harkiv Lozova i Krasnograd Sili poryadku RedaguvatiU Harkovi prikmetnoyu risoyu pochatkovogo etapu nacistskogo panuvannya yakij trivav z 24 zhovtnya 1941 do 9 lyutogo 1942 roku bulo te sho v umovah she daleko nepovnoyi viznachenosti frontovih podij obov yazki miscevoyi komendaturi pokladalisya na kerivni pidrozdili spochatku 55 go armijskogo korpusu a zgodom tilovogo rajonu 6 yi armiyi Same u yihnomu rozporyadzhenni buli nayavni sili ta mozhlivosti dlya shvidkogo vikonannya postavlenih zavdan Novij etap rozvitku vijskovogo upravlinnya rozpochavsya 9 lyutogo 1942 roku koli vladu u misti perebrala feldkomendatura 787 peretvorena cherez vidpovidne kadrove pidsilennya na shtatdortskomendaturu Vona zdijsnyuvala svoyi funkciyi opirayuchis na tri rajonni ortskomendaturi Pislya togo yak u travni 1942 r front pochav strimko vidsuvatisya na shid bulo provedeno nove rozmezhuvannya tilovih rajoniv armij ta grup armij a takozh rajhskomisariatu Ukrayina U lipni 1942 chimala chastka Harkivshini perejshla z rozporyadzhennya armijskogo tilovogo rajonu 585 yakij posuvavsya na shid razom iz 6 yu armiyeyu u vidannya tilovogo rajonu grupi armij V Vidtodi shtadtortskomendatura Harkiv pidporyadkovuvalasya bezposeredno jogo komanduvachu Ohorona silskih rajoniv Harkivshini stala zavdannyam 213 yi ohoronnoyi diviziyi Golovnoyu oporoyu okupacijnoyi vladi v Harkovi buli rozkvartirovani u misti specialni diviziyi ohoroni a takozh rizni pidrozdili frontovih i tilovih chastin ta ustanov Yihnya chiselnist perevishuvala 100 000 osib Dlya vstanovlennya poryadku v umovah vijni neobhidnij buv potuzhnij rozgaluzhenij aparat nasilstva yakij bi prosuvavsya uslid za vijskami i u tisnij spivpraci z vermahtom vikonuvav bi funkciyi umirotvorennya zagarbanoyi teritoriyi Ci zavdannya v Ukrayini realizovuvali ajnzatcgrupi C i D policiyi bezpeki ta SD Voni skoyili velicheznu kilkist zlochiniv za sho Nyurnberzkij tribunal nazvav yih gestapo na kolesah Lishe zonderkomanda 4a likviduvala do 30 listopada 1941 roku 59 018 osib Piznishe spravoyu yiyi ruk bulo znishennya yevreyiv u Harkovi u sichni 1942 roku Pislya cogo u misti bulo utvoreno stacionarnu komandu policiyi bezpeki ta SD Proces utvorennya rozgaluzhenogo policijnogo aparatu v Harkovi potrebuvav deyakogo chasu Spochatku policijni funkciyi povnistyu vikonuvali vijskoviki V lipni 1942 r tut bulo zaprovadzheno posadu nachalnika SS i policiyi pidporyadkovanogo Gimmleru Voseni 1942 r sili policiyi Harkova skladalisya zi specialnih grup polovoyi zhandarmeriyi i tayemnoyi polovoyi policiyi komandi policiyi bezpeki ta SD a takozh zhandarmeriyi ta zagalnoyi policiyi shucpolicaj pidporyadkovanih nachalniku policiyi poryadku Chiselnist nimeckih policijnih sil nevpinno bilshala i syagnula v listopadi 1942 r 1256 osib Ale navit takoyi kilkosti nimeckoyi policiyi bulo ne dosit dlya utverdzhennya u Harkovi novogo poryadku Tomu okupacijna vlada zaluchala do sluzhbi u policijnih strukturah misceve naselennya Na kinec listopada 1942 r zagalna chiselnist zagalnoyi policiyi u misti stanovila 313 nimciv ta 761 miscevij zhitel a zhandarmeriyi vidpovidno 943 i 605 Zlochinnim cilyam okupacijnogo rezhimu sered yakih chilne misce posidali teror i represiyi proti miscevogo naselennya a takozh vinishennya yevreyiv sluguvalo tisne spivrobitnictvo u Harkovi mizh vishim nachalnikom SS i policiyi komanduvannyam 6 yi armiyi shtadtkomendantom ta zonderkomandoyu 4a 3 Nachalnikom SS i policiyi Harkova z 4 serpnya 1941 do 19 travnya 1943 roku buv brigadefyurer SS Villi Tensfeld yakogo z 10 do 22 zhovtnya 1942 roku zamishav na cij posadi oberfyurer SS Berngard Fisher Shveder nim Bernhard Fischer Schweder z 19 travnya 1943 do 11 veresnya 1943 roku cyu posadu zajmav grupenfyurer SS Gans Galterman nim Hans Haltermann a z 11 veresnya 1943 po 18 zhovtnya 1943 brigadefyurer SS d r Gyunter Merk nim Gunther Merk 4 Administrativno teritorialnij podil RedaguvatiAdminpodil