www.wikidata.uk-ua.nina.az

Свиридов Георгій Васильович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Свиридов 16 грудня 1915 Фатеж 6 січня 1998

Свиридов Георгій Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Свиридов.

Свиридов Георгій Васильович (16 грудня 1915, Фатеж — 6 січня 1998, Москва) — радянський композитор і піаніст. Народний артист СРСР. Герой Соціалістичної Праці (1975). Лауреат Сталінської премії (1946), Ленінської премії (1960) та Державної премії СРСР (1968, 1980). Нагороджений двома орденами Леніна.

Свиридов Георгій Васильович
рос. Георгий Васильевич Свиридов
Основна інформація
Дата народження 16 грудня 1915(1915-12-16)
Місце народження Фатеж, Курська губернія, Російська імперія
Дата смерті 6 січня 1998(1998-01-06) (82 роки)
Місце смерті Москва, Росія
Причина смерті інфаркт міокарда
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство Російська імперія, РСФРР, СРСР і Росія
Професії композитор, піаніст, кінокомпозитор
Освіта Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова (1941)
Вчителі Шостакович Дмитро Дмитрович
Інструменти фортепіано
Жанри опера, симфонія, хор, симфонічна музика і хорова музика
Нагороди


Почесний громадянин Москвиd (1997)

Prize of the President of the Russian Federationd

georgysviridov.narod.ru
 Файли у Вікісховищі

Життя і творчість Редагувати

Народився 3 (16) грудня 1915 у Фатежі (Курська губернія) у родині поштового службовця. Батько загинув під час Громадянської війни. В школі його особливо цікавила література та музика — почав самостійно вчитись грати на балалайці, добираючи на слух. Після закінчення музичної школи в Курську вчився в ленінградському 1-му музичному технікумі, а з 1936 — на композиторському факультеті Ленінградської консерваторії, яку закінчив по класу композиції (учився в П. Б. Рязанова та Д. Д. Шостаковича). В 1941 р. мобілізований, пізніше комісований за станом здоров'я. До 1944 р. жив у Новосибірську, куди евакуювали Ленінградську філармонію. В цей час пише воєнні пісні. 1944 р. повертається до Ленінграду.

З 1956 р. жив у Москві; працював у театрі й кіно, в 1962–1974 рр. секретар правління Союзу композиторів СРСР, одночасно в 1968-73 роках 1-й секретар правління Союзу композиторів РРФСР.

Свої перші твори написав 1935 року — цикл ліричних романсів на вірші О. Пушкіна. Стиль композитора змінювався протягом всього творчого життя: на ранніх етапах творчості писав музику в класичному та романтичному стилях; до 1950-х років в творчості відчутний вплив Д. Шостаковича та П. Хіндеміта; після 1950-х років композитор випрацював власний композиторський стиль.

Дарування композитора, своєрідність його творчої індивідуальності найяскравіше проявила себе в сфері вокальної музики. Камерно-вокальні й вокально-симфонічні твори на слова А. С. Ісаакяна («Країна батьків», поема для тенора й баса з фортепіано, 1950 р.), Р. Бернса (цикл пісень, 1955 р.), С. О. Єсеніна («Поема пам'яті С. Єсеніна» для тенора, хору й симфонічного оркестру, 1955-56 рр.; цикл пісень «У мене батько селянин» для тенора, баритона з фортепіано, 1956 р., і ін.), В. В. Маяковського («Патетична ораторія» для баса, хору й оркестру, 1959 р.; Ленінська премія, 1960 р.), а також хори на слова російських поетів (1958, 1967 рр.) окреслюють найважливішу тему творчості композитора — тему Батьківщини.

На основі глибокого прочитання поезії різних епох і народів, насамперед російської, Свиридов істотно оновив багато вокальних жанрів. Стиль Свиридова, тісно пов'язаний із традиціями російської класичної й радянської музики, надзвичайно самобутній. Значною мірою цей стиль визначає широка опора на селянський фольклор у сполученні з прийомами музичної мови ХХ століття.

Музика Свиридова відрізняється відточеною простотою, народною характерністю пісенних мелодій і гармонічної мови, блиском і барвистістю оркестрового колориту, строгим добором і економією вирізних засобів.

Тенденція до лаконізму, стисканню розмірів творів виявилася в «Курських піснях» (1964), у т. зв. маленьких кантатах «Дерев'яна Русь» (слова С. О. Єсеніна, 1964), «Сніг іде» (слова Б. Л. Пастернака, 1965), «Весняна кантата» (слова М. О. Некрасова, 1972), у хоровому «Концерті пам'яті А. А. Юрлова» (1973) і ін.

