Біблійна хронологія — це історична послідовність і датування подій (хронологія), описаних в Біблії, а також наука, що досліджує й уточнює цю послідовність і датування.
Загальні принципи Редагувати
Для духовного та богословського розуміння Біблії хронологія має другорядне значення. Відповідно до історизму Святого Письма цілком достатньо загальної картини послідовності подій, як це подавалося в апостольській проповіді (Дії 7:2 і далі). Проте в ісагогіці і біблійній екзегетиці хронологія відіграє важливу роль. Уточнення послідовності біблійних подій та їхнє датування допомагає зв'язати їх із відповідним історичним контекстом, що, у свою чергу, проливає світло на розуміння священної історії. Питання біблійної хронології не відносяться до віровчення, а належать до галузі історичної біблійної критики.
У давнину і в Середні віки біблійна хронологія реконструювалася на підставі одного лише біблійного тексту, зокрема. на його числових даних. Найвідоміша з таких реконструкцій належала Ашеру (Ушер). Проте подібний метод слабкий через: а) хронологічні прогалини у Біблії, б) схематичний, узагальнений виклад багатьох подій, в) часте вживання символічних чисел, г) відсутність в Біблії і взагалі у Стародавньому світі єдиного літочислення. Тому хронологічні дані Писання доповнюються вивченням дат позабіблійних подій, синхронних подіям біблійним.
Джерела і методи Редагувати
Одним з основних джерел стародавньої хронології є епонімічні хронологічні таблиці, тобто списки правителів із зазначенням часу їхнього правління. Так, існують епонімічні списки царів Шумеру, Вавилону, Ассирії та інших країн, список афінських архонтів, римських консулів. Їхня абсолютна хронологія уточнюється згадуванням у літописах астрономічних явищ, котрі можна точно датувати. Для біблійної хронології важливий також відлік часу за ерами. До них, наприклад, належить «Селевкідська ера», введена еллінським царем Селевко I з початку його правління (312-311 до н. е.).
У Старому Заповіті роль початку ери іноді грає дата побудови Єрусалимського храму. В елліністичний період Ератосфен увів обчислення років за олімпіадами. Римлянин Варрон узаконив «Римську еру», тобто обчислення років від передбачуваної дати заснування Риму (бл. 753 до н. е.). Дати за епонімами й ерами коригуються за допомогою матеріальних пам'яток культури (написів правителів тощо). Зіставляючи їх з даними епонімічних списків, астрономічних спостережень, повідомленнями древніх письменників, історики реконструюють загальну синхронну послідовність і датування подій.
Є складність у тому, що у різних народів рік починався в різний час. Крім того, є відмінності в епонімічіних списках, оскільки існували різні правила датування царювання. Так, у Вавилоні період від вступу монарха на престол до нового року називався «початком царювання», а «перший рік царювання» обраховувався з нового року. Єгиптяни, навпаки, вели рахунок з моменту інтронізації. Багато царів і правителі починали рахунок не з інтронізації, а від того року, коли вони були призначені співправителями. Крім письмових джерел і матеріальних пам'яток культури, для вивчення хронології використовується радіовуглецевий метод дослідження, хоча він дає великі тимчасові коливання. До нього вдаються головним чином при вивченні хронології найдавнішої дописемниї історії.
Проблеми Редагувати
Проблеми старозавітної хронології Редагувати
Зважаючи на відмінність числових даних Прологу Книги Буття у Масоретському тексті та Септуагінті (наприклад, за Масоретським текстом Ламех жив 777 років, а за LXX — 753) перші спроби побудови найдавнішої хронології не дали єдиного результату. Існувало кілька дат створення людини, запропонованих Юлієм Африканом, свт. Іполитом Римським, Климентом Олександрійським та іншими (3761, 5509, 5493, 5508 до н. е. тощо). Нині більшість екзегетів вважає, що Біблія містить не наукову, а головним чином символічну хронологію. Палеоархеологія відносить появу перших людей до 40 тисячоліття до н. е., а перших міст — до 10 тисячоліття до н. е.
