www.wikidata.uk-ua.nina.az

Саутленд регіон У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Саутленд значення Саутленд англ Southland маор Muri

Саутленд (регіон)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Саутленд (значення).

Саутленд (англ. Southland, маор. Murihiku) — один з шістнадцяти регіонів Нової Зеландії, розташований на крайньому південному заході Південного острова та на острові Стюарт. Населення 94 800 осіб, другий за площею регіон країни — 34 347 км². Саутленд один з найменш заселених, щільність 2.90 особи/км². 36% території Саутленду займає найбільший національний парк Нової Зеландії Фіордланд. Регіон динамічно розвивається, друге місце за темпами зростання ВВП та третє за ВВП на душу населення. Саутленд складається з трьох округів (територіальні управління). Більше половини населення мешкає в адміністративному центрі — місті Інверкаргілл.

Саутленд

англ. Southland
маор. Murihiku

Адм. центр Інверкаргілл
Найбільше місто Інверкаргілл
Країна  Нова Зеландія
Острів Південний
Межує з: сусідні адмінодиниці
Отаго, Вест-Кост ?
Територіальні управління 3 округи
Офіційна мова англійська
маорі
жести
Населення
 - повне 94 800 (оц.2013-07-01) (11-е)
 - густота 2.90 особи/км² (15-е)
Площа
 - повна 34 347  км² (2-е)
Часовий пояс UTC+12 (NZST)
Літній: UTC+13 (NZDT)
ВВП 5.0 млрд $ (2013)
 - на душу населення 52 701 $ (2013)
Дата заснування 1989
Регіональна рада Саутленд
Вебсайт сайт ради
ISO 3166-2 NZ-STL
   Саутленд

   Саутленд
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Саутленд

Географія Редагувати

Водоспад Гумбольдта[en] (Фіордланд).

Регіон Саутленд знаходиться на крайньому південному-заході Південного острова. Крайні точки основної частини Нової Зеландії, розташовані в Саутленді:

  • Захід: Мис Західний (45°54′22″ пд. ш. 166°25′39″ сх. д. / 45.90611° пд. ш. 166.42750° сх. д. / -45.90611; 166.42750)
  • Південь: Слоуп-Пойнт[en] (46°40′31″ пд. ш. 169°00′20″ сх. д. / 46.67528° пд. ш. 169.00556° сх. д. / -46.67528; 169.00556)

Регіон нагадує трикутник зі сторонами 250-300 км, дві грані якого омиваються морем. Через протоку Фово розкинувся острів Стюарт, третій за площею в країні, після Південного та Північного островів — 1,746 км² (0.6% площі Нової Зеландії). Стюарт з селищем Обан[en] є найпівденнішим заселеним островом держави. 80% острова займає національний парк Ракіура (1,570 км²).

До Саутленду належать десятки менших островів, зокрема: Резолюшн[en] (208 км²), Руапуке[en] (16 км²), Коал (11.6 км²).

Західну та північну частину регіону утворюють відроги Південних Альп, льодовики, сотні озер, річки та водоспади, кількасот морських та прісноводних острівців, фіорди та затоки утворюють чарівний світ національного парку Фіордланд. Найбільші озера: Манапоурі (142 км², найглибше озеро країни —444 м), Те-Анау (344 км²), Гауроко (63 км²), Потерітері (43 км²).

На півдні регіону розляглася рівнина Саутленд плейнс[en]. З гір через рівнину на південь несуть свої води річки Уаїау[en] (217 км) та Матаура[en] (190 км).

Регіон омивається Тихим океаном: на заході Тасмановим морем та протокою Фово на півдні. На сході межує з регіоном Отаго, на півночі — вузький відрізок межі з регіоном Вест-Кост.

Геологія Редагувати

Карта частоти землетрусів.

На захід від Саутленда проходить трансформний Альпійський розлом між тектонічними плитами, де Тихоокеанська плита зі швидкістю 38 мм/рік занурюється під Індо-Австралійську. Внаслідок цього ростуть Південні Альпи та дуже часті землетруси особливо на західних відрогах гір (парк Фіордланд). Найпотужніший за останнє століття землетрус у Фіордленді 2009-го року[en], потужністю 7.8 балів. Впродовж наступних днів було більше сотні афтершоків. Менш потужні землетруси відбуваються регулярно, впродовж 2013 року відбулося два землетруси силою 4.7 балів. Завдяки безлюдності Фіордленду жертв не було, проте трапляються інфраструктурні пошкодження.

