Васильківка Василькі вка містечко в Україні центр Васильківської селищної територіальної громади у Синельниківського рай

Селище міського типу Васильківка лежить на правому березі річки Вовча, вище за течією на відстані 3,5 км розташоване село Вовчанське, на протилежному березі — смт Письменне та села Іванівка, Шев'якине, Павлівка і селище Правда. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Через селище проходять автомобільні дороги Т 0401, Т 0408 і залізниця, станція Улянівка.

Васильківка розташована у південно-східній частині Дніпропетровської області на Придніпровській низовині, на правому березі річки Вовча. Середня висота над рівнем моря — 70-80 м з підвищенням до 100 м у східній частині, у районі залізничної станції Улянівка.

Біля населеного пункту є геологічна пам'ятка природи — скелі залізистих кварцитів на річці Вовчій та ландшафтний заказник загальнодержавного значення Бакаї.

Сусідні населені пункти: селище Правда (на північ від смт), Бондареве, Вовчанське (на південь), Іванівка, Улянівка (на північний захід).

Археологія Редагувати

В околицях Васильківки розташовані кургани кочовиків-половців (XI—XIII століття).

Історія Редагувати

У 1707 році за наказом Коша Запорізького на річку Вовчу був виставлений козацький пост, який вів спостереження за рухом татар. Так тут виник запорізький зимівник. Після ліквідації Січі у цій місцевості поселилася група козаків. До них у 1775 році приєдналось чимало родин, що переселилися з-під Кобеляк, що на Полтавщині. Зимівник перетворився на військову слободу Василькова. Назва її пов'язана з іменем першого поселенця Василя Покваліпта. У вересні 1775 року вона стала Васильківкою. У 1781 році в ній проживало близько 750 чоловік. Основним заняттям жителів було сільське господарство — хліборобство, тваринництво.

Завдяки вигідному розташуванню Васильківки на шляху, що вів на Запорожжя кількість населення швидко зростала і у 1859 році становила 4,3 тис. чоловік.

Станом на 1886 рік у селі мешкало 5 552 особи, налічувався 941 двір, були православна церква, школа, 9 лавок, 2 бондарні, 2 винних склади, 6 постоялих дворів, відбувалось 3 ярмарки на рік та базари по святах. Село було центром Васильківської волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії.

Ще інтенсивніше село почало розвиватись із побудовою наприкінці XIX століття поблизу нього Катерининської залізниці. У 1901 році почав діяти паровий млин, з'явилися перші крамниці. В 1914 році в селі було 2 церковноприходські та 4 земські школи, відкрилась лікарня на 11 місць з 1 лікарем. Населення становило 12 тис. осіб.

У роки Першої світової війни та Визвольних змагань Васильківку завойовували різні війська, що діяли на цій території:

квітень 1918 — німецько-австрійські війська;
листопад 1918 — війська Червоної армії;
червень 1919 — війська Добровольчої армії під командуванням генерала Денікіна;
30 грудня 1919 — остаточне завоювання села Червоною армією, встановлення радянської влади.

Після запровадження нового адміністративного поділу Української РСР село стала центром Васильківського району цієї ж губернії. З 1925 року з введенням окружної системи стала належати до Павлоградської округи. З 1926 року з об'єднанням Павлоградської й Катеринославської округ Васильківський район входить до Дніпропетровської округи. У 1932 році увійшла до складу Дніпропетровської області.

Під час колективізації у 1920-х роках у селі створено чотири колгоспи — «Заповіт Леніна», ім. Будьонного, ім. Ворошилова та ім. Леніна.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 136 жителів селища.

У 1940 році у Васильківці було 2 середні, 3 семирічні і 5 початкових шкіл, лікарня на 50 місць, поліклініка та амбулаторія, 4 клуби, бібліотека. Видавалась районна газета.

Під час Другої світової війни окуповане німецькими військами 18 жовтня 1941 року. 17 вересня 1943 року звільнене радянськими військами.

У другій половині XX століття після відбудови завданих війною руйнувань село й далі розвивалося. У 1957 році Васильківці присвоєно статус селища міського типу. В цей період відбулося укрупнення колгоспів, до колгоспу ім. Леніна було приєднано інші артілі. У 1957 році створено Васильківську міжколгоспну будівельну організацію, у 1961 році на базі Улянівської МТС утворено районне відділення «Сільгосптехніка».

Інфраструктура Васильківки у 1967 році:

12 листопада 2014 року у селищі невідомі завалили пам'ятник Леніну.

З 17 липня 2020 року смт Васильківка входить до складу новоутвореного Синельниківського району.

Населення Редагувати

Зірочками позначені дані переписів населення, без зірочок — відомості Державного комітету статистики України станом на 1 січня відповідного року.

Таблиця зміни чисельності населення
2001*	2006	2007	2008	2009	2010	2011
12 028	11 849	11 829	11 880	11 860	11 878	11 885

Мова Редагувати

2001 рік
Мова	%
українська	94,51%
російська	4,99%

Промисловість та сільське господарство Редагувати

Найбільші діючі підприємства: Васильківський сирзавод, Васильківський комбікормовий завод, ВАТ «Васильківська агропромтехніка», ОП «Васильківський комбінат промбудматеріалів». Діє декілька фермерських господарств.

Соціально-культурна сфера Редагувати

Спорткомплекс

Три середніх загальноосвітніх школи та одна неповна середня, два дошкільних навчальних заклади, центральна районна лікарня, ФАП.

У Васильківці діють районний та селищний будинки культури, музична школа, центральна і селищна бібліотеки, музей. У 2010 році відкрито спортивний комплекс «Олімпієць».

Транспорт Редагувати

Через селище проходять:

Придніпровська залізниця, є залізнична станція Улянівка та зупинна платформа Васильківка
Т 0401 Дніпро — Васильківка — Покровське — Гуляйполе — Пологи — Токмак — Мелітополь
Т 0408 Павлоград — Васильківка — Новомиколаївка — Оріхів — Токмак.

Відомі особистості Редагувати

У селищі народилися:

Бутенко Леонід Михайлович (1948—2018) — український хоровий диригент.
Варакута Валерій Миколайович (1945-2021) — український диригент та педагог.
Гаркуша Григорій Трохимович (1922—1993) — український графік.
Дараган Олександр Сергійович (* 1978) — український борець греко-римського стилю, призер чемпіонатів світу та Європи, учасник двох Олімпійських ігор.
Литвин Іван Тимофійович (1910—1983) — льотчик, Герой Радянського Союзу.
Маслаченко Володимир Микитович (1936—2010) — радянський спортивний коментатор та футболіст.
Рута Лідія Петрівна (*1937) — українська журналістка.
Слинько Іван Іванович (1902—1994) — український історик.

((Болгов , Виталий Андреевич)) (Рік.2000-) Призер чемпионату Европы 2021 року .

Див. також Редагувати

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Дніпропетровська область)

Примітки Редагувати

https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_%D0%A1huselnist.pdf
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Васильківка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.

Джерела Редагувати

Сайт Васильківської РДА^{[недоступне посилання з березня 2019]}
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Павлоградскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
Васильківка — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)

Література Редагувати

Остапенко І.М., Охотник В.М., Штейн В.М. Василькі́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.142-151

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Васильківка
ВАСИЛЬКІ́ВКА [ 13 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ

Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] ttps://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_%D0%A1huselnist.pdf

[2] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[Голодомор_УІНП-3] Васильківка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.