Якщо округлити числові дані Масоретського тексту і Септуагінти, початок епохи патріархів відноситься приблизно до 2 тисячоліття до Р. Х. Це датування відобразило справжні історичні перекази. Свідоцтва кодексу Хаммурапі, Нузійських текстів та інших пам'яток показують, що звичаї, описані в Книзі Буття, відповідають початку 2 тисячоліття до н. е., а в пізніший час вони зникають.
Вих. 12:40-41 обчислює час перебування ізраїльтян в Єгипті 430 роками. Однак Септуагінта поширює цей термін на весь патріархальний період, тобто починаючи з Авраама. На цій підставі екзегети святоотецького періоду (свт. Іван Золотоустий, свт. Епіфаній Кіпрський, Аврелій Августин) скорочували період перебування в Єгипті до 200 років. Відносячи час Йосифа до правління гіксосів, більшість новітніх біблеїстів датує переселення синів Якова до Єгипту бл. 1700 до н. е.
Щодо дати Виходу існує дві теорії. Згідно з першою, за основу датування слід прийняти вказівку 3 Цар. 6:1 про те, що Вихід відбувся за 480 років до побудови Єрусалимського храму. Храм був побудований в 4-й рік правління Соломона — бл. 966 до н. е. Отже, Вихід повинен бути датований бл. 1446. Проте ряд історичних міркувань дозволяє розглядати 480 як символічне число (40 х 12), а Вихід віднести до кінця 13 століття до н. е.
Найбільш безперечною є старозавітна хронологія періоду, що почалася з появи монархії. Однак і тут залишається багато нез'ясованого. Історики мають лише окремі синхронні дані з позабіблійних джерел, що дозволяють уточнювати біблійну хронологію. Серед них згадка біблійних подій в пам'ятках Ассирії, Вавилону, Єгипту. Вивченню хронології міжзаповітного періоду допомагають матеріали елліністичної літератури, епіграфіки та археології, а також твори Йосипа Флавія.
Проблеми новозавітної хронології Редагувати
У загальних рисах хронологія подій, описаних в Євангеліях і Діяннях та відображених у посланнях, досить ясна. Земне життя Христа Спасителя припадає на 1-у третину 1 століття. Проповідь апостолів Петра і Павла та поява Церков у країнах Середземномор'я — від Єрусалиму до Риму — припадає на 30-ті — 60-ті роки 1 століття. Що ж стосується окремих подій, то в їхньому датуванні залишається низка спірних питань.
Дата Різдва Христового Редагувати
Обидва євангелісти, що розповідають про Різдво, кажуть, що Христос народився за царювання Ірода (Мт. 2:1; Лк. 1:5). Першу спробу точніше встановити дату Різдва зробив Климент Олександрійський. Він відніс цю подію за 194 роки до смерті імператора Коммода, який помер в 192 році (Стромати I, 21). Потім римський монах Діонісій Малий (помер бл. 540), працюючи за дорученням Папи над пасхаліями, відніс Різдво до 753 року після заснування Риму (за традиційною Варронового датування). Ця дата стала загальноприйнятим початком християнської ери. Однак згодом з'ясувалося, що Діонісій помилився на кілька років. Згідно з Йосифом Флавієм, у рік смерті Ірода сталося місячне затемнення (Древн., XVII, 6, 4), а розрахунки астрономів показали, що воно мало місце у березні 4 до н. е. Отже, Христос народився не пізніше цього часу.
З Мф. можна вивести, що Різдво здійснилося не в рік смерті Ірода, а принаймні років за два до цього (Мт. 2:16). Непрямим підтвердженням дати 7-6 до н. е. стала гіпотеза астронома Кеплера, котрий вважав, що різдвяна зірка означає зближення Юпітера й Сатурна у сузір'ї Риб. Примітно, що ретельне спостереження за цими планетами зафіксовано в клинописних вавилонських таблицях, опублікованих в 1925 сходознавцем Паулем Шнабелем (таблиці відносяться до 7 до н. е.). Питання про Квірінієвий перепис, згаданий у Лк. 2:2, залишається відкритим, оскільки з документів відомий лише один перепис Квірінія, проведений у 6 році. На думку Лагранжа, євангеліст хотів сказати, що перепис, згадана ним, був до правління Квірінія. Інші екзегети припускають, що Квіріній правив у Сирії двічі, як про це, можливо, свідчить напис, знайдений у 1764 у Тіволі.