Серед інших творів — музичні комедії, у тому числі «Вогники» (1951), тріо для скрипки, віолончелі й фортепіано (1945; Державна премія СРСР, 1946; 2-я редакція 1955), музика до фільмів і вистав драматичних театрів.

В останні дні свого життя сильно хворів і помер 6 січня 1998 року від зупинки серця.

Почесний громадянин Курська. На його честь названо астероїд.

«Мене запитують: який я? Я російська людина! І справа з кінцем. Що ще можна сказати? Я не росіянин. Тому що росіянином може бути і папуас. І прекрасно він може жити в Росії. І на здоров'я, хай живе. Але російська людина — це російська людина. У мені тече російська кров. Я не вважаю, що я кращий за інших, чудовіший. Але ось я такий, як є — російська людина. І цим пишаюся. Я закликаю вас з висоти свого віку (і не майте гніву на мене, що я так кажу): треба пишатися, що ми російські люди!» Георгія Свиридова називають голосом народної самосвідомості ХХ ст.

Твори Редагувати

  • 7 маленьких п'єс для фортепіано (1934–1935)
  • 6 романсів на слова О.Пушкіна (1935)
  • 7 романсів на слова М.Лермонтова (1938)
  • Концерт для фортепіано з оркестром № 1 (1936–1939)
  • Камерна симфонія для струнних (1940)
  • з романси на слова О.Блока (1941)
  • Концерт для фортепіано з оркестром № 2 (1942)
  • «Отелло», по трагедії В.Шекспіра (1942)
  • Музична комедія «Розкинулось море широко» (1943)
  • Соната для фортепіано (1944)
  • Романси для голосу й фортепіано на вірші Вільяма Шекспіра (1944-60)
  • Квінтет для фортепіано й струнних (1945)
  • Тріо для фортепіано, скрипки й віолончелі (1945, ред. 1955)
  • Струнний квартет № 1 (1945–1946)
  • 2 Партити для фортепіано (1946 — ред. 1957, 1960)
  • Струнний квартет № 2 (1947)
  • Дитячий альбом, 17 п'єс для фортепіано (1948 — ред. 1957)
  • Симфонія № 2 (1949/незакінчена)
  • Вокальний цикл «Країна батьків» («Страна отцов») для тенора, баса й фортепіано на вірші А. І. Ісаакяна, складається з 11 романсів (1950)
  • Музична комедія «Вогники» ( «Огоньки» 1951)
  • Ораторія «Декабристи» на слова Олександра Пушкіна і поетів-декабристів (1954-55, не кінчена)
  • Романси для голосу й фортепіано на вірші Роберта Бернса у перекладах Самуїла Маршака (1955)
  • Романс для голосу й фортепіано «Мій батько селянин» («Мой отец крестьянин») на вірші Сергія Єсеніна (1956)
  • Вокально-симфонічна поема «Пам'яті Сергія Єсеніна» (1956)
  • «Патетична ораторія» на слова Володимира Маяковського (1959, Ленінська премія, 1960)
  • Вокальний цикл (поема) «Петербурзькі пісні» для чотирьох співаків-солістів, фортепіано, скрипки й віолончелі на вірші Олександра Блока (1961-69)
  • Музика для камерного оркестру (оркестрова версія Квінтету для фортепіано й струнних 1964)
  • «Курські пісні» для змішаного хору й оркестру, слова народні (1964; Державна премія, 1968)
  • «Пушкінський вінок» для хору з оркестром (1979)
  • Маленька кантата для хору й оркестру «Дерев'яна Русь» на вірші Сергія Єсеніна (1964)
  • Маленька кантата для хору й оркестру «Сніг іде» на вірші Бориса Пастернака (1965)
  • Маленька кантата для хору й оркестру «Смутні пісні» («Грустные песни») на вірші Олександра Блока (1965)
