www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гаврилін Валерій Олександрович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гаврилін Вале рій Олекса ндрович Гаври

Гаврилін Валерій Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гаврилін.

Вале́рій Олекса́ндрович Гаври́лін (17 серпня 1939, Вологда — 28 січня 1999, Санкт-Петербург) — радянський та російський композитор, автор симфонічних та хорових творів, пісень, камерної музики, музики до кінофільмів. Лауреат Державної премії СРСР (1985). Народний артист РРФСР (1985).

Гаврилін Валерій Олександрович
Основна інформація
Дата народження 17 серпня 1939(1939-08-17)
Місце народження Вологда, РРФСР, СРСР
Дата смерті 28 січня 1999(1999-01-28) (59 років)
Місце смерті Санкт-Петербург, Росія
Поховання Літераторські мостки
Громадянство СРСР і Росія
Професії композитор, хореограф, музикознавець, кінокомпозитор
Освіта Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Вчителі Середня спеціальна музична школа Санкт-Петербурзької консерваторії імені Н. А. Римського-Корсаковаd
Інструменти кларнет і рояль
Жанри опера, балет і пісня
Нагороди
Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (травень 2022)

Біографія ред.

Народився у Вологді, але сім'я жила в місті Кадніков Сокальського району Вологодської області. Мати працювала директором Кадниковский дитячого будинку, а батько був завідувачем районного відділу народної освіти в місті Сокіл. Батько незабаром після народження сина загинув на війні (1942).

Згодом Валерій Гаврилін жив ​​у селі Перхурьєво Кубено-Озерського району Вологодської області, навчався в школі в селі Воздвиження (через дорогу) до 1950 року. Мати була репресована і дитина потрапила в дитячий будинок у Жовтневому районі Вологди. Навчався в середній чоловічій школі № 9, займався в хорі, грав в оркестрі народних інструментів, навчався на фортепіано під керівництвом Т. Д. Томашевської та пробував компонувати. Закінчивши 7 класів середньої школи, вступив до Вологодського музичного училища на диригентсько-хорове відділення. У цей час в училищі працювала Державна екзаменаційна комісія, очолювана доцентом Ленінградської консерваторії І. М. Белоземцевим, який його прослухав та рекомендував до вступу в Ленінградську Спеціальну музичну школу-десятирічку при консерваторії. В 1953 був прийнятий в цю школу в клас кларнета (педагог М. А. Юшкевич) в 7-й клас і одразу ж став займатися композицією у С. Я. Вольфензон і грою на фортепіано у Є. С. Гугель.

В 1958 вступив до Ленінградської консерваторії, яку закінчив у 1964 за спеціальністю музикознавця-фольклориста (керівник — професор Ф. А. Рубцов) і по класу композиції професора О. О. Євлахова. У нього ж, після закінчення консерваторії Гаврилін займався в аспірантурі.

З 1964 року вів клас композиції в Музичному училищі при Ленінградській консерваторії. З 1965 — член Спілки композиторів СРСР.

Проживав у Санкт-Петербурзі за адресою вул. Пестеля, д. 12/22.

Незадовго до 60-річчя, 28 січня 1999, після двох важких інфарктів помер. Похований у Санкт-Петербурзі на Літераторських містках Волковського кладовища.

Звання та нагороди ред.

Творчість ред.

Ним введені нові форми хорового музикування, засновані на синтезі академічних та побутових жанрів. Зі своїм «Російським зошитом» він увійшов в музику в 60-і роки, в період так званої другої неофольклорной хвилі, своєрідної паралелі до творчості російських письменників-«деревенщиків». У «Російському зошиті» і в «Воєнних листах» він втілив образ північно-російської селянки, а у вокальному циклі «Вечерок» створив портрет своєрідної Гретхен російської провінції.

Як естетика, так і стиль Валерія Гавриліна — приклад неоромантичних тенденцій в російській музиці. Це проявлявлось насамперед у тяжінні до улюбленого романтиками жанру пісні, в естетизації та тонкій розробці простих пісенних форм. З пісень складаються камерні вокальні цикли, вокально-симфонічні поеми. Композиційно їм близькі й своєрідні пісенні «дійства» — знайдена композитором форма музично-поетичного театру. У «дійствах» вгадується віддалений зв'язок з народними музичними виставами, з традицією «грати» пісню, є в них і психологізм вокальних циклів. Мають вони умовний сюжет, що зазвичай зводиться до якоїсь однієї драматичної ситуації. «Дійства» різноманітні за змістом, за своєю жанровою природою. Так, «Весілля» (лібрето В. А. Гавриліна і А. Шульгіної) та «Пастух і пастушка» (по В. П. Астаф'єву) ближче до психологічної драми, а вистава та пісеньки зі старого російського життя «Скоморохи» (слова В. Коростильова) — зразок соціальної сатири. У хоровій симфонії-дійстві «Передзвони» сатиричний елемент переплетений з міфологічним, з казковою фантастикою, з алегорією, з драматичною темою суду особистої совісті перед обличчям смерті.