Землетруси потужністю понад 7 балів у Саутленді:

  • 7.8 балів 15 липня 2009 (45°43′16″ пд. ш. 166°38′35″ сх. д. / 45.72111° пд. ш. 166.64306° сх. д. / -45.72111; 166.64306)
  • 7.2 балів 21 серпня 2003 (45°06′14″ пд. ш. 167°08′38″ сх. д. / 45.10389° пд. ш. 167.14389° сх. д. / -45.10389; 167.14389)
  • 7.0 балів 10 серпня 1993 (45°16′37″ пд. ш. 166°55′37″ сх. д. / 45.27694° пд. ш. 166.92694° сх. д. / -45.27694; 166.92694)

Альпійський розлом продовжується на південний захід від Південного острова в океані. Є ризик цунамі.

В центральній частині землетруси відносно рідкісні. На південному-сході Саутленду в краї Кетлінс[en] землетруси частіші, силою до 4.5 балів.

Активних вулканів в регіоні не має, проте в плейстоцені район мав велику вулканічну активність.

Економіка Редагувати

Економіка регіону динамічно розвивається, за темпами друге місце. З 2007 до 2013 ВВП зріс на 40.9%, це майже удвічі швидше аніж загальнодержавний розвиток (24.5% за цей же період). 

Загальний ВВП станом березень 2013 року становить 5.0 млрд $ (2.4% загальнонаціональної економіки). ВВП на душу третій у державі — 52 701 $ (понад 500 тис ₴/рік), по державі (47 532 $). 

Населення Редагувати

Щільність населення (перепис 2006)
Динаміка за
переписами
(тис.осіб) 

Станом на середину 2013 населення Саутленда становить 94 800 осіб, це всього 2.1% населення Нової Зеландії. Регіон є одинадцятим за чисельністю. За щільністю населення посідає передостаннє — 15-е місце в державі. Всього 2.90 осіб/км², це майже вшестеро менше загальнодержавного. 

З 1996 до 2006 внаслідок від'їзду населення скоротилося на 6.3%. Впродовж наступних семи років ситуація покращилася, населення зросло на 1.7%. 

Більша частина 55.8% (52 800 осіб) мешкає в адміністративному центрі та найбільшому місті регіону — в місті Інверкаргілл. Ще 12.9% (12 200) мешкає за 50 км на північний-захід в місті Гор[en]. Майже все населення мешкає в південно-східній частині Саутленду, західна та північна частина практично безлюдна. На острові Стюарта, розташований найпівденніший населений пункт Нової Зеландії — Обан[en].

      Населенні пункти Саутленда, понад 1,000 осіб (пер.2013):

  1. 52 900 Інверкаргілл
  2. 12 200 Гор[en]
  3.   2,211 Уінтон[en]
  4.   1,914 Те Анау[en]
  5.   1,791 Блафф[en]
  6.   1,509 Матаура[en]
  7.   1,431 Рівертон[en]

Середній вік саутлендців постійно зростає та становить 39.6 роки (сер.2013), в 2006 становив 38.0 років. Віковий розподіл населення: 0-14 років — 20.1%, 15-39 — 30.4%, 40-64 — 33.3% , 65+ — 16.2%. 

Більшу частину населення становлять нащадки переселенців з Шотландії. Близько 10% маорійці.

Адміністративний устрій Редагувати

Саутленд є одним з 11 дворівневих регіонів Нової Зеландії. Відповідно значна частина питань вирішується на рівні територіальних управлінь — округів. Регіональна рада Саутленду здійснює переважно загальне управління.

До регіону Саутленд входить три територіальні управління. Два міста Інверкаргілл та Гор є територіальними управліннями, решта території відноситься до округу Саутленд, включно з островом Стюарта. Рада округу Саутленд засідає в місті Інверкаргілл.

Перелік територіальних управлінь
Назва Тип Англійська Маорі Площа
(км2)		 Населення
(оц.2013-07-01)		 Щільність
осіб/км?
Інверкаргілл місто Invercargill Waihōpai 491 52 900 ▬ 107.74
Саутленд округ Southland 30,401 29,800 ▬ 0.98
Гор місто Gore Maruawai 1,251 12 200 ▼ 9.75
Саутленд регіон Southland Murihiku 32 143 94 800 ▼ 2.95