  • Романс «Ці бідні селища» («Эти бедные селенья») для голосу, фортепіано й гобоя на слова федора Тютчева (1965)
  • Сюїта «Часе, вперед!» («Время, вперёд!») (1965)
  • «Маленький триптих» (1966)
  • Музика до пам'ятника загиблим на Курській дузі (1973)
  • «Весняна кантата» для хору й оркестру (1972)
  • Хоровий концерт «Пам'яті А. А. Юрлова» для змішаного хору, що співає без слів (1973)
  • Музичні ілюстрації до повісті Олександра Пушкіна «Заметіль» (1974)
  • Кантата «Ода Леніну» на слова Роберта Рождественського для читця, хору й оркестру (1976)
  • «Cast of Russia», поема на слова
  • 7 маленьких п'єс для фортепіано (1934–1935)
  • 6 романсів на слова О.Пушкіна (1935)
  • 7 романсів на слова М.Лермонтова (1938)
  • Концерт для фортепіано з оркестром № 1 (1936–1939)
  • Камерна симфонія для струнних (1940)
  • з романси на слова О.Блока (1941)
  • Концерт для фортепіано з оркестром № 2 (1942)
  • «Отелло», по трагедії В.Шекспіра (1942)
  • Музична комедія «Розкинулось море широко» (1943)
  • Соната для фортепіано (1944)
  • Романси для голосу й фортепіано на вірші Вільяма Шекспіра (1944-60)
  • Квінтет для фортепіано й струнних (1945)
  • Тріо для фортепіано, скрипки й віолончелі (1945, ред. 1955)
  • Струнний квартет № 1 (1945–1946)
  • 2 Партіти для фортепіано (1946 — ред. 1957, 1960)
  • Струнний квартет № 2 (1947)
  • Дитячий альбом, 17 п'єс для фортепіано (1948 — ред. 1957)
  • Симфонія № 2 (1949/незакінчена)
  • Вокальний цикл «Країна батьків» («Страна отцов») для тенора, баса й фортепіано на вірші А. І. Ісаакяна, складається з 11 романсів (1950)
  • Музична комедія «Вогники» («Огоньки» 1951)
  • Ораторія «Декабристи» на слова Олександра Пушкіна і поетів-декабристів (1954-55, не кінчена)
  • Романси для голосу й фортепіано на вірші Роберта Бернса у перекладах Самуїла Маршака (1955)
  • Романс для голосу й фортепіано «Мій батько селянин» («Мой отец крестьянин») на вірші Сергія Єсеніна (1956)
  • Вокально-симфонічна поема «Пам'яті Сергія Єсеніна» (1956)
  • «Патетична ораторія» на слова Володимира Маяковського (1959, Ленінська премія, 1960)
  • Вокальний цикл (поема) «Петербурзькі пісні» для чотирьох співаків-солістів, фортепіано, скрипки й віолончелі на вірші Олександра Блока (1961-69)
  • Музика для камерного оркестру (оркестрова версія Квінтету для фортепіано й струнних 1964)
  • «Курські пісні» для змішаного хору й оркестру, слова народні (1964; Державна премія, 1968)
  • «Пушкінський вінок» для хору з оркестром (1979)
  • Маленька кантата для хору й оркестру «Дерев'яна Русь» на вірші Сергія Єсеніна для тенору і фортепіано (1977)
  • Гімни Батьківщині для хору (1978)
  • 25 хоралів для Баса і фортепіано (1939—1979)
  • «Нічні хмари», кантата на слова Олександра Блока для мішаного хору a cappella (1979)
  • 10 романсів на слова О.Блока (1972—1980)
  • «Ладога», поема для хору на слова A. Прокоф'єва (1980)
  • «Пісні важких часів», концерт для хору a cappella на слова Олександра Блока (1980—1981)
  • «Петербург», вокальна поема (1995)