В інструментальній музиці Валерія Гавриліна значне місце займають програмна мініатюра, характерні п'єси, що складають його оркестрові сюїти та дивертисменти. Вокальний за природою талант композитора відрізняється неповторною, власною інтонацією.

Музика Гавриліна вся, від першої до останньої ноти, напоєна російським мелосом, чистота її стилю вражаюча. Органічне, синівське почуття Батьківщини — дорогоцінна властивість цієї музики, її серцевина. З пісень та хорів Гавриліна постає вільна, звончата Русь. Але це зовсім не милування екзотикою та архаїкою, не музичне «штукарство» на раритетах древнього мистецтва. Це — справжнє. Це написано кров'ю серця. Жива, сучасна музика глибоко народного складу, і — найголовніше — сучасного світовідчуття, народженого тут, на наших теренах.

— Георгій Свиридов

Літературне спадщина ред.

Літературна спадщина Валерія Гавриліна — критичні статті, есе, вступні слова, виступи, інтерв'ю — розкриває ще одну грань його яскравої особистості. «Він писав та говорив про високу місію мистецтва — особливо музики — в житті народу, про композиторів (М. І. Глинку, М. П. Мусоргського, Г. В. Свиридова), виконавців (З. О. Долуханову, Є. О. Мравинського, С. Т. Ріхтера), про поетів та прозаїків (М. М. Рубцова, В. М. Шукшина, В. П. Астаф'єва), про акторів, про фольклор, про бардівську пісню та сучасну естраду, про музичне сприйняття та музичному освіту, про моральність, екологію та ін., писав завжди темпераментно та захоплююче, в яскравій образній та дохідливій формі. Його статті та есе, виступи по радіо та телебаченню, інтерв'ю з ним відрізняються глибиною думки, чітко сформульованою позицією та власним блискучим літературним стилем»

Знавець та тонкий цінитель російської літературного слова Георгій Свиридов писав про Гавриліна:

Ви володієте справжнім літературним даром (що я помітив уже давно!), маєте свою мову, стиль та манеру висловлювання. «Виправляти» Вас це означає «псувати» Вас […]

Гаврилін орієнтувався на найкращі зразки вітчизняної та світової музичної критики — Б. В. Асафьева, Р. Роллана. «Істотно відрізняються статті від великого числа робіт, які пишуться музикознавцями для музикознавців і в яких викладаються багато важливих та цікавих думок — як би схеми аналізу, що піднялися до цікавих наукових узагальнень, проте не мають тієї художньої та літературної форми, в якій вони були б доступні широкому колу зацікавленої музикою публіки.»

Твори ред.

Балети ред.

Опери ред.

  • Моряк та горобина (1968)
  • Сімейний альбом (1969)
  • Пещное дійство (1970)

Твори для музичного театру ред.

  • Так одружився Копачі, музична комедія в 1-м дії за п'єсою Л.Табі

Симфонічні твори ред.

  • Тараканище, симфонічна сюїта (1963)
  • Увертюра C-dur для симфонічного оркестру (1964)
  • Адажіо для струнного оркестру (1964)
  • Весільна, симфонічна сюїта № 1 (1967)
  • Театральний дивертисмент, симфонічна сюїта № 2 (1969)
  • Російська, симфонічна сюїта № 3 (1970)
  • Французька, симфонічна сюїта № 4 (1973)
  • Портрети, симфонічна сюїта № 5 (1979)
  • Пам'яті Батюшкова , вальс для симфонічного оркестру (1981)
  • Анюта , симфонічна сюїта № 6 (1982)
  • Будинок біля дороги , симфонічна сюїта № 7 (1984)

Камерно-вокальні твори ред.

  • Про любов , вок. цикл для голосу і ф-но на сл. В. Шефнера (1958)
  • Сатири , вок. цикл для голосу і ф-но на сл. A. Грігуліса (1959)
  • Німецький зошит № 1, вок.цікл для голосу і ф-но на сл. Г. Гейне (1961)
  • Російський зошит , вок.цікл для голосу і ф-но на народні тексти (1964, Державна премія РРФСР імені М. І. Глінки в 1965) 1. Над річкою стоїть калина

2. Страждальна («Що, девчоночки, стоїте…») 3. Страждальна («Зорю видно…») 4. Зима 5. Сію-вію 6. Справа була на гулянці 7. Страждання («Ой, не знаю, не знаю, не знаю я…») 8. В прекраснейшем місяці травні.