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саутленд (регіон)
  1. ↑ Всенаціональна оцінка населення ((англ.)). Статистика Нової Зеландії. 22 жовтня 2013. Процитовано 29 липня 2014. 
  2. ↑ ((англ.)). Geohive.com. 5 березня 2013. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 29 липня 2014. 
  3. ↑ Інфографіка Ново Зеландської регіональної економіки. Статистика Нової Зеландії. 28 березня 2014. Процитовано 29 липня 2014. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sautlend znachennya Sautlend angl Southland maor Murihiku odin z shistnadcyati regioniv Novoyi Zelandiyi roztashovanij na krajnomu pivdennomu zahodi Pivdennogo ostrova ta na ostrovi Styuart Naselennya 94 800 osib drugij za plosheyu region krayini 34 347 km Sautlend odin z najmensh zaselenih shilnist 2 90 osobi km 36 teritoriyi Sautlendu zajmaye najbilshij nacionalnij park Novoyi Zelandiyi Fiordland Region dinamichno rozvivayetsya druge misce za tempami zrostannya VVP ta tretye za VVP na dushu naselennya Sautlend skladayetsya z troh okrugiv teritorialni upravlinnya Bilshe polovini naselennya meshkaye v administrativnomu centri misti Inverkargill Sautlendangl Southlandmaor MurihikuAdm centr InverkargillNajbilshe misto InverkargillKrayina Nova ZelandiyaOstriv PivdennijMezhuye z susidni adminodiniciOtago Vest Kost Teritorialni upravlinnya 3 okrugiOficijna mova anglijskamaorizhestiNaselennya povne 94 800 oc 2013 07 01 1 11 e gustota 2 90 osobi km 15 e Plosha povna 34 347 2 km 2 e Chasovij poyas UTC 12 NZST Litnij UTC 13 NZDT VVP 5 0 mlrd 2013 na dushu naselennya 52 701 2013 Data zasnuvannya 1989Regionalna rada SautlendVebsajt sajt radiISO 3166 2 NZ STL Sautlend SautlendVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Sautlend Zmist 1 Geografiya 2 Geologiya 3 Ekonomika 4 Naselennya 5 Administrativnij ustrij 6 PosilannyaGeografiya Redaguvati nbsp Vodospad Gumboldta en Fiordland Region Sautlend znahoditsya na krajnomu pivdennomu zahodi Pivdennogo ostrova Krajni tochki osnovnoyi chastini Novoyi Zelandiyi roztashovani v Sautlendi Zahid Mis Zahidnij 45 54 22 pd sh 166 25 39 sh d 45 90611 pd sh 166 42750 sh d 45 90611 166 42750 Pivden Sloup Pojnt en 46 40 31 pd sh 169 00 20 sh d 46 67528 pd sh 169 00556 sh d 46 67528 169 00556 Region nagaduye trikutnik zi storonami 250 300 km dvi grani yakogo omivayutsya morem Cherez protoku Fovo rozkinuvsya ostriv Styuart tretij za plosheyu v krayini pislya Pivdennogo ta Pivnichnogo ostroviv 1 746 km 0 6 ploshi Novoyi Zelandiyi Styuart z selishem Oban en ye najpivdennishim zaselenim ostrovom derzhavi 80 ostrova zajmaye nacionalnij park Rakiura 1 570 km Do Sautlendu nalezhat desyatki menshih ostroviv zokrema Rezolyushn en 208 km Ruapuke en 16 km Koal 11 6 km Zahidnu ta pivnichnu chastinu regionu utvoryuyut vidrogi Pivdennih Alp lodoviki sotni ozer richki ta vodospadi kilkasot morskih ta prisnovodnih ostrivciv fiordi ta zatoki utvoryuyut charivnij svit nacionalnogo parku Fiordland Najbilshi ozera Manapouri 142 km najglibshe ozero krayini 444 m Te Anau 344 km Gauroko 63 km Poteriteri 43 km Na pivdni regionu rozlyaglasya rivnina Sautlend plejns en Z gir cherez rivninu na pivden nesut svoyi vodi richki Uayiau en 217 km ta Mataura en 190 km Region omivayetsya Tihim okeanom na zahodi Tasmanovim morem ta protokoyu Fovo na pivdni Na shodi mezhuye z regionom Otago na pivnochi vuzkij vidrizok mezhi z regionom Vest Kost Geologiya Redaguvati nbsp Karta chastoti zemletrusiv Na zahid vid Sautlenda prohodit transformnij Alpijskij rozlom mizh tektonichnimi plitami de Tihookeanska plita zi shvidkistyu 38 mm rik zanuryuyetsya pid Indo Avstralijsku Vnaslidok cogo rostut Pivdenni Alpi ta duzhe chasti zemletrusi osoblivo na zahidnih vidrogah gir park Fiordland Najpotuzhnishij za ostannye stolittya zemletrus u Fiordlendi 2009 go roku en potuzhnistyu 7 8 baliv Vprodovzh nastupnih dniv bulo bilshe sotni aftershokiv Mensh potuzhni zemletrusi vidbuvayutsya regulyarno