Пам'ять Редагувати 

у]]
  • 23 вересня 2005 року в Курську відкрито пам'ятник композитору, на якому висічені слова: «Воспеть Русь, где Господь дал и велел мне жить, радоваться и мучиться».
  • Ім'я Г. Свиридова носить астероїд 4075 Sviridov, школа мистецтв у Санкт-Петербурзі та кілька музичних шкіл Москви і Підмосков'я.

Примітки Редагувати

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. [. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 12 червня 2016.  Почётный гражданин // Малая Курская Энциклопедия (рос.)]
  4. . Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 30 квітня 2016. 

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sviridov Sviridov Georgij Vasilovich 16 grudnya 1915 Fatezh 6 sichnya 1998 Moskva radyanskij kompozitor i pianist Narodnij artist SRSR Geroj Socialistichnoyi Praci 1975 Laureat Stalinskoyi premiyi 1946 Leninskoyi premiyi 1960 ta Derzhavnoyi premiyi SRSR 1968 1980 Nagorodzhenij dvoma ordenami Lenina Sviridov Georgij Vasilovichros Georgij Vasilevich SviridovOsnovna informaciyaData narodzhennya 16 grudnya 1915 1915 12 16 1 Misce narodzhennya Fatezh Kurska guberniya Rosijska imperiyaData smerti 6 sichnya 1998 1998 01 06 2 82 roki Misce smerti Moskva RosiyaPrichina smerti infarkt miokardaPohovannya Novodivichij cvintarGromadyanstvo Rosijska imperiya RSFRR SRSR i RosiyaProfesiyi kompozitor pianist kinokompozitorOsvita Sankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo Korsakova 1941 Vchiteli Shostakovich Dmitro DmitrovichInstrumenti fortepianoZhanri opera simfoniya hor simfonichna muzika i horova muzikaNagorodi Pochesnij gromadyanin Moskvid 1997 Prize of the President of the Russian Federationdgeorgysviridov narod ru Fajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittya i tvorchist 2 Tvori 3 Pam yat 4 Primitki 5 DzherelaZhittya i tvorchist RedaguvatiNarodivsya 3 16 grudnya 1915 u Fatezhi Kurska guberniya u rodini poshtovogo sluzhbovcya Batko zaginuv pid chas Gromadyanskoyi vijni V shkoli jogo osoblivo cikavila literatura ta muzika pochav samostijno vchitis grati na balalajci dobirayuchi na sluh Pislya zakinchennya muzichnoyi shkoli v Kursku vchivsya v leningradskomu 1 mu muzichnomu tehnikumi a z 1936 na kompozitorskomu fakulteti Leningradskoyi konservatoriyi yaku zakinchiv po klasu kompoziciyi uchivsya v P B Ryazanova ta D D Shostakovicha V 1941 r mobilizovanij piznishe komisovanij za stanom zdorov ya Do 1944 r zhiv u Novosibirsku kudi evakuyuvali Leningradsku filarmoniyu V cej chas pishe voyenni pisni 1944 r povertayetsya do Leningradu Z 1956 r zhiv u Moskvi pracyuvav u teatri j kino v 1962 1974 rr sekretar pravlinnya Soyuzu kompozitoriv SRSR odnochasno v 1968 73 rokah 1 j sekretar pravlinnya Soyuzu kompozitoriv RRFSR Svoyi pershi tvori napisav 1935 roku cikl lirichnih romansiv na virshi O Pushkina Stil kompozitora zminyuvavsya protyagom vsogo tvorchogo zhittya na rannih etapah tvorchosti pisav muziku v klasichnomu ta romantichnomu stilyah do 1950 h rokiv v tvorchosti vidchutnij vpliv D Shostakovicha ta P Hindemita pislya 1950 h rokiv kompozitor vipracyuvav vlasnij kompozitorskij stil Daruvannya kompozitora svoyeridnist jogo tvorchoyi individualnosti najyaskravishe proyavila sebe v sferi vokalnoyi muziki Kamerno vokalni j vokalno simfonichni tvori na slova A S Isaakyana Krayina batkiv poema dlya tenora j basa z fortepiano 1950 r R Bernsa cikl pisen 1955 r S O Yesenina Poema pam yati S Yesenina dlya tenora horu j simfonichnogo orkestru 1955 56 rr cikl pisen U mene batko selyanin dlya tenora baritona z fortepiano 1956 r i in V V Mayakovskogo Patetichna oratoriya dlya basa horu j orkestru 1959 r Leninska premiya 1960 r a takozh hori na slova rosijskih poetiv 1958 1967 rr okreslyuyut najvazhlivishu temu tvorchosti kompozitora temu Batkivshini Na osnovi glibokogo prochitannya poeziyi riznih epoh i narodiv nasampered