  • Марина на слова М. Цвєтаєвої (1967)
  • Пори рокувок. цикл для голосу і ф-но на народні слова та вірші С. Єсеніна (1969)
  • П'яний тиждень, вок.цікл для голосу і ф-но. Слова народні.
  • Три пісні Офеліїза В. Шекспіром, переклад Б. Пастернака (1971)
  • Німецький зошит № 2, вок. цикл для голосу і ф-но на сл. Г. Гейне (1972)
  • Вечерок, вок. цикл для 2-х голосів і ф-но. ч.1 «Альбомчик», слова народні, А. Шульгіною і В. Гавриліна (1973); ч.2 «Танці, листи, заключення», слова С. Надсона, І. Буніна, А. Ахматової, А. Шульгіною і В. Гавриліна (1975)
  • Німецький зошит № 3, вок. цікл для квартету голосів і ф-но на сл. Г. Гейне (1976) — не реалізована.
  • Місто спить , на слова А. Шульгіною (1978)
  • Вибачте мене , на слова О. М. Володіна (1983)

Вокально-симфонічні твори ред.

  • Скоморохи , дійство для соліста, чоловічого хору, балету та сімф. оркестру. Слова В. Коростильова (1967 р.)
  • Військові листи , вокально-симфонічна поема для солістів, дитячого та мішаного хорів та симфонічного оркестру. Слова А. Шульгіною (1972 р.)
  • Земля , вокально-симфонічний цикл для вільного складу хору, соліста та симфонічного оркестру. Слова А. Шульгіною (1974 р.)
  • Здравиця («Апофеоз»), кантата для мішаного хору та симфонічного оркестру, слова В. Максимова (1977 р.)
  • Заклинання, кантата для жіночого хору та симфонічного оркестру. Слова А. Шульгіною (1977 р.)
  • Весілля, дійство для солістки, мішаного хору, балету та симфонічного оркестру. Слова народні, А. Шульгіною і В. О. Гавриліна. (1978—1982)
  • Передзвони (По прочитанні В. М. Шукшина), хорова симфонія-дійство для солістів, мішаного хору, гобоя, ударних та читця. Слова народні, А. Шульгіною і В. О. Гавриліна (1978—1982)
  • Пастух та пастушка, дійство для солістів, великого хору, мішаного інструментального ансамблю. За В.Астафьєвим (1983 р.), не здійснено до кінця.

Хорові твори (a cappella) ред.

  • Люди світу (на слова С.Васільєва) (1962)
  • Ми говорили про мистецтво, кантата для мішаного хору a cappellaна власні слова (1963)
  • Пам'яті полеглих , хорової цикл (1963)
  • Дон капітан , концертне рондо для мішаного хору, слова Р.Баранніковой (1969)
  • Приспівки , для мішаного хору, слова народні (1972)

Камерно інструментальні твори ред.

  • Три струнних квартети (1960, 1962, 1964)
  • Адажіо в поліфонічному стилі (1964)
  • Поема для скрипки і ф-но (1963)
  • Соната для скрипки і ф-но (1964)
  • Соната для ф-но (1964)
  • Твори для ф-но в 2 руки (три зошити)
  • «Замальовки» (цикл з 18-ти програмних п'єс) для ф-п в 4 руки (1970-і рр..) (CD із записом усіх п'єс в ісп. Нори Новик та Раффі Хараджаняна — Рига-СПб)

Інше ред.

  • Музика до вистав (36): «Так одружився Копачі», «Похідний марш», «Бронепоїзд 14-69», «Після страти прошу», «Через 100 років у Березовому гаю», «Дві зими і три літа», «Злочин та кара», «З коханими не розлучайтесь», «Кроки командора», «Свої люди — поквитаємось», «Над світлою водою», «Три мішки смітної пшениці», «Черемуха». та ін. (1959—1977)
  • Пісні для голосу і ф-но, інструментального ансамблю або естрадно-симфонічного оркестру.
  • Поема № 426 для соліста, інструментального ансамблю, ЕОМ 328-RS і магнітофона

Фільмографія ред.

Бібліографія ред.

Факти ред.

Пам'ятники ред.