Дата Хрещення Господнього Редагувати
Єв. Лука вказує, що початок проповіді Хрестителя припадало на 15-й рік царювання Тиберія, коли Понтій Пілат правив Юдеєю. У цей час Ісусові Христу було близько 30 років (Лк. 3:1, 23). 15-й рік правління Тиберія падає на період з серпня 28 року по серпень 29 року. У. Ремзі вважав, що рахунок слід вести не з воцаріння Тиберія, а з того моменту, коли Август зробив його співправителем. Якщо так, то в Лк. маються на увазі 25-26 роки. Відомо, що Пілат був прокуратором близько 10 років і був відкликаний незадовго до смерті Тиберія в 37 році. Отже, найбільш вірогідною датою Хрещення Господнього буде початок 27 року. Незабаром після Хрещення юдеї говорили Господу, що Храм будувався 46 років (Ін. 2:20), а реконструкція Храму була розпочата Іродом на 18-му році його царювання, тобто 19 до н. е. (Древн., XV, 11). Тому бесіда Спасителя з юдеями повинна була відбуватися близько 27 року.
Тривалість служіння Господа Редагувати
Розповідь синоптиків створює враження, що проповідь Христова тривала близько року (або навіть менше), у той час як з 4-го Євангелія можна вивести, що її тривалість була більшою («неповні чотири роки», як вважає Євсевій Кесарійський у «Церковній історії», I, 10). Однак у синоптиків немає точної вказівки на один рік. Досить відзначити, що в Мк. 6:39 мовиться про зелену (весняну) траву, хоча мова йде не про ту весну, коли відбулося Розп'яття. У Лк. 10:38 йдеться про відвідини Господом будинку Марфи задовго до Його останньої подорожі до Єрусалиму, що побічно підтверджує хронологію Йоана.
Дата Розп'яття Редагувати
Євангеліє, Діяння та одностайне Передання Церкви свідчать, що смертний вирок Господу виніс Понтій Пілат. Отже, Розп'яття не могло відбутися пізніше 37, коли Пілат був зміщений. Останній тиждень земного життя Ісуса збігся з днями старозавітної Пасхи. Згідно з Йоаном, переддень Пасхи, тобто 14 нісана, припадав того року на п'ятницю, і саме цього дня Господь був розп'ятий (18:28; 19:14). Цю дату можна вважати найбільш вірогідною. Щодо року Розп'яття єдності думок серед екзегетів не досягнуто. Астрономічні обчислення показують, що під час правління Пілата переддень Пасхи міг збігатися з п'ятницею у 27, 30 і 33, але немає впевненості в тому, що тодішній календар був досить точним. Найправдоподібнішою датою зазвичай називають 30. Якщо врахувати передбачувану дату Різдва, Господь був розп'ятий на 36 або 37-й рік Свого земного життя. Святий Іреней Ліонський, однак, вважає, що Йому було більше 40 (Проти єресей, II, 22). Ця думка, заснована на Ін. 8:56, 57, багатьма екзегетами не поділяється.
Хронологія апостольської епохи Редагувати
Обчислюється за свідченнями самого Нового заповіту та позабіблійних джерел. Серед останніх є кілька, які дають найнадійніші дати, що служать опорними пунктами для хронологічних викладок. Після свого навернення апостол Павло три роки провів у Набатеї (Аравії), після чого повернувся в Дамаск, де його намагався заарештувати намісник царя Арети (Гал. 1:17, 2 Кор. 11:32). Відомо, що імператор Гай Калігула поступився Ареті Дамаском близько 37, а в 40 Арета помер. Отже, тільки у ці три роки могла мати місце спроба заарештувати апостола, а його навернення здійснилося за три роки до цієї спроби.