rosijskoyi Sviridov istotno onoviv bagato vokalnih zhanriv Stil Sviridova tisno pov yazanij iz tradiciyami rosijskoyi klasichnoyi j radyanskoyi muziki nadzvichajno samobutnij Znachnoyu miroyu cej stil viznachaye shiroka opora na selyanskij folklor u spoluchenni z prijomami muzichnoyi movi HH stolittya Muzika Sviridova vidriznyayetsya vidtochenoyu prostotoyu narodnoyu harakternistyu pisennih melodij i garmonichnoyi movi bliskom i barvististyu orkestrovogo koloritu strogim doborom i ekonomiyeyu viriznih zasobiv Tendenciya do lakonizmu stiskannyu rozmiriv tvoriv viyavilasya v Kurskih pisnyah 1964 u t zv malenkih kantatah Derev yana Rus slova S O Yesenina 1964 Snig ide slova B L Pasternaka 1965 Vesnyana kantata slova M O Nekrasova 1972 u horovomu Koncerti pam yati A A Yurlova 1973 i in Sered inshih tvoriv muzichni komediyi u tomu chisli Vogniki 1951 trio dlya skripki violoncheli j fortepiano 1945 Derzhavna premiya SRSR 1946 2 ya redakciya 1955 muzika do filmiv i vistav dramatichnih teatriv V ostanni dni svogo zhittya silno hvoriv i pomer 6 sichnya 1998 roku vid zupinki sercya Pochesnij gromadyanin Kurska 3 Na jogo chest nazvano asteroyid Mene zapituyut yakij ya Ya rosijska lyudina I sprava z kincem Sho she mozhna skazati Ya ne rosiyanin Tomu sho rosiyaninom mozhe buti i papuas I prekrasno vin mozhe zhiti v Rosiyi I na zdorov ya haj zhive Ale rosijska lyudina ce rosijska lyudina U meni teche rosijska krov Ya ne vvazhayu sho ya krashij za inshih chudovishij Ale os ya takij yak ye rosijska lyudina I cim pishayusya Ya zaklikayu vas z visoti svogo viku i ne majte gnivu na mene sho ya tak kazhu treba pishatisya sho mi rosijski lyudi Georgiya Sviridova nazivayut golosom narodnoyi samosvidomosti HH st Tvori Redaguvati7 malenkih p yes dlya fortepiano 1934 1935 6 romansiv na slova O Pushkina 1935 7 romansiv na slova M Lermontova 1938 Koncert dlya fortepiano z orkestrom 1 1936 1939 Kamerna simfoniya dlya strunnih 1940 z romansi na slova O Bloka 1941 Koncert dlya fortepiano z orkestrom 2 1942 Otello po tragediyi V Shekspira 1942 Muzichna komediya Rozkinulos more shiroko 1943 Sonata dlya fortepiano 1944 Romansi dlya golosu j fortepiano na virshi Vilyama Shekspira 1944 60 Kvintet dlya fortepiano j strunnih 1945 Trio dlya fortepiano skripki j violoncheli 1945 red 1955 Strunnij kvartet 1 1945 1946 2 Partiti dlya fortepiano 1946 red 1957 1960 Strunnij kvartet 2 1947 Dityachij albom 17 p yes dlya fortepiano 1948 red 1957 Simfoniya 2 1949 nezakinchena Vokalnij cikl Krayina batkiv Strana otcov dlya tenora basa j fortepiano na virshi A I Isaakyana skladayetsya z 11 romansiv 1950 Muzichna komediya Vogniki Ogonki 1951 Oratoriya Dekabristi na slova Oleksandra Pushkina i poetiv dekabristiv 1954 55 ne kinchena Romansi dlya golosu j fortepiano na virshi Roberta Bernsa u perekladah Samuyila Marshaka 1955 Romans dlya golosu j fortepiano Mij batko selyanin Moj otec krestyanin na virshi Sergiya Yesenina 1956 Vokalno simfonichna poema Pam yati Sergiya Yesenina 1956 Patetichna oratoriya na slova Volodimira Mayakovskogo 1959 Leninska premiya 1960 Vokalnij cikl poema Peterburzki pisni dlya chotiroh spivakiv solistiv fortepiano skripki j violoncheli na virshi Oleksandra Bloka 1961 69 Muzika dlya kamernogo orkestru orkestrova versiya Kvintetu dlya fortepiano j strunnih 1964 Kurski pisni dlya zmishanogo horu j orkestru slova narodni 1964 Derzhavna premiya 1968 Pushkinskij vinok dlya horu z orkestrom 1979 Malenka kantata dlya horu j orkestru Derev yana Rus na virshi Sergiya Yesenina 1964 Malenka kantata dlya horu j orkestru Snig ide na virshi Borisa Pasternaka 1965 Malenka kantata dlya horu j orkestru Smutni pisni Grustnye pesni na virshi Oleksandra Bloka 1965 Romans Ci bidni selisha Eti bednye selenya dlya golosu fortepiano j goboya na slova fedora Tyutcheva 1965 Syuyita Chase vpered Vremya vperyod 1965 