  • Меморіальна дошка [ 29 квітня 2014 у Wayback Machine.] на вулиці Пестеля в Санкт-Петербурзі.
  • Меморіальна дошка [ 29 квітня 2014 у Wayback Machine.] на будівлі Вологодської музичної школи № 1.
  • Бюст роботи скульптора Ю. В. Євграфова.

Примітки ред.

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ Musicalics
    d:Track:Q63484499
  3. Официальна автобиография, написанная для «Листка по учету кадров» в 1980 году.
  4. ↑ А. Т. Тевосян. Гаврилин — музыковед, критик, культуролог. в сб. «Слушая сердцем» — СПб: издательство «Композитор — Санкт-Петербург», 2005
  5. . Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 29 квітня 2014. 

Посилання ред.

Валерій Олександрович Гаврилін
у сестринських Вікіпроєктах
Цитати у Вікіцитатах?
  • Гаврилін Валерій Олександрович [ 29 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gavrilin Vale rij Oleksa ndrovich Gavri lin 17 serpnya 1939 Vologda 28 sichnya 1999 Sankt Peterburg radyanskij ta rosijskij kompozitor avtor simfonichnih ta horovih tvoriv pisen kamernoyi muziki muziki do kinofilmiv Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1985 Narodnij artist RRFSR 1985 Gavrilin Valerij OleksandrovichOsnovna informaciyaData narodzhennya 17 serpnya 1939 1939 08 17 1 2 Misce narodzhennya Vologda RRFSR SRSRData smerti 28 sichnya 1999 1999 01 28 1 2 59 rokiv Misce smerti Sankt Peterburg RosiyaPohovannya Literatorski mostkiGromadyanstvo SRSR i RosiyaProfesiyi kompozitor horeograf muzikoznavec kinokompozitorOsvita Sankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaVchiteli Serednya specialna muzichna shkola Sankt Peterburzkoyi konservatoriyi imeni N A Rimskogo KorsakovadInstrumenti klarnet i royalZhanri opera balet i pisnyaNagorodiCya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad traven 2022 Zmist 1 Biografiya 2 Zvannya ta nagorodi 3 Tvorchist 4 Literaturne spadshina 5 Tvori 5 1 Baleti 5 2 Operi 5 3 Tvori dlya muzichnogo teatru 5 4 Simfonichni tvori 5 5 Kamerno vokalni tvori 5 6 Vokalno simfonichni tvori 5 7 Horovi tvori a cappella 5 8 Kamerno instrumentalni tvori 5 9 Inshe 6 Filmografiya 7 Bibliografiya 8 Fakti 9 Pam yatniki 10 Primitki 11 PosilannyaBiografiya red Narodivsya u Vologdi ale sim ya zhila v misti Kadnikov Sokalskogo rajonu Vologodskoyi oblasti Mati pracyuvala direktorom Kadnikovskij dityachogo budinku a batko buv zaviduvachem rajonnogo viddilu narodnoyi osviti v misti Sokil Batko nezabarom pislya narodzhennya sina zaginuv na vijni 1942 Zgodom Valerij Gavrilin zhiv u seli Perhuryevo Kubeno Ozerskogo rajonu Vologodskoyi oblasti navchavsya v shkoli v seli Vozdvizhennya cherez dorogu do 1950 roku Mati bula represovana i ditina potrapila v dityachij budinok u Zhovtnevomu rajoni Vologdi Navchavsya v serednij cholovichij shkoli 9 zajmavsya v hori grav v orkestri narodnih instrumentiv navchavsya na fortepiano pid kerivnictvom T D Tomashevskoyi ta probuvav komponuvati Zakinchivshi 7 klasiv serednoyi shkoli vstupiv do Vologodskogo muzichnogo uchilisha na dirigentsko horove viddilennya U cej chas v uchilishi pracyuvala Derzhavna ekzamenacijna komisiya ocholyuvana docentom Leningradskoyi konservatoriyi I M Belozemcevim yakij jogo prosluhav ta rekomenduvav do vstupu v Leningradsku Specialnu muzichnu shkolu desyatirichku pri konservatoriyi V 1953 buv prijnyatij v cyu shkolu v klas klarneta pedagog M A Yushkevich v 7 j klas i odrazu zh stav zajmatisya kompoziciyeyu u S Ya Volfenzon i groyu na fortepiano u Ye