Ундарія периста

? Ундарія периста
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: SAR Відділ: Гетероконти (Stramenopiles) Тип: Хромофітові водорості (Heterokontophyta) Клас: Бурі водорості (Phaeophyceae) Ряд: Ламінаріальні (Laminariales) Родина: Аларієві (Alariaceae) Рід: Undaria Вид: Ундарія периста
Біноміальна назва
Undaria pinnatifida (Harvey) Suringar, 1873
Посилання
Вікісховище: Undaria pinnatifida EOL: 913507 NCBI: 74381

Унда́рія пе́риста, пірчаста (лат. Undaria pinnatifida) або Вакаме́ (яп. ワカメ)　— вид ламінаріальних водоростей (класу бурі водорості). Ендемік Тихоокеанський-азійського регіону. Росте в прибережних водах Японії, Кореї, Китаю та Примор'я. В 20 столітті інтродукована в Атлантику й південну півкулю. Трапляється на атлантичному і середземноморському узбережжі Франції, Італії, Португалії, а також Новій Зеландії, Тасманії, Австралії, Аргентині, США. Використовується в японській, корейській та китайській кухнях. В Японії є об'єктом аквакультури, вирощується на морських плантаціях.

Рибалки в Японії вирощували вакаме з періоду Нари. Станом на 2018, група спеціалістів з інвазивних видів внесла ^[що?] до свого списку 100 найгірших глобально інвазивних видів.

Імена

Основна загальна назва походить від японської назви wakame (ワ カ メ, わ か め, 若 布, 和 布) .

• По-англійськи його називають «морською гірчицею».
• У Китаї водорость називають qúndài cài (裙带 菜).
• Французькою їх називають «wakamé» або «fougère des mers» (морська папороть).
• У Кореї водорость називають miyeok (미역).

Етимологія

У давньо-японській мові ме взагалі позначало їстівні водорості, на відміну від mo, що позначає водорості . Пізніше термін поширився на інші водорості, такі як кайміме, гіроме (комбу , араме тощо). Вакаме походить від waka + me (若 布, досл. «молоді водорості»).

Історія на Заході

Найдавніша згадка в західних документах у Ніппо Джишо (1603), як Вакаме.

Починаючи з 60-х років минулого століття, слово «вакаме» почало широко застосовуватися в США, а продукт (імпортований у висушеному вигляді з Японії) став доступним у магазинах натуральних продуктів харчування та азіатсько-американських продуктових магазинах через вплив макробіотичного руху, а в 1970-х роках із зростанням кількості японських ресторанів та суші-барів.

Аквакультура

Wakame, raw Харчова цінність в 100 г продукту
Енергетична цінність 45 ккал / 188 кДж
Білки 3.03 g Жири 0.64 g Вуглеводи 9.14 g дисахариди 0.65 g  Тіамін (B1) 0.06 мг Рибофлавін (B2) 0.23 мг Ніацин (B3) 1.6 мг Пантотенова кислота (B5) 0.697 мг Фолацин (B9) 196 мкг Аскорбінова кислота (віт. С) 3 мг Токоферол (вітам. E) 1 мг Вітамін K 5.3 мкг Кальцій 150 мг Залізо 2.18 мг Магній 107 мг Фосфор 80 мг Натрій 872 мг Цинк 0.38 мг
Link to USDA Database entry Джерело: USDA Nutrient database

Японські та корейські морські фермери вирощували вакаме протягом століть і досі є провідними виробниками та споживачами. Вакаме також культивується у Франції з 1983 року на морських полях, встановлених біля берегів Бретані.

Дикорослий вакаме збирають у Тасманії, Австралія, а потім продають у ресторанах у Сіднеї а також збирають водах протоки Фово в Саутленді, Нова Зеландія, і сушать ліофільно для продажу.

Кухня

'Undaria pinnatifida - їстівні водорості родини Alariaceae. Мають витончено солодкий, але характерний і сильний смак і текстуру. Найчастіше їх подають у складі супів та салатів. Листя вакаме зелені, мають витончено солодкий смак і атласну текстуру. Листя слід нарізати на невеликі шматочки, оскільки вони будуть розширюватися під час варіння.

В Японії та Європі вакаме використовується в супах (зокрема, супі місо) та салатах (салат з тофу), або часто просто як гарнір до тофу та салату. Ці страви зазвичай заправляються соєвим соусом та оцтом / рисовим оцтом.

Гома-вакаме, також відомий як салат з водоростей, є популярним гарніром в американських та європейських ресторанах суші. У дослівному перекладі це означає «водорості кунжуту», оскільки насіння кунжуту зазвичай входять в рецепт.

Див. також

• Комбу

Список літератури

1. Man'yōshū "比多潟の 磯のわかめの 立ち乱え 我をか待つなも 昨夜も今夜も" (Poetry on the theme of Wakame). Mouritsen, Ole G.; Rhatigan, Prannie; Pérez-Lloréns, José Lucas (2018). World cuisine of seaweeds: Science meets gastronomy. International Journal of Gastronomy and Food Science 14. с. 57. doi:10.1016/j.ijgfs.2018.09.002. 
2. . IUCN Species Survival Commission. Архів оригіналу за 29 квітня 2010. Процитовано 17 серпня 2009. 
3. Undaria pinnatifida. Food and Agriculture Organization of the United Nations. 
4. . Seaweed Industry Association. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 24 жовтня 2020. 
5. Kwon, Mya (5 червня 2013). Sea Mustard aka "Miyeok"(Korean) or "Wakame"(Japanese). Washington.edu. Процитовано 9 лютого 2020. 
6. Abbott, Isabella A (1989). У Lembi, Carole A.; Waaland, J. Robert. Algae and human affairs. Cambridge University Press, Phycological Society of America. с. 141. ISBN 978-0-521-32115-0. 
7. 小学館国語辞典編集部 (ed.) (2006), 『日本国語大辞典』 精選版　(Nihon Kokugo Daijiten, Shorter Edition), 小学館
8. There is also a theory : initially me stood for only wakame, and expanded to the word for general seaweeds afterwards.　See 小島憲之 et al. （ed. & tr.） (1995), 『新編　日本古典文学全集7　萬葉集（2）』, 小学館, p.225
9. 1. THE SEAWEED INDUSTRY - AN OVERVIEW. 
10. Greens straight out of the blue. The Sydney Morning Herald. 11 серпня 2009. 
11. Pest seaweed could be used against cancer. Southland Times. Процитовано 14 березня 2013. 

Посилання

• Скрипцова А.В. Биология и экология Undaria pinnatifida (Phaeophyta) в зал. Петра Великого Японского моря // Современное состояние водных биоресурсов.^{[недоступне посилання з липня 2019]}