Страта ап. Якова Зеведеєвого, і арешт ап. Петра у Єрусалимі відбулися у рік смерті Ірода Агріппи I (Дії 12), тобто навесні 44.
У Дії 18:12 і далі розповідається про те, що ап. Павло був приведений на суд до проконсула Ахайї Галліону. Знайдений у 1905 дельфійський напис вказує, що Галліон правив Ахайєю в 51-52.
Апостол Павло перебував під вартою в Кесарії при прокураторах Феліксі й Фесті (Дії 23:24; 24:27). За даними Йосифа Флавія і Тацита, Антоній Фелікс правив у 52-58, а Порцій Фест у 58-61 (або 60-62).
Апостол Павло відправився до Риму близько 61. Розповідь Діянь не може тягнутися далі 63 року, оскільки, згідно з Тацитом (Аннали, XV, 44), у 64 спалахнуло перше гоніння на християн в Римі, про котре євангеліст Лука не згадує.
Згідно з Йосифом Флавієм (Древн., XX, 9), апостол Яків, брат Господній, був побитий камінням після смерті Феста, але до прибуття в Єрусалим нового прокуратора Альбіна, тобто близько 62 року.
Біблійні хронологічні таблиці Редагувати
Існують певні відмінності у періодизації біблійної хронології між християнством та традиційним юдаїзмом, особливо стосовно періоду після Христа. Біблійна історія охоплює періоди:
- Шість днів творіння: від початку створення світу до створення першої людини — Адама;
- від Адама до Потопу;
- від Потопу до народження Ісуса:
- від Потопу до Виходу з Єгипту;
- від Виходу з Єгипту до Завоювання Ханаану;
- період Суддів;
- період Першого Храму;
- початок періоду Другого Храму;
- від народження Ісуса Христа до другого пришестя Ісуса Христа:
- від народження Ісуса до апостола Павла у християнстві, а також пророцтва щодо майбутнього розвитку світу аж до приходу Месії в юдаїзмі;
- друге пришестя Ісуса Христа, страшний суд, воскресіння мертвих.
Покоління від Адама до Авраама Редагувати
| Патріарх | Тора та Вульгата | Септуагінта | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Рік народження від Створення Адама | Вік до народження сина | Рік смерті від Створення Адама | Років життя | Рік народження від Створення Адама | Вік до народження сина | Рік смерті від Створення Адама | Років життя | |
| Доба творіння (Бут. 5:1-32) | ||||||||
| Адам | 0 | 130 | 930 | 930 | 0 | 230 | 930 | 930 |
| Сет (Шет) | 130 | 105 | 1042 | 912 | 230 | 205 | 1142 | 912 |
| Енос (Енош) | 235 | 90 | 1140 | 905 | 435 | 190 | 1340 | 905 |
| Кинан (Кенан) | 325 | 70 | 1235 | 910 | 625 | 170 | 1535 | 910 |
| Магалалієл (Магалал'їл) | 395 | 65 | 1290 | 895 | 795 | 165 | 1690 | 895 |
| Яред | 460 | 162 | 1422 | 962 | 960 | 162 | 1922 | 962 |
| Енох (Ханох) | 622 | 65 | 987 | 365 | 1122 | 165 | 1487 | 365 |
| Мафусаїл (Метушелах) | 687 | 187 | 1656 | 969 | 1287 | 187 | 2256 | 969 |
| Ламех | 874 | 182 | 1651 | 777 | 1474 | 188 | 2227 | 753 |
| Ной (Ноах) | 1056 | 500/502 | 2006 | 950 | 1662 | 502 | 2612 | 950 |
| 1656 | Всесвітній потоп | 2262 | ||||||
| Доба розселення (Бут. 11:10-26) | ||||||||