S Gugel 3 V 1958 vstupiv do Leningradskoyi konservatoriyi yaku zakinchiv u 1964 za specialnistyu muzikoznavcya folklorista kerivnik profesor F A Rubcov i po klasu kompoziciyi profesora O O Yevlahova U nogo zh pislya zakinchennya konservatoriyi Gavrilin zajmavsya v aspiranturi Z 1964 roku viv klas kompoziciyi v Muzichnomu uchilishi pri Leningradskij konservatoriyi Z 1965 chlen Spilki kompozitoriv SRSR Prozhivav u Sankt Peterburzi za adresoyu vul Pestelya d 12 22 Nezadovgo do 60 richchya 28 sichnya 1999 pislya dvoh vazhkih infarktiv pomer Pohovanij u Sankt Peterburzi na Literatorskih mistkah Volkovskogo kladovisha Zvannya ta nagorodi red Derzhavna premiya RRFSR imeni M I Glinki 1967 za vokalnij cikl Rosijskij zoshit Premiya Leninskogo komsomolu 1980 za vokalno instrumentalni tvori Zemlya Voyenni listi ta vokalno simfonichnu baladu Dva brati Derzhavna premiya SRSR 1985 za horovu simfoniyu dijstvo Peredzvoni Zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1979 Narodnij artist RRFSR 1985 Tvorchist red Nim vvedeni novi formi horovogo muzikuvannya zasnovani na sintezi akademichnih ta pobutovih zhanriv Zi svoyim Rosijskim zoshitom vin uvijshov v muziku v 60 i roki v period tak zvanoyi drugoyi neofolklornoj hvili svoyeridnoyi paraleli do tvorchosti rosijskih pismennikiv derevenshikiv U Rosijskomu zoshiti i v Voyennih listah vin vtiliv obraz pivnichno rosijskoyi selyanki a u vokalnomu cikli Vecherok stvoriv portret svoyeridnoyi Grethen rosijskoyi provinciyi Yak estetika tak i stil Valeriya Gavrilina priklad neoromantichnih tendencij v rosijskij muzici Ce proyavlyavlos nasampered u tyazhinni do ulyublenogo romantikami zhanru pisni v estetizaciyi ta tonkij rozrobci prostih pisennih form Z pisen skladayutsya kamerni vokalni cikli vokalno simfonichni poemi Kompozicijno yim blizki j svoyeridni pisenni dijstva znajdena kompozitorom forma muzichno poetichnogo teatru U dijstvah vgaduyetsya viddalenij zv yazok z narodnimi muzichnimi vistavami z tradiciyeyu grati pisnyu ye v nih i psihologizm vokalnih cikliv Mayut voni umovnij syuzhet sho zazvichaj zvoditsya do yakoyis odniyeyi dramatichnoyi situaciyi Dijstva riznomanitni za zmistom za svoyeyu zhanrovoyu prirodoyu Tak Vesillya libreto V A Gavrilina i A Shulginoyi ta Pastuh i pastushka po V P Astaf yevu blizhche do psihologichnoyi drami a vistava ta pisenki zi starogo rosijskogo zhittya Skomorohi slova V Korostilova zrazok socialnoyi satiri U horovij simfoniyi dijstvi Peredzvoni satirichnij element perepletenij z mifologichnim z kazkovoyu fantastikoyu z alegoriyeyu z dramatichnoyu temoyu sudu osobistoyi sovisti pered oblichchyam smerti V instrumentalnij muzici Valeriya Gavrilina znachne misce zajmayut programna miniatyura harakterni p yesi sho skladayut jogo orkestrovi syuyiti ta divertismenti Vokalnij za prirodoyu talant kompozitora vidriznyayetsya nepovtornoyu vlasnoyu intonaciyeyu Muzika Gavrilina vsya vid pershoyi do ostannoyi noti napoyena rosijskim melosom chistota yiyi stilyu vrazhayucha Organichne sinivske pochuttya Batkivshini dorogocinna vlastivist ciyeyi muziki yiyi sercevina Z pisen ta horiv Gavrilina postaye vilna zvonchata Rus Ale ce zovsim ne miluvannya ekzotikoyu ta arhayikoyu ne muzichne shtukarstvo na raritetah drevnogo mistectva Ce spravzhnye Ce napisano krov yu sercya Zhiva suchasna muzika gliboko narodnogo skladu i najgolovnishe suchasnogo svitovidchuttya narodzhenogo tut na nashih terenah Georgij SviridovLiteraturne