www.wikidata.uk-ua.nina.az

Астаф єв Віктор Петрович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Астаф єв Віктор Петрович Астаф єв 1 травня 19

Астаф'єв Віктор Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Астаф'єв.

Віктор Петрович Астаф'єв (*1 травня 1924, с. Овсянка, нині смт Красноярського краю — †29 листопада 2001, Красноярськ) — радянський та російський письменник.

Віктор Петрович Астаф'єв
Пам'ятник письменнику у Красноярську
Народився 1 травня 1924(1924-05-01) або 2 травня 1924(1924-05-02)
Овсянка
Помер 29 листопада 2001(2001-11-29)[…] (77 років)
Красноярськ
Поховання Красноярський край
Громадянство  СРСР
Діяльність прозаїк, есеїст, драматург
Мова творів російська
Роки активності 1951—2001
Жанр роман і повість[d]
Членство СП СРСР
У шлюбі з Maria Koryakinad
Нагороди


Пушкінська преміяd

 Астаф'єв Віктор Петрович у Вікісховищі

Біографія ред.

Коли Віктору було 7 років, в Єнісеї втопилася його мати. Виховувався у бабусі та дідуся, потім у дитячому будинку.

1941 вступив до залізничної школи ФЗН на станції Єнісей, після її закінчення працював складачем потягів у передмісті Красноярська. Звідти восени 1942 призвано до армії, був на фронті водієм, зв'язківцем, артрозвідником; двічі поранено.

Брав участь в боях за Дніпро в вересні-жовтні 1943 р. Переплив і успішно закріпився на правому березі, де згодом був тяжко поранений осколком у голову. В їх корпусі з 25 тисяч солдатів вижили 3600.

Учасник визволення Кам'янеччини, зокрема Оринина. Події кінця березня — початку квітня 1944 в Оринині описав в оповіданні «Жизнь прожить» (вперше опубліковано 1987 в журналі «Новый мир», № 9).

1945 демобілізувався. 18 років працював на Уралі в м. Чусовий Пермської області вантажником, слюсарем, ливарником. Одночасно навчався у вечірній школі.

Перше оповідання «Гражданский человек» опубліковано 1951 в газеті «Чусовской рабочий». 1953 в Пермі вийшла перша збірка оповідань «До будущей весны».

Закінчив 1961 Вищі літературні курси в Москві.

Жив у Красноярську.

Народний депутат СРСР (1989—1991).

Учасник Міжнародного Шевченківського форуму «Від серця Європи — до серця України» (1989), під час якого Наталя Кащук присвятила Астаф'єву вірш «Чорна черешня» («Чорна черешня. Оринин…»).

Творчість ред.

Найважливіші теми творчості Астаф'єва — військова і сільська. Одним з перших його творів був написаний в школі твір, в майбутньому перетворений письменником в оповідання «Васюткино озеро». Перші оповідання автора були опубліковані в журналі «Смена».

Романи ред.

  • «До будущей весны» (1953)
  • «Тают снега» (1958)
  • «Прокляты и убиты» (1995)

Повісті ред.

  • «Перевал»
  • «Стародуб»
  • «Звездопад» (1960—1972)
  • «Кража» (1966)
  • «Где-то гремит война» (1967)
  • «Последний поклон» (1968)
  • «Царь-рыба» (1976)
  • «Ловля пескарей в Грузии» (1984)
  • «Печальный детектив» (1987)
  • «Так хочется жить» (1995)
  • «Обертон» (1995—1996)
  • «Из тихого света» (1961, 1975, 1992, 1997) (попытка исповеди)
  • «Весёлый солдат» (1998)

Сучасна пастораль ред.

  • «Пастух и пастушка» (1967—1971—1989)

П'єси ред.

  • «Прости меня» (1980)

Видання творів ред.

  • Звездопад. Москва, 1962.
  • Кража. Где-то гремит война. Повести. Москва, 1968.
  • Синие сумерки. Рассказы. Москва, 1968.
  • Военные страницы: Повести и рассказы.-- М.:Мол. гвардия,1986. — 464 с.,ил.,100000.В 1987 г. доп. тираж 100000.

Відзнаки ред.

  • Державна премія РРФСР імені Горького (1975) за повісті «Перевал», «Последний поклон», «Кража», «Пастух и пастушка».
  • Державна премія СРСР (1978) за роман «Царь-рыба».
  • Герой Соціалістичної Праці (1989).
  • Віктору Астаф'єву була посмертно присуджена літературна премія Олександра Солженіцина за 2009 рік. Як наголошується в рішенні журі, премія вручається «письменникові світового масштабу, безстрашному солдатові літератури, що шукав світло і добро в понівечених долях природи і людини».
  • На його честь названо астероїд 11027 Астаф'єв.

Виноски ред.

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118909258 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  5. . Архів оригіналу за 28 березня 2010. Процитовано 3 березня 2009. 
  6. База даних малих космічних тіл JPL: Астаф'єв Віктор Петрович (англ.). 