| Сим (Шем) | до 1558 | 100 | 2158 | 600 | 2164 | 100 | 2764 | 600 |
| Арфаксад (Арпахшад) | 1658 | 35 | 2096 | 438 | 2264 | 135 | 2729 | 465 |
| Каїнам | — | — | — | — | 2399 | 130 | 2859 | 460 |
| Шелах (Сала) | 1693 | 30 | 2126 | 433 | 2529 | 130 | 2989 | 460 |
| Евер (Євер) | 1723 | 34 | 2187 | 464 | 2659 | 134 | 3163 | 504 |
| Фалек (Пелег) | 1757 | 30 | 1996 | 239 | 2793 | 130 | 3132 | 339 |
| Реу (Рагав) | 1787 | 32 | 2026 | 239 | 2923 | 132 | 3262 | 339 |
| Серуг (Серух) | 1819 | 30 | 2049 | 230 | 3055 | 130 | 3385 | 330 |
| Нахор | 1849 | 29 | 1997 | 148 | 3185 | 79 | 3393 | 208 |
| Терах (Фарра) | 1878 | 130 | 2083 | 205 | 3264 | 130 | 3469 | 205 |
| Авраам | 1948 | 100 | 2123 | 175 | 3394 | 100 | 3569 | 175 |
Патріархи і перебування в Єгипті Редагувати
| Подія | Масоретська традиція | Традиція Септуагінти | ||
|---|---|---|---|---|
| від Сотворіння світу | за Григоріанським календарем | від Сотворіння світу | за Григоріанським календарем | |
| Створення світу та людини (Адама) | 0 | −3761 | 0 | −5509 |
| Всесвітній потоп | 1656 | −2104 | 2262 | −3247 |
| Народження Евера | 1723 | −2037 | 2659 (397 від Потопу) | −2850 |
| Вавилонська вежа | 1996 | −1764 | 2792 (530 від Потопу) | −2717 |
| Народження Авраама | 1948 | −1812 | 3394 (1132 від Потопу) | −2115 |
| Союз Бога с Авраамом | 2018 | −1742 | 3464 | −2045 |
| Переселення Авраама в Ханаан | 2023 | −1737 | 3469 | −2040 |
| Знищення Содомського пятіградія | 2047 | −1713 | 3493 | −2016 |
| Народження Ісаака | 2048 | −1712 | 3494 | −2015 |
| Жертвопринесення Ісаака | 2085 | −1675 | 3531 | −1978 |
| Народження Якова | 2108 | −1652 | 3554 | −1955 |
| Продаж Йосипа братами в рабство | 2216 | −1544 | 3662 (Початок рабства) | −1847 |
| Переселення родини Якова у Єгипет | 2238 (Початок рабства) | −1522 | 3684 | −1825 |
| Народження Мойсея | 2368 | −1392 | 4012 | −1497 |
| Вихід з Єгипту | 2448 (210 років в рабстві) | −1312 | 4092 (430 років в рабстві) | −1417 |
Хронологія історії давнього Ізраїля Редагувати
| Подія | Масоретська традиція | Септуагінта | Історична хронологія | ||
|---|---|---|---|---|---|
| від Сотворіння світу | за Григоріанським календарем | від Сотворіння світу | за Григоріанським календарем | за Григоріанським календарем | |
| Вихід з Єгипту та дарування Тори | 2448 | −1312 | 4092 | −1417 | ? |
| Вторгнення в Ханаан | 2488 | −1272 | 4132 | −1377 | ? |
| Період суддів | 2516—2870 | −1244—890 | 4160-е—4460-е | −1340-е—1040-е | ? |
| Початок правління царя Давида | 2884 | −876 | 4488 | −1021 | −1007 |
| Початок правління царя Соломона | 2924 | −836 | 4528 | −981 | −971 |
| Завершення будівництва Храму Соломона | 2935 (487 р. від Вихіду) | −825 | 4539 (447 р. від Вихіду) | −970 | −960 |
| Руйнування Храму Соломона | 3338 | −422 | 4922 | −587 | −587 |
| Декларація Кіра | 3390 | −370 | 4971 | −538 | −538 |
| Чудо Пуриму | 3405 | −355 | 5036 | −473 | −473 |