spadshina red Literaturna spadshina Valeriya Gavrilina kritichni statti ese vstupni slova vistupi interv yu rozkrivaye she odnu gran jogo yaskravoyi osobistosti Vin pisav ta govoriv pro visoku misiyu mistectva osoblivo muziki v zhitti narodu pro kompozitoriv M I Glinku M P Musorgskogo G V Sviridova vikonavciv Z O Doluhanovu Ye O Mravinskogo S T Rihtera pro poetiv ta prozayikiv M M Rubcova V M Shukshina V P Astaf yeva pro aktoriv pro folklor pro bardivsku pisnyu ta suchasnu estradu pro muzichne sprijnyattya ta muzichnomu osvitu pro moralnist ekologiyu ta in pisav zavzhdi temperamentno ta zahoplyuyuche v yaskravij obraznij ta dohidlivij formi Jogo statti ta ese vistupi po radio ta telebachennyu interv yu z nim vidriznyayutsya glibinoyu dumki chitko sformulovanoyu poziciyeyu ta vlasnim bliskuchim literaturnim stilem 4 Znavec ta tonkij cinitel rosijskoyi literaturnogo slova Georgij Sviridov pisav pro Gavrilina nbsp Vi volodiyete spravzhnim literaturnim darom sho ya pomitiv uzhe davno mayete svoyu movu stil ta maneru vislovlyuvannya Vipravlyati Vas ce oznachaye psuvati Vas nbsp Gavrilin oriyentuvavsya na najkrashi zrazki vitchiznyanoyi ta svitovoyi muzichnoyi kritiki B V Asafeva R Rollana Istotno vidriznyayutsya statti vid velikogo chisla robit yaki pishutsya muzikoznavcyami dlya muzikoznavciv i v yakih vikladayutsya bagato vazhlivih ta cikavih dumok yak bi shemi analizu sho pidnyalisya do cikavih naukovih uzagalnen prote ne mayut tiyeyi hudozhnoyi ta literaturnoyi formi v yakij voni buli b dostupni shirokomu kolu zacikavlenoyi muzikoyu publiki 4 Tvori red Baleti red Anyuta balet v 2 h diyah libreto O A Byelinskogo po A P Chehovu Postanovka V V Vasilyeva 1982 Budinok bilya dorogi balet v 1 j diyi libreto O A Byelinskogo za poemoyu O T Tvardovskogo 1984 Poruchnik Romashovpo O I Kuprinu 1985 Odruzhennya Balzaminova po O M Ostrovskomu 1989 Operi red Moryak ta gorobina 1968 Simejnij albom 1969 Peshnoe dijstvo 1970 Tvori dlya muzichnogo teatru red Tak odruzhivsya Kopachi muzichna komediya v 1 m diyi za p yesoyu L TabiSimfonichni tvori red Tarakanishe simfonichna syuyita 1963 Uvertyura C dur dlya simfonichnogo orkestru 1964 Adazhio dlya strunnogo orkestru 1964 Vesilna simfonichna syuyita 1 1967 Teatralnij divertisment simfonichna syuyita 2 1969 Rosijska simfonichna syuyita 3 1970 Francuzka simfonichna syuyita 4 1973 Portreti simfonichna syuyita 5 1979 Pam yati Batyushkova vals dlya simfonichnogo orkestru 1981 Anyuta simfonichna syuyita 6 1982 Budinok bilya dorogi simfonichna syuyita 7 1984 Kamerno vokalni tvori red Pro lyubov vok cikl dlya golosu i f no na sl V Shefnera 1958 Satiri vok cikl dlya golosu i f no na sl A Grigulisa 1959 Nimeckij zoshit 1 vok cikl dlya golosu i f no na sl G Gejne 1961 Rosijskij zoshit vok cikl dlya golosu i f no na narodni teksti 1964 Derzhavna premiya RRFSR imeni M I Glinki v 1965 1 Nad richkoyu stoyit kalina2 Strazhdalna Sho devchonochki stoyite 3 Strazhdalna Zoryu vidno 4 Zima 5 Siyu viyu 6 Sprava bula na gulyanci 7 Strazhdannya Oj ne znayu ne znayu ne znayu ya 8 V prekrasnejshem misyaci travni Marinana slova M Cvyetayevoyi 1967 Pori rokuvok cikl dlya golosu i f no na narodni slova ta virshi S Yesenina 1969 P yanij tizhden vok cikl dlya golosu i f no Slova narodni Tri pisni Ofeliyiza V Shekspirom pereklad B Pasternaka 1971 Nimeckij zoshit 2 vok cikl dlya golosu i f no na sl G Gejne 1972 Vecherok vok cikl dlya 2 h golosiv i f no ch 1 Albomchik slova narodni