Malenkij triptih 1966 Muzika do pam yatnika zagiblim na Kurskij duzi 1973 Vesnyana kantata dlya horu j orkestru 1972 Horovij koncert Pam yati A A Yurlova dlya zmishanogo horu sho spivaye bez sliv 1973 Muzichni ilyustraciyi do povisti Oleksandra Pushkina Zametil 1974 Kantata Oda Leninu na slova Roberta Rozhdestvenskogo dlya chitcya horu j orkestru 1976 Cast of Russia poema na slova 7 malenkih p yes dlya fortepiano 1934 1935 6 romansiv na slova O Pushkina 1935 7 romansiv na slova M Lermontova 1938 Koncert dlya fortepiano z orkestrom 1 1936 1939 Kamerna simfoniya dlya strunnih 1940 z romansi na slova O Bloka 1941 Koncert dlya fortepiano z orkestrom 2 1942 Otello po tragediyi V Shekspira 1942 Muzichna komediya Rozkinulos more shiroko 1943 Sonata dlya fortepiano 1944 Romansi dlya golosu j fortepiano na virshi Vilyama Shekspira 1944 60 Kvintet dlya fortepiano j strunnih 1945 Trio dlya fortepiano skripki j violoncheli 1945 red 1955 Strunnij kvartet 1 1945 1946 2 Partiti dlya fortepiano 1946 red 1957 1960 Strunnij kvartet 2 1947 Dityachij albom 17 p yes dlya fortepiano 1948 red 1957 Simfoniya 2 1949 nezakinchena Vokalnij cikl Krayina batkiv Strana otcov dlya tenora basa j fortepiano na virshi A I Isaakyana skladayetsya z 11 romansiv 1950 Muzichna komediya Vogniki Ogonki 1951 Oratoriya Dekabristi na slova Oleksandra Pushkina i poetiv dekabristiv 1954 55 ne kinchena Romansi dlya golosu j fortepiano na virshi Roberta Bernsa u perekladah Samuyila Marshaka 1955 Romans dlya golosu j fortepiano Mij batko selyanin Moj otec krestyanin na virshi Sergiya Yesenina 1956 Vokalno simfonichna poema Pam yati Sergiya Yesenina 1956 Patetichna oratoriya na slova Volodimira Mayakovskogo 1959 Leninska premiya 1960 Vokalnij cikl poema Peterburzki pisni dlya chotiroh spivakiv solistiv fortepiano skripki j violoncheli na virshi Oleksandra Bloka 1961 69 Muzika dlya kamernogo orkestru orkestrova versiya Kvintetu dlya fortepiano j strunnih 1964 Kurski pisni dlya zmishanogo horu j orkestru slova narodni 1964 Derzhavna premiya 1968 Pushkinskij vinok dlya horu z orkestrom 1979 Malenka kantata dlya horu j orkestru Derev yana Rus na virshi Sergiya Yesenina dlya tenoru i fortepiano 1977 Gimni Batkivshini dlya horu 1978 25 horaliv dlya Basa i fortepiano 1939 1979 Nichni hmari kantata na slova Oleksandra Bloka dlya mishanogo horu a cappella 1979 10 romansiv na slova O Bloka 1972 1980 Ladoga poema dlya horu na slova A Prokof yeva 1980 Pisni vazhkih chasiv koncert dlya horu a cappella na slova Oleksandra Bloka 1980 1981 Peterburg vokalna poema 1995 Pam yat Redaguvatiu 23 veresnya 2005 roku v Kursku vidkrito pam yatnik kompozitoru na yakomu visicheni slova Vospet Rus gde Gospod dal i velel mne zhit radovatsya i muchitsya 4 Im ya G Sviridova nosit asteroyid 4075 Sviridov shkola mistectv u Sankt Peterburzi ta kilka muzichnih shkil Moskvi i Pidmoskov ya Primitki Redaguvati Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Pochyotnyj grazhdanin Malaya Kurskaya Enciklopediya ros Arhiv originalu za 24 chervnya 2016 Procitovano 12 chervnya 2016 Pochyotnyj grazhdanin Malaya Kurskaya Enciklopediya ros 16 dekabrya Georgiyu Sviridovu ispolnilos by 90 let Arhiv originalu za 1 travnya 2016 Procitovano 30 kvitnya 2016 Dzherela RedaguvatiSviridov Georgij Vasilovich Sajt Geroi strany ros Georgij Sviridov Velikij Shopen ukr Arhivovano 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Georgij Sviridov Slovo pro Glinku ukr Arhivovano 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Dmitro Shostakovich Pro poemu Pam yati Sergiya Yesenina Georgiya Sviridova ukr Arhivovano 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Georgij Sviridov Arhivovano 8 lyutogo 2007 u Wayback Machine ros Georgij Sviridov Arhivovano 6 grudnya 2006 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sviridov Georgij Vasilovich amp oldid 38082287