vprodovzh 2013 roku vidbulosya dva zemletrusi siloyu 4 7 baliv Zavdyaki bezlyudnosti Fiordlendu zhertv ne bulo prote traplyayutsya infrastrukturni poshkodzhennya Zemletrusi potuzhnistyu ponad 7 baliv u Sautlendi 7 8 baliv 15 lipnya 2009 45 43 16 pd sh 166 38 35 sh d 45 72111 pd sh 166 64306 sh d 45 72111 166 64306 7 2 baliv 21 serpnya 2003 45 06 14 pd sh 167 08 38 sh d 45 10389 pd sh 167 14389 sh d 45 10389 167 14389 7 0 baliv 10 serpnya 1993 45 16 37 pd sh 166 55 37 sh d 45 27694 pd sh 166 92694 sh d 45 27694 166 92694 Alpijskij rozlom prodovzhuyetsya na pivdennij zahid vid Pivdennogo ostrova v okeani Ye rizik cunami V centralnij chastini zemletrusi vidnosno ridkisni Na pivdennomu shodi Sautlendu v krayi Ketlins en zemletrusi chastishi siloyu do 4 5 baliv Aktivnih vulkaniv v regioni ne maye prote v plejstoceni rajon mav veliku vulkanichnu aktivnist Ekonomika RedaguvatiEkonomika regionu dinamichno rozvivayetsya za tempami druge misce Z 2007 do 2013 VVP zris na 40 9 ce majzhe udvichi shvidshe anizh zagalnoderzhavnij rozvitok 24 5 za cej zhe period 3 Zagalnij VVP stanom berezen 2013 roku stanovit 5 0 mlrd 2 4 zagalnonacionalnoyi ekonomiki VVP na dushu tretij u derzhavi 52 701 ponad 500 tis rik po derzhavi 47 532 3 Naselennya Redaguvati nbsp Shilnist naselennya perepis 2006 Dinamika zaperepisami tis osib 2 Stanom na seredinu 2013 naselennya Sautlenda stanovit 94 800 osib ce vsogo 2 1 naselennya Novoyi Zelandiyi Region ye odinadcyatim za chiselnistyu Za shilnistyu naselennya posidaye peredostannye 15 e misce v derzhavi Vsogo 2 90 osib km ce majzhe vshestero menshe zagalnoderzhavnogo 1 Z 1996 do 2006 vnaslidok vid yizdu naselennya skorotilosya na 6 3 Vprodovzh nastupnih semi rokiv situaciya pokrashilasya naselennya zroslo na 1 7 1 Bilsha chastina 55 8 52 800 osib meshkaye v administrativnomu centri ta najbilshomu misti regionu v misti Inverkargill She 12 9 12 200 meshkaye za 50 km na pivnichnij zahid v misti Gor en Majzhe vse naselennya meshkaye v pivdenno shidnij chastini Sautlendu zahidna ta pivnichna chastina praktichno bezlyudna Na ostrovi Styuarta roztashovanij najpivdennishij naselenij punkt Novoyi Zelandiyi Oban en Naselenni punkti Sautlenda ponad 1 000 osib per 2013 52 900 Inverkargill 12 200 Gor en 2 211 Uinton en 1 914 Te Anau en 1 791 Blaff en 1 509 Mataura en 1 431 Riverton en Serednij vik sautlendciv postijno zrostaye ta stanovit 39 6 roki ser 2013 v 2006 stanoviv 38 0 rokiv Vikovij rozpodil naselennya 0 14 rokiv 20 1 15 39 30 4 40 64 33 3 65 16 2 1 Bilshu chastinu naselennya stanovlyat nashadki pereselenciv z Shotlandiyi Blizko 10 maorijci Administrativnij ustrij RedaguvatiSautlend ye odnim z 11 dvorivnevih regioniv Novoyi Zelandiyi Vidpovidno znachna chastina pitan virishuyetsya na rivni teritorialnih upravlin okrugiv Regionalna rada Sautlendu zdijsnyuye perevazhno zagalne upravlinnya Do regionu Sautlend vhodit tri teritorialni upravlinnya Dva mista Inverkargill ta Gor ye teritorialnimi upravlinnyami reshta teritoriyi vidnositsya do okrugu Sautlend vklyuchno z ostrovom Styuarta Rada okrugu Sautlend zasidaye v misti Inverkargill Perelik teritorialnih upravlin Nazva Tip Anglijska Maori Plosha km2 2 Naselennya oc 2013 07 01 1 Shilnistosib km Inverkargill misto Invercargill Waihōpai 491 52 900 107 74Sautlend okrug Southland 30 401 29 800 0 98Gor misto Gore Maruawai 1 251 12 200 9 75Sautlend region Southland Murihiku 32 143 94 800 2 95Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sautlend region a b v g d Vsenacionalna ocinka naselennya angl Statistika Novoyi Zelandiyi 22 zhovtnya 2013 Procitovano 29 lipnya 2014 a b v Nova Zelandiya angl Geohive com 5 bereznya 2013 Arhiv originalu za 14 lipnya 2011 Procitovano 29 lipnya 2014 a b Infografika Novo Zelandskoyi regionalnoyi ekonomiki Statistika Novoyi Zelandiyi 28 bereznya 2014 Procitovano 29 lipnya 2014 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sautlend region amp oldid 37842022