A Shulginoyu i V Gavrilina 1973 ch 2 Tanci listi zaklyuchennya slova S Nadsona I Bunina A Ahmatovoyi A Shulginoyu i V Gavrilina 1975 Nimeckij zoshit 3 vok cikl dlya kvartetu golosiv i f no na sl G Gejne 1976 ne realizovana Misto spit na slova A Shulginoyu 1978 Vibachte mene na slova O M Volodina 1983 5 Vokalno simfonichni tvori red Skomorohi dijstvo dlya solista cholovichogo horu baletu ta simf orkestru Slova V Korostilova 1967 r Vijskovi listi vokalno simfonichna poema dlya solistiv dityachogo ta mishanogo horiv ta simfonichnogo orkestru Slova A Shulginoyu 1972 r Zemlya vokalno simfonichnij cikl dlya vilnogo skladu horu solista ta simfonichnogo orkestru Slova A Shulginoyu 1974 r Zdravicya Apofeoz kantata dlya mishanogo horu ta simfonichnogo orkestru slova V Maksimova 1977 r Zaklinannya kantata dlya zhinochogo horu ta simfonichnogo orkestru Slova A Shulginoyu 1977 r Vesillya dijstvo dlya solistki mishanogo horu baletu ta simfonichnogo orkestru Slova narodni A Shulginoyu i V O Gavrilina 1978 1982 Peredzvoni Po prochitanni V M Shukshina horova simfoniya dijstvo dlya solistiv mishanogo horu goboya udarnih ta chitcya Slova narodni A Shulginoyu i V O Gavrilina 1978 1982 Pastuh ta pastushka dijstvo dlya solistiv velikogo horu mishanogo instrumentalnogo ansamblyu Za V Astafyevim 1983 r ne zdijsneno do kincya Horovi tvori a cappella red Lyudi svitu na slova S Vasilyeva 1962 Mi govorili pro mistectvo kantata dlya mishanogo horu a cappellana vlasni slova 1963 Pam yati poleglih horovoyi cikl 1963 Don kapitan koncertne rondo dlya mishanogo horu slova R Barannikovoj 1969 Prispivki dlya mishanogo horu slova narodni 1972 Kamerno instrumentalni tvori red Tri strunnih kvarteti 1960 1962 1964 Adazhio v polifonichnomu stili 1964 Poema dlya skripki i f no 1963 Sonata dlya skripki i f no 1964 Sonata dlya f no 1964 Tvori dlya f no v 2 ruki tri zoshiti Zamalovki cikl z 18 ti programnih p yes dlya f p v 4 ruki 1970 i rr CD iz zapisom usih p yes v isp Nori Novik ta Raffi Haradzhanyana Riga SPb Inshe red Muzika do vistav 36 Tak odruzhivsya Kopachi Pohidnij marsh Bronepoyizd 14 69 Pislya strati proshu Cherez 100 rokiv u Berezovomu gayu Dvi zimi i tri lita Zlochin ta kara Z kohanimi ne rozluchajtes Kroki komandora Svoyi lyudi pokvitayemos Nad svitloyu vodoyu Tri mishki smitnoyi pshenici Cheremuha ta in 1959 1977 Pisni dlya golosu i f no instrumentalnogo ansamblyu abo estradno simfonichnogo orkestru Poema 426 dlya solista instrumentalnogo ansamblyu EOM 328 RS i magnitofonaFilmografiya red 1966 Na dikomu berezi Rezh A M Granik 1968 Dzherelo Rezh A M Granik 1968 U den vesillya Rezh Vadim Mihajlov 1970 Vasil Merkur yev telefilm Rezh V S Bichkov 1969 Shastya Anni Rezh Yu A Rogov 1971 Misyac serpen Rezh V V Mihajlov 1972 Teatralni istoriyi Rezh O A Byelinskij 1979 Licar iz Knyazh mista Rezh V V Mihajlov 1980 Pristan Rezh V Sorokin 1981 Silska istoriya Rezh V Ye Kanivskij 1982 Anyuta Rezh O A Byelinskij V V Vasilyev 1984 Budinok bilya dorogi Rezh Oleksandr Byelinskij 1986 Obraza Rezh A V Sirenko 1987 Bajka Rezh Georgij Burkov G M Lavrov 1989 Odruzhennya Balzaminova Rezh O A Byelinskij 1993 Provincijnij benefis Rezh O A Byelinskij Bibliografiya red Byalik M Russkaya tetrad V Gavrilina Muzykalnaya zhizn 1968 1 Vasileva N V Gavrilin Moj zhanr vidimo opera Yunost 1968 5 O muzyke i ne tolko Zapisi raznyh let Sost N E Gavrilina i V G Maksimov SPb Kompozitor Sankt Peterburg 2003 344 s il Arhivovano 24 grudnya 