| Завершення будівництва Другого Храму | 3412 | −348 | 4993 | −516 | −516 |
| Завоювання Юдеї Александром Македонським | 3442 | −318 | 5177 | −332 | −332 |
| Остаточне формування складу Танаху | 3460 | −300 | ? | ? |
Покоління від Авраама до Давида Редагувати
| Патріарх | Єврейська традиція | Християнська традиція (по Септуагінті) | Історична хронологія | ||
|---|---|---|---|---|---|
| від Сотворіння світу | за Григоріанським календарем | від Сотворіння світу | за Григоріанським календарем | за Григоріанським календарем | |
| Авраам | 1948—2123 | −1813—1638 | 3394—3569 | −2115—1940 | ? |
| Ісаак | 2048—2228 | −1712—1532 | 3494—3674 | −2015—1835 | ? |
| Яків | 2108—2255 | −1652—1505 | 3554—3701 | −1955—1808 | ? |
| Юда (Иехуда) | 2195—2314 | −1565—1446 | 3641—3760 | −1868—1749 | ? |
| Перец (Фарес) | ? | ? | ? | ||
| Хецрон (Хацрон) | ? | ? | ? | ||
| Арам (Рам) | ? | ? | ? | ||
| Амінадав | ? | ? | ? | ||
| Нахшон (Наассон) | ? | ? | ? | ||
| Салмон | ? | ? | ? | ||
| Боаз (Вооз) | ?—2793 | ?—967 | ? | ? | |
| Овед (Овід) | ? | ? | ? | ||
| Єссей (Ішай) | ? | ? | ? | ||
| Давид | 2854—2924 | −906—836 | 4458—4528 | −1051—981 | ? |
Період царств Редагувати
| Об'єднане Ізраїльське царство | |||
|---|---|---|---|
| Давид | бл. 1005 до н. е.—965 до н. е. | ||
| Соломон (Шломо) | бл. 968 до н. е.—928 до н. е. | ||
| Юдейське царство | Ізраїльське царство | ||
| Ровоам (Рехав‘ам) | 928—911 | Єровоам I (Іоров‘ам) | 928—907 |
| Авія (Авіям) | 911—908 | Надав | 907—906 |
| Аса | 908—867 | Вааса (Ба‘ша) | 906—883 |
| Ела | 883—882 | ||
| Зімрі (Замврій) | 882 | ||
| Омрі (Амврій) | 882—871 | ||
| Йосафат (Ієхошафат) | 870—846 | Ахав | 873—852 |
| Ахазія | 853—851 | ||
| Йорам (Ієхорам) | 851—843* | ||
| Охозія (Ахазія) | 843—842 | Йорам (Єгорам) | 851—842 |
| Гофолія (Аталія) | 842—836 | Єгу (Ієху) | 842—814 |
| Йоас (Ієхоаш) | 836—798 | Йоахаз (Ієхоахаз) | 817—800* |
| Амасія (Амація) | 798—769 | Йоас (Ієхоаш) | 800—784 |
| Уззія (Озія) / Азарія | 785—733 | Єровоам II (Иоров‘ам) | 788—747* |
| Йотам (Іотам) | 759—743 | Захарія (Зхарія) | 747 |
| Шаллум | 747 | ||
| Ахаз | 743—727 | Менахем (Манаїм) | 747—737 |
| Пекахія | 737—735 | ||
| Пеках | 735—732 | ||
| Єзекія (Хізкіяху) | 727—698 | Осія (Хошеа) | 732—724 |
| Манасія (Менаше) | 698—642 | ||
| Амон | 641—640 | ||
| Йосія (Іошияху) | 639—609 | ||
| Йоахаз (Ієхоахаз) | 609 | ||
| Йоаким (Ієхояким) | 608—598 | ||
| Йоахин (Ієгояхин) | 597 | ||
| Седекія (Цидкіяху) | 596—586 |
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
Сайти Редагувати
Література Редагувати
- Климишин И. А., Календарь и хронология, Москва, 1985
- Лопухин А. П., Библейская история Ветхого Завета, 3-е изд., Монреаль, 1986
- архиеп. Аверкий, Четвероевангелие, (раздел — Евангелие от Иоанна), Москва, 2000
- Архим. Алексий, Год Рождества Спасителя и Вифлеемская звезда, «Странник», 1914, № 12;