u cij okupacijnij zoni buv unikalnim oskilki poyednuvav elementi radyanskogo administrativnogo ustroyu ta vijskovoyi sistemi pid upravlinnyam vermahtu Najnizhchoyu lankoyu ciyeyi zoni zalishalisya rajoni Ce pov yazuvali z tim sho vlashtuvannya miscevogo upravlinnya u cij zoni spiralosya na poperednij politichnij podil selo silrada rajon Mezhi radyanskih rajoniv z administrativnoyi tochki zoru zagalom zbereglisya rajoni krajsi ob yednuvalisya v gebiti Primirom u mezhah Harkivskoyi oblasti viniklo 9 gebitiv i 33 krajsi a yihnij podil mav takij viglyad gebit Bogoduhiv sho vklyuchav krajsi Krasnokutskij Kolomackij Bogoduhivskij Valkivskij krajsi Krasnograd vklyuchav krajsi Krasnogradskij Zachepilivskij Kegichivskij Sahnovshanskij Harkiv podilyavsya na krajsi Harkivskij Zolochivskij Lipeckij Dergachivskij Zmiyiv skladavsya z krajsiv Zmiyivskogo Novo Vodolazkogo Starovirivskogo Oleksiyivskogo Lozova vklyuchav krajsi Lozivskij Bliznyukivskij Barvinkivskij Chuguyiv vmishuvav krajsi Chuguyivskij Staro Saltivskij Pechenizkij Izyum vklyuchav krajsi Izyumskij Balaklijskij Petrikivskij Savinskij Vovchansk dilivsya na krajsi Vovchanskij Olhovatskij Velikoburluckij Kup yansk vklyuchav krajsi Kup yanskij Shevchenkivskij Dvorichanskij Borovskij 5 U cilomu generalna okruga v razi stvorennya mogla b nalichuvati 37 gebitiv okrug 2 Harkivskij miskij gebit nim Kreisgebiet Charkow Stadt Kurskij miskij gebit nim Kreisgebiet Kursk Stadt Orlovskij miskij gebit nim Kreisgebiet Orel Stadt Bryanskij miskij gebit nim Kreisgebiet Brjansk Stadt Zolochivskij gebit nim Kreisgebiet Solotschew Harkivskij gebit nim Kreisgebiet Charkow Valkivskij gebit nim Kreisgebiet Walki Krasnogradskij gebit nim Kreisgebiet Krassnograd Sahnovshinskij gebit nim Kreisgebiet Ssachnowschtschina Lozovskij gebit nim Kreisgebiet Losowaja Izyumskij gebit nim Kreisgebiet Isjum Zmiyivskij gebit nim Kreisgebiet Smiejew Chuguyivskij gebit nim Kreisgebiet Tschugujew Vovchanskij gebit nim Kreisgebiet Woltschansk Dmitriyev Lgovskij gebit nim Kreisgebiet Dmitrijew Lgowskij Maloarhangelskij gebit nim Kreisgebiet Maloarchangelsk Svobodivskij gebit nim Kreisgebiet Sswoboda Shigrovskij gebit nim Kreisgebiet Schtschigry Lgovskij gebit nim Kreisgebiet Lgow Rilskij gebit nim Kreisgebiet Rylsk Oboyanskij gebit nim Kreisgebiet Obojan Belenihinskij gebit nim Kreisgebiet Belenichino Grajvoronskij gebit nim Kreisgebiet Graiworon Bilgorodskij gebit nim Kreisgebiet Belgorod Valujskij gebit nim Kreisgebiet Walujki Gostishevskij gebit nim Kreisgebiet Gostischtschewo Starooskilskij gebit nim Kreisgebiet Sstaryj Oskol Bobrishevskij gebit nim Kreisgebiet Bobryschewo Solncevskij gebit nim Kreisgebiet Ssolnzewo Kastornenskij gebit nim Kreisgebiet Kastornoje Terbunivskij gebit nim Kreisgebiet Terbuny Sevskij gebit nim Kreisgebiet Ssewesk Vigonickij gebit nim Kreisgebiet Wygonitschi Orlovskij gebit nim Kreisgebiet Orel Kromskij gebit nim Kreisgebiet Kromy Livenskij gebit nim Kreisgebiet Liwny Yeleckij gebit nim Kreisgebiet Jelez Posilannya RedaguvatiAnaliz dokumenta Generalnij okrug Harkiv Arhivovano 4 kvitnya 2013 u Wayback Machine Primitki Redaguvati Der Generalbezirk Charkiw abgeschlossen am 15 April 1942 Arhiv originalu za 22 sichnya 2019 Procitovano 22 sichnya 2019 a b Reichskommissariat Ukraine Arhivovano 21 chervnya 2012 u Wayback Machine nim Harkiv u roki nimeckoyi okupaciyi 1941 1943 Arhiv originalu za 6 sichnya 2014 Procitovano 5 sichnya 2014 Istoriya Osi Arhivovano 6 sichnya 2014 u Wayback Machine angl Yurij Levchenko 2013 Utverdzhennya administrativno teritorialnogo podilu Ukrayini pid chas okupaciyi 1941 1942 rr Istoriya 1 vid Naukovi zapiski Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Gnatyuka Ternopil Vid vo TNPU im V Gnatyuka Arhiv originalu za 12 kvitnya 2022 Procitovano 8 kvitnya 2022 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Generalna okruga Harkiv amp oldid 39738720