2012 u Wayback Machine V A Gavrilin Slushaya serdcem Stati Vystupleniya Intervyu Sbornik Arhivovano 23 veresnya 2015 u Wayback Machine SPb Kompozitor Sankt Peterburg 2005 Russkoe v Russkoj tetradi V Gavrilina I Zemcovskij Folklor i kompozitor teoreticheskie etyudy M 1978 S 102 117 Arhivovano 26 grudnya 2012 u Wayback Machine Lukyanova N V Zarisovki V Gavrilina i ih rol v fortepianno ansamblevoj kulture SPb na rubezhe HH XXI stoletij Fortepiannoe iskusstvo Vyp I SPb Izd RGPU im A I Gercena 2004 s 113 122 Sovetskie kompozitory i muzykovedy spravochnik v treh tomah M Sovetskij kompozitor 1978 Dve tetradi V Gavrilina Sohor A Stati o sovetskoj muzyke Leningrad 1974 S 170 177 Arhivovano 26 grudnya 2012 u Wayback Machine Suponickaya K V tvorcheskoj laboratorii Valeriya Gavrilina Muzykalnaya akademiya 2009 3 Tevosyan A T Perezvony zhizn tvorchestvo vzglyady Valeriya Gavrilina SPb 2009 Haradzhanyan R I Edinstvo v mnogoobrazii O nekotoryh osobennostyah hudozhestvennoj lichnosti Valeriya Gavrilina Na osnove mnogoletnego tvorcheskogo i lichnogo obsheniya i vyskazyvanij kompozitora Muzykalnoe obrazovanie v sovremennom mire Dialog vremen Ch 2 SPb RGPU im A I Gercena 2009 s 93 102 Hristiansen Lid L Statya v Muzykalnoj enciklopedii M 1973 Fakti red Vologodska filarmoniya Arhivovano 29 kvitnya 2014 u Wayback Machine nosit im ya Gavrilina Pid yiyi egidoyu kozhni dva roki prohodit Gavrilinskij festival a takozh Gubernatorskij mizhnarodnij yunackij vikonavskij konkurs im V O Gavrilina U Vologdi isnuye muzej Literatura Mistectvo Stolittya XX filiya Vologodskogo derzhavnogo istoriko arhitekturnogo ta hudozhnogo muzeyu zapovidnika prisvyachenij tvorchosti Valeriya Gavrilina ta Mikoli Rubcova Sankt Peterburzka dityacha muzichna shkola mistectv im V O Gavrilina Arhivovano 29 kvitnya 2014 u Wayback Machine Im ya Gavrilina nosit dityacha muzichna shkola Arhivovano 21 kvitnya 2013 u Wayback Machine Kadnikova Zasnovano imenna stipendiya Arhivovano 9 kvitnya 2014 u Wayback Machine dlya studentiv Sankt Peterburzkoyi konservatoriyi Im ya GAVRILIN prisvoyeno malij planeti sonyachnoyi sistemi Arhivovano 9 kvitnya 2014 u Wayback Machine V pam yat pro kompozitora nazvano vulici v Sankt Peterburzi ta seli Kubenske Pam yatniki red Memorialna doshka Arhivovano 29 kvitnya 2014 u Wayback Machine na vulici Pestelya v Sankt Peterburzi Memorialna doshka Arhivovano 29 kvitnya 2014 u Wayback Machine na budivli Vologodskoyi muzichnoyi shkoli 1 Byust roboti skulptora Yu V Yevgrafova Primitki red a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Musicalics d Track Q63484499 Oficialna avtobiografiya napisannaya dlya Listka po uchetu kadrov v 1980 godu a b A T Tevosyan Gavrilin muzykoved kritik kulturolog v sb Slushaya serdcem SPb izdatelstvo Kompozitor Sankt Peterburg 2005 PROSTITE MENYa A Volodin Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 29 kvitnya 2014 Posilannya red Valerij Oleksandrovich Gavrilinu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Citati u Vikicitatah Valerij Gavrilin Muzika publikaciyi Arhivovano 29 kvitnya 2014 u Wayback Machine Biografiya Arhivovano 9 kvitnya 2014 u Wayback Machine Nekrolog Arhivovano 29 kvitnya 2014 u Wayback Machine IMDB Arhivovano 5 chervnya 2016 u Wayback Machine angl T2 Valery Gavrilin na sajti AllMusic angl Gavrilin Valerij Oleksandrovich Arhivovano 29 kvitnya 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gavrilin Valerij Oleksandrovich amp oldid 38168671