- прот. Алфеев П. И., Перепись Квириния как неизгладимый историч. документ неопровержимой достоверности евангел. событий Рождества, Рязань, 1915;
- архим.(впосл. митр.) Анатолий (Грисюк), Дельфийская надпись и ее значение для Х. ап. Павла, ТКДА, 1913, № 1;
- Бикерман Э., Х. древнего мира, М., 1975;
- прот. *Богдашевский Д., Х. книги Деяний Апостольских, ТКДА, 1911, № 1;
- Введенский Д. И., Патриарх Иосиф и Египет, Серг. Пос., 1914, гл. 3;
- Гладков Б. И., Опыт разработки вопроса о последовательности евангел. событий, Пг., 1915;
- Глубоковский Н. Н., О Квириниевой переписи по связи ее с Рождеством Христовым, К., 1913;
- Глубоковский Н. Н., Х. Ветхого и Нового Завета, ТКДА, 1910, № 6, 7/8, 1911, № 3, 6, 7/8;
- прот. Гречулевич В., О времени поклонения волхвов в порядке евангел. событий, «Странник», 1869, № 12;
- Добротворский В. И., Библейская Х. в связи с Х. древних народов по новейшим исследованиям, ПО, 1877, т. II, № 5;
- Дроздов Н., К вопросу о соглашении библ. свидетельств с данными ассириологии, ТКДА, 1896, № 8;
- Елеонский Н., О ст. Дорра: Сравнение библ. текстов с саргонидскими летописями, ПО, 1864, № 1, с. 59—60;
- диак. Кудрявцев А. Н., Соглашение евангел. повествований о событиях страдания и погребения Господа нашего Иисуса Христа, ХЧ, 1867, т. I, II;
- Лебедев Д. А., День рождения Христова по Х. св. Ипполита Римского, ХЧ, 1915, № 1;
- Лопухин А. П., Квириниева перепись, в его кн.: Приложения ученых изысканий в Библ. истории НЗ, СПб., 1895, гл. 2;
- Лучицкий К. И., В к-ром году родился Иисус Христос? ХЧ, 1838, т. 4;
- Мелихов В., О времени рождения Иисуса Христа, ВиР, 1913, № 18;
- Муретов М. Д., Народоперепись в эпоху рождения Господа, ПТО, 1884, № 34;
- Муретов М. Д., Звезда волхвов, ПО, 1884, т. II, № 5, 6;
- Муретов М. Д., В каком году родился Господь наш Иисус Христос? ПТО, 1885, № 35;
- Некрасов А. А., Год Рождества и крестных страданий Господа нашего Иисуса Христа, ПС, 1886, т. I;
- Необходимость Х. при изучении свящ. истории, ЧОЛДП, 1876, № 3;
- Скабалланович М., О звезде волхвов, К., 1912;
- Спасский И. А., Исследование библ. Х., К., 1857;
- Тураев Б. А., История древнего Востока, Л., 1936, т. 1 (гл. «Хронология»);
- свящ. Фоменко Кл., Место и время крещения Господня, ВЧ, 1881, № 2;
- Хронология, ЕЭ, т. 15; Ф. Р., Библейская Х., ЧОЛДП, 1874, № 2, 3, 5, 7;
- Эфросман А. М., К вопросу о происхождении нашего летоисчисления, в кн.: Историко-астрономич. исследования, М., 1984, вып. 17;
- Якимов Н. С., Опыт соглашения библ. свидетельств с показаниями памятников клинообразных письмен, ХЧ, 1884, т. II;
- Янусов Н., Вопрос о времени и обстоятельствах Рождества Христова, ВиР, 1911, № 24;
- Edwards O., The Time of Christ: A Chronology of the Incarnation, Hudson, N. Y., 1990;
- NCCS, p. 150—55, 898—901;
- ODCC, p. 284;
- PCB, p. 70—72, 728—32;
- RGG, Bd. 1, S. 1812—18.