Література ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Astaf yev Viktor Petrovich Astaf yev 1 travnya 1924 s Ovsyanka nini smt Krasnoyarskogo krayu 29 listopada 2001 Krasnoyarsk radyanskij ta rosijskij pismennik Viktor Petrovich Astaf yevPam yatnik pismenniku u KrasnoyarskuNarodivsya 1 travnya 1924 1924 05 01 abo 2 travnya 1924 1924 05 02 1 2 OvsyankaPomer 29 listopada 2001 2001 11 29 2 3 77 rokiv KrasnoyarskPohovannya Krasnoyarskij krajGromadyanstvo SRSRDiyalnist prozayik eseyist dramaturgMova tvoriv rosijska 2 Roki aktivnosti 1951 2001Zhanr roman i povist d Chlenstvo SP SRSRU shlyubi z Maria KoryakinadNagorodi Pushkinska premiyad Astaf yev Viktor Petrovich u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 2 1 Romani 2 2 Povisti 2 3 Suchasna pastoral 2 4 P yesi 2 5 Vidannya tvoriv 3 Vidznaki 4 Vinoski 5 Literatura 6 PosilannyaBiografiya red Koli Viktoru bulo 7 rokiv v Yeniseyi vtopilasya jogo mati Vihovuvavsya u babusi ta didusya potim u dityachomu budinku 1941 vstupiv do zaliznichnoyi shkoli FZN na stanciyi Yenisej pislya yiyi zakinchennya pracyuvav skladachem potyagiv u peredmisti Krasnoyarska Zvidti voseni 1942 prizvano do armiyi buv na fronti vodiyem zv yazkivcem artrozvidnikom dvichi poraneno Brav uchast v boyah za Dnipro v veresni zhovtni 1943 r Perepliv i uspishno zakripivsya na pravomu berezi de zgodom buv tyazhko poranenij oskolkom u golovu V yih korpusi z 25 tisyach soldativ vizhili 3600 Uchasnik vizvolennya Kam yanechchini zokrema Orinina Podiyi kincya bereznya pochatku kvitnya 1944 v Orinini opisav v opovidanni Zhizn prozhit vpershe opublikovano 1987 v zhurnali Novyj mir 9 1945 demobilizuvavsya 18 rokiv pracyuvav na Urali v m Chusovij Permskoyi oblasti vantazhnikom slyusarem livarnikom Odnochasno navchavsya u vechirnij shkoli Pershe opovidannya Grazhdanskij chelovek opublikovano 1951 v gazeti Chusovskoj rabochij 1953 v Permi vijshla persha zbirka opovidan Do budushej vesny Zakinchiv 1961 Vishi literaturni kursi v Moskvi Zhiv u Krasnoyarsku Narodnij deputat SRSR 1989 1991 Uchasnik Mizhnarodnogo Shevchenkivskogo forumu Vid sercya Yevropi do sercya Ukrayini 1989 pid chas yakogo Natalya Kashuk prisvyatila Astaf yevu virsh Chorna chereshnya Chorna chereshnya Orinin Tvorchist red Najvazhlivishi temi tvorchosti Astaf yeva vijskova i silska Odnim z pershih jogo tvoriv buv napisanij v shkoli tvir v majbutnomu peretvorenij pismennikom v opovidannya Vasyutkino ozero Pershi opovidannya avtora buli opublikovani v zhurnali Smena Romani red Do budushej vesny 1953 Tayut snega 1958 Proklyaty i ubity 1995 Povisti red Pereval Starodub Zvezdopad 1960 1972 Krazha 1966 Gde to gremit vojna 1967 Poslednij poklon 1968 Car ryba 1976 Lovlya peskarej v Gruzii 1984 Pechalnyj detektiv 1987 Tak hochetsya zhit 1995 Oberton 1995 1996 Iz tihogo sveta 1961 1975 1992 1997 popytka ispovedi Vesyolyj soldat 1998 Suchasna pastoral red Pastuh i pastushka 1967 1971 1989 P yesi red Prosti menya 1980 Vidannya tvoriv red Zvezdopad Moskva 1962 Krazha Gde to gremit vojna Povesti Moskva 1968 Sinie sumerki Rasskazy Moskva 1968 Voennye stranicy Povesti i rasskazy M Mol gvardiya 1986 464 s il 100000 V 1987 g dop tirazh 100000 Vidznaki red Derzhavna premiya RRFSR imeni Gorkogo 1975 za povisti Pereval Poslednij poklon Krazha Pastuh i pastushka Derzhavna premiya SRSR 1978 za roman Car ryba Geroj Socialistichnoyi Praci 1989 Viktoru Astaf yevu bula posmertno prisudzhena literaturna premiya Oleksandra Solzhenicina za 2009 rik 5 Yak nagoloshuyetsya v rishenni zhuri premiya vruchayetsya pismennikovi svitovogo masshtabu bezstrashnomu soldatovi literaturi sho shukav svitlo i dobro v ponivechenih dolyah prirodi i lyudini Na jogo chest nazvano asteroyid 11027 Astaf yev 6 Vinoski red Deutsche Nationalbibliothek Record 118909258 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 Premiya Solzhenicyna posmertno prisuzhdena Viktoru Astafevu Arhiv originalu za 28 bereznya 2010 Procitovano 3 bereznya 2009 Baza danih malih kosmichnih til JPL Astaf yev Viktor Petrovich angl Literatura red Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya 3 e izdanie T 2 M 1970 S 333 Ukrayinskij Radyanskij Enciklopedichnij Slovnik 2 e vidannya T 1 K 1986 S 106 Bazhinov I Astaf yev Viktor Petrovich Ukrayinska literaturna enciklopediya T 1 K 1988 S 95 96 Astaf yev u biblioteci Moshkova Arhivovano 6 sichnya 2007 u Wayback Machine Posilannya red Filmografiya na kino teatr ru Arhivovano 22 serpnya 2016 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Astaf 27yev Viktor Petrovich amp oldid 37695543